Громадські організації «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» 17 березня 2023 року розпочинають створювати всеукраїнську Мапу рекомендованих медіа.

Ми хочемо знайти якісні журналістські проєкти в усіх регіонах України та позначити їх на онлайн-карті, щоб українці могли легко знайти відповідь на запитання: «Що читати / дивитися?».

Щоби взяти участь у проєкті та потрапити на Мапу, треба заповнити цю коротку форму за посиланням.

Нижче наводимо методологію та критерії дослідження.

Мета — створити перелік відповідальних, рекомендованих аудиторії медіа на регіональному рівні, розташувавши їх за географічним принципом.

Методологія містить набір із 12 індикаторів, поділених на три групи.

Перша група — індикатори, пов’язані з незалежністю та відповідальністю (прозорість медіавласності, наявність на сайті інформації про людей, відповідальних за контент, контактних даних для комунікації з аудиторією, наявність редакційних політик).

Друга група — оцінка якості контенту, кількість власних матеріалів на сайті, дотримання професійних журналістських стандартів.

Третя група — базові етичні принципи: відсутність мови ворожнечі, сексизму, матеріалів з ознаками замовності, астрологічних прогнозів, російської та проросійської пропаганди, дезінформації.

Блок А. Незалежність та відповідальність

1. Прозорість медіа

В Україні більшість телеканалів належить людям і компаніям, пов’язаним із політиками чи олігархічними структурами. На регіональному рівні медіа також можуть мати проблеми з довірою через політичну заангажованість. Тому прозорість медіавласності та самих медіа є важливою для якісної оцінки.

На сайті медіа обов’язково повинні бути вказані контактні дані для комунікації з аудиторією, можливості зв’язатися з редакцією для виправлення помилок.

Також на сайті повинна б бути інформація про власника видання (кінцевого бенефіціара), головного редактора (людину, відповідальну за контент) та склад авторів. Проте ми розуміємо, що в умовах прямої воєнної загрози така інформація може бути відсутньою на сайтах із міркувань безпеки. У такому разі ми спробуємо звернутися до медіа та отримати цю інформацію чи пояснення її відсутності приватно.

2. Редакційна політика

На ресурсі в загальному доступі має міститися інформація про редакційні політики, яких медіа дотримується у своїй роботі. Наприклад, політики щодо виправлення фейків, помилок, дотримання етичних стандартів, маркування реклами тощо.

Ми усвідомлюємо, що інститут редакційної політики може бути не поширеним серед українських регіональних медіа. Сподіваємося, що наш проєкт сприятиме поширенню позитивної практики створення редакційних політик. 

3. Власний контент

На ресурсі має бути не менше 20 % власних новин та 80 % власних великих матеріалів (статей, інтерв’ю, сюжетів).

Власний контент — це журналістські матеріали, створені авторами, які працюють у виданні, чи його фрилансерами. До власного контенту не можуть бути зараховані матеріали, що є дослівною копією з інших медіа, українських чи іноземних видань, дослівними копіями пресрелізів.

Оцінювання Блоку А. Критерії «Прозорість медіа» та «Редакційна політика» оцінюються за наявністю відповідних розділів на сайті видання. Наявність кожного з них оцінюється в один бал. Аналогічну кількість балів видання може отримати, якщо наразі не розміщає таку інформацію з міркувань безпеки, але надасть її для дослідження у приватному порядку.

Ми лишаємо за собою право додатково диференціювати ці критерії після закінчення моніторингу та розділити «наявність» (1 бал) і «якісне заповнення» (2 бали).

Недотримання критерію «Власний контент» автоматично означає, що медіа не може бути рекомендованим. Якщо воно лише копіює чужі матеріали, то логічніше рекомендувати аудиторії першоджерела текстів і новин.

Блок Б. Професійні стандарти

Загальна кількість новин без порушень журналістських стандартів не повинна бути меншою за 85 %. Пропонується оцінювати чотири стандарти — баланс, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність.

Баланс

Опис. Цей стандарт забезпечує всебічність і безсторонність висвітлення події. Під час висвітлення конфлікту необхідно надати слово та відобразити позиції всіх сторін конфлікту. При цьому сам журналіст має бути максимально неупередженим і не маніпулювати експертною думкою на користь однієї зі сторін.

Важливо уточнити, що під час висвітлення російської агресії та її наслідків українські медіа не зобов’язані подавати позицію Росії. Стандарт балансу існує, аби надати аудиторії якомога якіснішу інформацію, а не легітимізувати брехню та злочинні заяви.

Для інтернет-ЗМІ: новину про конфлікт потрібно оприлюднювати лише після того, як журналіст звернувся за коментарем до іншої сторони конфлікту. Якщо інша сторона відмовилася коментувати, потрібно про це зазначити окремо. Якщо коментаря своєчасно не здобуто, є небезпека отримати звинувачення від іншої сторони в упередженому ставленні ЗМІ.

Журналіст також має оцінити рівень легітимності людини, що представляє протилежну точку зору. Особливо це стосується колективних конфліктів, де важливо визначити, чи може ця людина представляти всю групу людей. Крім того, рівень представництва різних сторін має бути приблизно однаковим.

Баланс думок в інтернет-ЗМІ може бути досягнутий і ретельним бекграундом, у якому будуть гіперпосилання на інші матеріали про цю тему.

Не всі новини потребують балансу, він є неактуальним у фактажних новинах.

Маркери порушень:

1. Представлені не всі сторони конфлікту.
2. Різні сторони конфлікту представлені непропорційно як у змістовному, так і в кількісному показниках.
3. Представлені всі сторони конфлікту, проте одна зі сторін маргіналізується, цитати вирвані із контексту або не стосуються суті конфлікту.
4. Експертна оцінка є заангажованою, експерт пов'язаний зі стороною конфлікту, всі опитані експерти просувають одну точку зору.
5. Різний рівень представництва сторін (наприклад, з одного боку — експерти з медицини, з іншого — перехожі з вулиці, яких просто опитали «для балансу»).

Достовірність

Опис. Кожен факт, поданий у матеріалі, повинен мати посилання на ідентифіковане та надійне джерело інформації. 

З особливою уважністю слід ставитися до соціальних мереж як джерел інформації. Припустимим є використання верифікованих акаунтів у соцмережах (представництв державних органів тощо) або публічних осіб як джерел інформації за умови високої суспільної важливості матеріалу та впевненості у справжності акаунта.

Не варто посилатися на джерела, які себе скомпрометували, тобто неодноразово оприлюднювали неправдиву чи неточну інформацію, або в новинах яких наявні маніпуляції.

Анонімним джерело може бути у випадку, якщо це суспільно важливий факт, а оприлюднення джерела може загрожувати його життю, здоров’ю чи професійній діяльності.

Слід уникати опори на єдине джерело. Якщо ж спиратися на єдине джерело конфліктно чутливої інформації доводиться, то воно має бути відкритим.

При посиланні на дослідження необхідно вказувати хто, де та коли його провів. Якщо це соціологічне опитування, то також необхідно вказати вибірку та максимально допустиму похибку.

Якщо ж ви берете новину з іншого ЗМІ, то варто перейти на першоджерело та переконатися в достовірності цього джерела, а також впевнитися, що в новині нічого не змінено.

Маркери порушень:

1. Джерело інформації не вказане.
2. Джерело інформації, що не раз себе компрометувало наданням неправдивої інформації, розповсюдженням фейків, маніпуляціями.
3. Єдиним джерелом інформації є анонімне джерело.
4. Джерелом є сторінка в соціальній мережі маловідомої особи, ідентичність і правдивість інформації якої складно підтвердити.
5. Анонімне джерело інформації, якщо суспільна значущість новини є низькою, або ж оприлюднення джерела не може йому зашкодити.
6. Посилання на невказаних експертів, журналістів, узагальнені та розмиті джерела: «в Кабміні говорять», «британські вчені вважають», «написано у фейсбуку» тощо.
7. При посиланні на дослідження не вказано хто, де та коли його провів, а в соціологічному опитуванні не вказана вибірка та максимально допустима похибка.

Відокремлення фактів від коментарів

Опис. Усі коментарі самого журналіста мають бути чітко відокремленні від фактів і коментарів експертів. У новині оціночні судження редакції або журналіста недопустимі, в авторських текстах кожна думка журналіста повинна бути чітко ідентифікована («я думаю», «як на мене» тощо). Кожна висловлена думка повинна мати конкретного автора. Заголовок повинен відповідати змісту тексту.

Маркери порушень:

1. Думка журналіста чи експерта не відокремлена від фактажу.
2. У новині є оціночні судження журналіста або редакції.
3. Уживання в новині яскраво забарвлених слів, епітетів, мемів, які не є цитатами, і покликані справити емоційний вплив на аудиторію.
4. Заголовок містить оціночне судження редакції або не відповідає суті новини.

Точність

Опис. Кожен факт має відповідати реальності, а цитування, крім переказу думок без лапок, — бути дослівним.

Стандарт точності зобов’язує журналістів коректно вказувати найменування: імена людей, посади, назви установ, класифікацію та приналежність суб’єктів, якщо про них ідеться в матеріалі. Наприклад, не називати HIMARS «танком», секретаря РНБО — головою РНБО, а незасуджену людину — «злочинцем».

Також стандарт точності вимагає, аби журналісти точно вказували числа, дати та місця подій, якщо це критично важливо для теми. І не вдавалися до узагальнень, які можуть спотворити інформацію чи нівелювати її зміст. Наприклад, не писати, що якийсь чиновник отримує абстрактні «сотні тисяч гривень», адже «сотні» — це будь-яке число від 200 до 900 тисяч.

Точність забороняє журналістам підміняти вимірювані факти власними оцінками та вдаватися до гучних епітетів. Наприклад, називати якусь річ «рекордною», якщо вона такою не є.

Маркери порушень:

1. Факти в журналістському матеріалі не відповідають реальності.
2. Журналісти спотворили оригінальну цитату.
3. Журналісти помилилися з найменуванням об’єкта матеріалу, героя тексту.
4. Матеріал не містить необхідних для контексту дати та місця подій.
5. Матеріал містить некоректні чи занадто абстрактні узагальнення фактів.
6. Журналіст підміняє об’єктивно вимірювані числа власними оцінками.

Оцінювання Блоку Б. За кожен стандарт, який дотримано у більше ніж 85 % новин, видання отримує 1 бал.

Тобто якщо 87 % новин сайта Х містять коректні посилання на джерела, видання Х отримує один бал за критерієм «Достовірність». Якщо лише в 60 % новин видання Х представлено позиції всіх сторін, воно отримує нуль балів за критерієм «Баланс».

Блок В. Журналістська етика

Мова ворожнечі

Опис. Будь-яке самовираження з елементами заперечення принципу рівності між людьми. Мова ворожнечі описує, ієрархічно зіставляє різноманітні групи людей та оцінює особисті якості конкретних осіб на підставі їхньої належності до тієї чи іншої групи.

Уточнимо, що під час війни негативні емоції на адресу агресора можна зрозуміти. Та все ж рекомендуємо журналістам стримуватися.

Маркери порушень:

1. Прямі заклики до насилля.
2. Завуальовані заклики до насилля.
3. Заклики до дискримінації.
4. Заклики не дати групі можливості закріпитися в регіоні.
5. Виправдовування випадків насилля та дискримінації.
6. Твердження про кримінальність певної територіальної чи етнічної групи.
7. Звинувачення певної групи в негативному впливі на суспільство чи державу.
8. Ствердження про неповноцінність певної групи суспільства.
9. Створення негативного іміджу певної групи суспільства.
10. Ствердження про моральні недоліки такої групи.
11. Згадування групи чи окремих її представників у принизливому або образливому контексті.
12. Протиставлення однієї групи іншій.
13. Пряме або завуальоване ствердження того, що одна група створює незручності в існуванні іншої.

