Про це він заявив 6 червня на брифінгу, повідомляє «Українська правда».

«Якщо ви хочете почути мою особисту думку чи навіть думку як керівника спецслужби, то я вважаю, що недоцільно оприлюднювати такі списки», – сказав він.

Він додав, що журналістам, які працюють у зоні АТО й об'єктивно висвітлюють ситуацію там, не можна чинити перешкод.

Повну цитату пана Грицака наводить 112.ua: «Моя особиста думка чи навіть як керівника спецслужби: я вважаю, що недоцільно оприлюднювати такі списки. Тому що ті журналісти, які перебувають у зоні АТО, об'єктивно висвітлюють те, що там відбувається, які об'єктивно показують те, що ми воюємо не з сепаратистами, як кажуть на Донбасі, і це не внутрішній конфлікт України, журналісти, які показують об'єктивно перебування російського війська, російської техніки на нашій території, які показують, фіксують порушення мінських домовленостей, обстріли із застосуванням крупнокаліберної зброї, яка повинна бути відведена. Це неправильно, ми не повинні перешкоджати журналістській діяльності – це моя позиція».

Коментуючи слова свого радника Юрія Тандіта про те, що СБУ перевірить ці списки на предмет наявності в них шпигунів, які лише прикривалися журналістським посвідченням, він заявив, що такі випадки дійсно були.

Нагадаємо, 7 травня на сайті «Миротворец» був оприлюднений перелік персональних даних близько 4 тисяч журналістів, які свого часу отримували так звану «акредитацію» в «ДНР», отриманий начебто завдяки зламуванню комп’ютерних баз даних сепаратистів. При цьому сайт «Миротворец» звинувачує усіх цих журналістів у співпраці із сепаратистами.

Кілька десятків українських та іноземних журналістів виступили із вимогою до сайту «Миротворец» негайно видалити з вільного доступу інформацію про персональні дані співробітників ЗМІ.

Своє занепокоєння публікацією персональних даних журналістів на сайті «Миротворец» висловили «Репортери без кордонів», Комітет захисту журналістів, Представниця ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович, посол Європейського союзу в Україні Ян Томбінські, генеральний секретар Ради Європи Торбйорн Ягланд, агенція «Франс-Пресс», а також заступниця міністра інформаційної політики Тетяна Попова, уповноважена Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська, Комітет ВР з питань свободи слова та інформаційної політики, віце-прем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Тим часом українські журналісти зі списку, опублікованого «Миротворцем»,почали отримувати погрози.

11 травня Прокуратура Києва розпочала кримінальне провадження за фактом перешкоджання професійній діяльності журналістів шляхом оприлюднення їхніх персональних даних (на сайті «Миротворець».).

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив, що після публікацій сайтом «Миротворец» списків українських та іноземних журналістів, які отримали так звану «акредитацію» в «ДНР», слідчі в рамках порушеної кримінальної справи за ст. 182 КПК перевіряють, чи був порушений закон про персональні дані.

13 травня проект «Миротворец» оголосив про своє закриття. Але вже 19 травня на сайті «Миротворец» знову стали оступні списки акредитованих в «Л/ДНР» журналістів з їхніми персональними даними. До того ж «Миротворец» опублікував новий список журналістів різних країн світу, які отримали так звану «акредитацію» в «ДНР». При цьому центр вибачився за попередню публікацію списку акредитованих журналістів, бо він був «не першої свіжості».

Після цього медійні громадські організації Інститут масової інформації, «Детектор медіа», Незалежна медіапрофспілка України та Національна спілка журналістів України висловили вимогу до української влади негайно вжити заходів, щоб зупинити цькування українських та іноземних журналістів, розгорнуте редакцією сайту «Миротворець» і деякими політиками.

Міжнародні журналістські правозахисні організації Комітет захисту журналістів (CPJ) і «Репортери без кордонів» в офіційних листах на адресу Президента України Петра Порошенка закликали його засудити дії сайту «Миротворец» і спонукати Міністерство внутрішніх справ розслідувати оприлюднення персональних даних журналістів, яке поставило їхні життя під загрозу.

Наприкінці травня – на початку червня публікацію «списків Миротворца» і відсутність належної реакції української влади на порушення прав журналістів засудили голова Представництва ЄС в Україні Ян Томбінські та Посол Німеччини в Україні Крістоф Вайль, посол США Джеффрі Пайєтт, а також посли країни «великої сімки» (G7).

2 червня міністр інформаційної політики Юрій Стець у своїй офіційній заяві висловив шкоду щодо погроз на адресу журналістів зі списку «Миротворца», але водночас закликав іноземних журналістів виявити повагу до українських законів та українського народу.

3 червня Президент України Петро Порошенко під час своєї прес-конференції засудив публікацію на сайті «Миротворец» персональних даних понад 4000 журналістів, які отримували акредитацію в так званій «ДНР» і яких «Миротворец» звинуватив у співпраці з терористами. Він також заявив, що гарантує журналістам безпеку.

Опитані «Детектором медіа» журналісти й експерти пов’язують скандал із сайтом «Миротворцем» зі спробою встановити контроль за інтернет-сайтами.

Фото - radiosvoboda.org