«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок  № 42 

щодо cюжету телеканалу «Аверс» під назвою «Пай за 200 доларів: біля Луцька паї розписують на підставних людей»

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 2 грудня 2019 року до Ініціативи звернулася громадянка зі скаргою на цей сюжет, мотивованою поданням неперевіреної інформації.

2.  Сюжет оприлюднений у мережі ЮТуб 20 листопада 2019 року, авторкою вказана Наталка Поліщук.

3. Матеріал висвітлює конфлікт у Дернівській територіальній громаді, де частина місцевих жителів стверджує, що якісь особи, можливо, пов̕̕язані з керівництвом сільради, скуповують у людей земельні паї, яких ті ще навіть не отримали.

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«…Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);

«Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.» (п. 10).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Виділення землі в приватну власність може містити в собі корупційні елементи, тому висвітлення цього питання є суспільно важливим, але повинне відбуватися з дотриманням професійних стандартів журналістики.
2. Посилання на джерела інформації. Скарга мотивована створенням сюжету для випуску новин нібито на основі пліток. Але в сюжеті пані Світлана та Марія Ніколюк стверджують, що вони продали за кількасот доларів США ще не отримані ними земельні «паї». Вони не демонстрували на камеру документів, які це засвідчують (хоча підтверджують, що щось таки підписували); також журналісти ставлять цим жінкам навідні питання. Тож, попри недоліки сюжету, інформацію про намагання скупити в людей земельні паї не можна вважати зовсім голослівною, тому порушення професійного журналістського стандарту посилання на джерела тут нема.
3. Повнота подання інформації.

3.1.Виділення земельних паїв є доволі складною й тривалою процедурою, з якою велика частина глядачів сюжету, ймовірно, ніколи й не стикалася (особливо жителі міст). Відповідно, висвітлення цієї теми потребувало коментарів експертів, які могли би розповісти, чи йдеться саме про потенційне виділення земельних паїв або, можливо, про якусь іншу процедуру передачі землі в приватну власність; чи могли виділити землю особам, які є переселенцями й оселилися у цій територіальній громаді нещодавно; як оформлюють документи при виділенні землі й які типові махінації при цьому можуть відбуватися. Але  експертних коментарів у сюжеті нема.  

3.2. Із сюжету не видно, що журналісти цікавилися, які саме документи підписували люди, які стверджують, що продали свої «паї» й розписалися на якихось папірцях. Хоча документи могли бути в одному екземплярі, який забрали скуповувачі, але потрібно було поцікавитися, чи наявні екземпляри документів у «продавців паїв», і якщо так, то з̕̕ясувати природу цих документів: заяви про виділення їм землі, договори купівлі-продажу або щось інше.

Також журналістам варто було з̕̕ясувати, чи є в Дернівській сільській раді стабільна більшість і якщо так, то чи входить до неї сільський голова, якого звинувачують в скуповуванні землі. Адже не виключено, що вплив голови може бути обмеженим і, якщо оборудка з виділенням та скуповуванням землі була, то до неї могли бути причетними представники більшості в депутатському складі сільради. Крім того, необхідно було б поцікавитися, чи нема у депутатському корпусі сільради конфліктів, які могли би підігріти ситуацію з землею.

4. Упередженість. У підводці до сюжету ведучий випуску новин стверджує, що у сільській раді паї «порозписували» на безземельних людей, щоб одразу ж їх викупити, хоча у виконкомі сільської ради закиди в махінаціях із землею заперечують. Тобто телеведучий ще до демонстрації сюжету налаштовує телеглядачів саме проти керівництва сільради.

І закінчується сюжет словами журналістки: попри скандал, «люди… не можуть витребувати свої зароблені землі». Після цього демонструється перепалка бабусі з землевпорядником. Вона каже, що не отримала землю, але журналісти не з̕̕ясовують деталей цієї ситуації та наскільки насправді обґрунтовані претензії.

Хоча коментарі представників сільради було подано в розглядуваному сюжеті, коментарі журналістів ТРК «Аверс» до початку та в кінці сюжету свідчать про їхню упередженість.

Зауважмо, що це не єдиний критичний матеріал цієї телекомпанії про керівництво Дернівської сільської ради. У 2019 році «Аверс» закидав сільському голові неякісний ремонт дороги. Голова сільської ради, позиція якого в сюжетах представлена, пізніше назвав матеріали провокативними та замовними.

Ініціатива «МедіаЧек» констатує, що телеканал «Аверс» у новинному сюжеті під заголовком «Пай за 200 доларів: біля Луцька паї розписують на підставних людей» не порушила професійного журналістського стандарту достовірності, але припустилась порушення професійних стандартів повноти й неупередженості подання інформації (п.п. 6 і 9 Кодексу етики українського журналіста).

2 березня 2020 року