15 країн виступили зі спільною заявою на підтримку України під час 61-ї Венеційської бієнале, закликавши міжнародну спільноту до посилення санкційного тиску на Росію, запровадження обмежувальних заходів щодо осіб, зокрема у сфері культури, які підтримують війну проти України або беруть активну участь у державній пропаганді. Про це повідомили на сайті Міністерства культури України. 

Заяву підписали Польща, Литва, Латвія, Естонія, Молдова, Іспанія, Швеція, Франція, Данія, Нідерланди, Бельгія, Чорногорія, Хорватія, Австрія, Україна. 

У заяві підкреслюється, що повномасштабна війна Росії проти України спрямована не лише проти людських життів, а й проти культурної ідентичності, спадщини та історичної пам’яті українського народу. Від початку агресії загинули сотні українських митців, а тисячі об’єктів культурної спадщини зазнали пошкоджень або були знищені.

«Ми висловлюємо непохитну солідарність з українським народом, включаючи українських митців, які продовжують чинити опір незаконному, непровокованому та невиправданому повномасштабному військовому вторгненню Росії та захищають не лише свою свободу, але й своє право на існування як окрема культура та цивілізація», — йдеться в заяві. 

Країни зауважили, що цінності свободи, людської гідності та демократії, що лежать в основі світової мистецької спільноти, є тими ж цінностями, які прагне знищити Росія.

Вони також наголосили на тому, що свобода мистецтва та вираження поглядів не мають бути використані для виправдання державних злочинів або для надання легітимності агресії. Агресор не може брати участь у найпрестижніших культурних заходах світу, включаючи Венеційську бієнале, поки продовжує війну і ще не компенсував збитки, завдані його діями.

«Венеційська бієнале вже давно є свідченням сили мистецтва долати кордони та утверджувати нашу спільну людяність. Таке бачення несумісне з існуванням держави, яка систематично знищує культуру, спадщину та життя цілої нації. Ми стоїмо поруч з Україною та її народом, її митцями та її майбутнім. І ми закликаємо всіх членів міжнародної спільноти зробити те саме», — резюмували в заяві. 

Заяву оголосили в межах події «Формуючи культурне майбутнє в часи війни: український горизонт» у Польському павільйоні, присвяченій ролі культури в умовах війни та міжнародній підтримці українського сектору культури. Текст виголосила віце-прем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — мністерка культури України, комісарка українського павільйону на 61-й Венеційській бієнале Тетяна Бережна. 

«Культурні інституції формують смисли та визначають межі прийнятного. Вони впливають на те, як суспільства розуміють реальність і несуть відповідальність за стандарти, які утверджують. Культура відображає цінності, і сьогодні ці цінності потребують ясності, цілісності та послідовності. Для мене честь бути тут разом із партнерами, об’єднаними спільними демократичними цінностями — гідністю, відповідальністю та повагою до свободи культури. Ця солідарність підсилює наш спільний голос, і сьогодні ми говоримо ним разом», — сказала Бережна.

Міністерка культури та національної пам’яті Польщі Марта Цєнковська зауважила, що не можна дозволити російській пропаганді «говорити мовою культури». «Ми чітко заявляємо: культура не може бути щитом агресії і не може бути інструментом пропаганди. Вона має залишатися простором свободи. Саме тому ми маємо бути тут сьогодні», — сказала вона. 

Міністерка культури Литви Вайда Алекнавічене також вважає, що не всі наративи є рівнозначними, коли деякі з них спрямовані на легітимізацію агресії. І культурний простір не може піддаватися агресії. 

«У час, коли різноманіття культур, мов, форм вираження та ідентичностей має активно захищатися від будь-яких форм імперіалізму, це є одним із ключових моральних викликів нашого часу. Суверенітет, мова та культура України не є предметом для дискусії — вони закріплені міжнародним правом, підтверджені демократичним вибором і століттями історії. Художня свобода та свобода вираження не можуть бути використані для виправдання чи “відбілювання” злочинів», — також сказала міністерка культури Естонії Хейді Пурга.

«Сьогодні особливо важливо говорити про боротьбу українського народу за свободу. Українці борються не лише за свою державу, а й за світ, у якому кожен має право на свободу і гідність», — наголосив міністр культури Молдови Крістіан Жардан. 

«Росія намагається використовувати культурні платформи як інструмент м’якої сили, але ми не будемо мовчати. Ми стоїмо за свободу і за Україну — ми будемо видимими, ми будемо почутими», — зазначила державна секретарка міністерства культури Латвії Даце Вілсоне.

Нагадаємо, 4 березня стало відомо, що цього року після чотирирічної перерви через війну проти України Росія відкриє свій павільйон на Венеційській бієнале, яка стартує 9 травня. Національний павільйон Росії називатиметься «The Tree Is Rooted In the Sky», а комісаркою буде артконсультантка і менеджерка у сфері сучасного мистецтва Анастасія Карнєєва, яка є донькою Миколая Волобуєва — генерала у відставці та заступника директора однієї з найбільших російських оборонних корпорацій «Ростех». 

8 березня МЗС і Мінкульт України закликали організаторів бієнале не допускати росіян. Міністри з 22 країн також просили бієнале переглянути участь Росії у виставці. Крім того, міністр культури Італії Алессандро Джулі закликав представницю уряду в раді бієнале Тамару Грегоретті піти у відставку.

Утім, 18 березня організатори Венеційської бієнале заявили, що робота російського павільйону на цьогорічній виставці не порушує жодних правил.

Депутати Європарламенту звернулися до голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, МЗС Кіпру, який головує в Раді ЄС, глави зовнішньополітичної служби ЄС Каї Каллас та інших високопосадовців ЄС з вимогою запобігти поверненню Росії на мистецьку виставку. Понад 70 делегатів ПАРЄ також закликали не допускати Росію до участі у Венеційській бієнале.

Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО щодо застосування санкцій проти п’ятьох російських культурних діячів, які поширюють російську пропаганду на міжнародних заходах та причетні до участі Росії у Венеційській бієнале.

У квітні Єврокомісія розпочала процедуру заморожування або скасування фінансування Венеційській бієнале через відкриття російського павільйону. Організації дали 30 днів для уточнення своєї позиції. 

Однак нещодавно стало відомо, що російський павільйон буде відкритий під час прев'ю-показів для фахівців і преси у межах Венеційської бієнале 5–8 травня, а з 9 травня до 22 листопада будівлю закриють для публіки, при цьому транслюючи записи виступів на екранах ззовні.

30 квітня міжнародне журі бієнале оголосило про колективну відставку. Причиною стала попередня заява про намір не розглядати для нагород національні павільйони країн, лідерів яких МКС звинувачує у злочинах проти людяності.

Фото: Мінкульт