11:33
П'ятниця, 8 Травня 2020

Роботу худкерівника центру «Бабин Яр» Хржановського оцінять наприкінці 2020 року – заява Наглядової ради

476
У Меморіальному центрі також вирішили відновити роботу Громадської ради.
Роботу худкерівника центру «Бабин Яр» Хржановського оцінять наприкінці 2020 року – заява Наглядової ради
Роботу худкерівника центру «Бабин Яр» Хржановського оцінять наприкінці 2020 року – заява Наглядової ради

Діяльність Іллі Хржановського на посаді художнього керівника Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» оцінять наприкінці 2020 року, коли Наглядова рада та громадськість обговорюватимуть результати роботи щодо художнього втілення ідей музею. Про це Наглядова рада повідомила в заяві, яку оприлюднили 6 травня на сайті Меморіального центру.

«Способи художнього втілення ідей музею розробляються професіоналами і результати їхньої роботи будуть представлені на обговорення Наглядової ради і широкої громадськості до кінця цього року. Тільки після цього ми зможемо надати справедливу оцінку роботі Іллі Хржановського та його команди», – йдеться в повідомленні.

Наглядова рада також вирішила відновити та розширити роботу Громадської рада, зокрема – залучити до неї діячів мистецтв, культури і науки України.

«Ми були б раді бачити їх серед членів Громадської ради Фонду, які беруть участь в конструктивній критиці нашої роботи. Ми розуміємо велике значення співпраці Фонду з політичним керівництвом України, тому ми повторюємо пропозицію владі делегувати свого представника до нашої Наглядової ради», – зазначається в повідомленні.

Публікуємо повний текст заяви:

Заява Наглядової ради благодійного фонду Меморіальний центр голокосту «Бабин яр»

Зважаючи на громадський резонанс останніх тижнів у ЗМІ та соціальних мережах навколо художнього керівника проєкту «Бабин Яр», а також після окремих безпосередніх звернень до членів Наглядової Ради, ми хочемо заявити:  

Метою Фонду було й залишається створення музею, який розповідає про трагедію Бабиного Яру. Місця масового вбивства євреїв, а також ромів, українців, людей інших національностей та представників різних соціальних груп. Місця, яке стало символом спроб злочинного нацистського режиму Німеччини «остаточно розв’язати єврейське питання». Бабин Яр став не тільки символом цього геноциду, але й символом наступних намагань керівництва Радянського Союзу знищити пам'ять про цю трагедію. Саме готовність незалежної України повернути пам’ять про одну з найбільших трагедій людства зробила нашу ініціативу можливою. Проєкт має унікальний шанс доповнити європейську історію, історію Голокосту та історію людства.

Ми переконані, що створення першого і унікального у Східній Європі меморіалу, який розповідає про масове вбивство євреїв шляхом розстрілів (Holocaust by bullets) у ярах Європи, а на базі музею — науково-історичного освітнього центру, важливе не лише для знання та розуміння історії з метою відновлення історичної справедливості. Цей проєкт здатний зміцнити позицію України у сім'ї вільних держав світу як країни, що ставить уроки історії на службу співпраці і порозуміння між народами сьогодні та в майбутньому.

Поруч із концепцією музею був створений історичний наратив, над яким працювали авторитетні міжнародні історики і який широко обговорювався представниками української громадськості. Ні концепція музею, ні історичний наратив не змінилися і не змінюються внаслідок будь-яких професійних призначень. Способи художнього втілення ідей музею розробляються професіоналами і результати їхньої роботи будуть представлені на обговорення Наглядової Ради і широкої громадськості до кінця цього року. Тільки після цього ми зможемо надати справедливу оцінку роботі Іллі Хржановського та його команди.

Ми свідомі повноти взятої на себе відповідальності, давши згоду стати членами Наглядової Ради Фонду. Кожен з нас володіє великим досвідом громадської та політичної роботи у своїх країнах. Кожен з нас має особливий зв’язок з Україною, Українським народом та його історією. Своєю участю в проєкті ми гарантуємо дотримання етичних та професійних норм наукового підходу у створенні цього меморіалу.

Ми зацікавлені в активній участі Української громадськості у цьому проєкті і хочемо, щоб Громадська Рада не тільки відновила свою роботу, але й розширила її. Вочевидь, що авторитетних діячів мистецтв, культури і науки України, які звернулися до нас із критикою, безперечно хвилює доля цього проєкту. Ми були б раді бачити їх серед членів Громадської Ради Фонду, які беруть участь в конструктивній критиці нашої роботи.

Ми розуміємо велике значення співпраці Фонду з політичним керівництвом України, тому ми повторюємо пропозицію владі делегувати свого представника до нашої Наглядової Ради.

Вже майже 80 років, спочатку ідеологічні, а пізніше бюрократичні розбіжності заважали виникненню цього проекту. Ми маємо подолати перешкоди і побудувати цей меморіал в ім'я пам'яті про загиблих і у спадок майбутнім поколінням.

З глибокою повагою до всіх, хто звернувся до нас,

Натан Щаранський, Голова Наглядової ради Фонду, Політичний в'язень радянського союзу (1977-1986), правозахисник, колишній міністр та віце-прем'єр в Ізраїльському уряді (1996-2006). Колишній голова єврейського агентства (2009-2018).

Члени Наглядової Ради

Світлана Алексієвіч - Білоруська письменниця, лауреатка Нобелівської премії з літератури, лауреатка низки літературних премій країн Європи та США.

Рабин Яків Дов Блайх - Головний Рабин Києва та України, віце-президент Європейського єврейського конгресу та віце-президент Європейської ради єврейських організацій та громад. У 2018 році обраний Головуючим у Всеукраїнській Раді Церков і релігійних організацій.

Святослав Вакарчук - Лідер рок групи «Океан Ельзи», громадський активіст, народний депутат України.

Александр Квасьнєвський - Президент Польщі (1995-2005), голова ради «Ялтинської європейської стратегії».

Володимир Кличко - Чемпіон світу з боксу у важкій вазі, засновник методу «F.A.C.E. The Challenge».

Рональд Лаудер - Президент Всесвітнього єврейського конгресу, посол США в Австрії (1986-1987), філантроп, підприємець, відомий колекціонер творів мистецтва.

Джо Ліберман - Сенатор від Штату Коннектикут, США (1989-2003), генеральний прокурор Штату Коннектикут (1983-1989), кандидат на посаду віце-президента США в 2000 році.

Віктор Пінчук - Підприємець та філантроп, засновник «EastOne Group» та Фонду Віктора Пінчука.

Йошка Фішер - Міністр закордонних справ і віце-канцлер Німеччини (1998-2005), професор у Прінстонському університеті, консультант з міжнародних зв’язків і корпоративної стратегії концерну «Siemens AG».

Михайло Фрідман - Співзасновник і член наглядової ради Єврейського конгресу Росії і благодійного фонду «Genesis Philanthropy Group», підприємець і філантроп, голова наглядової ради консорціуму «Альфа-Груп», співзасновник LetterOne Group.

Павло Фукс - Український підприємець і філантроп, спонсор ряду благодійних фондів, почесний громадянин Харкова.

Герман Хан - Співзасновник і член наглядової ради Єврейського конгресу Росії і благодійного фонду «Genesis Philanthropy Group», підприємець і філантроп, глава інвестиційної компанії «L1 Energy», співзасновник LetterOne Group.

***

Як писав ДМ, медійники, діячі культури й науки України закликали Наглядову раду Меморіального центру Голокосту звільнити режисера Іллю Хржановського з посади художнього керівника центру. Вони також вимагали відреагувати на критику скандального кінопроєкту «ДАУ», автором якого є режисер.

Нагадаємо, дитячий омбудсмен Микола Кулеба звернувся до поліції через фільм «Дау. Дегенерація». У фільмі за участі немовлят імітували досліди, які вчені Радянського Союзу проводили над дітьми.

Прокуратура Харківської області відкрила кримінальне провадження за фактом можливого катування дітей під час зйомок фільму «ДАУ. Дегенерація» у Харкові. Провадження зареєстрували за фактами катування, а також виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства (ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 300 КК України).

Омбудсман Людмила Денісова відреагувала на скандал, запропонувавши переглянути національне законодавство на предмет встановлення заборон щодо участі дітей в кіно- та телепрограмах, що містять сцени насильства над дітьми.

«Дау.Дегенерація» – один із серії фільмів про радянського фізика, нобелівського лауреата Льва Ландау. Його зняв російський режисер, керівник меморіального центру Бабин Яр Ілля Хржановський.

Фільм почали знімати приблизно 10 років тому, але вперше на екрани він потрапив у 2019-му. Частина зйомок відбувалася в Україні, зокрема в Харкові.

Комітет інформполітики заявив, що режисер «ДАУ. Дегенерація» не може бути дотичним до Меморіального центру Голокосту.

Режисер Ілля Хржановський вважає, що діти на знімальному майданчику не отримали жодних негативних вражень, а реакція на цю сцену в Україні просто «божевільна».

Читайте також

Фото: Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр»

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
476
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2020 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду