Більше жінок — більше сексизму. Статевий баланс на українських токшоу
Репрезентація жінок на українських токшоу — це прекрасна ілюстрація різниці між кількістю та якістю. З погляду сухої статистики, ситуація покращується. У першому півріччі 2019-го на дискусії запрошували всього 11,6 % жінок, у першому півріччі цього року їх кількість зросла майже вдвічі — до 22,1 %. Таким чином, медіа повторили тенденцію нового скликання Верховної Ради, де кількість нардепок збільшилася з 12,5 % до практично 21 %. Проте, з іншого боку, так само як і в парламенті, збільшення кількості жінок не виправило, а лише загострило давні проблеми. Поки політики обговорюють «корабельні сосни», гості токшоу називають опоненток проститутками.
Для зростання кількості жінок на токшоу можна знайти кілька пояснень. Перша й головна — це партія «Слуга народу», активний медійний пул якої складається з великої кількості нардепок: Ірини Верещук, Мар’яни Безуглої, Марини Бардіної, Галини Янченко, Олени Шуляк та інших. Очевидно, що представники влади потрібні на кожній програмі. І «слуги» — це єдина парламентська фракція, яка, за умови наявності на токшоу більше одного свого представника, буває репрезентована виключно жінками.
Друга причина — це медична тематика, яка превалювала на токшоу в першій половині 2020 року. Так сталося, що в цій галузі Україна має досить багато публічних діячок, тож в ефірах можна було побачити інфекціоністок, очільниць закладів, чиновниць МОЗ. На 157 випусків, які ми проаналізували, припали всього два, де жінок було більше, ніж чоловіків. В обох випадках (один, два) це були ефіри «Права на владу» на «1+1» про медичну реформу.
Третім фактором (детальніше про це нижче) стала діяльність каналів Медведчука, які вирішили наситити ефір поплічницями Януковича. Олена Лукаш та Олена Бондаренко зачастили на токшоу й підняли репрезентацію жінок разом із репрезентацією російської пропаганди.
У результаті, якщо минулого року беж жодної жінки проходило майже 26 % ефірів, тепер таких випусків стало в середньому всього 7 %. І між подібними токшоу немає чіткого зв’язку: вони можуть стосуватися корупції, економіки, коронавірусу, децентралізації, зовнішньої політики.
При цьому представництво жінок на конкретних програмах залежить не так від прогресивності редакційної політики, як від особливостей формату. Чим коротше й «елітарніше» токшоу, тим менше там жінок.
Наприклад, минулого року «Свобода слова» на ICTV мала найвищу середню кількість спікерок (дві на випуск), адже, крім політиків, запрошувала на свої ефіри експертів та громадських активістів. Серед яких було традиційно багато жінок. У 2020-му ICTV змінив концепцію й тепер кличе у студію здебільшого керівників відомств та очільників фракцій. Серед яких жінок значно менше, тож і показник «Свободи слова» опустився до середніх 1-2 спікерок на випуск.
Практично таку ж середню кількість жінок кличе у свою студію Савік Шустер на каналі «Україна» (дві на випуск). І робить це з тієї ж причини. Зазвичай, щоби потрапити на цю «Свободу слова», вам треба бути або мером, або міністром, або топовим спікером фракції, або ну дуже скандальним ньюзмейкером. Ексклюзивний доступ мають також лобісти Ріната Ахметова, але серед них практично немає жінок.
«Право на владу» на «1+1» майже не змінювало формат за рік і продовжує запрошувати чиновників, топових спікерів фракцій, журналістів та громадських активістів. Статева динаміка тут відобразила зміни в українській політиці. Середня кількість спікерок зросла з 1-2 до 2-3 на випуск.
«Ехо України» на Прямому з часів минулого моніторингу змінило статус із головного токшоу влади на головне токшоу опозиції. Сюди більше не приходять топові чиновники, очільники відомств, лідери фракцій. Натомість програма запрошує багато «попередників» та діючих рядових нардепів. Зокрема, «Голос», який на «Свободу слова» на ICTV завжди відправляє Сергія Рахманіна, на Прямому зазвичай представлений Інною Совсун. Усе це в купі зі зміною політичного ландшафту країни призвело до того, що на «Ехо України» стало майже вдвічі більше гостей-жінок: із середніх 1 до 1-2 на випуск.
Найбільша кількісна метаморфоза трапилася з трьома токшоу Медведчука. Ще минулого року на місцеві ефіри приходила в середньому одна жінка, тепер — 3-4. При цьому програми кума Путіна практично не змінювали свій формат. Це найдовші токшоу на телебаченні (інколи по шість годин), які запрошують найбільше гостей і зовсім не ціляться у владні верхи. Здебільшого на «Український формат», «Пульс» та «Народ проти» ходять рядові нардепи, тож саме тут можна зустріти найбільше спікерок «Слуги народу». Крім цього, позитивну з точки зору статевої репрезентації роль відіграють сумнівні політичні вподобання каналів. Так сталося, що саме Олена Лукаш найкраще дискредитує Революцію гідності та громадських активістів. Тож її часто кличуть в ефір. Олена Бондаренко зі знанням справи займається лобіюванням проросійської політики. Наталя Королевська вміло відстоює ідеї миру на російських умовах. Ірина Паламар виступає універсальною спікеркою з особливим талантом до теорій змов про Сороса.
Власне, саме на прикладі токшоу Медведчука чи не найбільше помітна другорядна роль жінок у публічній українській політиці. Рекордний показник «Українського формату» (4-5 жінок на випуск) забезпечується, зокрема, блоком «Післямова», де після завершення програми виступають менш зіркові коментатори. Наприклад, Ірина Паламар. Найменший серед колег по Медведчуку показник «Пульсу» на «112» (2-3 жінки на випуск) пояснюється одразу чотирма особистими інтерв’ю на початку кожного шоу. Тут ведучі обслуговують найбільш важливих для каналу гостей і серед них майже не буває жінок.
Узагалі, як ми вже писали вище, збільшення репрезентації жінок лише підкреслило сексизм у медіа та політиці. Канал «Наш», наприклад, на честь рекордної кількості нардепок у Верховній Раді випустив матеріал «Політичний квітник: топ-10 найкрасивіших депутаток». Також, для кращого занурення, ви можете поглянути на номінантів премії «Це яйце» або послухати самих політикинь.
Це може звучати парадоксально, але відсоток жінок на токшоу практично не корелюється з сексизмом на програмах чи каналах. Наприклад, обидві «Свободи слова» мають найнижчий відсоток спікерок (19,4 % — ICTV, 16,6 % — «Україна») і, разом із тим, місцеві гості майже ніколи не дозволяють собі принизливих звернень, вульгарних жартів чи іншого менсплейнінга. Тому що сюди зазвичай запрошують якісних коментаторів, а модератори здебільшого стежать за рівнем дискусії. Хіба що до Шустера може прийти якийсь Гордон. Також системного сексизму немає у «Праві на владу» на «1+1».
«Ехо України» запрошує 22,1 % жінок, проте тут вистачає різноманітних проявів дискримінації. Головним чином, від ведучого Матвія Ганапольського, який може в ефірі назвати народну депутатку «моя крихітка», або закликати журналістку, що веде включення з Нормандського саміту, «Найти француза. Жрать круассаны». Співведуча Ганапольського Альона Курбанова також була помічена у поширені стереотипів. Наприклад, про джентльменів, які мали б зупинитися, коли побачили «жіночу реакцію» опонентки.
Чи не найкращі кількісні показники репрезентації жінок мають токшоу Медведчука. 21,6 % у «Пульсу», 22,5 % в «Народу проти» (ZIK), рекордні 26,9 % в «Українського формату» (NewsOne). При цьому згадані програми та їхні канали — це справжнє пекло дискримінації, сексизму та просто мови ненависті. Ці медіа однозначно найгірше серед згаданих ставляться до жінок.
На NewsOne Ілля Кива розповідає, що жінки завжди будуть другорядними, бо Ісус був чоловіком. На «112» Євгеній Червоненко вчить народних депутаток «сдвинув ноги, сидеть на токшоу» та стверджує, що «мне женщины рот не затыкали». ZIK випускає «Прогноз погоди від "гарячої" ведучої», де камера буквально опускається по жінкам. І це вже кажучи про постійні спроби каналів Медведчука поговорити про «сексизм у політиці», які закінчуються то звинуваченням жертв. То абсолютно серйозними розповідями, що жінки мають більше хромосом, ніж чоловіки. То зізнаннями «подсаживал к мужчинам женщин в кабинет — чтобы тараканы не заводились. Потому что женщина все уберет и посуду помоет». І ми вже згадували про Іллю Киву? Він вважає, що це «гомосексуалісти» навчили жінок кричати про рівність.
Збільшення відсотка спікерок на токшоу каналів Медведчука лише збільшило кількість цілей для сексизму. Тут постійно можна почути зменшено-пестливі варіанти імен опоненток, недоречні компліменти і, звісно, апеляції до статті. Наприклад, «я не сварюся з жінками» чи «ну, ви ж така гарна жінка, шо ж ви…» Окремо варто відзначити токшоу «Пульс», яке просто не може пройти без сексизму в бік ведучої Анни Степанець. Наприклад, 7 липня Дмитро Співак двічі цілував її «от всех мужчин». А ми думали, пані Степанець може цілувати в ефірі лише Медведчук.
Мабуть, у 2020 році вже нікому не треба пояснювати, чому репрезентація жінок важлива. І, на щастя, в силу тих чи інших обставин відсоток спікерок на токшоу зростає. Наступний крок для ведучих та завсідників — навчитися, як правильно поводитися з жінками. І ми зараз не маємо на увазі «берегти» чи «милуватися». Навпаки, оцінювати людей однаково — виключного за професійними якостями та посадами. А не статтю.
Фото: elitebusinessmagazine.co.uk