In English

Українські журналісти і медійні організації, учасники Медіаруху, закликають міжнародні організації не плутати журналістів з пропагандистами — активними учасниками російської агресії проти України.  

Нагадаємо, ЮНЕСКО та Міжнародна федерація журналістів поширили заяви, де назвали нещодавно вбитого громадянина РФ Ростислава Журавльова, працівника кремлівської інформаційної агенції «РИА Новости», «14-м журналістом, що загинув з початку війни в Україні, з 24 лютого 2022 року», і закликали невідкладно розслідувати його загибель. 

Ми, українська медійна спільнота, нагадуємо міжнародним організаціям про те, що пропагандисти є прямими антагоністами журналістів. Саме їхні дії призводять до знищення свободи слова і гонінь на медійників, які працюють з дотриманням принципів свободи слова та професійних стандартів. Російські медіаорганізації та їхні співробітники, які є активними виробниками пропаганди та учасниками військової агресії Росії проти України, мають понести справедливе покарання за свої дії, що призвели до розпалювання війни і масового знищення українських громадян. 

Пропагандист Ростислав Журавльов особисто брав участь в агресії проти України у складі збройних формувань, зокрема, в захопленні українських адміністративних будівель на Донеччині в 2014 році. Як Журавльов сам писав у власних соцмережах, він приїхав з Росії в 2014 році, аби брати участь у війні проти України. Доказом цього є численні фотографії Журавльова зі зброєю, нацистською символікою та його дописи, які свідчать про те, що він брав активну участь в російській окупації України. Він також був активним членом російської радикальної націоналістичної партії «Націонал-більшовицька партія», зокрема очолював її Свердловське відділення. 

Також інформуємо міжнародні організації, що РИА є державною інформаційною агенцією, яка повністю контролюється та фінансується російською владою. РИА є частиною пропагандистського конгломерату «Россия сегодня» під керівництвом Дмитра Кисельова, до яких застосовані міжнародні санкції та які проактивно продукують фейк-ньюз та дезінформацію щодо подій в Україні. 

Роками пропаганда Кремля, зокрема агенція «РИА Новости», готувала ґрунт до російського вторгнення і розкручувала наративи про буцімто захоплення влади в Україні нацистами та нібито розквіт нацизму в усій державі. 

У квітні 2022 року РИА розмістило статтю російського політтехнолога Тимофія Сергєйцева «Что Россия должна сделать с Украиной», яка закликала до цілковитого знищення України як держави та етноциду українців. Автор прирівняв до нацистів усіх українців, а також підбурював росіян до радикальних войовничих дій за допомогою суджень на кшталт «Укронацизм несет в себе не меньшую, а большую угрозу миру и России, чем немецкий нацизм гитлеровского извода (рос.)». РИА не раз розміщувало і прямі заклики до знищення представників української влади, зокрема, в цій же статті йшлося: «Бандеровская верхушка должна быть ликвидирована, ее перевоспитание невозможно (рос.)». 

На співробітниках подібних організацій лежить пряма відповідальність за злочинну війну Росії проти України. Численні соціологічні дослідження демонструють чітку кореляцію між споживанням державних інформаційних ресурсів та підтримкою дій російської армії в Україні. Всі виправдання пропагандистів на кшталт того, що вони просто представляли аудиторії «певну точку зору», мають бути рішуче відкинуті. 

Ми закликаємо міжнародні організації відкрито засудити російську державну пропаганду і визнати її такою, що становить загрозу миру і є актом агресії, відповідно до статті 30 Статуту ООН.

Як раніше повідомляв «Детектор медіа», пропагандист кремлівського видання «РИА Новости» Ростислав Журавльов загинув на тимчасово окупованій частині Запоріжжя. За словами росіян, Журавльова нібито вбив осколок касетного боєприпасу. Він приїхав на тимчасово окуповану територію Запоріжжя саме для того, щоб знімати матеріал про цей засіб ураження.

Травми різних ступенів тяжкості тоді ж отримали фотокореспондент «РИА Новости» Костянтин Михальчевський, кореспондент «Известий» Роман Польшаков і телеоператор Дмитро Шиков.

24 липня Міжнародна і Європейська федерації журналістів поширили заяву, у якій назвали Ростислава Журавльова «журналістом» та закликали розслідувати його загибель.

Також жаль з приводу загибелі Журавльова висловила генеральна директорка ЮНЕСКО Одре Азуле, яка закликала «сторони конфлікту» дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права, включно з резолюцією 2222 Ради Безпеки ООН про захист журналістів, представників медіаструктур та пов’язаного з ними персоналу в умовах конфлікту.

Ростислав Журавльов був одним із провідних російських «воєнкорів», які супроводжували так звану СВО на окупованій території України. У липні 2022 року він отримав спеціальний приз російської премії «Золоте перо» за «сміливість при виконанні журналістського обов’язку».

Журналіст із Донеччини Денис Казанський, який зараз служить у ЗСУ, написав, що Ростислав Журавльов ще з 2014 року брав участь в агресії проти України. За словами Казанського, Журавльов на початку березня 2014 року разом з Павлом Губарєвим штурмував Донецьку ОДА.

«Потім, коли розпочалися бойові дії, вбивав та грабував мешканців Донбасу у складі однієї з озброєних банд “ЛНР”. Добре його пам’ятаю. Це був один із перших “російських туристів”, якого ідентифікували у Донецьку. Таких, як він, тоді надсилали з РФ до Луганська та Донецька, щоб розпочати на Донбасі заворушення та насильство, оскільки місцеві були не готові до кровопролиття і поводилися досить пасивно та обережно», — поділився спогадами Казанський.

Довідково: Медіарух — спільнота, що  об’єднала журналістів провідних українських медіа, журналістів-розслідувачів та експертів медійних громадських організацій. Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір» було започатковано 5 лютого 2019 року. Першими підписантами меморандуму Медіаруху стали «UA: Перший», «Українське радіо», «Громадське радіо», ІА «Укрінформ», ІА «Інтерфакс-Україна», Liga.net, «Дзеркало тижня. Україна», NV, «Цензор.нет», 5 канал, «Український тиждень», Opinion, низка регіональних медіа, громадські організації «Незалежна медійна рада», «Детектор медіа», Інститут масової інформації, «Інтерньюз Україна», Центр демократії та верховенства права, Фундація «Суспільність», Національна асоціація медіа, Донецький інститут інформації, Інститут демократії імені Пилипа Орлика, Центр прав людини Zmina. Згодом доєдналися інші організації та окремі журналісти — загалом понад 70 учасників.

Фото: ІМІ