У дискусії взяли участь Світлана Остапа, голова наглядової ради Суспільного мовлення, Ірина Чулівська, тренерка з цифрової безпеки IREX, співзасновниця громадської організації «Лабораторія цифрової безпеки», Катерина Дячук, керівниця відділу моніторингу свободи слова Інституту масової інформації, Катерина Сергацкова, директорка Фонду «2402», Роман Васильняк, юрист «Платформи прав людини», Владислава Нечай, представниця Департаменту захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України, та Юлія Деркаченко, представниця Уповноваженого Верховної ради України з прав людини з інформаційних прав. Модерувала панель Оксана Романюк, директорка Інституту масової інформації.

Керівниця відділу моніторингу свободи слова Інституту масової інформації Катерина Дячук розповіла насамперед про загрозу життю журналістів в Україні.

  Катерина Дячук (тут і далі фото Максима Поліщука, «Детектор медіа»)

«Журналістів убивають, журналістів обстрілюють, знищують редакції. Станом на сьогодні ІМІ має інформацію про 69 убитих журналістів, із них 10 загинуло під час виконання журналістської роботи, інші загинули під час обстрілів чи захищаючи Україну від російської навали. 3 листопада загинув Тарас Давидюк, рівненський журналіст, який захищав Україну.

Ще одним викликом цього часу стало закриття медіа та відсутність персоналу. Багато медійників мобілізувалися, в редакціях не вистачає професійних кадрів, а навчання молоді займає певний час. Багато редакцій було захоплено, а після деокупації їхні співробітники потребують реабілітації — як психологічної, так і фізичної.

Також фіксуємо російську пропаганду, яка поширювалася на окупованих територіях. Фізична небезпека для журналістів є завжди, вони завжди будуть у зоні ризику», — розповіла Катерина Дячук.

 Оксана Романюк

Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк сказала, що постійним викликом залишається фізична агресія, а новим викликом — нестача кадрів.

• Читайте також: ІМІ: Друга за значенням проблема медійного сектору країни після фізичної агресії — гострий дефіцит кадрів

«У нас з ІМІ в ЗСУ пішло 20% співробітників, частина співробітників виїхала. Постійно потрібна якась психологічна підтримка журналістів, які працюють у цих умовах, фінансова підтримка, тому що рекламний ринок закрився і медіа виживають на грантах», — розповіла Оксана Романюк. Як модераторка дискусії вона адресувала питання про те, як живе найбільше медіа в Україні, голові наглядової ради Суспільного мовлення Світлані Остапі.

 Світлана Остапа

«Журналісти завжди їздили на фронт, їздять і будуть їздити, вони та їхні редакції несуть за це відповідальність, — сказала Світлана Остапа. — 183 працівники Суспільного мовлення виїжджають працювати до зони бойових дій (журналісти, оператори, водії, працівники безпеки тощо). Усі вони — досвідчені працівники, які розуміють відповідальність і ризики, що має робота у прифронтовій зоні. Наше завдання — докласти всіх зусиль, щоб гарантувати їхню безпеку.

Всі працівники, які виїжджають у зону бойових дій, мають бронежилети, каски, турнікети, аптечки. У перші дні повномасштабного вторгнення ці потреби оперативно закривали наші міжнародні партнери та ІМІ. Наші працівники пройшли тренінги з безпеки та домедичної допомоги. Так, із травня 2022 року по вересень 2023 року проведено 23 тренінги з безпеки, роботи у ворожому середовищі, в яких взяли участь 234 працівники Суспільного. Під час тренінгів розбирали, як мінімізувати ризики постраждати чи бути викраденим у зоні бойових дій, як дати собі раду з травмою на полі бою, яка домедична допомога має бути надана за протоколом MARCH тощо. Тренінги проведені за підтримки партнерів — Frontline, Фонду Науманна, "Репортерів без кордонів", BBC Media Action. Проведено 6 тренінгів із домедичної допомоги від інструкторів Червоного Хреста (взяли участь 67 працівників).

Усі працівники, які виїжджають до зони бойових дій, застраховані. 183 працівники застраховані у страховій компанії “Країна”. Також у питанні страхування Суспільне співпрацює з Міжнародним фондом страхування журналістів, який застрахував виїзди десятків наших працівників у небезпечні зони».

• Читайте також: Світлана Остапа: 183 працівники Суспільного мовлення виїжджають працювати до зони бойових дій

За її словами, у лавах ЗСУ захищають Україну 106 працівників Суспільного. Двоє працівників загинули: Олексій Ольховик, оператор «Першого», та Дмитро Сірик, радіоведучий (радіо «Пульс» на «Суспільне Донбас»), а Василь Філімон із Херсонської філії багато місяців перебуває в полоні. Також, захищаючи Україну, загинули п’ятеро колишніх працівників. Наразі вже 12 ветеранів працюють на Суспільному після демобілізації.

«Команда Суспільного мовлення впроваджує програми підтримки військових, ветеранів і їхніх родин через співпрацю з громадською організацією Veteran Hub, Міністерством у справах ветеранів України. Наприклад, для кадровиків, ейчарів Veteran Hub провело навчання про те, як працювати з ветеранами. Суспільне мовлення та Міністерство у справах ветеранів уклали меморандуми про співпрацю та взаємодію в галузі соціального захисту ветеранів війни, захисників і захисниць України, членів їхніх сімей (меморандум підписали 28 серпня 2023 року)», — розповіла Світлана Остапа. 

Читайте також:

• Як журналісту діяти під час обстрілів — сім порад
• Як журналістам працювати у звільнених від окупантів містах

Тренерка з цифрової безпеки IREX, співзасновниця ГО «Лабораторія цифрової безпеки» Ірина Чулівська розповіла про небезпеку кібератак для журналістів і редакцій медіа.

«Коли відбувається DDoS-атака і сайт не працює якийсь час — це дуже лайтова історія. Страшніше, коли в нас є мережа інформаторів, які живуть на окупованих територіях, і в нас немає розуміння, як захищати ці джерела. Якщо трапиться кібератака на співробітника, який комунікує з цими людьми, тоді наслідком буде загроза їхньому життю та здоров’ю. Сучасна кібератака виглядає як лист, у якому може бути текст, що, наприклад, "вам необхідно надати інформацію по судовому розслідуванню і заповнити файл". Людина завантажує документ — і разом із ним шкідливе програмне забезпечення, яке викрадає дані з її комп’ютера. За даними Центру кіберзахисту Держспецзв’язку, який підраховує такі атаки, з початку року зафіксовано близько 1200 інцидентів. Найбільше атак зафіксовано на державний, фінансовий, телекомунікаційний і громадський сектори», — розповіла Ірина Чулівська.

Читайте також:

• Держспецз’язку: Україна щодоби відбиває від 5 до 40 потужних DDoS-атак
• Керівник управління РЕБ розповів про особливості використання смартфонів у зоні бойових дій
• Держспецзв'язку дала поради щодо безпечного користування месенджером Signal
• Як налаштувати домашню мережу Wi-Fi, щоб вона була безпечною – поради Держспецзв’язку
• Як зашифрувати документи — поради Держспецзв’язку
• Як поводитись із підозрілими посиланнями та файлами – поради Держспецзв’язку

Про загрозу журналісту у вигляді судового позову від політиків чи олігархів розповів юрист «Платформи прав людини» Роман Васильняк. Організація протягом багатьох років надає безплатну правову допомогу представникам медіа, до яких позиваються через їхню професійну діяльність.

  Роман Васильняк

«З нашої практики, до війни кількість позовів була значно більшою. Їх зазвичай подавали люди з проросійською позицією, у них були непогані контакти в судах і вони отримували проміжні позитивні результати, які важко було скасовувати у судах вищих інстанцій. З початком війни їхня судова активність значно зменшилася, бо більшість суддів не хоче брати на себе відповідальність і захищати умовного Киву чи Медведчука. Між іншим, у нас суд із Медведчуком тривав п’ять років, суддя не виносив рішення, і тільки після того, як Медведчука заарештували й обміняли, він відмовився від свого позову.

У нас був великий процес Черновецького проти “Дзеркала тижня”, Черновецький вимагав від них 2 млн грн, тим самим фактично хотів заблокувати роботу редакції — і це просто за згадку Черновецького. Цього року ми тільки завершили цю справу і ще стягнули з нього правову допомогу. У 2022 році було зареєстровано 90 кримінальних проваджень щодо журналістів — і лише чотири скеровано до суду. Потрібно боротися за свої права — і ви переможете. Позитивних рішень на користь олігархів дуже мало. Мало кому вдається перемогти журналіста й виграти суд», — розповів Роман Васильняк.

Читайте також:

• Війна та криза змушують медіа дбати про якість
• Як зберегти заряд смартфона – поради Держспецзв'язку
• Як зрозуміти, що ваш телефонний номер намагаються вкрасти — поради Держспецзв’язку
• Як правильно видалити інформацію з телефона – поради Держспецзв’язку
• Як убезпечити комп’ютер від вірусу із флешки — поради Держспецзв’язку
• Як запобігти втраті даних, якщо відкрив лист з вірусом: поради Держспецзв’язку
• У Держспецзв'язку дали поради, як користуватися телефоном в окупації

Представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з інформаційних прав Юлія Деркаченко розповіла, що за рік вони отримали більше ніж 70 тисяч звернень від людей і з них більш як тисяча запитів на публічну інформацію.

«Громадяни України під час воєнного стану не мають бути обмеженими в інформаційних правах, і в цьому випадку ми констатуємо дуже багато обмежень саме права на інформацію. Державні ресурси закрили свої інформаційні сайти, зараз сайти працюють, реєстри поступово відкриваються, але інформація щодо посадових осіб обмежена в доступі. Ми намагаємося поновити права кожного, зокрема й журналістів. Розуміємо, що робота журналістів в умовах воєнного стану надзвичайно важлива», — сказала Юлія Деркаченко.

Фото: Максим Поліщук / «Детектор медіа»