Сексизм

Опис. Упередження чи дискримінація людей через їхню стать або гендер.

Маркери порушень:

1. У матеріалі містяться гендерні стереотипи на кшталт: дівчатка — красиві господині, майбутні мами, що надають перевагу рожевому кольору, а хлопчики — сильні, мужні воїни в синіх сорочках; місце жінок — на кухні борщі варити, а чоловіків — воювати та забезпечувати сім’ю.
2. Матеріал містить об’єктивацію жінок, оголені фото, еротичні алюзії. Сексуалізація частин тіла, що включає детальний та емоційно забарвлений опис.

Матеріали з ознаками замовності

Опис. Немаркована реклама під виглядом журналістського матеріалу може бути спрямована на поліпшення / погіршення або ж створення позитивного / негативного іміджу політичних партій, окремих політиків або людей, торговельних марок або окремих товарів, державних структур, а також благодійних фондів і релігійних організацій, та не позначена як реклама зрозумілим для більшості людей чином.

Маркери порушень:

1. Серія незбалансованих матеріалів, присвячена одному політику або політичній силі, публічній особі, товару чи торговельній марці тощо.
2. Один і той самий матеріал трапляється одночасно в кількох ЗМІ, причому в деяких він може розташовуватися під рубриками, які ідентифікують рекламу.
3. Матеріали, що легалізують дії певних політиків (незбалансовані, лише позитив), які можуть не мати суспільного значення та резонансу.
4. Маніпулятивне просування певної ідеї, лобізм законодавства, інші види лобізму зі спотворенням фактів.
5. Експертні матеріали, що просувають певну політичну силу, політика або ж політичну ідею (теж незбалансовані й лише позитивні чи лише негативні).
6. У матеріалі безпідставно наголошено лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта або товару.
7. У матеріалах містяться елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта (номери телефонів, посилання на сайти)
8. Матеріали упереджено просувають певні законопроєкти, що необхідні виробникам певних товарів чи послуг, або ж нівелюють законопроєкти, що їм зашкодять.
9. Матеріали пропагують ідею, яка стимулює вживання певних товарів чи послуг.
10. У матеріалі є невиправдане зображення (логотип) певної конкретної торговельної марки, політичної партії.

Кожен маркер окремо не може свідчити про піарну інтенцію журналістів. Сукупність чотирьох і більше факторів свідчить про наявність ознак замовлення у матеріалі.

Якщо на сайті буде виявлено принаймні один матеріал з ознаками політичної замовленості (неважливо, позитивної чи негативної), медіа отримає нуль за цей критерій.

Гороскопи та антинаукові твердження

Опис. Астрологічні, екстрасенсорні, нумерологічні та інші подібні прогнози прямо суперечать базовій функції журналістики — повідомляти перевірену інформацію та автоматично порушують практично всі базові журналістські стандарти: достовірності, точності, балансу. Кожного разу, коли медіа поширює гороскоп, воно свідомо обманює свою аудиторію.

Аналогічні проблеми стосуються різноманітних «сенсаційних» новин і теорій змови про чупакабру, НЛО, рептилоїдів, ілюмінатів, антинаукові медичні практики, вплив сонячного затемнення, чудотворні релігійні практики.

Медіа можуть писати на ці теми, якщо зберігають холодний розум, критичне мислення та дотримуються стандартів журналістики. А сам матеріал становить інформаційну цінність для аудиторії. 

Маркери порушення:

1. Будь-яке яке передбачення майбутнього на основі магічних практик.
2. Будь-яка популяризація антинаукових народних, магічних, релігійних, спіритичних чи інших практик.
3. Заперечення доведених медичних фактів чи вигадування недоведених, наприклад щодо вакцинації.
4. Поширення некритичних матеріалів (у сенсі критичного мислення) про зустріч із криптидами чи НЛО.
5. Популяризація теорій змови.
6. Популяризація псевдонаукових тверджень про дні тижня, кольори, імена чи інших забобонів.
7. Поширення некритичних матеріалів (у сенсі критичного мислення) про релігійні та інші чудеса.
8. Недоведені, відверто антинаукові твердження, на кшталт пласкої Землі чи креаціонізму.
9. Некритичні (у сенсі критичного мислення) матеріали про магів, екстрасенсів, святих та інших чудотворців: Вангу, Нострадамуса тощо.
10. Будь-які поради на основі антинаукових джерел. Наприклад, який колір гаманця приваблює гроші.
11. Залякування аудиторії гіперболізаціями та спекуляціями на основі наукових гіпотез. Наприклад, падінням гігантських метеоритів чи повстанням машин, якщо про це об’єктивно нічого не свідчить.

Оцінювання Блоку В. Видання може отримати один бал за «Мову ворожнечі» та «Сексизм», якщо відповідних порушень не буде зафіксовано у 95 % матеріалів. Тобто якщо видання X вживає расистські вирази у 7 % новин, воно отримає 0 балів за критерій «Мова ворожнечі». Якщо лише у 3 % новин зустрічаються стереотипи про жінок, видання X отримає 1 бал за критерієм «Сексизм».

Якщо у 15 % та більше матеріалів видання зустрічаються або «Мова ворожнечі», або «Сексизм», таке медіа автоматично не може бути рекомендованим. Ще раз нагадаємо, що у зв’язку з повномасштабною агресією ми не зараховуємо до «Мови ворожнечі» вислови щодо росіян.

За критерій «Гороскопи та антинаукові твердження» видання може отримати два бали, якщо не містить постійної рубрики  «Гороскопи» (чи аналогічної), а загальний вміст публікацій з антинауковими твердженнями не перевищує 5 %. Якщо видання містить рубрику «Гороскопи» (чи аналогічну) та/або вміст публікацій з антинауковими твердженнями у ньому складає 5–10 %, воно отримує один бал. Якщо кількість антинаукових публікацій перевищує 10 %, видання отримує за цей критерій нуль балів.

Блок Г. Проросійська пропаганда та дезінформація

Проросійські матеріали

Опис. Будь-які матеріали, які виправдовують чи пропагують російську агресію проти України; повторюють, підтримують чи бездумно поширюють російську дезінформацію; закликають до капітуляції чи знищення українців.

Також порушенням цього критерію є запрошення в ефір відверто проросійських спікерів і надання їм майданчика для пропаганди без належної модерації.

Маркери порушень:

1. Цитування російської дезінформації без контексту чи спростування.
2. Заперечення російської агресії чи злочинів.
3. Підтримка російської агресії.
4. Заклики до капітуляції України.
5. Заклики до знищення українців.
6. Заперечення територіальної цілісності України.
7. Запрошення на інтерв’ю без належної модерації проросійських спікерів.
8. Свідоме чи несвідоме поширення російських фейків.
9. Розголошення позицій українських військ.
10. Повідомлення про місця роздачі повісток.
11. Нагнітання паніки.

Оцінювання Блоку Г. Оцінювання цього блоку відбуватиметься за якісним і кількісним критерієм. Ми допускаємо, що під час цілеспрямованої інформаційної війни проти України навіть найкращі журналісти можуть допустити помилкове поширення проросійських меседжів чи фейків. Урешті це трапляється навіть із різноманітними радниками та державними установами. Тому, щоб отримати 1 бал за цей критерій, медіа повинно містити не більше, ніж 1 % проросійських матеріалів.

Разом із тим, не всі проросійські матеріали однакові. Ми допускаємо практично одноразову необережну публікацію фейку про якусь «українську ДРГ». Але, якщо медіа принаймні раз закличе до знищення українців, заперечить російську агресію чи територіальну цілісність України, назве Революцію гідності «державним переворотом» тощо  — воно автоматично не буде визнане рекомендованим. Аналогічно, якщо медіа міститиме більш як 1 % проросійських матеріалів.