«Ми готові до позовів»

23 Листопада 2009
34231
23 Листопада 2009
17:39

«Ми готові до позовів»

34231
Згідно з новим законом «Про вибори Президента України», всі матеріали, які не є суто інформаційними, трактуються як передвиборна агітація і мають бути оплачені. Як виконати закон? Думка експертів
«Ми готові до позовів»

Нова редакція закону «Про вибори Президента України» не дає чіткого трактування поняття «агітація». Проте, згідно з трактуваннями юристів, саме ця невизначеність є причиною того, що, згідно із законом, усі журналістські матеріали трактують або як «інформаційні», або як «агітаційні». Третього не дано. Причому агітація має неодмінно бути оплаченою - або з держбюджету, або з виборчих фондів кандидатів. 

 

Круглий стіл організований Незалежною асоціацією телерадіомовників (НАМ) та Індустріальним телевізійним комітетом (ІТК), мав промовисту назву «Діяльність медіа під час виборів: виконати закон неможливо працювати». Крайні позиції на цьому столі представляли юристи Юрій Ключковський (народний депутат, НУ-НС) та Тетяна Котюжинська (секретар НСЖУ, президент Асоціації медіаюристів).

 

На думку Юрія Ключковського, у передвиборний період журналісти мають утриматися від оцінок. Вони можуть давати про них інформаційні повідомлення в новинах, цитувати програми та виступи кандидатів, можуть зіставляти ті чи інші висловлювання - але не більше. Також окремо прописано процедуру для такого жанру як дебати. При цьому будь-яке інтерв'ю з кандидатом, оскільки воно не може трактуватися як «інформація», є агітацією (і тут же виникає питання про оплату), будь-яка аналітична стаття не може мати місця - бо містить оцінки.

 

«Оціночне судження апріорі не є правдивим, бо його правдивість не може бути доведена в суді. Тому під час вибрів оціночні судження з боку третіх осіб треба заборонити. Це саме стосується жанрів оціночних за своєю природою, приміром, фейлетон, карикатура, ток-шоу - на час виборів їх теж не має бути. До того і після того - прошу дуже», - вважає пан Ключковський.  

 

На його думку,  у цьому питанні можна було би шукати компромісу, але враховуючи не тільки свободу вислову, а й принцип рівності кандидатів. «Бо під час виборів головне - це вибори, а а інформаційна та агітаційна діяльність - лише їх обслуговування», - говорить  пан Ключковський.

 

Натомість Тетяна Котюжинська переконана, що досвід усіх попередніх виборів свідчить про те, що якраз у виборчий період неможливо обмежитися сухими фактами. Тому що аналітична інформація, гостра полеміка, інтерв'ю  - це те, що допомагає виборцеві зробити усвідомлений вибір.

 

«Не можна обмежитися сухими фактами - тим, що пан Ключковський називає "інформацією", та агітацією -  хвалебними статтями кандидатів про себе за гроші.  Громадяни потребують розлогішої інформації, для того ж усвідомленого вибору. А є попит - буде пропозиція», - вважає пані Котюжинська.

 

Про що свідчить досвід усіх попередніх компаній: вилучити так би мовити оціночні журналістські матеріали, заборонити цілі жанри журналістики неможливо. Тому, робить припущення Котюжинська, ЗМІ на цих виборах просто проігнорують положення закону: «Бо закон має закріплювати ті правовідносини, які в суспільстві створилися. Бо інакше ми прийдемо до ситуації, коли закон нам заборонить дихати - хіба це можливо виконати».

 

Водночас ТК нагадує, що діяльності  ЗМІ під час виборів присвячені  Рекомендації Ради Європи № R (99) 15 «Про висвітлення в ЗМІ виборчих кампаній», ухвалені Комітетом міністрів 9 вересня 1999 року. Україна як член Ради Європи і сторона численних міжнародних договорів має дослухатися до цієї рекомендації та узгоджувати національне законодавство з нею.

 

Рекомендація по суті є зведенням правил висвітлення виборів у Європі. Цей документ розділений на два блоки: правила, що стосуються друкованих ЗМІ, й ті, що стосуються мовлення. Щодо друкованих ЗМІ,  документ наголошує на свободі преси: «Нормативні рамки висвітлення виборів ЗМІ не повинні суперечити ні редакційній незалежності газет або журналів, ні їхньому праву висловлювати будь-які політичні симпатії».

 

Що ж до мовлення, то Рада Європи розрізняє програми новин і поточних подій та «інші програми». «У разі,  якщо це не обумовлено правилами саморегулювання, держави-члени мають вжити заходів, за якими державні й приватні мовники під час виборчих кампаній повинні бути особливо правдивими, зваженими й неупередженими в програмах новин і поточних подій, зокрема в дискусійних програмах, таких як інтерв'ю або дебати». Жодних обмежень, крім того, що в цих програмах мовники не повинні надавати будь-яких привілеїв органам державної влади, не встановлено. Стосовно «інших програм» зазначено, що їм слід приділяти «особливу увагу». Як бачимо, жанр інтерв'ю і дебатів експерти Ради Європи зараховують до новинної журналістики.

 

Рекомендація віддає на розсуд самих держав вирішення питання, чи утримуватися від поширення упереджених повідомлень за день до виборів (так званий «День роздумів), також документ прописує правила оприлюднення результів опитувань громадськості, однак заборона на таке оприлюднення напередодні голосування має узгоджуватися зі статтею 10 Європейської конвенції з прав людини в інтерпретації Європейського суду з прав людини. Рекомендація гарантує кандидатам право на відповідь у ЗМІ під час проведення виборчої кампанії.

 

Окремим розділом документ Ради Європи наголошує на захисті ЗМІ під час виборів, гарантуючи їм 1) невтручання органів державної влади та 2) захист від нападів, залякування та інших протизаконних засобів тиску на ЗМІ.

 

В українському законі «Про вибори Президента України» з Рекомендацією Ради Європи вочевидь координується стаття 13 «Публічність і відкритість виборчого процесу», зокрема, її частина 4 «Засоби масової інформації зобов'язані об'єктивно висвітлювати хід виборчого процесу».

 

ТК опитала самих медійників про те, як вони збираються виконувати Закон України «Про вибори Президента України». При цьому зазначимо, що, на наш подив, жоден з опитаних не згадав про існування ані цитованих вище Рекомендацій, ані інших міжнародних актів, які закладають принципи поведінки ЗМІ під час виборів в країнах-членах європейської спільноти. Може, той факт, що самі  вітчизняні медійники  не спішать користуватися європейським правом, теж послаблює наші позиції перед представниками як законодавчої, так і виконавчої влади? 

 

До обговорення пропонувалися такі питання:

 

1. Яким чином ваше видання висвітлює виборчу кампанію? Чи зважаєте ви на те, що Законом «Про вибори Президента України» визначено, що стосовно учасників виборів ЗМІ можуть лише або інформувати, або агітувати (тобто все, що не є інформацією, все, що містить оцінкові судження, є агітацією)? Якщо так - то як ви виходите з цієї ситуації, адже насправді саме під час виборів для суспільства важлива здатність ЗМІ бути інструментом дискусій, в тому числі - і щодо діяльності кандидатів у президенти. Чи використовуєте ви такі жанри, як інтерв'ю, авторські колумни та інші?

 

2. Чи готове ваше ЗМІ до судових справ за позовами суб'єктів виборчого процесу? 

 

3. Як ви вважаєте, чому ЗМІ не вдалося відстояти своє право давати судження, думки, оцінки під час виборів (не були внесені відповідні поправки в закон)?

