Ми автоматично розуміємо означення «громадянська війна» і «внутрішній конфлікт» як «війну/конфлікт між українцями». Але якщо почати мацати ноги, то можна домацатись до того, що вони ростуть із іншого трактування. Я чув його колись від людини ліберальної і геть не проросійської.

Війна між росіянами і росіянами.

Якщо Сивохо (Зеленський, Єрмак, усі інші шефіри) вважає, що українці і росіяни — це більш-менш одне й те саме, не відчувають і не бачать національної і культурної межі, вони можуть і війну бачити так само. Велика Батьківщина свариться з малою батьківщиною, яка кудись раптом зібралась і не захотіла далі бути разом, а нормально ж сиділи. Але по суті люди і там, і там одні — росіяни, «русские». Одна мова, одна й та сама російсько-радянська культура, одна «Іронія долі», однакові серіали, один «Квартал» з «Аншлагом», одне олів’є.

Тобто це внутрішній конфлікт у світі Сивоха з Зеленським — у російському світі, до якого вони зараховують Україну, навіть якщо вголос цього не визнають.

На мікрорівні прояви невідокремлення українців від росіян і українського від російського можна побачити щодня. Оголошення про «русифікацію» смартфонів, термінологія типу «чурки нерусские» (в сенсі українці — «русские»), дописи в соцмережах типу «це, звичайно, про Росію, але в нас напевно ж те саме!»

І корисні і…ніціативні люди, які закликають «повернути собі назву Русь», визнати російську мову «теж українською», проголосити українською половину російської літератури, плекати російськомовний український націоналізм, претендувати на Кубань і так далі, взагалі не помагають. Грубо кажучи, закопують поки що неглибокий рів з крокодилами, який вдалося вирити за роки після Майдану.

Ви просите вимовити «Росія — агресор» або питаєте «чий Крим?» абсолютно дарма. Аншлаго-кварталівцям не проблема сказати «Крим — це Україна», якщо в їхній голові Україна і Росія це одне й те саме.

Уперше опубліковано на Facebook