Правозахисні та медійні організації закликали уряд України та міжнародну спільноту посилити тиск на Росію для звільнення незаконно затриманих українських журналістів та захисту свободи слова на тимчасово окупованих територіях України. Вони наголосили, що без рішучої реакції міжнародної спільноти російські злочини залишатимуться безкарними, а журналісти — беззахисними.

Про це йдеться в спільній заяві організацій, оприлюдненій на сайті Центру прав людини Zmina.

За даними правозахисників, журналісти на ТОТ стикаються з обшуками, незаконними затриманнями, викраденнями, фізичним насильством і кримінальним переслідуванням за звинуваченнями в «тероризмі», «державній зраді», «поширенні фейків», «дискредитації російської армії», «екстремізмі» чи «шпигунстві».

Щонайменше 26 українських журналістів перебувають у незаконному ув’язненні Росії, з них 17 — кримські медійники. Частину медійників утримують за ґратами роками, а їхній стан здоров’я погіршується через відсутність належної медичної допомоги та нелюдські умови утримання. 

З 2022 року Росія ув’язнила трьох кримськотатарських журналістів — Вілена Темер’янова, Рустема Османова й Азіза Азізова, а також щонайменше 11 медійників з ТОТ Запорізької та Херсонської областей: Геннадія Осьмака, Владислава Гершона, Анастасію Глуховську, Яну Суворову, Максима Рупчева, Георгія Левченка, Сергія Цигіпу, Олександра Малишева, Дениса Глущенка, Євгена Ільченка та Ірину Левченко.

«Ці вироки є показовими: вони демонструють не лише відсутність справедливого судочинства, а й навмисну політику залякування журналістів та повного придушення незалежної інформації на окупованих територіях», — зауважили в заяві.

Правозахисники закликають уряд України продовжити роботу зі звільнення журналістів, розслідувати злочини проти медійників на ТОТ, посилити фінансову та інституційну підтримку незалежних і релокованих медіа, забезпечити програми реабілітації та реінтеграції цивільних осіб, звільнених з полону, та шукати шляхи комплексної протидії дезінформації Росії щодо окупованих українських територій.

Міжнародну спільноту також закликають посилити політичний і санкційний тиск на Росію, забезпечити доступ до ув’язнених журналістів, розширити моніторинг порушень свободи слова, сприяти притягненню винних до відповідальності, а також підтримувати програми захисту журналістів і незалежних медіа.

«Незаконні ув’язнення журналістів, їхнє утримання в нелюдських умовах, позбавлення медичної допомоги та справедливого суду є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, міжнародного кримінального права та прав людини. Водночас придушення незалежної журналістики стало інструментом встановлення повного контролю над інформаційним простором на окупованих територіях.

Будь-яка бездіяльність міжнародної спільноти лише посилює атмосферу безкарності та створює умови для подальших репресій проти медійників у всьому світі. Сьогодні необхідні не лише заяви солідарності, а конкретні та дієві кроки для захисту незаконно ув’язнених журналістів, забезпечення доступу до них міжнародних місій та їхнього якнайшвидшого звільнення», — додали в заяві. 

Заяву підписали Центр прав людини Zmina, «Кримський процес», «Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля», Освітній дім прав людини — Чернігів, Кримська правозахисна група, Національна спілка журналістів України, Дім прав людини «Крим» та ІМІ.

Нагадаємо, МЗС України також вимагає негайно звільнити всіх українських журналістів з російського полону та закликає міжнародні організації документувати порушення свободи слова на ТОТ України. У міністерстві зауважили, що на Росія встановила режим тотальної цензури та репресій ТОТ, а тому деокупація наших земель є єдиним шляхом до повернення свободи журналістам та права людей на чесну інформацію. 

У жовтні минулого року Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) також ухвалила резолюцію із закликом посилити політичний, економічний і дипломатичний тиск на Росію для звільнення з полону 26 українських журналістів.

За даними RSF, станом на початок грудня 2025 року у світі під вартою перебували 503 журналісти. Найбільшою в’язницею для медійників залишається Китай (121). На другому місці — Росія (48).

Головне фото: Поліна Куліш / Ґвара Медіа