 

Відповідають Максим Шиленко, Валерій Калниш, Михайло Шаманов, Сергій Рахманін, Юлія Мак-Гаффі, Михайло Дорошенко, Володимир Мжельський, Юрій Сугак

 

 

 

 

Валерій Калниш, заступник головного редактора газети «КоммерсантЪ»:

1. Сразу скажу, что избирательная кампания, наверное, самое скучное время для новостей. Все потому, что события с участием политиков зачастую превращаются в пиар-акции, и все, что они продуцируют - заявления, законопроекты, предложения, которые и до этого имели популистский налет, теперь превращается в сплошное заигрывание с электоратом. Что касается освещения кампании, то мы идем двумя путями - собственно новости, которых мало, но они есть, и интервью с кандидатами. Решение о том, что мы дадим высказаться основным игрокам, было принято задолго до 17 октября, наверное, еще зимой. Серия интервью с кандидатами, это, если хотите, не только информационный, но и социальный проект. Мы хотим, чтобы наш читатель мог составить для себя полное представление о кандидатах. А в данном случае нет ничего лучше, чем взять у них интервью. Сразу скажу - от кандидатов денег не берем, а на их интервью распространяются те же правила, что и при подготовке любой другой заметки в «Коммерсанте». Например, на стадии согласования интервью мы не даем ничего дописывать в текст. Если это уточнение сказанного, нет вопросов. Но если дописывание - в топку. Был прецедент, когда один из кандидатов выслал текст, который странным образом увеличился на 2000 знаков. Ну, эти знаки под нож и пошли. Возможно, ближе к концу кампании мы отойдем от интервью и сделаем акцент на репортажах «с места событий» - будем сопровождать кандидатов в их поездках. В пулах нас не очень любят, а в некоторые вообще не берут, но не думаю, что это большая проблема.

 

Если говорить о правовой стороне, то в этом отношении нам, наверное, проще, чем еженедельникам или news magazinе, в которых, в силу специфики, много субъективных и оценочных материалов. У нас, например, вообще нет авторских колонок. Журналисты «Коммерсанта» в этом отношении объективисты. Мы не стараемся убедить кого-то в правильности своей точки зрения, мы не продуцируем комментарии и мнения, мы даем факты, на основе которых читатель составляет свое мнение. Не знаю, насколько справедлив вывод о том, что агитацией может являться любое оценочное суждение... В таком случае надо было бы закрыть 90% СМИ и прекратить вещание ТВ. Есть в законе о выборах президента жесткий императив: Стаття 13. «Публічність і відкритість виборчого процесу», а в ней часть 4. «Засоби масової інформації зобов'язані об'єктивно висвітлювати хід виборчого процесу». На том и стоим.

 

2. Наверное, любое СМИ, неважно во время избирательной кампании или в мирное время, должно быть готово к искам. Это факт. Перед тем как ответить на ваш вопрос, задал его нашему юристу Александру Войтову. Он меня убедил в том, что он «всегда готов». Правда, мне кажется, что исков к СМИ будет немного. Нормальные издания вряд ли опустятся до какой-то откровенно черной заказухи, которую можно будет легко развенчать в суде.

 

3. Я думаю, есть два аспекта, почему этого не произошло. Первый: несмотря на достаточное присутствие в парламенте журналистов, их работа на благо цеха не видна. У нас нет лобби в Раде. Во многом именно поэтому у нас нет общественного телевидения (хотя там проблем хватает и без Рады), застопорилась процедура разгосударствления СМИ. Если бы журналисты могли делегировать своих людей в парламент, стоило бы наших коллег оттуда отозвать. Приглашать сотрудников СМИ в избирательные списки это было модно, такая себе демонстрация плюрализма, готовности выслушать независимую прессу в отдельно взятой партии или блоке. Но это именно демонстрация - ни Партия регионов, ни НУНС, ни БЮТ не сделали хотя бы каким-нибудь по счету приоритетом в своей работе урегулирование деятельности СМИ, зато все очень красиво говорят о «демократии» и «свободе слова». Второй аспект: пенять только на журналистов-депутатов было бы неправильно. Не удалось отстоять право на собственные мысли, потому что нет в Украине настолько авторитетных СМИ, мнение авторов которых, высказанное на страницах или с экранов, что-то изменило бы в мышлении властьимущих. Если хотите, нас не слышат, потому что нас не боятся.

