На смерть фотографа й приїзд Пабата

4 Липня 2009
21841
4 Липня 2009
13:00

На смерть фотографа й приїзд Пабата

21841
Теми тижня в головних випусках новин українських телеканалів 22-28 червня 2009 року. Моніторинг.
На смерть фотографа й приїзд Пабата

Тиждень 22-28 червня 2009 року

 

 

22 червня (понеділок)

Якщо порівняти, які теми основні українські телеканали давали у підсумкових випусках новин цього дня, - вийде, що мало не основною темою для України був замах на президента Інгушетії. Цій темі приділили увагу шість із восьми телеканалів, розглянутих у цьому моніторингу. Натомість, наприклад, тема рейдерського захоплення двох київських офісів «Укртранснафти» зацікавила лише чотири телеканали (Перший канал, «1+1», ICTV та «Україну»), спілкування президента віч-на-віч із прем'єр-міністром - 6 каналів (Перший канал, «1+1», «Інтер», ICTV, 5 канал та «Україну»), причому для «Інтера» це стало таким «одкровенням», що потягло на першу тему випуску. І ще чотири канали (Перший канал, «1+1», «Інтер», ICTV та СТБ) продовжили тему вбивства в Голованівську.

 

Яскраво вираженої топ-теми дня не було. Навіть найпопулярніша на каналах цього дня тема - про узгоджений на погоджувальній раді ВР термін президентських виборів і ймовірне скорочення передвиборної кампанії - стала першою у випусках лише для Нового і 5-го каналів. «Інтер» поставив її другою, решта - значно далі по верстці («Україна» - на 4-те місце, Перший канал, «1+1», ICTV - на шосте). Канал СТБ цієї теми не висвітлював. Розповідали канали про це теж по-різному.

 

Найпершою впадає в око різна тональність повідомлень. Перший канал, «1+1», Новий і «Україна» повідомили про нову дату виборів майже як про довершений факт. «Нового президента Україна обиратиме 17 січня 2010 року. Ця дата не викликає заперечень у парламенті» (Перший канал); «Небаченого консенсусу слід чекати від завтрашнього засідання Верховної Ради. Основні політичні сили дали згоду на 17 січня дату виборів президента»1+1»); «Дату виборів президента народні депутати визначать у вівторок. Більшість із них готові голосувати за 17 січня 2010 року...» (Новий); «А вот с чем обещают точно определиться - так это с датой президентских выборов. Договорились выбирать главу государства 17 января 2010 года. Даже 400 голосов "за" гарантируют» Україна»). Інші канали констатували лише факти: що голосування з цього питання заплановано на завтра і представники двох найбільших фракцій висловилися на погоджувальній нараді за таку дату виборів.

 

«Інтер», Новий і 5 канал, продовжуючи тему, наводять синхрон представника фракції регіоналів Єфремова: «И мы рады тому, что наши коллеги также поддерживают 90 дней проведения выборной кампании, потому что мы считаем - слишком дорого для государства, если 120 дней мы будем иметь предвыборный штаб одного блока в Кабинете Министров. Лучше все-таки, когда он будет там 90 дней находиться». При цьому в усіх не було дотримано балансу думок щодо цього конкретного звинувачення.

 

У повідомленнях за темою в деяких каналів звучать журналістські коментарі та оцінки. «Новація, яку хочуть проштовхнути, - скорочення залицяльного сезону»1+1», студія). «На 17 січня погодилися навіть у фракції БЮТ, хоча ще не так давно вперто хотіли провести вибори наприкінці жовтня» (Новий, студія). «У знову недружніх фракцій, БЮТу та регіоналів, у питанні президентських виборів дивовижне порозуміння. Сьогоднішня пропозиція "біло-сердешних" скоротити президентську кампанію викликає в опозиції захоплення, але без сарказму на адресу колишніх майже партнерів не обходиться» (5 канал, сюжет Лесі Кешелі).

 

Повністю нейтральними (хоча й надзвичайно лаконічними) були повідомлення Першого каналу й ICTV.

 

Глибше за просту констатацію факту й синхронів основних дійових осіб спробували дослідити тему лише на 5-му каналі, поцікавившись думкою нардепа від НУНС Руслана Князевича (колишнього члена ЦВК до того ж) і запросивши до студії нардепа від ПР Олену Лукаш. Останнім кроком 5-й поглибив дисбаланс думок, оскільки в студії Лукаш виступала, зрозуміло, із закидами на адресу основних політичних опонентів. Щоправда, Лукаш, яку досить кваліфіковано «допитував» у студії Цеголко, серйозно заплуталася з математикою в питанні крайнього строку початку передвиборної кампанії. І ще ICTV навів думку голови ЦВК з цього приводу, але лише з посиланням на «Главред».

 

Мінімальний бекґраунд, важливий для розуміння теми, навели тільки Новий та «Інтер», щоправда, зробили це трохи тенденційно: «Напомню, ранее депутаты проголосовали за 25 октября, но такое решение Конституционный Суд признал незаконным. После этого почти все фракции согласились, что избирать нового президента нужно 17 января 2010 года. Против был только Блок Тимошенко - там предлагали провести кампанию раньше. И вот сегодня бютовцы впервые официально сообщили - за признанную большинством юристов дату голосовать готовы»Інтер», студія). Оціночність у бекґраунді Нового наведено двома абзацами вище.

 

 

23 червня (вівторок)

Цей день був особливо багатий на теми, тож канали вирішували проблему «різнотем'я» по-різному. Одностайними вони були лише у висвітленні призначення дати президентських виборів, відставки міністра транспорту Вінського й аварії метро у Вашингтоні (остання - крім 5-го каналу, де специфіка основного випуску передбачає певні обмеження по кількості тем). Більшість каналів (крім СТБ і того ж 5-го) повідомляли про звільнення моряків судна «Марафон» з піратського полону і про те, що Президент підписав закон про заборону грального бізнесу (всі, крім «1+1», ICTV і 5-го каналу).

 

Дивну історію про смерть фотографа під час візиту Віктора Януковича до Харкова розповіли «Інтер», СТБ, «1+1» та ICTV. Насправді ж ця історія, як видно з матеріалів телевізійників, не має жодного політичного чи кримінального підтексту. Але «Інтер» та СТБ чомусь поставили її на перше місце у своїх основних випусках, попри велику кількість важливіших тем цього дня.

 

«Не помітили» цього дня розв'язки раніше відстежуваної теми додаткових 97 млн грн на фінансування парламенту половина каналів - «1+1», «Інтер» та СТБ.

 

Стосовно інших тем: хоч більшість каналів попереднього тижня старанно відстежували події в Ірані, цього дня лише «Інтер» повідомив, що результати президентських виборів в Ірані скасовано не буде. Так само, з усіх, хто відстежував тему, лише Перший і ICTV повідомили про те, що затриманий у Нігерії український літак продовжить свій політ до Екваторіальної Гвінеї.

 

Новий і ICTV продовжували піарити «Народну армію спасіння» Пабата.

 

Половина каналів в основних випусках проігнорувала тему перших підсумків незалежного тестування (повідомили про це лише Перший, «1+1», «Інтер» і «Україна»). Більшість каналів проігнорувала соціально важливу тему заборони видачі готівкових валютних кредитів (про це повідомили лише «1+1» та «Інтер»).

 

Тепер - до тем, які більшість каналів все-таки визначили основними темами дня - призначення дати президентських виборів і відставка Вінського. Їх важко розглядати окремо, оскільки більшість каналів подавали їх укупі, змішуючи все в один сюжет, ще й примішуючи до цих тем інші «парламентські» теми (прийняття бюджетного кодексу і відміну додаткового фінансування ВР на 97 млн грн.). Так було, оскільки більшість каналів робила сюжетами просто звіти про сесію Верховної Ради. Крім того, ще напередодні канали вже настільки активно розглядали дві основні теми дня, що нічого принципово нового в день їхньої фактичної реалізації парламентом у матеріалах різних каналів не було. Коментарі з цих тем переважно повторювали вже висловлені думки, крім хіба що думки про можливість скасування рішення Ради за поданням президента або ж групи з 45 народних депутатів, а тоді може знадобитися цілих дві сесії парламенту, щоби внести відповідні зміни до тексту Конституції.

 

Якщо коротко. Перший канал подавав обидві теми окремими сюжетами. В сюжеті Ірини Маркіної про дату виборів - оцінка: «Технічна помилка - як символічне нагадування про тривалі консультації політсил, коли саме обирати президента». В сюжеті Ігоря Кримова про відставку Вінського немає балансу до синхрону депутата Парубія (фракція НУНС): «Я вважаю - це є безвідповідальна кадрова політика Блоку Юлії Тимошенко. Те що її міністри йдуть, те що вона звільняє міністрів не маючи жодного поняття як вона призначить нових. Я думаю тут найбільша є проблема. Ми весь час попереджали, коли йшлось про зняття чергового міністра - а є механізм обрати нового? І це питання і залишилося в повітрі».

 

«1+1» подавав усе в одному сюжеті (Ірина Павленок). У підводці - оцінки ведучої (Наталя Мосейчук): «Ну, а потім взялися знову за старе. Шпильки, натяки, образи. Словом, все що працює. І врешті-решт вплине на майбутній вибір українця». У самому сюжеті найбільше уваги було приділено темі бюджетного кодексу (мабуть, тому, що саме з цього приводу було більше дійства, регіонали блокували трибуну). Загалом сюжет побудовано на тому, «як працювала Рада». Спроб докопатися до суті прийнятих рішень зроблено не було. Є журналістські коментарі й оцінки: «В запалі чи ні, урядові крісла парламентарі впевнено звільняють. До Вакарчука сьогодні руки не дійшли».

 

На «Інтері» - всі теми у сюжеті Юрія Сидоренка. Немає балансу претензій опонентів бюджетного кодексу, запропонованого Кабміном.

 

На СТБ обмежилися усними повідомленнями з обох тем, з теми дати виборів додали синхрон бютівця Шевченка, щоправда, не «позиційний», а «роз'яснювальний» (чим ця дата виборів не бездоганна).

 

Новий канал усі «парламентські» теми цього дня подає в сюжеті Ольги Пирожко, де більше уваги приділено перебігу подій у сесійній залі. З висновками й оцінками авторки: «І хоч до самої кампанії ще далеко, у парламенті вже триває запекла боротьба за головне крісло країни», «Тепер у парламенті що не виступ, то про вибори», «Партія регіонів так нервувала, що в облогу трибуну взяла», «Керманичеві не сподобалося, як депутати одним помахом фінансово допомогли діабетикам, водопровідній системі Львова та собі рідним», «Депутати покаялися і 97 мільйонів у себе ж забрали. Щоби гірко було не лише їм, насолили міністрові транспорту», «Депутати покепкували з міністра і догодили прем'єру».

 

ICTV теж змішав усі теми в сюжеті Володимира Горковенка. Де є і журналістські висновки й оцінки: «Президентська кампанія ще не стартувала, але фактично вона в розпалі. І першою жертвою цієї кампанії став бюджетний кодекс», «Якщо Бог не допоможе, то, щоб призначити нову дату виборів, доведеться переписувати Конституцію».

 

5 канал теми розглядав окремо. В сюжеті Ольги Калиновської про дату виборів є висновки й оцінки: «Голосують так, ніби й не вони кілька місяців тому активно боролися за зовсім інше число -25 жовтня», «Але подітися нікуди - гратися з Конституційним судом бютівці теж не налаштовані», «Але це завдання вже не актуальне. У депутатів нині інший пріоритет - президентські вибори. І нехай всі публічні і не дуже конституційні зміни відпочинуть». В сюжеті більше уваги приділено темі продовження правління Ющенка на два місяці з такою датою виборів. Незрозумілим був вибір гостя студії до такої теми - міністр молоді, сім'ї і спорту Павленко. Явно не найкращий вибір з точки зору компетентності у питанні.

 

«Україна» подавала все в єдиному сюжеті (автор Наталя Кравченко). Відставці Вінського й загрозі відставки ще 6 міністрів у сюжеті приділено більше уваги. Є авторські міркування: «Но угрозы уволить, как и обещания жениться, не всегда приводят к нужному результату. Многие из депутатов уже и сами забыли, когда и на кого постановления готовили. Зато в 3 зарегистрированных проектах, определяющих дату президентских выборов, наконец разобрались».

 

Загалом у висвітленні ключових тем цього дня всі канали були надзвичайно поверховими, приділивши увагу лише тому, як усе відбувалося. Не спробувавши розібратися як слід у можливих наслідках цьогоденних рішень Верховної Ради.

 

 

24 червня (середа)

Цього дня всі (крім Першого каналу й «України») переймалися подальшими можливими відставками в уряді, Перший канал, «Інтер», СТБ, 5 канал і «Україна» - можливою кандидатурою нового посла РФ в Україні, а також відставанням України в підготовці до «Євро-2012» (Перший канал, «Інтер» та ICTV), черговими звинуваченнями України у крадіжці російського газу1+1», «Інтер», Новий канал і «Україна») і розслідуванням убивства у Голованівську («Інтер» та СТБ). Єдиної, чітко визначеної головної теми не було - за версткою всі теми було розташовано на різних каналах по-різному.

 

Але загалом вищі позиції займала тема подальших можливих відставок в уряді. Всі канали навели (синхроном або цитатою) думку Юлії Тимошенко, яка висловлює впевненість у дієздатності Кабміну, порівнює ситуацію з футбольним матчем і наводить порівняння з урядом Саркозі, де було відставлено 8 міністрів. Щоправда, «Інтер» дав у бекґраунді, що у Франції ситуація з відставками не нагадує української. Більшість каналів у матеріалах на цю тему опитали кількох «потенційних відставників» і наввелт одні й ті самі синхрони Івана Васюника, Миколи Оніщука, Юрія Луценка.

 

СТБ навів звинувачення Вінського на адресу Тимошенко: «Закиди в корупції, що лунали на адресу екс-міністра, Вінський переспрямовує на Тимошенко. Його звинувачували в безальтернативному доборі фірми, що реконструюватиме аеропорт Львова. Та сьогодні Вінський повідомив: конкурс скасував не він, а безпосередньо прем'єр-міністр та міністр економіки. Синхрон: Йосип Вінський, колишній міністр транспорту України: "Оскільки люди взяли самі крайні форми боротьби, то я не знаю, де вони спиняться. З боку Тимошенко, безумовно. В мене сьогодні єдиний опонент - це Тимошенко». Коментарів у відповідь немає. 5 канал запросив до студії Вінського, який озвучив і деталізував свої закиди на адресу Тимошенко.

 

У сюжеті Марії Васильєвої («1+1») - журналістські висновки: «...Нові відставки для неї (Тимошенко) геть не бажані. Бо якщо майбутній з'їзд "Нашої України" відкличе міністрів, делегованих за квотою НУНС, уряд буде паралізовано. Адже втративши понад третину свого складу, Кабмін не зможе навіть повноважне засідання зібрати».

 

 

25 червня (четвер)

Всі канали висвітлювали тему підвищення прожиткового мінімуму (ВР ухвалила у першому читанні).

 

У висвітленні теми канали повідомляють про основну суть суперечки: підвищення прожиткового мінімуму й мінімальної зарплати додатково потребуватиме, за даними бютівців, 37 млрд грн., за даними регіоналів - 12 млрд. Але всі канали, за винятком 5-го, навіть не спробували розібратися, що стоїть за цими цифрами, обмежившись емоційними висловлюваннями сторін, із яких найпопулярнішими були такі синхрони сторін:

 

«Олег Ляшко, народний депутат України, фракція БЮТ: "Що ви робите? Ми із цим популізмом вже прийняли законів на 200 мільйонів всяких пільг, які не виконуються. Дурять людям голову. Люди добрі, не ведіться на ці обіцянки. 37 мільярдів на зарплату, де їх взять?"».

 

«Олександр Пеклушенко, народний депутат України, фракція Партії регіонів: "Где взять деньги? Воровать надо меньше. Вот первый ответ. Кончайте дерибан страны. Либо работайте, как вам советуют, либо собирайте манатки"».

Або він же: «По Конституции, по закону каждому работающему надо увеличить зарплату на двести гривен, каждому пенсионеру - на сто. Кто возражает? Кто может быть против этого закона? Поэтому признайте факт - двенадцать миллиардов на бочку! Не знаете, где взять - уходите из власти».

 

5 канал запросив до студії одного з компетентних опонентів уряду - колишнього прем'єра, а нині члена фракції регіоналів Анатолія Кінаха. Ведучий Святослав Цеголко намагався за допомогою доволі жорстких запитань з'ясувати, де регіонали бачили бюджетні резерви, просуваючи такий витратний законопроект (по суті, ведучий виступав з точки зору проурядової сторони конфлікту). Втім, отримати від гостя конкретну відповідь не вдалося. Можливо, свою роль тут зіграла ще «важка» мова Кінаха.

 

Але жоден із каналів не спробував розібратися в цьому складному питанні за допомогою нейтральних експертів, ніхто не навів достатніх бекґраундів, точно необхідних у цій темі. Усе звелося до констатації перебігу суперечок між депутатами. Зрештою, політики використали «благодатний» привід для власного піару (як опозиційні, так і провладні).

 

 

26 червня (п'ятниця)

Цього дня регіонали блокували роботу парламенту, вимагаючи прийняття в цілому закону про прожитковий мінімум, а бютівці, які озвучили кандидатів на вакантні посади в Кабміні, звинувачували опонентів у тому, що ті не дають змоги доукомплектувати уряд на замовлення Банкової. Цього дня телеканали продовжували стежити за означеними темами в режимі констатації.

 

Перший канал обмежився усним повідомленням і синхронами нардепа Олександра Єфремова (фракція Партії регіонів) і Юлії Тимошенко зі взаємними звинуваченнями. При цьому список кандидатів у Кабмін подано лише прізвищами (для глядачів ці прізвища нічого не кажуть). Крім того, повертаючись до теми прожиткового мінімуму, в студії було озвучено нічим не підтверджений висновок: «Більшість людей або не вірять в альтруїзм обранців, або після поліпшення шукають обов'язкового погіршення».

 

У повідомленні «1+1» без жодних посилань звучить: «Нібито на завтрашньому з'їзді партії Віктор Ющенко збирається переконати міністрів нашоукраїнців піти з Кабміну. Мета - довести до остаточного колапсу урядовий механізм». У сюжеті Ірини Павленок коротко пояснено бекґраунд кандидатів на міністерські крісла. Думку ведучої автор сюжету підтверджує так само без адекватних посилань: «... Про те, що президентська партія відкличе своїх міністрів із уряду Тимошенко у парламенті пліткують вже кілька днів. Як і про те, що нашоукраїнці, які входять в коаліцію Тимошенко запропонують визначитися на чиєму вони боці».

 

«Інтер» та «Україна» подали тему сюжетами, без зауважень. Новини каналу СТБ до неї взагалі не зверталися. Новий канал подав тему усним повідомленням і синхроном Литвина, з якого глядачеві навряд чи стало зрозуміло, за яких умов депутати не можуть працювати. Список кандидатів у Кабмін подано наполовину. ICTV просто усно повідомив про кандидатів, не заглиблюючись у подробиці подій у Верховній Раді.

 

Гостем студії на 5-му каналі цього дня був Президент України. Ведучий Святослав Цеголко, зокрема, поставив Ющенку питання щодо можливого відкликання з уряду міністрів-нашоукраїнців. Відповідь Президента була такою: «Очевидно, уряд повинен працювати. Вже просто немає часу якісь там рокіровки робити. Бажано, щоби уряд був повноцінний, щоб це не був уряд пустих крісел і давав можливість просто маніпулювати чи прем'єру, чи двом-трьом людям в уряді всією національною політикою, щоб ці люди представили національну програму, щоб ці люди представили антикризову програму. Другими словами, уряд повинен робити свою прагматичну роботу».

 

 

 

27 червня (субота)

Темою цього дня був з'їзд «Нашої України». Цю тему подавали всі канали, які мають суботні випуски.

 

Перший канал подавав тему сюжетом, без зауважень.

 

«1+1» у підводці - оцінки ведучої: «І рибку зловити, і ніг не змочити. "Наша Україна" зібралася, змінила ім'я, послухала Віктора Ющенка, сповнилася оптимізму і постановила: "помаранчевим" депутатам з коаліції вийти, "помаранчевим" міністрам в коаліційному уряді залишитися». Характерно, що в сюжеті Ірини Павленок звучить фраза: «Партійна верхівка, попри чутки, міністрів вирішила не відкликати». Раніше, виходить, що поширювачем чуток був сам канал. Є в сюжеті і журналістські оцінки: «Більше оплесків дісталося звичайній делегації з Миколаївщини. Вона дорікнула керівництву, що про ренесанс те згадує винятково в передвиборний період». «Відповідь президента - крапки над "і"

 

В сюжеті Романа Недзельського («Інтер») - журналістські оцінки: «Но ещё до открытия очередной съезд "Нашей Украины" стал скандальным». «Заявление Евгения Червоненко стало самым резонансным на съезде».

В студійній частині повідомлення ICTV - журналістські висновки: «Формальне перейменування передувало змістовним змінам. За тиждень партія ймовірно вийде з коаліції і взагалі політичну силу знову будуватимуть майже з нуля».

 

В сюжеті Наталії Жижко (5 канал) - оцінки: «Усе, як у старі добрі часи, - Президент в оточенні перевірених соратників, все у помаранчевих кольорах, зал ледь не одностайно підтримав усе, про що говорять доповідачі», «У залі незгодних з лінією партії практично немає». - тут, до речі, можна порівняти з тим, що в сюжеті Павленок («1+1») була інакша оцінка «одностайності» («Більше оплесків дісталося звичайній делегації з Миколаївщини»).

 

У студійній частині на каналі «Україна» - чіткі журналістські висновки: «Партия президента предлагает развалить парламентскую коалицию». В сюжеті Андрія Кузакова є і спроба з'ясувати можливі наслідки рішень з'їзду, зокрема рішення про відкликання «нашоукраїнців» з парламентської коаліції. Експертом виступає політтехнолог Михайло Погребинський, якого навряд чи можна вважати саме нейтральним експертом.

 

Моніторинг здійснено в рамках проекту громадської організації Internews Network «У-Медіа» «Моніторинг дотримання журналістських стандартів та підвищення медіаграмотності широкого кола українських громадян», який «Детектор медіа» реалізовує спільно з Інститутом масової інформації. Цитати подано за «Оглядом телеефіру».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
21841
Читайте також
10.08.2009 11:33
«Детектор медіа»
27 011
03.08.2009 08:23
«Детектор медіа»
27 436
24.07.2009 15:33
«Детектор медіа»
12 569
12.07.2009 09:04
Отар Довженко
29 092
02.07.2009 17:20
Марина Бердичевська, для «Известий в Украине»
30 880
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду