Або позитивно, або ніяк

13 Вересня 2010
23615
13 Вересня 2010
09:41

Або позитивно, або ніяк

23615
Цензурна політика останніх місяців спрямована переважно на створення позитивного образу влади. Моніторинг за серпень 2010 року
Або позитивно, або ніяк

ENGLISH VERSION

 

1. Матеріали з ознаками замовності протягом серпня

 

Загалом протягом серпня у підсумкових випусках щоденних новин досліджуваних телеканалів була така кількість матеріалів суспільно-політичної тематики з ознаками замовності (або цензури):

 

Таблиця 1. Кількість матеріалів суспільно-політичної тематики з ознаками замовності (цензури):

 

Канал

Серпень

Липень

Перший канал

113

83

ICTV

104

99

«Інтер»

103

96

«1+1»

100

60

5-й канал

73

41

Новий канал

35

29

«Україна»

33

26

СТБ

16

17

 

«Перша трійка» залишається незмінною (Перший канал, ICTV, «Інтер»). Так само, як і раніше, ці три канали надзвичайно часто висвітлюють події, пов'язані з діями влади, дуже схожими сюжетами, з однаковими порушеннями стандартів. Подібних «співпадінь» нараховується 39. Це може свідчити про скоординованість дій каналів на замовлення представників владних інститутів. Підтвердженням цього висновку може бути й те, що три названі канали також зазвичай замовчують одні й ті самі теми або їхні складові.

 

У серпні, порівняно з липнем, загальна кількість замовних матеріалів майже на всіх каналах відчутно зросла, що може пояснюватися більшою активністю суспільно-політичного життя після пори відпусток. Попри цю обставину, на СТБ кількість замовних матеріалів не зросла, а навіть дещо зменшилася. Канал продовжує доволі успішно протистояти зовнішньому тиску. Разом із тим, непропорційно зросла кількість замовних матеріалів на «1+1» і 5-му каналі. Не виключено, що на менеджмент цих каналів посилився зовнішній тиск.

 

 

Таблиця 2. Кількість замовних (підцензурних) матеріалів по основних лініях:

 

Канал

Позитивні або нейтральні, без балансу думок, матеріали про владу

Негативні, без балансу думок, матеріали про опозицію

 

Серпень

Липень

Серпень

Липень

Перший канал

112

78

4

9

ICTV

101

90

5

8

«Інтер»

99

91

7

9

«1+1»

91

57

6

7

5-й канал

72

41

3

3

Новий канал

32

28

1

1

«Україна»

31

25

3

3

СТБ

15

15

3

2

 

Примітка: Сума цифр необов'язково збігатиметься з загальними показниками (таблиця 1), оскільки є матеріали, де водночас розвиваються обидві лінії.

 

Серпень підтвердив ще одну тенденцію: цензурна політика останніх місяців спрямована переважно на створення позитивного образу влади, яка «успішно і заповзято приводить країну до ладу». Попри загальне зростання кількості замовних матеріалів, кількість негативних згадок про опозицію навіть зменшилася. Дії і заяви опозиції, як і будь-які протестні виступи окремих груп населення, переважно просто замовчуються. Очевидно, цензори відмовилися від попередньої політики продукування негативних матеріалів про опозицію. Тепер негатив про опозицію виникає хіба що побіжно в активно цитованих каналами заявах перших осіб - президента, прем'єра, міністрів, членів парламентської коаліції тощо. І зазвичай цей негатив зводиться до тези «нова влада отримала поганий спадок від попередників», «новій владі доводиться виправляти помилки і злочини попередньої влади». Або ж звучать незбалансовані звинувачення на адресу тих же зернотрейдерів, журналістів та інших «ворогів влади».

 

Традиційним способом імітації активності влади є стандартні неповноцінні повідомлення з різного роду нарад, засідань, зустрічей, які каналами подаються переважно у формі усних інформаційних повідомлень або ж БЗ із синхроном чільного посадовця.

 

Таблиця 3. Кількість коротких «паркетних» повідомлень

з імітацією активності влади

 

Канал

Серпень

Перший канал

64

ICTV

56

«Інтер»

45

«1+1»

41

5-й канал

31

Новий канал

19

«Україна»

17

СТБ

6

 

 

Велика кількість сюжетів, у яких тенденційно підібрані факти і думки слугують або «обґрунтуванням» урядових рішень, або ж «виправданням» урядових невдач. Особливо грішать такими сюжетами Перший канал, «Інтер» і ICTV.

 

Таблиця 4. Кількість розгорнутих сюжетів на обґрунтування «правильності» рішень влади або на виправдання урядових невдач

 

Канал

Серпень

Перший канал

21

«Інтер»

21

ICTV

17

«1+1»

11

Новий канал

7

5-й канал

5

СТБ

2

«Україна»

1

 

В цьому місяці звертає на себе увагу й різке збільшення кількості замовних матеріалів про різноманітні успіхи силовиків - СБУ, МВС, ГПУ, митниці, податківців. Будь-який із цих матеріалів у такому вигляді не має права на життя у випусках новин. Як мінімум, журналісти не повинні були б задовольнятися доволі абстрактною інформацією, що її повідомляють прес-служби або ж керівники силових структур, а мали б готувати з цих приводів повноцінні матеріали, в тому числі запитуючи обвинувачених (їхніх адвокатів, представників, родичів тощо). Нічого цього журналісти найчастіше не роблять.

 

Очевидно, в такий спосіб цензори намагаються подолати той негативний імідж, якого силовики останнім часом набувають у зв'язку з системним наступом на пресу, на політичних опонентів влади і їхні бізнеси, з придушенням акцій протесту і з останніми випадками убивств і насилля, вчиненого самими силовиками.

 

Таблиця 5. Кількість коротких (неповних і незбалансованих)

повідомлень про успіхи силовиків

 

Канал

Серпень

«1+1»

31

«Інтер»

20

5-й канал

20

Перший канал

15

ICTV

9

«Україна»

7

СТБ

5

Новий канал

2

 

 

У серпні на кількох каналах пройшла нова «серія» матеріалів - про «всенародне обговорення» Податкового кодексу. Ці матеріали дуже нагадували матеріали з «всенародного обговорення» політреформи в 2003-2004 роках. Єдине - очевидно, цензори не ставили перед каналами завдання педалювати тему, достатньо було «позначити» її в інформаційному просторі, тож висвітленням цих декоративних подій займався переважно державний Перший канал.

 

Таблиця 6. Кількість коротких повідомлень

про «обговорення Податкового кодексу»

 

Канал

Серпень

Перший канал

5

ICTV

2

«Інтер»

1

5-й канал

1

«1+1»

0

СТБ

0

Новий канал

0

«Україна»

0

 

Кількість матеріалів, що рекламують бізнеси, порівняно з липнем зменшилася і не становить системного явища. Це радше епізодичні випадки, до того ж - навіть не на всіх каналах вони трапляються.

 

Таблиця 7 Кількість бізнесових замовних матеріалів

 

Канал

Серпень

Липень

«1+1»

3

0

ICTV

2

7

Перший канал

1

1

«Інтер»

1

1

Новий канал

1

4

СТБ

0

1

5-й канал

0

0

«Україна»

0

4

    

 

Для реалізації замовних моментів канали, зокрема, порушують наступні стандарти:

Таблиця 8 Порушення професійних стандартів, за рахунок яких реалізується політичне замовлення (цензура):

ПРИМІТКА: стовпчики, позначені літерою «С», - дані за серпень, стовпчики, позначені літерою «Л» - дані за липень (для порівняння).

 

Канал

Брак

балансу думок

повноти інформації

відокремлення фактів від думок

достовірності

точності

 

С

Л

С

Л

С

Л

С

Л

С

Л

Перший канал

113

83

112

81

31

20

25

7

3

4

ICTV

103

98

99

96

31

24

17

9

8

7

«Інтер»

101

96

98

95

26

20

27

9

5

5

«1+1»

93

65

92

60

24

16

25

7

0

2

5-й канал

69

40

70

39

10

5

9

3

2

1

Новий канал

33

28

29

28

11

9

7

4

2

2

«Україна»

30

27

31

27

7

3

5

1

0

1

СТБ

14

16

16

16

1

1

4

1

0

1

 

Тут тенденції залишаються сталими. Замовні цілі досягаються насамперед за рахунок порушення стандартів балансу думок (рідко надається слово опонентам влади, ще рідше - експертам) і повноти інформації (замовчання важливих деталей теми, критично необхідних бекґраундів). Інші порушення використовуються менш інтенсивно. Хоча можна говорити про відчутне збільшення порушень стандарту достовірності, коли канали в замовному матеріалі імітують баланс за рахунок журналістських думок із псевдопосиланнями «люди кажуть», «покупці стверджують», «батьки школярів скаржаться» тощо. Або наводять начебто думки анонімних «експертів», «фахівців», «спеціалістів». Інколи подають фактичну інформацію з недостовірними посиланнями на кшталт «за даними статистики» тощо.

 

2. Замовчання каналами суспільно важливої інформації

 

Для реалізації політичного замовлення значну роль продовжують відігравати замовчання тем або їхніх складових (позиції й аргументації окремих сторін, експертних оцінок, конкретних фактів і бекґраундів), оприлюднення яких є невигідним для влади.

 

Таблиця 9. Загальна кількість замовчань важливих тем, думок, фактів

або бекґраундів:

 

Канал

Серпень

Липень

«Інтер»

286

248

Новий канал

280

227

Перший канал

276

253

ICTV

273

228

«Україна»

265

211

«1+1»

252

207

5-й канал

243

182

СТБ

238

211

 

Відбулося певне збільшення кількості замовчаних тем, що також можна пояснювати підвищенням соціально-політичної активності порівняно з «відпускним» липнем. Розрив між «лідером» і «аутсайдером» тут незначний. Це може свідчити лише про те, що основне коло «заборонених» тем є доволі чітко окресленим, тож усі канали переважно оминають великий масив «підцензурних» тем.

 

Загальні тенденції залишаються сталими - канали незначно змінили свої місця в цьому «антирейтингу». Значно показовішим є те, які саме теми найбільше замовчуються каналами.

 

Таблиця 10. Кількість замовчань каналами інформації про різноманітні акції протесту різних політичних сил і окремих груп населення, про судові заборони таких акцій, а також про дії правоохоронців із блокування таких акцій і затримання їхніх учасників:

 

Канал

Серпень

Липень

«Інтер»

34

47

 

Перший канал

33

43

 

ICTV

33

41

 

Новий канал

32

38

 

«1+1»

28

35

 

СТБ

28

34

 

«Україна»

25

29

 

5-й канал

22

31

 

     

 

Певне зменшення кількості таких матеріалів не свідчить про те, що канали почали більше висвітлювати такий тип подій. Насправді ж в ефірі більше таких матеріалів не стало. Просто у серпні була меншою кількість подібних протестних акцій. Але варто звернути увагу на деякі теми, замовчані всіма без винятку каналами, тобто широка українська аудиторія взагалі не довідалася, наприклад, про такі події:

 

Безстрокова акція протесту на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті (2 серпня)

 

Мітинг протесту в Івано-Франківську проти підвищення цін на газ (5 серпня)

 

Судова заборона проводити акції протесту під час запланованої поїздки Януковича до Чернівців (6 серпня)

 

Всеукраїнська асоціація працівників профтехосвіти вимагає відставки Табачника (12 серпня)

 

Таблиця 11. Кількість замовчань каналами інформації, пов'язаної з наступами влади на свободу слова:

Канал

Серпень

липень

«Інтер»

42

25

Перший канал

41

25

ICTV

40

25

«Україна»

40

23

«1+1»

39

23

Новий канал

39

19

СТБ

31

19

5-й канал

26

13

    

 

З цієї таблиці видно, по-перше, що кількість замовчань цієї тематики різко зросла, по-друге, в країні значно зросла сама кількість подій, так чи інакше пов'язаних із наступом на свободу слова. Цю тематику канали замовчують доволі одностайно, лише 5-й канал і СТБ подеколи повідомляють про такі події. З-поміж тем, про які не розповідав жоден із каналів, тож велика частина населення України про них нічого не довідалася, були, наприклад, такі:

 

Суд за позовом ТВі вимагає від президента докази 10-річного стажу Хорошковського в галузі права (6 серпня)

 

Контрольно-ревізійне управління Криму в середу почало перевірку телерадіокомпанії «Чорноморська» (11 серпня)

 

Звернення телеканалу ТОНІС до Януковича з проханням перешкодити рейдерському захопленню компанії (10 серпня)

 

Зникнення в Харкові журналіста - редактора газети «Новий стиль» Василя Климентьєва (14 серпня)

 

МЗС отримало попередні висновки міжнародної організації «Репортери без кордонів» щодо ситуації зі свободою слова в країні (17 серпня)

 

Звернення «Репортерів без кордонів» щодо ретельного і прозорого розслідування зникнення харківського журналіста Климентьєва (20 серпня)

 

У Полтавській області невідомі обстріляли з автоматичної зброї редакцію районної газети (26 серпня)

 

Заява німецького журналіста Конрада Шуллєра про те, що СБУ допитує людей, у яких він брав в Україні інтерв'ю, і заява СБУ про те, що служба цього не робила (27 серпня)

 

Гострі запитання німецьких журналістів до Януковича і, зокрема, про те, що Янукович їм так і не відповів на питання щодо корумпованості глави СБУ Хорошковського (30 серпня)

 

Думка міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова про те, що соціальну мережу «ВКонтакті» треба закрити на законодавчому рівні за буцімто поширення там порнографії (31 серпня)

 

Таблиця 12. Кількість замовчань каналами інформації, пов'язаної зі зниженням соціальних стандартів населення або окремих його груп (підвищення цін на основні групи продуктів і промислових товарів, підвищення податків, зборів і платежів, підвищення комунальних тарифів, підвищення цін на основні послуги, збільшення пенсійного віку, закриття бюджетних організацій і звільнення їх працівників тощо):

 

Канал

Серпень

Липень

Перший канал

62

63

Новий канал

59

62

СТБ

58

51

«Інтер»

57

59

«Україна»

55

54

5-й канал

55

52

ICTV

53

55

«1+1»

50

52

 

Тут, порівняно з липнем, лише одна істотна зміна - СТБ в серпні став частіше замовчувати подібну тематику, показники решти каналів залишилися майже такими ж, як і липневі. З-поміж тем, про які не довідалася широка аудиторія (які не повідомляв жодний з каналів) були, зокрема, такі:

 

 

Кременчуцький хлібокомбінат підвищив ціну на соціальний хліб (5 серпня)

 

Повернення пені за несвоєчасні розрахунки за житлово-комунальні послуги як одна з умов співпраці влади з МВФ (9 серпня)

 

Мінфін хоче внести до проекту Податкового кодексу прогресивну шкалу оподаткування доходів фізичних осіб (10 серпня)

 

«Укрзалізниця» за сім місяців 2010 року отримала від уряду лише 23% компенсації за перевезення пільговиків (14 серпня)

 

Заява Федерації профспілок України, в якій є вимога до влади переглянути умови співробітництва з МВФ (16 серпня)

 

Тернопільська облрада вимагає відновити мораторій на підвищення цін на газ і електроенергію (20 серпня)

 

За дослідженням МЦПД і GfK Ukraine споживчі настрої українців у липні різко погіршилися (30 серпня)

 

У серпні влада посилила наступ на бізнеси, які не належать самим представникам влади або ж лояльним до них бізнесменам. Такі наступи продовжували чинитися владою за допомогою силових структур - СБУ, прокуратури, МВС, податкової, КРУ тощо. «Легітимізуються» вони підконтрольними владі судами. Канали цю тематику переважно також замовчують.

 

Таблиця 13. Кількість замовчань каналами інформації, пов'язаної з наступами влади на бізнеси:

 

Канал

Серпень

Липень

«Інтер»

18

8

Новий канал

18

8

ICTV

18

9

«Україна»

18

8

Перший канал

16

9

5-й канал

16

8

СТБ

16

6

«1+1»

13

6

 

Тут рідкісна одностайність між більшістю каналів. Подеколи подібну інформацію дає лише «1+1». У цій тематиці, зокрема, не стала відомою жодному з глядачів восьми найбільших каналів майже вся історія з «наїздами» податкової і КРУ на телерадіокомпанію «Чорноморська» (бізнес бютівця Сенченка). Втім, до речі, канали так само повністю замовчали всі заяви самого Сенченка, зокрема, з приводу незаконного обшуку його депутатської приймальні в Сімферополі.

 

Таблиця 14. Кількість замовчань каналами інформації, пов'язаної з публічними заявами і діями опозиції (без урахування порушення балансу думок у замовних матеріалах):

 

Канал

Серпень

«Інтер»

63

ICTV

63

Перший канал

60

«1+1»

60

Новий канал

59

5-й канал

58

«Україна»

57

СТБ

52

 

Тут також канали майже одностайні. З того, про що не довідався жоден із телеглядачів, були, зокрема, такі теми:

 

БЮТ оголосив збір підписів українських громадян проти ухвалення Податкового кодексу (4 серпня)

 

Заява БЮТ про політичне переслідування партії владою (11 серпня)

 

Представники партії «Батьківщина» звинуватили владу в тиску напередодні місцевих виборів (12 серпня)

 

Заклик Юлії Тимошенко до українців прийти 7 вересня до Верховної Ради, щоб підтримати ухвалення закону про мораторій на підвищення цін і тарифів на газ для населення (12 серпня)

 

Заява БЮТ, що влада фальсифікує дані про реєстрацію місцевих осередків Партії регіонів, щоб ті змогли взяти участь у місцевих виборах (17 серпня)

 

БЮТ зареєстрував у ВР законопроект про мораторій на підвищення пенсійного віку для жінок (18 серпня)

 

Вимога «Нашої України» і УНП заборонити в'їзд до України російським політикам Лужкову і Зюганову, які демонстративно проявляють «зневагу до українців» (18 серпня)

 

Заява Ірини Ванникової про те, що оточення Януковича свідомо створює «інформаційний голод» для президента, і реакція президентської прес-служби на цю заяву (19 серпня)

 

Заява голови опозиційного уряду Сергія Соболєва про фактичну монополізацію Дмитром Фірташем розподільних газопроводів України (19 серпня)

 

БЮТ називає ініціативу Партії регіонів ліквідувати в Києві райради спробою узурпації влади в столиці (20 серпня)

 

Заклик Юлії Тимошенко до українців прийти на мітинг 7 вересня щоб сказати «ні» підвищенню цін на газ і житлово-комунальні послуги (20 серпня)

 

Бютівець Андрій Сенченко заявив про політичні переслідування і звернувся по захист до спікера парламенту Литвина (26 серпня)

 

Заява Конгресу українських націоналістів, що старшокласників на Донеччині примушують переходити до російськомовного класу (27 серпня)

 

Депутати Львівської облради перенесли пленарне засідання з 7 на 8 вересня задля того, щоб взяти участь у акції опозиції в Києві (30 серпня)

Заява нунсівця Геннадія Москаля про те, що міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов погрожує йому (30 серпня)

 

Депутатський запит до Генпрокуратури нунсівця Геннадія Москаля щодо незаконного будівництва в кримському Коктебелі маєтку для Могильова (30 серпня)

 

З інших тем, повідомлень про які не було в жодному з підсумкових випусків восьми основних телеканалів, були зокрема такі:

 

Уряд майже на третину збільшив кошторис реконструкції стадіону «Олімпійський» в Києві (3 серпня)

 

Брянський машзавод, якому Фонд держмайна нелегітимно, без конкурсу, віддав «Луганськтепловоз», і досі не виплатив перших 165 млн грн вартості пакету акцій (3 серпня)

 

В.о. голови КМДА Попов запрошує до себе радником екс-мера Києва Омельченка (4 серпня)

 

Російська частка у виробництві «українських» АНів становитиме 70%, попри те, що Україна має повний технологічний цикл випуску пасажирських літаків (11 серпня)

 

Вищий адмінсуд залишив без розгляду позови про незаконність присвоєння звань Героя України радянським воїнам (13 серпня)

 

Уряд скасував концепцію і фінансування державної програми з розвитку українського козацтва (13 серпня)

 

Рішення суду про незаконність постанови Донецької облради про регіональний статус російської мови (17 серпня)

 

У Дніпропетровській області в усіх школах встановлюють стенди з портретом і програмою дій Януковича (25 серпня)

 

Житель Дніпропетровської області помер після побоїв, завданих йому міліціонером (26 серпня)

 

Могильов на прес-конференції сказав, що правоохоронці вже не сподіваються знайти викрадену у травні студентку КІМВ Ірину Лазаренко (26 серпня)

 

Прем'єр Микола Азаров призначив членами правління «Нафтогазу» двох менеджерів Дмитра Фірташа (30 серпня)

 

На Донеччині під виглядом «оптимізації» скорочують українські класи в школах, а батьків дітей примушують писати заяви на переведення до російських класів (30 серпня)

 

І ще останнім часом канали дружно замовчують результати будь-яких соціологічних досліджень, які свідчать про відчутне падіння довіри населення до влади і значне падіння рейтингів провладних коаліційних партій.

 

Вже сам перелік цих повністю замовчаних телекомпаніями тем, більшість із яких є або безумовно суспільно-важливими, або ж є критично необхідним балансом до публічних дій та заяв влади, свідчить про наявність у країні серйозної цензури. Хоча і не розкриває її реальних механізмів.

 

3. Окремі Показові Теми Місяця

 

Пожежі і пожежна небезпека

 

Показово канали висвітлювали на першому тижні серпня тему підвищеної пожежної небезпеки і перших лісових пожеж в Україні. До четверга (5 серпня), коли Янукович зібрав з цього приводу засідання РНБОУ, канали доволі дружно розповідали в сюжетах про абсолютну готовність усіх служб і про те, що у влади «ситуація під контролем». Після того, як Янукович (працюючи виключно на особистий рейтинг) влаштував розгром на РНБОУ (що висвітлювалося каналами лише як бенефіс самого Януковича), канали вже почали ставитися до «ситуації на місцях» набагато критичніше.

 

Ситуація на зерновому ринку

 

Тут канали старанно уникали будь-якої інформації щодо реакції міжнародних організацій (зокрема, СОТ і Міжнародної асоціації торгівлі зерном) на тактику українського уряду, який за допомогою митниці блокував будь-який експорт зерна, не даючи вітчизняним аграріям заробити гроші і проваливши ціни на зерно на внутрішньому ринку. Всі канали замовчали 20 серпня заяву Асоціація фермерів України, яка звернулася до президента і прем'єра з вимогою відмовитися від введення квот на експорт зерна.

 

Канали не намагалися з'ясувати тему як слід. Подавалися незіставні «голі» цифри. Не було бекґраундів - скільки зерна закуповувалося Держрезервом, скільки експортувалося в попередні роки. Не було експертних оцінок. Канали подавали тему лише в річищі «урядової версії подій». І коли урядовці звинувачували зернотрейдерів у «тіньових» схемах торгівлі зерном, 25 серпня всі канали без винятку замовчали заяву Української зернової асоціації, яка спростувала ці урядові обвинувачення (всі канали).

 

Непотрібні витрати влади

 

Лише СТБ, і лише після того, як про це було сказано в тижневому моніторингу «Детектор медіа», зробив журналістське розслідування того, скільки платникам податків коштував постійний масовий рух чиновників із Києва до Криму, задля того щоб поговорити з Януковичем. Але жоден із каналів не поцікавився тим, скільки коштує держбюджету й у якій його статті передбачено гроші на масове розміщення зовнішньої реклами з фото Януковича і з гаслами «Любіть Україну!» і «Будуємо нову країну».

 

Влада і кримські татари

 

Канали абсолютно некоректно висвітлювали протягом серпня те, що відбувалося в діалозі влади з представниками кримськотатарського народу. Влада різко обмежила єдиний легітимний представницький орган цього народу (Меджліс) у можливості впливу на державну політику щодо кримських татар. Влада не відреагувала на відмову Меджлісу вести переговори в такому форматі, коли більшість кримськотатарської делегації складають представники маргінальних організацій, а не легітимного органу, обраного народом. Згодом Янукович майже вдвічі скоротив склад Ради представників кримськотатарського народу при президенті (що, до речі, було замовчано всіма каналами) і ввів до її складу значну кількість представників тих самих маргінальних організацій для кращої керованості.

 

Позиція Януковича і кримського прем'єра Джарти широко висвітлювалася більшістю каналів на початку місяця, коли Янукович у Криму проводив «нараду зі стратегічного розвитку Криму». Канали в цій темі повністю замовчали позицію Меджлісу. Всі його заяви протягом усього серпня так і не потрапляли до підсумкових випусків новин.

 

Таке висвітлення каналами окремих тем свідчить про наявність жорсткої цензури на користь влади.

 

Моніторинг здійснено в рамках проекту громадської організації Internews Network «У-Медіа» «Моніторинг дотримання журналістських стандартів та підвищення медіаграмотності широкого кола українських громадян», який громадська організація «Детектор медіа» реалізує спільно з Інститутом масової інформації. Проект спрямований на підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності та дотримання журналістських стандартів, підвищення якості медійного продукту. Критерії оцінки якості новин пояснено тут (частина 1, 2, 3).

 

Фото - demotivators.ru

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
23615
Читайте також
29.10.2010 16:09
«Телекритика»
24 451
15.10.2010 15:39
«Телекритика»
24 532
07.09.2010 13:37
«Телекритика»
28 953
06.09.2010 10:03
Отар Довженко
Отар Довженко, «Медиапорт»
34 213
12.08.2010 11:34
Отар Довженко
14 065
06.08.2010 18:21
Ігор Лосєв, «День»
16 610
09.07.2010 10:30
Отар Довженко
15 920
01.07.2010 18:10
Отар Довженко
, для журналу «Главред»
28 922
Коментарі
2
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Idle-pro
5213 дн. тому
Не вір ПР!
samson
5213 дн. тому
Цю тему журналісти також дружньо проігнорували... Ех, казочки про журналістську солідарність... http://zemna.ua/2010-06-09-15-25-24/147-2010-08-25-22-35-57
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду