15 грудня 2021 року перший заступник голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко заявив про глибоке реформування телеканалу «Рада». У той же ж самий день народний депутат Олег Дунда від партії «Слуга Народу» зареєстрував Проект Закону про Державний інформаційний концерн телебачення і радіомовлення України (№6430 від 15.12.2021). Текст законопроекту на момент написання статті на сайті Верховної Ради України відсутній.

Наразі телеканал «Рада» відповідно до даних Національної ради з питань телебачення і радіомовлення має супутникову ліцензію, із загальним обсягом мовлення 14 годин на добу (з 8:00 до 22:00), що діє до 24.07.2024 року; та ліцензію на багатоканальне телебачення (цифрове мовлення), із загальним обсягом 24 години на добу, що діє до 16.11.2024 року. Також телеканал «Рада» включений до універсальної програмної послуги відповідно до статті 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», при чому відповідно до Переліку програм універсальної програмної послуги для території України, затвердженою Національною радою з питань телебачення і радіомовлення, до універсальної програмної послуги включено саме супутникову версію телеканалу «Рада», що триває з 8 до 22 години і має загальний обсяг мовлення 14 годин. 

Згідно зі статутом ДП "Парламентський телеканал "Рада" є державною телеорганізацією, що реалізує покладені на неї завдання щодо всебічного висвітлення діяльності Верховної Ради України,  комітетів, комісій, народних депутатів України, депутатських фракцій (депутатських груп), органів місцевого самоврядування. У процесі реалізації статутних завдань телеканал «Рада» керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, розпорядженнями голови Верховної Ради України та керівника Апарату Верховної Ради України, іншими нормативно-правовими актами та цим Статутом. Апарат Верховної Ради України затверджує статут державного підприємства «Парламентський телеканал «Рада», його кошторис, структуру та штатний розпис, здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень і витрачанням телеканалом «Рада» бюджетних коштів. Телеканал «Рада» очолює  директор, який призначається на посаду та звільняється з посади керівником Апарату Верховної Ради України. Наглядова Рада, Ревізійна комісія або інші органи контролю за діяльністю директора не передбачені. Так само статут не передбачає жодних засобів громадського контролю та впливу на телеканал «Рада». 

Відповідно до статті 11 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (далі за текстом Закон про телебачення) українське телебачення складається з декількох складових, до яких включено і телеканал «Рада»:

«Стаття 11. Структура національного телебачення і радіомовлення України

1. Структуру національного телебачення і радіомовлення України становлять: комунальні телерадіоорганізації, акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (далі - НСТУ), Державна телерадіокомпанія "Всесвітня служба "Українське телебачення і радіомовлення", державне підприємство "Парламентський телеканал "Рада", приватні (незалежно від способу розповсюдження програм), громадські та інші телерадіоорганізації, засновані відповідно до вимог законодавства.».

Українське законодавство передбачає можливість державного телебачення. Таке телебачення має певні обмеження щодо завдань та цілей, способів фінансування тощо. На відміну від НСТУ та іномовлення – щодо телеканалу «Рада» не існує спеціальних законів, які б окремо і додатково регулювали його діяльність. Телеканал «Рада» підпадає під загальні норми статті 13 Закону ро телебачення щодо державного телебачення:

«Стаття 13. Державні телерадіоорганізації

1. Порядок створення державних телерадіоорганізацій, порядок призначення їх керівників, формування керівних та наглядових органів визначаються законами України.

2. Державні телерадіоорганізації можуть створюватися органами державної влади відповідно до їх функцій та повноважень. Державні телерадіоорганізації є державними підприємствами.

3. У своїй діяльності державні телерадіоорганізації керуються Конституцією України, законами України та реалізують основні завдання, визначені цим Законом.

4. Основними завданнями державних телерадіоорганізацій є:

а) оперативне інформування телеглядачів і радіослухачів про суспільно-політичні та інші події в Україні і за кордоном, про надзвичайні події та ситуації, що становлять загрозу життю чи здоров’ю населення, оприлюднення офіційних повідомлень, роз’яснення рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

б) створення та розповсюдження економічних, публіцистичних, культурно-освітніх, медико-гігієнічних, художніх, навчальних, розважальних, спортивних програм, а також програм для дітей та юнацтва;

в) сприяння зміцненню міжнародних зв’язків України, зростанню її авторитету у світі.

5. Фінансування державних телерадіоорганізацій за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюється тільки через державне замовлення у порядку та формах, визначених законодавством України.

6. Організаційно-правовий статус обласних державних телерадіокомпаній може бути змінений лише на статус громадських телерадіокомпаній.».

На даний момент на телеканал «Рада» поширюються також вимоги, якими керуються інші телерадіоорганізації. Включаючи сплату ліцензійного збору відповідно до статті 31 Закону про телебачення, на відміну від НСТУ та іномовлення, для яких спеціально прописано виключення.

Також відповідно до статті 57 Закону про телебачення у телеканалу «Рада» має бути редакційний статут, який містить вимоги до створення та поширення інформації. Власник телерадіоорганізації не має права втручатися у творчу діяльність телерадіоорганізації в інший спосіб, ніж через внесення змін до редакційного статуту телерадіоорганізації – навіть якщо власником є держава. Телеканал «Рада» зобов’язаний виконувати обов’язки, передбачені статтею 59 Закону про телебачення, у тому числі розміщувати на своєму офіційному веб-сайті інформацію про структуру власності за формою, встановленою Національною радою. 

Окрім власне телевізійного законодавства телеканал «Рада» підпадає під дію інших норм закону. Враховуючи, що він є державним унітарним підприємством, на нього поширюютьсявимоги статті 73 Господарського кодексу України. Зокрема державні унітарні підприємства зобов’язані оприлюднювати на власному веб-сайті обов’язкову інформацію:

«Державне унітарне підприємство оприлюднює інформацію про свою діяльність, крім випадків, встановлених законом, шляхом розміщення її на власній веб-сторінці (веб-сайті) або на офіційному веб-сайті суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління підприємством, у строки та в порядку, визначені Кабінетом Міністрів України. Доступ до таких веб-сторінок та веб-сайтів є цілодобовим і безоплатним.

Обов’язковому оприлюдненню підлягає така інформація:

цілі діяльності державного унітарного підприємства та стан їх досягнення;

квартальна, річна фінансова звітність державного унітарного підприємства за останні три роки, включаючи (за наявності) видатки на виконання некомерційних цілей державної політики та джерела їх фінансування;

аудиторські висновки щодо річної фінансової звітності державного унітарного підприємства за останні три роки, якщо аудит проводився відповідно до вимоги закону або за рішенням наглядової ради державного унітарного підприємства (у разі її утворення) або суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління підприємством;

статут державного унітарного підприємства у чинній редакції, а також у редакціях, що діяли раніше;

біографічна довідка (включаючи професійну характеристику) керівника державного унітарного підприємства (з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних);

біографічні довідки (включаючи професійні характеристики) членів наглядової ради (у разі її утворення) державного унітарного підприємства (з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних), принципи їх добору, їхнє членство у наглядових радах інших суб’єктів господарювання, а також зазначається, хто із членів наглядової ради державного унітарного підприємства є незалежним;

річні звіти наглядової ради та керівника державного унітарного підприємства;

структура, принципи формування і розмір винагороди керівника та членів наглядової ради державного унітарного підприємства, включаючи компенсаційні пакети і додаткові блага, які вони отримують (або на отримання яких мають право) під час виконання посадових обов’язків, а також у зв’язку із звільненням (термін "додаткове благо" вживається у значенні, визначеному в Податковому кодексі України);

рішення суб’єкта управління об’єктами державної власності щодо державного унітарного підприємства;

опис істотних передбачуваних факторів ризику, що можуть вплинути на операції та результати діяльності державного унітарного підприємства, та заходи щодо управління такими ризиками;

відомості про договори, учасником яких є державне унітарне підприємство, інформація про які підлягає оприлюдненню відповідно до Закону України "Про відкритість використання публічних коштів";

інформація про операції та зобов’язання державного унітарного підприємства з державним та/або місцевим бюджетом, державними та/або місцевими установами, підприємствами та організаціями, включаючи договірні зобов’язання державного унітарного підприємства (фінансові та нефінансові), що виникають у результаті державно-приватного партнерства.

Державне унітарне підприємство оприлюднює річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком щодо неї, якщо аудит проводився відповідно до вимоги закону або за рішенням наглядової ради державного унітарного підприємства (у разі її утворення) або суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління підприємством до 30 квітня року, що настає за звітним періодом.».

Також телеканал «Рада» через використання бюджетних коштів є розпорядником публічної інформації відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», а також замовником публічних закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» - і відповідно має обов’язки розміщувати інформацію про використання бюджетних коштів на своєму веб-сайті.

Натомість веб-сайт телеканалу «Рада» наразі не відповідає вимогам чинного законодавства. На ньому відсутня як інформація, передбачена законодавством про телебачення, так і інформація, передбачена для державного унітарного підприємства та розпорядника бюджетних коштів. Сайт телеканалу не відповідає ані букві закону, ані духу закону щодо відкритості і прозорості існування та діяльності державних телерадіоорганізацій. 

Таким чином наразі можна констатувати, що відносно телеканалу «Рада» існують певні правові проблеми. І це не його статус державного, хоча і відповідно до Резолюції 1466 (2005)  Парламентської Асамблеї Ради Європи "Про виконання обов'язків та зобов'язань Україною" від 5 жовтня 2005 року Україна мала перетворити державні телерадіокомпанії в канали суспільного мовлення згідно з відповідними стандартами Ради Європи. Головними проблемами телеканалу «Рада» на даний момент є:

1. Непрозорість редакційної політики телеканалу і відсутність інформації про керівників телеканалу і ключових журналістів, редакторів та інших відповідальних осіб.

2. Неможливість з боку громадськості здійснювати будь-який контроль за змістом і якістю інформації, за відповідністю статутним цілям і інтересам суспільства діяльності державної телеорганізації.

3. Відсутність інформації про бюджетне фінансування телеканалу і витрачання бюджетних коштів.

4. Недотримання процедур публічних закупівель у випадку закупівлі інформаційної або іншої продукції.

5. Відсутність Наглядової ради або інших органів контролю та перевірки, які унеможливили б порушення законодавства з боку керівництва телеканалу та засновників телеканалу.

На жаль, судячи з заяв народних депутатів України від більшості, вирішувати саме ці проблемні питання щодо телеканалу «Рада» вони не планують.