Хайп і Штайнмаєр. Огляд тижневиків 13‒15 вересня 2019 року

Хайп і Штайнмаєр. Огляд тижневиків 13‒15 вересня 2019 року

23 Вересня 2019
2089
23 Вересня 2019
10:00

Хайп і Штайнмаєр. Огляд тижневиків 13‒15 вересня 2019 року

2089
Про що говорили в підсумкових програмах «Інтера», ZIK, 5 каналу, «України», ICTV та «1+1».
Хайп і Штайнмаєр. Огляд тижневиків 13‒15 вересня 2019 року
Хайп і Штайнмаєр. Огляд тижневиків 13‒15 вересня 2019 року

Поки парламентська більшість ловила кураж, Олег Сенцов спалив свою тюремну робу, Віктор Пінчук шукав щастя, Петро Порошенко блокував трибуну, Арсеній Яценюк давав поради, а Раїсу Богатирьову звинуватили в масових убивствах. Як виглядав тиждень, що минув, в підсумкових програмах «Інтера», ZIK, 5 каналу, «України», ICTV та «1+1».

«Подробиці тижня»: дякую, що роз'яснили!

Тижневик «Інтера» повернувся до свого звичного формату — багато політики, коментарів представників «Опозиційної платформи — За життя» (найчастіше Юрія Бойка та Вадима Рабиновича) та звичного набору спікерів (Оксани Продан, Альони Шкрум тощо). Із міжнародних новин — велика увага справам американським.

Особливу увагу приділили бурхливій діяльності ВР, зокрема звільненню ЦВК та закону про імпічмент. В сюжеті Ксенія Барвіненко розповіла, що режим «нон-стоп» депутати планують припинити за місяць, коли розглянуть бюджет і невичерпні «президентські забаганки»; що монобільшість байдужа до критики, голосує з порушеннями регламенту «у першому читанні і одразу в цілому». Закон про імпічмент, підтриманий парламентом, Вадим Рабинович називає «обманом» — мовляв, це не той закон, який обіцяли парламентарям. Є зауваження і від інших політичних сил. Втім жодна фракція альтернативного законопроекту не подала. Обговорили й інші законодавчі ініціативи, зокрема ініціативу президента штрафувати за кнопкодавство та боротьбу з законодавчим спамом, яку в «ОПЗЖ» розцінили як спробу перешкодити роботі депутатів.

Розпуск Центральної виборчої комісії обговорили у студії з Альоною Шкрум («Батьківщина»), яка раніше часто була в студії «Подробиць тижня», і Олександром Скічком, у минулому телеведучим, а тепер новобранцем зі «Слуги народу», який, за словами Олексія Ліхмана, «чітко уособлює зміну політичної еліти, що відбулася на цьогорічних виборах».

Шкрум назвала звільнення ЦВК важким рішенням, але наголосила, що не має довіри до комісії і пам'ятає, як маніпулятивно була збільшення кількість її членів, коли «Петру Олексійовичу треба була більшість і Петро Олексійович цю більшість отримав». На закиди ведучого, що вибори пройшли і в суспільства була довіра до ЦВК, депутатка невпевнено заперечила й зазначила, що лідерка «Батьківщини» мала шанси пройти у другий тур, але не пройшла з різних причин, тому «суспільство хоче перезавантаження системи». Депутати одностайно говорять про те, що в новому складі ЦВК мають бути представлені всі фракції. Пізніше в розмові з гостями торкнулися й теми відкриття ринку землі — Скічко висловився за обдуманий підхід до справи, Шкрум підтримала потребу системної реформи.

Олексій Ліхман трохи знущався з новообраного парламентаря: «Олександр Скічко: Знаєте, в цьому плані ніколи не думав, що буду цитувати Нестора Шуфрича, але він вийшови на трибуну, сказав. Ведучий: Все буває колись вперше в політиці».

Подекуди запитання були доволі гострими: «Ведучий: В мене тут тоді таке уточнююче питання: як ви вважаєте, що для країни важливіше — Конституція країни чи Президент?

Олександр Скічко: Безумовно Конституція. Ведучий: Поясність мені тоді, чому змінювати Конституцію можна 300 голосами в парламенті, а виносити недовіру Президентові значно більшою кількістю голосів?». Разом із тим гості мали достатньо часу, щоб висловити позицію й бачення партії, та дискутували без агресії.

Окремо обговорили питання довіри парламенту. «Раніше українці відверто зневажали парламент, тепер рівень підтримки депутатів зростає, уже 39% респондентів кажуть, що задоволені народними обранцями, незадоволені лише 16%, інші не визначилися», — повідомив Ліхман, але не уточнив ані що це за опитування, ані хто його замовник. За його словами, понад 70% довіряють президенту, на рівні 30% довіра до прем'єр-міністра.

Традиційно до студії прийшов і Юрій Бойко. З ним пройшлися по тих темах, що і з попередніми гостями. Лідер «ОПЗЖ» вчергове повторив меседжі про поліцейську державу, яку будував попередній президент, та потребу закону про особливий статус Донбасу.

Політичну ситуацію обговорили і з Олександром Мартиненком, який був на зв'язку зі студією. Керівник агентства «Інтерфакс-Україна» назвав бажання нової влади змінити склад ЦВК природним та наголосив, що на місцеві вибори комісія впливає мало.

Окремо торкнулися фіскальної дисципліни для ФОПів. Крім сюжету Інни Томіної, яка розкритикувала закон, тему обговорили з гостею студії, завсідницею «Інтера» Оксаною Продан, також налаштованою критично. «За що я вас люблю, так це за те, що дуже складні речі ви пояснюєте дуже просто. Дякую, що роз'яснили!» — розплився в компліментах Ліхман.

Про форум Ялтинської економічної стратегії YES, який став однією з небагатьох можливостей поставити гострі запитання президенту, розповіли детально у включенні. Окремо показали сюжет Данила Снісара, який розповів про виступи Сенцова та Зеленського. Процитували і засновника форуму Віктора Пінчука. Міністр закордонних справ Вадим Пристайко на зв'язку зі студією прокоментував свою заяву про те, що «ідеально було би провести місцеві вибори на всій території нашої держави, включно з окупованою». Роз'яснив міністр і так звану формулу  Штайнмаєра — йдеться про те, яким чином вступає в дію закон про особливий статус. «Нічого більше у формулі Штайнмаєра, ніякого виведення військ немає. Це, на жаль, легенда, яка існує в наших засобах масової інформації», — запевнив Пристайко.

Згадали про звільнених в'язнів — Олена Зоріна зібрала інформацію про звільнених, чим вони зараз живуть і що роблять. Згадують, що президент і його Офіс працюють над тим, щоби звільнити тих, хто ще залишається в полоні та ув'язненні, проте жодних дат не називають.

«Перші про головне. Деталі»: тріумф «ОПЗЖ»

Тижневик ZIK розпочали з аналізу роботи ВР. «Депутатські пустощі продовжуються», — повідомила ведуча. За її словами, вже троє депутатів погоріли на кнопкодавстві — вона назвала і прізвища тих, хто голосував, і тих, замість кого. Катерина Романюк повідомила, що в Раді вже зареєстровано законопроект про штраф за кнопкодавство — від 50 до 85 тисяч гривень, а поки що кнопкодавів позбавлять зарплати за вересень, які передадуть на благодійність. Повідомила ведуча і про те, як у Київраді депутати зірвали засідання — на роботу прийшло 46 депутатів із необхідних 61. Кличко вважає, що це був спланований бойкот.

Повідомили і про те, що президент підписав закон про обмеження депутатської недоторканності, а депутати проголосували за закон про імпічмент. В окремому сюжеті про це уточнюють, що більшість підмінила поняття і запровадила процедуру імпічменту, яку неможливо втілити, — це коментує народний депутат з «ОПЗЖ» Віктор Медведчук. Коментар фактичного власника каналу записано не в стінах парламенту чи в студії, а на вулиці біля будівлі парламенту. Повідомили і про те, що ВР підтримала ініціативу президента про розпуск ЦВК й це рішення змогло об’єднати парламент: це коментують лідер «ОПЗЖ» Юрій Бойко та член фракції «Слуга народу» Олександр Дубінський. Інший представник «Слуги народи» Давід Арахамія прокоментував закон про конфіскацію незаконних активів. Цю ж ініціативу коментує ще один депутат із «ОПЗЖ» Нестор Шуфрич; далі — коментар ще одного представника цієї партії, Іллі Киви. Ще одна нардепка, Ірина Верещук, коментує термін проведення місцевих виборів, зокрема в Києві. Як бачимо, ZIKу для повноти картини достатньо представників двох сил — «Слуги народу» та «ОПЗЖ».

