18:45
Вівторок, 5 Червня 2018

Ізоляція Станіслава Асєєва: вийшла друком книжка полоненого журналіста

4 червня в Києві презентували збірку статей донецького журналіста та блогера Станіслава Асєєва (Васіна) «В ізоляції», який перебуває в полоні бойовиків.
Ізоляція Станіслава Асєєва: вийшла друком книжка полоненого журналіста
Ізоляція Станіслава Асєєва: вийшла друком книжка полоненого журналіста

Книжка вийшла друком за рік після того, як Стас потрапив у полон. Із ним немає ніякого зв’язку, тож він про неї не знає. Проте, як припускають його друзі та редактори, він би їй зрадів. Адже усвідомлював, на що йде, проте хотів розповідати про життя на тимчасово окупованих Росією територіях.

Видання «В ізоляції» ініціювали друзі Станіслава, а редактори «Радіо Свобода», «Дзеркала тижня» та «Українського тижня» відібрали для неї його тексти. Книгу випустили «Радіо Свобода» й видавництво «Люта справа». Це – некомерційний проект, тож вона не продаватиметься. Але «В ізоляції» можна отримати безкоштовно, залишивши заявку в приватному повідомленні на сторінці проекту «Радіо Свобода» «Донбас.Реалії».

Зі слів ініціаторів видання, назва книжки й місце презентації – невипадкові. Назва «В ізоляції» поєднує в собі кілька смислів: це стан, у якому живе окупована частина України і сам Станіслав, а також – буквально – місце, де він перебуває.

Асєєва утримують в Донецьку на території колишнього заводу, а згодом арт-фонду «Ізоляція». Підконторольні Росії бойовики захопили найбільший культурний центр Донбасу у 2014 році. За словами представника фонду Олександра Виноградова, бойовики перетворили приміщення в Донецьку на тюрму, склад боєприпасів та, як повідомляла ВВС, локацію для виробництва російських відеофейків. Колишні ж бранці стверджують, що «Ізоляція» в Донецьку – не просто тюрма, а справжній концтабір. А команда культурного центру після окупації переїхала з Донецька до Києва й створила новий майданчик – Izone.

Власне, тут, в Izone, і відбулася київська презентація книги Станіслава Асєєва.

Підіймаюся на 4-й поверх Izone у Києві. На сходових майданчиках – фотографії зі зруйнованими будівлями на Донбасі. А невелика презентаційна зала вже заповнена вщент: ті, хто встиг зайняти місце гортають книжки, десятки людей чекають на презентацію стоячи. Багато камер, знайомі обличчя журналістів, чимало з них – з Донбасу. Бачу донецького вченого-релігієзнавця Ігоря Козловського, якого вдалося звільнити з майже дворічного полону бойовиків ОРДО в грудні 2017-го. Станіслава Асєєва – не вдалося.

«Хтось знав його як Стаса Асєєва, спілкувався з ним ще в Макіївці та Донецьку, а хтось читав статті Станіслава Васіна. Він передавав нам свої тексти, дуже круті, безцінні матеріали про життя на окупованих територіях. Книга “В ізоляції” – це місток між двома групами, які знали різні іпостасі цієї безумовно талановитої людини», – каже на початку презентації редактор програми «Донбас.Реалії» «Радіо Свобода» Андрій Діхтяренко.

Як Стас опинився в полоні? Чому його не звільнили разом із 73 людьми напередодні Нового року й що ми всі можемо зробити зараз? Саме про це, крім самої книжки, йшла мова під час презентації.

«Секретили так, щоб навіть охорона не впізнала, хто там сидить»

2 червня 2017 року друзі та колеги тоді 27-річного Станіслава Асєєва заявили, що він не виходить на зв'язок. Вони мусили визнати, що саме він під псевдонімом «Станіслав Васін» близько двох років описував, що відбувається на тимчасово окупованих Росією територіях Донеччини для популярних українських ЗМІ: «Дзеркала тижня», «Української правди», «Українського тижня», а також української служби «Радіо Свобода».

У редакції «Радіо Свобода» тоді припустили, що Станіслава могли взяти в полон бойовики ОРДО, а сторінку у Facebook – зламали. З того часу «Репортери без кордонів», ОБСЄ, ООН, Комітет захисту журналістів (CPJ), представники Національної спілки журналістів України та Союзу журналістів Росії, Гельсінська комісія США та інші організації й особи неоднорзово закликали звільнити Асєєва. 16 липня представники окупаційних адміністрацій ОРДО підтвердили, що затримали журналіста й звинувачують його у шпигунстві. У січні від ученого Ігоря Козловського стало відомо, що Станіслава утримують на території арт-заводу «Ізоляція» в Донецьку, який пан Козловський та інші екс-полонені називають справжнім концтабором. У березні однокурсник та друг Стаса, колишній депутат Єгор Фірсов повідомив, що матері Стаса інколи дозволяють його відвідувати. Під час останньої на той момент зустрічі він скаржився на погіршення стану здоров’я.

Минув рік. Увесь цей час про стан Стаса було відомо дуже мало. Проте буквально днями, напередодні презентації, з’явилася нова інформація. Колишній полонений Віктор, який попросив не вказувати його прізвище, розповів «Радіо Свобода», що їхнього журналіста захопили в полон не 2 червня, а ще 10 травня 2017 року. Віктора утримували в сусідній зі Стасом камері, й інколи вони мали змогу спілкуватися.

Редакція «Донбас.Реалії» надала «Детектору медіа» цитати розповіді Віктора: «Він розповів, що журналіст. Весь час боявся, що ніхто не дізнається, де він знаходиться. Мене та інших тримали під своїми іменами. Його – під вигаданим. Секретили так, щоб навіть охорона не впізнала, хто там сидить. Його спіймали 10 травня 2017 року, на площі Леніна, кілька разів його возили на його зйомну квартиру, і він писав під їхнім контролем, до того моменту, коли вирішили зімітувати пограбування його квартири. Для сюжету про Ясинувату його вже возили в наручниках. Його катували струмом, підключаючи до вух. Стас говорив, коли пропускали струм, то аж очі вилазили, причому пускали на рівні 30 одиниць, і пообіцяли довести до 100 – це, напевно, вольти. Били так, що вся нижня частина тіла чорна була. Але у свій час йому дозволили писати. Дали ручку і папір. Він писав замітки. У той час, коли нам давали можливість поговорити, він зачитував те, що писав. Писав про те, як перебував у камері».

28 червня 2017 року Віктора перевезли до СІЗО, а Станіслава Асєєва, за його даними, – до «Ізоляції».

Більше про час пошуків на презентації книги розповів інший однокурсник і друг Станіслава Асєєва Денис Каплунов: «У той час нам було складно зрозуміти, де насправді Стас. Єгору Фірсову подзвонила його мама й сказала, що син мав прийти в гості й не прийшов. Він не брав слухавку. Перед нами постав важкий вибір – що робити далі. Ми почали писати всім, з ким Стас міг там спілкуватися, нашим однокурсницям. Питали, коли він востаннє виходив на зв'язок. Декому він писав, що захворів, не може говорити й перебуває в лікарні. На питання, чому ти нам пишеш, а матері, яка дуже хвилюється, не зателефонуєш, Стас чи та людина, яка писала за нього, не відповідали».

Друзі та колеги Станіслава вирішили таки заявити публічно про його зникнення. Денис Каплунов розповів, що було страшно помилитися й видати його справжнє ім’я. Проте близькі журналіста зробили це ще й тому, що знали, що він листується й зустрічається з українськими патріотами, які лишилися на тимчасово окупованій Росією території, тож від його імені з ними могли спілкуватися бойовики – і кількість полонених зросла б. «Зараз, особливо після свідчень колишнього полоненого, ми дізналися, що це було вірне рішення. Може, так ми допомогли йому зберегти здоров’я», – зазначив він.

Однокурсник Станіслава Асєева Денис Каплунов

«“В Ізоляції” – це енциклопедія життя на окупованих територіях»

Через рік після захоплення Асєєва в полон «Радіо Свобода» видала його книгу. Директорка української служби «Радіо Свобода» Мар’яна Драч пояснила, що редакція хоче привернути увагу до справи Станіслава Асєєва. «Адже наша місія полягає в тому, щоб доносити інформацію на окуповані терени й отримувати звідти. Для нас ця справа дуже болюча, бо ми несемо відповідальність, що наш колега перебуває там. Це урок для багатьох українських ЗМІ й нагода поговорити, як працювати з блогерами, громадянськими журналістами та журналістами з окупованих територій та як їх захищати. Ми вимагаємо його звільнення, говоримо про це вже рік, зокрема й на міжнародних форумах, і будемо говорити, доки він не вийде на свободу», – сказала вона.

