Як відомо, Кабінет Міністрів 25 червня призначив генеральним директором Національної радіокомпанії України Тараса Аврахова. Це призначення топ-менеджера з медіахолдингу Андрія Деркача (ТРК «Ера», радіо «Ера», «Киевский телеграф», «Версии») на ринку прогнозували, але коментували здебільшого іронічно - мовляв, і щуку вкинули у річку. Адже не секрет, що мовлення «Ери» на державних каналах, - як теле-, так і радіо, - перетворилося на узаконену окупацію, яка створює проблеми як для НТКУ, НРКУ, де телекомпанія «Ера» має відрізки мовлення, так і для самої «Ери» - адже при такій схемі жодна з компаній не може вибудувати цілісну сітку. Іронію призначення підсилювало ще й свіже розпорядження нового голови Державного комітету телебачення та радіомовлення Юрія Плаксюка, який на своїй першій прес-конференції оголосив, що дав доручення вивести радіо «Ера» з мережі Національного радіо (УР-2). Вже після призначення Аврахова ТК поцікавилася, чи очікує голова комітету виконання свого розпорядження від «корінного ерівця», але Плаксюк віджартувався: «У цьому вся фішка. От хай тепер думає».

- Тарасе, які ваші перші враження від НРКУ?

- Різні враження. У мене були гірші очікування, я про це кажу без жодної іронії. Тут є багато людей, які знають, що вони роблять.

- Чи зустрічалися з вами президент, прем'єр-міністр перед тим, як вас було призначено на цю посаду? Можливо, вам ставили якісь конкретні завдання - перетворити НРКУ на громадське мовлення? Якщо так, то чи це можливо, на вашу думку?

- Ні, вони зі мною не зустрічалися, очевидно, в тому не було потреби. Врешті, я розумію, що потрібно робити і як цього досягати.

- А що ж потрібно робити?

- Завдання полягає в тому, що ми відформатовуємо радіоканал і робимо з нього загальнонаціонального мовника, власне, те, чим НРКУ і має бути.

Щодо перетворення НРКУ на суспільного радіомовника - це надзавдання. Розумієте, є дуже багато умовностей. Треба дивитися правді в очі: створення громадського телебачення і радіо - це надзвичайно складна річ у державі, в якій не до кінця сформовано громадянське суспільство. Я не кажу, що до цього не треба йти. Але бажано не перетворювати цей процес на побудову соціалізму в окремо взятій компанії. І бажано робити цей процес послідовно, щоб були прогнозовані результати, щоб назва відповідала змісту.

- Адміністрація президента нещодавно запропонувала свою концепцію суспільного мовлення. В АП планують до вересня підготувати законопроект. Ви будете вносити свої пропозиції?

- Безумовно, ми теж будемо долучатися до цього процесу, але наше першочергове завдання - формування сітки мовлення.

- Скільки тепер у штаті НРКУ людей?

- Тисяча чотириста.

- Ви говорили під час прес-конференції, що скорочення можливі. На вашу думку, скільки має налічувати штат для нормальної роботи?

- Я прекрасно розумію, скільки повинно бути працівників при такому навантаженні і розподілі повноважень. Але я розумію й інше: є якісь традиції державного мовлення, є люди, які звикли працювати в певних умовах. До вирішення будь-якого питання потрібно підходити максимально по-людськи. Тепер усі цікавляться, скільки ми скоротимо людей, наче це головне питання. Ви запитайте інше: чи мають ті, хто працює, гідний заробіток? Будь-яка структура повинна бути діючим організмом. Якщо працівник не має відповідного навантаження, то він не несе своєї місії у мовленні. Я сказав, що закриваю авторські програми, це стосувалося, насамперед, першого і другого каналів (УР-1 та УР-2). Що стосується каналу «Культура» (УР-3), то я тільки починаю переглядати сітку мовлення і тоді вже зроблю висновок.

- А коли розпочнеться мовлення за оновленою сіткою?

- Я не з тих, хто б'є в барабани, а з тих, хто просто працює. Я визначив собі максимально короткі терміни для оновлення сітки, прописування форматів і їх підготовки. Скоро все буде зроблено.

- Чи ви будете запрошувати нових ведучих?

- Це філософське питання. Логіка проста - ми визначимо формати, пропишемо структуру програми, а далі почнемо трактувати ведучих.

- Тобто, можливо, будуть і нові?

- Так. Тут немає догми, є ціна питання.

- Яким чином ви вибудовуватимете відносини з «Ерою»? Мені відомо, що багато працівників НРКУ за сумісництвом працюють на «Ері»...

- Я розумію інтимну сторону цього запитання. Справа не в тому, присутня чи ні «Ера» на хвилях НРКУ. Давайте виходити з того, хто який продукт робить, наскільки він є конкурентоспроможним і органічним у сітці мовлення, наскільки це сприяє тому, що люди отримають заробіток, а ми - кадри. Для мене основне завдання зараз у контексті ухваленого рішення щодо «Променя»: зберегти сітку мовлення і врахувати людський фактор. Ось де питання, а не в тому - буде «Ера» чи ні.

- Тобто «Ера» буде?!

- Так, «Ера» буде.

- Що буде з радіо «Культура»?

- Звісно, буде відформатування, але на «Культурі» є багато речей, які робляться до діла, я хотів би їх зберегти. Національне радіо викликає сантимент у цілого покоління людей. А наше завдання - зробити так, щоб у наступних поколінь теж була певний сантимент за цим радіо. Це, можливо, трохи пафосно звучить, але все в житті змінюється: одне покоління з'являється, інше відходить у кращі світі, а Національне радіо має існувати.

- Як ви оцінюєте рівень виробничої бази на НРКУ?

- Як складний, але не критичний. У плані технічного переоснащення було багато чого реально зроблено, треба віддати належне попереднику. Там багато чого не доведено до логічного завершення, але ж, знову-таки, через нестачу фінансування. Національна радіокомпанія в принципі може бути самодостатньою.

- Як ви ставитеся до того проекту, про який говорив на прес-конференції Юрій Плаксюк, з приводу об'єднання ФМ-мереж у дванадцяти областях мовлення і вашої мережі, щоби створити загальнонаціональну мережу?

- Загальнонаціональну мережу будувати можна, але є єдині закони мовлення. Будь-який мовник повинен мати зрозумілу структуру, контент і повинен бути цілісним. Я не хочу вдаватися до оціночних суджень з приводу роботи колег, але якщо ми розриваємо національного мовника, то його просто не буде. На Першому нині залишається «Ера», але вона туди вписується і витримує стандарт мовлення. Тобто, ми робимо відповідну сітку мовлення, в якій виставляються вимоги, вибудовується структура. Ви бачите в роботі з регіональними мовниками цю структуру? Чи, може, ви мені назвете хоча б один телеканал, який розкраяв собі структуру вздовж і впоперек? Є такий? Якщо в нас жоден поважаючий себе мовник не порвав свого телеканалу на шматки, то чому ми дозволяємо зробити це з державним?

- Тобто вам ця ідея не сподобалася?

- Не коментую, я тут як людина мобілізована. Є зрозуміла мета - зробити національне мовлення. Правила мовлення однакові як для державного, так і для приватного ЗМІ. Це ринок, конкуренція, слабкий вмирає. Це закон.

- Ви зазначали, що прагнете зробити так, щоб Національне радіо чули в Україні. Як ви плануєте це зробити?

- По-перше, щоб національне радіо чули, воно повинно мати частоти. До запровадження цифрового - це ФМ-ресурс. НРКУ його не має. Проте іншого варіанту, ніж розбудова FM-мережі НРКУ, поки що немає.

- А ви думаєте, це реально?

- А чому ні? Для держави ж...

- Ваші попередники казали, що практично ні.

- Якщо держава не сприятиме цьому, то вона не буде ефективним власником. Тоді не треба говорити ні про громадське мовлення, ні про будь-які порівняння з Бі-бі-сі, яке мовить на чотирьох каналах одночасно. Якщо ми цього не зробимо, значить, ми безвідповідальні.

- Чи залишаться творчі колективи у складі НРКУ? Як ви бачите подальшу співпрацю з ними?

- Не я був ініціатором запровадження того, щоби творчі колективи були у складі НРКУ, тому не буду оцінювати, наскільки це є органічно. НРКУ - це мовник. А мовник повинен виробляти контент, технічно працювати, доносити свою інформацію до споживача. Завдання мовника - боротися за місце на ринку. Симфонічний оркестр чи хор навряд чи допоможуть у цьому, хоча я з повагою ставлюся до їхньої роботи.

- Тобто ви ще не вирішили: залишаються вони чи ні? Чи це не від вас залежить?

- Я не думаю, що це тільки від мене залежить.

- Чи змінюватимете музичне наповнення на каналах?

- Музичне наповнення в нас буде відформатовано максимально жорстко. Треба переглянути й «одяг», і саме звучання Нацрадіо. Якщо ми говоримо про те, що ми будуємо паблік у стандартному розумінні, то музичне доєднання до цього - абсолютно інше, воно диктує свої правила. Я схиляюся до субформату, сформулював свої міркування нашому творчому колективу, і вони зараз працюють над змінами. Є одні закони на ринку, їх треба дотримуватися: будуємо канал, визначаємо формат, стилістику подачі. Це стосується і музики.

- Чи не плануються зміни в дитячому мовленні?

- НРКУ робить хороший продукт для дітей. Зараз цього ніхто не робить, якщо ще й Національне радіо не буде думати про дітей і підлітків, то це буде просто ідіотизмом. Хтось має робити дитячі програми. Ці програми зараз у сітці о 10-й ранку, і їх слухачі часто не можуть почути через включення нашої любої Верховної Ради. Тому, щоб їх не вибивали з сітки, я думаю, що дитячі програми виходитимуть о 16-й годині, коли дітки приходять зі школи.

- Ви закрили всі авторські програми. Володимир Яворівський сказав, що ви закрили його програму «за гостроту постановки болючих проблем сучасності». Це справді так?

- Програма Володимира Яворівського «20 хвилин з В.Яворівським» буде в ефірі доти, доки сітку мовлення не буде змінено. Потім ми раді будемо його бачити гостем студії. Він зможе донести людям усі свої думки, які тільки забажає. Справа в тому, що якщо ми весь ефір заповнимо авторськими програмами, тоді нам не потрібні журналісти. А на НРКУ є фахові журналісти.

- Програми для НРКУ ви вироблятимете власними силами, чи будете залучати якихось сторонніх виробників?

- Це реально не догма. Я волів би, щоб ми максимально виробляли контент на НРКУ. Якщо виробляти контент зовні, тоді ми знову впираємося в кадрове питання.

- Чи адекватні у вас надходження від реклами?

- Ви ставите мені просто нескромне запитання. Вони завжди можуть бути кращими. Тут межі досконалості немає, повинна бути міра, щоб це не шкодило ефіру.

- Що будете робити, якщо Віктор Набруско подасть до суду і його відновлять на посаді? І взагалі, що вас може змусити залишити цю посаду?

- По-перше, в мене немає комплексів власної неповноцінності. Для мене є важливим питання поставленої мети та не досягнутого з тих чи інших причин результату. Я себе вважаю людиною самодостатньою.

- Що вас може змусити піти з цієї посади?

- Неможливість працювати.

Довідка:

Тарас Аврахов народився 28 лютого 1966 року. У 1988 році закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. Горького за спеціальністю «Українська мова і література».

У 1988-1989 роках викладав у київській середній школі № 153 і Київському технікумі електронних приладів.

З жовтня 1989 по травень 1993 року працював редактором відділу журналу «Українська мова і література в школі».

З травня 1993 по грудень 2000 року - редактор української версії газети «Киевские ведомости», заступник головного редактора.

Із січня 2001 по грудень 2002 року - головний редактор, генеральний директор ТРК «Ера».

З грудня 2002 по травень 2004 року - прес-секретар прем'єр-міністра України Віктора Януковича, керівник прес-служби КМУ.

Із травня 2004 року по червень 2010 року - голова правління ЗАТ «Інформаційно-видавнича група "ТелеграфЪ"».

ТРК «Ера», радіо «Ера», «Киевский телеграф», «Версии» входять до медіахолдингу народного депутата Андрія Деркача (Партія регіонів).

Фото Андрія Звягіна