Під час акції «Чи  збирає СБУ про мене інформацію?», оголошеної громадським рухом «Стоп цензурі!», до приймальні Служби безпеки України журналісти та громадські активісти подали орієнтовно 70 індивідуальних запитів.

Метою запитів є отримати відповіді на запитання: чи збирала протягом останнього року Служба безпеки України будь-які дані, проводила оперативні заходи, прослуховувала телефони, організовувала стеження або проводила інші дії щодо кожного з учасників акції персонально. До участі в акції запрошувалися усі бажаючі.

На акцію зібралися журналісти та   громадські діячі. До них одразу вийшла речник СБУ Марина Остапенко. Вона наголосила на тому, що переслідування журналістів в Україні, не було, немає і не може бути, «якщо людина не порушує чинне законодавство». За її словами, працівники ЗМІ не є об'єктами зацікавлення спецслужби. А те, що нині Служба безпеки стала фактично ньюзмейкером номер один у країні, пані Остапенко вважає результатом активної діяльності служби у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. Хоча не виключає, що окремі журналісти просто хочуть попіаритися за рахунок СБУ.

«Не всім подобаються дії, до яких вдається СБУ, і це, з одного боку, є політичним замовленням.  А з іншого боку, я сама журналіст, і я розумію, як для журналіста важливо, щоб його побачили, про нього написали, його матеріал відзначили. Вас багато, але не всі потрапляють на екрани. Я думаю, що тут велика частина самопіару певних журналістів, які починають кричати про неперевірені факти», - переконана вона.

За її словами, на сьогодні журналісти та громадські діячі, які заявляли про тиск з боку служби не надали жодного доказу на підтвердження того, що за ними стежать. Марина Остапенко закликала у будь-яких випадках, що стосуються СБУ, звертатись до відомства з офіційними запитами.

Директор Інституту масової інфомрації Вікторія Сюмар, яка нещодавно заявила про  те, що до її консьєржки приходили співробітники СБУ і розпитували про мешканців її квартири, у коментарях ТК  наголосила, що подати такий запит її спонукав, у тому числі, і власний досвід. Як і решта учасників акції Сюмар хоче з'ясувати, чи є її діяльність у сфері інтересів СБУ. «Ідеться про мою  діяльність, пов'язану з розбудовою громадського сектору, журналістикою, що включає в себе і  критику на адресу владу. Також я хочу зрозуміти, що є пріоритетами в діяльності СБУ. Мені особисто, між іншим, Марина Остапенко вже  відповіла, що вона не буде розмовляти за принципом «сам дурак», і я думаю, що це і вичерпна відповідь, і відповідне ставлення», - зазначила вона.

Нагадаємо, раніше Марина Остапенко відмовилась коментувати історію, що трапилася між СБУ та Вікторією Сюмар, сказавши: «І взагалі, коментувати цю ситуацію просто не буду. Тут нема що коментувати. Я не буду, знаєте, на "дурак" відповідати "сам дурак"».

На сьогодні Вікторія зазначила, що не знає, чи продовжують збирати про неї інформацію: «Я не вважаю, що це якесь переслідування, але якщо такий збір проводиться, то суспільство має знати -  чому.  Я впевнена: подібні факти мають місце, і це не поодинокі факти. Це схоже на систему».

Голова комітету «Рівність можливостей» Олександр Чекмишев зазначив, що прийшов підтримати акцію, хоча в останній раз до нього приходили «з органів» десь у 90-х роках.  «Як громадський активіст та медіаексперт, який  займається моніторингом з1994 року, я вважаю, що в ситуації, коли на журналістів і громадські організації чиниться тиск, громадськість має об'єднуватись», - додав він.

Артем Шевченко, ведучий програми «Знак оклику» на ТВі, переконаний, що специфіка його роботи і того медіа, в якому він працює, дає певні підозри щодо того, що проти нього можуть вестися «оперативно-розшукові заходи спецслужби».

«ТВі давно і послідовно критикує діяльність голови Служби безпеки. І у своїй програмі я про це говорю доволі часто.  У червні ми помітили спостереження за нашим офісом, і наше розслідування виявило, що номера автомобіля були підробні. Все це дає підстави побоюватись з приводу того, що щодо  працівників нашої компанії можуть проводитись оперативно-розшукові заходи», - зазначає Артем Шевченко і додає: «Хоча сподіватимусь, що ми помиляємось у наших побоюваннях».

Журналіст «Української правди» Сергій Лещенко наголосив на тому, що в свою обідню перерву прийшов на акцію через посилення уваги СБУ  до громадських діячів, журналістів та інших незгодних з політикою президента Януковича. Якщо вдасться отримати відповідь від СБУ, Лещенко планує повісити її у себе в кабінеті і милуватись.  Однак на відповідь він очікуватиме зі скепсисом - останнім часом  журналіст подавав два запити до СБУ, на які так і не одержав повноцінної відповіді.

«Я написав запит щодо того, за чий кошт проводився день СБУ в березні, і мені за підписом Хорошковського прийшла відповідь, що державні кошти на це святкування не витрачались. Завважте: відповідь я отримав, але не на те запитання, яке ставив. Другий запит стосувався надбудови ще одного поверху в приміщенні СБУ, я запитував про причини і кошторис будівництва. А мені прийшла геть неконкретна відповідь - мовляв,  у зв'язку з аварійним станом даху вирішили надбудувати технічний поверх, там будуть знаходитись підрозділи СБУ. Формально відповіді ми отримали, але пришити їх до справи неможливо», - сказав Сергій.

За його словами, практика відповідати на запити журналістів Адміністрації президента є ще гіршою: приміром, на прохання відповісти, скільки коштував візит президента Януковича до Афін, де він провів два дні, надійшла відповідь «політ здійснювався за кошт державного бюджету».

 Нагадаємо, що ТК теж зіткнулася з подібною практикою беззмістовних відповідей: АП понад три місці відповідала на запит «Детектор медіа» щодо правових підстав призначення Валерія Хорошковського членом Вищої ради юстиції, проте так і не надала конкретної відповіді.

На думку Сергія Лещенка, на сьогодні ефективним механізмом, який змусить чиновників реагувати на журналістські запити, є позови до суду. За його словами, незабаром УП має намір саме так і вчинити.

Керівник бюро «Свідомо» Єгор Соболєв упевнений, що СБУ проти нього інформацію не збирає, але прийшов разом з колегами -  продемонструвати те, що не хоче погоджуватися з абсурдом.

 «Я дуже засмучений тим, куди зараз крокує СБУ, я маю на увазі насамперед історію з істориком Забілим. В першу чергу - це величезна дурість і повне виродження служби. Нормальний офіцер же не піде допитувати і арештовувати історика за те, що він щось прочитав у підручнику історії за 11 клас. Це означає, що в службі дедалі менше буде залишатись нормальних людей», - сказав Соболєв.

Таким чином, на його думку, відбувається неефективне використання бюджетних грошей.

«Трагедія у тому, що його не цікавить  Забілий чи Сюмар, трагедія у тому, що служба перетворюється на механізм абсурду. Тому що  Хорошковський не хоче переслідувати істориків та журналістів, він хоче показати тим людям, які пролобіювали його призначення, що він переслідує істориків та журналістів. Це якби міністр освіти розповсюджував порнографію у школах. Це страшно. Наші офіцери змушені займатись дурнею, а державні кошти використовуються марно».

Нагадаємо, акцію «Чи перевіряє мене СБУ?» було зумовлено низкою дій Служби безпеки щодо журналістів, інтелігенції та громадських активістів. Зокрема ідеться про ті факти, коли СБУ навідалася додому до керівника ІМІ Вікторії Сюмар; затримала для перевірки історика, директора Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» у Львові Руслана Забілого; цікавилася в представників ГО «Демократичний Альянс» про роботу організації з міжнародними грантами (пізніше СБУ «попередила про відповідальність» «Демальянс» за публічне поширення інформації про їх візит з нібито «перекрученими фактами») тощо.

Репортаж з акції «Чи  збирає СБУ про мене інформацію?» представлено на «Відеотеці»

Фото Руслана Новосьола