Розповіла ведуча про «неочікувану зустріч»: Володимир Зеленський обговорив з Ігорем Коломойським питання енергетики та ведення бізнесу в Україні. Ведуча процитувала політкоментатора Володимира Фесенка, який вважає, що такі зустрічі мають бути відкритими, і колишнього нардепа Сергія Висоцького, який каже, що почався новий етап переділу грошей та власності. Катерина Романюк додала, що наступного дня після зустрічі до дніпровського офісу «Приватбанку» прийшли з обшуком.

ZIK також розповів про те, як ведеться звільненим українцям, які повернулися тиждень тому. Ведуча повідомила, що держава виплатить по 100 тисяч гривень кожному, а Кольченку та Сенцову вже надали тимчасове житло. В сюжеті показують, як Сенцов спалює свою робу, розповідають про пресконференції Сенцова-Кольченка, Романа Сущенка та моряків, які вирішили служити далі. Згадали про нові списки на обмін, де є прізвища Валентина Виговського, Ігоря Кияшка, Олексія Чернія, і що загалом, загалом Україна хоче повернути 113 людей, із яких 89 — кримські татари.

Згадали в «Деталях» і про газ, зокрема про російський транзит та про газові тарифи. Говорили також про пожежі на полігонах, захаращення України сміттям та небезпечні таксі. Повідомили також і неправдиву інформацію про те, що автогонщик Міхаель Шумахер щойно вийшов із коми.

«Сьогодні. Підсумки»: формула Зеленського

Тижневик «України» розпочався з філософії. Олег Панюта розповів, що на одному з найголовніших дискусійних майданчиків країни, форумі YES, навіть президент Зеленський шукав відповіді на питання, що таке щастя. «Для простих людей щастя — це родина, мир у країні, справедливі зарплати чи пенсії, доступні ціни і тарифи, ну, а для бізнесу — це відсутність тиску з боку держави та ручного керування економікою. Ну і щодо справедливості цін і тарифів, щастя для бізнесу і простих громадян знаходить спільний знаменник у визначенні "енергетична незалежність"», — сказав Панюта… і наступні кілька хвилин займався просуванням інтересів Ріната Ахметова. За словами ведучого, зарубіжні експерти одностайно підтримали запуск енергоринку. Про плюси такого підходу розповів гендиректор ахметовської корпорації «ДТЕК» Максим Тимченко, мовляв, немає нічого кращого, аніж ринок, що працює, а ручне керівництво, особливо в енергетиці, — це шлях до корупції. Як і в кожному випуску, в тижневику показали історію про те, як фонд Ріната Ахметова допомагає мешканцям Донбасу, цього разу талановитим дітям-вихованцям інтернату.

YES присвятили окремий сюжет. Наталя Кравченко встигла розповісти і про мистецькі заходи форуму, і виступ спеціального гостя — Олега Сенцова, і про дослідження щастя, і про бачення Віктора Пінчука, який переконаний, що «Україна стане рушієм цивілізації, за яким потягнуться усі регіони і притягне, як магніт». Канал «Україна» з особливою увагою ставиться до Ігоря Коломойського, який уперше за 16 років з'явився на форумі: «колись у нього були надскладні відносини з засновником YES Віктором Пінчуком. Вони навіть судилися у Високому суді Лондона. Тепер Коломойський судиться з державою Україна через націоналізацію "Приватбанку"». Нагадали про те, що бізнесмен має особливі стосунки з президентом.

Говорили також про «формулу Штайнмаєра» — за словами журналістки, ще в 2015 років тодішній очільник німецького МЗС Франк-Вальтер Штайнмаєр озвучив якісь формули виконання Мінських угод, що були «занадто схожими на забаганки Володимира Путіна». На думку політкоментатора Володимира Горбача, «"формула Штайнмаєра" — це такий культурний мем, який зараз нав'язують нам, пробують продати, а насправді це план Путіна»; росіянин Андрій Ілларіонов означив формулу як передачу суверенітету до рук Кремля. Подали і позицію міністра Вадима Пристайка, який на форумі заявив про можливі вибори на окупованих територіях. «Пристайку довго довелось пояснювати, що він мав на увазі і запевняти, що ніяких виборів під дулом автоматів на Донбасі не буде», — йдеться в матеріалі далі.

Ситуацію прокоментував завсідник «України» Арсеній Яценюк: «Зеленському не можна зараз сідати за стіл і грати з Путіним тет-а-тет, там карти мічені. Йому треба сідати за стіл, де з одного боку всі наші західні партнери, а з іншого боку той, хто й порушив міжнародне право, і той, хто хоче фактично знищити Україну, його прізвище Путін». Позиції Яценюка щодо переговорів з Росією присвятили ще один матеріал. Говорили також про бюджет на 2020 рік, який прем’єр Олексій Гончарук назвав «бюджетом ефективності».

«Час. Підсумки тижня»: не забути про Порошенка

Тижневик 5 каналу вийшов після тривалої перерви і спробував наздогнати події, що були актуальні у вересні. За тиждень, що минув після повернення бранців в Україну, у журналістів був час осмислити і проаналізувати факти. У підводці ведуча Анна Мірошниченко розповіла, що в Росії далі ув’язнені 227 українців. Президент обіцяє другу хвилю звільнення, коли — не каже: «Про умови ані слова. І тут знову згадаємо слова Сенцова: "Не вірте в те, що Росія хоче миру. Я не вірю"». Нагадали, що до процесу звільнення заручників долучився Петро Порошенко, й дали його коментар. Згадали в цьому контексті і про Медведчука, мовляв, Росія не приховувала, що питання звільнення мають вирішуватися через кума Путіна, але результату не було. Не забули і про Цемаха: «Колишній бойовик так званої ДНР і головний свідок справи збитого малазійського лайнера в небі над Донбасом Володимир Цемах теж повернувся додому. А його дім — це окупована територія. До речі, Нідерланди вже перекваліфікували його зі свідка у підозрюваного. В Україні ж цю інформацію не підтверджують і не спростовують».

Зеленський, за словами ведучої, заявив, що робитиме все для досягнення миру, «й знову не уточнив якою ціною». Далі йдеться про формулу Штайнмаєра: «Спершу вибори у так званих республіках, закріплення особливого статусу ОРДЛО у Конституції, лише потім виведення російських військ звідтіля. Попередня влада дотримувалася іншої позиції. Спершу виведення, а потім вибори. Саме тому формула нинішнього президента Німеччини не була реалізованою». За словами Анни Мірошниченко, Зеленський має інший підхід, а план дій обговорять на зустрічі Нормандського формату, що, можливо, відбудеться у вересні. Підходи нової влади 5 канал оцінює скептично — мовляв, поки що вдалося отримати єдине категоричне запевнення, що особливого статусу для Донбасу в Конституції не буде (цитують заяву Вадима Пристайка на форумі YES).

Розповіли про роботу «шаленої і невгамовної "зеленої ради"». Ведуча охарактеризувала її роботу так: «Свої голосують у турборежимі, а все, що напрацювали попередники, досі чекає підпису президента. І поки що жодного закону колишніх він не підписав. Колишні обурені. Колишні називають нинішніх "зеленими кнопками", "зеленим принтером" і "зеленими чоловічками". Слуги ж перемкнулися на швидкісний режим». Ведуча каже, що депутати, можливо, голосують за те, чого в очі не бачили, а «дискусійні закони Слуги пояснюють просто — президент обіцяв». Журналістка Ірина Сисак у сюжеті повторила неприємні епітети на адресу монобільшості («принтер, сканер, зелені чоловічки, як завгодно тільки не самостійні законотворці»), уточнивши, що так їх охрестила «частина опозиції», натомість більшість не зважає на колег з інших фракцій.

