Вищий адміністративний суд України (ВАСУ) залишив у силі рішення попередніх інстанцій у справі щодо оскарження результатів цифрового конкурсу на місця в загальнонаціональних цифрових мультиплексах. Таке рішення 22 листопада оголосила колегія суддів.

Новим суддею-доповідачем  у справі був призначений Андрій Олександрович.

Як вже повідомляла «Детектор медіа», на попередньому засіданні ВАСУ на прохання представників Нацради оголосив відвід колегії суддів, які мали розглядати справу. Представники регулятора мотивували своє клопотання тим, що ця ж колегія суддів розглядала так звану частотну справу у 2011 році, де низка телеканалів оскаржувала визначення переможців конкурсу на аналогові частоти. Суддею-доповідачем в обох випадках була Олена Калашнікова.

Суд дозволив проводити зйомку судового засідання телеканалу ТВі навіть попри заперечення з боку представника Нацради.

Представник телеканалу ТВі Юрій Крайняк (керівний партнер юридичної компанії Jurimex), як і у  позивній заяві та апеляційній скарзі, наголошував на тому, що вважає рішення про оголошення конкурсу незаконним, оскільки конкурс Нацради був оголошений  без висновків електромагнітної сумісності.

На запитання головуючого, чому телекомпанія брала участь у конкурсі, який вона від початку вважає незаконним, і не звернулась до суду одразу, пан Крайняк зазначив, що його довіритель звернувся до суду тоді, коли  канал було позбавлено права на мовлення.

Також він посилався на те, що здійснення ефірного цифрового мовлення з використанням технології  DVB-T2 в Україні заборонено, оскільки у Плані використання радіочастотного ресурсу (на який іде посилання в законі «Про радіочастотний ресурс України») згадується лише стандарт DVB-T, а не DVB-T2. Тому проводити конкурс з використанням забороненої технології, на його думку, не правомірно.

Окрім цього він звертав увагу суду на те, що Нацрада, приймаючи рішення без мотивації, діяла всупереч практиці Європейського суду з прав людини.  Для прикладу він наводив рішення судової колегії, яка, як і колегіальний орган Нацрада, приймає одне рішення, однак при цьому на відміну від регулятора обґрунтовує його.

Представник телеканалу «Ера» Павло Костинчук (радник-адвокат юридичної і патентної фірми «Грищенко і партнери») поділяв думку щодо неправомірності проведення конкурсу без висновків електромагнітної сумісності та наголошував на відмінності стандартів DVB-T та DVB-T2. А також він наголошував на тому, що попередні суди не брали до уваги аргументи позивача про те, що канал «Ера» мав низку переваг у порівнянні з іншими компаніями, які стали переможцями конкурсу: багаторічне мовлення, наявність програм соціального, інформаційного та освітнього характеру. «Тоді як велика частина переможців є новоствореними компаніями, які існують лише на папері, і не здійснюють ніякого мовлення», - заявив представник «Ери».

Також пан Костинчук вважає, що оскільки телеканал «Ера» має ліцензію, дійсну до 2017 року, то телекомпанія взагалі не мала брати участь у конкурсі, а її ліцензія повинна була переоформлюватись автоматично, у зв'язку з переходом з аналогового на цифрове мовлення.

Однак ці аргументи заперечив представник відповідача Олег Шосталь, начальник управління правого забезпечення Нацради. За його словами, таке автоматичне переоформлення було б можливе, якби «Ера», мовлячи на аналоговій частоті, віддала її для впровадження цифрового телебачення, тоді держава надала б телекомпанії місце у цій мережі.

 «Але в нашому випадку держава замовила відповідні прорахунки і створила нові мережі, які нікому не належали. Тому  для того, щоб віддати їх для автоматичного переоформлення, немає підстав», - сказав він.

Позицію позивачів щодо  необхідності отримання висновків електромагнітної сумісності пан Шосталь не поділяє і вважає, що для проведення конкурсу регулятору було достатньо висновку щодо можливості та умов використання радіочастот, виділених для потреб телебачення, на яких ще не відбувалось мовлення. Стандарт DVB-T2, на думку представника регулятора, це - модернізована версія DVB-T. На підтвердження своєї  думки він наводить роз'яснення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Тож представник ТВі просив суд скасувати рішення попередніх інстанцій і повернути його на повторний розгляд, тоді як представники «Ери» просили  розглянути справу по суті і прийняти рішення на користь позивачів. Однак суд став на бік відповідача  і у задоволенні  обох касаційних скарг відмовив.

У коментарях «Детектор медіа», представники позивачів зазначили, що бачать підстави для оскарження цього рішення у Верховному суді.

Зокрема, за словами Юрія Крайняка, такою підставою є різне застосування однієї й тієї ж статті різними судами. «Ми посилались на одне з рішень Вищого адміністративного суду, який визнав: якщо Нацрада не пояснила, яким чином вона застосувала критерії надання переваги, тоді  рішення регулятора незаконне. У нашій справі аналогічна ситуація, однак рішення Нацради  суд вважає законним. Тобто цих суперечностей достатньо, щоб йти до Верховного суду», - сказав пан Крайняк.

Ще однією підставою для звернень до Верховного суду є рішення Європейського суду з прав людини. Юрій Крайняк зазначив, що після нинішнього рішення позивачі вже можуть звертатись до Європейського суду. Це незабаром має намір зробити ТВі, а представники каналу «Ера» поки ще розмірковують над цим питанням.

Нагадаємо, 12 січня Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив у повному обсязі в задоволенні позовних вимог телеканалів «Малятко-ТВ», ТВі, ТВinfo, «ТВі-Культура», і ТРК «Ера», що оскаржують результати цифрового конкурсу. 

Суд першої інстанції майже повністю погодився з аргументами відповідача - Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, а твердження позивачів щодо порушень регулятором низки законів до уваги не взяв.

17 квітня Київський апеляційний адміністративний суд залишив у силі рішення першої інстанції. Телеканали подали касаційну скаргу.

«Детектор медіа»