«Свобода слова» (ICTV), 6 квітня

Цього дня на глядачів «Свободи слова» чекав мікс вражень: трішки звітів чиновників, трішки закликів популістів, трішки Володимира Гройсмана.

В ефір потрапили: Віктор Ляшко, заступник міністра охорони здоров’я, головний санітарний лікар України; Володимир Гройсман, прем’єр-міністр України (2016–2019 рр.); Ярослав Железняк, народний депутат, заступник голови фракції партії «Голос»; Вікторія Войціцька, Національна освітня асоціація, народна депутатка 8-го скликання; Андрій Садовий, міський голова Львова; Андрій Герус, народний депутат, «Слуга народу», голова комітету з питань енергетики; Іван Крулько, народний депутат, фракція ВО «Батьківщина»; Дмитро Наталуха, народний депутат, «Слуга народу», голова комітету з питань економічного розвитку. Загалом вісім гостей (сім чоловіків та одна жінка).

Першим біля мікрофона виступав Віктор Ляшко. Більшість часу ведучий допитувався в нього, чому Україна робить так мало тестів на коронавірус. А лікар пояснював, що вже зараз лабараторії можуть робити по 30 тисяч тестів на тиждень, але роблять лише по тисячі в день, адже більше просто немає зразків. При цьому всі пневмонії, за словами Ляшка, вже тестуються. Коли ж ведучий запитав про масове тестування, яке допомагає виявити безсимптомне поширення, заступник міністра відповів, що ним займуться тоді, коли завантажать першу чергу — із симптомами. Прямо як у маршрутці: не почнуть, поки повна не набереться. Крім того, Ляшко підкреслив, що найбільш заразними є саме люди із симптомами, й заявив, що влада обрала іншу стратегію — не масове тестування, а самоізоляцію. Також Ляшко пояснював, що прогулянки в парках заборонили тому, що українці не мають достатнього рівня свідомості й порушують правила соціального дистанціювання. І анонсував чергове «наповнення ринку масками»

Після цього «Свобода слова» провела включення з Володимиром Гройсманом. Двома тижнями раніше на токшоу вже спілкувалися з Яценюком. Виступ експрем’єра Гройсмана вийшов не надто змістовним: «Якщо би мене запитали, що би я робив, якби був прем’єр-міністром, я би дав коротку відповідь із трьох частин. Перше — потурбувався про найбільш незахищених», — розповідав Гройсман. Крім того, він критикував імпорт електроенергії з Росії, закликав підтримувати економіку й нагадував про свої досягнення.

Андрій Герус критикував ДТЕК Ахметова за агресивну політику та намагання підвищити тарифи; пояснював, що виграні «Нафтогазом» гроші розділили між бюджетами цього та попереднього років; анонсував потенційне призначення міністра енергетики вже цього тижня (не склалося); і сказав, що контракт голови «Нафтогазу» Андрія Коболєва продовжили, бо інших претендентів на посаду просто не подали.

Ярослав Железняк критикував уряд, мовляв, замість нього все робить парламент. Також Кабміну дісталося за високі штрафи через порушення карантину, захворюваність серед лікарів та низьку кількість тестів. Другу частину промови Железняк присвятив стратегії переходу на «гнучкий карантин». Мовляв, це потрібно для порятунку економіки. Гнучкий карантин, який пропонує Железняк, — це, наприклад, вихід на роботу тих, хто не може працювати дистанційно (із забезпеченням їх засобами захисту). Але групи ризику все одно повинні залишатися в ізоляції.

Дмитро Наталуха теж вважав, що квітень має стати останнім місяцем економічного карантину, адже до кінця травня ми буцімто просто не витримаємо. І жалівся на несправедливість теперішніх обмежень, мовляв, вони вигадані «з висоти багатоповерхівок». А от китайський сценарій короткої повної блокади Наталуха хвалив.

Наприкінці програми гості коротко обговорили, що робити з усіма правками до законопроєкту про банки. Ярослав Железняк сказав, що, можливо, пропозиції народних депутатів можна буде групувати. Іван Крулько стверджував, що міг би дати стосовно правок кілька порад, але не буде робити цього зараз. Яка сильна державна позиція. У власному виступі Крулько критикував законопроєкт про банки, продаж землі та умови співпраці з МВФ.

