Громадські організації «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» пропонують механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах організацій розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду. Короткі запитання до ініціативи та реакції на висновки можна надіслати за адресою mediachek.ua@gmail.com

ВИСНОВОК № 161 

щодо матеріалу порталу DIP під назвою

«НАТО: Захід готовий заплатити ціну, але Київ має піти на територіальні поступки»

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 13 червня 2022 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянина на цей матеріал. Скаржник вважає, що матеріал містить фейки, викривляє інформацію та потурає російським «методичкам».  

2. Оскаржений матеріал був опублікований на порталі також 13 червня 2022 року в рубриках «війна» та «світ», автором указаний Євгеній Подольський. Матеріал містить на початку фото Єнса Столтенберга й жодних гіперпосилань.

3. Матеріал присвячений темі гіпотетичного укладення російсько-української угоди щодо припинення війни.

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року):

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіоматеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, пресслужб та інших джерел» (п. 6).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Хоча в Кодексі етики українського журналіста поняття точності подання інформації детально не розкривається, журналіст і редакція повинні якнайближче до реальності передати висвітлювані факти. Це випливає з обов’язку перевіряти інформацію перед поширенням, інакше такий обов’язок утрачає сенс.
2. Посилання на джерела. Розглядуваний матеріал узагалі не містить гіперпосилань. Перше відсилання до джерела стосується вебсайту Story.ua, але коли ми на момент написання цього висновку спробували зайти на цей сайт, то побачили, що домен продається, і медіа під ним не працює. Загалом же навіть справне посилання на головну сторінку якогось медіа не було б коректним посиланням на джерело інформації, оскільки читачам у такому разі доводиться шукати відповідну інформацію по всьому сайту цього медіа (і знайти її не завжди можливо через невдале налаштування пошуку на сайтах, відсутність опції пошуку на головній сторінці тощо).

Наступне посилання в оскарженому матеріалі стосується «Фокусу», проте знову ж незрозуміло, про яке саме медіа йдеться, адже, крім України, медіа з такою назвою існують і за кордоном, зокрема у Фінляндії. На момент складення цього висновку пошук на вебсайті українського журналу «Фокус» не видає згадувань про Єнса Столтенберга за період 1-14 червня 2022 р.

Єдиним більш-менш чітким посиланням на інші медіа як на джерело інформації є згадка про CNN наприкінці матеріалу, але також без гіперпосилання чи дати публікації.

3. Перевірка інформації. Зазвичай Ініціатива «МедіаЧек» не має змоги перевіряти достовірність поданої в матеріалі інформації (через ексклюзивність матеріалу, локальний характер медіа тощо), але в цьому випадку йдеться про подію, яка привернула увагу багатьох світових медіа, а відеозапис зустрічі Столтенберга з президентом Фінляндії оприлюднений в інтернеті. Це дає змогу Ініціативі перевірити, чи дійсно на цій міжнародній зустрічі було сказано, що Україна має поступитися територіями.

На відеозаписі не зафіксовано твердження, що Україна повинна територіально поступитися, хоча Столтенберг зазначав, що в нашої держави є й такий варіант досягнення миру (чи, радше, «миру»). При цьому він вказував, що вирішувати мають самі українці, а всі історичні аналогії відносні, зокрема в контексті згаданої президентом Фінляндії Радянсько-фінської війни 1939-40 рр., яка закінчилася втратою територій фінами. І додав, що війна закінчиться за столом переговорів, але Україна повинна мати за ним якомога сильнішу позицію. Кілька разів він згадував, що існує моральна дилема щодо ціни майбутнього миру, зокрема в тому, скільки суверенітету, території та іншого країна готова пожертвувати заради закінчення війни. Таким чином, у висловах генсека НАТО не спостерігається спонукання України до територіальних поступок, хоча його слова можна сприйняти як сумнів у спроможності українців повернути всі окуповані території, принаймні військовим шляхом на цьому етапі протистояння росіянам. Центр протидії дезінформації РНБО звертав увагу на маніпулятивність трактування  цього виступу як спонукання України до територіальних поступок.

4. Передостаннє речення розглядуваного матеріалу виглядає так: «Президент Франції Еммануель Макрон публічно відкинув заклики Зеленського здати територію в обмін на припинення бойових дій». Джерело такої інформації не наведене, а сама вона виглядає як безглузда помилка, що виникла внаслідок переплутування фігурантів (якщо переставити їх місцями, то все стає на свої місця).
5. Усе вищенаведене свідчить про порушення п. 6 Кодексу етики в розглядуваному матеріалі.

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що редакція порталу DIP у матеріалі під назвою «НАТО: Захід готовий заплатити ціну, але Київ має піти на територіальні поступки» порушила пункт 6 Кодексу етики українського журналіста.

23 лютого 2023 року