Генеральний директор ТВі Микола Княжицький - завзятий критик Національної ради з питань телебачення і радіомовлення як у своїх статтях, так і в коментарях і публічних заявах. Не стала винятком і ця розмова, у якій ми торкнулися теми цифрового конкурсу. «Такого вам жоден телеменеджер не скаже», - усміхається пан Микола після чергового докору в бік регуляторного органу.

Утім, ТВі воює не так із Нацрадою, як із карикатурністю нинішньої влади, каже Микола Княжицький. І при цьому канал не хоче, щоб його вважали опозиційним, а тим паче - партійним. Чому так, а також яким бачить свій канал і свого глядача, яким буде новий сезон із розмаїттям документалістики та якими є комерційні плани - у розмові з керівником ТВі.

«На жаль, в Україні незалежність стала синонімом опозиційності»

- Пане Миколо, 5 вересня стартує новий сезон ТВі. Чи впізнає глядач цього дня ТВі?

- У новому сезоні ми будемо більше відповідати уявленню глядачів про нас, аніж зараз. У свідомості глядачів ТВі - це канал інтелігентний, культурний, у свідомості багатьох - опозиційний, хоча нам би хотілося це зламати.

Ми не хочемо бути опозиційними, ми просто незалежний канал. Але, на жаль, в Україні незалежність стала синонімом опозиційності. Хоча жодну опозиційну силу ми не підтримуємо, так само як і владу - ми всіх критикуємо, про всіх говоримо те, що є.

Ми хочемо бути ціннісним каналом. Тому що ми прямо кажемо, що сповідуємо європейські цінності, хочемо, щоб Україна була демократичною країною в складі Європейською Союзу. Ми за системою поглядів - ліберали, не терпимо національної ворожнечі, водночас виступаємо за жорстку українську самоідентифікацію. Ці цінності в нас залишаться, і їх буде ще більше.

- Якою ви бачите свою аудиторію?

- Це люди, які люблять Україну, українську культуру, мають ліберальну систему цінностей і бачать Україну частиною європейського суспільства. Такі люди є опозиційними до сьогоднішньої влади, як і до якихось радикальних настроїв.

- За вашими словами, ви не хочете бути опозиційним каналом. Однак глядач вас сприймає таким, адже ТВі, приміром, значну увагу приділяє процесу над Тимошенко (транслював судові засідання, присвячував спецпроект її арешту). Також і ваша програма тяжіє в бік опозиційності і вам закидають небезсторонність.

- Небезсторонність і опозиційність - це не синоніми. Я небезсторонній у моїй програмі. Але якщо ми говоримо про канал і про мою програму - це різні речі. Моя програма - авторська, це не новини, які мають показувати факти, не спотворюючи їх. Це програма з моєю опінією, і мені цікаво розкривати людей. А розкрити можна ту людину, яка на цей час готова казати тобі правду. І в цьому сенсі з політиками складно, незалежно від того - провладні вони чи опозиційні. З творчою інтелігенцією простіше. Бо коли приходить письменник або музикант, йому бути собою значно легше, ніж політику. А оскільки багато визначних діячів є опозиційними, то ми й нахиляємося в цей бік, адже так нахиляється суспільство.

- І все ж таки, чому ви таку значну увагу приділяєте процесу над Тимошенко?

- Погляньте, про що пише світова преса в контексті України. Вона пише про процес Тимошенко і більше ні про що. Це означає, що весь світ опозиційний до тієї системи цінностей, яка існує в Україні. Тимошенко за всіма рейтингами є найбільшим опозиційним лідером у країні. Якщо опозиційного лідера саджають у в'язницю - це важлива для суспільства тема, і ми як об'єктивний канал не можемо про це не говорити. З моєї точки зору, це максимально об'єктивістська позиція.

При цьому я не ідеалізую Тимошенко, я пам'ятаю підготовлений нею проект Конституції, запропонований до коаліції з Партією регіонів, я пам'ятаю, як представники Юлії Володимирівни забороняли в суді рекламу проти неї. Це було жахливо, і ми тоді про це говорили. Так само, як і зараз говоримо про те, що процес над нею є політичним і ми не бачимо жодних підстав для того, щоб Юлія Тимошенко перебувала у в'язниці. Втім, це не означає, що угода, за яку її судять, є справедливою для України. Юлія Тимошенко понесла за неї політичну відповідальність - її не вибрали президентом. Але відповідальність має понести і нинішня влада за процеси над опозицією. Ми про це кажемо, і пробуємо речі називати своїми іменами.

- Тоді як ви хочете позбутися стереотипу про вашу опозиційність, як переконаєте глядача в іншому?

- Ми не будемо переконувати. Нам потрібно переконати владу, що люди, які намагаються бути об'єктивними, не можуть бути в опозиції до них. Нам треба переконати владу, що не можна брехати - в цьому плані ми в опозиції до влади, тому що вона не може чесно сказати, що відбувається, натомість переслідує своїх політичних опонентів.

Ким би нам не хотілося сприйматися, так це партійним каналом. А опозиційним - якщо так сталося, то так і є, на жаль.

- Яким буде новий слоган каналу?

- «Правда об'єднує».

- А ефірне оформлення змінюється?

- Трошечки. Ми будемо фіолетовими, але з певними нотками металу, бо нам треба бути витривалішими.

«Нас консультує Григорій Лібергал»

- У новому сезоні, окрім нових інформаційних програм, у вас буде багато документалістики. Розкажіть детальніше, що це за продукт.

- Якщо раніше ми показували багато документальних фільмів про природу, то зараз будуть три основні жанри документалістики, які ми вводимо поступово. Один слот - це історичні фільми, другий - це стрічки, присвячені біографіям видатних особистостей. І третій слот - присвячений психологічним стосункам між людьми.

Ці слоти матимуть трьох ведучих. Слот «Цивілізація» про особистостей, події та речі, які змінили світ, і про сучасний спосіб життя в Європі вестиме Юрій Макаров. Історичну рубрику «Згадати все» вестиме Олександр Зінченко - молодий харківський історик і тележурналіст, який уже колись працював у нас на каналі в програмі «Знак оклику», робив кілька документальних фільмів, написав книгу. Ще одна людина, з якою ми завершуємо переговори (це відома журналістка і психолог), вестиме рубрику про психологію та стосунки між людьми. Останнім часом вона була редактором товстих журналів, писала, займалася психологією, колись давно працювала на телебаченні. Усі ці люди мають телевізійний досвід, але телебачення не є їхнім основним амплуа.

Також у нас будуть іще дві рубрики: одна - присвячена документальному кіно як кіномистецтву, де ми покажемо фестивальну документалістику, друга - присвячена українському кіно. За ці рубрики в нас відповідальна Валентина Руденко, яка колись працювала на «1+1», згодом була заступником голови Секретаріату президента Віктора Ющенка. Валентина є досить відомим журналістом і режисером, колись вона робила на «1+1» рубрику «Глухоманія», ми пам'ятаємо її фільми «Гагарин, я вас любила», «Мулен Руж», який ми колись разом в «Інтерньюзі» робили.

- Досить несподівано було побачити пані Руденко на презентації ТВі. Як ви розпочали співпрацю, чия це була ініціатива?

- Моя. Я шукав людину, яка б розуміла, що таке документальне кіно. А воно буває дуже різним - як таким, яке сприймають глядачі, так і дуже артівським. Мені потрібна була людина з художнім смаком до документалістики і з досвідом роботи на телебаченні та знанням, що люди дивляться. Ми точно не запрошували її як політика і політолога. Для мене важливим був режисерський досвід Валентини - вона вміла розказати історію, і це найголовніше. Тож у мене немає сумнівів, що вона зможе зробити якісними ці слоти.

- Які обов'язки покладено на Валентину Руденко?

- Вона координує весь неінформаційний напрям роботи ТВі. Зокрема, вона відповідальна за відбір документальних фільмів, за підготовку тематичних програм, за запрошення в ефір людей, які виробляли ці фільми.

- Тобто передбачено якусь дискусійну студію з обговоренням показаного?

- Звісно. Не завжди, але в деяких випадках це будуть дискусійні студії.

- І ведучою буде теж Валентина Руденко?

- Так, вона вестиме програму «ua. doc», у яку запрошуватиме гостей для розмов не стільки про самі фільми, скільки про реальні проблеми, яким ці фільми присвячено.

- Документальні слоти стартують у вересні?