Зняттю недоторканості окремий сюжет присвятив Сергій Барбу. Розповіли також про голосування за імпічмент і про звільнення ЦВК. Згадали і про ситуацію з висловлюванням Ірини Геращенко про «зелених чоловічків», за яке вона отримала «найжорсткіше покарання». Це в сюжеті назвали «політичною розправою», яка, щоправда, не відбулася: «питання покарання депутатки на порядок денний не винесли. Пізніше Слуги пояснили: мовляв, пробачили».

 «Факти тижня»: кнопкодави й Харарі

Логічно, що для тижневика ICTV головною подією тижня, або, за версією ведучого Сергія Кудімова,  «головною подією осені» став YES. Про пінчуківський форум говорили в кількох ключах. У детальному сюжеті Максима Крапівного є синхрони учасників і гостей, серед яких, звичайно, не забули тестя власника каналу Леоніда Кучму. Обговорили формулу Штайнмаєра — мовляв, Кремль скасував вересневу зустріч четверки, бо наполягає, щоби Україна погодилася на цю формулу, яка «передбачає одночасне закріплення особливого статусу Донбасу в українській Конституції та проведення місцевих виборів, а вже після цього виведення російських військ і техніки». Формулу в сюжеті названо програшною. Є коментар Пристайка, який запевнив, що жодного особливого статусу не буде. Згадали про виступ «найпопулярнішого мислителя сьогодення» Юваля Ноя Харарі, який був гостем Форум, і що вперше за 16 років на форумі з'явився Ігор Коломойський (без коментарів і пояснень).

Роботу парламенту «Факти тижня» назвали законодавчим спринтом. У підводці Оксана Гутцайт згадала про те, що в монобільшості відбулися перші демарші, неодностайні голосування і кнопкодавство, а опозиціонери, серед яких був і Петро Порошенко, вперше заблокували трибуну. Володимир Соколов ствердив, що більшість остаточно виробила свій стиль ухвалення законів — практики внесення сотні поправок більше не буде. Політкоментатор Володимир Фесенко назвав це куражем і хайпом, мовляв, депутати кайфують від швидкості.

Розповідаючи про звільнення ЦВК, журналіст каже, що партія «Слуга народу» пригадала комісії все: «і як пачками реєструвала клонів їхньої партії, і як не пускала на вибори її кандидатів. Але останньою краплею, кажуть, стало ігнорування рішення Верховного Суду, який скасував перемогу самовисуванця Рудика». В сюжеті є реакція голови ЦВК, яка вона вважає рішення безпідставним, і синхрон Порошенка про те, що у світі вибори 2019 року було визнано демократичними. Кажуть, що спочатку проти розпуску були «Батьківщина» і «Голос», але згодом партія Тимошенко таки проголосувала, як і «ОПЗЖ», що підставила більшості плече. «Хто виграє від такого оновлення ЦВК, крім президентської партії, зрозуміло стане наступного тижня, коли депутатські групи та фракції подаватимуть своїх представників у ЦВК», — резюмує Соколов. У його сюжеті детально розглядаються факти кнопкодавства; є коментарі самих порушників.

«ТСН. Тиждень»: а що, так можна було?

«"Турбополітика", "працювали як востаннє", "таких темпів Україна ще не бачила"», — так схарактеризувала стиль роботи ВР ведуча тижневика «1+1». За словами Алли Мазур, жодного дня не минає без резонансного закону. Ірина Прокоф'єва також відзначає швидкість роботи ВР — мовляв, «молоді і завзяті» тиснуть кнопки щоп'ятнадцять хвилин, а «старожили лише знизують плечима — а що, так можна було?». За її словами, монобільшість узялася змінювати країну у свій спосіб, бо не знає іншого, а отже не має обмежень — і це не дуже подобається вчорашній владі, яка зараз в опозиції. Як підтвердження цих слів цитують Ірину Геращенко, яка порівняла більшість із «зеленими чоловічками». Про те, як більшість відреагувала на її слова, не повідомили, хіба згадали про дисциплінарне покарання, але кому, яке і за що, не уточнили. Про кнопкодавів згадали в загальних рисах і без імен.

В кінці випуску заговорили про зміну влади у столиці. «Київ впритул наблизився до перевиборів мера і Київради. Після дострокових виборів стало зрозуміло: Віталій Кличко фактично втратив довіру киян, бо жодного мажоритарника від партії Кличка кияни не вибрали. Чутки про те, що мер уже втратив контроль над радою і столиця вже сто днів фактично некерована, підтвердилось цього тижня», — йдеться в матеріалі. Розповідають, як Віталій Кличко намагався зібрати депутатів на засідання, але кворум не зібрався. Про потребу перезавантаження влади в Києві заговорили у «Слузі народу» — «простою зміною мера тут не обійтися, свідчить новий проект закону "Про столицю"». Корупційні процеси в Києві в сюжеті коментує нардеп від «Слуги народу» і донедавна керівник «1+1» Олександр Ткаченко. Саме він, за прогнозами, претендує на КМДА.  

Окремо Ірина Прокоф'єва розповіла про закон про імпічмент, який назвали «політичним табу, навколо якого танцювали всі роки незалежності». У студії тижневика вона розповіла, що саме ухвалили, розписала всі етапи процедури імпічменту й окремо наголосила, що в разі збою на одному з етапів процедура зупиняється і скасовується, а ВР має письмово перепросити президента. Та все ж, на думку «1+1», це реальний механізм відсторонення президента.

Побіжно згадали про ініціативу Вадима Пристайка провести місцеві вибори і на окупованих територіях, щоправда, це назвали не планом на 2020 рік, а фантазією. Більше про це розповіли в окремому сюжеті. У підводці Алла Мазур запевнила: на форумі YES президент розставив всі крапки над «і»: «Жодного абхазького чи придністровського сценарію на Донбасі не буде — якщо миротворці, то лише на кордоні з Росією». Сюжет сфокусований на висловлюваннях президента. Окремо глядачу показали ексклюзивне інтерв'ю Андрія Цаплієнка з Куртом Волкером.

Цього тижня «1+1» знову згадав про звільнених в'язнів: розповіли, як Олег Сенцов спалив робу та як почуваються колишні бранці Кремля. У сюжеті багато коментарів Миколи Карпюка про нього самого і про інших звільнених, зокрема Станіслава Клиха, здоров'я якого викликає найбільше питань. «Держава виділяє кожному по 100 тисяч гривень підйомних. та головне президент Зеленський розказав, що готують новий обмін. Там ще сотня наших людей, у МЗС сподіваються що наступний обмін буде всіх на всіх», — завершила матеріал Ірина Курило.

Матеріал Нині Грушецької присвячений Раїсі Богатирьовій, яку «ТСН. Тиждень» звинувачує в масовому вбивстві дітей. Отак безапеляційно в підводці стверджує Алла Мазур. Авторка сюжету пояснює: «2013 рік, відмова за відмовою. Батьки масово вирішують не колоти і не роблять своїм дітям щеплень. Вони бояться не кору чи гепатиту, вони бояться смерті своїх дітей від неякісної вакцини. Важко повірити: через жадібність однієї людини Україна досі розгрібає наслідки вакцинофобії і ходить на похорони все нових і нових дітей. То чому Раїсу Богатирьову, міністра охорони здоров'я часів Януковича, судять лише за корупцію? Хоча мали б інкримінувати масові вбивства». Авторка наводить приклади смертей дітей і робить висновок: «Численні журналістські розслідування, зокрема останнє від Дмитра Гнапа, змушують нас сказати: Кирилко, Евеліна, іще десятки дітей померли заради блага і статків однієї конкретної чиновницької родини». І стверджує, що завод, який належав сину Богатирьової, був головним постачальником вакцини від гепатиту В. Цю вакцину забороняли шість разів і щоразу Богатирьова добивалася зняття заборони. Коментарів обвинуваченої в матеріалі немає, лише згадка про те, що Богатирьова все заперечує. «Чи справді всі ці 6,5 млн, які заплатила у бюджет Раїса Богатирьова — це все, що вона завинила державі? Можливо, це питання уже до нового Генпрокурора?» — завершує риторичним запитанням авторка (яка могла би, власне, поставити його генпрокурору напрямо — такі можливості в «1+1», безперечно, є).

Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2089
Читайте також
04.08.2019 17:40
Марина Довженко
для «Детектора медіа»
1 886
21.07.2019 13:00
Марина Довженко
для «Детектора медіа»
1 424
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду