«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

ВИСНОВОК № 112

щодо матеріалу інтернет-видання Insider News під заголовком «Вадим Мохов – человек, топ-менеджер или просто “парогон”?»

І. Дані щодо скарги та оскаржуваного матеріалу

1. 5 травня 2021 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянина на цей матеріал,  який скаржник вважає упередженим, незбалансованим й неправдивим.

2. Матеріал «Вадим Мохов – человек, топ-менеджер или просто “парогон”?» оприлюднений на сайті 24 грудня 2021 року в рубриках «Новости, Общество». Автор не зазначений.

3. Матеріал розповідає про роботу Вадима Мохова в концертні «Сафарі» та «ПрАТ Укргазовидобування» (оригінальне написання збережене). Він містить три фото Вадима Мохова, одне фото платіжного документу, одне фото текстових повідомлень у месенджері та чотири фото матеріалів з інших онлайн-видань.  

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);

«Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.» (п. 10).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Журналіст має бути уважним, подаючи назви місцевостей, компаній тощо, особливо зважаючи на те, що при перекладі часто виникає плутанина.
2. Мандат Ініціативи. Зважаючи на компетенцію й наявні в Ініціативи «МедіаЧек» ресурси, вона оцінює лише сам матеріал медіа, не надаючи оцінки Вадиму Мохову та його діям. Цей висновок не може слугувати підтвердженням або спростуванням правоти Вадима Мохова в будь-якому можливому конфлікті з роботодавцями і зосереджується на якості роботи журналістів.
3. Незбалансованість. У розглядуваному матеріалі немає позиції Вадима Мохова, як і не зазначено, чи зверталася до нього редакція по коментарі. Це позбавляє читачів матеріалу можливості ознайомитися з іншою точкою зору, а також зменшує можливості перевірки наведеної інформації. Ініціатива констатує порушення професійного стандарту журналістики щодо збалансованого подання інформації.
4. Перевірка інформації та посилання на її джерела в матеріалі. Хоча на підтвердження окремих фактів у матеріалі наведені фото, низка фактів подані без джерел або конкретики. На початку зазначається, що «в нескольких анонимных харьковских Telegram-каналах на днях появились материалы, дискредитирующие концерн…», але без зазначення назв цих каналів або дат появи матеріалів.  Далі згадується «ПрАТ Укргазовидобування»  як місце роботи Вадима Мохова, але юридичної особи з такою назвою немає в Єдиному держреєстрі юросіб, як і просто «Укргазовидобування». Очевидно, що в матеріалі йдеться не про АТ «Укргазвидобування» (структура НАК «Нафтогаз»), а про компанію з назвою, яка українською мовою звучить відмінно: ПрАТ «Укргазвидобуток», кінцевим бенефіціаром якої є Вадим Новинський. Отже, автор матеріалу і редакція переплутали назви компаній, таким чином дезорієнтувавши читачів. На фото фігурують також різні, в тому числі й помилкові назви юрособи (ПрАТ «Укргазвидобування», ПАТ «Укргазвидобуток») в інших, зокрема відомих, медіа, але це не звільняє редакцію від обов’язку перевірити точність назви.

Подальші натяки на давання хабарів у газовій сфері, заяви про звільнення Вадима Мохова «через невміння працювати “по білому”», про його «браваду» своїм статусом радника Голови ОДА також не підкріплені конкретикою й джерелами інформації. Не зрозуміло, з якого джерела автор матеріалу дізнався про нібито провали Вадима Мохова, коли той керував концерном «Сафарі», його «зловживання алкоголем» та «психічні розлади». Отже, редакція не раз знехтувала перевіркою інформації та наданням посилань на її джерела.

Підтвердити чи заперечити, що інформація в матеріалі неправдива, Ініціатива не може, оскільки для перевірки правдивості інформації необхідно було б проводити певний аналог судового слідства (адже презумпція добропорядності вилучена з Цивільного кодексу України).

5. Неповнота. Порушення професійних стандартів журналістики щодо перевірки джерел інформації та їх наведення в матеріалі, щодо збалансованості автоматично є порушенням професійного стандарту повноти подання інформації.
6. Невідокремлення фактів від коментарів та упередженість. Розглядуваний матеріал опублікований в рубриці «новини», а подання в новині власних оцінок журналіста є неприпустимим. Натомість у матеріал можна бачити такі вирази: «Статьи носят явно заказной характер и отличаются полным отсутствием конкретных фактов и доказательств», «…со скандалом уволившийся из концерна. Своими комментариями он пытается поднять вялый градус дискуссии…», «…пар «гонит» изрядный», «поговорим о Вадиме Мохове — человеке и парогоне», «в 2014-м, сообразив, что яйца надо разложить и в другую, патриотичную корзину — Вадим неожиданно начинает помогать добробатам, но недолго и безсистемно», «Новинский бил в набат, и кричал о репрессиях», «совпадение, конечно», «Мохова уволили из-за абсолютного неумения работать «в белую», без воровства и с уплатой налогов», «Мохов и тогда делал громкие заявления, которые закончились только паром», «обещал золотые горы благодаря реализации масштабных проектов, вошел в доверие и смог замкнуть на себе все финансы концерна», «Умело эксплуатируя образ «топ- менеджера», за год он добился ошеломляющих результатов… не смог подписать ни одного значимого контракта, ввиду собственных наполеоновских запросов. Сюда же можно отнести бесконечные интриги, стравливание сотрудников и полную неадекватность в общении…», «проявлял полную неадекватность и «включал великого руководителя», который один знает, как преодолеть небольшие трудности, возникшие по чужой (не его) вине», «фактически сбежал…», «пытался присвоить себе на память. Машину вернули, а осадочек остался. Такой вот еще один выпуск пара», «почти все проекты Вадима Мохова всегда уходили паром в свисток парохода. Сейчас он в своей манере пишет со своего и подставных акаунтов в соц. сетях ахинею, создает образ угнетенного борца за справедливость, великого менеджера и как всегда выпускает пар,..», «начать надо с психиатрической судебной экспертизы?» Така стилістика типова для публіцистичних матеріалів (авторських колонок), однак відсутність імені автора під матеріалом не дозволяє зарахувати публікацію до цього жанру. Отже, в матеріалі порушений стандарт відокремлення фактів від коментарів. Це нав’язує читачам думку анонімного автора, не даючи сформувати свою.

Також, зважаючи на те, що цитовані вислови оцінюють Вадима Мохова не в найкращому світлі, його позиції в матеріалі не подали, а низці наведених критичних фактів бракує зазначення джерел інформації, цей матеріал вочевидь є упередженим щодо Вадима Мохова.

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що редакція онлайн-видання Insider News у матеріалі «Вадим Мохов – человек, топ-менеджер или просто “парогон”?» порушила пункти 6, 9 і 10 Кодексу етики українського журналіста. Ініціатива не оцінює Вадима Мохова та його дії.

15 липня 2021 року