Деякі медіа перетворюють українську мову на «нарєчіє»

Деякі медіа перетворюють українську мову на «нарєчіє»

25 Березня 2024
8842
25 Березня 2024
11:00

Деякі медіа перетворюють українську мову на «нарєчіє»

8842
Про слова «повпливати», «велике дякую» та «малоросійську» мову.
Деякі медіа перетворюють українську мову на «нарєчіє»
Деякі медіа перетворюють українську мову на «нарєчіє»

Давно назрілий перехід російськомовних медіа на українську мову, як виявилося, має й негативний прояв — появу слів-покручів, кальок із російської та загальну безграмотність. З медіа ці покручі переходять у широкий вжиток, набувають поширення — адже для багатьох саме медіа залишаються як не еталоном мови, то джерелом її знання. А в підсумку відбувається таке «зближення братніх мов», яке й не снилося радянським комуністам.

Ви майже не знайдете в медіа вислову «мати стосунок» — лише «мати відношення», хай навіть слово «відношення» має зовсім інше значення. Ви практично не побачите слова «тривати» — лише «продовжуватися». Майже не трапляється слово «чинний» — лише «діючий», і не біда, що навіть комп’ютер його підкреслює. Ви не здогадуватиметеся, що існує слово «виняток» — бо скрізь самі лише «виключення», хоча насправді це слово теж має геть інше значення. Про форму «здогадуватиметеся» ви теж не знатимете, бо майже скрізь — лише «будете здогадуватися» й «будете знати». А ймовірність побачити чи почути слово «ймовірність» є близькою до нуля — бо скрізь сама лише «вірогідність». Ет цетера, ет цетера.

Прийменники — то окрема сумна повість.

Але є справді шедеврозні винаходи, покликані зробити українську мову «общепонятною». Цей покруч уперше різонув погляд десь із пів року тому. Й от тепер він — скрізь. «Факти»: «На поведінку хлопця це не повпливало». «НВ»: «Відставка Макконнелла не повпливає на підтримку України — Білий дім». Ще «НВ»: «Похолодання не повпливає».

А от і львівське «Твоє місто»: «Це не повпливає на години роботи маршрутів». Овва, а це вже Суспільне: «Проте це не повпливало на дії комунальної установи». І ще Суспільне — те саме, від якого чекаєш взірцевої мови: «Винесення йому вироку не повпливає на інших злочинців».

Як ви вже зрозуміли, слівце-покруч це — «повпливати». Й походження його є зрозумілим: російською «повлиять» — тож і українською «повпливати», як же ще? Російська мова з «типу українськими» покручами замість української мови — от що це є. І зовсім не біда, що комп’ютер ті покручі безжально підкреслює.

Насправді слово «повпливати» може існувати — але в дуже специфічному контексті: «Ви вже там повпливайте на декана, щоби до нашого вундеркінда не прискіпувався». Тобто у значенні «зробіть спроби вплинути без гарантії результату» — бо прохання «ви вплиньте» було би відверто нахабним. А тут ніби сором’язливе таке.

Але ж у наведених прикладах зовсім не про це!

Втім, от вам «Газета по-українськи»: «Це не повпливає на процеси в Москві чи Пітері або десь ще» — щоправда, це цитата Михайла Подоляка, слово «повпливати» в різних формах трапляється і в інших його висловлюваннях, а от у заголовку матеріалу — правильно, «вплинуть». То, може, це медіа свою мову під мову влади підлаштовують, цілком як у Росії? Бо в текстових медіа безграмотні цитати заведено виправляти, якщо тільки не стоїть мета підважити авторитетність цитованої персони.

Ще одна фраза-покруч — це остогидлий вислів «велике дякую». Коли я це чую, хочеться додати: «Велике дякую, велике радію й велике посміхаюся». Цим страждають телебачення та радіо, здебільшого в синхронах, але буває й у ведучих. Якщо це синхрон — це, здається, той самий випадок, коли ведучий мав би ввічливо й коректно підправити свого візаві. Якщо, звісно, сам не «велике дякує» йому.

Гугл дає багацько посилань на матеріали про неправильність цього вислову — а він і далі крокує нашим інфопростором. Є й такі «вчителі»: «Чим відрізняється “дякую” від “велике спасибі”? Різниці в сенсі немає, просто у фразі “дякую велике” використовується художній прийом — інверсія». Я б додав: ще й диверсія — проти української мови. Матеріал цей при цьому посилається на... «відповідь довідкової служби російської мови». Sic!

Ідеться не просто про неправильність. Такі от матеріали медіа послідовно й неухильно навіюють, що українська та російська — це буцімто варанти одного й того самого «язика». Втім... От «НВ» пише: «Російські письменники також робили акценти на мові, яка у ті часи називалася малоросійською і від якої пішла сучасна українська мова». От воно, виявляється, як: у ХІХ — на початку ХХ століття була малоросійська мова, й тільки згодом — менш ніж 100 років тому — від неї «пішла» українська. Тож нова вона, зовсім нова. Чи, бува, не штучна — бо ж утворення нової мови протягом двох-трьох десятиліть, та ще й за умов розвиненої загальносуспільної комунікації й відсутності незалежної держави, викликає сумніви? А чи написане можна потрактувати якось інакше? І чи це українці самі називали свою мову «малоросійською»?

Той же матеріал повідомляє: російський поет Олександр Пушкін змалював Івана Мазепу як негативного персонажа, як «погану людину, лиходія та зрадника». І як приклад наведено цитату: «Под покровительством Варшавы, под самовластием Москвы. Но независимой державой Украйне быть уже пора». От же який лиходій, от який зрадник — незалежної України захотів! Пушкін справді оцінював Мазепу негативно — але навести саме ці рядки як взірець лиходійства?!

Усі такі речі сприймаються дуже болісно. І мовні, й фактологічні акти русифікації — саме так. Іноді хочеться, щоби певним медіа заборонили виходити українською мовою — хай виходять ретороманською. Скажете, вони її не знають? Так і української вони теж не знають. Зате самовпевненості й апломбу! Якось приватним чином вказав був одному виданню на постійні помилки, на мовну русифікацію — нуль реакції...

Є ще один аспект в усьому цьому. Стає дуже важко розрізнити російські пропагандистські фейки «українською» мовою. Бо мова багатьох наших медіа — така самісінька.

Архівне фото з відкритих джерел

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
8842
Читайте також
04.05.2024 10:00
Борис Бахтєєв
для «Детектора медіа»
1 325
01.04.2023 12:00
Борис Бахтєєв
для «Детектора медіа»
3 236
30.11.2022 09:00
Борис Бахтєєв
для «Детектора медіа»
3 664
02.06.2022 16:33
Борис Бахтєєв
«Детектор медіа»
1 945
Коментарі
4
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Оксана
88 дн. тому
Найдивніше і найприкріше коли на деревах та кущах навесні починають розпускатись нирки (( ще жодного разу в телефоні не прочитала в статтях по садівництву слова БРУНЬКА((
Вікторія
89 дн. тому
А чому автор тексту не використовує правопис 2019 року? Прочитайте історію про те, як заборонили і русифікували Харківський правопис (Скрипниківку або правопис Голоскевича). Лише в 1991 році повернули літеру "Ґ", яку раніше прибрали з алфавіту. Чому так мало медій використовують цей правопис 2019 року, який утворили частково від Харківського? "Авдиторія і проєкт" – це максимум на що здатні медії. Я знаю, що це не вважається помилкою, проте чому автор не написав ці слова так: матеріЯл, варіЯнти, із медій, медії (множина), медія (однина).
v
91 дн. тому
Мені чомусь здається, що ці статті пише штучний інтелект. Особливо ці дебати як правильно писати з посиланням на російський правопис. Дуже часто зустрачаю сміттєві статті "ні про що" всіяні "пекельними борошнами" та іншими перлами машинного перекладу. Сумно, але це просто факт, що російськомовного інтернету просто більше, тому мовні моделі краще навчились російської, сприйнявши українську як відхилення, бо було не так багато даних.
Ем
91 дн. тому
Читаю Суспільне Суми — там нереально багато помилок і граматичних, і синтаксичних... І речення неоковирні...
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду