Інтерактивна Мапа рекомендованих медіа — це результат багаторічної роботи Інституту масової інформації та «Детектора медіа» з моніторингу вітчизняного інформаційного простору. Про це сказала директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко під час презентації проєкту у пресцентрі Укрінформу, яка відбулася 18 вересня.

Вона нагадала про те, що Інститут масової інформації двічі на рік робить моніторинг загальноукраїнських онлайн-медіа, складаючи на його основі «Білий список» найбільш якісних із них. І він добре зарекомендував себе як дороговказ для людей, які мають можливість за його допомогою обирати серед численних джерел інформації найбільш якісні й ті, яким можна довіряти.

Мапа рекомендованих медіа, за словами Петренко, стала новим кроком у цьому: «Ми більш уважно проаналізували роботу медіа, які працюють в регіонах, і, окрім онлайн-медіа, включили в проєкт ще й телерадіокомпанії».

Галина Петренко

На першому етапі були промоніторені понад 200 медіа — регіональні новинні портали, радіо й телеканали, а також загальнонаціональні медіа. Незалежні медійні експерти та юристи оцінювали їх за трьома основними критеріями — прозорість, дотримання професійних стандартів і журналістської етики. Детальніше з методологією оцінки можна ознайомитися за посиланням.

Однак, крім медіа, які виявили бажання взяти участь у проєкті, його ініціатори розглядали й ті, які не подавалися. Таким чином на мапв опинилося 142 українських ресурси з 24 областей України та АР Крим: 130 регіональних і 12 загальнонаціональних.

«Хочемо підкреслити, що ця мапа задумана нами як живий організм, який буде постійно оновлюватися. Тож ми запрошуємо усі українські медіа, які хочуть потрапити на Мапу, подаватися до нас. Ми, застосувавши наші критерії, оцінимо їхню роботу, надамо рекомендації щодо того, що потрібно покращити в роботі, щоб медіа, яке наразі не може бути рекомендованим, стало таким. Також ми відкриті до заявок з боку колег, які бачать якісні медіа у регіонах і можуть нам на них вказати», — розповіла директорка ГО «Детектор медіа».

Виконавча директорка ГО «Інститут масової інформації» Оксана Романюк вказала три ключові питання, на розв'язання яких направлений цей амбітний проєкт.

Оксана Романюк

«Перш за все — це підтримка якісних незалежних медіа. Тому що торік падіння рекламного ринку для онлайн-медіа склало 90%. Дуже багато медіа закрилося чи опинилося на межі виживання. І ми сподіваємося, що цей проєкт зробить медіа видимими для рекламодавців і донорів. Вони побачать медіа, які варто підтримувати», — сказала Романюк.

Друге, чим керувались ініціатори проєкту, створюючи його, — це зростання, попри все, довіри до регіональних медіа. Під час війни, сказала керівниця ІМІ, довіра до регіональних медіа — телебачення, друкованих видань, радіо — зросла вдвічі. Якщо у 2021 році, за даними міжнародної організації Internews, довіра до них складала 26%, то у 2022-му — 52%.  

«Тому для нас дуже важливо, щоб регіональні медіа були якісними й давали нашим співгромадянам повну та точну інформацію про те, що відбувається в Україні та світі», — розповіла Оксана Романюк.

І третя ціль, яку переслідували творці Мапи рекомендованих медіа, — це медіаграмотність. Адже телеграм залишається лідером серед джерел інформації, якими користуються українці, і цей тренд необхідно виправляти, переорінтовуючи їх на якісні вітчизняні медіа.

Аналітик ГО «Детектор медіа» Олександр Крумін під час презентації Мапи рекомендованих медіа детально розповів про недоліки та випадки порушення локальними медіа ключових професійних стандартів. Нерідко на місцевому телебаченні зустрічаються сюжети з ознакою комерційного чи політичного піару. «Тобто приватні канали піарять своїх власників, а комунальні — представників органів місцевого самоврядування, яким вони підпорядковані», — сказав він, навівши конкретні приклади.

Олександр Крумін

Також, за його словами, місцеві медіаресурси часто грішать тим, що, повідомляючи про новину, не посилаються на джерело інформації та не дотримуються принципу відокремлення фактів від коментарів. 

«Утім, чимало прикладів й того, як телеканали подають збалансовані, якісні, інформативні сюжети з дотриманням стандартів і без зловживання політичним чи комерційним піаром. Особливо порадували регіональні філії Суспільного, реформа якого, судячи з усього, пішла на користь колишнім обласним телерадіокомпаніям. Наприклад, Чернігівська філія Суспільного — це просто ковток свіжого повітря: якісні новини, гарний візуал, класні титри, динамічність, відсутність джинси тощо», — розповів Олександр Крумін.

Аналітикиня ІМІ Олена Голуб розповіла про методологію, яку використовували упорядники Мапи рекомендованих медіа. Загалом вона містить набір із 12 індикаторів, поділених на три групи.

Олена Голуб

До першої групи належать індикатори, пов’язані з незалежністю та відповідальністю (прозорість медіавласності, наявність на сайті інформації про людей, відповідальних за контент, контактних даних для комунікації з аудиторією, наявність редакційних політик).

Друга група індикаторів — це якість контенту, кількість власних матеріалів на сайті, дотримання професійних журналістських стандартів. До числа останніх належить, зокрема, всебічність і безсторонність висвітлення подій; достовірність (кожен факт, поданий у матеріалі, повинен мати посилання на ідентифіковане та надійне джерело інформації); відокремлення фактів від коментарів; точність, яка передбачає відповідність кожного факту реальності та забороняє журналістам підміняти викладення фактів власними оцінками та вдаватися до гучних епітетів. 

І третя група індикаторів — базові етичні принципи: відсутність мови ворожнечі, сексизму, матеріалів з ознаками замовності, астрологічних прогнозів, російської та проросійської пропаганди, дезінформації.

Що стосується дотримання професійних стандартів, то найбільше порушень, за словами Олени Голуб, стосувалися стандартів достовірності та відокремлення фактів від коментарів.

Регіональні медіа, за спостереженням аналітиків, більше за загальнонаціональні грішать застосуванням надлишково емоційної лексики та оцінних суджень. Крім того, як виявило дослідження, розповсюдженим явищем серед локальних медіа є нехтування посиланням на першожерело та незастосування гіперлінків.   

«А ось що нас потішило, так це те, що ми не виявили жодного прояву проросійської пропаганди чи російських наративів. Також із позитиву я б відзначила те, що багато медіа маркують замовні матеріали. Іноді ці маркування не відповідають правилам — це не слова “Реклама” або “На правах реклами”, а якісь інші позначки типу “Промо” або “Новини компаній”. Але для нас позитив у тому, що медіа маркують рекламу взагалі», — відзначила Олена Голуб.

Ініціатори проєкту сказали, що після презентації Мапи чекають на відгуки та відкриті для дискусій і змін. Мапа лише починається і не є чимось сталим і незмінним. Тож медійників закликають повідомляти, якщо вони помітили помилки або якусь невідповідність. Адже головна мета проєкту — дати людям повну й точну інформацію про те, що відбувається в Україні та світі. Це особливо важливо під час війни, коли відсутність правдивої інформації може коштувати комусь навіть життя. І навпаки — її наявність може комусь допомогти вижити.

Більше дізнатися про результати дослідження можна, подивившись запис пресконференції.

Читайте також:

• 142 українських ресурси потрапили на Мапу рекомендованих медіа від ДМ та ІМІ
• «Детектор медіа» та ІМІ створюють всеукраїнську Мапу рекомендованих медіа
• Мапа рекомендованих медіа. Методологія

Фото: Максим Поліщук / «Детектор медіа»