Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу, яку ми оновили з 2024 року з урахуванням думки телевізійників. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за жовтень — грудень 2023 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

Телеканал «1+1» (8:00–12:00 6 березня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною для ранкового слота: до 10-ї ранку щогодини було по два випуски новин (15-хвилинні на початках і 10-хвилинні «посередині»), решту часу займали гостьові студії, о 10-й був 15-хвилинний випуск новин і гостьова студія, об 11-й — 30-хвилинний і записане інтерв’ю. Новини вела Соломія Вітвіцька, гостьові студії — Максим Сухенко і Наталія Островська, рубрику «Оперативний черговий» вів цього дня Руслан Ярмолюк.

В ефірі були такі сюжети:

про бої під Новомихайлівкою на околицях Курахового;

про відбиття ворожих наступів у напрямку Курахового;

про привезення до Дніпра з зони бойових дій половецької кам’яної баби;

про російський експорт до Польщі через Білорусь;

про випробування нового морського дрона СБУ;

про підсумки «супервівторка» у США;

про пожежу в екопарку на Осокорках у Києві;

про бої під Авдіївкою;

про знищені російські А-50;

про «снарядний голод» на фронті;

про ордери МКС на арешт російських генералів;

про ресторан української кухні в Амстердамі;

про тих, хто виходив з-під окупації з Ірпеня.

Були прямі ввімкнення:

три ввімкнення про наслідки влучань «шахедів» у житлові будинки в Сумах;

про пожежу в екопарку на Осокорках в Києві;

про те, як співробітники «ТСН» пишуть заяви на дозвіл посмертного донорства.

Гостями ефіру були:

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я, про перевірку столичних військово-лікарських комісій у Києві через велику кількість скарг на їхню роботу, про зміни в організації оглядів військовозобов’язаних, про реформу МСЕКів, про призначення в ЦГЗ колишньої пропагандистки Медведчука.

Володимир Артюх, голова Сумської ОВА, про наслідки ворожої атаки «шахедами» по Сумах, про використання ворогом бомб дистанційного мінування в Шосткинському районі.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Петро Андрющенко, радник мера Маріуполя, про підготовку окупантами імітації виборів Путіна в Маріуполі, про тотальні зачистки в окупованому місті, про гуманітарну ситуацію в місті, про накопичення військ противника в місті та районі.

Іван Ступак, воєнний експерт, про знищення російського корабля, про ситуацію на фронті під Авдіївкою, про знищення російських А-50, про посилення ворожого наступу під Мар’їнкою, про «снарядний голод» ЗСУ.

Валерій Романенко, провідний спеціаліст Державного музею авіації, про готовність ворога до втрат літаків, про ситуацію з пілотами у ворога, про тактику скидання КАБів ворогом, про безпідставність чуток щодо F-35, про наслідки збиття двох А-50, про ефективність українських безпілотників, про російську ракету «Сармат».

Оксана Радіонова, кореспондентка «ТСН Тижня», про свій репортаж із колонії, де утримують засуджених зрадників і колаборантів.

Дмитро Спасиба, начальник групи безпілотників 241-ї окремої бригади тероборони, про ситуацію з дронами противника на Бахмутському напрямку, про створення окремого роду військ безпілотних систем.

«Woody», військовослужбовець 47-ї ОМБР, про ситуацію на фронті під Бердичами, про зміну тактики ворога знову на малі піхотні групи.

Марина Байдюк, президентка благодійної організації «United Help Ukraine», про відкриття представництва організації в Україні, про нові проєкти організації щодо протезування і реабілітації поранених військових.

Тарас Тополя, фронтмен гурту «Антитіла» і волонтер, про збір грошей на медичні аптечки для українських військових виступами групи.

Олександр Вдовиченко, колишній командир 72-ї бригади імені Чорних Запорожців, про всі подробиці оборони Києва у лютому 2022 року 72-ю бригадою, про бої бригади під Бахмутом (записане інтерв’ю Юлії Кирієнко).

Крім того, в ефірі була рубрика «Оперативний черговий» із Русланом Ярмолюком.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 119 разів (це майже по 30 разів на годину або ж по порушенню щодвіхвилини в середньому). З соцмереж брали фото і відео у 18 випадках. Користувалися телеграм-каналами різних підрозділів ЗСУ, російськими анонімними телеграм-каналами «Поздняков» і «Mash». Використовували фото зі сторінок Нацполіції та Харківської облпрокуратури в соцмережах.

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 26. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, Головне управління розвідки, уряд, КМДА і КМВА. І були ще більш розмиті: «повідомляють і у Бєлгородській області», «в Курській області заявили», «тамтешня влада запевняє», «за даними компанії-оператора».

Найбільше порушень стандарту були абстрактними псевдопосиланнями — таких було 29: «відомо», «стало відомо» і «наразі відомо», «з’явилася інформація», «ми знаємо», «кажуть», «мовляв», «за попередніми даними» і «за різними даними», а ще «були побоювання» (чиї?), «вважають» (невідомо хто) і «деякі побоюються». У 19 випадках подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок теж було чимало — 27: «в СБУ вважають», «кияни нарікають», «історики називають», «активісти парку вважають», «у народі називають», «армійці заспокоюють», «військові кажуть», «далекобійники не приховують», «водії зауважують», «пропагандисти на всю кричать», «пропагандисти вже встигли заявити», «аналітики кажуть», «більшість авіаційних експертів вважають», «кажуть військові фахівці», «на думку аналітиків» і подібні.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 34 рази (це по 8,5 раза на годину в середньому). З них 26 були невідповідностями між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Традиційно некоректно «перекривали» архівами якихось бойових дій повідомлення про події на фронті. Традиційно невідповідно «перекривали» повідомлення про наслідки обстрілів і ракетних атак ворога по населених пунктах. Або таке: про спільну пресконференцію президентів Чехії та Франції «перекривали» класично — коли говорили про Макрона, показували Павела, говорили про Павела — показували Макрона. Або ж у повідомленні про американський «супервівторок» говорили про Трампа і Гейлі, а показували Байдена. Ну і традиційні «перекривання» абиякими архівами різних повідомлень.

Крім того, невідповідно «перекривали» одне з прямих ввімкнень із Сум. А розмову з речником Генштабу «перекривали» абиякою нарізкою архівів бойових дій.

І знову-таки традиційно титр «наживо» був як на раніше відзнятому відео і синхронах у прямих ввімкненнях, так і на архівному відео, яким «перекривали» речника Генштабу.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт традиційно порушували найбільше — 327 разів (це майже по 82 рази на годину ефіру або ж майже по 1,5 порушення на хвилину в середньому). Більшість із цих порушень (321) становили суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Як і завжди, в ефірі каналу було чимало суто емоційних оцінок: «уже гаряча точка», «на гарячому цьому напрямку», «один з найгарячіших напрямків», «гаряче щодня», «понівечено», «окупанти гатили», «без упину гатить артилерія», «від вибухів здригався», «місто оговтується», «щоб вибратися з пекла», «на жаль», «добряче дісталось», «героїчного міста», «перелік гостей вражає», «доправити вибухове привітання», «нажахана перспективою» тощо.

Ще більше було будь-яких оцінок із будь-яких приводів: «важкі бої», «масштабна пожежа», «масштабну повітряну тривогу», «гучну ніч», «завдали чималої шкоди», «небезпека тривала недовго», «ціною надзусиль наших воїнів», «катастрофічно бракує», «є свіжа “бавовна” на Росії», «настільки потужний», «незмінно влучно», «надзвичайний вантаж», «цінний експонат», «облетіла весь світ», «ці знамениті кадри облетіли весь світ», «жвавий рух», «важливі комунікаційні кабелі», «є критичним», «важкими брилами», «легко набирає швидкість», «не краща ситуація», «серйозне прохання», «головна несподіванка», «символічною назвою», «не обтяжуючи себе», «блискавичної роботи», «послідовно виступає», «послідовно критикуючи», «гучні заяви», «риторика Трампа радикальна та ексцентрична», «численні кримінальні провадження», «темні часи», «дуже важлива і актуальна ініціатива», «зручні сидіння м’якенькі», «маленька зала заповнена вщент», «консервативні нідерландці», «дуже велика складність добратися», «посяде почесне місце», «церемонія пройшла стримано», «вантажівкам кінця-краю не видно», «активно везуть товари», «активно працює термінал», «категорично заперечують», «спокійно їдуть» і ще більше подібних.

Траплялися й міркування, переважно «експертного» штибу: «Втратити їх означає позбутися тактичної переваги на цій ділянці» (сюжет Маргарити Потапової). «І такі вибухи і блискавичні приземлення ворожих літаків ЗСУ повторюватиме, допоки Україна буде під обстрілами російських ракет». «Щоби остаточно змусити Росію відмовитися від продовження війни в Україні, ЗСУ потрібно багато далекобійної зброї, бо ідея задобрити агресивних північно-східних сусідських нелюдів — сьогодні зрозуміло навіть школярам — вона провальна від самого початку» (сюжет Віталія Афанасієнка). «У будь-якому разі, аби протистояти рашистській навалі, Україна потребує у десятки разів більше зброї, ніж має на цю мить». «Натомість фронт на 90 відсотків нині тримається лише завдяки силі і стійкості кожного українського воїна» (сюжет Маріам Оганесян). «Саме це розділення між республіканськими виборцями може зіграти на руку Джо Байдену» (сюжет Ольги Кошеленко).

І чимало було маркерів суб’єктивної думки та маркерів привернення уваги: «я теж, до речі, стала», «мені здається», «я так розумію», «особисто я прокинулась», «зауважу», «я спитала», «я не сказала», «ми подумали», «мені здається», «мене особисто дуже порадував», «знаю», «до слова», «варто зазначити».

І навпаки, ведучі гостьових студій 6 разів не авторизували власних міркувань.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 13 разів (більш як по 3 порушення на годину).

У сюжетах не досить було представляти Анатолія Храпчинського лише як «експерта з авіації», Валентина Бадрака і Петра Черника лише як «військових експертів». Не досить було представляти й гостя студії Валерія Романенка лише як «експерта з авіації». Ще у 7 матеріалах на синхронах не було титрів, тож глядачі могли лише здогадуватися про компетентність мовців.

У сюжеті бекґраундове відео Ірпеня в березні 2022 року не було титроване датою. І так само на бекґраундовому відео російського А-50, пошкодженого в Білорусі, теж дати події не було.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 8 порушень (по 2 на годину).

Не втомлююся повторювати, що величезна частина аудиторії телемарафону взагалі не володіє англійською, тож англомовні назви завжди слід давати з перекладом, особливо ж коли вони дають розуміння про характер названого. А тут без перекладу в студії представляли президентку благодійної організації «United Help Ukraine». Або ж у сюжеті був переклад синхрону: «Але я разом з рештою ком’юніті». Якщо вже перекладати з англійської, то логічно перекладати всі слова, а не залишати якісь неперекладеними.

