9 грудня в київському Палаці спорту втретє відбудеться церемонія нагородження щорічної музичної премії M1 Music Awards. Одним із організаторів концерту є компанія «Таврійські ігри» Миколи Баграєва — колишнього народного депутата, екс-члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, а нині — співвласника радіогрупи «ТАВР Медіа» і музичних телеканалів М1 і М2 (входять до складу StarLightMedia). Крім того, після трирічної перерви цього року компанія «Таврійські ігри» поновила у Скадовську благодійний дитячий фестиваль «Чорноморські ігри», а загалом у 2017 році виступила організатором двох десятків заходів — власних і на замовлення.

«Детектор медіа» поспілкувався з Миколою Баграєвим: багато — про фестивалі, менше — про радійний бізнес і зовсім трохи — про політику.

— Миколо Георгійовичу, минулого року під час церемонії M1 Music Awards я звернула увагу, наскільки чітко були організовані всі процеси: чотиригодинна червона доріжка без запинок, пряма телетрансляція без збоїв, чітко заповнені рекламні паузи в прямій трансляції для відвідувачів церемонії, повний Палац спорту без тисняви і черг тощо. Скільки людей із вашої команди були зайняті в організації цього заходу?

— Команда M1 Music Awards складається з фахівців телеканалу М1, компанії «Таврійські ігри» та великої кількості спеціалізованих підрядних фірм, які забезпечують звук, світло, екрани, спецефекти, сценічні та позалаштункові конструкції і т. ін. До того ж у підготовці до премії активну участь беруть виконавці та їхній менеджмент, режисери та хореографи номерів. Загалом, кількість задіяних людей, наприклад, у 2016 році становила 943 особи. Із них 379 — організатори й технічні працівники, 31 творчий колектив загальною кількістю 564 артисти.

— Скільки коштує організувати такий захід? Які статті найвитратніші? Скільки фінансуєте ви самі, скільки — спонсори, скільки приносить продаж квитків?

— Премія M1 Music Awards — статусний захід для телеканалу, який став однією з найголовніших подій в українському шоу-бізнесі. M1 Music Awards — складна премія з точки зору підготовки шоу і проста з точки зору визначення номінантів та переможців. Вони визначаються виключно за рейтингом переглядів на каналі М1. Для артистів та підрядників — це презентаційний захід, свого роду підсумок досягнень творчого року. Свого часу подібним майданчиком був фестиваль «Таврійські ігри». Робота на M1 Music Awards для багатьох фірм стає ключовою в їхньому кейсі. У М1 є партнерські та дружні стосунки з певними підрядниками та багатьма артистами. Тому в роботі на M1 Music Awards комерційний інтерес не є пріоритетним питанням. Виходячи з цього, основними витратами є витрати на постановку шоу та спеціальні технічні фішки саме для цього шоу. Чимало коштує й використання спецтехніки для прямого телеефіру, який здійснюється з кількох локацій. Також це оренда Палацу спорту, який ми беремо на 8–10 днів, залежно від технічних потреб. Таким чином, на M1 Music Awards витрачається близько 11–12name="_GoBack"> млн грн.

Що стосується покриття витрат, то на продаж квитків та спонсорські внески припадає приблизно 60 %. Решту 40 % інвестує в премію телеканал М1.

— В одному зі своїх інтерв'ю в 2015 році Валентин Коваль (на той час — генеральний директор телеканалів М1 та М2. — ДМ) говорив про першу церемонію, що покрити витрати і заробити на ній не вийде. Це до цього часу так?

— Проекту лише третій рік. І те, що він збитковий на перших роках, — не дивно. Звісно, ми хочемо, щоби премія не була як мінімум збитковою, тобто «виходила в нуль». Згідно зі стратегією, на самоокупність M1 Music Awards має вийти на четвертий — п'ятий рік від моменту заснування.

— У цьому році компанія «Таврійські ігри» провела ще кілька великих публічних заходів: «Чорноморські ігри», «Большая свадьба», «Єврохіт», «Великий весняний концерт», «Хіт конвеєр». Як і М1 Music Awards, усі вони проходили «під прапорами» ваших медійних брендів — теле- або радійних, просувалися і транслювалися в їхньому ефірі й на площинах оператора зовнішньої реклами, який теж належить вам («РТМ-Україна». — ДМ). У чому комерційна вигода такої синергії медійних брендів і офлайнових активностей?

— Справді, в нашій групі компаній медійні бренди мають свої іміджеві заходи. Канал М1 — премію М1 Music Awards, М2 — конкурс нової української пісні «Хіт-конвеєр», «Русское Радио Україна» — «Великий весняний концерт» та «Большая свадьба», «Хіт ФМ» — «Єврохіт», радіо Roks — «Камтугеза»... Усі ці заходи народжені всередині креативних команд телеканалів та радіостанцій. Компанія «Таврійські ігри» як досвідчений івент-оператор виконує функції співорганізатора цих заходів. За великим рахунком, у нас усі великі заходи відбуваються у співпраці менеджерів «Таврійських ігор», телеканалів та радіогрупи.

Активність медійного бренду поза ефіром сприяє лояльності серед глядачів та слухачів, а також дає додаткові можливості для прояву партнерських брендів. Усе, що роблять радіостанції, котрі створюють у першу чергу емоційний продукт, — це генерують навколо себе якомога більшу кількість слухачів. Відповідно, всі наші дії, окрім створення ефіру, спрямовані на те, щоби цих слухачів ставало дедалі більше й вони були якомога лояльнішими. На сьогоднішній день радіо та телебачення — це вже більше, ніж засоби масової інформації. Це повноцінна частина цілої величезної індустрії розваг. Відповідно, ми і створюємо величезні проекти для того, аби розширювати спектр розваг для нашої аудиторії. Радіостанції та телеканали роблять релевантний для себе розважальний продукт, який би й поза ефіром формував навколо себе якомога більше реальних та потенційних слухачів та поціновувачів бренду. Власне, ті проекти, про які ви запитуєте, і є одним зі способів закріпити увагу аудиторії та проявити лояльність і турботу до неї.

Є в нас і ще одна велика мотивація. Коли ми говоримо про розвиток шоу-бізнесу в Україні, частиною якого також є радіо та музичне телебачення, то складно розраховувати на якийсь рух, не роблячи жодних рухів. Вийде замкнене коло. Отже, наша радіогрупа «ТАВР» та телеканали прийняли рішення регулярно давати можливість слухачам, глядачам і артистам зустрічатись не лише в ефірах, але й на концертних майданчиках. Це дуже важливо. Бо артист без сцени, не маючи можливості виступати і не маючи широкої публіки, рано чи пізно вигорає.

— Компанія «Таврійські ігри» сама залучає спонсорів для своїх заходів чи продаж здійснює StarLight Sales?

— На фестиваль «Чорноморські ігри» ми самі шукаємо партнерів. Радійні бренди «ТАВР Медіа» мають своїх партнерів для івентів серед тих компаній, із якими вони працюють по рекламі в межах ефіру. У пошуку спонсорів для М1 Music Awards активну участь бере StarLight Sales. А проект телеканалу М2 «Хіт-конвеєр» — це наша інвестиція в український музичний продукт. Це соціальний проект для нашої групи компаній, адже потреба в нових українських піснях є актуальною не лише для музичного каналу М2, але й для каналу М1 та радіостанцій «ТАВР Медіа». Ми власними коштами фінансуємо цей проект і надаємо конкурсантам, як на мене, прекрасні можливості проявити себе: чудову сцену з найкращим технічним забезпеченням, тисячі глядачів та прямий ефір на всю Україну.

— В одному з нещодавніх інтерв'ю ви говорили, що зараз компанія «Таврійські ігри» в середньому організовує 15 івентів на рік. Крім перерахованих вище, що собою представляють інші? Які напрямки івент-діяльності тепер найвигідніші?

— Нинішнього року «Таврійськими іграми» вже організовано понад двадцять заходів. Крім вищезгаданих, решта заходів — корпоративного та приватного характеру. Спектр широкий: від весілля до корпоративного зібрання. Слід зазначити, що заходів ділового формату стає більше. А вигідні ті заходи, на яких побільше креативу, ексклюзивних авторських розробок. Це головна специфіка компанії «Таврійські ігри». Є заходи з акцентом витрат на приміщення, бенкет і фітодизайн, а є такі, де основною є розважальна програма. У другому випадку для івент-компанії роботи більше. Тобто формула «чим більший бюджет заходу, тим більший заробіток» далеко не завжди правильна. Все залежить від конкретного випадку. Якщо говорити в цілому, то, напевно, в теорії найвигіднішим є привезти «зірку» з готовим шоу і заробити на квитках. Проте це й найризикованіший вид івент-бізнесу. Витрати в будь-якому випадку будуть, а от заробіток залежить від багатьох факторів: від погоди до настрою кожного потенційного відвідувача.

