Українцям тепер щонеділі дають заспокійливе. Під маркою, хоч як це дивно, ТСН — служби новин, яку заведено асоціювати з розбурханими емоціями та вражаючими кадрами. Одначе те, що розповідає тижневик «1+1» про ініціативи президента, уряду та парламентської більшості, має не вражати, а навпаки. Наприклад, на одну з найгостріших дискусійних тем сьогодення — чи продавати землю: «…їх було одинадцять — альтернативних законопроєктів, які би мали запустити обіг земель в Україні. Цієї п’ятниці на раптовому і майже таємному засіданні профільного комітету обрали один, і він не урядовий. Цей законопроєкт враховує інтереси аграріїв і значно обмежив вихід на ринок іноземців». Порахуймо фігури замовчування. Вибір між законопроєктами, які запускають ринок — а не між запуском і мораторієм, продовження якого вимагають розмаїті критики й опоненти продажу землі. «Майже таємному» — це як? Ідеться про перенесення засідання комітету з запланованого часу 14.30 на ранок. Законопроєкт не урядовий, а чий? Подали його представники монобільшості, але чомусь «1+1» воліє не згадувати «Слугу народу» в контексті продажу землі… І так далі.

Далі інші седативні подробиці: депутати «трохи вдосконалили» обмеження, а також відтермінували продаж землі іноземцям до 2024 року, що «дозволить українським фермерам стати сильнішими і підготуватись до конкуренції». А власники паїв «отримають менше грошей, але матимуть більше часу на роздуми — розлучатися з землею чи ні». А насамкінець ведуча нагадує ще раз: «це лише проєкт». І це — не єдиний випадок, коли «ТСН.Тиждень» слугує громовідводом для потенційного негативу, який міг би зашкодити «Слузі народу».

Підлий ФОП Азіз

Нові закони, які в майбутньому ускладнять роботу значної частини приватних підприємців, — ініціатива, з одного боку, непопулярна (особливо серед тих, кому тепер доведеться виписувати чеки і загалом мати більше мороки). З іншого боку, для влади та її медіасоюзників це прекрасна нагода показати ФОПів черговими «куркулями» й «непманами», яких можна і треба доїти більше. Принаймні, для того, щоб зменшити народну підтримку підприємницьких протестів. Саме цим зайнялась програма «ТСН.Тиждень» 20 жовтня.

У підводці Лідії Таран описані загалом тривожні симптоми: підприємці прийшли на мітинг до Офісу президента, товари і послуг подорожчають на 10-20 відсотків (які економісти, ведуча не уточнила, але звучить поважно). Далі проблему починають показувати через героя — але якого!

Нас знайомлять із продавцем тканини й фурнітури Азізом Еркімбаєвим. Він продає переважно імпортний товар (бо, за його словами, «в Украине своего текстиля нет»). Далі нам дають зрозуміти, що товар цей, скоріш за все, контрабандний, і жодних документів про його походження в Азіза немає. Тепер він невдоволений тим, що документи потрібно буде мати, а ще вести облік товару — це, мовляв, марудно й дорого. Якщо глядач іще не перейнявся антипатією до крамаря Азіза, то скоро це станеться, адже далі, коментуючи збільшення ліміту обігових коштів до двох з половиною мільйонів гривень, підприємець наркає: «Порог 2,5 миллиона — это ни о чем! С рентабельностью в 10%, например, 250 тысяч в год я заработаю.  Делим это на 12 месяцев. Грубо говоря, 20 тысяч в месяц!»

Словом, двадцять тисяч на місяць — гроші, які й не снились більшості пересічних глядачів, — це замало для зажерливого ФОПа. А ще він між іншим згадує, що рентабельность може сягати двадцяти відсотків, а отже, і сорок тисяч його не задовольняють! «Глитай, або ж павук» — як у класиці. 

На довершення образу антигероя журналістка каже, що Азіз «занижатиме свої обігові кошти», а також, якщо обіг його крамниці перевищить 2,5 мільйона, перереєструє її на родича, аби залишитись на спрощеній системі. «ФОПами є дружина і дочка Азіза, але це псевдо-ФОПи», — каже журналістка Ірина Коваленко. Словом, ФОП Азіз (ще й представник нацменшини — певно ж, випадково, але…) обманює державу, недоплачує в скарбницю й має намір робити так надалі, заробляючи в кілька разів більше, ніж ви. І ви ще співчуваєте цим куркулям?

Аби картина не була цілком однозначною, глядачам показують іншого героя — ветерана війни на Донбасі Сергія Вербицького, який нарікає на податкову: мовляв, спеціально ловила на помилках і штрафувала. Але в законі ФОП Сергій проблем не бачить: «Мені дуже подобається цей закон, що я можу смартфоном людям давати чек».

Далі в сюсжеті йдеться про схеми «псевдо-ФОПів», які використовують великі компанії. Журналістка показує чеки з кафе, видані різними ФОПами — мовляв, багатомільйонні доходи й лише 5% податку. «Саме проти подібних схем із залученням ФОПів і боротимуться новими законами. Це великі магазини, цілі мережі закладів харчування та інтернет-платформи. Розрахункові апарати із фіскальними чеками мають вивести нечесних підприємців із тіні», — говорить журналістка, наводячи синхрони ініціатора законів — нардепа від «Слуги народу» Данила Гетманцева. Далі вона пояснює, що нові закони допоможуть побороти контрабанду, але для цього потрібно ще й реформувати митницю (коментує керівник митної служби Максим Нефьодов). І насамкінець заспокійливе. «Всі ФОПи мають два роки, аби ознайомитися і підготуватися до нових правил гри. Окрім тих, хто у ризиковій групі, як Азіз і Сергій. Перевірки ведення повного обліку, видача фіскальних чеків, — усе з жовтня наступного року», — завершує сюжет Ірина Коваленко.

А пам’ятаєте, з чого починала Лідія Таран? Невдоволені законами підприємці прийшли на мітинг до Офісу президента. Втім єдиним голосом «невдоволених» залишився продавець тканини Азіз, а жодної критики законів Гетманцева з уст фахівців, представників підприємницьких асоціацій і, врешті, організаторів протесту «ТСН.Тиждень» глядачам не показав. Ситуація показана лише з боків, вигідних владі загалом та ініціаторам закону зокрема.

Свинарчуки за ґратами (насправді ні)

Якщо неоднозначні законодавчі ініціативи влади можна показувати цілком однозначно — як справедливі й конструктивні, то чом би не приписати владі успіхи, виконання передвиборних обіцянок та задоволення очікувань суспільства там, де насправді все (у найкращому разі) тільки починається? Саме так зробив «ТСН.Тиждень», повідомивши у підводці: «Сталося те, чого люди вже давно чекали від нової влади. Вона обіцяла, що буде саджати і карати винних у серйозних злочинах. І от суд відправив до СІЗО аж кількох дуже впливових політичних фігур. Найгучніші імена — Сергій Пашинський і Олег Гладковський».

Отже, ведуча тижневика «1+1» стверджує, що «влада» «посадила і покарала винних у серйозних злочинах». Проблема лише в тому, що:

• «винним у злочині» людину визнає суд, якого поки що не було, й названі люди — лише підозрювані;
• перебування в СІЗО — це не покарання, а запобіжний захід;
• на той момент уже було відомо, що Гладковського випустять під заставу — це сталося наступного ранку;
• ані Гладковський, ані Пашинський не є «впливовими політичними фігурами», хоча справді були такими за минулого президента. У сюжеті Андрій Орляк називає їх «топовими державними мужами», якими вони і не є, і не були.

І, звісно ж, «1+1» у різні способи смакує колишнє прізвище Гладковського — Свинарчук, яке стало своєрідним символом образу корумпованої влади під час виборчої кампанії. Позиція Гладковського, як і Пашинського, в матеріалі є, — але хто ж повірить людям, яких щойно в сюжеті оголосили винними, та ще й приштампували «свинарчуками»?

«Факти тижня» ICTV розповіли про затримання Гладковського нейтрально й досить докладно. Згадали також про Пашинського, Ярослава Дубневича та Олену Лукаш, але без деталей, — це була підводка до розмови Оксани Соколової з Генпрокурором Русланом Рябошапкою. Частину важливого бекґраунду журналістка дає у своїх запитаннях — зокрема наголошує на тому, що справа, за якою заарештували Пашинського, стосується не корупції в оборонній сфері, а стрілянини на дорозі.

У своїх доволі жорстких запитаннях до Генпрокурора Соколова дотримується доволі обережних формулювань, хоч і в неї один раз вириваються «свинарчуки». Але, наприклад, Олексій Ліхман назвав Гладковського «більше відомим українцям під красномовним прізвищем Свинарчук», а його колега Ірина Баглай назвала прізвище Свинарчук «справжнім». ZIK у «Деталях» вжив у титрі формулювання «справа Гладковського-Свинарчука». Попри те, що під час виборчої кампанії колишнє прізвище Гладковського справді стало своєрідним мемом, воно ніяк не стосується його гаданих корупційних дій, і використовувати його як образливий ярлик вкрай неетично.

«Це така логіка правової держави чи очікувана помста колишнім?» — ставить риторичне запитання ведуча тижневика 5 каналу Анна Мірошниченко. Тут на чільному місці якраз інформація про те, що Гладковського й Пашинського заарештували «не за те». Ведуча також зауважила, що сума застави за Гладковського — десять мільйонів гривень — «викликає в декого обурення і саркастичний сміх». У подробиці вирішили не занурюватись, а натомість (без особливої логіки) перейшли до розповіді про те, як (погано) працюють депутати.

Журналістка «Інтера» Ірина Баглай, як і колеги-конкуренти з «1+1», вважає затримання Пашинського і Гладковського здійсненням обіцянки «прийде весна — саджати будемо». Ба більше, «Інтер» використовує коментарі, які Гладковський дав телефоном ТСН, і називає вголос джерело — безпрецедентно!  Журналістка називає Гладковського одіозним, Петра Порошенка — його колишнім патроном, а справу, за якою його посадили — «справою честі для нинішньої влади». У матеріалі рефреном лунає твердження про бізнесові та дружні зв’язки з Порошенком, проте зовсім не зрозуміло, чи загрожує переслідування Гладковського чимось екс-президентові. Також «Інтер» згадує про Ігоря Гладковського, який був ключовим фігурантом розслідування Bihus.info, проте нічого не говорить про перспективи притягнення його до відповідальності. Про «джуніора» згадують і «Деталі» каналу ZIK, показуючи його на екрані та переказуючи зміст розслідування. При цьому складається враження, що Гладковського переслідують саме за те, що нарила команда Бігуса (це не так).

Також ведуча «Деталей» Катерина Романюк переказує заяви американського бізнесмена Сема Кісліна, який стверджує, що Порошенко привласнив гроші Януковича, зокрема перерахувавши велику суму через Олега Гладковського. При цьому де саме, за яких обставин і в якому контексті Кіслін це сказав, і що з цього приводу каже сам Гладковський, до глядачів не донесли.

Поширюючи звинувачення Кісліна на адресу Порошенка і Гладковського, ZIK опинився в чудовій компанії: цей компромат також з’явився, крім інших ЗМІ Медведчука («112» і NewsOne) і «Страни.ua», на сайтах «Украина.ру», НТВ, РИА «Новости». Усі вони поширюють приблизно однакові повідомлення. Цікаво, що російське видання «КоммерсантЪ», раніше відоме своїми високими стандартами перевірки фактів, повідомляє про заяву Кісліна без балансу і з посиланням на… «112».

Так хайп щодо «виконаної обіцянки» Зеленського допоміг поширити токсичний компромат на Порошенка. А подробиць справи Гладковського, який невдовзі вийшов з-за ґрат під заставу, глядачі так і не дізнались. 

Родзинки з булочки

Вам траплялося в дитинстві виколупувати родзинки з булочки та їсти їх окремо, бо смачніші? Новинарі телеканалу «Інтер» це точно практикували. Тепер вони виросли й виколупують специфічні родзинки з тіста українського політичного процесу, аби подати їх своїм глядачам.

Наприклад, із великого короваю партії «Слуга народу» «Інтер» у кожному випуску виколупує одненьку родзинку — Ірину Верещук. Саме ця депутатка, яку до обрання титрували політичною експерткою, коментує «Інтерові», як і іншим телеканалам ОПЗЖ, всі політичні питання нібито від імені влади. У випуску «Подробиць тижня» 18 жовтня Верещук у студії говорила про продаж землі, а потім — коментувала проєкт державного бюджету на 2020 рік.

А ще погляньмо, яких родзинок наколупали «інтерівці» з парламентського тижня. Окрім уже згаданої Ірини Верещук, у сюжеті Лариси Зубенко є синхрони:

Юрія Бойка (ОПЗЖ)

і ще раз Юрія Бойка (ОПЗЖ)

Володимира Цабаля («Голос»)

Сергія Льовочкіна (ОПЗЖ)

Наталії Королевської (ОПЗЖ)

і ще раз Сергія Льовочкіна (ОПЗЖ).

Як нардепові з партії «Голос» пощастило затесатись поміж п’яти синхронів ОПЗЖ, ми й гадки не маємо. Зате точно знаємо, що доза Бойка в цьому сюжеті була недостатньою, тому лідера ОПЗЖ покликали до студії «Подробиць тижня». Як роблять це майже щоп’ятниці вже кілька років поспіль. Перш ніж поставити Бойкові кілька формальних запитань, які дозволили йому повторити всі ті самі критичні тези про недоліки бюджету, ведучий Олексій Ліхман картикатурно подякував своєму щоп’ятничному співрозмовнику «за те, що завітав».

До того ж, уже енний тиждень поспіль «Подробиці тижня» присвятили сюжет «телевізійній тематиці». Мовляв, нардепи створили комісію з Ольгою Василевською-Смаглюк на чолі, аби «вивчити питання власності» «112», NewsOne i ZIK… «Проте в опозиції вже кажуть, що справжній мотив цього рішення — політичний тиск на відповідні канали», — каже Олексій Ліхман, підводячи дуплет синхронів представників однієї лише опозиційної партії — Юрія Загороднього та Віктора Медведчука. На жаль, думками інших опозиційних політичних сил «Інтер» не поцікавився, інакше довелося би визнавати, що «в опозиції» є не лише захисники телеканалів Медведчука.

Не забув про «утиски» свого холдингу й тижневик каналу ZIK — як і про те, що Національна рада не має жодного права «тиснути», бо в її членів закінчились повноваження. А ще у програмі вилили ціле цебро дріб’язкового негативу на владу — в офісі президента переплутали Литву з Латвією, прем’єр побував на концерті націоналістичної рок-групи і так далі.

Не заспокійливе

Коли тиждень тому тижневики говорили про протести проти розведення військ на Донбасі, 5 канал уже наголошував на тому, що вихід збройних сил із населених пунктів — це загроза для проукраїнських мешканців. Цього разу цю тезу розкрили в розгорнутому сюжеті Олени Уланової. «Чекають розведення і мешканці прифронтових населених пунктів, але з острахом. Найбільше ті, хто вже жив у сірій зоні. Жити так вони більше не хочуть», — каже у підводці ведуча Анна Мірошниченко. Далі в сюжеті журналістка не припиняє узагальнювати мешканців, щоправда, не всієї прифронтових смуг, а лише села Павлополя: «Як воно — бути нічийним, його мешканці відчули на собі, коли на початку війни село опинилось у сірій зоні, а фактично в повній ізоляції. Ці два роки місцеві згадувати не хочуть».

Водночас сільський голова Павлополя Сергій Шапкін, який є одним із спікерів у сюжеті, говорить: «По всей линии фронта необходимо разводить войска, необходимо договариваться о мире и необходимо переходить к выборам в местные органы власти и настраивать диалог, настраивать мирную жизнь. Другого выбора просто нет и не может быть». Шапкін — уособлена формула Штайнмаєра. При цьому в іншому синхроні він розповідає про те, як важко й небезпечно жилося, коли Павлополь був у сірій зоні.

Журналістка, сама не прихильна до ідеї розведення військ, протиставляє сільському голові всіх мешканців Павлополя, які «знову жити в сірій зоні не хочуть». Сумнівно, що Олена Уланова провела тотальне опитування — позицію проти розведення репрезентує мешканець Павло.

Далі журналістка показує Талаківку — село, частина якого стане сірою зоною після розведення військ. Мешканка села «обурена і зізнається, що доведеться виїхати», бо жити в сірій зоні неможливо. Сільський голова Талаківки, як і павлопольський Шапкін, озвучує позицію «головне — припинити стріляти»: «Если разведение произойдёт и наступит тишина, это один из главных и основных плюсов». При цьому зізнається, що не знає, яка частина села опиниться в сірій зоні.  Мешканець Віктор — також єдиний представник «місцевих», які нібито мають консолідовану позицію, — не вірить сільському голові: «Это не значит прекращения военных действий… […] Это цирк какой-то». А ось на підтвердження тези, що стрілянина не припиняється після підписання документів у Мінську, говорять двоє військових, один із них стверджує, що «ніхто миритися з тої сторони не хоче». Отже, сім днів тиші, які мають бути передумовою розведення військ, на маріупольському напрямку поки що неможливі, робить висновок журналістка.

Ось як виглядає «збалансоване» висвітлення проблеми мешканців сірої зони. «Інтер» та канали Медведчука наполягають, що всі люди у прифронтових селах і містечках Донеччини не можуть дочекатись, поки війська відійдуть і почнеться «мир». А будь-які протести приписують радикалам, націоналістам і психологічно нестійким ветеранам, за якими стоїть попередня корумпована влада Порошенка. Тим часом канал Порошенка стверджує, що всі мешканці прифронтової зони проти розведення, й лише сільські голови повторюють аргументи проросійської опозиції. І ті, й інші добирають на підтвердження потрібної їм тези синхрони мешканців, залишаючи невисвітленою позицію інших людей. Насправді це називається на балансом, а пропагандою.

Зміст тижневиків 18-20 жовтня 2019 року

«Деталі», ZIK

• Арешт Гладковського
• Олені Лукаш закидають нові звинувачення
• Скандальна переписка «Слуги народу» Медяника
• Скільки українці платитимуть за комуналку
• Мітинг проти Формули Штайнмаєра
• Супрун проти Дубинського
• Розведення знову зірване
• Українаґейт

«Подробиці тижня», «Інтер»

• Арешт Гладковського і Пашинського
• Споживчий кошик в Україні
• Інтерв’ю з Олександром Мартиненком про нормандський формат
• Тарас Козак (не ОПЗЖ) про кредити від МВФ
• ОПЗЖ проти тиску на українські телеканали
• Бойові дії в Авдіївці
• Юрій Бойко у студії
• Ірина Верещук про бюджет
• Бюджет-2020
• Протести в Барселоні
• Знущання з дітей в українських інтернатах

«Час. Підсумки тижня», 5 канал

• Опалювальний езон
• Сіра зона
• Транспортне сполучення з Донбасом, Кримом і Росією
• Загрози електронних сигарет
• Політика в Польщі

«Факти тижня», ICTV

• Футбол
• Бюджет-2020
• Гучні справи Генпрокуратури. Інтерв’ю з Рябошапкою
• Війна в Сирії
• Затримання трансплантолога
• Зрадники в лавах СБУ
• Ціни на овочі
• Літаки президентів

«Сьогодні. Підсумки тижня», «Україна»

• Розведення військ
• Російська агресія та дипломатія
• Піар фонду Ахметова
• Бюджет і піар Олега Ляшка
• Політика Польщі
• Побиття клієнтів у магазинах
• Рейтинг порушників ПДР
• Легалізація азартних ігор
• Продаж алкоголю вночі
• Цирк без тварин
• Проблеми з документами переселенців із Криму

«ТСН.Тиждень», «1+1»

• Арешт Пашинського і Гладковського
• Затримання російського диверсанта
• Підсумки перших 50 днів парламенту
• Проблеми земельного кадастру
• Нові правила для ФОПів
• Проблеми газопостачання
• Наслідки вибухів в Ічні
• Масові протести у Барселоні
• Виробництво БДСМ-аксесуарів в Україні

Участь у створенні матеріалу брав Отар Довженко.