Далі питання: от навіщо показувати на екрані ось це?

Ще й двічі — і на підводці, і в сюжеті. Типу хтось тут зможе бодай щось прочитати.

Крім того, ведуча гостьової студії традиційно казала: «Це буде через слот». А ведуча новин двічі казала: «Я теж, до речі, стала фандрайзером». Слова, які більшість аудиторії не вживають і значення їхнього не знають.

Інші зауваження

Пару разів таки забували про фемінітиви: «країни-агресора» (сюжет Віталія Афанасієнка), «посол Сполучених Штатів в ООН Ніккі Гейлі» (сюжет Ольги Кошеленко).

Резюме

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу була доволі репортажно насиченою — 7 репортажних сюжетів і 5 прямих ввімкнень. Натомість у гостьових студіях побувало лише 2 ньюзмейкери. З сюжетів кращим був репортаж Юлії Кирієнко про бої під Новомихайлівкою на околицях Курахового (оператори Іван Головач, Олег Мостовий). І дуже якісне і ґрунтовне інтерв’ю Юлії Кирієнко з колишнім командиром 72-ї бригади імені Чорних Запорожців Олександром Вдовиченком про оборону Києва у лютому 2022 року.

Стандарти журналісти каналу за чотири години ефіру порушували 501 раз (це більш як по 125 порушень на годину і більш як по 2 порушення на хвилину ефіру в середньому). Це був «персональний» рекорд каналу, а до абсолютного рекорду телемарафону, встановленого нещодавно ICTV та СТБ, не дотягнули лише дещицю. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 327 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 119 разів, найбільше було суто абстрактних псевдопосилань на джерела інформації. Із 34 порушень стандарту точності більшістю були невідповідності між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Крім того, 13 разів порушували стандарт повноти інформації та 8 разів — стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканали ICTV та СТБ (14:00–18:00 6 березня)

Зміст ефіру

Структура ефіру медіагрупи була звичною: 15-хвилинні новини чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. Одного разу замість гостьової був фільм, ще одного разу — фрагмент недільного тижневика. Новини вів спочатку Петро Дем’янчук, згодом — Оксана Гутцайт, гостьові студії вів незмінно Вадим Карп’як, Сергій Кудімов був у студії у фрагменті тижневика «Факти тижня».

В ефірі були такі сюжети:

про тренування вогневих мобільних груп на Одещині;

про бойове чергування пілотів БПЛА 93-ї бригади під Кліщіївкою;

про евакуацію людей із Вугледара;

про концерт Жадана в Черкаському реабілітаційному центрі;

про відновлення бізнесів у звільненому Ізюмі;

про українських політв’язнів у Росії;

про візит Макрона до Чехії;

про далекобійну коаліцію, заявлену Макроном;

про нічну атаку «шахедами» по різних містах країни;

про блокування американської військової допомоги Україні;

про київського ветерана, який після списання з лав ЗСУ відкрив медклініку в Києві;

про важкопораненого бійця ЗСУ, який мріє стати воєнним інструктором;

про ремонт пошкодженої техніки ЗСУ в польових умовах;

про сміттєпереробний завод у Житомирі;

про оборону Бахмута прикордонниками в березні 2023 році;

про роботу аеророзвідників;

про вечірні екскурсії замком Паланок у Мукачеві за донати на ЗСУ.

Були прямі ввімкнення:

про протести польських фермерів у Варшаві;

про іспити майбутніх керівників гуманітарних розмінувальників на Київщині;

про наслідки ракетного обстрілу Одеси.

Гостями ефіру були:

Тарас Качка, заступник міністра економіки, про можливі обмеження українського експорту задля розблокування кордону з Польщею, про переговори з ЄС і польським урядом, про російський експорт до ЄС через Польщу.

Сергій Тюрін, перший заступник голови Хмельницької ОВА, про наслідки удару «шахедами» по енергетичній інфраструктурі області.

Олена Шуляк, голова Комітету ВР з організації держвлади, про перебіг програм «єВідновлення» та «єОселя», про законотворчі плани Комітету ВР, про плани верифікації знищених осель на окупованих територіях, про фінансування програм відбудови.

Олександр Павлюк, командувач Сухопутних військ, про поточну ситуацію на фронті, про відновлення бойових підрозділів, про формування резервів для майбутніх наступальних дій, про аудит військ.

Володимир Фесенко, політолог, про підсумки «супервівторка» в США, про шанси Трампа і Байдена на остаточну перемогу в листопаді, про відмову Олени Зеленської від участі в промові Байдена одночасно з Юлією Навальною.

«Граніт», заступник командира 5-ї окремої штурмової бригади, про бої на Бахмутському напрямку в районі Часового Яру, про дефіцит боєприпасів у ЗСУ, про потреби бригади в РЕБах і дронах.

Сергій Цехоцький, офіцер 59-ї окремої мотопіхотної бригади, про ситуацію на Авдіївському напрямку, про необхідність бригади у дронах і засобах РЕБ, про можливості ворога і їхній морально-психологічний стан.

Андрій Кокотюха, письменник і сценарист, про свою видану соту книжку «Ва-банк у Харкові», про творчість під час війни, про екранізацію роману «Довга комендантська година», про благочинну акцію збору книжок для українських бібліотек.

Крім того, в ефірі були:

Фільм проєкту «Антизомбі» про пропаганду Росії щодо Придністров’я.

Фрагмент тижневика «Факти тижня».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 73 рази (більш як по 18 порушень на годину ефіру в середньому). Відео і фото з інтернету брали 11 разів. Користувалися телеграм-каналами 3-ї окремої штурмової бригади й інших підрозділів ЗСУ, Херсонської ОВА. І сторінками в соцмережах СБУ, Нацполіції, Харківської облпрокуратури та ДСНС Сумщини.

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань — 21. Так «посилалися» на Генштаб, ГУР, СБУ, Харківську, Херсонську та Сумську ОВА, Сумську облпрокуратуру й поліцію Сумщини, Нікопольську РВА, а також на Держдеп США, міноборони Великої Британії та просто «у Сполучених Штатах з ентузіазмом сприйняли новину». І були геть розмиті: «за попередньою інформацією поліції», «жителі Одеси повідомляли», «у компанії наголосили», «західні ЗМІ припустили», «хлопці кажуть», «радять хлопці».

5 разів робили суто абстрактні псевдопосилання: «за попередньою інформацією», «за уточненими даними», «достеменно відомо», «днями бачив інформацію» і «припускають» (невідомо хто). 18 разів наводили факти без будь-яких посилань на джерела.

І 18 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «нагадують у Білому домі», «в Пентагоні кажуть», «в країнах НАТО вважають», «кажуть у міській раді» (Ізюма), «місцева влада просить» (невідомо яка), «правоохоронці радять», «оглядачі визнають», «українські ж військові вкотре нагадують», «твердять захисники», «кажуть підприємці», «фермери заявляли» тощо.

Стандарт точності інформації

Було 20 порушень стандарту (по 5 на годину). 15 із них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно невідповідно «перекривали» більшість БЗ про події на фронті та про наслідки атак ворога по мирних містах. І не до ладу «перекривали» різні тексти абиякими архівами.

Двічі невідповідно «перекривали» прямі ввімкнення. Наприклад, ввімкнення про протести фермерів у Варшаві частково «перекривали» архівним відео акції українських водіїв на кордоні, хоча про них узагалі кореспондентка не говорила.

І, як зазвичай, плутали числа з цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найбільше — 272 рази (це по 68 порушень на годину або ж більш як по порушенню на хвилину ефіру в середньому). Більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Суто емоційні оцінки: «найпекельнішою точкою фронту», «трагедія у місті», «після страшної трагедії», «тієї страшної ночі», «гатили по місту», «страшні наслідки війни», «понівечено приватний сектор», «не встигло місто оговтатися», «добряче дісталося музею», «дивом зміг», «дивом не постраждали», «дивом вижив», «життям це не назвеш», «на щастя, обійшлося без постраждалих». Або такий промовистий, як на мене, приклад сумнівності подібних оцінок: «п’ятеро людей постраждало в Сумах через атаку “шахедів”, серед поранених 10-річний хлопчик, на щастя, минулося без жертв» (гарне таке «щастя», і ще питання: а поранені — це не жертви?).

Оцінки з різних приводів: «ситуація на цьому напрямку складна», «численні повітряні атаки», «під’їзд якої склався як картковий будиночок», «руйнування в місті значні», «величезна вирва», «тримати оборону міста-фортеці», «про незламного Олега», «у вмілих руках молодого, та вже досвідченого екіпажу», «знищили ласу ціль», «колись квітучого міста», «надскладні операції», «масштабний протест», «вимоги традиційні», «амбітну програму», «великий донат», «надпопулярна вистава», «має шалений попит», «з ентузіазмом сприйняли новину», «успішно поєднують», «надсучасних центрів», «з відомими українськими волонтерами», «відомим українським бізнесменом», «величезні надії», «неймовірні краєвиди», «зіркові гості» тощо.

Були в новинах і різні міркування — «експертні» оцінки, припущення, а то й «настанови». Кілька прикладів: «Без сумніву, треба використовувати будь-яку можливість, щоб вчитись протистояти російському агресору. І такий досвід безцінний» (ведучий Петро Дем’янчук). «Часто влаштовує комбіновані повітряні атаки, головна мета яких — терор» (сюжет Луїзи Єрьоміної). «Адже чим більше буде таких і програм, і спеціалістів сертифікованих, тим швидше Україна зможе відновити і розмінувати ту територію, яка забруднена російським залізяччям» (пряме ввімкнення Аліни Матвійчук). «Нескінченні заклики до Конгресу, щоб він негайно схвалив пакет, який містить 60 мільярдів доларів допомоги Україні, постійно розбиваються об затятість спікера Палати представників Майка Джонсона. Той усіляко затягує час і його відмовки виглядають дедалі дивніше» (сюжет Оксани Лотоцької).

Маркери суб’єктивної думки та посилення уваги: «відразу хочу відповісти», «на мене найбільше справило враження», «тут одразу ж скажу», «хочу нагадати», «наголошу», «варто зазначити», «до речі», «до слова».

У фрагменті тижневика «Факти тижня», як і завжди, було дуже багато неавторизованих міркувань — цілих 16 (це при тому, що в гостьових студіях Вадим Карп’як цей стандарт не порушував жодного разу). Бо усе ж журналісти «Фактів тижня» жодного разу не є експертами, тож власні міркування усе ж слід позначати. Або, якщо це запозичені міркування опитаних ними експертів, то слід давати на цих експертів чесні посилання, а не видавати їхні думки за власні.

Ще було одне безпідставне узагальнення: «саме на розвиток та швидке впровадження безпілотних інновацій армійці покладають величезні надії».

І двічі ведуча новин не позначала як належить межі цитат, наприклад, сказаного президентом Зеленським щодо ракетного удару по Одесі, тож останнє речення звучало як думка самої ведучої. Або ось таке: «американське зовнішньополітичне відомство сподівається, що Україна має інші сюрпризи, які забезпечать їй нові перемоги на полі бою. Однак, все ще проблемою залишається затяте зволікання в Конгресі зі схваленням військової допомоги Україні на цей рік». Останнє речення — це що? Це думка «американського зовнішньополітичного відомства» чи думка ведучої новин?

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 9 разів (більш як по 2 порушення на годину ефіру).

Не досить було представляти Володимира Фесенка лише як «політолога». У трьох матеріалах на синхронах не було титрів. А ще у 5 на бекґраундовому відео конкретних подій минулого не було титровано дати цих подій.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 2 порушення.

Який сенс показувати отакий скриншот? Можна подумати, що аудиторія марафону вільно володіє грецькою.

У сюжеті було: «перетворюється на квест».

Інші зауваження

Тут цього разу лише позитивні зауваження.

Редакція нині без перебільшення ідеально робить повідомлення про бойові дії уздовж усього фронту за допомогою інфографіки. Дуже якісно намальована динамічна мапа. Дуже чітко динаміка мапи збігається зі словами ведучого за кадром. Це відмінна і вдумлива робота!

Редакція концептуально грамотно використала відео в розмові з заступником командира 5-ї окремої штурмової бригади. Конкретне відео для обговорення з гостем, який його коментував. Іншим редакціям варто було би запозичити цей позитивний досвід.

Елементи політичного піару

І вже не вперше «обов’язковим номером програми» медіагрупи є сюжет про реабілітаційні центи «Recovery», засновані Віктором та Оленою Пінчуками (себто власниками самої медіагрупи). І хоч тут починалося все нібито як репортаж про камерний концерт «Жадана і собак» у черкаському центрі, усе ж червоною ниткою було те, що «таких інноваційних центрів в Україні вже 10. Заснували їх Віктор та Олена Пінчуки задля допомоги Силам безпеки та оборони України». І обов’язковий набір позитивних оцінок: «в цих закладах наші герої і героїні отримують якісну та безкоштовну допомогу», «завдяки надсучасним тренажерам та апаратам», «надсучасних центрів» і згадкою про «мультидисциплінарну команду лікарів». При всій повазі, усе ж не варто робити сюжети про ці центри настільки часто, бо я хоч дивлюся далеко не всі ефіри, а не вперше на ці сюжети натрапляю (причому наперед знаю лексику).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи була такою: 5 репортажних сюжетів, 3 прямих ввімкнення і 4 гості-ньюзмейкери в студії. З сюжетів я б виділив репортаж Тетяни Наконечної про бойове чергування пілотів БПЛА 93-ї бригади під Кліщіївкою (оператор Захар Комах) і спецрепортаж Тетяни Доцяк про відновлення бізнесів у звільненому Ізюмі (оператор Олександр Миронюк).

Стандарти журналісти медіагрупи порушували протягом чотирьох годин ефіру 376 разів. Це по 94 порушення на годину або ж більш як по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 272 рази. Переважною більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 73 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації, але чимало було фактів подано без будь-яких посилань і чимало було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 20 разів, три чверті з цих порушень були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Крім того, 9 разів порушили стандарт повноти інформації та 2 рази — стандарт доступності. Інші стандарти не порушували.

У проаналізованому ефірі медіагрупи був один прояв політичного піару — позитивні згадки про Віктора й Олену Пінчуків у сюжеті про черкаський реабілітаційний центр.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі медіагрупи традиційно не було.

Телеканал «Рада» (18:00–22:00 6 березня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, о 21-й година була гостьовою. Новини вів Андрій Сініцин, підсумковий випуск він вів з Ольгою Бутко, гостьові студії вели Катерина Федотенко і Назар Довгий.

В ефірі були такі сюжети:

про бої в районі Білогорівки на Луганщині;

про пожежу в екопарку на Осокорках у Києві;

про тестування РЕБу бійцями 3-ї окремої штурмової бригади;

про життя під постійними обстрілами прифронтового селища Куцуруб на Миколаївщині;

про зведення фортифікацій на Харківщині;

про знищення ворожих літаків;

про ситуацію в Конгресі США з розблокуванням пакета допомоги Україні;

про розмінування на Київщині розмінувальними машинами з Німеччини;

про конфлікт між батьками та школою в Кропивницькому через перехід навчання на дистанційку через ремонт укриття;

про держпрограми з підтримки жертв сексуального насильства з боку окупантів;

про вишкіл розвідників спецпідрозділу «Артан»;

про виготовлення полтавськими волонтерами зенітних комплексів.

Були прямі ввімкнення:

про акцію протесту фермерів у Варшаві;

про підсумки праймериз у США.

Гостями ефіру були:

Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради, про прогнози щодо другого читання законопроєкту про мобілізацію, про паузу в засіданнях Верховної Ради на поточному тижні, про загрози нелегітимності парламенту через відсутність кворуму, про закиди «Європейської солідарності» щодо обмеження керівництвом парламенту закордонних відряджень для представників опозиції, про найближчі плани парламенту щодо законодавства для переговорної рамки з Євросоюзом.

Андрій Вітренко, депутат Київміськради, про пожежу в екопарку на Осокорках, про судовий розгляд права на забудову парку.

Андрій Костін, генеральний прокурор, про видачу ордерів МКС на арешт російських генералів і про його значення для міжнародного правосуддя, про прецедентність цього рішення, про роботу офісу МКС у Києві (записане інтерв’ю Карини Подленко).

Віталій Безгін, заступник голови Комітету ВР з питань організації держвлади, про ситуацію з київським метро, про засідання комісії ВР щодо ситуації в столиці.

Дмитро Лиховій, речник Сил оборони Таврійського напрямку, про ситуацію на фронті на Авдіївському напрямку, про посилення атак ворога на Мар’їнському напрямку під Новопавлівкою, про ситуацію під Роботиним про фортифікації на Авдіївському напрямку на другому рубежі оборони.

Дмитро Плетенчук, речник Військово-Морських сил, про наслідки ворожого ракетного удару по Одесі, про розосередження ворогом залишків Чорноморського флоту після останніх втрат.

Сергій Братчук, речник Української добровольчої армії «Південь», про ракетний обстріл Одеси, про стратегічне значення Одеси для України та для ворога, якому не вдалося її захопити, про винищення ворожого флоту в Чорному морі.

Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про обстріли Херсона й області.

Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про посилення української ППО, про те, що має робити Європа задля власної безпеки, про відхилення Зеленською запрошення на промову Байдена, про відсутність опозиції в Росії, про роботу російської розвідки в західних країнах, про розблокування американської допомоги тощо і тощо (бо традиційно ну дуже вже довго — без однієї хвилини пів години ефіру).

Сергій Безкрестнов, військовий, спеціаліст у галузі радіотехнологій, про кількісну потужність ворожих засобів радіоелектронної боротьби, про досягнення ЗСУ зі знищення російських засобів РЕБ, про ефективність українських засобів РЕБ, зокрема проти безпілотників.

Микола Кущ «Фрост», заступник командира взводу розвідки 12-ї бригади спецпризначення «Азов», про конкретний бій.

Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 77 разів (понад 19 порушень на годину в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали картинку в 6 випадках. Скористалися телеграм-каналом Херсонської ОВА і ворожими анонімними телеграм-каналами. Було ще «посилання» «в російських пабліках… розганяється історія».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 22. Так «посилалися» на Офіс президента, ГУР, Повітряні сили, СБУ, Сумську, Харківську, Херсонську ОВА, Київську МВА, Спеціальну державну службу транспорту, Київський метрополітен і уряд Польщі. Ще були такі псевдопосилання: «такі дані наводять експерти», «за повідомленнями американських ЗМІ», «за інформацією польських медіа» і «коментують в управлінні капітального будівництва».

7 разів робили абстрактні псевдопосилання: «є інформація», «з’являється інформація», «стало відомо», «вже стало відомо», «ми знаємо», «хтось каже» і «повідомляли» (хтось). 5 разів давали фактичну інформацію без будь-яких посилань.

А найбільше (37!) було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки. Тут було все на світі — і на невідомо кого в ГУР, у Повітряних силах, у Білому домі та в Пентагоні. А ще: «кажуть воїни», «говорять українські бійці», «українські військові попереджають», «кажуть спецпризначенці», «розповідають хлопці», «активісти звинувачують», «волонтери кажуть», «блогери російські закликають», «експерти припускають», «батьки наполягають», «чиновники запевняють» і навіть «депутати запевняють» (оце узагальнення «депутатів» — це просто якась повна профанація, типу всі депутати парламенту — якісь однодумці).

Стандарт точності інформації

Стандарт точності порушували 21 раз (більш як по 5 разів на годину). 20 із цих порушень були невідповідністю картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, філігранно «точно» «перекривали» повідомлення про результати американських праймериз: казали про Гейлі — показували Трампа, казали про Трампа — показували Гейлі. Це треба вміти. А була і якась, даруйте, повна нісенітниця. Говорили у студії зі спікером Стефанчуком, ведуча в питанні до спікера цитувала нардепа Арахамію, з посиланнями «сказав Арахамія», а «перекривали» це архівним відео того ж таки спікера Стефанчука за трибуною парламенту.

Дуже влучно «перекривали» БЗ про будівництво фортифікацій на Сумщині. На словах «до зведення захисних конструкцій залучили техніку з інших областей України» показували трьох утомлених чоловіків, які ледь вергають лопатами.

Крім того, невідповідно «ілюстрували» пряме ввімкнення про підсумки «супервівторка» в США: кореспондентка говорила про Трампа — показували Байдена тощо.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найчастіше — 177 разів (більш як по 44 порушення на годину ефіру в середньому). 163 порушення були суб’єктивними думками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Найбільше було суб’єктивних оцінок із будь-яких приводів: «штурми не припиняються ані вдень, ані вночі», «працюють і вдень, і вночі», «копають власноруч як вдень, так і вночі», «щосили відбивають атаки», «операції унікальні, а дії надлюдські», «часто і масово почали падати», «незначні сутички з поліцією», «історичне розширення», «важливі для фронту», «ефективно «приземляють» російський «металобрухт», «масштабний літакопад», «масштабної пожежі», «завдяки масштабному волонтерському збору», «розпочався третій етап масштабного будівництва укріпрайонів», «роботу пришвидшує сучасна техніка», «надійна і смертоносна зброя», «умови життя тут пристойні», «над одним з найрезонансніших законопроєктів», «стали предметом гострих дискусій», «красномовно назвали», «задача не з легких», «ситуація відносно стабільна» тощо. Було ще таке: в ефірі каналу ракетну атаку на Одесу кілька разів у анонсі й ведучі впевнено називали «замахом на президента». Це був безумовний суб’єктивний висновок. І надзвичайно великою залишається на каналі кількість усіх оцих пафосних «зазначив-підкреслив». Слово «сказав» натомість журналісти не використовують.

Траплялися міркування: «Завдання вкрай складне і відповідальне, адже законопроєкт має запровадити жорсткі і ефективні, і водночас справедливі правила поповнення лав Збройних Сил України» (ведуча Катерина Федотенко). «Масова втрата літаків змусила окупантів тимчасово знизити активність авіації на всій території України» (сюжет Софії Куценко).

Ведучі гостьових студій 12 разів не авторизували власних міркувань. Як-от знову-таки «вердикт» ведучої Катерини Федотенко: «власне був скоєний замах і на президента України».

Було одне безпідставне узагальнення: «Живе близько 8 тисяч людей, вони вже пристосувались до повсякденних обстрілів, налагодили побут і мріють лише про одне».

У сюжеті невірно були позначені межі цитати військового 3-ї ОШБ, відтак останнє речення сприймалося як думка самої авторки сюжету.

Стандарт повноти інформації

Було 20 порушень стандарту (по 5 на годину).

Тричі в повідомленнях про передвиборчі події в США не було бекґраунду до терміну «праймериз».

У сюжеті не досить було Костянтина Криволапа представляти лише як «авіаційного експерта, аналітика». А в іншому сюжеті Антона Швеця як «економічного експерта». Уточнення ж «військовослужбовець Сил оборони України» теж нічого не додавало до його компетентності саме як «економічного експерта».

І в 14 БЗ на відео не було інтершуму.

Стандарт балансу думок

Стандарт грубо порушували 4 рази.

У розмові зі спікером парламенту Русланом Стефанчуком обговорювали питання закидів представників «Європейської солідарності», що їх не пускають у закордонні відрядження. Стефанчук пояснив позицію керівництва парламенту, сказав, що представники «ЄС» їздять у відрядження більше, ніж їм належить за квотою (6% місць у парламенті, натомість 10% усіх закордонних відряджень) і побіжно натякнув, що вони їздять чи не «в бізнес чи тріп-тури». Зрозуміло, що це потребувало слова у відповідь від представників «ЄС» — або безпосереднім підключенням до розмови, або принаймні запрошенням до ефіру для слова у відповідь. Звісно ж, ведучі каналу цього не зробили. Бо, за моїми спостереженнями, за два роки існування моніторингу, якраз «ЄС» — це єдина парламентська фракція, представників якої в гостьові ефіри «Ради» взагалі не запрошують.

У сюжеті про пожежу в екопарку на Осокорках не було спроб отримати коментарі від забудовника, якого активісти й депутати Київради звинувачували у підпалі.

У розмові з традиційним гостем каналу депутатом Київміськради Андрієм Вітренком (від «Слуги народу») про пожежу в екопарку на Осокорках той традиційно обвинувачував КМДА в тому, що нема генплану, що віддають заказник під забудову і «викидають у сміттєвий кошик» усі звернення людей. Зрозуміло, ведучі ніяк не подбали про баланс думок.

Гість нардеп Віталій Безгін (від «Слуги народу») доволі жорстко критикував київську міську владу, ведучі не подбали навіть про формальне дотримання балансу думок. Натомість ведуча долучилася також із власними критичними думками.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 6 порушень. У сюжеті згадували про платформу «Safewomenhub». Англійські назви слід дублювати перекладом. Ведучий гостьової студії казав: «де ви заскрінили новину» і «забезпечити взаємодію між стартапами». І тричі уже згадане «праймериз» без бекґраунду.

Інші зауваження

Так і незрозуміло мені, навіщо на початку гостьової студії повторювати повідомлення, яке от щойно дослівно (і навіть із тими ж порушеннями стандартів) було в новинах. Це якийсь такий «фіровий стиль» каналу «Рада».

Було якісне використання відео в розмові з гостем — заступник командира взводу бригади «Азов» коментував відео конкретного бою.

Двічі забули про фемінітиви: «Наталя, громадський активіст» (титр на синхроні в сюжеті Артема Деркачова), «Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністр…» (титр у сюжеті Олександри Кулібаби, причому дивно, бо чимало інших титрів у цьому ж сюжеті були з фемінітивами).

Елементи політичного піару

У розмові зі спікером парламенту Русланом Стефанчуком була дуже технічно «відпрацьована» тема закидів фракції «Європейська солідарність» до керівництва парламенту щодо обмеження закордонних відряджень їхнім депутатам. З натяком спікера на те, що депутати фракції їздять не за призначенням («в бізнес чи тріп-тури»). І без можливості слова у відповідь представникам опозиційної фракції.

Незбалансована розмова з нардепом Віталієм Безгіним, який однобічно критикував київську міську владу за загальну ситуацію в столиці та зокрема за ситуацію з аварійним метрополітеном.

І так само незбалансована розмова зі «штатним критиком» КМДА депутатом Київради Андрієм Вітренком із використанням теми пожежі в екопарку на Осокорках (раніше зазвичай в ефірі «Ради» цей поважний пан критикував київську владу за проблеми з метро, тепер цю тему «перехопив» пан Безгін).

Класичний «паркет» про те, що прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив на засіданні уряду, що уряд спрямував 9 млрд грошей на ремонт будинків, шкіл, лікарень і критичної інфраструктури. І синхрон Шмигаля про те, що заморожені російські активи треба віддати Україні. «Свіжа» така думка, тягне на «новину».

Я от дуже вибачаюсь, але навіщо в фіналі повідомлення про зведення фортифікацій на Сумщині двічі було додавати: «завдання зміцнити рубежі було поставлено президентом України».

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було, гостьову студію вів токсичний ведучий каналу Назар Довгий, який раніше працював на проросійських каналах і поширював пропаганду.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 4 репортажні сюжети, 2 прямих ввімкнення, в гостях побувало 4 ньюзмекери. Із сюжетів я би виділив репортаж Олександра Кривокульського про бої в районі Білогорівки на Луганщині (оператор Володимир Ситюк).

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 305 разів (це більш як по 76 порушень на годину або ж більш як по порушенню на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 177 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 77 разів, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Майже всі 21 порушення стандарту точності були невідповідностями картинки й тексту в БЗ і сюжетах. Більшість із 20 порушень стандарту повноти були повною відсутністю інтершуму на відео в БЗ. Крім того, 6 разів порушували стандарт доступності подачі інформації та 4 рази грубо порушували стандарт балансу думок.

У проаналізованому ефірі каналу було 6 проявів політичного піару. Тричі це була жодним чином не збалансована ведучими критика гостями студії: спікером парламенту Русланом Стефанчуком — на адресу фракції «Європейська солідарність», нардепом Віталієм Безгіним і депутатом Київради Андрієм Вітренком — на адресу київської влади. Крім того, було дві недоречні позитивні згадки президента Зеленського і класичний «паркет» прем’єра Дениса Шмигаля.

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, натомість гостьові студії вів один із токсичних ведучих каналу Назар Довгий.

Телеканал «Ми — Україна» (8:00–12:00 7 березня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для ранкового слота: до 10-ї ранку щогодини було по два 10-хвилинних випуски новин (на початках і «посередині» годин), решту часу займали гостьові студії. З 10-ї ранку години починалися випусками новин (то 10, то 15-хвилинним), продовжувалися гостьовими. Новини вів спочатку Ігор Пупков, згодом — Віра Свердлик, гостьові студії вели спочатку Сергій Чернишов і Микита Міхальов, згодом — Юлія Галушка і Богдан Машай.

В ефірі були такі сюжети:

про наслідки ворожого обстрілу Сум;

про ордери МКС на арешт двох російських генералів;

про рекордну вартість біткойну;

про кіберзлочини проти родичів військових;

про простір для жінок у Києві;

про тяжко пораненого бійця у шпиталі в Дніпрі;

про медцентр на Рівненщині з лікування важкопоранених бійців;

про литовських волонтерів, які збирають дрони для ЗСУ;

про український морський дрон «Магура»;

про абілітаційний центр для поранених бійців у Львові;

про зоозахисницю з Вінниці, яка утримує врятованих лисиць.

Було пряме ввімкнення про влучання ворога в гіпермаркет у Нікополі.

Гостями ефіру були:

Денис Маслов, голова Комітету ВР з питань правової політики, про значення ордерів МКС на арешт двох російських генералів.

Іван Федоров, голова Запорізької ОВА, про обстріли прифронтових населених пунктів області, про колаборантів на окупованих територіях, про підготовку окупантів до псевдовиборів, про логістику ворога на окупованому Запоріжжі й будівництво гілки залізниці між Маріуполем і Мелітополем, про відбудову житлової, медичної та освітньої інфраструктури області.

Ігор Терехов, харківський міський голова, про зміну тактики обстрілів міста ворогами, про поширений окупантами фейк щодо примусової депортації харків’ян, про будівництво підземних шкіл на Харківщині та про роботу метрошколи, про прийом у Харкові евакуйованих з Куп’янщини.

Олексій Леонов, член Комітету ВР з питань фінансів і митної політики, про платформу «Зроблено в Україні», про підтримку владою бізнесів, про спільні проєкти із західними партнерами, про «український кешбек».

Артем Некрасов, в.о. керівника держпідприємства «Гарантований покупець», про підсумки зими для енергетичних систем України, про борги за електроенергію на ринку, про розвиток «зеленої» енергетики.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про ситуацію на кордоні з Польщею, про кількість випадків викриття ухилянтів на кордоні, про смертельні випадки на кордоні.

Дмитро Лиховій, речник Сил оборони Таврійського напрямку, про ситуацію на фронті на Авдіївському напрямку, про ситуацію в районі Мар’їнки, про посилення ворога на Оріхівському напрямку, про підготовку фортифікацій на Таврійському напрямку.

Артем Дехтяренко, речник СБУ, про нові морські дрони, про історію розробки й застосування морських дронів Служби безпеки.

Олександр Левченко, посол України в Хорватії та Боснії і Герцеговині 2010–2017 роках, про безпекову угоду між Францією та Молдовою, про можливі плани Кремля щодо ескалації в Молдові, про ініціативи Макрона щодо можливості військ НАТО на території України, про перспективи створення європейської армії на основі ЗСУ.

Олексій Гетьман, воєнний експерт, майор запасу, про прогноз командувача Сухопутних військ про стабілізацію лінії фронту, про логіку фортифікацій, про боєприпаси, які збирає Чехія, про контрбатарейну боротьбу, яку веде ЗСУ, про вплив затримки американської допомоги на події на фронті, про неможливість планування воєнних дій без чіткого розуміння, коли і яку зброю дадуть Україні.

Костянтин Криволап, авіаційний експерт та аналітик, про втрати літаків ворогом, але не зменшення авіаційних атак, про авіаційні спроможності ворога, про спроможності ЗСУ нищити ворожу авіацію, про спроможності F-16.

Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, про перспективи розблокування допомоги США Україні у Конгресі, про пропозицію Трампа до Байдена провести дебати, про майбутню зустріч Трампа з Орбаном, про проблеми з конфіскацією російських активів на Заході.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 58 разів (по 14,5 порушення на годину в середньому). З соцмереж і телеграм-каналів брали інформацію і картинку 5 разів. Скористалися сторінкою Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки у фейсбуці, телеграм-каналами омбудсмана Дмитра Лубінця і ГУР, сторінкою СБУ в соцмережі. Було ще «посилання» «моніторингові пабліки повідомляють».

Майже дві третини всіх порушень стандарту (34) становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Так «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, ГУР, СБУ, ДСНС, МВС, Херсонську й Дніпропетровську ОВА, Держприкордонслужбу, Міненерго, Білий дім і передвиборчий штаб Байдена, міноборони Чехії. Ще були такі псевдопосилання: «Чехія повідомляла», «заявили в Тульській області Росії», «місцева влада нарахувала», «повідомила міська влада», «повідомили в Єлисейському палаці».

Було 7 абстрактних псевдопосилань: «знаємо», «відомо», «стало відомо» і «вже відомо», «є інформація», «за інформацією, яка є у нас зараз», «кажуть». Одного разу подавали інформацію без посилань.

11 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «кажуть медики», «певні фахівці», «волонтери сподіваються», «експерти зазначають», «у Військово-Морських силах констатують», «у ЗСУ попереджають», «кажуть у кіберполіції», «це підтверджують і експерти» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 33 рази (більш як по 8 порушень на годину). Майже все це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, у повідомленні, що Чехія знайшла майже всі гроші на снаряди для України, йшлося усе ж про артснаряди, а показували при цьому взяті з архіву міни. У сюжеті про пораненого бійця в шпиталі Дніпра некоректно було «перекривати» його розповідь про цілком конкретний бій просто якимось архівним відео якогось бою. Невідповідно «перекривали» повідомлення про розблокування допомоги Україні в Конгресі. Казали про Маккола, а показували Байдена тощо. Так само про висновки Інституту вивчення війни щодо готовності Росії ризикувати своїми літаками «перекривали» архівами геть не до ладу — наприклад, ведуча говорила про Су-34 і Су-35, а показували А-50 тощо.

Невідповідно в деталях «ілюстрували» пряме ввімкнення з Нікополя про наслідки ворожого обстрілу.

Або таке: речник ОСУВ «Таврія» розповідав про фортифікації на їхньому напрямку на Донеччині, а показували відео будівництва фортифікацій, які до цього показували, коли розповідали про Сумщину.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найчастіше — 154 рази (це по 38,5 порушення на годину в середньому). 147 із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Трохи було суто емоційних оцінок: «вгатив по Херсону», «гатили з авіації», «вщент потрощено», «суцільне згарище», «фатальний постріл», «трагедія на знімальному майданчику», «трагічний випадок».

Багато було різноманітних оцінок із будь-яких приводів: «кожна операція унікальна», «найскладніший напрямок», «оперативно загасили», «масштабної атаки», «потужні вибухи», «сильно постраждала поліклініка», «з легкістю опановують хитромудрі схеми», «активно будують фортифікаційні споруди», «доволі широкі траншеї», «до такого радикального кроку», «активно підтримує», «міцними обіймами», «це важливо, але є проблема», «і це не проблема», «браваду, яка лилася з російських пропагандистських ЗМІ», «цілком реальна можливість», «очікувано заявив», «налаштований оптимістично», «доволі популярно», «це серйозний ризик», «дуже нестабільний курс», «розпочався надуспішно», «ще кілька потужних розробок» тощо.

Траплялися міркування журналістів: «Чорноморський флот Росії стає дедалі слабшим в українській частині акваторії» (ведуча Юлія Галушка в підводці до сюжету). «Оперативність у зборі доказів — це шанс на покарання злочинців у майбутньому» (сюжет Олени Чернякової). «Завдяки цьому ситуація стає унікальною, оскільки країна, яка має доволі потужний бойовий флот, програє війну на морі державі фактично без флоту» (сюжет Влади Цимбаленко).

І трохи було маркерів суб’єктивних думок і посилення уваги: «я розповім», «розповім згодом», «варто зазначити», «до слова», «та найцікавіше інше».

Натомість ведучі гостьових студій 7 разів не авторизували власних міркувань.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 39 разів (майже по 10 порушень на годину в середньому).

У розмові з нардепом Леоновим не було бекґраунду про останні переслідування великих бізнесів правоохоронними органами. Двічі показували сюжет про «абілітаційний центр» у Львові. Геть новий термін, точно необхідним був бекґраунд, але бекґраунду не було.

Не досить було в сюжеті представляти Олександра Коваленка лише як «військового (це в сенсі воєнного) експерта». Не досить було Костянтина Криволапа представляти лише як «авіаційного експерта та аналітика». І не досить було представляти Дмитра Левуся лише як «політолога-міжнародника».

У 6 випадках на бекґраундовому відео не було титрів дати.

У 27 БЗ і сюжетах не було інтершуму. В сюжетах час від часу замість інтершуму була музичка.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 3 порушення. У сюжеті в тексті було: «зараз у топі шахрайських схем». І двічі уже згаданий «абілітаційний центр» без бекґраунду.

Стандарт оперативності

Як «новину» подавали економічний форум «Зроблено в Україні», який відбувся насправді 26 лютого. Та й, чесно кажучи, обговорювати його з гостем студії теж було вже запізно, тим більше, що свого часу в марафоні про це вже було говорено-переговорено чимало.

Інші зауваження

Одного разу таки забули про фемінітив: «Юлія Пархоменко, директор…» (титр у сюжеті Ростислава Сисоєва).

Елементи політичного піару

Була абсолютно комфортна (для гостя) розмова з нардепом від «Слуги народу» Олексієм Леоновим про економічний форум «Зроблено в Україні» (який відбувся насправді аж за 10 днів до ефіру). Гість зі згоди ведучих і з їхніх зручних запитань цілковито компліментарно розповідав про те, що влада, президент Зеленський, керівник його Офісу Андрій Єрмак, прем’єр-міністр Денис Шмигаль та інші роблять для підтримки вітчизняного бізнесу і захисту його від неправомірного тиску з боку тих же правоохоронних органів. Ведучі навіть не згадали про останні випадки переслідування правоохоронними органами великих бізнесів в Україні.

Взагалі недоречними були синхрони народних депутатів-«слуг народу» в повідомленні про будівництво фортифікацій на Сумщині та Запоріжжі. Хоча, чому «недоречним»? Вони виконували дві суто піарні функції — показували якусь залученість провладних депутатів до важливої справи, і були «виправданням» того, що Верховна Рада відклала пленарні засідання, попри нагальність розгляду законопроєкту про мобілізацію. Показували цей матеріал у двох випусках новин, в одному коментував нардеп Олександр Качура, в іншому — нардеп Олександр Маріковський.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була традиційно вже дуже слабкою в репортажній частині — лише один сюжет і одне пряме ввімкнення. В гостьових студіях побувало 5 ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували 288 разів за чотири години ефіру. Це по 72 порушення на годину, або ж більше одного порушення на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 154 рази, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 58 разів, майже дві третини з цих порушень були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Стандарт повноти інформації порушували 39 разів, дві третини з цих порушень були повною відсутністю інтершуму на відео в БЗ і сюжетах. Стандарт точності порушували 33 рази, майже все це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Крім того, 3 рази було порушено стандарт доступності й одного разу — стандарт оперативності.

Було 3 прояви політичного піару. Була комфортна для гостя розмова з нардепом-«слугою» Олексієм Леоновим, де він дуже компліментарно розповідав про програму «Зроблено в Україні» і зусилля президента, прем’єра і керівника ОП щодо підтримки вітчизняного бізнесу. І двічі в повідомленні про «активне будівництво» фортифікацій не до ладу коментували нардепи від «Слуги народу» Олександр Качура й Олександр Маріковський.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Перший канал Суспільного (14:00–18:00 7 березня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: години починалися з випусків новин (30- і 15-хвилинними), продовжувалися гостьовими студіями. Новини вів спочатку Андрій Погорілий, згодом — Роман Сухан, гостьові вели спочатку Інна Москвіна й Анатолій Єрема, згодом — Ганна Чередниченко й Андрій Діхтяренко.

В ефірі були такі сюжети:

про благодійний показ у Києві фільму «20 днів у Маріуполі»;

про вшанування роковин від дня загибелі Дмитра Коцюбайла;

про розбір завалів торговельного гіпермаркету в Нікополі;

про відбудову села Посад-Покровське на Херсонщині;

про незгоду родичів загиблих з облаштуванням меморіалу на Берковецькому цвинтарі в Києві;

про жіночу військову форму в ЗСУ;

про евакуацію людей «Білими янголами» з прифронтового Торецька;

про повернення з оренди Московським патріархатом Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові;

про фруктовий сад 73-річного садівника на Рівненщині;

про відбудову селища Ярова на Донеччині після окупації та бойових дій;

про притулок для безхатніх тварин у Львові;

про цвітіння шафранів у Мукачеві.

Було пряме ввімкнення зі США про очікування від звернення Байдена до Конгресу.

Гостями ефіру були:

Володимир Орлов, перший заступник голови Дніпропетровської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів Нікополя, про ситуацію в області з укриттями.

Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції ТОТ, про робочі програми підтримки внутрішньопереміщених осіб, про дешеві кредити на придбання квартир, про експериментальний проєкт оцінки зруйнованого житла на окупованих територіях.

Тарас Качка, заступник міністра економіки, про вимоги Польщі щодо обмеження українського агроекспорту до ЄС, про взаємні інтереси в торгівлі між Україною і Польщею, про перспективи розблокування польського кордону.

Оксана Жолнович, міністерка соціальної політики, про соціальну допомогу самотнім пенсіонерам, про різні види соціальної допомоги з догляду, про процедуру звернень за доглядом, про брак соціальних представників.

Роман Мрочко, голова Херсонської МВА, про наслідки обстрілів Херсона, про загальну статистику загиблих і поранених ворожими обстрілами за час після звільнення Херсона, про евакуацію з міста.

Денис Лисенко, начальник управління Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах війни Офісу генпрокурора, про розслідування розстрілів ворогами українських полонених, про перший судовий вирок російському офіцеру і розгляд судом інших подібних злочинів, про особливості цих розслідувань.

Володимир В’ятрович, народний депутат від фракції «Європейської солідарності», про ідеї щодо переосмислення свята 8 березня, про підміну понять цього дня у Радянському Союзі, про законопроєкт щодо заборони російської церкви в Україні.

Євгенія Кравчук, народна депутатка від фракції «Слуга народу», про ідеї щодо переосмислення свята 8 березня, про законопроєкт щодо заборони російської церкви в Україні.

Дмитро Лиховій, речник Сил оборони Таврійського напрямку, про ситуацію на фронті на Новомихайлівському (Мар’їнському) напрямку, про активізацію ворога на Оріхівському напрямку.

Петро Андрющенко, радник міського голови Маріуполя, про підготовку окупантами імітації виборів в окупованому місті, про залучення дітей по школах до агітації за Путіна.

Олег Лісний, віцепрезидент аналітичного центру «Політика», про підсумки соцопитування українців щодо найбільших помилок влади, про «перегрітість» теми корупції та про відставку Залужного як помилку влади на думку частини українців, про безпекові угоди з різними країнами, про зростання активності Франції у допомозі Україні.

Олена Шершньова, психологиня і психотерапевтка, про весняне загострення і способи його подолання, про вплив війни на психоемоційний стан людей.

Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі «АНТС», про підґрунтя зростання середніх зарплат в Україні, про відмінності зарплат у різних галузях економіки й бізнесу, про потреби людей і суб’єктивні очікування від зарплати.

Якуб Корейба, польський політолог, професор факультету історії та міжнародних відносин, про Університет Святого Йосипа в Бейруті, про історичну недалекоглядність вимог Польщі щодо торгівлі з Україною, про небезпеку перемоги Путіна в Україні для Польщі та інших країн Європи.

Валерій Чалий, посол України в США у 2015–2019 роках, про очікування від промови Байдена перед Конгресом, про перспективу розблокування Конгресом допомоги Україні, про активність Франції, про зустріч Макрона з президенткою Молдови та можливості російської ескалації в Придністров’я.

Елі Розенбаум, колишній радник міністра юстиції США з питань відповідальності за воєнні злочини, про свою участь у розслідуваннях воєнних злочинів росіян в Україні, про особливості розслідування подібних злочинів, про схожі риси між злочинами нацистів у Другій світовій і нинішніми злочинами росіян в Україні, про ознаки геноциду у злочинах росіян в Україні, про те, як може виглядати трибунал над російськими військовими злочинцями (записане інтерв’ю Анатолія Єреми).

Сергій Цехоцький, офіцер 59-ї окремої мотопіхотної бригади, про ситуацію на фронті на Авдіївському напрямку, про активізацію обстрілів КАБами, про спроби ворога розміновувати мінні поля ЗСУ за допомогою дронів, про ситуацію зі снарядами.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 32 рази (по 8 порушень на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали інформацію та відео 14 разів. Користувалися телеграм-каналами Сухопутних військ, 3-ї окремої штурмової бригади, Нацполіції, ДСНС Харківщини, Сумської ОВА, голови Херсонської ОВА Олександра Прокудіна і ворожим телеграм-каналом «Моя Казань».

15 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання. Так «посилалися» на Міноборони, Генштаб, Повітряні сили, Мінреінтеграції, Сумську ОВА, пресслужбу поліції Донеччини, Білий дім і пресслужбу ворожого Центрального військового округу. Було одне абстрактне псевдопосилання «за попередньою інформацією». Одного разу давали повідомлення без посилань узагалі. І було одне узагальнене псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки «республіканці наголошують».

Стандарт точності інформації

Стандарт було порушено 13 разів (більш як по 3 рази на годину). Майже все це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, повідомлення про бої на різних ділянках фронту навіщось «перекривали» мапою областей України, яка явно не мала відношення до того, про що йшлося в повідомленні.

Цікаво, що це малося на увазі? В сюжеті про показ «20 днів у Маріуполі» неохайним був монтаж по звуку і по дії. На словах авторки сюжету: «після завершення сеансу в залі панувала тиша. Це хвилина мовчання за загиблими» інтершумом до всіх цих слів були навпаки аплодисменти в залі. Або ж повідомлення про законопроєкт щодо перейменування 8 березня «перекривали» якимось архівним відео якогось антифеміністичного протесту, відео якоїсь ЛГБТ-акції та просто квіточками.

Невідповідно архівами «ілюстрували» і пряме ввімкнення зі США. Або ж таке: якимось відео 3-ї ОШБ «ілюстрували» розмову з офіцером 59-ї окремої мотопіхотної бригади. Зрозуміло, що це дуже вже умовна «ілюстрація».

У репортажі з благодійного показу фільму «20 днів у Маріуполі» двох різних жінок у синхронах титрували однаково «Катерина Вузько, відвідувачка показу». Маю великий сумнів, що вони є абсолютними тезками. Цю помилку не виправили й до повтору сюжету в наступному випуску новин.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт було порушено 33 рази (більш як по 8 порушень на годину). Майже все це (31) були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій: «ситуація у Часовому Яру напружена», «найгарячішим і далі залишається», «понівечив приватну оселю», «обстріл понівечив», «одна з найбільших проблем», «особливий показ», «така велика, дуже велика промова», «це одна з найважливіших промов», «є дуже важливим» тощо.

Ще двічі ведучі гостьових студій не авторизували власних міркувань.

Стандарт повноти інформації

Було одне порушення, повторене в ефірі двічі. У сюжеті про незгоду родичів загиблих з облаштуванням меморіалу на Берковецькому цвинтарі в Києві кореспондентка в кінці сюжету казала: «Ми звернулися з офіційним запитом до Київської міської державної адміністрації, відповіді на момент виходу матеріалу в ефір нам не надали». Коли йдеться про офіційний інформаційний запит редакції, ключовим моментом є згадати дату отримання установою цього звернення. Бо ж за законодавством держустанова повинна дати на запит відповідь протягом 5 робочих днів. Відтак абсолютно незрозуміло, чи КМДА ігнорує запит, надісланий давно, а можливо редакція відправила цей запит вчора чи позавчора, тож КМДА ще має законний час на підготовку відповіді.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 2 порушення. Наводили результати соціологічного дослідження центру SOCIS про найбільші, за думкою українців, помилки влади. Ведуча називала результати по кількох різних варіантах відповідей. Складні числа на слух важко сприймати. Якщо вже планували обговорювати це в гостьовій студії, слід було обов’язково супроводжувати це інфографікою. Так само без необхідної для якісного сприйняття інформації інфографіки наводили дані соцопитування КМІСу щодо ставлення українців до свята 8 березня.

Стандарт оперативності

Неоперативно редакція обробляє те, що вже було в ефірі. Так, наприклад, у випусках новин о 16-й і навіть о 17-й про наслідки ранкового обстрілу Херсона повідомляли з «посиланням» на телеграм-канал голови Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, попри те, що в гостьовій студії каналу ще о 15:30 усі подробиці цього обстрілу розповідав голова Херсонської МВА Роман Мрочко, тож логічним було в новинах уже посилатися на нього. Але певно не настільки оперативною є взаємодія між гостьовою і новинною редакціями каналу.

Інші зауваження

От чесно, я геть не зрозумів, навіщо було повідомляти (з «посиланнями» на вороже «ТАСС», пресслужбу ворожого Центрального військового округу і з відео ворожого телеграм-каналу «Моя Казань») про пожежу в якомусь танковому училищі в Казані. Навіть без поранених. Це що за «новина» така?

Елементи політичного піару

Ну, і навіщо Суспільний мовник показує класичний «паркетний» матеріал про те, що президент Володимир Зеленський вручив 30 сертифікатів на квартири Героям України — військовим і родинам загиблих? У мене нема пояснень. Якщо хотіли про це розповісти по-людськи, то героями матеріалу (даруйте за тавтологію) мали-таки бути самі ці Герої України та члени сімей Героїв, а не лише пан президент.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 4 репортажні сюжети й одне пряме ввімкнення. У гостях побувало 8 ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували 83 рази (майже по 21 порушенню на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 33 рази, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 32 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації та запозичень із телеграм-каналів і соцмереж. Стандарт точності порушували 13 разів, більшістю з цих порушень були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Крім того, по двічі порушили стандарти повноти інформації та доступності, й одного разу — стандарт оперативності.

Був один прояв політичного піару — класичний «паркет» про вручення президентом Зеленським сертифікатів на квартири Героям України та членам загиблих Героїв.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «Інтер» (18:00–22:00 7 березня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися 13-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, наступна година була гостьовою. Новини вела Лілія Налягака, підсумковий випуск — Олексій Фадєєв, гостьові студії по черзі вели Олексій Фадєєв і Ірина Баглай.

В ефірі були такі сюжети:

про танкові бої в Донецькій області під Роботиним;

про зустріч президента Зеленського і прем’єр-міністра Греції в Одесі;

про ліквідацію наслідків атаки «шахедами» по Сумах;

про бойові дії на Донбасі;

про відключення від водопостачання боржників у Дніпрі;

про партизанські диверсії та атаки дронами на об’єктах у Росії;

про ордери МКС на арешт двох російських генералів;

про шляхи покарання російських військових злочинців;

про підготовку окупантами імітації виборів на окупованих територіях;

про рейди прикордонників на Буковині з затримання ухилянтів;

про наслідки перехоплення розмови німецьких генералів про ракети «Taurus»;

про неспроможність європейського виробництва забезпечувати ЗСУ боєприпасами;

про ворожу облогу Чернігова у 2022 році;

про зібрані волонтерами на Рівненщині рятувальні наземні дрони;

про волонтерів із села Мощун на Київщині.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки атак ворога по місту Суми;

про обстріли Миколаївщини та Херсонщини;

про наслідки ворожих обстрілів прифронтових громад Запоріжжя;

про ворожі обстріли населених пунктів Харківської області;

про майбутню промову Байдена перед Конгресом.

Гостями ефіру були:

Володимир Орлов, перший заступник голови Дніпропетровської ОВА, про наслідки ворожих атак по Нікополю, про обстріли інших громад області, про евакуацію охочих.

Денис Малюська, міністр юстиції, про ордери МКС на арешт російських генералів, про перспективи доведення цих справ до судових вироків, про ймовірність отримання ордерів і найвищого командування ворожого війська.

Володимир Артюх, голова Сумської ОВА, про ракетний удар по Сумах, про наслідки влучання «шахедів» у житлові будинки напередодні, про ліквідацію наслідків і допомогу постраждалим, про будівництво фортифікацій в області.

Василь Фурман, член Ради НБУ, про прогнози інфляції від НБУ, про сезонний відтік грошей українців із рахунків, про спростування впливів обговорення законопроєкту про мобілізацію на вклади населення в банках, про збільшення інвестицій українського бізнесу у розвиток.

Олена Шуляк, голова Комітету ВР з питань організації держвлади, про призначення Залужного послом у Великій Британії, про перебіг програми «єВідновлення», про індексацію пенсій,

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ, про призначення Залужного на посаду посла України у Великій Британії, про важливість Лондона як столиці, де дипломатично потужно представлені країни Глобального Півдня, про розуміння в Європі ситуації, про проблеми з обмеженим постачанням боєприпасів і зброї Україні.

Христина Ненно, експертка у сфері ЖКГ, про підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення.

Валерій Рябих, воєнний експерт, редактор видання «Defense Express», про системність нищення українськими дронами кораблів Чорноморського флоту, про значення знищення «Сергія Котова» для окупантів, про використання повітряних дронів для ураження об’єктів на території Росії.

Максим Бахматов, голова та засновник Офісу трансформацій, про ремонтні роботи на «синій» гілці метро в Києві, про незадовільну роботу київської міської влади, про проблеми з маршрутками в столиці тощо.

Цві Зільбер, ізраїльський журналіст, про постачання американської зброї та боєприпасів від США, про конкуренцію Ізраїля й України за боєзапаси США, про ситуацію у війні Ізраїля проти ХАМАС і проти «Хезболли».

Володимир Назаренко, офіцер артилерії 4-ї бригади НГУ «Рубіж», про бої на Бахмутському напрямку, про посилення атак і обстрілів ворога.

Дмитро Кухарчук, командир 2-го штурмового батальйону 3-ї ОШБ, про ситуацію на Авдіївському напрямку, про спроможності та напрямки ударів ворога.

Андріян Гутник, волонтер, член Центрального штабу оборони Львова, про нові правила декларування волонтерських гуманітарних вантажів на кордоні, про ставлення у Польщі до блокади українського кордону.

Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 76 разів (по 19 порушень на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали інформацію і картинку 10 разів. Користувалися телеграм-каналами різних підрозділів ЗСУ (3-ї ОШБ, «Рубіж» та інших), командувача ОСУВ «Таврія» Олександра Тарнавського, Головного управління розвідки, Херсонської МВА й ворожого анонімного телеграм-каналу «112». Брали фото зі сторінок Нацполіції та ДСНС Харківщини в соцмережах. Скористалися фейсбук-сторінкою «відомого волонтера» Олександра Карп’юка.

Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації було 23. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, ГУР, МЗС, НБУ, Офіс генпрокурора, ДСНС, Сумську ОВА, Херсонські ОВА і МВА, Донецьку облпрокуратуру, «Київський метрополітен», Білий дім і вороже міноборони. Були ще «посилання»: «місцева влада Курської області заявляє», «звітують росіяни», «за даними прикордонників», «офіційний Берлін заявляє», «німці відповіли».

5 разів робили абстрактні псевдопосилання: «згідно з повідомленнями», «як повідомляють», «наразі відомо», «попередньо відомо» і «попередньо повідомляється». 14 разів наводили фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

Найбільше ж (24) було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Так «посилалися» на невідомо кого у «Генпрокуратурі» (застаріла назва), в Херсонській ОВА, в «Дніпроводоканалі». Решта псевдопосилань були повністю розмитими: «і самі ЗСУ, і західні військові аналітики вказують», «кажуть танкісти», «наголошують охоронці рубежів», «хлопці розповідають», «сапери попереджають», «надзвичайники закликають», «поліцейські закликають», «наголошують комунальники», «наголошують правозахисники», «за словами експертів», «розповідають місцеві», «за словами місцевих жителів» тощо.

Стандарт точності інформації

Було 22 порушення (по 5,5 на годину). Половину з них становили невідповідність картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Як завжди некоректно «перекривали» всі повідомлення про бої на фронті та про наслідки атак ворога по населених пунктах. І велика кількість цілковито абстрактного архівного відео, аби будь-як «перекрити» якісь тексти.

Невідповідно ілюстрували також 2 прямі ввімкнення і 6 розмов із гостями.

Було 3 фактичні помилки. Ведучий ордери МКС на арешт російських генералів назвав «вироками». Його виправив гість. Ведучий казав «на третій рік війни», маючи на увазі лише повномасштабну її частину. Формулювання ведучої «сьогодні рівно рік тому загинув…» є невірним. «Сьогодні» — це саме сьогодні, воно не може бути «рік тому».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найбільше — 274 рази (це по 68,5 порушення на годину або ж більш як по порушенню на хвилину ефіру в середньому). 267 із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Суто емоційні оцінки журналістів: «запеклі бої точаться», «у найзапекліших боях», «гатили по житлових кварталах», «розтрощили її на друзки», «російські нелюди», «місце трагедії», «вибух змусив здригнутися», «наробили лиха», «перетворилася на суцільну руїну», «моторошна деталь», «жахливим матеріальним становищем», «чорною датою в житті», «дивом вціліли діти», «на щастя, при цьому ніхто не постраждав», «чи вплинуть ці скандали», «один із найгучніших шпигунських скандалів», «стала приводом для небаченого політичного скандалу», «був зворушений незламністю українців» тощо.

Різні оцінки з будь-яких приводів: «оборонні рубежі нині активно укріплюють», «вибухова обстановка», «легендарного батальйону», «здоровезний 240-міліметровий міномет», «помітно активізувалися», «складна ситуація», «ще один виклик», «інфляція різко зменшилася», «це лише маленька частина», «цілу низку проблем», «це безумовний прецедент», «успішно використовують», «довга законотворча епопея», «утім, здебільшого це безвиграшна лотерея», «одна з найголовніших політичних подій», «так багато ажіотажу», «черга обов’язково дійде», «служителі Феміди», «дуже незвична картинка», «величезними металевими ґратами», «беруть чималі гроші», «звідси рукою подати», «один з найпопулярніших маршрутів», «немов за сценарієм шпигунського детектива», «зумовлена домашніми політичними проблемами», «ситуація складніша», «найсучасніші технології», «світові гіганти ІТ-індустрії», «утім, це лише верхівка айсбергу», «це такий собі великий волонтерський вулик» і багато подібних.

Міркування журналістів — припущення, «експертні» думки тощо: «Однак сам російський диктатор вочевидь не має ілюзій щодо своєї підтримки на українських теренах» (ведучий Олексій Фадєєв у підводці). «Тож що означає ордер на їх арешт? Передовсім це сигнал російським воякам, вони мають розуміти: вище керівництво не захищене тим, що просто виконує наказ» (сюжет Євгена Бригара). «Що б не намалювали окупанти по результатах “виборів Путіна”, які начебто проведуть на окупованих територіях, вони не будуть визнані цивілізованим світом» (сюжет Євгена Лєсного). «Ухилянт, озброєний думкою кращого життя за кордоном, зазвичай не зважає на ризик і втрачає здатність тверезо мислити» (сюжет Ольги Лучек). «Поява цієї плівки випадково чи зумисне збіглася з непростим періодом у відносинах між “важковаговиками” Євросоюзу» (сюжет Тетяни Логунової).

Маркери суб’єктивної думки та привернення уваги: «я закликаю», «давайте розбиратися», «до слова», «увага», «дуже важливо», «дуже цікавий момент».

4 рази ведучі гостьових студій не авторизували власних міркувань. Ще було 3 безпідставних узагальнення: «мешканці сподіваються на відшкодування збитків від влади», «німці образилися», «у Мощуні переконані».

Стандарт повноти інформації

Стандарт було порушено 8 разів (по 2 порушення на годину).

Згадуючи видання «Defense Express» для пояснення компетентності гостя — головного редактора цього видання Валерія Рябих, слід було коротко пояснювати мілітарну спеціалізацію цього видання, бо точно далеко не вся аудиторія це знає і назва ця їм ні про яку компетенцію гостя не сказала.

Не досить було представляти Христину Ненно лише як «експертку у сфері ЖКГ». У сюжеті не досить було представляти Ігоря Рейтеровича лише як «політолога». У повідомленні про влучання напередодні «шахедами» в Сумах на синхронах не було титрів.

Ще в 4 випадках на бекґраундовому відео конкретних подій не було титрів дат.

Стандарт балансу думок

Було одне жорстке порушення стандарту. Експерт Максим Бахматов жорстко критикував київську владу за те, що не стежили за аварійною гілкою метро, не будували метро на Виноградар, розікрали гроші на цьому будівництві, неспроможні провести ремонт, не допускають експертів до режимних об’єктів, беруть хабарі у приватних перевізників тощо. Аж до таких звинувачень, як «ворогу потурає київська влада». Цілком досить було усього цього сказаного, щоб ведуча тут же в ефірі запросила до слова у відповідь представників київської влади, наприклад, міського голову Віталія Кличка. Як того вимагає стандарт балансу думок. Натомість ведуча робила «навідні» запитання та сама в них звинувачувала київську владу як мінімум у «недбальстві».

Стандарт доступності подачі інформації

Було 7 порушень. У сюжеті про європейське виробництво боєприпасів був ось такий бекґраунд: «Із так званими прекурсорами — це речовини, які задіяні у хімічній реакції для синтезу речовини». Тут вийшло так, що одне незрозуміле пояснили іншим незрозумілим, «прекурсори» — «синтезом».

Ще журналісти використовували незагальновживані терміни, поняття і жаргонізми: «поділіться інсайдами», «наскільки я пам’ятаю з підводки», «ноухау цього разу», «меседжі, які виголосить глава держави», «сформулює головні меседжі», «серед тих топ-чиновників».

Стандарт оперативності

Узагалі-то геть уже неоперативно було майже о 19-й годині вечора 7 березня давати чисто репортажний сюжет про зустріч президента Зеленського і прем’єр-міністра Греції в Одесі, яка відбулася в першій половині дня 6 березня.

Інші зауваження

Кілька разів забували про фемінітиви: «удар країни-агресора» (анонс підсумкового випуску), «відео РФ, країни-агресора» (титр на всьому ворожому відео на каналі), «країни-окупанта» (сюжет Ганни Басової та Наталії Косінової), «держава-агресор» (у сюжеті Тетяни Логунової), «Ніна Коломієць, кореспондент» (титр на стендапі).

Елементи політичного піару

Було 4 появи політичного піару.

Недоречними в повідомленні про «активне укріплення» оборонних рубежів були коментарі народних депутатів від «Слуги народу», в одному випуску — Олександра Качури, в іншому — Олександра Маріковського. Таке саме піарне відпрацювання теми, як і на каналі «Ми — Україна» (див.вище).

Було класичне «паркетне» БЗ з синхроном про вручення президентом Зеленським 30 сертифікатів на квартири Героям України та родинам загиблих Героїв. Синхрон, зрозуміло, президента.

Вкрай незбалансована розмова з експертом Максимом Бахматовим (голова та засновник Офісу трансформацій) про ремонт аварійної гілки метро в Києві та загалом про транспортні проблеми столиці виглядала як продовження піар-кампанії в ефірі телемарафону проти київської влади та проти столичного міського голови Віталія Кличка персонально. З «навідними» запитаннями ведучої. І ні, я геть не є симпатиком Кличка і київської влади, але виглядають подібні розмови в ефірі телемарафону як повне неподобство, як мінімум, з точки зору дотримання стандартів професії.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 3 репортажні сюжети та 5 прямих ввімкнень, у гостьових студіях побувало 6 ньюзмейкерів. З сюжетів кращим був фронтовий репортаж Ігоря Левенка про танкові бої в Донецькій області під Роботиним (оператори Богдан Савруцький, Ігор Щепет).

Стандарти журналісти каналу порушували 389 разів за чотири години ефіру. Це в середньому більш як по 97 порушень щогодини або ж більш як по 1,5 порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 274 рази. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 76 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок і на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушили 22 рази, у більшості випадків невідповідностями між картинкою і текстом. 8 разів порушували стандарт повноти інформації. Крім того, 7 разів порушили стандарт доступності, і по одному разу — стандарти балансу думок і оперативності.

Було 4 прояви політичного піару. Двічі було суто позитивне повідомлення про «активне» будівництво фортифікацій з синхронами депутатів-«слуг народу», кожного разу з іншим. Було класичне «паркетне» повідомлення про вручення президентом Зеленським сертифікатів на квартири військовим і членам сімей загиблих. І була вкрай незбалансована розмова з експертом з жорсткою критикою і звинуваченнями київської влади та мера Кличка.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

6 березня

У Силах оборони півдня не пов’язують удар по Одесі з візитом Зеленського.

Соратник Шарія очолює кафедру журналістики у Військовому інституті університету Шевченка.

Ексзаступник командира кримського «Беркуту» отримав вирок у 15 років тюрми у «справі Майдану».

Медведчук через суд хоче повернути громадянство, депутатський мандат і зняти санкції.

Російські війська продають українських полонених чеченцям, — Інститут вивчення війни.

Завод нардепа-«слуги» Куницького постачав електрозарядні станції до окупованого Криму.

7 березня

У підрядниці каналу «Рада» журналісти Bihus.Info знайшли зв’язки з колишнім бізнес-партнером Зеленського.

Росія вдарила мінами по Чернігівщині, загинув цивільний.

Чехія завершила збір грошей на 800 тисяч снарядів для України.

Парламент Швейцарії виступив за фінансування України активами Росії.

Домен ukr.net був заблокований, користувачам була недоступна пошта і стрічка новин.

Росія може воювати в Україні ще мінімум 2 роки, — розвідка Литви.

Нардеп Костенко: в ОП є «спеціальні люди», які вирішують, кого з нардепів випускати у закордонні відрядження.

WSJ пише про недостатність українських фортифікацій.

До спостережної ради «Укрнафти» увійшла бізнес-партнерка Єрмака.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «1+1» була звичною для ранкового слота: до 10-ї ранку щогодини було по два випуски новин (15-хвилинні на початках і 10-хвилинні «посередині»), решту часу займали гостьові студії, о 10-й був 15-хвилинний випуск новин і гостьова студія, об 11-й — 30-хвилинний і записане інтерв’ю.

Структура ефіру каналів ICTV та СТБ була звичною: 15-хвилинні новини чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. Одного разу замість гостьової був фільм, ще одного разу — фрагмент недільного тижневика.

Структура ефіру каналу «Рада» була такою: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, о 21-й година була гостьовою.

Структура ефіру каналу «Ми — Україна» була звичною для ранкового слота: до 10-ї ранку щогодини було по два 10-хвилинних випуски новин (на початках і «посередині» годин), решту часу займали гостьові студії. З 10-ї ранку години починалися випусками новин (то 10-, то 15-хвилинним), продовжувалися гостьовими.

Структура ефіру Першого каналу Суспільного була такою: години починалися з випусків новин (30- і 15-хвилинними), продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру каналу «Інтер» була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися 13-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, наступна година була гостьовою.

Новинна складова

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була доволі репортажно насиченою — 7 репортажних сюжетів і 5 прямих ввімкнень. Натомість у гостьових студіях побувало лише 2 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: 5 репортажних сюжетів, 3 прямих ввімкнення і 4 гості-ньюзмейкери в студії.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Рада» була такою: 4 репортажні сюжети, 2 прямих ввімкнення, в гостях побувало 4 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була традиційно вже дуже слабкою в репортажній частині — лише один сюжет і одне пряме ввімкнення. В гостьових студіях побувало 5 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Першого каналу Суспільного була такою: 4 репортажні сюжети й одне пряме ввімкнення. У гостях побувало 8 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 3 репортажні сюжети та 5 прямих ввімкнень, у гостьових студіях побувало 6 ньюзмейкерів.

Гостьові студії

У гостьових студіях каналу «1+1» протягом чотирьох годин ефіру побувало 12 людей: 2 ньюзмейкери, по одному речнику і раднику, 2 експерти, одна журналістка і 5 учасників подій.

У розмовних студіях каналів ICTV та СТБ протягом чотирьох годин побувало 8 гостей — 4 ньюзмейкери, один експерт і 3 учасники подій.

У гостьових студіях каналу «Рада» протягом чотирьох годин ефіру побувало 11 гостей: 4 ньюзмейкери, 4 речники й по одному раднику, експерту й учаснику подій.

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» протягом чотирьох годин побувало 13 людей: 5 ньюзмейкерів, 4 речники та 4 експерти.

У гостьових студіях Першого каналу Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувало 17 гостей: 8 ньюзмейкерів, один речник і один радник, 6 експертів і один учасник подій.

У гостях каналу «Інтер» протягом чотирьох годин ефіру побувало загалом 13 людей: 6 ньюзмейкерів, 3 експерти, один журналіст і 3 учасники подій.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону (в межах повних ефірів каналів) було таким: представники фракції партії «Слуга народу» були в ефірах 7 разів (двічі Олена Шуляк — в ефірах ICTV з СТБ і «Інтера», Віталій Безгін в ефірі «Ради», Денис Маслов і Олексій Леонов в ефірі «Ми — Україна», Леся Забуранна і Євгенія Кравчук — в ефірі Першого каналу Суспільного), по одному разу в ефірах побували представники фракцій «Батьківщина» і «Європейська солідарність» (відповідно Михайло Цимбалюк і Володимир В’ятрович — обидва в ефірі Першого каналу Суспільного). Крім того, в ефірі «Ради» побував формально позафракційний (утім, делегований на посаду «Слугою») спікер парламенту Руслан Стефанчук і традиційно представник фракції «Слуга народу» в Київраді Андрій Вітренко. В ефірі каналу «1+1» депутатів не було.

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналу «1+1» за чотири години ефіру порушували 501 раз (це більш як по 125 порушень на годину і більш як по 2 порушення на хвилину ефіру в середньому). Це був «персональний» рекорд каналу, а до абсолютного рекорду телемарафону, встановленого нещодавно ICTV та СТБ, не дотягнули лише дещицю. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 327 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 119 разів, найбільше було суто абстрактних псевдопосилань на джерела інформації. Із 34 порушень стандарту точності більшістю були невідповідності між картинкою і текстом у сюжетах та БЗ. Крім того, 13 разів порушували стандарт повноти інформації та 8 разів — стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували протягом чотирьох годин ефіру 376 разів. Це по 94 порушення на годину або ж більш як по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 272 рази. Переважною більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 73 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації, але чимало було фактів подано без будь-яких посилань і чимало було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 20 разів, три чверті з цих порушень були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Крім того, 9 разів порушили стандарт повноти інформації та 2 рази — стандарт доступності. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували протягом чотирьох годин ефіру 305 разів (це більш як по 76 порушень на годину або ж більш як по порушенню на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 177 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 77 разів, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Майже всі 21 порушення стандарту точності були невідповідностями картинки й тексту в БЗ і сюжетах. Більшість із 20 порушень стандарту повноти були повною відсутністю інтершуму на відео в БЗ. Крім того, 6 разів порушували стандарт доступності подачі інформації та 4 рази грубо порушували стандарт балансу думок.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували 288 разів за чотири години ефіру. Це по 72 порушення на годину, або ж більше одного порушення на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 154 рази, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 58 разів, майже дві третини з цих порушень були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Стандарт повноти інформації порушували 39 разів, дві третини з цих порушень були повною відсутністю інтершуму на відео в БЗ і сюжетах. Стандарт точності порушували 33 рази, майже все це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Крім того, 3 рази було порушено стандарт доступності й одного разу — стандарт оперативності.

Стандарти журналісти Першого каналу Суспільного порушували 83 рази (майже по 21 порушенню на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 33 рази, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 32 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації та запозичень із телеграм-каналів і соцмереж. Стандарт точності порушували 13 разів, більшістю з цих порушень були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Крім того, по двічі порушили стандарти повноти інформації та доступності, й одного разу — стандарт оперативності.

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували 389 разів за чотири години ефіру. Це в середньому більш як по 97 порушень щогодини або ж більш як по 1,5 порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 274 рази. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 76 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок і на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушили 22 рази, у більшості випадків невідповідностями між картинкою і текстом. 8 разів порушували стандарт повноти інформації. Крім того, 7 разів порушили стандарт доступності, і по одному разу — стандарти балансу думок і оперативності.

Прояви політичного піару

У проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ був один прояв політичного піару — позитивні згадки про Віктора й Олену Пінчуків у сюжеті про черкаський реабілітаційний центр.

У проаналізованому ефірі каналу «Рада» було 6 проявів політичного піару. Тричі це була жодним чином не збалансована ведучими критика гостями студії: спікером парламенту Русланом Стефанчуком — на адресу фракції «Європейська солідарність», нардепом Віталієм Безгіним і депутатом Київради Андрієм Вітренком — на адресу київської влади. Крім того, було дві недоречні позитивні згадки президента Зеленського і класичний «паркет» прем’єра Дениса Шмигаля.

У проаналізованому ефірі каналу «Ми — Україна» було 3 прояви політичного піару. Була комфортна для гостя розмова з нардепом-«слугою» Олексієм Леоновим, де він дуже компліментарно розповідав про програму «Зроблено в Україні» і зусилля президента, прем’єра і керівника ОП щодо підтримки вітчизняного бізнесу. І двічі в повідомленні про «активне будівництво» фортифікацій не до ладу коментували нардепи від «Слуги народу» Олександр Качура й Олександр Маріковський.

У проаналізованому ефірі Першого каналу Суспільного був один прояв політичного піару — класичний «паркет» про вручення президентом Зеленським сертифікатів на квартири Героям України та членам родин загиблих Героїв.

У проаналізованому ефірі каналу «Інтер» було 4 прояви політичного піару. Двічі було суто позитивне повідомлення про «активне» будівництво фортифікацій із синхронами депутатів-«слуг народу», кожного разу з іншим. Було класичне «паркетне» повідомлення про вручення президентом Зеленським сертифікатів на квартири військовим і членам сімей загиблих. І була вкрай незбалансована розмова з експертом із жорсткою критикою і звинуваченнями київської влади та мера Кличка.

Проявів політичного піару у проаналізованому ефірі каналу «1+1» цього дня не було.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Рада» не було, натомість гостьові студії вів один із токсичних ведучих каналу Назар Довгий.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованих ефірах інших каналів не було.

Ігор Куляс, медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер

Скриншот відео: ТСН/ютуб