«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок № 39 

щодо скарги Міноборони на дії Сергія Іванова в процесі створення інтерв̕̕`ю з міністром Андрієм Загороднюком

І. Дані щодо скарги та оскаржених матеріалів

1. 13 лютого 2020 року до Ініціативи звернулося Міністерство оборони України зі скаргою на два матеріали Сергія Іванова: блоговий допис «Нові свинарчуки» на веб-сайті інтернет-видання Цензор та на відео-інтерв̕̕ю Сергія Іванова з Міністром оборони Андрієм Загороднюком для програми «Антиподи» медіапроєкту «Ісландія». У скарзі містилося проханням роз’яснити:

 - чи мав Сергій Іванов конкретні підстави звинувачувати міністра;

 - чи можна вважати, що міністр Андрій Загороднюк надав вичерпні відповіді на питання журналіста чи, навпаки, уникав відповідей на поставлені питання;

  - чи має право журналіст переходити на особистості і застосовувати словосполучення на кшталт «ви як маленький хлопчик» під час інтерв’ю.

2.  Блоговий допис опубліковано 5 лютого, а відеоінтерв̕̕ю – 11 лютого 2020 року.

3. Тематика оскаржених матеріалів.

Сергій Іванов у блоговому дописі зауважує, що, попри зниження обмінного курсу гривні до долара США порівняно з минулим роком, вартість бойової бронемашини «Козак» зросла майже на мільйон гривень, хоча мало б бути навпаки через те, що більшість деталей у ній імпортні. Після виходу публікації Міністр оборони та Сергій Іванов домовилися записати інтерв̕̕ю.

4. Зважаючи на те, що блоговий допис є авторським матеріалом, в якому викладається суб̕̕єктивна точка зору і до якого не можна застосувати стандарти інформаційної журналістики, Ініціатива розглядає цю скаргу лише в частині відеоінтерв̕̕ю (що не заважає Міністерству оборони оскаржити допис у блозі за допомогою будь-якої іншої доступної процедури, включаючи судову).

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють дану сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

 «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);

«Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.» (п. 10).

ІІІ. Оцінка розглядуваних матеріалів

1. Зазвичай в українській журналістській практиці проблемою інтерв̕̕ю є те, що журналіст «м̕̕яко стелить» тому, в кого бере інтерв̕̕ю, не ставлячи гострих запитань. У цьому випадку маємо протилежну ситуацію, коли інтерв̕̕юйований вважає поведінку журналіста надто агресивною
2. Передісторією до розглядуваного інтерв̕̕ю є опублікування Сергієм Івановим блогового допису, який був явно критичним щодо Міністерства оборони та міністра зокрема й не містив указівок на джерела поширеної інформації. Після цього Міністерство та автор-журналіст дійшли згоди щодо запису інтерв̕̕ю, що, на думку Ініціативи, було цілком доречним способом розв̕̕язання ситуації й було в інтересах аудиторії та суспільства.
3. Обидві сторони мають право як взяти участь у створенні інтерв̕̕ю, так і відмовитися від нього (це опосередковано випливає з ч. 3 ст. 13 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»). Інтерв̕̕ю є різновидом матеріалу, в якому журналіст і респондент мають змогу висловитися напряму й безпосередньо, одразу реагувати на аргументи іншої сторони. У висновку № 34 Ініціатива зазначала в контексті журналістського  інтерв̕̕ювання таке: «Формат телепрограми, коли до студії запрошується лише одна особа для обговорення певного конфліктного або неоднозначного питання, природно вимагає від ведучого такої програми опонувати запрошеному гостеві. Інакше така програма ризикує перетворитися на звичайний піар, саморекламу запрошеного гостя».
4. Щодо переходу на особистості, підвищення голосу з боку журналіста тощо. Зважаючи на функцію журналіста в інтерв̕̕ю, а саме — опонувати респондентові, а також надати  (здобути для) аудиторії максимум інформації, логічною є потреба «розговорити» інтерв̕̕юйованого. Європейський суд із прав людини в п. 46 свого рішення по справі «Де Хаєс та Гійзельс проти Бельгії» від 24 лютого 1997 року зазначає, що «свобода вираження поглядів застосовується не лише до “інформації” чи “ідей”, які схвально сприймаються чи розглядаються як необразливі або викликають байдужість, але й до таких, що ображають, шокують або бентежать державу чи будь-яку частину громади. Крім того, свобода журналістської діяльності також охоплює можливе використання деякого ступеня перебільшення або навіть провокації».

Андрій Загороднюк мав змогу підготуватись до інтерв’ю, зокрема ознайомитись із манерою інтерв’ювання, притаманною Сергієві Іванову, і передбачити можливість гострих запитань.  Про те, що розмова буде гострою, свідчив і тон блогового допису Сергія Іванова (зокрема те, що ведучий назвав Андрія Загороднюка «Свинарчуком»).

В ході інтерв̕̕ю міністр Андрій Загороднюк також висловлював особисті претензії до співрозмовника та вжив вислів «маленький хлопчик».

Зважаючи на те, що розглядуваний матеріал належить до інтерв̕̕ю та що інтереси аудиторії повинні ставитися передусім, Ініціатива не вбачає явних порушень у стилі спілкування ведучого з міністром.

5. Щодо інших питань скарги. Ініціатива може лише робити припущення про те, чи має Сергій Іванов підстави для звинувачень у бік міністра, а оцінка повноцінності відповідей Андрія Загороднюка може бути лише суб’єктивною. Аби такі оцінки та припущення були обґрунтованими,  потрібно володіти інформацією про обставини формування державного оборонного замовлення на ББМ Козак,  експертними знаннями в сфері процедур державних закупівель у сфері оборони. Просте співставлення тверджень Сергія Іванова та Андрія Загороднюка не дає повної картини ситуації з планованою закупівлею бронемашин.

Після випуску інтерв’ю Сергій Іванов заявив, що продовжуватиме розслідувати дії посадовців, які він вважає корупційними, та присвятив цій темі кілька дописів на своїй фейсбук-сторінці. За формою ці дописи, хоч і містять факти, є  авторськими емоційними оцінковими судженнями та не можуть  оцінюватися з точки зору дотримання журналістських стандартів.

Ці питання не належать до сфери компетенції Ініціативи, яка оцінює дотримання журналістських стандартів та законодавства. Ініціатива сподівається, що ці питання будуть розкриті медіа із залученням незалежних експертів у сфері оборонних держзакупівель .

Ініціатива «МедіаЧек» констатує, що манера поведінки ведучого Сергія Іванова в процесі створення інтерв̕̕ю з міністром оборони Андрієм Загороднюком не містила явних порушень журналістської етики.

Ініціатива також закликає медіа, особливо ті, які дотичні до розглядуваної в цьому Висновку скарги, залучити незалежних експертів у сфері оборонних держзакупівель до коментування теми.

19 лютого 2020 року

Фото: YouTube