Держзамовлення чи втручання в редакційну політику?

20 Березня 2012
35984
20 Березня 2012
11:38

Держзамовлення чи втручання в редакційну політику?

35984
Медіаюрист Ігор Розкладай коментує листи Держкомтелерадіо до ОДТРК з вимогою терміново створити програми про соціальні ініціативи президента
Держзамовлення чи втручання в редакційну політику?

13 березня регіональні державні телерадіокомпанії отримали доручення Державного комітету телебачення і радіомовлення запустити з 15 березня спеціальні програми з роз'яснення соціальних ініціатив, озвучених президентом Віктором Януковичем на розширеному засіданні Кабміну 7 березня. І хоча листи Держкомтелерадіо було надіслано в ОДТРК, таке доручення, вочевидь, отримала й уже реалізувала Національна телекомпанія України: 16 березня в ефірі ток-шоу «Шустер live» обговорювали саме їх - соціальні ініціативи Януковича.

 

Цікаво, що крім цього доручення регіональні державні мовники щодня отримують із Києва перелік тем, які їм пропонують висвітлити в новинах. Наприклад, про зустріч президентів України і Туркменістану чи про чергове засідання Кабміну.

 

Голова Держкомтелерадіо Олександр Курдінович пояснив «Детектор медіа», що в такий спосіб Держкомтелерадіо формує державне замовлення та орієнтує державні ТРК у висвітленні діяльності вищих органів влади. «Це не перший і не останній такий лист. Такі листи існували завжди за всю історію існування Держкомтелерадіо», - заспокоїв він тих, хто стурбувався несподіваним поверненням темників (так у часи президента Леоніда Кучми називали листи з переліком обов'язкових тем для сюжетів новин, які практикувала розсилати державним, і приватним телеканалам Адміністрація президента).

 

На підтвердження своїх слів пан Курдінович надав інформаційну довідку, в якій посилається на закон «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» та урядову постанову «Про затвердження Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм».

 

Тим часом заступник голови Верховної Ради Микола Томенко направив звернення генеральному прокурору України Віктору Пшонці з проханням розібратися в ситуації зі втручанням Держкомтелерадіо в роботу обласних телерадіокомпаній. Він нагадав, що в законодавстві України чітко прописано низку норм стосовно незалежності творчої діяльності ЗМІ та журналістів, заборони цензури, права на отримання об'єктивної інформації тощо.

 

«Детектор медіа» попросила медіаюриста Ігоря Розкладая з Інституту медіа права прокоментувати ситуацію з листами Держкомтелерадіо.

 

Ігор Розкладай, юрист Інституту медіа права:

 

В цій ситуації є два аспекти - юридичний і фактичний.

 

Юридичний бік

 

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», який поширюється і на ОДТРК, й на приватні ТРО, цензура інформаційної діяльності телерадіоорганізації забороняється, а телерадіоорганізація є незалежною у визначенні змісту програм та передач. Також не допускається не вмотивоване законодавством України втручання органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, громадських чи релігійних об'єднань, їхніх посадових осіб чи працівників, а також власників у сферу професійної діяльності телерадіоорганізацій. Виходить, що вмотивоване втручання таки дозволяється.

 

В Україні вже 15 років діє доволі архаїчний закон «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», який визначає порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Стаття 5 цього закону визначає, що порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, «засновниками чи співзасновниками яких є ці органи, визначається в договорах між органами державної влади та органами місцевого самоврядування і редакціями засобів масової інформації, а також у статутах редакцій цих засобів масової інформації». Окрім того, органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах коштів, передбачених у державному або місцевих бюджетах, формують замовлення засобам масової інформації на створення та поширення інформації, зокрема авторських матеріалів про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування роз'яснювального характеру.

 

В законі є й інша стаття, що стосується висвітлення діяльності Президента - ст. 10, яка визначає, що в аудіовізуальних засобах масової інформації підлягають обов'язковому висвітленню низка видів активності президента, у т. ч. його виступи, переговори, робочі поїздки по країні та інше.

 

Державне замовлення (відповідно до ст. 19-1 цього ж закону) на аудіо- й відеоінформаційну продукцію про діяльність Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України забезпечується Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, яка і здійснює контроль за дотриманням порядку, форм і стандартів мовлення. Таке замовлення Нацрада має забезпечити на каналах НТКУ, НРКУ, інших телерадіоорганізацій України, яке оформляється, відповідно, постановами Верховної Ради України, розпорядженнями Президента України, Кабінету Міністрів України.

 

Утім, такого повноваження для Національної ради не прописано в законі про саму Нацраду, тож норма є мертвою. Натомість Кабінет Міністрів постановою № 918 від 13.07.2004 «Про затвердження Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм» визначив Держкомтелерадіо генеральним державним замовником на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм. Це закріплено і в указі Президента України «Про Положення про Державний комітет телебачення і радіомовлення України», №559/2011.

 

Очевидно, така неоднозначність у законодавстві виникла у зв'язку з давнішнім баченням ролі Держкомтелерадіо як виконкому Нацради. Проте, зважаючи на той факт, що Держкомтелерадіо є засновником ОДТРК і ДТРК, а також зважаючи на вищенаведені повноваження, він може ставити завдання щодо висвітлення певної тематики.

 

Втім, є й інший бік медалі.

 

Система державного замовлення по своїй суті є досить архаїчним і сумнівноефективним механізмом, як з оглядну на витрачання коштів платників податків, так і з огляду на забезпечення їхніх інформаційно-культурних прав. Так, державна підтримка у вигляді відкритих цільових грантів на створення передач культурного, освітнього характеру, передач для дітей, передач для нацменшин потрібна, і до неї вдаються у всьому світі. Однак при цьому має бути забезпечено принцип змагальності й доступу ЗМІ всіх форм власності, а не лише державної.

 

По-друге, державні ЗМІ мають забезпечувати інформаційні права громадян, а не бути рупором влади, яка згадала, що невдовзі вибори і потрібно вчергове влаштувати показуху про «здобутки», яких насправді немає. Телерадіоорганізація, керуючись редакційною свободою, має сама визначати, чи потрібно обговорювати і роз'яснювати соціальні ініціативи президента, в яких обсягах і чому приділяти більше уваги, принагідно розтлумачивши населенню, хто, власне, такий сам президент і яка його роль у державі.

 

Саме через розуміння пріоритетності права громадянина отримувати об'єктивну і збалансовану інформацію над правом влади «попіаритись» і діє в західних країнах суспільне телебачення. Зокрема, про це Рада Європи говорила ще 18 років тому в Резолюції №1 «Майбутнє громадського мовлення»:

 

«Держави-учасниці дійшли згоди про те, що мовники громадського сектора мовлення в межах загальних рамок, визначених для них, і без шкоди для існування більш спеціалізованих програм мовлення мають виконувати, головним чином, такі завдання:

- стати форумом для громадських обговорень, у рамках яких можна було б висловлювати якомога ширший спектр поглядів і думок».

 

В Рекомендації № R (96) 10 Рада Європи наголошувала: правові рамки, що регулюють діяльність організацій громадського телерадіомовлення, мають чітко визначати їхню редакційну незалежність та інституційну автономність, зокрема в питаннях:

 

- розробки концепції і створення передач;

- перевірки й передачі програм новин і поточних подій;

- організації діяльності телерадіоорганізації.

 

Чи є доручення Держкомтелерадіо лише відлунням архаїчної системи державного замовлення, а чи нав'язуванням глядачу певної незбалансованої інформації і водночас виявом тиску на ЗМІ - це, на мою думку, можна буде сказати, лише проаналізувавши зміст таких програм. Однак слід застерегти державних мовників і нагадати, що ст. 57 та ст. 59 Закону про телебачення і радіомовлення зобов'язує ТРО поширювати об'єктивну, неупереджену та збалансовану інформацію.

 

Фото з архіву «Детектор медіа»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
35984
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
tv_director
4629 дн. тому
Власть понять можно. Раздавая ОДТРК необходимую информацию готовыми сюжета о работе Президента и правительства, киевские чиновники могут быть уверенны в "правильном" освещении данного события, в отличии от неконтролируемого свободомыслення всеукраинских каналов. С другой стороны, если новости ОДТРК иногда на 50% состоят из киевских сюжетов, невольно напрашивается два вопроса: 1) Какая польза от местного СМИ, если те самые местные новости нельзя узнать? 2) Для чего эта бесполезная трата государственных денег на изготовление репортажей, на трансляцию их в сети ОДТРК, на запрлату журналистов ОДТРК, которые ВЫНУЖДЕННО ничего не делают (их материалы, получается, уже никуда не попадают, а следовательно, и не нужны).
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду