«Перші про головне. Деталі» (ZIK), що вийшли в ефір якраз у День незалежності, розпочали з інформації про те, як у столиці відзначили свято. Ведуча Катерина Романюк повідомила, що хода захисників пройшла без техніки й параду, крім того відбувся альтернативний захід — Марш захисників, серед учасників якого були військові та родичі загиблих. На відео, що супроводжувало розповідь про марш, демонструвалася хода Зеленського. Ведуча повідомила, що марш організували після відмови від параду, а про зміну формату Зеленський заговорив ще в липні: це викликало обурення представників політикуму і простих людей, але «інтригу тримали у Міноборони». Згадала і про заощаджені на параді 300 млн гривень, із яких військові отримають по 1-2 тисячі. А 29 серпня запровадили День пам'яті захисників України — про це під час промови заявив президент.

У сюжеті журналістка Катерина Барчик, ідучи Хрещатиком, розповіла, що вперше за історію незалежної України влада вирішила зробити акцент на людях. У Ході гідності взяли участь ветерани, вчителі, медики та діти. 350 військовим, які взяли участь у параді, за словами журналістки, дали премію.

Далі детально показали уривки урочистостей — покладання квітів, виконання гімну, промову Зеленського. Зауважили, що про Росію та Путіна він не говорив, слово «війна» вжив один раз, проте згадав досягнення України за 28 років. Акцентували й на тому, що Порошенко на урочистості не прийшов, натомість взяв участь у молебні в Софії Київській. Це в сюжеті дещо глузливо коментує Дмитро Разумков — мовляв, можливо, в експрезидента просто не вийшло прийти.

Окремо ведуча з посиланням на фейсбук Алана Бадоєва повідомила, що вперше гімн звучав більше, ніж 7 хвилин. І далі цитує народних депутатів та урядовців, які в захваті від дійства. Втім, на скриншотах видно, що дописи Борислава Берези, Володимира Омеляна, Дмитра Лінька стосувалися альтернативного маршу, про який у сюжеті не прозвучало жодного слова! Маніпулятивний прийом — узяти реакцію від альтернативного дійства й допасувати до інформації про офіційні урочистості. Ще й процитували ботоподібних користувачів соцмережі, які висловили невдоволення відсутністю Порошенка. Згадали і про чоловіка, якого знімали з металевих опор якраз під час виконання гімну.

Окремим сюжетом розповіли, як відбулося святкування в регіонах. А в ексклюзивному інтерв'ю з Леонідом Кравчуком обговорили події 1991 року і проголошення незалежності. Знайшлося місце і для розповіді про традиції свята в різних країнах, а от для репортажу з Маршу захисників — ні.

Ведучий програми «Сьогодні. Підсумки» («Україна») також розпочав із розповіді про урочистості. «Прапори, вишиванки та відчуття гордості. День незалежності минув, а українці все ще обговорюють найяскравіші моменти», — описав ситуацію Олег Панюта, не уточнивши, хто саме обговорює. Згадав він про новий формат і суперечки навколо нього, втім повідомив, що заходи було два — Хода гідності і багатотисячний Марш захисників. Показали кадри з офіційних урочистостей за участі президента й доволі великий фрагмент його промови. Після цього — сюжет-екскурс у серпень 1991 року.

«Факти тижня» (ICTV) оновилися — замість Оксани Соколової компаньйонкою Сергія Кудімова стала Оксана Гутцайт. Але, як і в попередньому сезоні, особливу увагу приділяли мілітарним питанням. На початку випуску нагадали про військові розробки й повідомили, що «вперше за останні роки новообраний президент відмовився від проведення військового параду як радянської традиції “брязкання зброєю”». Ведуча повідомила, що рішення спричинило скандал між владою й частиною ветеранів — військові обурилися й організували альтернативну ходу, щоби вшанувати пам'ять загиблих на фронті й тих, хто воює. «Факти тижня» чи не єдині з тижневиків так детально розповіли про Марш захисників.

Вони з певним скепсисом згадали про авторів офіційного дійства («Режисерами ходи гідності були Алан Бадоєв та Олена Коляденко. Найдорожчий кліпмейкер україни та відомий хореограф. Як їм вдалося вишикувати військовий та яке шоу створити…»), а в сюжеті Максима Крапівного не просто показали кадри з урочистостей, а й розповіли про те, що діялося за лаштунками. «У День незалежності усе пройшло голки не підточиш, чого не скажеш про репетицію», — розповів журналіст і нагадав про те, що цього року вирішили відмовитися від військової техніки: «влада називає це новим форматом. Її опоненти — підривом ідеології, що змушує забути про війну, яка триває». Втім у сюжеті є пояснення Бадоєва — мовляв, у центрі уваги людина, а не техніка. Розповіли детально про концепцію церемонії. «У Ході гідності взяли участь різні роди військ, ветерани війни на сході, а також цивільні: вчителі, медики, дипломати та волонтери. Серед глядачів українські президенти: Кравчук, Кучма та Ющенко. Порошенко захід не відвідав. Був у цей час на молитві у Софії Київській і пояснив, що не прийшов, тому що не було військового параду», — розповів журналіст. Він зазначив, що не всі політики та урядовці підтримали ініціативу Зеленського щодо параду — процитували Уляну Супрун, яка розкритикувала це рішення.

Про Марш захисників розповіли достатньо детально — показали, як відбувалася «відповідь незгодних», розповіли, хто став її учасниками, дали їхні синхрони: «Жодних сутичок або провокацій не було. Як власне і ворожнечі між учасниками. Ті хто був на офіційній ході, просто згодом приєднались до альтернативного маршу. Кількість людей вражала. Емоції теж зашкалювали. А як українці зустрічали військових, можна залишити без коментарів».

Освіжився й «ТСН. Тиждень», та попри нову заставку особлива увага до певної політсили ніде не ділася. «Серія виборів нарешті закінчилася. Президент готовий взяти повну владу в країні, але все буде непросто», — так Алла Мазур розпочала випуск. На старті програми розповіли про святкування Дня незалежності — розпочали з офіційних урочистостей: «Майданом пройшли військові без техніки і люди мирних професій, від вчителів, до спортсменів. Відбувся також великий перформанс із неймовірними 7-хвилинним гімном країни». Згадали й Марш захисників: «ось на Майдан виходить інша колона, Марш захисників, які вирішили святкувати окремо від влади і без політичних прапорів. В центрі столиці України родини загиблих на фронті, важкопоранені ветерани і всі, хто захотів, приєдналися до них». Ведуча назвала це можливою ознакою дорослішання, адже «кожен знайшов свій формат Дня Незалежності, але єднає усіх ідея спільна — Україна вільна, незалежна, багата і сильна, здатна постояти за себе і сама».

Незмінною залишилася і особлива «любов» до Петра Порошенка. Мазур дещо в'їдливо прокоментувала його відсутність на офіційних урочистостях — мовляв, вів свою гру, що не схожа на єднання країни. «Порошенко, який програв президентські вибори, на офіційне святкування демонстративно не прийшов. У віп-секторі під час Ходи гідності серед експрезидентів України не було лише його і Януковича. Порошенко разом із ексглавою РНБО Турчиновим і депутатами “Європейської солідарності” у цей час молилися за Україну у Софійському соборі. “Я віддавав шану нашим бійцям”, — так пояснив експрезидент потім», — розповіла ведуча й додала, що на урочистості в Маріїнський палац Порошенко таки прийшов. Соцмережами розлетівся кадр, де п'ятеро президентів України стоять поряд: «Такого фото в Росії ніколи не буде" — це один із найяскравіших коментарів». А от наступний сюжет вона розпочала із фрази: «На фронті не до паркетних інтриг». Ця шпилька вочевидь стосувалася Порошенка.

Обмін полонених і 100 днів президента

На ZIKу можливий обмін назвали тим, чого затамувавши подих чекає вся Україна — «Кремль почав діалог із президентом Зеленським щодо обміну утримуваних осіб». За словами ведучої, обмін може відбутися найближчим часом. Втім жодної конкретики не прозвучало. Про обмін згадали і на «1+1». Мовляв, спочатку була інформація про те, що обмін відбудеться 28-29 серпня нібито за схемою «33 на 33»; політв'язнів, яких, імовірно, готують на обмін, цього тижня зібрали в московському ізоляторі Лефортово. Але головне не це, а те, що «якщо цей обмін справді припаде на 29-те, це буде найяскравішим досягненням Зеленського на 100 днів президентства». Сюжет Ірини Прокоф’євої присвячено здобуткам новообраного президента і тому, «як зірковий актор із юридичною освітою перетворюється в президента». Журналістку не можна назвати неупередженою, демонстрація прихильності до президента очевидна: «Принаймні не програв. Більше того, змусив всіх грати за своїми правилами. І ось подивіться, як змінювався він сам і відповідно його риторика: від щирих усмішок — ось тут, у виборчому штабі, і до різкого тону на робочих нарадах», «Шостий президент України — єдиний з очільників держави, кому система не сприяла, а навіть навпаки: без своїх у парламенті, в уряді і ще десятка таких "без", він пройшов свої 100 днів», «з перших днів у президентському кріслі намагався діяти швидко, однак цей темп аж ніяк не хотіли підхоплювати ось тут. Ображена достроковими виборами Верховна Рада восьмого скликання блокувала буквально усе — від закону про імпічмент — до незаконного збагачення і відтермінування штрафів для євроблях», «Зе!команда взялася за укази. Аби хоч якось змінювати систему, яка відверто дратує. Гарне підтвердження — це оплески бізнес-спільноти» тощо. Здобутками Володимира Зеленського називає перейменування адміністрації в офіс, те, що вдалося примирити відомства Артема Ситника й Назара Холодницького, прочухани нерадивим чиновникам, те, що зрушило з місця розслідування щодо «Роттердам+» тощо. В цьому сюжеті також негативно згадали про Порошенка, який сприяв створенню «грабіжницької формули» і проти якого порушили 11 кримінальних проваджень.

Якщо на внутрішній арені, за оцінкою «1+1», Зеленський вималював свій стиль і позбавив опонентів останніх ілюзій про слабкого президента, то в зовнішній політиці все не так просто: він «спробував перезапустити Мінський процес і почати розведення військ біля Станиці Луганської. Щоправда, дуже символічний намір — за місяць відбудувати підірваний міст — провалився. Москва такі мости бачить по-іншому. Не вдається розпочати перемовини і у “нормандському форматі”, незважаючи на заклики, в тому числі і міжнародної спільноти». І все ж журналістка «1+1» переконана: «100 днів Володимира Зеленського можна вважати одним із найвдаліших за всю історію української незалежності. Але тут для нього є як перемога, так і загроза». Правда, що за загроза — не уточнила.

Хто де сидітиме

«Хто де сидітиме — вже відомо», — за словами Катерини Романюк (ZIK), передні ряди забрала собі партія Зеленського, решта займуть гальорку. Ведуча зазначила, що раніше маленькі фракції мали доступ до трибуни. Нагадали, скільки депутатів від якої політсили пройшло. Про раду, що оновилася і помолодшала, і про те, що потрібно знати новообраним парламентарям, розповіли в сюжеті. Цікаво, що в сюжеті коментарі від кількох депутатів лише від «Слуги народу». За словами журналістки, депутати від цієї партії пройшли навчання в Трускавці, а дехто готувався самостійно чи з репетиторами, зокрема політолог Дмитро Раїмов сказав, що підготував кілька народних депутатів — кого саме, не уточнив.

А от у тижневику ICTV не просто згадали про нову ВР, а й розповіли про скандали, які вже зчинились у ній. Зокрема про те, що новообраний депутат від «Слуги народу» Максим Бужанський назвав журналістку Ольгу Духніч дослівно «тупою вівцею з одіозного ЗМІ». Як зауважили у тижневику, вибачень журналістка не дочекалася, тому за колегу перепросив Дмитро Разумков, якого назвали головним претендентом на посаду спікера. Сергій Кудімов розповів про те, як розсадять парламентарів, а Володимир Соколов у сюжеті детально зупинився на розподілі посад та інтригах, що супроводжують новообрану Раду. У матеріали названі кандидати на посади спікера (Дмитро Разумков), першого віцеспікера (Руслан Стефанчук), йдеться про боротьбу за «опозиційного» віцеспікера. Втім справжня битва, за словами Соколова, точиться за комітети: «Два тижні їх ділили, перейменовували та скорочували. У підсумку із 27 лишили 23. Але, як з'ясувалося, не всім тепер вистачає в них місця». «За що не було запеклих боїв, то це за Комітет із зовнішньої політики, у якому виявили бажання одразу два "важковаговики": лідер ЄС Петро Порошенко та лідер "Голосу" Святослав Вакарчук. А керувати ними, ймовірно, буде досвідчений дипломат від "Слуги народу" Богдан Яременко», — каже журналіст.

На «1+1» журналістка Ірина Прокофьєва емоційно розповіла, що «у Верховній Раді всі стоять на вухах. Бо тільки вдумайтеся: ми отримали такий парламент, якого в історії ще не було. І от тепер новобрані депутати намагаються якось вписатися в цю нову реальність». Унікальність парламенту в тому, що відбулося тотальне перезавантаження — 342 депутати-новачки; п'ята частина народних депутатів — жінки; депутати помолодшали, 97 % мають вищу освіту. Акцентувала журналістка і на особливості розсадки нардепів: «це ціла стратегія, і подивіться уважно — усі перші рядки займає "Слуга народу", "ОПЗЖ" сидить там де і завжди, а от "Європейська солідарність", "Голос", "Батьківщина" — відправили на веселки. Таким чином депутатів розсадили вперше і це шалена перевага для президентської партії, тому що вона контролюватиме трибуну. Приміром, якщо фракції з гальорки захочуть заблокувати роботу, то їм буде треба дуже постаратися, щоби подолати кордон зі "Слуг народу". Спікер, урядове ложе і президент теж під захистом керівної партії». Зауважила вона і на тому, що ухвалювати рішення провладна партія може самотужки, бо має 254 голоси. Хіба для змін у Конституції «доведеться побігати по залі і з кимось домовлятися». Повідомили, що кількість комітетів скоротили із 27 до 23, 20 із яких під контролем «Слуги народу». Перспективи цієї партії Ірина Прокоф’єва оцінює позитивно: «Монопартійна влада має плюси, принаймні нам всім не доведеться переживати три традиційно виснажливі битви, коаліціаду, спікеріаду і прем'єріаду. Врешті ми отримаємо справді ефективний парламент і заточений під такий же моноуряд». Пізніше вона ж розповіла про те, скільки зароблятимуть народні депутати. Інших, менш оптимістичних оцінок монополізації законодавчої влади глядачі не почули.

Урядові перспективи

«Перші про головне. Деталі» зазначили, що троє чинних міністрів мають шанси працювати в новому уряді. В сюжеті інтригу також не розкрили: в коментарі народний депутат від «Слуги народуІ Давид Арахамія сказав, що точно лишиться один міністр, а ось радник президента Микита Потураєв ствердив, що співпрацювати зі старими політиками не будуть. Щоби внести якусь конкретику, автори сюжети звернулися до… карт таро. Професійна тарологиня впевнена: старі урядовці в новому кабміні будуть. Можливо, Арсен Аваков, ставки на якого роблять і політологи. Журналіст також висловлює припущення, що крісла збережуть очільниці міністерства фінансів і МОЗу. Знову назвали потенційних прем’єрів — Данилюка, Абромавічуса, Коболєва та Гончарука, якого називають найбільш вірогідною кандидатурою. Прогнозують, що в переддень старту роботи парламенту ім'я очільника уряду стане відомим.

«Сьогодні. Підсумки» зосередилися на останньому засіданні уряду Володимира Гройсмана. «В Кабміні збираються цивілізовано передавати справи наступній команді», — анонсує ведучий. У сюжеті детально розповідають про засідання — про те, як прем'єр-міністр звітував про здобутки (їх радо перераховують), як серйозно слухав колег тощо. Експерт Кирило Сазонов хвалить результати роботи уряду та економічні показники. Не обійшлося і без добрих слів на адресу попередника Гройсмана — Арсенія Яценюка: «Багато часу уряди Яценюка і Гройсмана витратили на знищення старої корумпованої системи».

Про Гончарука як майбутнього прем'єра розповідали і «Факти тижня». Журналіст Володимир Соколов перелічив також інших можливих міністрів: «Висока вірогідність, що Міністром закордонних справ призначать Вадима Пристайка. А от з уряду Гройсмана можуть отримати портфелі троє. Міністр фінансів Оксана Маркарова, Арсен Аваков, щоправда, не на посаді очільника МВС, а силового віцепрем'єра. Хоча є версія, що він замінить Данилюка на посаді секретаря РНБО. І сенсація — Уляна Супрун має шанси зберегти крісло очільниці МОЗ». Сенсація, як ми вже знаємо, не відбулась — можливо, варто було звернутися по точніше передбачення до карт таро?

Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.