Нацполіція відмовила в наданні інформації про реєстрацію заяви журналістів «Бабеля» про погрози з боку військовослужбовця полку «Скеля» Миколи Хархана. У відомстві обґрунтували це захистом персональних даних. Про це йдеться у відповіді Нацполіції на запит «Детектора медіа». 

14 липня «Детектор медіа» звернувся до Нацполіції з офіційним запитом про те, чи зареєстрували вони заяву журналістів та чи внесли дані в ЄРДР, коли саме і за якою статтею. Ми також запитали, на якому етапі наразі перебуває розслідування у цій справі.

21 липня Нацполіція надіслала відповідь, в якій відмовилася надати інформацію про статус заяви журналістів. Відомство послалося на частину другу ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних», згідно з якою «поширення відомостей про фізичну особу без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється лише у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини».

«Ураховуючи викладене, а також те, що Вами не надано документів, які б підтверджували згоду зазначених у запиті осіб про надання дозволу на поширення відомостей стосовно них, надання інформації щодо надходження до Національної поліції України заяв від їх імені та результатів подальшого розгляду є неможливим», — ідеться у відповіді Нацполіції.

Там також додали, що відповідно до своїх повноважень інформацію про кримінальні правопорушення із додержанням вимог Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про захист персональних даних» надає Офіс генпрокурора.

Нагадаємо, 23 червня «Бабель» оприлюднив розслідування про небойові смерті щонайменше 25 новобранців 425-го окремого штурмового полку «Скеля» від кінця 2025 року до весни 2026-го. За даними журналістів, більшість із них померла від пневмонії, серцево-судинних захворювань та інших хвороб невдовзі після мобілізації. Близькі деяких загиблих заявили про можливе насильство.

У штурмовому полку «Скеля» заявили, що автори матеріалу роблять узагальнення, які зводять історію підрозділу до окремих трагічних випадків. Там стверджують, що більшість смертей, про які писали журналісти, сталась у лікарні або дорогою до лікарні й була повʼязана зі станом здоровʼя мобілізованих. 

• Читайте також: Один відмовився від їжі «з власних переконань», інший впав із дерева, третій пішов за метадоном. Відповіді представників «Скелі» на розслідування «Бабеля»

25 червня військовослужбовець 425-го ОШП «Скеля» Микола Хархан (позивний «Киянин») оприлюднив відео, в якому назвав авторку розслідування «журнашлюхою» та «медіакілеркою», звинуватив редакцію в роботі на користь Росії і заявив, що «причетним» доведеться «гроші виригувати». Редакція «Бабеля» повідомила про намір звернутися до поліції через погрози.

Читайте також: 

• «Свободу слова ніхто не скасовував»: у «Скелі» прокоментували погрози журналістам «Бабеля»
• У відео військовослужбовця «Скелі» Миколи Хархана є приховані погрози журналістам «Бабеля», — медіаюристи
• «Безпека журналістів не підлягає компромісам»: Медіарух вимагає розслідувати погрози команді видання «Бабель»

9 липня видання «Бабель» заявило, що Державне бюро розслідувань відмовило в реєстрації заяви його журналісток щодо погроз, хоча 8 липня в інтерв’ю Інтерфакс-Україна голова ДБР Олексій Сухачов повідомив, що Бюро нібито зареєструвало кримінальне провадження.

За даними «Бабеля», отримавши заяву від головної редакторки Катерини Коберник і журналістки Катерини Лихогляд, ДБР не внесло відомості про неї в ЄРДР, щоб розпочати розслідування або вирішити питання підслідності. Натомість у своїй відповіді відомство повідомило про перенаправлення заяви до Нацполіції.

Редакція також звернулася із заявою про погрози до Нацполіції, але через відсутність реакції подала скаргу на бездіяльність слідчого.

Фото: Сергій Нужненко / «Радіо Свобода»