- Поступово протягом вересня-жовтня. Ми не встигаємо зробити одразу.

- Документальні фільми історичної, особистісної та психологічної тематики - власного виробництва чи закуплені?

- Спочатку здебільшого закуплені. Це західні виробники, не BBC, хоча ми співпрацюємо з ними. У нас є такі виробники, які є власниками одного-двох фільмів. Ми купуємо не пакети, а разові фільми - це складна програмна робота.

- А хто нею займається?

- Як і раніше, Юрій Романець. Також нас консультує Григорій Лібергал - відомий кінознавець. Ми колись разом починали в «Інтерньюзі», а нині він є директором документальних програм Московського кінофестивалю і веде програму про документальне кіно на російському каналі «Культура». А колись ми разом робили спільний українсько-російський проект Open Skies («Відкриті небеса») - проект документального кіно для незалежних телекомпаній. Григорій є одним із найкращих знавців документалістики в колишньому СРСР і Європі. Ми вдячні йому за допомогу.

- Окрім документалістики, який іще акцент у закупівлях для нового сезону?

- У нас буде і художнє кіно, але небагато - це фільми та міні-серіали, присвячені особистостям, які змінили світ та історію. Працюємо з різними компаніями, підписали, наприклад, контракт із «Авророю» - українським дистрибутором.

Ми запускаємо польський канал і сподіваємося, що буде досить багато польського продукту. Ми будемо показувати польські новини щодня годину о 9:30 та о 12-й ночі. А крім цього, завершуємо переговори про купівлю великих пакетів польських фільмів як сучасних, так і довоєнних, як документальних, так і художніх. Ми сподіваємося на широке представлення європейського кіно в нашому ефірі.

- Хто для вас дублює або озвучує фільми?

- У нас своя студія дубляжу, ми фільми дублюємо, незалежно від того, якою вони мовою.

- А польські новини будуть дублюватися?

- Міжнародні польські новини о 9:30 буде забезпечено синхронним перекладом у прямому ефірі, а звичайні польські новини опівночі йтимуть польською мовою для тих поляків, які проживають в Україні.

- Між іншим, коли стартує польський ТВі?

- Восени. Ми будемо підніматися на супутник із Києва, це буде окрема версія каналу. Спочатку обидві версії будуть ідентичними, згодом ми почнемо розводити їх у контенті.

- Чи плануєте в інших країнах запускати ТВі?

- Поки що ні. Ми все одно робимо канал для українців і частково - для українців, які живуть у Польщі, частково - для поляків, які живуть в Україні. Основний наш глядач - тут.

- Наталя Катеринчук казала, що ви хочете збільшити кількість розслідувальних проектів у новому сезоні. Чи вже визначено, що це будуть за проекти?

- Талановиті журналісти з нашої програми «Знак оклику» - Артем Шевченко, Костя Усов, Наталя Седлецька та інші - будуть працювати як у жанрі репортажу для своєї програми, так і в жанрі окремих проектів. Сподіваємося залучити молодих людей, які б робили сучасну документалістику. З початком роботи Валентини Руденко ми будемо шукати майстра, який би з ними працював, щоб це було щось середнє між репортажем і документальним кіно.

- Чи вже сформовано сітку на новий сезон?

- Майже сформовано. Ми не все встигли купити, тому будемо доукомплектовувати в процесі.

Із 7:00 до 9:30 ітиме ранкова програма, потім - міжнародні новини Polsat. Денний блок переважно складатиметься з повторів. О 17:00 в нас розпочнеться слот особистих історій і психології, такий самий слот ітиме в суботу і неділю з 9:00 до 11:00. Але це буде з жовтня, а поки що в цих слотах виходитимуть історичні та біографічні фільми. О 18:00 ітимуть новини: півгодини новин і півгодини авторської програми встик до новин. Потім буде слот документальних історичних фільмів, які готує Олександр Зінченко. О 20:30 ітимуть годинні новини. А о 21:30 виходитимуть авторські програми: у понеділок - «Знак оклику», у вівторок - «Альбертейнштейн», у середу - програма Марії Бурмаки «Музика для дорослих», у четвер - моя програма, у п'ятницю буде художній фільм. У суботу о 12:00 ітиме українське документальне кіно (повтор у неділю о 23:00), а о 21:00 - фестивальне документальне кіно. Підсумкові новини залишаються о 20:30, тільки тепер вони йтимуть годину.

- Коли стартує програма Миколи Томенка?

- Прем'єра програми - 10 вересня, в суботу, о 20:00.

- Кого іще з відомих телевізійників ви залучаєте до роботи? Можливо, когось іще, зі старих «Плюсів»?

- Ми запросили цих людей не тому, що вони зі старих чи нових «Плюсів». У нас працюють люди, які в нас формувалися, люди зі старого НТН. На українському телебаченні з'являлися діячі, які хотіли і робили дещо інше телебачення - не розважальне, не шоу талантів, а телебачення розслідувань, новин, осмислення суспільства, у якому ми живемо. Ми намагаємося залучити до роботи людей, які такі проекти робили на інших каналах.

- Ви припинили співпрацю з Романом Скрипіним і Володимиром Павлюком. З ким іще ви розстаєтеся в новому сезоні? Чи залишається Сергій Дем'янчук?

- Так, Сергій у нас працює генеральним продюсером.

Ми не те щоб припинили співпрацю - так склалося життя. Ми вдячні і Скрипіну, і Павлюку. Кожен може знайти для себе кращі умови, тому що ми все-таки маленький кабельний канал, який перебуває в постійній боротьбі. У людей бувають різні ситуації в житті, і ми не завжди з фінансової точки зору можемо забезпечити людей так, щоб вони ці ситуації вирішували.

- Але за словами Романа Скрипіна, він пропонував нові проекти замість «Правди», а ви їх не прийняли. Чому?

- Роман хотів вести вечірній аналітичний випуск. Я сказав, що не знаю, чи буде в нас аналітика, але він точно може вести ранкову програму. Він відповів, що не може зранку вставати, тому ніколи не вестиме ранкову програму. Буквально на наступний день після цієї розмови з'явилася інформація, що він вестиме «Підйом» на Новому каналі. Він зірка, талановита людина, я передбачаю, що аргументи Нового каналу були переконливішими, ніж наші. Ми бажаємо Роману тільки успіху.

- Ви сказали Роману, що аналітики у вас не буде, в той же час у вас будуть програми Сергія Рахманіна і Віталія Портникова, Мустафи Найєма.

- Я не казав, що в нас не буде аналітики. Роман хотів вести нічний аналітичний випуск новин. На той час ми такого не планували. Хоча ми такого не відкидали - ми казали, що такий варіант можливий, як можливий і варіант із ранковою програмою. Ми тоді тільки формували сітку. В нас справді нічного аналітичного випуску не буде. Ті програми, які з'являться в ефірі, - трохи інші.

- Чому ви прийняли рішення не давати жодного розважального проекту в ефір?

- Кожного розважає своє: хтось розважається, коли йде на полювання, а хтось - коли читає книжку, хтось - коли дивиться шоу талантів, а хтось - коли переглядає цікавий історичний фільм. Це різні форми розваг. Ми розраховуємо на аудиторію, яка не потребує простих розваг. Ці люди мають інші інтереси.

- А як бути із сатиричними й гумористичними проектами, яких ви хотіли?

- І хочемо. Ведемо переговори з театром КВН із Дніпропетровська. Їхня рубрика буде в моїй програмі. І це фактично буде єдина зміна у «Вечорі...» в новому сезоні.

Розумієте, ми ж канал, у якого постійно щось забирають. Національна рада тисне на місцеві компанії, щоб вони припинили з нами співпрацю, не дає нам частот ані супутникових, ані цифрових. Наше покриття і технічний розвиток набагато менші за інші канали, тож ми заробляємо набагато менше на рекламі. Нам часто кажуть: ідіть в інтернет - там вас люди будуть дивитися. Будуть, тільки грошей в інтернеті немає. Тому ми не можемо собі дозволити в плані контенту те, що дозволяє «Інтер» або інші групи, які складаються з кількох ефірних каналів.

«Якісний документальний фільм ми купуємо за 300 доларів»

- Який обсяг інвестицій у новий сезон ТВі?

- На весь сезон не можу вам сказати, тому що ми поки рахували бюджет тільки до нового року. Але це дуже маленькі гроші. Так дешево, як ми купуємо продукт, не купує ніхто. Наприклад, якісний документальний фільм ми купуємо за 300 доларів, і це найдорожчий.

- Перший національний часом отримує продукт узагалі безкоштовно...

- Ми теж. У нас є досить багато документальних фільмів, які люди віддають нам безкоштовно, за що ми їм вдячні. Адже нам, скажімо, потрібно заплатити кабельним мережам (ми не просто не маємо ефіру, а ще й кабельникам платимо, на відміну від каналів, які входять до універсальної програмної послуги, і на відміну від іноземних каналів, яким платять кабельники). Економіка побудована проти нас, і ми дозволити собі розкошувати не можемо.

- Торік ви казали, що ваш новий сезон залежав від того, чи виграєте ви частотну справу. Чим ви переконали інвестора цього року вкладати в канал, який не має ефірних частот?

- Економікою. Наш новий сезон, незважаючи на те, що ми збільшуємо виробництво, коштує дешевше, ніж минулий. Чим далі, тим більше ми заробляємо і менше витрачаємо. Ми вчимося бути економними. Для інвестора ми намагаємося показати привабливу картину.

І ще одна причина, чому нам неприємно, коли нас називають опозиційними. Як казав один відомий персонаж, «у тебя такое грустное лицо, что тебе денег никто не даст». Так і нам: якщо ми опозиційний канал, нам грошей ніхто не дасть. Ми хочемо знайти спонсорів. Ми думаємо, що для рубрики про видатних людей ХХ століття, знятої найкращими документалістами світу, може знайтися чимало політиків і комерційних спонсорів, які б такі фільми захотіли для нас купити.

- Чи змінилися у вас інвестори? Чи додався хтось до Костянтина Кагаловського?

- Ні.

- Який нині розподіл часток у власників каналу (півтора роки тому при переоформленні ліцензії ТОВ «Міжнародна Медіа Компанія» (м. Київ) належало 7,4%, «Сераджилл Холдінгз Лтд», Кіпр - 92,6%)?

- Я точних цифр не пам'ятаю, але як записано в держреєстрі Нацради - так і є.

- Кому належать ці компанії?

- Бенефіціаром кіпрської компанії є Костянтин Кагаловський.

- А київська компанія - ваша?

- Я не маю частки в цій компанії. Я думаю, що так чи інакше вона афілійована з тим самим власником.

- Скільки коштів уже вкладено в проект «канал ТВі» за три роки? Яка частина з них повернулася?

- Суми назвати не можу, однак зазначу, що ми на сьогоднішній день заробляємо на рекламі більше половини власних витрат. А 2012 року перед нами стоїть завдання вийти в нуль, принаймні максимально наблизитися до цього. При цьому, два роки тому ми заробляли 10% нашого бюджету.

- Тобто ви задоволені співпрацею з «Відео інтернешнл Україна», який продає рекламу на каналі?

- Задоволені.

- Які у вас плани на осінь, чи піднімаєте ціни на рекламу і на скільки?

- Ми домовилися з «Відео інтернешнл» про певний план на цей рік, і вони його перевиконують. Ми цією співпрацею задоволені і не хочемо штучно піднімати ціни. Нам важливо провести грамотні переговори, щоб укласти контракт на наступний рік із ними, і знайти додаткових спонсорів.

- Спонсорство ви самі реалізуєте?

- Самі.

- Який відсоток у структурі доходів воно становить?

- Поки що дуже малий, тому що в нас були неправильно спакетовані продукти, щоб знаходити спонсорів. Ми хочемо це змінити, оскільки нині в багатьох структур є інтерес до того, що ми робимо.

- На початку року ви зробили гучний піар-хід і ввели до складу редакційної ради відомих громадських діячів з-за кордону. За цей час хто з них реально практично долучався до роботи на ТВі? Знаю, що польські журналісти проводили у вас майстер-класи. А чим допомогли Леонід Кравчук, Вацлав Гавел?

- Леонід Кравчук не входить до нашої редакційної ради, хоча ми вели з ним переговори. Вацлав Гавел є, Адам Міхник є. Ці люди представляють наших журналістів. Вони повинні залагоджувати конфлікти і забезпечувати свободу слова на каналі і невтручання в роботу журналістів. Як ви думаєте, чи можу я втрутитися і сказати журналісту: «Не показуй вінок чи дачу», якщо журналіст знає, що може написати листа Міхнику, і Міхник йому відповість? Звісно, ні. Сама присутність таких людей у редакційній раді - гарантія нашої незалежності. Ці люди не повинні чогось учити наших журналістів. Ці люди своїм життям навчили нас, що треба робити. У нас планувався один семінар із Міхником і Гавелом. На жаль, їхній стан здоров'я поки не дозволив його провести.

А молодші члени редакційної ради Ладіслав Снопко і Мартін Войцеховський багато нам допомагають. З Мартіном, приміром, ми спілкуємося щодня. Тобто з людьми старшими в нас дистанційне спілкування, а з молодшими - безпосереднє.

- А хто буде замість Володимира Павлюка членом редакційної ради, обраним з боку менеджменту?

- Зараз переоберемо. У нас з'явилися нові журналісти, не менш талановиті, ніж Володя.

- Скільки загалом людей працює на каналі?

- Було 140, після додаткового набору у зв'язку зі збільшенням власного виробництва буде 160-170.

- І який у вас рівень зарплат? Ви переманюєте людей до себе?

- Поки що переманюють від нас. Ті люди, які звільнилися, на нових місцях роботи отримують більше.

«Ми буваємо несправедливими й однобокими, хоча журналісти цього не визнають»

- Яким ви бачите розвиток подій після цифрового конкурсу? Що, на вашу думку, відбуватиметься з компаніями-новачками, які перемогли?

- Щоб цифрові компанії хтось побачив в ефірі, потрібно, щоб людям хтось купив сет-топ-бокси. Можна почати мовлення у вересні, як обіцяли, але хто це буде бачити? У нових телевізорах є стандарт DVB-T, у якому веде мовлення четвертий мультиплекс. Невелика кількість людей у Києві (20 тисяч) можуть дивитися ці декілька каналів. А в DVB-T2 узагалі ніхто в Україні не може дивитися. Як так зробити, щоб змогли?

- Потрібно сертифікувати пристрої, визначити постачальників.

- Але скільки часу для цього потрібно, скільки грошей?

- Якщо буде бажання, то часу може піти небагато. Адже частоти швидко розподілили, провайдера швидко визначили...

- Розподілили швидко, бездарно, соромно і не зрозуміло, для чого. Для мене цифровий конкурс - це аналог ув'язнення Юлії Тимошенко. Рейтинг Юлії Тимошенко падав, досить багато людей у ній були розчаровані, і влада, несправедливо посадивши її в тюрму, сама зробила з неї героїню - її рейтинг росте. Так само і цифрове мовлення. Ми, наприклад, критикували Нацраду - хтось вірив, хтось не вірив. Ми казали, що в Україні існує цензура - хтось вірив, хтось не вірив. Тепер вони швидко бездарно серед своїх розподілили цифрові частоти. Ніхто бачити ці канали не буде, але всі матимуть тверді докази, що цензура існує і Нацрада - її головний провідник. Справедливим конкурсом те, що відбулося, назвати не можна. А результату не буде ніякого - в ефірі підставних компаній не буде, принаймні в найближчий час. Ця ганьба свідчить про низький фаховий рівень і безвідповідальність як фахову, так і громадянську членів Нацради й тих людей, які дають їм вказівки.

- На вашу думку, компанії-новачки розпочнуть мовлення чи їх створено під продаж?

- Ми вже подали до суду, і готові дійти до Європейського суду. У мене немає жодних сумнівів, що цей псевдоконкурс буде скасовано. Тому я думаю, що псевдокомпанії ніяк не розпочнуть мовлення: вони отримали ліцензії незаконно, і мовити по них не будуть.

- Чи відомо вам, хто за ними стоїть?

- Ні.

Я вже писав у «Дзеркалі тижня», що при переході на цифру має відбутися прозора розмова між державою, відкритими, а не прихованими приватними інвесторами і телекомпаніями. На цифрове мовлення переходити треба, але потрібно, щоб при цьому: а) свобода слова не була обмежена, а збільшилася; б) щоб були гроші і люди могли це дивитися; в) щоб не виникло ніякого конфлікту інтересів. На мою думку, всі ефірні канали повинні зберегти свої місця.

