«Оркестр Янки Козир» існує вже вісім років. Його учасників новачками не назвеш. У них є армія шанувальників, вони нерідко гостюють на різних музичних заходах. Але з українськими радіо-телеканалами взаємної любові немає. Чому? Продюсер гурту Олександр Литовка вважає, що це залежить від  програмних директорів самих каналів, які визначають репертуар: «Існують обмеження у  форматах, які я дотепер не можу визначити. І якщо є щось більш-менш важке, або те, над чим треба думати, що не вписується до концепцію «розважалова», то воно не потрібно».

Легким і бездумним - простіше

Проблеми «Оркестру Янки Козир» притаманні багатьом українським гуртам. Вирішувати їх, до певної міри,  допомагає «медіа-сервіс» ФДР.  Він просуває молодих виконавців до радіо-простору, каже співробітник ФДР Юрко Зелений: «Ми допомагаємо їм скорочувати шлях з точки появи проектів та досягнення ними певного рівня впізнавання. Зазвичай цей шлях може займати в гуртів п'ять-вісім років. Ми намагаємося скоротити його до двох-трьох років. Багато хто на початку не розуміє, навіщо не видавати платівку. Звідки взялася система синглів. Не можуть втямити, чому західний шоу-бізнес бореться за верхні щаблі західних хіт-парадів на радіо, телебаченні або чартів, пов‘язаних з продажем дисків».

На відміну від початківців Олександр Литовка цілком розуміє навіщо потрапляти до хіт-парадів. Адже він у музичному бізнес не першій рік. Ще на початку 90-их працював директором гурту «ВВ». Але Олександр досі не може зрозуміти, чому, «якщо музика не є легкою й бездумною, її не беруть до радіоефіру». «Оркестру Янки Козир» неодноразово й сам опинявся в такій ситуації.

Давай університетське радіо! 

На думку Юрка Зеленого з ФДР, з одного боку, музика «Оркестру Янки Козир» розрахована не на ефірну прокрутки, а для видовищ. З іншого, в Україні бракує «правильної ефірної форматованості». Майже повністю відсутнє таке явище, як незалежні «еклектичні» університетські радіостанції. Вони працюють за таким принципом: «Сьогодні, наприклад, з першої до другої години прийшов один ведучий. Він крутить те, що подобається йому. Потім його змінює інший, який крутить те, що йому припадає до смаку. Завдяки таким станціям, котрі поєднують непоєднуване, молоді гурти можуть виходити на вищій рівень», - розповів Зелений. Як приклад, йому спала на думку тільки «Молоде радіо» Києво-Могилянської академії.

З іншого боку, продовжив Юрко Зелений, проблема «Оркестру Янки Козир» полягає в тому, що вони могли би бути «трішечки хитрішими у своєму підході до радіо-простору». «Є багато іноземних виконавців, які сидять в повному андеграунді, але роблять прилизані радіо версії своїх пісень».

А може спробувати «між краплинами»?

За словами Олександра Литовки, «Оркестр Янки Козир» вже пробував просуватися цим шляхом. Однак до свого щастя вони так і не знайшли: «Фанати сказали, що це попса, а на телебаченні сказали, що це дуже важка музика. І от я бачу фанати вже пишуть на парканах: «Тільки не продавайтесь».  Ми лише зробили аранжування трошки легшим, як вже нам закидають, що це вже звучить, як попса».

У свою чергу Юрко Зелений радить не боятися відтоку фанатів: «Є непорушне правило: святе місце порожнім не буває. На місто одного шанувальника, який відцурався від гурту прийде два інших». А ось якщо пісня не потрапить до теле- і радіо простору, то тоді, зауважив Зелений, ніхто не дізнається про певного виконавця, слухацька аудиторія не збільшуватиметься. «Це, по суті, шлях в нікуди», - сказав Зелений.

Допомогти може криза

Як це не парадоксально, на думку Зеленого, молодим та не форматним гуртам шанс потрапити до ефіру надає фінансова криза. Раніше на українських музичних каналах виконавці, або їхні лейбли платили за ротацію скажено коштовних кліпів. «Раніше там було все проплачено на два-три місяці наперед. А зараз всі ці Лободи, «Поющие трусы» відпали, тому що зараз майже нічого не знімають. А молоді, які раніше знімали за 500-800 доларів, так й зараз знімають за ті ж самі гроші. Якщо раніше молодим гуртам на ті ж самі роботи казали «неформат»: або вони неякісні, або занадто альтернативні, то тепер ці відео, якщо й не усі, почали крутити».

До того ж, Юрко Зелений вважає, що зараз ефірні канали не враховують конкуренцію з боку Інтернету. За його словами, всі, кому не вдається пробитися до ефіру, тікають у всесвітню павутину. ФДР вже сьогодні розповсюджує нові кліпи через всесвітню мережу. «І при цьому ти не прив‘язаний до того, що для тебе крутять рекламу з «перебивками» на різну «лабуду», - зазначає Зелений.

Фото: http://frtk.ru/index/depnews/logo_contest/radio.jpg

Олександр Павлов, Володимир Медяний, dw-world.de