 

 

Михайло Шаманов, шеф-редактор інформаційної програми «Репортер» Нового каналу:

1, 2, 3. На жаль, в законі «Про вибори Президента України» ледь не у кожному абзаці фігурує слово «агітація», але чітко не виписано формулювання  терміну «агітація». Щодо розмежування агітації та інформації - дивимось Статтю 58, пункт 3 закону: «До передвиборної агітації не відносяться офіційні повідомлення в період виборчого процесу (без коментарів, які можуть мати агітаційний характер, а також відео-, аудіозаписів, кінозйомок, фотоілюстрацій) про дії кандидатів на пост Президента України, пов'язані з виконанням ними посадових (службових) повноважень, передбачених Конституцією України або законами України».

 

Отже, через те що серед кандидатів у Президенти України чимало державних службовців - президент, прем'єр-міністр, голова Верховної Ради, народні депутати України та інші, то всі їхні заяви, що лунають з екранів телевізора, можна фактично і юридично розцінювати не як агітацію, а як виконання ними їхніх службових обов'язків. Щодо кандидатів, що не є державними службовцями - то тут дійсно важливо розмежовувати інформаційні заяви від агітаційних закликів.

 

 

Сергій Рахманін, редактор відділу політики газети «Дзеркало тижня»:

1. Закон справді містить деякі обмеження щодо журналістської діяльності. Як на мене, закон недолугий, про що неодноразово писалося. Закон пережив кілька редакцій, і, зокрема, та, що містить обмеження щодо діяльності журналістів у мас-медіа, неодноразово критикувалась і висвітлювалась, але вона все ще не є достатньо демократичною та чіткою. Фактично всі ці норми передбачають подвійне тлумачення. Позатим закон є, і кожен має його виконувати, але, на превеликий жаль, мені здається, що переважна більшість мас-медіа цей закон обходить.

 

Що стосується безпосередньо нас, то президентську кампанію ми, напевно, вперше висвітлюємо стисло і дуже стримано. Це пов'язано з двома факторами: об'єктивними та суб'єктивними. Суб'єктивним фактором є те, що, як на мене і на думку моїх колег, ця кампанія є доволі нецікавою, тому небагато подій, які безпосередньо пов'язані з виборами Президента, є цікавими та важливими, і заслуговували б на більш розлоге висвітлення. З іншого боку, є об'єктивний фактор, який полягає в тому, що кампанія є здебільшого віртуальною. Це найбільш віртуальна кампанія в новітній історії України. Тому, в принципі, немає що висвітлювати і немає кого висвітлювати, тому що фактично замість кандидатів у нас існують образи, які створені політтехнологами та іміджмейкерами. І, за невеликим виключенням, я не бачу кого і що висвітлювати. Тому ми висвітлюватимемо цю кампанію доволі скромно, стисло та стримано.

 

Інтерв'ю? У нас не було жодного інтерв'ю з кандидатами у Президенти. Нариси? Будь-яка подія, що відбувається під час президентської кампанії становить суспільний інтерес і опосередковано пов'язана з президентськими перегонами. Проблема педофілії, проблема грипу,  проблема «тероризму» - всі ці проблеми впливають на виборчий процес і всі ці події ми висвітлюємо. Але не прив'язуємо їх намертво до кандидатів у Президенти.

 

2. Ми готові до позовів суб'єктів виборчого процесу, якщо такі будуть. У нас, як у будь-якого ЗМІ, є безліч таких, зокрема й пов'язаних з виборчим процесом. Думаю, кожне медіа в своєму житті проходило процес, коли воно судилося з кимсь із політиків.

 

Я думаю, що журналіст за будь-яких обставин, має право на власне судження, навіть, якщо хтось з політиків розтлумачить це інакше.

 

3. Щодо змін до законодавства вважаю, що їх потрібно вносити, але, на превеликий жаль, всі зміни до законодавства, які стосувалися ЗМІ, вносилися виключно з інтересів політиків, а  не з інтересів виборців та мас-медіа. Практика висвітлення кампанії і порушень законодавства щодо її висвітлення ніколи достатньо не аналізувалася для того, щоб  зробити законодавство, з одного боку, максимально коректним,  з іншого - максимально демократичним. Тому всі неодноразово внесені обмеження вносилися в інтересах політиків. І у мене є величезний сумнів, що точка зору журналістів, медіа та видавців буде врахована.

 

А по-друге, тут багато що залежить від сумління журналістів та видавців, і будь-який закон, навіть дуже красивий, можна буде обходити. Коли-небудь не знадобляться законодавчі обмеження для того, щоб  впливати на некоректних журналістів та некоректні медіа. Але скільки для цього знадобиться часу, я не знаю.

 

Максим Шиленко, керівник департаменту інформаційного та суспільно-політичного мовлення телеканалу «1+1»:

1. Щодо інформування, то всю необхідну інформацію ми подаємо, причому намагаємось її подавати об'єктивно. Щодо агітації, то в новинах такого не може бути.

 

Інтерв'ю у нас будуть - може, не дуже часто, зокрема великі інтерв'ю кандидатів, але будуть.

 

Взагалі моє ставлення до цього закону негативне, оскільки будь-який закон, що обмежує свободу слова мені не подобається. Але, якщо закон прийнятий, ми намагатимемось його виконувати. При цьому суспільно важливу інформацію ми висвітлюватимемо - приміром, це стосується журналістських розслідувань. Я гадаю, що в нас достатньо помірковані політики, які не подаватимуть позови на ЗМІ хоча б тому, що в період передвиборчої компанії вони не  захочуть перетворюватись на ворогів преси.

 

2. Якщо ми будемо чесно робити свою справу, то будемо готові і відповідати за те, що ми робимо, у разі якщо такі позови будуть. Але за той час, що я працюю в ТСН, таких позовів не було.

 

3. На жаль, наші ЗМІ дещо розпорошені, кожен сам за себе і не має спільної протидії таким викликам, тому ми маємо те, що маємо. Поки не було чинника, який би зміг об'єднати всі ЗМІ. Я думаю, якби всі медіа піднялися на таку боротьбу, тоді можна було б щось змінити в цьому законі. Але у нас є окремі холдинги, кожен сам за себе. Але і політики перед тим, як приймати такий закони, мали порадитися з громадськістю.

 

 

Юлія Мак-Гаффі, головний редактор Корреспондент.net:

1. В день начала предвыборной кампании на сайте Корреспондент.net  был запущен спецпроект «Выборы-2010». На спецстранице собраны абсолютно все новости, касающиеся предвыборной кампании, фотогалереи и видео на эту тему, профили кандидатов, авторские колонки, блоги, в том числе и кандидатов в президенты, а также результаты соцопросов. Мы также запустили проект «Мера правды», в рамках которого читатели сайта и редакция оценивают правдивость высказываний и заявлений политиков, в основном - кандидатов в президенты Украины. Корреспондент.net - новостной сайт, поэтому главной составляющей являются новости. Но авторские колонки мы тоже публикуем, как журналистов и политологов, так и кандидатов в президенты - каждый из них при желании может высказаться о наболевшем.

 

Как мы выходим из ситуации, проистекающей из формулировки в Законе о выборах президента  о том, что СМИ могут или информировать или агитировать? В принципе, как и все остальные украинские СМИ, мы не демонизируем эту формулировку. СМИ как поле для дискуссий - это неотъемлемая часть свободы слова и демократии. Так что все дискуссии подпадают под графу «информирование», я полагаю, потому что авторская колонка или интервью - это тоже информация!

 

2. К этому каждое украинское издание должно быть готово постоянно - и мы, конечно, всегда в состоянии боевой готовности. Хотя, конечно же, хотелось бы этого избежать.

 

3. Мне кажется, журналистские суждения, мысли и оценки субъектов избирательного процесса, если они не выходят за рамки здравого смысла, если они взвешены, честны и не являются какими-то черными технологиями - это само собой разумеющееся. И отстаивать право на них - это все равно, что стараться законодательно закрепить тот факт, что снег - белый. Цитирую 34 статью Основного закона Украины -  Конституции: «Кожному гарантується  право  на  свободу  думки  і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань».

 

 

Михайло Дорошенко, головний редактор газети «Україна молода»:

1. Ми не відмовлялися від авторських колонок - вони в нас є. Що ж до інтерв'ю з кандидатами, то вони, можливо, попереду. Ми дотримуємося норм законодавства. Я не вважаю, що наші матеріали є агітацією, у наших авторських колонках точно агітації немає.

 

2. Ми завжди готові, тому  що в нас судова практика чимала. На минулих президентських виборах у 2004 році спочатку Янукович, якщо не помиляюся, за позовом Раїси Богатирьової, яка була тоді довіреною особою, спочатку виграв у нас суд у перших інстанціях. І тільки у Верховному Суді ми перемогли. Це була чи не єдина щодо ЗМІ справа на рівні Верховного Суду. Позов був щодо публікації про кандидата Януковича.

 

3. Оціночні судження - це європейська практика. Ми в кількох справах проти нас на цій аргументації вигравали справи. Позбавляти оціночних суджень у виборчу кампанію неправильно, інакше яким тоді буде висвітлення?

 

 

Володимир Мжельський, шеф-редактор 5-го каналу:

1. Якщо вдасться внести відповідні зміни у законодавство, то будемо працювати і робити відповідні продукти. Якщо не вдасться, то будемо спостерігати за цим великим щастям. Ми чекатимемо нормальної редакції, у нас цілих півтора місяці. Я думаю, за цей час щось може змінитись, у нас кожного дня щось змінюється.

 

Якщо цей закон буде незмінний, нам би дуже хотілось не стояти осторонь, і робити інтерв'ю з якомога більшою кількістю кандидатів, запропонувати їм окремий продукт, гостьовий майданчик. Я би це все хотів зробити, але подивимось, як це узгоджуватиметься з нашим законодавством.

 

2. Я думаю, що наші юристи завжди готові до будь-яких позовів. Звичайно ж, хочеться цього уникнути. Ми будемо все аналізувати, щоб увійти в ногу з нашим законодавством.  Але кожного разу під час виборчих кампаній знаходяться люди, які незалежно від законодавства вважають, що так чи інакше щось було подане про них не так або була нанесена шкода їхній репутації.

 

3. Думаю, що люди, які самі формували цей закон, мають якусь дотичність до ЗМІ, і вони під себе робили ці поправки. Тому ЗМІ, як на мене, вдалося внести правки.

 

 

 

Юрій Сугак, директор-продюсер служби інформації ТРК «Україна»:

1, 2, 3. Кроме программы новостей «События» в эфире телеканала «Украина» - две информационно-политические программы, а именно: «Шустер Live» и «Готовий вiдповiдати», цель которых - предоставить площадку для обсуждения актуальных вопросов, в том числе и политических дискуссий.

 

Задача программы «События» - освещать актуальные новости в Украине и мире. Одной из таких тем, безусловно, являются выборы Президента Украины. Мы открыты для всех кандидатов и в равной степени стараемся освещать события, связанные с участниками избирательного процесса.

 

Формат большого интервью мы не практикуем, мы работаем в рамках новостных стандартов, а это 20-30 секунд на синхрон.

 

 

Фото -  Яни Новосьолової та www.umoloda.kiev.ua, www.uapp.org/, korrespondent.net, Liga.net, www.gmina.slupca.pl

 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
34231
Коментарі
2
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Jew
5281 дн. тому
To_Айра Файра // 23.11.2009 19:01:58 "....О том, что политика сделала из новостей..." хи... а шо жулики журики сделала из новостей?
Айра Файра
5281 дн. тому
О том, что политика сделала из новостей... Грустно, стыдно, невероятно. Но - факт. http://politiko.com.ua/blogpost12285
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду