І поштовхом для серйозної суспільної дискусії не лише відносно теми стосунків влади і медіа, відкритості політиків та їх родин, але й теми взаємоповаги і коректності, журналістської етики, поваги влади до головної функції преси - бути контролером дій влади і поваги преси до інститутів влади.

Історія навколо публікації про сина Президента Віктора Ющенка насправді засвідчила про те, що ми живемо вже в іншій країні, в якій дійсно існує свобода слова, немає табуйованих тем, імен і персон. До Помаранчевої революції наше суспільство навіть не могло уявити, що теми родинного життя сильних світу цього можуть вільно обговорюватися в українській пресі. І саме Ющенко – Президент сприяв свободі слова, роботі незалежних журналістів. З іншого боку, дійсно, існує досить тонка межа між правом журналістів на інформацію і правом громадянина на приватне життя. Варто пам’ятати про те, що 19-тирічний Андрій – не публічна особа, хоча , як син Президента України він, безумовно є об’єктом особливої цікавості преси і суспільства. Можна зрозуміти його психологічний стан, адже бути сином Президента – це і велика відповідальність, і серйозне випробування. Ця історія стала непростим уроком для Андрія. Але, найголовніше, вона сприяла надзвичайно важливій суспільній дискусії відносно теми публічності політиків та їх родин. Вона зачепила й ще один важливий суспільний аспект, який раніше обговорювався на кухнях, але ніколи – публічно: якими б не були статки родини політиків, члени родин мають вести спосіб життя, який враховує суспільні настрої.

Для того, аби Україна була заможною і кожен громадянин відчув це на власному житті, Президент Ющенко працює сьогодні по 15 годин на добу. При цьому від членів своєї родини Президент вимагає, аби вони сповідували ті ж самі цінності. Андрій вже мав з цього приводу серйозну розмову з батьком. І мені здається, сьогодні треба проявити делікатність і дати можливість родині в родинному колі поставити і обговорити ці питання.

Родина Ющенків завжди була відкритою для преси. Вона декларувала свої статки і не приховувала, що належить до середнього класу. Коли у 2000 році одна газета написала про „п’ятиповерховий палац” тоді ще прем’єр-міністра Ющенка, де начебто був окремий будинок для прислуги, Віктор Андрійович просто запросив у Нові Безрадичі журналістів. Мабуть, він був першим українським політиком, який відкрив двері свого будинку для репортерів. Його дружина, родина, діти , історія його батька завжди були в центрі уваги журналістів і не завжди ця увага відповідала нормам журналістської етики і людської моралі. Тому звинувачувати Президента в подвійних стандартах просто абсурдно.

Але ми визнаємо, що його емоційна відповідь на прес-конференції на питання Сергія Лещенка була некоректною за формою. Емоції Президента можна пояснити кількома факторами - це був важкий день і важка восьмигодинна розмова на засіданні уряду, але, найголовніше, - це питання стосувалося дитини. Безумовно, кожній людини важко говорити на такі делікатні і непрості теми, і кожен з нас в таких ситуаціях не завжди впорається з емоціями. Зрозуміло, що кожен батько переживає, коли дитина в якийсь момент проявляє хлоп”ятство, захоплюється зовнішніми ефектами.

Наступного дня Президент сам ініціював лист до “Української правди” і до Сергія, і мені здається, це показово. Це свідчення його поваги до преси, до професії журналіста і заклик чути одне одного.

Щодо листа журналістів, то, на мій погляд, він – як і заява Президента на прес-конференції - не ідеальний за тональністю і формою, хоча зрозумілий за емоціями і змістом. Цей лист - ще одне свідчення існування в Україні свободи слова. Я дуже добре пам’ятаю свою власну журналістську історію, коли 2000 року ми підписали лист-звернення до влади з ПРОХАННЯМ взяти під особистий контроль розслідування справи Гонгадзе. Я пам’ятаю, якою була реакція влади і реакція топ-менеджерів телеканалу. Журналістів по черзі викликали в кабінети до керівника редакції і запитували: ”Як ви могли поставити підпис під листом?” Слава Богу, що сьогодні такі питання неможливі. Цей лист, сподіваюсь, став поштовхом для відродження такого вже забутого в Україні поняття як корпоративна солідарність. Думаю, що ця історія стала важливим уроком. І поштовхом для серйозної суспільної дискусії не лише відносно теми стосунків влади і медіа, відкритості політиків та їх родин, але й теми взаємоповаги і коректності, журналістської етики, поваги влади до головної функції преси - бути контролером дій влади і поваги преси до інститутів влади. Ми всі сьогодні ще тільки вчимося жити у відкритому суспільстві, і цей шлях не буває без помилок.

Я б хотіла звернутися з великим проханням до колег-журналістів: давайте вгамуємо пристрасті. Думаю, ця історія є поштовхом для дискусії. І продовжити її треба на зустрічі Президента з журналістами, формальній чи неформальній. Ми думаємо над організацією такої зустрічі.

Підготувала Світлана Божко, „Детектор медіа” Читайте також:

ЗАБОВТУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВДИ

Матінка українського Інтернету проти батька президентського сина

Прем’єр Юлія Тимошенко закликає журналістів та політиків вибачати один одного

“The Independent” про скандал навколо сина Ющенка: «Влада в Україні просто перейшла від прорадянського олігархату новій еліті»

БЕЗ ПОДВІЙНИХ СТАНДАРТІВ

Ющенко ледь не викинув телефон свого сина

Звернення Мирослави Гонгадзе та Сергія Шолоха до Президента України

Журналісти вже навчилися поважати себе, але ще не вміють поважати свою країну

Запитaння „ТК”: Як ви оцінюєте реакцію Віктора Ющенка на публікації в «Українській правді» щодо його сина, Андрія? Поясніть вашу точку зору? Яка б реакція, на вашу думку, була б оптимальною – наявна чи якась інша?

Мыкола Вересень: Реакция журналистов на критику Ющенко слишком жесткая

ВИМОГА ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ВІКТОРА ЮЩЕНКА

Лист Віктора Ющенка до "Української правди"

Лубченко: Ющенко дал карт-бланш чиновникам, которые грубят журналистам

Особенности Украинской правды

ЮЩЕНКО ВЛАСНОРУЧ СТВОРИВ СОБІ ПРОБЛЕМУ

Віктор Ющенко про скандал з сином: "Перед мордою того журналіста постав той рахунок, а потім піди в суд!"

Запитання «ТК»: - Протягом двох днів жоден iз телеканалів не повідомив своїх глядачів про скандал у зв'язку з публікацією „Української правди” щодо любові сина Ющенка до дорогих машин, ресторанів, вин тощо. Як ви вважаєте, чому?