Загалом вийшла дуже багатогранна, але трішки незбалансована програма. Адже «Батьківщині» та «Голосу» покритикувати владу дали, а «ОПЗЖ» та «Європейській солідарності» — ні.

«Український формат» (NewsOne), 8 квітня

На фоні відсутності нових гучних подій канал Медведчука крутив старий набір маніпуляцій: теорії змови про коронавірус, демонізацію МВФ, заклики до дефолту.

Свій порядок денний просували: Ілля Кива, Михайло Опанащенко, Наталя Королевська, народні депутати, «Опозиційна платформа — За життя»; Юрій Камельчук, Ірина Верещук, Євгеній Шевченко, народні депутати, «Слуга народу»; Олена Бондаренко, екснародна депутатка від Партїі регіонів; Андрій Портнов, заступник голови Адміністрації Януковича; Надія Савченко, екснародна депутатка України. Політичні коментатори: Олександр Солонтай та Вадим Карасьов. На післямову прийшли також: Олена Мошенець, народна депутатка, «Слуга народу»; Андрій Лесик, член партії «Опозиційна платформа — За життя»; Тетяна Проторченко, членкиня партії Надії Савченко. Загалом 14 гостей (вісім чоловіків та шість жінок).

Без центральної теми розмови ефір «Українсього формату» перетворився на калейдоскоп маніпуляцій. Проросійські політики намагалися пропіаритися в усіх можливих напрямках.

Наприклад, у черговий раз критикували МВФ. Олена Бондаренко переконувала, що Міжнародний валютний фонд — це «гільйотина» і взаємодія з ним ще нікому не допомогла. А як же, наприклад, Туреччина? Також Бондаренко стверджувала, що в її часи влада проявляла значно більшу принциповість, мовляв, Азаров сам ставив умови МВФ. І продав євроінтеграцію за «борг Януковича», але хто ж сьогодні про таке згадує. Надія Савченко розповідала, що вона, як і кожен українець, уже «винна 20 тисяч доларів». Не знаємо, кому там винна Савченко, але зовнішній борг України у шість разів менший. Вадим Карасьов вважав, що кредитори не дозволять нам оголосити дефолт, але, взагалі, це був би «хороший выход». Олена Бондаренко називала дефолт «успешным механизмом против рейдерства целой страны». Про потенційні наслідки дефолту для самої України регіонали чомусь не згадували: девальвація, скорочення видатків, зменшення економічного зростання, соціальне напруження. В ідеалі такий сценарій можна було би втілити прямо на день народження Путіна.

Дісталося також «банківському законопроєкту». Без його ухвалення МВФ не надасть Україні кредит, а отже нашій державі буде, цитуючи міністра фінансів, «дуже складно». Що, звісно ж, теж вигідно Росії. Тому Михайло Опанащенко розповідає, що це Сорос та Порошенко накинули «удавку» на банківську систему України, а запропонований законопроєкт буцімто дозволяє їм уникнути відповідальності. Схожу теорію просував також Ілля Кива.

В інший час проросійські політики просто критикували владу. Олена Бондаренко переконувала, що якщо уряд виділяє гроші на культуру, то не серйозно ставиться на коронавірусу. І прогнозувала дефіцит продуктів у магазинах. Наталя Королевська стверджувала, що війна не має жодного стосунку до пенсії (її пенсії, можливо?), продукти дорожчають, а влада тим часом платить людям копійки й об’єднується з Порошенком. Ірина Верещук у відповідь заявила, що «ОПЗЖ» в такому разі об’єдналася з «Батьківщиною». Але поплічниця Януковича заперечила це пафосною тирадою: «Когда люди голосуют вместе, и поддерживают президентские, правительственные законы, это и есть коалиция. А когда люди не голосуют и не поддерживают программы сдачи Украины, предательства нашей страны и людей, продажи за бесценок сегодня украинской земли, продолжения реформы Супрун, подыгрывание международным спекулянтам в лице МВФ, то это не объединение. Это еще остались политические команды в стране, которые защищают сегодня интересы людей». Ага, тільки цих людей всього кілька і співпраці з ними «ОПЗЖ» чомусь не визнає. Тези про порушення регламенту під час голосування та коаліцію «Слуги народу» і «ЄС» просували також ведучі.

І, звісно, NewsOne продовжував розганяти небезпечну брехню про коронавірус. Ілля Кива розказував, що більше українців загине від голоду, ніж від коронавірусу. Та пропонував відправити українську владу на курси управління державою в Білорусь. Це просто, щоб ви знали, на які політичні ідеали, крім Путіна, орієнтується «ОПЗЖ». Надія Савченко вирішила, що в Україні ще недостатньо хворих для карантинних заходів. Коли Савченко нарешті зрозуміє, що весь сенс карантинних заходів у тому, щоб у нас і не було «достатньо» хворих?! Крім того, екснародна депутатка переконувала, що міністр охорони здоров’я буде приховувати кількість вилікуваних, аби продовжувати карантин і наживатися на медицині. Й завершила свій спіч фразою: «Якщо аналізувати аналітикам тотально картину, то тотально в нас геноцид». Аналітика, гідна NewsOne.

Вадим Карасьов та Олена Бондаренко розхвалювали систему Семашко. Так от навіщо росіянам перепустки для виходу з дому, бо в них дуже ефективна медицина… Також Олена Бондаренко чомусь вирішила, що в українській медичній системі після реформи неможливо знайти жодної згадки про профілактику. Із двадцяти обов’язків сімейного лікаря три стосуються профілактики. Народний депутат від «Слуги народу» Євгеній Шевченко заявив, що коронавірус переможе «солнышко наше украинское» і що українці значно «чище» за італійців «в смысле гигиены». У ВООЗ вплив тепла на коронавіс заперечують уже більше місяця. Ведучий Віталій Дикий тим часом стверджував, що в Китаї «найефективніша система охорони здоров’я». По-перше, дивно хвалити китайські коронавірусні обмеження після критики значно ліберальніших українських заборон. По-друге, китайським даним навряд чи варто вірити беззастережно.

Крім усього цього, на шоу були просто дуже дивні моменти. Ілля Кива встав і почав кричати, що буде перераховувати свою зарплату у Благодійний фонд Портнова. Народний депутат Євген Шевченко звинувачував Україну в тому, що вона була надто гордою й посварилася, наприклад, із Росією, через що втратила ринки. На відсутності гордості та російському ринку Шевченко розуміється, адже всього півроку тому з’являвся на телебаченні агресора. Також NewsOne провів включення з якоюсь Іриною з окупованих територій, яка розповіла, що в них там усе добре — карантин діє. І прямо під час ефіру «Українського формату» з’явилося повідомлення про мінування в Олександрівській лікарні, тож його проросійські гості теж використали з користю: вирішили, що фейк могло вкинути саме МВС, та розповіли про найнятих владою радикалів, особливе ставлення до злочинців-атовців і легалізацію криміналу на прикладі «добробатів».

А ще ведучі попросили Євгенія Шевченка проявляти повагу й не називати Наталю Королевську «Наташенькою». Це цілком виправдане зауваження. Але хотілося б, щоб на NewsOne так ставилися до всіх гостей.

У передмові програми виступав Андрій Портнов, але нічого цікавого не сказав. Останнім часом складається враження, що поплічник Януковича просто виговорив усі свої темники. Цього дня він знову жалівся на Революцію гідності, активістів, патріотів, «масову страту в Одесі», бездіяльність влади у справах Порошенка, відзначення нацистів. Можливо, йому варто взяти перерву, ще раз втекти з країни й набратися нових ідей? Теоретично ведучі NewsOne могли би розкрутити Портнова на нову інформацію. Наприклад, після того, як він прокоментував свої погрози прокурору фразою: «Я никого не боюсь [...] Остановить меня невозможно». Але все, на що вистачило співробітників Медведчука, — це запитання в дусі «Сергій Стерненко, який вбив людину й транслював це в прямому ефірі, на свободі…».

Післямова шоу в черговий раз нагадувала його скорочену основну частину. Михайло Опанащенко закликав брати ресурси «де дешевше», наприклад, у Росії. Тетяна Проторченко заявляла, що коронавірус майже не вплинув на показники смертності в Україні, а от економічна криза може серйозно зашкодити державі. І ще одна членкиня партії Савченко, яка не розуміє зв’язку між обмежувальними заходами та показниками смертності. Андрій Лесик переконував, що влада просто вигадує статистику хворих і реальної боротьби з епідемією не ведеться. Крім того, Лесик вирішив, що більшість українців давно вже перехворіла коронавірусом у легкій формі й, насправді, все не так страшно, а просто комусь вигідно.

Усю цю ахінею можна звести до спільної мети: підігріву суспільного напруження. На владу не можна покластися, продукти скоро закінчаться, коронавірус просто використовують, нас усіх продають МВФ — погодуйте цим глядачів достатньо довго й хтозна, до чого вони вдадуться. Можливо, навіть проголосують за «ОПЗЖ» в жовтні.

«Право на владу» («1+1»), 9 квітня

Ефір «Права на владу» цього тижня вийшов якимось аж занадто нечітким. Токшоу намагалося одночасно поговорити і про охорону здоров’я, і про економіку. І з чиновниками, і з незалежними експертами. Не допомагала програмі також дуже відчутна роль Юлії Тимошенко, яка, до речі, виявилася єдиною не пов’язаною з Ігорем Коломойським політикинею в ефірі. Чи все-таки пов’язаною?

Коронавірус обговорювали: Віктор Ляшко, заступник Міністра охорони здоров’я України, головний санітарний лікар України; Марина Лазебна, міністерка соціальної політики. Юлія Тимошенко, голова фракції ВО «Батьківщина»; Олександр Корнієнко, перший заступник голови фракції партії «Слуга народу»; Ігор Палиця, народний депутат групи «За майбутнє»; Олександр Ткаченко, народний депутат від фракції «Слуга народу»; Олег Устенко, радник президента України з економічних питань, член наглядової ради Міжнародного фонду Блейзера; Михайло Кухар, викладач макроекономіки в бізнес-школі, старший економіст Ukraine Economic Outlook; Олена Шевцова, радниця командувача Сухопутних військ ЗСУ, членкиня Ради волонтерів при Міноборони України; Катерина Булавінова, інфекціоністка, медична експертка Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні. Загалом десять гостей (шість чоловіків і чотири жінки).

Початок шоу взяв на себе Віктор Ляшко. Він розповів, що перевірив ситуацію на Миколаївщині й там нічого не приховують, — зареєстрованих хворих на момент програми справді не було. Також заступник міністра повідомив, що влада створила гарячу лінію й опрацьовує всі відмови в тестуванні. І ще раз заявив, що Україна проводить достатньо тестів. А результати карантину ми побачимо вже за 7-8 днів.

Далі у студію включилася Марина Лазебна. Міністерка пояснила, що для виплати пенсіонерам обіцяної «тисячі» спочатку потрібно прийняти зміни до бюджету. А от всі люди старші за 80 років уже отримали свої надбавки. Також чиновниця розповідала про різноманітні механізми допомоги пенсіонерам (через гарячу лінію, онлайн-послуги) і встрягла в невелику суперечку з Юлією Тимошенко. Лідерка «Батьківщини» закликала підняти мінімальні пенсії до рівня мінімального прожиткового мінімуму, а міністерка казала, що це питання не лише до уряду, а й до науковців та парламенту. «Просто зробіть це і все», — «порадила» в результаті Тимошенко.

Насправді, лідерка «Батьківщини» весь вечір намагалася дати владі «корисні поради». Наприклад, цілих шість хвилин проповідувала свій план не зменшувати доходи бюджету, а просто побороти корупцію. «Те, що я раджу робити уряду, — це розумні кроки, які не заштовхають Україну в боргову яму», — рекламувала себе Тимошенко. «Я переконана, якщо б я могла зараз безпосередньо в уряді президенту передати покрово все, що треба робити, то сьогодні би Україна так тяжко не переживала ці часи», — знову хвалила себе Тимошенко ще через півгодини. «Ми цей бюджет підтримати на можемо. Але ми все-таки готові розповісти вам по пунктах», — пропонувала Тимошенко наприкінці програми. Здається, хтось дуже скучив за увагою. Коли Наталія Мосейчук нагадала Юлії Володимирівні про її власні дії під час кризи у 2009 році, експрем’єрка визнала (!), що робила помилки. Але весь інший час усе одно розповідала лише про успіхи.

