Цей матеріал редакція ТК отримала листом від людини, яка просила не називати її справжнього прізвища (проте воно відоме редакції). Ми готові дати можливість висловитись людям, які мають іншу думку.  

В одному з останніх номерів «Українського тижня» була стаття про комунальні ЗМІ Києва, в якій акцент робився на так звану продажність газет, радіо й ТРК «Київ», які перебувають у власності громади Києва і в розпорядженні КМДА. Але мене дивує така постановка проблеми. Адже всім відомо, що комунальні ЗМІ - це «рупор» влади Києва. У них це в дипломатичній формі прописано навіть у статутах. Ну де ж ви бачили, щоб медіа, які належать, наприклад, Воррену Баффету, писали про те, скількох людей звільнила його інвесткомпанія? І щоб ще на його телеканалі показали картинку з заплаканими матерями з маленькими дітьми на руках. Усім зрозуміло, що це нісенітниця.

Київська опозиція справедливо критикує Черновецького за відсутність доступу до медійних інституцій, які отримують гроші з гаманця киян. Але чи давали би вони (опозиція) медіамайданчик у комунальних ЗМІ для опозиції, якби самі були при владі? Погано віриться в те, що мер Віталій Кличко видає розпорядження своєму раднику по свободі слова Василю Самохвалову про виділення Блоку Черновецького півшпальти в «Хрещатику», 15 хвилин на день на радіо «Київ» і 5 хвилин перед вечірніми новинами на ТРК «Київ».

Треба нагадати журналістам, та й самим киянам, що в України на такі посади, як мер Києва, приходять для того, щоб отримувати (або краще сказати захоплювати) владу. І ніхто не буде ділитися так тяжко здобутим. А комунальні ЗМІ - це як-не-як влада. Мала, інформаційна, але влада. І критикувати наших можновладців за те, що вони не діють по-європейськи, по-чесному - це те ж саме, що вимагати від них не брати хабарів чи виконувати обіцянок. Наївно і примітивно.

Чомусь журналісти не пишуть про те, що своїми іронічними статтями про Льоню-Космоса вони зробили йому безкоштовний піар. На цьому епатажі Черновецький укріпив свою фракцію в Київраді, а журналісти та опозиція ніяк не змогли зрозуміти, як це кияни проголосували на дострокових виборах за «марсіянина». А Черновецький так увійшов в азарт, що навіть узимку перед телекамерами заявив, що він «Космос». Це означає, що українським журналістам та політтехнологам треба відійти від традиційних примітивних підходів до розуміння вподобань електорату.

Але що мене найбільше дратує/дивує в українській журналістиці, так це небажання розібратися у проблемі. Вони хапають усе, що лежить згори, про що є купа матеріалу в інтернеті і з чим не треба воювати. Чомусь медійники дуже швидко забули, за що звільнили Соболєва з 5-го каналу. Чомусь ніхто не підійшов до народного депутата Стеця і не сказав йому в обличчя, що 5 канал «ліг» під Черновецького. Адже Соболєва звільнили за те, що він міг поставити незручне для київської влади питання в студії (на відміну від Цеголка). Поговорили між собою в інтернеті - й замовкли. Хоча я і не вважаю Соболєва професіоналом, не можна замовчувати те, що його звільнили через Черновецького. І винен тут не тільки і не стільки мер Києва, як керівництво каналу.

Мені не зрозуміло, чому тільки один Мустафа Найєм на програмі Шустера заявив відкрито: Черновецький готується до президентських виборів, готуючи медіамайданчики на рівні районів по всій Україні. А всі мовчать про це і продовжують розказувати про чергові чудасії від Льоні-Космоса.

Так само народ проковтнув інформацію від «Дусі» про те, що Пінчуківські канали «продалися» Черновецькому на час дострокових виборів (як з'ясувалось, і після виборів продовжують «продаватися» меру). Поговорили трохи в коментарях - і більше не згадували про це. А журналісти мовчать і продовжують робити піар «Космосу».

Тільки я не розумію, для чого критикувати комунальні ЗМІ? Журналісти там чесно отримують зарплатню за «чесний» піар мера Києва і його команди. І виходить так, що вони чісніші, ніж інші журналісти. Адже коли глядачі дивляться 5 канал, вони очікують перегляду «чесних новин», а не «останніх новин про мера Черновецького». Коли дивляться «Вікна» на СТБ, то хочуть подивитися актуальні гострі репортажі, а не послухати черговий прикольний вислів Льоні-Косомоса.

Що ж повинні робити фахові журналісти в цій ситуації? По-перше, перестати піарити Черновецького. По-друге, написати відкритого листа власникам провідних каналів (Порошенку й Пінчуку, наприклад) із проханням перевірити роботу інформаційних продюсерів на свої телеканалах на причетність до піару мера Черновецького та припинити постійно висвітлювати його діяльність у своїх медіах.

P.S. Утім, це навряд чи щось змінить. Але принаймні почати воювати з цим явищем треба.

Сергій Ч.

Фото: http://www.unian.net/ukr/news/news-178621.html