Комісія з журналістської етики винесла дружнє попередження журналістці Ірині Федорів через блог на «Українській правді» підзаголовком «Нардеп-мародер Горобець вирішив судитися з Офісом президента?» від 1 лютого 2022 року. Комісія закликає «УП» вжити заходів і обмежити доступ до цього допису або додати у публікацію відразу після заголовку посилання на рішення Комісії. КЖЕ залишає за собою право у разі відсутності реакції видання розглянути в майбутньому справу щодо порушення «УП» стандартів журналістської етики.

«Детектор медіа» наводить текст рішення КЖЕ без купюр.

Опис ситуації

До Комісії з журналістської етики надійшла скарга адвокатки Городок Яни Володимирівни в інтересах народного депутата України Горобця Олександра Сергійовича на матеріал журналістки та викладачки Ірини Федорів «Нардеп-мародер Горобець вирішив судитися з Офісом президента?» від 1 лютого 2022 року, розміщений на платформі «Українська правда. Блоги» та доступний за посиланням: https://blogs.pravda.com.ua/authors/fedoriv/61f8cbd7c0a22/.   

Допис у блозі Ірини Федорів протитрований як допис «журналістки та викладачки» і стосується народного депутата України Олександра Горобця. Предметом допису є подання депутатського запиту з проханням витребувати документи щодо розширення Національного парку «Голосіївський» за рахунок Біличанського лісу в інтересах Коцюбинської селищної ради. Допис містить скріншот відповідного запиту, скерованого до Мінприроди.

Ірина Федорів пов’язує цей запит з іменем Володимира Карплюка, мера Ірпеня, та його бажанням отримати частину території Києва. Такий висновок вона робить з факту видалення раніше розміщеного чорного піару про Горобця, колишнього конкурента Карплюка на парламентських виборах, з ресурсів, пов’язаних з мером Ірпеня, а також факту відвідування ними одного заходу – відкриття прибудови до школи у місті.

У тексті Ірина Федорів вживає такі вирази як «Так що бидлятко нашклябало свою пісульку-звернення в інтересах дерибанників. Правоохоронці, які 13-й рік стоять на сторожі інтересів держави мені чітко сказали, для чого це робиться: “Потім підуть в суд, спробують скасувати президентський указ”…», «Тому ця команда “Слабоуміє і отвага” може подати позов і до Офісу президента. Їм це – що дурному з гори котитися. Офіс президента не має, звісно, інших задач, щоб судитися з цими ідіотами, у Міністерства екології теж нема роботи, тіки готувати дерибанникам відповіді про те, що процедура створення парку дотримана. Ну, а прокурорам 13 рік ходити по судах».

Заявниця вважає, що при публікації допису Інтернет-видання «Українська правда» та Ірина Федорів припустилися порушення вимог пунктів 4, 6 та 9 Кодексу етики українського журналіста.

9 листопада 2022 року Комісія звернулася з листом до Інтернет-видання «Українська правда» з проханням надати інформацію про те, чи здійснювалася премодерація перед публікацією цього матеріалу та чи зверталися до видання заявниця чи скаржник з проханням надати майданчик для реалізації права на відповідь. У разі, якщо премодерація цього матеріалу здійснювалася, Комісія також просила надати коментарі щодо вказаного матеріалу та зазначених у скарзі аргументів. 21 листопада 2022 року Комісія отримала відповідь від головної редакторки «Української правди» Севгіль Мусаєвої відповідь, що премодерації цього блогу не здійснювалося.

Відповідні етичні стандарти

Пункт 4 Кодексу етики українського журналіста: «Висвітлення судових процесів має бути неупередженим щодо звинувачених. Журналіст не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду».

Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».

Пункт 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».

Щодо порушень вимог пункту 4 Кодексу

Пункт 4 Кодексу стосується передусім висвітлення судових процесів та гарантує презумпцію невинуватості. В той же час, він не обмежує можливості медіа та журналістам висловлювати обґрунтовані звинувачення у протиправній діяльності тієї чи іншої особи – які, щоправда, не варто висловлювати як твердження про факти до прийняття відповідного судового рішення. Варто також наголосити, що при висвітленні питань, які є предметом суспільного інтересу, межі критики для політиків, задіяних у потенційно протиправній діяльності, є вищими, оскільки вони є публічними особами.

Ірина Федорів називає Олександра Горобця «мародером». Хоча Комісія усвідомлює, що вживання таких виразів може бути припустимим перебільшенням та необов’язково вказує на те, що певна особа вчинила злочин, журналістам загалом слід обережніше ставитися до шельмування навіть публічних осіб гучними звинуваченнями.

Мародерство визначається як «викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених» відповідно до норм Кримінального кодексу, не стосується діяльності, у якій звинувачують нардепа, та створює хибне враження про героя матеріалу. Воно також використане у заголовку допису та подане як твердження про факт, без належних на те підстав та судового рішення, у якому встановлювалася б вина нардепа. Саме тому Комісія, розуміючи роль метафор у творчій діяльності журналістів, вважає, що використання епітета «мародер» у цьому випадку перевищило межі допустимої критики. Тому Ірина Федорів у своєму дописі припустилася порушення презумпції невинуватості Олександра Горобця, всупереч вимогам Кодексу.

Щодо порушень вимог пунктів 6 та 9 Кодексу

Дотримання стандартів, зазначених у пункті 6 Кодексу, вимагає від журналіста верифікації всіх фактів, наведених у матеріалі, за допомогою належних джерел. Це має слугувати запобіжником від перекручувань фактів та маніпуляцій щодо формування ставлення до тої чи іншої особи, а також уникненню упереджень щодо такої особи, яке є порушенням вимог пункту 9 Кодексу.

Ірина Федорів протягом довго часу досліджує тематику Біличанського лісу та, безумовно, є фахівчинею з його захисту. Подані нею в матеріалі факти є достатніми для того, аби вибудувати лінію можливого звинувачення нардепа у протиправній діяльності в інтересах мера Ірпеня Володимира Карплюка. Воно підкріплене посиланнями на попередні матеріали Руху «ЧЕСНО» та самої авторки про історію протистояння на 95 виборчому окрузі, а також новішими фотографіями та скріншотами, що можуть свідчити про зміну стосунків між Володимиром Карплюком та Олександром Горобцем.

Водночас, допис Ірини Федорів також містить низку емоційно забарвлених суджень, поданих як твердження про факти, зокрема: «Так що бидлятко нашклябало свою пісульку-звернення в інтересах дерибанників», «Прийде час і нардеп Горобець своє крісло протре і скаже Карплюку, що він не проти, аби той отримав мандат…», «Коли нардеп партії влади готує судові підступи для Офісу президента, протидіє Офісу генпрокурора і працює з тими, хто хоче знищити природно-заповідний фонд та ще й робить це в умовах зовнішньої агресії – це 3,!4зда глазам».

Ці твердження не підкріплюються достатньою кількістю фактів та не відмежовані від суджень авторки. Окрім того, вони, так само як і найменування Олександра Горобця «мародером» вже у заголовку матеріалу, забезпечують упереджене ставлення до героя матеріалу зі сторони читачів. На думку Комісії, це свідчить про порушення Іриною Федорів вимог пунктів 6 та 9 Кодексу.

Висновок та рекомендації

Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що матеріал Ірини Федорів «Нардеп-мародер Горобець вирішив судитися з Офісом президента?» від 1 лютого 2022 року, розміщений на платформі «Українська правда. Блоги», порушує вимоги пунктів 4, 6 та 9 Кодексу етики українського журналіста. Комісія висловлює Ірині Федорів дружнє попередження через перевищення межі критики щодо публічних осіб та надмірну емоційну забарвленість допису.

Водночас, Комісія бере до уваги механізм розміщення інформації на платформі «Українська правда. Блоги» та усвідомлює, що відповідно до Принципів та правил роботи інтернет-видання «Українська правда» щодо взаємодії з блогерами, автори самостійно заповнюють свої сторінки, що було підтверджено головною редакторкою Інтернет-видання Севгіль Мусаєвою. Такий формат матеріалів має право на існування – і вимагати у Інтернет-видання перевірки будь-якого блогу було б недоцільним, як і встановлювати його відповідність законодавству чи етичним стандартам до отримання редакцією скарги.

Втім, з огляду встановлення порушення етичних стандартів Іриною Федорів у дописі в блозі, а також те, що «Українська правда» у згаданих вище правилах «не вітає в блогах образи на будь-якому ґрунті», Комісія закликає Інтернет-видання «Українська правда» вжити заходів щодо обмеження доступу до цього допису або додавання в ньому після заголовку посилання на рішення Комісії.

Комісія залишає за собою можливість розглянути в майбутньому справу щодо порушення стандартів журналістської етики Інтернет-виданням «Українська правда» у разі відсутності реакції щодо допису Ірини Федорів.

Існування немодерованих блогів на сайтах великих Інтернет-видань слугує плюралізмові думок та є ефективним засобом для обміну позиціями представників широкого суспільного та політичного спектру. Вимагати від Інтернет-видання їх перевірки до публікації – це дорівнює вимозі запровадження цензури від приватних компаній (так званої «privatized censorship»).

Втім, у разі, коли Інтернет-видання, що має немодерований розділ «Блоги», до якого матеріали не відбираються редакцією, отримує скаргу, то таке видання має забезпечити її ефективний розгляд. Для цього Комісія рекомендує Інтернет-виданням:

• створити ефективний механізм оскарження протиправного контенту (зокрема такого, що порушує вимоги журналістської етики), що розміщується блогерами;
• передбачити в правилах роботи відповідних розділів Інтернет-видань чіткі положення, що регламентували б порядок розгляду скарг на контент, містили б перелік заборонених категорій, а також заходів, що можуть бути вжиті до матеріалів-порушників та їх авторів;
• звертатися до органів саморегулювання за експертизою у разі виникнення питань, що стосуються тлумачення журналістських стандартів та їх застосування до матеріалів, розміщених в блогах.

Графіка: Комісія з журналістської етики/Facebook