Голова Комісії з журналістської етики Андрій Куликов вважає, що відповідальність за дезінформацію має поширюватися на тих політиків, які заради власних політичних інтересів вводять в оману ціле суспільство. Про це він сказав під час міжнародної конференції «Саморегулювання ЗМІ VS Регулювання».

«Дезінформація, на боротьбу з якою нібито скерований цей законопроєкт («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації». – ДМ), часто густо йде з владних кіл. Якщо ми припускаємо (а я припускаю) необхідність відповідальності за дезінформацію, то я думаю, що вона має такою ж мірою поширюватись на тих, хто заради власних політичних інтересів вводить в оману ціле суспільство», - сказав він.

Андрій Куликов закликав розглядати законопроєкт про протидію дезінформації «як продовження тієї політики, яку від самого початку проводять люди, які нині при владі».

«Під час першої президентської кампанії вони намагались відсунути журналістику від висвітлення справжніх проблем цієї виборчої кампанії президента Володимира Зеленського», – додав він.

Голова Комісії з журналістської етики вважає, що найкращий метод боротьби з дезінформацією – пропонувати суспільству якісну інформацію. «Але для цього ми маємо виробити свої власні правила і нав’язати їх тим людям, з якими ми маємо справу, – зазначив Андрій Куликов. – Ми на одному рівні з публікою, а є ті, хто вважає себе вище, і вони хочуть впроваджувати ці закони. Я маю на увазі і президента Зеленського, і його радниць та радників. Будемо їм пропонувати свої варіанти».

Нагадаємо, Міністерство культури, молоді та спорту планує до 28 лютого внести проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації» на розгляд Кабінету Міністрів України, а в березні – внести цей законопроєкт на розгляд Верховної Ради.

17 січня 2020 року на презентації законопроєкту стало відомо, що за умисне масове розповсюдження завідомо недостовірних повідомлень та фінансування цих дій передбачена кримінальна відповідальність, за поширення дезінформації, порушення правил спростування, надання відповіді та вимог прозорості – адміністративна. Міністерство пропонує карати за дезінформацію штрафами, а за поширення недостовірних повідомлень – виправними роботами й позбавленням волі до 5 років. 

Ілюстрація: Скріншот