- І ТРК «Ера», яка не має повноцінного цілодобового мовлення?

- ТРК «Ера» точно має більше прав на це, аніж «Вибір-ТВ», Goldberry чи хтось іще. Так, вона не мовить 24 години на добу, але протягом багатьох років працює в ефірі.

- Чи знаєте ви, хто придбав ТОНІС?

- Я думаю, що інформація, оприлюднена «Левым берегом» (про компанії, пов'язані із сином президента Олександром Януковичем. - ТК), відповідає дійсності.

- Чому, на вашу думку, UBR відмовився від цифрових частот? Як ви оцінюєте цей крок?

- Чому відмовився - потрібно в них запитувати. Але крок цей я вважаю логічним і розумним. По-перше, UBR не є місцевим каналом, а отримав 11 цифрових частот у місцевому мультиплексі. Це було нечесно, нелогічно та незаконно. Втім, UBR, якби в Оксани Головатенко не було б конфлікту інтересів, точно більше б заслуговував на місце у загальнонаціональних мультиплексах, аніж багато неіснуючих каналів, які ці місця отримали.

- Що ви плануєте робити з проектами двох нових каналів, із якими подавалися на конкурс - «ТВі. Культура» та «Інфо24»? Чи будете ви їх запускати, наприклад, в інтернеті, як канал «Дождь», із яким порівнювали «Інфо24»?

- Канал «Дождь», який мені дуже подобається, дотується. А ми - структура комерційна, яка заробляє набагато більше за «Дождь» і хоче бути самоокупною. Ми хочемо підходити до медіа як до бізнесу. Це, до речі, проблема, адже ми знаємо, що великі загальнонаціональні канали все одно дотуються. Не всі вони є бізнесом, і гіршою за дотування є політична протекція, яку засвідчив цифровий конкурс. Звісно, в такому середовищі конкурувати складно.

- Тобто стартувати в інтернеті не плануєте?

- Якщо ми знайдемо економічну доцільність або знайдемо спонсорів, які нас підтримають у цьому, то будемо. Принаймні ці канали до запуску в нас практично готові. Ми можемо почати мовити з ними протягом двох місяців.

- А подавати заяви на отримання супутникових ліцензій у публічному діалозі з Нацрадою будете?

- У мене лежить листування з Нацрадою. Ми їм пишемо: хочемо зустрітися, вони пишуть: ми не можемо, дамо вам відповідь додатково. Тепер вони нам написали: приходьте на брифінг - там і зустрінемося. З ким зустрічатися? Про що вести діалог? Про те, що комусь із них подзвонив Хорошковський і сказав не давати? Ці люди, по-перше, самі не приймають рішень, а діють за телефонними дзвінками. А по-друге, тим, хто дзвонить, вони не можуть сказати «ні» чи зробити так, щоб хоч перед телекамерами виглядати порядними і логічними. Вони думають, що проголосують - і все в них стане «зашибись». Але вони перекреслюють власну кар'єру, їхнім дітям буде соромно за них, а вони цього не усвідомлюють. Мені їх шкода. Я б рекомендував їм повернутися, бо вони задалеко зайшли. Хай їм стане соромно за їхні вчинки, хай Ларисі Мудрак стане соромно!

- Микола Фартушний звинуватив вашу компанію в тому, що вона публічно конфліктує з Нацрадою замість «переговорного процесу» і «внутрішньої дискусії»? Чи будете змінювати тактику своїх відносин із Нацрадою?

- Миколі Фартушному про переговорний процес треба лише додати, скільки. Звісно, не будемо змінювати. Набридло вже принижуватися перед людьми, які не мають ані освіти, ані досвіду роботи, які в телебаченні зробили менше, ніж останній журналіст, який у нас працює. Хто сказав, що Микола Фартушний не повинен голосувати за нас, тому що ми з ним під килимом про щось не домовилися або через те, що ми подали до суду? Право подати до суду гарантоване Конституцією, і якщо ти подав, це не означає, що ти маєш бути позбавлений ліцензій і майна, як це трактує Микола Фартушний.

Ми не тільки з Нацрадою воюємо. Ми воюємо з «Росукренерго», і це одна з причин війни з Нацрадою. Якщо вони за 450 мільйонів купують вишку, яка коштує 250, то ми про це говоримо. Звісно, нам складно отримати ліцензії, якщо Хорошковський затверджує членів Нацради.

У своїй силі ця влада виглядає карикатурною, і з цією карикатурністю ми воюємо.

- Чи позиваєтеся ви до Європейського суду з приводу частотної справи, чи передумали?

- Не передумали і нещодавно (25 липня 2011 року) подали позов до Європейського суду з прав людини в Страсбурзі. Ми посилаємося на статтю 10 Конвенції про права людини, яка гарантує людині право на свободу слова. На цю ж статтю ми будемо посилатися і коли оскаржуватимемо цифровий конкурс. Тому що несправедливий розподіл частот і є обмеженням свободи слова у європейській практиці.

- Як ви оцінюєте свої перспективи? Чи стала, на вашу думку, прецедентною для України справа Джозефа Леміра - власника «Гала-радіо»?

- Ця справа не пов'язана з Європейським судом з прав людини, вона вирішувалася в арбітражному трибуналі і там був інший механізм. Можливо, ми теж будемо використовувати інший механізм вирішення спору. Але справа в іншому: або ця влада зрозуміє, що потрібно діяти демократично, і Хорошковський не буде намагатися контролювати всі медіа, або прийде інша влада, яка це зрозуміє, і тоді ми все повернемо, навіть в українських судах.

- А чому ви не хочете позиватися до міжнародного трибуналу і вимагати від України повернення інвестицій, адже ви теж втратили кошти під час конкурсів?

- Наші юристи над цим працюють. Але ці процеси тривають роками, і на адвокатів можна витратити більше, ніж на розвиток каналу за цей час. А сенс? Ця влада рішення суду все одно не буде виконувати.

- Як ви плануєте розширювати своє покриття за умов відсутності ефірних частот і місця в мультиплексі?

- Ми присутні у 80% кабельних мереж, у нас є ефірні партнери, які продовжують із нами працювати за умовами ліцензії. Дехто припинив співпрацю (у Дніпропетровську, в Миколаєві - Коледж преси і телебачення, який нині переміг у цифровому конкурсі). Ми б хотіли, щоб наші найкращі програми транслювали місцеві телекомпанії, адже в нас збільшується власне виробництво. До нас, наприклад, звернулася «Чорноморка», і показує весь цикл Віталія Портникова.

- Чи траплялися у вас випадки тиску з боку влади, наприклад, дзвінки з Адміністрації президента?

- У мене особисто ні. І я не думаю, що це можливо. Якщо такий дзвінок буде, то я одразу подзвоню вам і скажу про це.

- А внутрішня цензура у вас є? Чи бувають випадки, коли ви переглянете сюжет і потім кажете журналісту, як змінити акценти?

- Я не дивлюся сюжетів перед ефіром (до свого сорому скажу, що не часто їх і в ефірі дивлюся, бо в мене бракує часу). Бувають випадки, коли до мене телефонує хтось із знайомих і каже, що потрапив у халепу, наші журналісти це знімали, але друга сторона не дуже чесна і справедлива в цій ситуації. Тоді я кажу журналістові про те, що мені знайомий повідомив, що друга сторона не дуже справедлива, однак я цього не знаю, тому зроби так, щоб ми не сказали неправди. Трапляється, що наші журналісти щось роблять, а мені потім за це неприємно. Ми буваємо несправедливими й однобокими, хоча журналісти цього не визнають. Був у нас, наприклад, сюжет про бійку Кості Стогнія, і Костя образився, що ми не подали його точку зору. Журналіст Костя Усов мене переконував, що ми були об'єктивними і все подали, хоча я схиляюся до того, що ми були до Стогнія несправедливими. Я із цим розбираюся.

- Наскільки вдалою для ТВі була співпраця з рухом «Стоп цензурі!» в рамках спільного телемарафону «Повний доступ»? Чи готові її продовжувати?

- Готові. Мені особисто дуже подобається те, що роблять Лещенко і Найєм як журналісти, я багато чого в них учуся. Я з якихось причин не є членом цього руху (мене ніхто не кликав, а я й не просився), але вважаю те, що вони роблять, дуже важливим. Ми їх підтримуємо, тому що їхні цілі є справедливими і потрібними.

Фото - Павла Довганя