Пані Драч зізналася, що відкрила для себе нові грані таланту Станіслава вже після того, як його затримали. «У нього цікава доля. Він вивчав релігієзнавство, німецьку та французьку філософії й випробував різні професії – від копача могил до вантажника, цікавився життям і хотів доносити інформацію. Його роботи надзвичайно цікаві та важливі», – зазначила вона.

Директорка української служби «Радіо Свобода» Мар’яна Драч

З «Радіо Свобода» зі Станіславом Асєєвим співпрацювали Андрій Діхтяренко та Тетяна Якубович – й обоє вони не знали його особисто. Так само, як і редактор журналу «Український тиждень» Дмитро Крапивенко. Адже комунікація велася електронною поштою.

Дмитро Крапивенко розповів, що статті Стаса Васіна почали виходити в журналі в 2014 році, коли там з’явилася рубрика «Щоденник окупації». «Зі Стасом ми вели суто професійні розмови. Я з безпеки не ставив у листах зайвих питань. Він писав дуже влучно не лише про життя на окупованих територіях, а й про нашу дійсність. Час від часу звідти виїжджав: до Дніпра, Києва, в інші області. Він писав про “велику Україну” (це його вислів) як позитивні спостереження, так і критичні зауваження. І від цих компліментів хотілося стрибати, а від зауважень – червоніти, бо це писала людина, яка змушена жити в неймовірно важких умовах. Я не наважився спитати його, чому він залишився. Думаю, йому не дозволила поїхати совість, бо він розумів, що ці його дописи звідти дуже потрібні», – вважає редактор.

Тетяна Якубович назвала збірку статей Станіслава Асєєва «енциклопедією життя окупованої частини Донбасу, яка стає все закритішою для українського суспільства». На думку журналістки, книжка «В ізоляції» – це, зокрема, і можливість зрозуміти, чому люди лишаються на окупованих територіях. «А такі питання лунають часто. Стас усвідомлював ризик. Він публікував рекомендації з безпеки на окупованих територіях. Навіть після того, як він опинився в полоні, ми не прибрали цих статей. Бо ці рекомендації працюють – хай навіть і його не вберегли».

Журналістка «Радіо Свобода» Тетяна Якубович

Андрій Діхтяренко вважає, що презентація книжки не залишиться непоміченим бойовиками ОРДО. «Ми віримо в те, що сам Стас також якось дізнається, що його книжку видали. Ми сподіваємося, що ця подія надасть йому сил триматися далі. Це є однією з цілей книжки. Ми також хочемо навіть звернутися до бойовиків – не сподівайтеся, що ми забудемо про тих, хто в полоні. Ми будемо привертати увагу міжнародної спільноти», – пообіцяв журналіст.

Журналіст «Радіо Свобода» Андрій Діхтяренко

«Стас – безкомпромісна людина»

Як виявилося, вчений-релігієзнавець Ігор Козловський був викладачем Станіслава Асєєва. Під час перебування науковця в полоні бойовики активно цікавилися в нього, ким може бути Станіслав Васін.

«Через півроку мого перебування у в’язниці до мене прийшли люди з “МГБ ДНР” і спитали, чи хтось із моїх учнів залишився в Донецьку. Я сказав, що всі виїхали. Мене спитали, хто такий Стас Васін, а я відповів, що не знаю, але думаю, що це колектив авторів. Але вони звернули увагу на те, що Васін після повідомлення про моє затримання, написав, щоб усі учні Козловського виїжджали на підконтрольні території. Сепаратисти мені сказали, що в них є аудіозапис його голосу, вони знають, де він приблизно живе, у що одягається (це їм було відомо з його матеріалів у ЗМІ. – ДМ), й вони його розшукують», – розповів пан Козловський.

Викладач Станіслава Асєєва Ігор Козловський

Учений також розповів більше про характер свого студента, з яким не були знайомі особисто редактори київських ЗМІ й більшість тих, хто прийшов на презентацію.

«Стас – це безкомпромісна людина, нонконформіст, він ніколи ні під кого не пристосовувався. Завжди аргументовано відстоював свою думку. Ці його якості – людини, яка має своє розуміння правди, відкрилося й під час цих трагічних подій у нашому регіоні, який опинився під російською окупацією й агресією. Він вирішив не мовчати, писав про свої враження щодо того, що відбувається, звертав увагу на деталі. Ті, що для донеччан, може, звичні, але дуже потрібні іншому читачеві для розуміння ситуації там. Він спілкувався з усіма – і з сепаратистами, і зі звичайними людьми. У нього справді занижений інстинкт самозбереження, він – ризикова людина. Він їх провокував», – зазначив Іван Козловський.

Вчений також згадав, що це не перша книжка Станіслава. Він є автором роману «Мельхіоровий слон, або Людина, яка думала». За словами Івана Козловського, Стас приносив йому свої твори ще на останньому курсі – попросив прочитати й сказати свою думку, але нікому не показувати. «Це був досить цікавий погляд на його внутрішній світ. Хоча він писав начебто містично-історичні тексти, але вони стосувалися насамперед його душі. У своїх нарисах для ЗМІ він, розповідаючи про інших, водночас багато писав і про себе», – розповів пан Козловський.

Він дізнався про затримання свого студента з матеріалу в «Дзеркала тижня». Цю газету учням пана Козловського вдавалося йому передавати за ґрати. «Я зрозумів, що його будуть тримати довго, бо лиш шукали півтора року. Вони будуть його знесилювати. Стасу зараз важко, бо концтабір “Ізоляція” – одне з найскладніших місць для перебування. Та водночас я знаю, що він витримає, бо відчуває, що ми за нього боремося й любимо його», – додав викладач.

«З незрозумілих причин його не внесли в списки на обмін»

Презентацію відвідала надзвичайна та повноважна пані посол США Марі Йованович. Вона нагадала, що закликала звільнити Станіслава Асєєва ще рік тому: «Важко повірити, що минув уже рік і я знову маю це зробити. В час, коли Україна стає мішенню дезінформації, поширюваної у величезних масштабах і покликаної підірвати її територіальну цілісність, робота журналістів є надзвичайно важливою для захисту країни. Станіслав взяв на себе дуже важливу й небезпечну місію – розповідати правду з того боку. Дякую всім, хто пам’ятає про нього, продовжує його підтримувати й віддавати належне його роботі».

Пані посол сподівається, що наступна презентація книги відбудеться вже у вільному Донецьку: «Хочу звернути увагу на парадоксальну ситуацію: як правило презентація книжки – це радісна подія, адже в неї стільки роботи вкладено, але не цього разу, коли автор не можу бути з нами. Я сподіваюся, що це ще раз нагадає всім, що Донбас – це частина України, а Стас та всі інші політичні в’язні мають бути звільнені. Я сподіваюся, що наступна презентація книги буде у відновленій “Ізоляції” у вільному Донецьку й разом з нами там буде й сам Станіслав».

Посол США Марі Йованович

Перша заступниця голови Верховної Ради України, член гуманітарної підгрупи Тристоронньої контактної групи на переговорах у Мінську Ірина Геращенко звернула увагу, як торік Україна два місяці добивалися підтвердження в представників окупаційних адміністрацій ОРДО, що Станіслав Асєєв живий і його там утримають. Проте, за її словами, одним з перших про це повідомив Союз журналістів Росії.

«Попри всі наші зусилля звільнити Стаса в грудні разом з іншими заручниками, його ім’я з незрозумілих нам причин не було включено в список. Для нас, переговорників, кожна людина є цінною. Але найбільше ми билися за військових, які захищали нашу країну, Ігоря Козловського та Станіслава», – сказала депутатка.

Перша заступниця голови Верховної Ради Ірина Геращенко

Андрій Діхтяренко вважає, що однією з причин, чому бойовики не хочуть обмінювати Станіслава Асєєва, є намагання залякати інших журналістів. «Але люди все одно продовжують розповідати, що там відбувається», – каже журналіст, який також є редактором рубрики «Листи з окупованого Донбасу». Редакція «Радіо Свобода», у свою чергу, намагалася передати полоненому колезі листа, але не знає, чи він його отримав, додала Тетяна Якубович.

Ірина Геращенко закликала міжнародних партнерів України докласти зусиль до боротьби за права політв’язнів на листи, дзвінки та посилки. За її даними, за чотири роки Міжнародний комітет Червоного хреста жодного разу не відвідав полонених ОРДО. «Нещодавно я звернулася до координатора ОБСЄ не з проханням, а з вимогою негайно поїхати і побачити заручників. Саме через відсутність можливості навіть передати листа в нас немає контакту зі Стасом і ніяких відомостей про нього», – зазначила вона.

Зі слів депутатки, на презентації книги вона дізналася, що Стас перебуває саме в «Ізоляції», й говоритиме про нього на наступній зустрічі в Мінську.

Що можна зробити?

Денис Каплунов уважає, що дуже важливо перекласти книжку Стаса англійською мовою. Цю думку підтримала перша заступниця міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова, й пообіцяла реалізувати цей задум.

«Ми чотири роки живемо з травмою, звикаємо щодня читати новини про вбивства наших військових на фронті й репресії в Криму. А на фоні цього відбувається чітка, спрямована стратегічна інформаційна війна Росії. У її наративах України не існує – ми недодержава, де є націоналісти, радикали, бандерівці. Тому видання книжки художника Сергія Захарова “Діра”, збірка публікацій ще одного журналіста “Радіо Свобода” Миколи Семени, а тепер і Станіслава Асєєва дозволяють не створювати ілюзії, в якій Крим і Донбас – це Росія, а люди, які там живуть, задоволені цією ситуацією. Для мене книжка Станіслава – це не просто сторінки, а жива й вистраждана енергія»,– зазначила вона.

Перша заступниця міністра інформаційної політики Еміне Джапарова

Медійники вважають, що історія Станіслава Асєєва – яскравий приклад того, як лише за думку людина змушена страждати. Для його визволення важливу роль відіграє журналістська солідарність.

Засновник «Громадського ТБ Донбасу» і сайту «Новости Донбасса» Олексій Мацука сказав, що книжка «В ізоляції» – нагода нагадати, що відбувається зараз у Донецьку та Луганську. «Там лишаються журналісти, вони збирають новини, фото, відео. Працюють у дуже складних умовах. Українським журналістам не дають акредитації, бо логіка одна – ми не журналісти, а шпигуни. Єдине, що ми можемо робити, – це виявити солідарність до колег, які там працюють», – вважає він.

Олексій розповів, що на Донбасі мають місце випадки, коли так зване «МГБ ДНР» змушує журналістів визнати перед камерою, що «ДНР – їх кумир». І потім, якщо цей журналіст напише критичний матеріал про так звану «республіку» для українського чи зарубіжного медіа, відео надсилається до Служби безпеки України й на цього журналіста вішають ярлик сепаратиста. «Я прошу представників влади враховувати кожен випадок з місцевими журналістами й контекст», – заявив Олексій Мацука.

Тетяна Якубович переконана, що не можна дозволити лінії розмежування цементуватися. «Журналістська спільнота й суспільство мали б підтримувати журналістів, які там залишаються й знаходять змогу там працювати»,– вважає вона.

«Кожен має ставити перед собою питання, чи зробили ми достатньо для звільнення Стаса», – каже Дмитро Крапивенко.

Андрій Діхтяренко закликав журналістів активно писати про колегу – Стаса Асєєва. Зокрема й прочитати його книгу та розповісти про враження в журналістських публікаціях чи соціальних мережах: «Щоб ті, хто його затримали, ті, хто його люблять, й ті, хто ненавидять, прочитали це і його робота не була марною. Думки Стаса мають обговорюватися».

Колеги сподіваються невдовзі повторити презентацію вже за участі автора, в якого зможуть узяти автографи.

***

Після презентації я беру кілька книжок – для себе та колег у «Детекторі медіа». Вони справді гарно оформлені. Обкладинку про «русский мир» на Донбасі намалював ще один колишній полонений «ДНР» – художник Сергій Захаров, той самий «донецький Бенксі». На презентації він теж був. І попросив земляків, чимало з яких вже пристосувалися до життя в інших містах, не забувати про «дім і людей, що там лишилися».

Художник Сергій Захаров

Впевнена, мої колеги книжку прочитають. І ми й далі будемо відстежувати кожне повідомлення про Стаса. І колись, хочеться вірити, що скоро, в нас вийде новина із заголовком «Донецького журналіста Станіслава Асєєва звільнено з полону».

Фото: Сергій Нужненко, «Радіо Свобода»

Читайте також

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1256
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
Опитування
/
Результати
Чи подобається вам поточний формат
Так, подобається!
Ні, не подобається!
Я не підписаний на розсилку «Детектор медиа»!
Коментар, або свій варіант:
Чи подобається вам поточний формат
Так, подобається!
11.1% (1)
 
Ні, не подобається!
11.1% (1)
 
Я не підписаний на розсилку «Детектор медиа»!
77.8% (7)
 
Коментар, або свій варіант:
0.0% (0)
 
Загалом відповідей: 9
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop