«Ми платимо за те, що збудували неефективну державу». Огляд політичних токшоу за 9-11 липня 2024 року

«Ми платимо за те, що збудували неефективну державу». Огляд політичних токшоу за 9-11 липня 2024 року

20 Липня 2024
406
20 Липня 2024
13:00

«Ми платимо за те, що збудували неефективну державу». Огляд політичних токшоу за 9-11 липня 2024 року

406
На Прямому не розуміли, навіщо кликати Росію на наступний саміт миру, а волонтер Друзенко знову лобіював важливість переговорів і заморожування війни.
«Ми платимо за те, що збудували неефективну державу». Огляд політичних токшоу за 9-11 липня 2024 року
«Ми платимо за те, що збудували неефективну державу». Огляд політичних токшоу за 9-11 липня 2024 року

Гості програми «Liga Talk», оглядаючись на інформацію з саміту НАТО у Вашингтоні, міркували, чи вдалося Росії зламати світовий порядок. У проєкті «Вже на часі» роздумували, чи не стане підписання Україною безпекових угод віддаленням від вступу до Альянсу. А у студії «Теми» сперечалися прихильники та противники переговорів і заморожування війни.

9 липня, «Liga Talk», ютуб-канал видання Liga.net

Учасниками проєкту були посол України у США 2015-2019 років Валерій Чалий, міністр закордонних справ 2007-2009 років Володимир Огризко, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко. Троє чоловіків.

Ішлося про світовий порядок. Гості міркували, чи вдалося Росії зруйнувати його, чи цей процес усе ще триває? Міністр закордонних справ часів Ющенка Володимир Огризко говорив, що «вісь зла», де головує Китай, хоче цей порядок зламати. Посол України у США 2015-2019 років Валерій Чалий додав, що російсько-українська війна давно вже втратила статус «регіональної», адже як мінімум у кіберпросторі воюють чимало країн.

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко, своєю чергою, говорив, що у світі зараз є «двополярна система», де панують Росія та Китай. Хоча сама країна-агресорка, пояснював гість, союзу з КНР не шукала. Коли ж зайшлося про те, як розвиток війни бачать різноманітні лідери думок, Володимир Огризко висловився за те, що всі такого штибу «експерти» мають нести за сказане не меншу відповідальність, аніж політики.

«Експерти» говорять — дипломати розводять руками

Далі обговорили слова президента Володимира Зеленського про те, що США та Китай спільними зусиллями могли би зупинити цю війну. Шанс на порозуміння двох супердержав є, міркував дипломат Огризко, тим більше, що зазвичай «економіка визначає політичні інтереси». Посеред етеру у студії проєкту раптово зникло світло. Втім, трансляція згодом продовжилася.

Ще трохи поговорили про ризики президентства Дональда Трампа. Експосол у США Чалий нагадував, що саме республіканець «зняв бан» на постачання летальної зброї до України. Тож «треба працювати з усіма». Ще дорікнув українській владі у відсутності «сміливості» у співпраці зі США. Мовляв, немає взаємодії по лінії Офіс президента МЗС Сполучені Штати. Коментуючи вибори у Європі, Олександр Мусієнко додав, що до 90% тамтешніх правих політиків є проросійськими, що є загрозою для європейських країн.

Загалом проєкт «Liga Talk» чимось подібний до токшоу, що виходить на ресурсах «Української правди». Тут немає ведучих, палко відданих певним політсилам, а гості не ладні вчепитися один одному в чуби на п’ятій хвилині програми. Натомість обговорюють поточні питання у цивілізованій дискусії, за що усім, причетним до проєкту, можемо лише подякувати.

11 липня, «Вже на часі», Прямий

У студії були народні депутати: перший заступник голови комітету з питань правоохоронної діяльності Андрій Осадчук («Голос»), перший заступник голови комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайло Цимбалюк (ВО «Батьківщина»), голова підкомітету з питань національно-патріотичного виховання комітету з питань молоді і спорту Василь Мокан (міжфракційне об’єднання «Розумна політика»), депутат Київради Леонід Ємець («Європейська солідарність»). Четверо чоловіків.

Зайшлося про ювілейний саміт НАТО у Вашингтоні, що саме завершився 11 липня. Згадали і другий саміт миру, запланований на осінь, де Україна не проти бачити росіян, а також про «миротворчі» візити прем’єра Угорщини Віктора Орбана. Нардеп Андрій Осадчук із «Голосу» сказав, що «у документах НАТО ніколи не було такої тональності відносно Китаю», якому учасники саміту Альянсу дорікнули за підтримку Росії. Українці натомість «не підіймали планку очікувань» від зібрання.

Депутат Київради Леонід Ємець із «Європейської солідарності», своєю чергою, сказав, що для вступу України до НАТО мають збігтися дві умови: політична воля обох учасників процесу. Принагідно нагадав, що «Порошенко вніс зміни до Конституції», закріпивши безповоротність руху нашої країни до Альянсу. Тут же дорікнув чинній владі: корупція, мовляв, може стати на заваді членству. Ще сказав, що «телемарафон нам шкодить».

Гості Прямого задумалися над шкодою телемарафону

Ведучий Олександр Близнюк, котрий знову модерував дискусію сольно, питав, чи не стануть численні безпекові угоди, що їх нині підписує українська влада, альтернативою вступу до НАТО. Василь Мокан нагадав, що рух до Альянсу прописаний у Конституції України, але додав, що на цьому шляху наша держава ще має провести чимало реформ.

Олександр Близнюк швидко знайшов нову «зраду»: питав, навіщо Україна запросила на черговий саміт миру представників Росії? Мовляв, чи і цей крок не завадить зближенню з західними партнерами? Хоча нагадаємо: у США не заперечують. Честь владної команди ситуативно обстоював нардеп Михайло Цимбалюк із «Батьківщини»: мовляв, партнери багато чого нам обіцяють, але окремих видів озброєння ми чекаємо роками. Тому влада шукає різні шляхи до миру. Леонід Ємець під час етеру кілька разів повторив, що реальною гарантією безпеки для України буде лише натівська «ядерна парасолька».

Нардеп Андрій Осадчук, своєю чергою, критикував Офіс президента за неточність публічних формулювань. Мовляв, там часто говорили про «гарантії безпеки», але жодна з підписаних Україною угод таких не передбачає. Додав також, що одним із варіантів перемоги нашої держави у війні є саме членство у НАТО.

Ще гості позбиткувалися з безпорадності ООН, у Раді безпеки якої якраз головує Росія. Осадчук нагадав, що у статуті організації досі вказаний СРСР і немає жодного слова про Росію.

Наприкінці йшлося про оновлення даних військовозобов’язаних, термін якого добігав кінця 16 липня. Критичні до влади гості та ведучий критикували і цю ініціативу через недосконалість процесу. Андрій Осадчук казав, що штрафи можна буде оскаржити у суді. А Василь Мокан розповів, як сам поїхав оновитися до ТЦК, але його благородні наміри розбилися об величезну чергу охочих і брак фахівців. Тому і маємо результат, сказав нардеп: оновитися встигли близько 3 млн військовозобов’язаних, тоді як їхня кількість може становити всі десять.

Ще трохи поговорили про стан справ у енергетиці. Гості згадували, що допомогти збалансувати енергосистему Україні могла би сусідня Польща. Андрій Осадчук говорив, що на українців чекає «найскладніша зима за останні роки».

11 липня, «Тема», ютуб-канал Наталі Мосейчук

До розмови долучилися телеведучий Микола Вересень, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко, громадський активіст, співзасновник «Першого добровольчого медичного шпиталю» Геннадій Друзенко, політичний консультант Олексій Ковжун, російський опозиціонер Ілля Пономарьов. Загалом п’ятеро чоловіків.

Цей випуск мав назву «Позитивні сценарії для України». Наталя Мосейчук згадувала публікації видання Bild, де ще на початку 2022 року змалювали потенційний план нападу Росії на Україну. Пізніше, нагадувала ведуча, часопис також публікував плани загарбання окупантами українських земель. Та чи реальні вони?

За позитив у випуску, вочевидь, відповідав телевізійник Микола Вересень. Бо сказав: на старті великого вторгнення і сам не вірив, що Україна встоїть. Аж нині працюють всі інституції та системи, у країні єдність — тож, мовляв, «що ви ще хочете?!». Песимістичний Геннадій Друзенко допитувався, а що зрештою можна вважати нашою перемогою? Адже консенсусу тут, мовляв, немає.

«Я більше думаю про поразку Росії», — відбивався Вересень. Мовляв, «80% економістів кажуть, що це — останній рік» (для економіки агресорки — «ДМ»). Медійник пояснював: пострадянська халатність не дозволить росіянам перейти на воєнні рейки та далі вести війну.

Микола Вересень не вірить у збереження російської економіки

Натомість Друзенко заперечував: окупанти, на його погляд, дуже прогресують у виготовленні озброєнь та обході санкцій, поки ми «втрачаємо території». Політичний консультант Олексій Ковжун був на позитивному боці: певнив, що українська армія — великий механізм, тому і змінюється повільно. Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко, своєю чергою, сказав, що Росія не зможе досягти прориву на фронті у найближчій перспективі, бо не має для того засобів.

Микола Вересень не сходив із позитивної стежки: ганив медіа, які поширюють інформацію про свавілля працівників ТЦК, натомість не розповідаючи позитивні історії про мобілізацію. Ведуча нагадала, що медійні особи люблять набирати перегляди на інформаційних вкидах. На доказ ввімкнула на телефоні відео з тіктоку, де один із блогерів без жодних доказів стверджує, що удар по лікарні «Охматдит» організувала чинна влада, якій вигідно підвищувати градус ненависті до Росії. «Це має мільйон переглядів», — говорила Мосейчук.

Далі на ввімкненні російський опозиціонер Ілля Пономарьов, перебуваючи у США, розповідав про перебіг саміту НАТО. Мовляв, на полях зібрання не розглядають інших сценаріїв, окрім переговорів із Росією, і не бачать варіантів поразки Росії. При цьому гість не забув згадати й улюблену фразу російської опозиції про те, що Захід має допомогти знищити «путінізм». Так, немовби у розв’язанні війни винні не всі росіяни, а тільки тамтешній диктатор.

«Захід стримує Росію нами», — песимістично говорив Геннадій Друзенко. Гість традиційно лобіював замороження війни, адже «можна відтяти ногу, щоб зберегти організм». Це містить загрози політичної дестабілізації всередині України, заперечив Ілля Пономарьов. Проти поступок Путіну виступав і Олексій Ковжун, який «не хотів би залишати війну у спадок власним племінникам». Друзенко не відступав: мовляв, говоримо про це у студіях із кондиціонером, поки фронт «рухається у наш бік». Також гість повторював: «Ми платимо за те, що збудували неефективну державу».

Чи мала би Україна виконувати Мінські угоди, якби ми могли передбачити, що станеться потім, цікавилася у гостей ведуча. Геннадій Друзенко говорив, що Донбас ми вже втратили навіть ментально, тож чи потрібно повертати його зараз? Мовляв, майбутнє України важливіше.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
406
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду