«Регулювання має захищати суспільний інтерес, а не створювати хаос». Нацраду закликали до мораторію на перевірку реєстрації медіапослуг в інтернеті
«Регулювання має захищати суспільний інтерес, а не створювати хаос». Нацраду закликали до мораторію на перевірку реєстрації медіапослуг в інтернеті
Орган спільного регулювання у сфері онлайн-медіа та медійні організації закликали Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення запровадити мораторій на перевірки та застосування санкцій щодо реєстраційного статусу медіапослуг в інтернеті. Про це йдеться у спільній заяві медійної спільноти, серед підписантів якої і «Детектор медіа».
Автори заяви вважають, що мораторій має діяти до моменту вироблення прозорих, передбачуваних і погоджених з ринком критеріїв розмежування онлайн-медіа, нелінійних аудіовізуальних медіасервісів та дистрибуційних каналів медіа в соціальних мережах і на цифрових платформах. На їхню думку, потрібна правова визначеність для онлайн-медіа, ютуб-каналів, тікток-акаунтів, сторінок у соціальних мережах та інших цифрових майданчиків з відеоконтентом.
«Це не заперечення повноважень регулятора. Це вимога базового принципу правової визначеності. Ринок не можна карати за правилами, зміст і межі яких залишаються незрозумілими та змінюються без публічного пояснення, консультацій і перехідного періоду», — наголосили в заяві.
Медіаспільнота зауважила, що цифрові ресурси видань спершу реєструвалися як онлайн-медіа. Різка зміна цієї практики без узгодження з ринком і чітких критеріїв натомість створює правову невизначеність для ринку.
«Найбільший ризик полягає в тому, що кожен YouTube-канал, TikTok-акаунт чи інша цифрова сторінка редакції може бути штучно визнана окремою медіапослугою — з окремою реєстрацією, збором, відповідальністю і санкціями. Такий підхід ігнорує реальну роботу медіа, адже у більшості випадків ці платформи є лише каналами дистрибуції або частинами одного медіа під єдиним редакційним контролем, а не самостійними аудіовізуальними медіасервісами», — вважають автори звернення.
Особливу стурбованість викликає становище регіональних, локальних і незалежних нішевих медіа.
Крім того, вимога окремо реєструвати кожен цифровий майданчик перешкоджатиме розвитку та інноваціям регіональних, локальних і незалежних нішевих редакцій. Їм доведеться відмовлятися від нових відеоформатів і цифрових продуктів не через порушення закону, а через страх перед непередбачуваною кваліфікацією і штрафами.
«Україна рухається до Європейського Союзу, і медійне регулювання має відповідати європейській логіці. Тобто бути прозорим, передбачуваним, пропорційним і спрямованим на захист медіаплюралізму, а не на створення надмірного адміністративного тиску», — додали у зверненні.
Національну раду закликали:
- запровадити мораторій на перевірки та санкції щодо реєстраційного статусу медіапослуг в інтернеті до вироблення прозорих і погоджених із ринком критеріїв;
- утриматися від вимог реєструвати кожну платформу поширення контенту як окремий медіасервіс, якщо вона є дистрибуційним каналом одного медіа під єдиним редакційним контролем;
- розпочати консультації з медіаринком, органами спільного регулювання, профільними громадськими організаціями, регіональними медіа та експертним середовищем;
- гарантувати перехідний період після ухвалення відповідних критеріїв, щоб медіа могли привести свою діяльність у відповідність до нових вимог.
«Регулювання медіа має захищати суспільний інтерес, а не створювати хаос, страх і правову невизначеність. Активні редакції, які розвивають нові формати й шукають аудиторію на сучасних платформах, є частиною стійкості української демократії під час війни і розраховують на підтримку держави», — резюмували в заяві.
Спільне звернення підписали Орган спільного регулювання у сфері онлайн-медіа, ГО «Інститут масової інформації», ГО «Детектор медіа», ГО «Обʼєднання Толока», ГО «Миколаївський медіа хаб», онлайн-медіа «МикВісті», онлайн-медіа «Репортер», «Еспресо», ГО «Центр медіарозслідувань “Прозоро”», ГО «ПроМедіа», онлайн-медіа «Новинарня», «Українська правда», інтернет-видання Oboz.ua, АТ«Національна суспільна телерадіокомпанія України», ГО «Громадське радіо» та «Бабель».
Читайте також:
