ІМІ вимагає від поліції розслідувати всі напади на ЗМІ, а не тільки на співробітників Шарія та «Страни»
ІМІ вимагає від поліції розслідувати всі напади на ЗМІ, а не тільки на співробітників Шарія та «Страни»
Як писав «Детектор медіа», 24 грудня в Апеляційному суді Києва розглядали апеляцію підозрюваної у вбивстві Павла Шеремета Юлії Кузьменко. Її прихильники намагалися виштовхати із зали суду співробітницю сайту «Страна.юа» Юлію Корзун та співробітників «Шарій.нет» Дмитра Кучера та Антоніну Бєлоглазову.
Того ж дня слідчі поліції Києва розпочали досудове розслідування за ч. 2 ст. 345-1 (Погроза або насильство щодо журналіста) Кримінального кодексу України. 27 грудня підозрюваному у справі оголосили підозру, прокуратура подала клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Інститут масової інформації нагадує правоохоронцям, що чимало справ про напади на журналістів досі є нерозслідуваними, водночас висловлює здивування, що справу щодо відомих своїми проросійськими поглядами ЗМІ Анатолія Шарія та «Страни.юа», розслідують дуже швидко та публічно.
«Детектор медіа» публікує повний текст заяви:
Позиція ІМІ щодо неприпустимості вибіркового реагування на правопорушення
Ми вважаємо неприпустимою вибірковість реагування поліцією на порушення прав журналістів, і вимагаємо від МВС офіційної і публічної реакції на всі випадки нападів на журналістів.
Зокрема, лише у грудні цього року, у Києві співробітники Національної гвардії та поліції розбили камеру й окуляри журналісту «Радіо Свобода» Сергію Нужненку. Інцидент стався під час висвітлення журналістом сутичок між правоохоронцями і мітингувальниками під Верховною Радою. Також у цій сутичці постраждали журналістка hromadske Вікторія Рощина та оператор Олексій Нікулін: їх забризкали сльозогінним газом, у Рощини вибили з рук телефон, коли вона фільмувала сутички.
Проте поліція досі не повідомила про стан розслідування цих справ і чи були встановлені особи, що вчинили злочин. Зокрема, на фото, викладеному Сергієм Нужненком, можна встановити правоохоронця, яки й перешкоджав його діяльності.
Крім того, досі не розслідувана справа нападу на Сергія Нужненка 3 березня 2018 року в Києві під Верховною Радою, коли співробітник поліції застосував газовий балончик проти нього і кореспондент «Радіо Свобода» отримав хімічні опіки.
Також недоведеною є справа щодо нападу на журналістів Дмитра Реплянчука та Сергія Лефтера 24 жовтня 2017 року представниками поліції особливого призначення у Святошинському суді Києва. Попри вибачення поліції і обіцянки розслідувати справи, вони залишаються у підвішеному стані. Нагадаємо, у квітні 2018 року адвокатка Дмитра Реплянчука Людмила Лебідь заявила, що слідство в справі його побиття проводиться поверхнево, необ’єктивно та без мети встановлення винних, а прокуратура Києва саботує слідство у справі.
За даними моніторингу ІМІ, за 11 місяців цього року зафіксовано загалом в Україні 226 порушень свободи слова, з них 159 стосувалися фізичної агресії проти журналістів. Для порівняння, за даними ГПУ, за 9 місяців цього року було розслідувано і доведено до суду лише 12 справ за «журналістськими статтями».
Водночас, поліція зненацька миттєво і публічно зреагувала офіційною заявою на напад на співробітників видання «Правовий контроль». Поліція розпочала досудове розслідування, та навіть вже публічно повідомила про встановлення підозрюваного в цьому інциденті та склала підозру.
Ми здивовані таким відверто вибірковим підходом, і вимагаємо такої ж жорсткої, публічної і різкої реакції по всіх випадках нападів на журналістів.