Ігор Палиця тим часом жалівся, що найефективніше епідемії протидіють місцеві чиновники, а все, що робить державна влада, — це профанація. Олександр Корнієнко сказав, що рішення центральної влади інколи просто неправильно інтерпретуються на місцях. І що місцеві чиновники часом вводять навіть незаконні обмеження, але ніхто поки що не намагається їх заперечити, адже вони спрямовані на порятунок людей.

Олександр Ткаченко заявив, що для закриття церков треба рішення самих церков, і він сподівається, що «з огляду на соціологічні опитування, такої кардинальної міри не доведеться робити». На жаль, ведуча так і не уточнила, яка соціологія мається на увазі. Це опитування віруючих чи Ткаченко переживає за передвиборчі рейтинги?

І в цей же час десь у паралельному вимірі свої поради давали експерти. Лікарка Катерина Булавінова закликала відповідальних осіб одразу вести хворих із підозрою на пневмонію туди, де є захищений медичний персонал та апарати штучного дихання. І пропонувала залучити до допомоги лікарям додаткові руки, наприклад, Нацгвардію. Михайло Кухар закликав тих, хто може, заплатити податки одразу за кілька місяців. Олег Устенко пояснював, що Україна не може, як деякі інші країни, виплачувати людям частину втрачених зарплат. Інакше це розкрутить інфляцію й від неї найбільше постраждають якраз такі незахищені верстви населення.

Мабуть, «Праву на владу» все ж варто було вибрати якусь одну тему та склад гостей. Наприклад, протистояння між владою та опозицією. Або дискусію між владою та експертами. А так вийшло, що кожен учасник ефіру намагався говорити про щось своє. А точніше чекати, поки Юлія Тимошенко в черговий раз похвалить свою стратегію.

«Ехо України» (Прямий), 10 квітня

«Ехо України» продовжує зніматися у студії, але більше, ніж будь-коли, нагадує маленьке домашнє виробництво. На жодному іншому токшоу ви не побачите, як ведучий ходить по приміщенню каналу, раптово вирішує робити гостям тести на коронавірус чи називає народного депутата «пацан». Це все, звісно, жахливо. Але дуже весело.

У ситкому знімалися: Борислав Береза, в ролі позафракційного екснародного депутата; Ігор Лапін, у ролі екснародного депутата від «Народного фронту»; Павло Розенко, в ролі ексвіцепрем’єр-міністра. Максим Яковлєв, у ролі директора Школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії; Микола Скорик, у ролі народного депутата від «Опозиційного платформи — За життя»; Юлія Клименко, в ролі народної депутатки від «Голосу». Загалом шість гостей (п’ять чоловіків та одна жінка).

Почалося шоу з невеличкого стендапу. Ведучий Матвій Ганапольський розповів, що на фоні сидіння вдома жінка хоче вбити його сокирою, а він сам хоче придушити дітей. Софія Федина не радить казати такого на камеру. Потім Максим Яковлєв похвалив українських жінок за те, що вони дають значно більший приріст на PornHub, ніж українські чоловіки. Співведуча Альона Курбанова жалілася, що похід жінок на PornHub — це якраз питання до чоловіків. Сакраментальну фразу видав Павло Розенко: «Я не перевіряв, але кажуть, що PornHub зробив взагалі безкоштовний ресурс». Всі кажуть, що не перевіряли.

Далі Матвій Ганапольський показав глядачам, як виглядають куплені в аптеці українські тести на коронавірус, і… раптом вирішив дати гостям можливість скористатися ними у прямому ефірі. Безкоштовний піар на дорозі не валяється, тож на наступні двадцять хвилин токшоу перетворилося на реаліті-шоу. Борислав Береза та Максим Яковлєв (комплектів було тільки два) у прямому ефірі намагалися розібратися, як ці тести взагалі робляться, а потім справді їх робили. Пробивали собі пальці та давили з них кров. Усе це в супроводі коментарів ведучого, який то прощався з героями, то закликав їх давити більше крові. На початку програми всі ці люди сиділи в різних частинах приміщення каналу, тож щоби зробити тести, Ганапольському з оператором довелося походити по майданчиках. І поімпровізувати з камерою, яка не скрізь діставала. Про правила карантину при цьому всі, звісно ж, забули.

Загалом, обидва тести показали негативний результат, але один із них підозріло довго не працював. Ведучий у відповідь на це вирішив, що «ми не можемо обісратися» і, що, якщо українські виробники продають неякісні тести, то такий скандал остаточно поховає владу. На превеликий жаль, на цьому веселий, легкий і місцями смішний ефір «Еха України» закінчився. Далі студія повернулася до буднів Прямого каналу.

Ігор Лапін розповідав, що в Україні формується поліцейська держава й відбувається узурпація влада. Павло Розенко стверджував, що влада свідомо не тестує громадян, щоб Зеленський міг звітувати про успіхи. І обурювався, що чиновники отримують по 47 тисяч гривень, поки пенсіонери жебракують. У ексміністра вже давно заїло популістичну платівку на цій темі, але ведучі Прямого чомусь досі не можуть нагадати Розенку, як він сам заробляв по 174 тисячі. Борислав Береза критикував непропорційний розподіл тестів між областями та Державним управлінням справами. Матвій Ганапольський показав глядачам звернення Зеленського та Порошенка й натякнув, що шостий президент позичив ідею страхувати медиків у свого попередника. Хоча вона лунала й раніше. Крім цього, ведучий сказав, що не буде підкорятися, якщо Україна вирішить повторити російський досвід «перепусток» під час карантину. Зате в сюжеті про те, як українська поліція карає порушників протиепідемічних заходів (зокрема, плавця в Гідропарку), Прямий неочікувано став на бік правоохоронців.

Чого, звісно ж, не можна було сказати про ситуацію навколо підозри Тетяні Чорновол. Матвій Ганапольський обурювався, що всі українські правоохоронці займаються чотирма людьми: «От у нас чотири смертельні вороги рідної неньки-України. Які зичать їм смерті. Порошенко фінансує, Федина й Звіробій — бойовики, і Чорновіл, не знаю, хто вона. Шо? Вбивця! Чорновіл — вбивця». Ігор Лапін розповідав, що у владу прийшли реваншисти, які тепер «доганятимуть» активістів. «Те, що ми не дострелили в 2014 році, воно буде по-трошки, по-трошки повертатися в державу Україна. Я, можливо, кажу занадто емоційні речі, але так воно і є», — стверджував Лапін. Можливо, у Прямого все ж занадто ліберальне ставлення до жартів про вбивства.

Борислав Береза тим часом закидав владі подвійні стандарти (ігнорування власних злочинців), Олександру Бабікову — конфлікт інтересів, проросійським силам — реванш із метою розколу. Також у студії провели включення із самою Тетяною Чорновол, яка на питання ведучого, чи має її кримінальне переслідування особисті мотиви, відповіла, що має. І висловила бажання стати генеральним прокурором.

Включалася у студію й Софія Федина. Вона звинуватила частину фракції «Слуг народу» в бажанні «продати Україну Коломойському» (тут ведучий раптом вирішив, що це занадто гучне звинувачення). І запропонувала теорію змови: заблоковувавши співпрацю з МВФ, Україну можуть намагатися продати Путіну. Дісталося від гостей також «банківському законопроєкту». Микола Скорик стверджував, що ініціатива не «антиколомойська», а «антиукраїнська», й постійно натякав, що у виникненні проблем із «Приватбанком» (та подальшій націоналізації) можуть бути винні керівники Нацбанку. Борислав Береза критикував законопроєкт за радикальні зміни банківської системи та неможливість забезпечити справедливість для власників справді незаконно відібраного майна.

А наприкінці програми Матвій Ганапольський провів включення з Антоном Поляковим, народним депутатом-героєм, який зареєстрував шість тисяч правок до банківського законопроєкту, а потім висунув «вимоги» для їх відкликання. Ведучий поводився з гостем відверто некоректно: називав його дії «шантажем», постійно перебивав народного депутата, звертався до нього «пацан» та «дорогой мой». Але, якщо не враховувати форму, то Ганапольський нарешті робив те, що повинні робити журналісти: добивався від гостя правди й не давав йому брехати. Народний депутат каже, що його слова вирвали з контексту? Повторимо йому відео. Тікає від конкретного запитання? Перепитаємо. От би на Прямому так прискіпливо ставилися до всіх політиків. А то наприкінці програми Павло Розенко заявив, що вся відповідальність за Верховну Раду лежить на Зеленському, адже це він привів «слуг народу» у владу. І ніхто не нагадав Розенку про Борислава Розенблата, Олега Гладковського, Ігоря Кононенка…

Після цього ефіру виникає враження, що «Ехо України» варто серйозно задуматися і змінити формат. Конструктивні розмови про політику тут не вдаються через надмірну заангажованість. Але у програми добре виходить бути легким розважальним шоу: ефіром, де купка друзів просто обговорює новини та намагається зробити собі тест на коронавірус.

«Свобода слова» («Україна»), 10 квітня

Савік Шустер цього дня вирішив присвятити майже весь свій ефір подоланню економічної кризи після карантину. Що насправді чудово, адже ця тема корисна й у її межах можна обговорити найрізноманітніші ідеї та підходи. Проблема лише в тому, що не всі українські політики хочуть пропонувати ці підходи. Вони хочуть «створити робочі місця», «подолати корупцію», «наповнити бюджет» та промовляють інші пусті загальні слова, які входять до «чіткої стратегії нашої партії».

Вихід із кризи шукали: Денис Шмигаль, прем’єр-міністр України; Сергій Марченко, міністр фінансів України; Ігор Петрашко, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України; Марина Лазебна, міністерка соціальної політики України; Юлія Тимошенко, лідерка партії ВО «Батьківщина»; Артур Герасимов, співголова фракції партії «Європейська солідарність»; Юрій Бойко, співголова фракції партії «Опозиційна платформа — За життя»; Ярослав Железняк, заступник голови фракції партії «Голос»; Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України.

Першим біля мікрофона виступав Денис Шмигаль, його промова не відрізнялася особливою конкретикою. Прем’єр розповідав, що в уряду є план виходу з карантину, але він сирий і над деталями ще працюють. Свою стратегію Кабмін начебто планує представити після Великодня, коли захворюваність має почати спадати. І Шмигаль уже обіцяв, що вона буде однією з найкращих серед країн-сусідів. Також уряд працює над програмою підтримки енергетики, «буде вирішувати окремо» питання заборгованості «Енергоатому» і вже підібрав кілька кандидатур на посаду міністра енергетики. Останнього буцімто досі не призначили, бо шукають найкращого професіонала. Крім того, Шмигаль пояснював, що український бізнес планують рятувати через допомогу з кредитами. І анонсував, що вже в травні Україні доведеться «йти на роботу», але досі залишається питання на яких умовах.

Елла Лібанова в цьому ж блоці розповідала, що в Україні більше трьохсот тисяч безробітних (але це лише ті, що зареєструвався). Стверджувала, що найбільше від кризи страждають люди в містах, адже, втративши роботу, вони можуть втратити й орендоване житло. Та прогнозувала, що саме мікробізнес, який перший «впав» під час кризи, першим із неї й «підніметься». Економічного прориву він не дасть, але начебто забезпечить робочі місця.

Опозиція ж провела цю частину ефіру, як і, варто визнати, всі наступні за двома заняттями: критикою майже кожного кроку влади та розвалюванням самих себе. Артур Герасимов, наприклад, сказав, що опозиція хоче рятувати країну більше, ніж влада, й почав піарити «чітку стратегію "Європейської солідарності" Петра Порошенка». Але цього вечора Шустер не давав партіям агітувати. Чітку програму партії «Голос» він теж перервав.

Наступним до трибуни вийшов міністр економіки Ігор Петрашко. Він сказав, що влада в першу чергу намагатиметься зберегти робочі місця, а не створити нові. Й анонсував дві програми допомоги бізнесу: нові кредити під державні гарантії та виплата державою відсотків по вже взятих кредитах, якщо підприємство зберігає робочі місця. Тут Юлія Тимошенко неочікувана розкритикувала владу не за недостатню допомогу людям, а за утопічну. Мовляв, у бюджеті на це просто немає грошей і насправді нам необхідно змінювати банківську політику та керівництво НБУ.

Виступ міністра фінансів Сергія Марченка страждав від постійного самопіару опозиціонерів найбільше. Тут уже навіть Савік Шустер не витримав і попросив «досвідчених політиків» не тільки ставити запитання, але й слухати відповіді. Юрій Бойко розповідав про корупцію влади на масках та вибірковості карантину. Юлія Тимошенко нагадувала про геніальну боротьбу свого уряду з кризою. Коли Україна, нагадаємо, набрала 26 млрд доларів кредитів. Артур Герасимов переживав, що Зеленський веде Україну до дефолту. Сам міністр Сергій Марченко стверджував, що для реструктуризація українських боргів немає передумов. Пояснював, що зараз він не може просто звільнити сумнівних керівників, бо тоді йому доведеться керувати їхніми установами в ручному режимі. Підтвердив, що без законопроєкту про банки Україна не отримає грошей МВФ, але, хоч і дуже складно, обійдеться без дефолту.

А от на запитання про корупційні схеми з НДС, про які заявляв попередній міністр фінансів, Сергій Марченко чітко не відповів — порадив адресувати його правоохоронцям. Схожа ситуація виникла і з запитанням про те, як народні депутати можуть голосувати за бюджет, де врахований кредит МВФ, якщо досі не прийняли законопроєкт про банки, без якого ми цього кредиту не отримаємо. «Сподіваємося на те, що парламент проявить добру волю і прийме необхідні закони», — відповів Марченко, хоча й уточнив, що влада в разі неможливості запозичень може вдатися до інших радикальних кроків.

Міністерка соціальної політики присвятили свій виступ розповіді про різноманітні програми та механізми соцзахисту. Але найбільше в цій частині ефіру виділився Артур Герасимов: «Знімають [бюджетні кошти. — Авт.] з львівського регіона. Зі Львова. Я думаю тому, що там, за останніми дослідженнями, "Слуга народу" не долає навіть 5 %-й бар’єр [...] Хочуть вибори скасувати, тому що, мабуть, з тріском їх програють». Його що покусав Олег Синютка? Савіка Шустера до цього моменту уже почав відверто дратувати Герасимов, тож ведучий відповідав гостю фразами «я вас умоляю», «вы можете говорить серьезно?», «это политиканство», «вы всю свою обиду высказали»?

Сам модератор розповів політикам та глядачам про концепцію безумовного базового доходу: ідею просто так роздавати громадянам гроші. Що викликало в гостей стриманий скепсис. І провів включення з мером Монастириського, Терпнопільської області, де на коронавірус захворіло вже 196 людей. Розмова вийшла якоюсь дивною: мер сказав, що в них начебто всього вистачає, а на показаному в ефірі відео, де медики міста звертаються за допомогою, буцімто немає жодного медика.

Остання частина програми стосувалася пожежі в Чорнобилі й нагадувала іншу «Свободу слова». Тобто, радше брифінг, аніж токшоу. До обговорення долучилися Антон Геращенко, заступник міністра внутрішніх справ України; Єгор Фірсов, виконувач обов'язків голови Державної екологічної інспекції України; Олена Міскун, керівниця відділу екологізації промисловості Громадської організації «Екодія»; Микола Чечоткін, голова Державної служби з надзвичайних ситуацій. Загалом за вечір в ефірі побувало 12 гостей (вісім чоловіків та чотири жінки). Власне, весь двадцятихвилинний звіт чиновників можна звести до трьох тез: небезпеки немає, лісові пожежі тушити важко, українцям треба перестати палити траву.

Цього тижня «Свобода слова» зробила більше, ніж зазвичай. Тут не лише зібрали представників усіх парламентських фракцій та профільних урядовців. А ще й щиро намагалися не дати їм скотитися в самопіар. Імовірно, далі відповідальність лягає вже на самих політиків та виборців. Перші мусять хоча б на час кризи перестати лити воду, а другі — навчитися не вестися на подібні прийоми.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».