В історії з наданням редактору сайту «Страна.ua» Ігорю Гужві притулку в Австрії мене особливо вразила одна деталь. Якщо вірити австрійському виданню derStandard.at, яке цитує самого Гужву і на яке посилається «Детектор медіа», він сказав, що конкретні причини, які призвели до його офіційного визнання як біженця, не будуть згадуватися в документі.

Про надання притулку в Австрії повідомив сам Гужва у себе на фейсбук-сторінці. З його слів не зрозуміло, що це за притулок. У згадуваній вище газеті він сам називає себе біженцем. Але саме політичним у себе на ФБ його називає інший віденський мешканець, колишній заступник голови адміністрації Віктора Януковича Андрій Портнов. У будь-якому випадку, статус біженця надається тому, хто може зазнати переслідувань за погляди та іншими ознаками у себе на батьківname="_GoBack">щині. Тим часом, за інформацією моїх віденських джерел, цей документ про отримання притулку поки що ніде не опублікований. Доводиться вірити Гужві на слово, хоча це і складно, адже очолюване ним українське інтернет-видання не можна назвати якісним та правдивим.

Тож якщо Гужва не бреше, як часто-густо його сайт, то мене особисто цікавить: як таке може бути, що громадянинові України надають притулок в одній з європейських країн і не оголошують причин цього? Сам Гужва написав, що «в Європі вже не вірять у розповіді про “нечувану свободу слова”. Тут уже всі все розуміють». Із цього слід зробити припущення, що причиною переслідування стали утиски свободи слова в Україні, зокрема, очолюваного ним видання.

Не знаю, як щодо свободи слова, але «Страна.ua» без її очільника продовжує використовувати свободу брехні на повну котушку. Я сам був учасником події, після якої цей сайт оббрехав голодуючого в Росії українця Олега Сенцова, що потім спричинило цілий шквал публікацій у російських пропагандистських ЗМІ. Ясна річ, що це не єдина брехня і маніпуляція, яку запустило це псевдо-ЗМІ на українського споживача інформації. Зрозуміло, що про якісь професійні стандарти для цього сайту говорити зайве, оскільки він створювався не для інформування, а для дезінформації й маніпуляції на користь Росії. Тож про які утиски свободи ідеться?

Про те, шо несамовита київська хунта виявила в очолюваного Гужвою ТОВ «Вісті мас-медіа» 93,6 мільйона гривень, перерахованих фіктивною фірмою «Ледис», він узагалі мовчить. Не зрозуміло, з яких причин наші правоохоронці досі не встановили походження цих фінансів. Інтуїція мені підказує, що вони прямо чи опосередковано надійшли з Росії. Ще вона мені підказує, що головний редактор – утікач не інформував про такі дрібниці австрійських чиновників, коли подавався на притулок у їхній країні. Про все це я докладно писав тут.

Без належного обґрунтування з боку австрійського уряду надання притулку такій одіозній особистості викликатиме підозри, що Австрія, яка проголосила себе нейтральною, насправді грає на користь Кремля. Власне, не лише автор цих рядків є таким підозріливим, але й міжнародні експерти з розвідки вже висловлювали побоювання, що західні секрети з Відня тепер можуть передаватися Владіміру Путіну. Адже Партія свободи Австрії, яка відверто підтримує Росію, отримала на парламентських виборах 26% голосів, і її представники очолили міністерства оборони й внутрішніх справ, а також внутрішні й військові спецслужби.

Тим часом відомство з питань іноземців та притулку у Відні підпорядковується саме очолюваному міністру від проросійської партії Герберту Кіклю. Якщо це відомство, надаючи притулок Гужві, керувалося побоюванням за свободу слова в Україні, то йому в першу чергу слід глянути в дзеркало. Адже не так давно саме це міністерство дало вказівку поліцейським управлінням федеральних земель обмежити надання інформації ЗМІ, які висвітлюють роботу правоохоронців «негативно та однобоко».

Такі наміри міністерства, яке очолює політик від правої Австрійської партії свободи (FPO) Герберт Кікль, викликали критику у впливових медіа країни, опозиції, а також з боку федерального канцлера Себастіана Курца, повідомляв кореспондент «Укрінформу».

Хай там як, а надання притулку, якщо він справді політичний, б’є по престижу України на міжнародній арені. Думаю, що МЗС України має вимагати від австрійців докладних пояснень. І порушити цю тему не лише у двосторонніх стосунках, а й на рівні Європарламенту. Інакше, прихильники Росії в австрійському уряді наступним отримувачем притулку можуть зробити когось із любителів застосовувати «Новичок».

Фото: «Укрінформ»