Конституційний Суд України 14 липня визнав конституційним закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Повний текст рішення з’явиться на сайті КСУ 15 липня.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь привітав рішення Конституційного Суду: «Вітаю рішення Конституційного Суду, який проявив державницьку позицію та став на бік національних інтересів України. Захист мови – це захист національних інтересів України. На 30-му році незалежності у нас немає права на поразки. Особливо приємно, що ми маємо це рішення напередодні 16 липня — другої річниці дії мовного закону та нового етапу імплементації його важливих норм».

Нагадаємо, Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект «Про функціонування української мови як державної». Закон підтримали 278 нардепів. Президент України Петро Порошенко 15 травня підписав цей закон. 16 травня його опублікували в газеті «Голос України». 

Згідно з документом, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, її статус як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Цей закон також регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя по всій території України.

Міфи та правду про «репресивність» українського законодавства, «мовні патрулі», штрафи та «утиски російськомовних» - читайте тут.

Європейська комісія «За демократію через право», більше відома як Венеціанська комісія, дійшла висновку, що Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не витримує балансу між захистом української мови та гарантуванням прав мов меншин.

У червні 2019 року стало відомо, що до КС звернувся 51 нардеп із вимогою визнати закон про мову неконституційним. Серед нардепів-підписантів - Нестор Шуфрич, Євгеній Мураєв, Наталія Королевська, брати Добкіни, Тетяна Бахтєєва, Вадим Новинський, Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Сергій Ківалов тощо. На думку підписантів, закон про українську мову начебто порушує конституційне право громадян на використання рідної мови, створює атмосферу нетерпимості до мовного різноманіття у багатонаціональній Україні.

Колаж: відкриті джерела