— На всіх ваших заходах можна помітити якийсь усталений пул виконавців. Чому при цьому ваша компанія не займається й ніколи не займалася (якщо не помиляюся) продюсуванням?

— Нинішнього року на наших заходах було задіяно понад 80 виконавців. Тому тут не зовсім доречно говорити про якийсь сталий пул артистів. У цілому підбір артистів залежить від концепції заходу та можливостей самих виконавців взяти участь у проекті. Ми завжди намагаємося залучати молодих виконавців до своїх проектів, щоб вони виступали поруч із визнаними зірками й мали можливість познайомити зі своєю творчістю якомога більшу аудиторію.

Що стосується продюсування, то «Таврійські ігри» власного продюсерського центру наразі не мають. Просто є дружні стосунки з багатьма виконавцями. Ми вважаємо, що в партнерстві, де кожен займається своєю справою, досягаються кращі результати. На даний момент ми зосередженні на медіа та івент-напрямках.

— Відродження «Чорноморських ігор» стало помітною подією. Вперше про те, що ведуться переговори з місцевою владою Херсонської області про поновлення фестивалю, я почула в серпні 2016 року. У той час усі, кому я про це розповідала, казали: «Як вони зважаться провести у Скадовську такий захід, адже зовсім поруч окупований Крим?» Чи були у вас сумніви щодо безпеки проведення заходу? Чи приймали ви якісь додаткові запобіжні заходи?

— Упродовж чотирьох років ми постійно думали про відродження фестивалю «Чорноморські ігри», постійно були на зв’язку з Херсонщиною й навесні 2017-го підписали меморандум про відродження «Чорноморських ігор». Усі розуміли ситуацію. Важливо, що нам вдалося залучити конкурсантів із Криму та Донбасу. Наші сподівання, що «Чорноморські ігри» все ще актуальні, виправдалися. Країні потрібен великий дитячий фестиваль. Слава Богу, все пройшло спокійно.

— Яка роль Херсонської обласної державної адміністрації та Херсонської облради у проведенні «Чорноморських ігор»?

— Вони повноцінні співорганізатори фестивалю. Дуже дякуємо їм за підтримку. Зрозуміло, що в нас є розподіл обов’язків, який закріплений меморандумом. Кожен із організаторів займається своїм напрямком і в результаті співпраці народжується чудовий дитячий фестиваль.

— Скільки коштує організувати такий фестиваль? У 2008 році в одному з інтерв’ю ви називали бюджет у $100 тис. Це й тепер стільки? Які статті найвитратніші? Скільки фінансуєте ви самі, скільки — спонсори, скільки — держава (якщо були державні кошти)?

— Ні. Бюджет «Чорноморських ігор» ніколи не був $100 тис. Ви десь неправильно зрозуміли інформацію. Радше за все, йшлося про суму, яку я вніс особисто. На сьогоднішні вартість фестивалю становить орієнтовно 7 млн грн. Минулого року близько третини суми забезпечили Херсонська обласна державна адміністрація та Херсонська обласна рада, третину спонсори, третину ми фінансували з власних коштів. Значна сума витрачається на логістику технічних служб та проживання учасників і організаторів. У «Чорноморських ігор» висока організаційна планка. Тут найсучасніше технічне обладнання, яке з різних куточків України потрібно доставляти до Скадовська. Але ж батьківщина «Чорноморських ігор» — це Скадовськ. Я вважаю, що ця подія місту потрібна. «Чорноморські ігри» відіграють особливу роль в популяризації міста та у розвитку туризму на Херсонщині.

— Ви вже оголосили про те, що «Чорноморські ігри» в 2018 році відбудуться. І говорили, що у вас є ідеї ще кількох фестивалів. Скільки фестивалів ви готові організовувати щорічно? Що є обмежувачем?

— Про фестивалі ми судимо за якістю, а не за кількістю й назвою. Кількісно в Україні фестивалів вистачає, але в якість вони не завжди переходять. Вважаю, що для однієї компанії один-два фестивалі на рік — це оптимальна кількість.

На даний момент ми зосереджені на «Чорноморських іграх». Є тенденція, що проект «Большая свадьба» переросте у весільний фестиваль. У стадії розробки — рок-фестиваль для радіо Roks та фестиваль у форматі радіо «Мелодія». Є ідеї по новому великому міжнародному фестивалю. Поки що аналізуємо ринок і чекаємо сприятливого моменту.

— Не менш успішну діяльність, ніж компанія «Таврійські ігри», останнім часом веде «ТАВР Медіа»: ви купили 18 частот у холдингу «Вести Украина», зовсім нещодавно виграли конкурс на частоту в Луцьку. Яка ваша стратегія й цілі в розширенні мовлення радіостанцій «ТАВР Медіа»?

— Найважливіше завдання для нас як було, так і залишається — зберегти лідерство на ринку. І ми будемо робити все можливе для цього. Стратегія ж радіогрупи полягає в доукомплектуванні мережі, щоби мовлення наших радіостанцій було доступним в усіх великих та середніх містах України.

Особливу увагу «ТАВР Медіа» приділяє стимуляції появи нової української музики. Найкращий стимул для артиста — це бути почутим. Власне, це й реалізують радіостанції «ТАВР Медіа». Для нас ніколи не було вирішальним ім'я артиста. Головне — пісня. Ми можемо брати в ефір музику як невідомих зовсім виконавців, так і безумовних зірок. Ми робимо спеціальні проекти, як хіт-парад «Червона рута» — це проект «Русского Радио Україна», на Kiss FM — регулярні годинні програми, де українські діджеї грають свої цілі сети. Проект «Рок-відродження» на радіо Roks дав життя зовсім новим пісням на вірші поетів «Розстріляного відродження». 12 команд взяли участь у цьому проекті. Також наші концерти й великі позаефірні заходи, про які я вже згадував, теж дають поштовх і стимул для українських виконавців робити щось нове і цікаве!

— Наскільки привабливим активом зараз будуть вивільнені частоти УМХ? Або вони поки ризиковані, якщо УМХ почне оскаржувати в суді анулювання та непродовження ліцензій?

— Плани УМХ нам невідомі. Не наша функція — обговорювати претензії на частоти. Існує процедура отримання радіочастот, проводяться конкурси... Тому говорити про якісь частоти, що звільняються, наразі не на часі. Ніякого активу зараз немає.

— На радіоринку довгий час були чотири помітних гравці: «ТАВР Медіа», УМХ, Business Radio Group і «Люкс». Залишилося троє. За вашими прогнозами, вас тепер і буде троє або з'явиться новий великий гравець? Наприклад, наскільки серйозні плани на медіаринку в Томаша Фіали?

— Не згоден, що залишилося три помітних гравці на ринку радіобізнесу. Їх як було чотири, так і є. Впевнений, що УМХ залишатиметься в лідерах галузі.

Що стосується планів Томаша Фіали, то, напевно, вони відомі лише йому та його управлінцям. Я ж можу лише припустити, що на ринку з’явиться радіо «Новое время» — однойменний проект із успішним журналом пана Фіали.

— Ви послідовно й відкрито виступали проти квот на україномовну музику на радіо, коли розроблявся і просувався відповідний законопроект. Нині абсолютна більшість радіостанцій квоти виконує. Наскільки «безкровно» відбулася українізація? Наприклад, я чула думку, що недолік виконавців різних стилів привів до того, що розмилися й почали перетинатися бренди радіостанцій. І що для радіо в цілому квоти болючіші, ніж для телебачення, тому що телебачення в крайньому випадку може переозвучити свій контент — а на радіо так неможливо.

— Нагадаю, і говорю це в кожному інтерв’ю, що «ТАВР Медіа» була проти початкової пропозиції стосовно квотного законодавства. Ми прагнули його зробити таким, щоб воно було реальним до чесного й відповідального виконання. Саме тому ми і вступили в діалог із законодавцями. Дебати були доволі непростими, довгими, але принесли конструктивний результат. Ми отримали закон, котрий є реальним до виконання. Очевидно, саме тому, як ви помітили, його виконують. Але що важливо, наші зусилля не змарновані, бо закон, котрий став нашим спільним надбанням, дозволив зберегти так звані нішеві формати.

— В інших ваших інтерв'ю і в соцмережах вам тепер найчастіше ставлять такі два запитання: 1) чи будете відновлювати фестиваль «Таврійські ігри»? 2) чи плануєте ви повернутися в політику? На обидва запитання ви відповідали «ні». Все так, як і раніше?

— У політику точно не збираюся. Про фестиваль «Таврійські ігри» ще раз скажу, що він — уже історія. Свою місію фестиваль виконав і дав поштовх розвитку української музичної індустрії та фестивального руху. А ми й надалі будемо працювати над організацією цікавих заходів та розвивати свої медіа. Дякую за цікаві запитання та увагу до нашої діяльності.

Фото – з особистого архіву Миколи Баграєва