Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу, яку ми оновили з 2024 року з урахуванням думки телевізійників. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за жовтень — грудень 2023 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

Передмова. Телемарафон «подолав» критичну межу

19 лютого Київський міжнародний інститут соціології оприлюднив результати соціологічного дослідження, де серед іншого був такий: вперше за майже два роки існування телемарафону «Єдині новини» баланс довіри-недовіри до нього виявився негативним. Станом на початок лютого 2024 року довіряють телемарафону 36% опитаних, натомість не довіряють — 47%. На моє переконання, це означає, що марафон слід би було негайно припиняти (бо він геть вичерпав свою невелику позитивну функцію, яка ще залишалася) і відпускати канали у «вільне плавання» в ефірі. Втім, не сумніваюся, що такого рішення влада в осяжному майбутньому не ухвалить (бо формат марафону є для неї надзвичайно зручним).

Про причини остаточного падіння глядацької довіри до телемарафону можна казати багато, але я тут зверну увагу лише на дві показових, як на мене, обставини.

Перша. Падіння довіри та зростання недовіри до телемарафону насамперед полягає в тому, що глядачі починають розуміти: марафон подає неповноцінну, а часом і викривлену картинку реальності. Подає лише ретельно відфільтровану частину інформації про те, що відбувається насправді. І замовчує частину важливої для суспільства інформації, яку воно отримує в інші способи. Найкращим доказом цього є те, що в ефірі самого телемарафону 19 лютого саме цей результат опитування КМІСу згадано теж не було! Хоча деякі інші результати цього ж дослідження КМІСу таки знайшли своє місце в ефірі.

І друга обставина — часткова, але дуже показова. Масова аудиторія телемарафону, звісно ж, не розбирається у тонкощах внутрішньої журналістської кухні. Зокрема не знає, що таке стандарти інформаційної журналістики. Але ж люди насправді не дурні, і з часом вони починають розуміти, що щось в ефірі марафону явно не так, як мало би бути для якісного інформування.

Саме цього ж дня, коли КМІС оприлюднив свій невтішний для «марафонців» вердикт, об’єднана редакція каналів ICTV та СТБ встановила три нових абсолютних рекорди телемарафону за порушеннями стандартів:

95 суб’єктивних думок журналістів у новинах на годину ефіру в середньому;

99,5 порушення стандарту відокремлення фактів від думок на годину ефіру в середньому;

130 порушень стандартів інформаційної журналістики на годину ефіру в середньому.

Це теж одна з відповідей на питання, чому українці стабільно втрачають довіру до телемарафону. Бо ж про яку довіру може йтися, коли замість фактів і компетентних думок компетентних людей глядачі отримують із марафону конячі дози емоцій і скоростиглих міркувань журналістів? Це вже не кажучи про тотальні порушення інших стандартів. Звісно, це просто погані рекорди, встановлені одним з учасників ефіру, але ж інші редакції телемарафону також не можуть похвалитися дотриманням стандартів, а відтак — високою якістю свого ефірного продукту.

Збірна команда телемарафону йшла до нинішнього соціологічного результату стабільно і впевнено. А як усе добре починалося! У травні 2022 року телемарафону довіряли 69% українців, а не довіряли лише 12%. З того часу довіра лише стабільно знижувалася, а недовіра так само стабільно зростала. Найгірша ж «новина» для марафонців полягає в тому, що втратити довіру легко, а от відновити — надзвичайно складно. Я навіть не знаю, як революційно мав би змінитися контент марафону, щоб цю втрачену довіру українців поновити.

Телеканал «Рада» (8:00–12:00 19 лютого)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною для ранкового слота: кожна година починалася 15-хвилинним випуском новин, на 30-х хвилинах були також короткі 3-хвилинні новини, решта часу — гостьові студії. Новини вела Олена Морозова, гостьові студії спочатку вели Ольга Нємцева і Вадим Колодійчук, згодом — Катерина Федотенко і Максим Зборовський.

В ефірі були такі сюжети:

про рекрутинговий центр у Львові;

про протести польських аграріїв;

про волонтерів на Кіровоградщині, які пригощають військових на ротації;

про новітню вітчизняну розмінувальну техніку;

про родину повернутого за обміном полоненого з «Азовсталі».

Були прямі ввімкнення:

про ситуацію на пункті перепуску Краківець-Корчова;

про екологічні наслідки влучання ворога в нафтобазу в Харкові;

про лікування поранених бійців у Дніпрі.

Гостями ефіру були:

Михайло Цимбалюк, перший заступник голови Комітету ВР з питань соцполітики, про проходження законопроєкту про мобілізацію в Раді, про питання демобілізації, про питання догляду за особами з інвалідністю.

Іван Федоров, голова Запорізької ОВА, про цивільне населення в прифронтових населених пунктах області, про евакуацію людей, про зведення оборонних споруд у області.

Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції ТОТ, про законопроєкт про мобілізацію, про рекрутинг, про житло для ВПО, які його втратили внаслідок війни, про зміни у виплатах для ВПО.

Олена Шуляк, голова Комітету ВР з питань організації держвлади, про безпекові угоди з країнами-партнерами, про розвиток оборонної промисловості країн Євросоюзу, про перспективи ухвалення законопроєкту про мобілізацію.

Олександр Кубраков, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури, про блокування поляками пасажирських автобусів і потягів, про переговори з польськими партнерами, про те, як цим блокуванням користується Росія, про штучність блокування.

Ірина Борзова, членкиня Комітету ВР з питань молоді та спорту, про проблеми, з якими стикаються ветерани.

Олександр Мережко, голова Комітету ВР з питань зовнішньої політики, про перспективи отримання американської військової та фінансової допомоги, про договори з партнерськими країнами щодо гарантій безпеки, про політику Китаю щодо російсько-української війни, про парламентський контроль за використанням збройової допомоги партнерів.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про підсумки бойових дій протягом минулого тижня, про втрати ворога за тиждень.

Юрій Ігнат, речник Повітряних сил, про терміни постачання Україні літаків F-16, про підготовку необхідної інфраструктури, про зменшення бомбардувань КАБами після збиття кількох ворожих літаків, про питання переваги в повітрі.

Олександр Бородін, речник 3-ї окремої штурмової бригади, про ситуацію на фронті під Авдіївкою, про фактор КАБів як головний у втраті Авдіївки.

Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про ситуацію на польському кордоні, про набір аеророзвідників у бригаду «Сталевий кордон».

Ілля Євлаш, речник угруповання військ «Хортиця», про ситуацію на фронті на Лимано-Куп’янському напрямку, про ситуацію на Бахмутському напрямку, про людські й технічні ресурси ворога.

Дмитро Лиховій, речник ОСУВ «Таврія», про ситуацію на Авдіївському напрямку, про облаштування ЗСУ нової лінії оборони після відходу з Авдіївки, про посилення наступів ворога на Мар’їнському і Запорізькому напрямках, про ворожі втрати за добу.

Тетяна Сап’ян, радниця Держбюро розслідувань, про перебіг розслідування справ Євромайдану, про доведені факти впливу Росії на події зі спроб влади Януковича розігнати протести.

Анатолій Храпчинський, авіаційний експерт, про український аналог російського «Ланцета», про дронову коаліцію союзників, про розвиток виробництва українських дронів за західними технологіями, про ефективність антидронових рушниць на фронті.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про договори гарантій безпеки з різними країнами, про майбутню угоду з США, про посилення бойових дій під Роботиним на Запоріжжі, про можливості ворога до продовження боїв високої інтенсивності, про можливості Чехії в пошуку снарядів для ЗСУ.

Петро Черник, воєнний експерт, про незмінність стратегічних цілей ворога після взяття Авдіївки, про ситуацію під Роботиним, про застосування ворогом КАБів, про можливості Європи допомогти Україні артилерією.

Володимир Назаренко, офіцер артилерії бригади НГУ «Рубіж», про ситуацію на фронті на Бахмутському напрямку.

Віктор Торкотюк, командир спецпідрозділу ГУР «Артан», про спеціальні операції в тилу ворога, про позитивні зміни в українській армії за останнє десятиліття, про специфіку нинішньої війни (записане інтерв’ю Катерини Лебединцевої).

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 112 разів (по 28 на годину ефіру в середньому). Із соцмереж і телеграм-каналів брали інформацію і картинку 16 разів. Скористалися телеграм-каналами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, оперативного командування «Захід», Держприкордонслужби, 4-ї окремої штурмової бригади, Маріупольської міськради, анонімного телеграм-каналу «Реальна війна». І були розмиті псевдопосилання: «у соцмережах анонсували», «відео розповсюдили сьогодні у соцмережах», «жителі міста також пишуть», «в соцмережах бачу заклики», «у мережі поширилось відео».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 47. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, Сухопутні війська, оперативне командування «Північ», ОСУВ «Таврія», Держслужбу спеціального зв’язку, Держслужбу спецтранспорту, Державну митну службу, МЗС, МВС, Офіс генпрокурора, Мінцифри, Харківську ОВА і Міноборони Франції. Були й більш розмиті: «військові кажуть», «вище командування зазначило», «ми чули від українських очільників», «окупанти повідомляють», «за словами організаторів», «очевидці повідомляють».

14 разів робили абстрактні псевдопосилання: «кажуть», «як відомо», «стало відомо», «повідомляли», «зазначається» (невідомо ким), «надійшла інформація», «за попередньою інформацією», «за деякими прогнозами», «знаємо» тощо. 9 разів наводили факти без будь-яких посилань на джерела.

26 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «наголосили в Мінрозвитку», «у Варшаві вважають», «у рекрутинговому центрі запевняють», «говорять історики», «військові зазначають», «чимало думок лунають від військовослужбовців», «різні експерти кажуть», «медики кажуть», «зазначають лікарі», «волонтерки кажуть», «водії кажуть», «кажуть інженери», «розробники кажуть», «фахівці прогнозують» тощо.

Стандарт точності інформації

Було 39 порушень стандарту (майже по 10 на годину ефіру). Більшість із них (23) становили невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, повідомлення про перспективи ухвалення закону про мобілізацію «перекривали», звісно ж, загальними планами сесійної зали парламенту і крупними планами спікера Стефанчука. Невідповідно словам ведучої «перекривали» бекґраунд про події на Майдані у 2014 році. Показували зовсім не ті епізоди, про які говорила ведуча за кадром.

Двічі невідповідно «перекривали» прямі ввімкнення своїх кореспондентів. І 11 разів невідповідно «ілюстрували» розмови з гостями. Наприклад, народна депутатка Шуляк розповідала про безпекову угоду з Німеччиною, а показували Зеленського з Макроном. І навпаки, нардеп Мережко говорив про співпрацю з Францією, а показували прем’єра Шмигаля в Японії.

У повідомленні ведуча говорила ось таке: «На Запорізькому напрямку посилено облаштовують укріплення для військових та риють протитанкові рови. Усе, щоб не дати ворогові зайти на територію області». Але ж «на територію області» ворог зайшов ще у 2022 році, захопивши зокрема Запорізьку АЕС і Енергодар.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 126 разів (по 31,5 порушення на годину ефіру в середньому). Більшість з цих порушень становили суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій — 105 порушень. Оцінки були різними: «найкривавіший період», «жахливі події», «жахливі наслідки», «запеклі сутички», «важка ситуація», «зазнають великих втрат», «росіяни активні», «небезпечним залізяччям», «величезні плями», «великий особовий склад», «десятки гучних спецоперацій», «це лише частина проблеми», «в жорстких умовах», «гостро реагують», «звитяжну роботу», «посилено облаштовують укріплення», «активну участь», «багато різних плакатів», «зібралась чимала кількість», «потужними японськими організаціями», «фермери обурені», «візитівкою цієї ініціативи», «відомі фото» тощо. І дуже великою була кількість урочистих і оцінних дієслів. За версією редакції, люди взагалі не говорять, вони «зазначають», «наголошують», «підкреслюють», або ж у крайньому разі «зізнаються».

Ведучі гостьових студій натомість не авторизували власних міркувань у 18 випадках. Було одне безпідставне узагальнення: «українські водії ставляться до цього негативно». Двічі якусь довгу цитату експерта в сюжеті про польські протести не маркували як слід, відтак частина його думки звучала, як думка автора сюжету.

Стандарт повноти інформації

Цей стандарт порушували 24 рази (по 6 порушень на годину).

Петра Черника представляли як полковника, забувши сказати, що він полковник у відставці, а від цього залежить статус гостя (учасник подій чи експерт). Не досить було й представляти Анатолія Храпчинського лише як «експерта з авіації».

Не титрували датами бекґраундове відео розсипання пшениці поляками та бекґраундове відео Майдану 2014 року.

Найбільше ж порушень стандарту були повною відсутністю інтершуму на відео в БЗ і сюжетах — загалом у 19 випадках у проаналізованому ефірі.

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт порушували тричі. Не кращою ідеєю було просто усно перераховувати ворожі втрати, усе ж велика кількість складних чисел має дублюватися притомною інфографікою для спрощення сприйняття аудиторією. У прямому ввімкненні було ось таке: «якщо у річці відсутній кисень, органічна фракція не розкладається, а гниє». В іншому прямому ввімкненні згадували «апарати ШВЛ». Не всі глядачі знають і пам’ятають значення абревіатури.

Стандарт оперативності

Розповідь про рекрутинговий центр, який «у Львові запрацював» (так було в підводці), повністю повторювала всю інформацію, яку на кількох каналах докладно розповідали ще тиждень тому.

Інші зауваження

Незрозуміло було, навіщо деталі законопроєкту про мобілізацію було обговорювати з віцепрем’єркою Верещук. Не зовсім її компетенція, відтак вона просто висловлювала власні суб’єктивні думки «з приводу».

В ефірі каналу часто по-різному розставляють наголоси в назвах населених пунктів. Наприклад, то «РобОтине», а то «РоботинЕ». Якось варто було би навести з цим лад.

І ще таке, несподіване. У рухомому рядку із заголовками (на який, чесно кажучи, я не дуже-то звертаю увагу через його очевидну третьорядність і збитковість) насправді інколи виникають дивні речі, як-от таке повідомлення, наприклад: «Зіткнення між племенами Папуа Нової Гвінеї: пів сотні жертв». От уже точно — більш актуальної інформації для українського телеглядача в цей момент нема!

Забули про фемінітиви: «Іриною Верещук, віцепрем’єр-міністром, міністром з реінтеграції…» (ведуча Катерина Федотенко і титр на гості).

Елементи політичного піару

Шість разів показували класичний «паркетний» матеріал про прем’єра Дениса Шмигаля в Японії. Власне «новина» тільки в тому і полягала, що «туди прибув» Шмигаль.

Я просто процитую, що сказала ведуча гостьової студії в ході розмови з речником 3-ї окремої штурмової бригади — ось дослівно (я думав, що це запитання до речника, і речник, схоже теж так думав, судячи з його здивованого обличчя): «Про ситуацію, яка склалася в Авдіївці, під Авдіївкою говоримо не тільки ми в Україні, так висвітлюємо цю інформацію, але й по всьому світу знають, власне, цю тему обговорили і президенти України та президент Сполучених Штатів Америки. Про це в своєму традиційному зверненні до українців розповів Володимир Зеленський. Він зазначив, що в розмові з Джо Байденом наголосив на необхідності продовжувати підтримку України. Говорячи про ситуацію в Авдіївці, Зеленський підкреслив, що Україна робить все можливе, аби зупинити окупантів і при цьому зберегти якомога більше українських життів». От просто класика жанру — в абсолютно порожньому з інформаційної точки зору спічі зібрані всі типу важливі наративи. І далі такий же інформаційно порожній, але суто емоційний синхрон пана президента.

«Принагідно» ведуча гостьової студії схвально згадувала прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, який казав про спрямування грошей на фортифікації. Цікаво, а хто, крім Кабміну, мав би спрямовувати ці гроші? І в чому тут така вже звитяга саме прем’єра, щоб про нього раптом згадувати?

Було ось таке БЗ: «Копають, забивають, перекривають. На Запорізькому напрямку посилено облаштовують укріплення для військових та риють протитанкові рови. Усе, щоб не дати ворогові зайти на територію області. Державна спеціальна служба транспорту показала, як працює у полі. Кажуть, що зводять взводні та ротні опорні пункти». І красиво, в кліповій манері, знятий ролик із логотипом Служби, з рапідом, та ще й із використанням коптера. І з обов’язковою згадкою, що «фортифікаційні споруди будуються за указом президента». Чесно кажучи, в загальному контексті подій на фронті, особливо ж після втрати Авдіївки та загроз подальшого наступу ворога, це повідомлення виглядає як «показуха», як піар Держслужби. Яка «посилено» робить зараз те, що давно вже мало бути зроблене, про що вже багато місяців говорили й різні військові, й різні експерти. А заодно й піар президента.

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Російських наративів не було. Гостьові студії вели двоє токсичних ведучих каналу – Ольга Нємцева і Максим Зборовський, які раніше працювали на проросійських каналах.

Резюме

Новинна складова каналу була дуже слабкою в репортажній частині — жодного сюжету і лише одне репортажне пряме ввімкнення (ще два ввімкнення були не подієвими, не репортажними). У гостьових студіях побувало 7 ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували 306 разів протягом чотирьох годин ефіру (це в середньому по 76,5 порушення на годину або ж більш як по порушенню на хвилину ефіру). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 126 разів. Найбільше було суб’єктивних оцінок журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 112 разів, більш як третиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 39 разів, переважно невідповідностями між картинкою і текстом за кадром. Крім того, 24 рази порушували стандарт повноти інформації, в більшості випадків це була відсутність інтершуму на відео. Ще 3 рази порушували стандарт доступності подачі інформації та двічі — стандарт оперативності.

Було 9 проявів політичного піару: 7 разів — «паркети» про прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Одного разу цитували інформаційно порожні слова президента Володимира Зеленського і було БЗ про «посилене» будівництво фортифікацій Держслужбою спецтранспорту.

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було. Гостьові студії вели двоє токсичних ведучих каналу.

Телеканал «1+1» (14:00–18:00 19 лютого)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: ефірні години починалися випусками новин різного хронометражу (по 15, 30 і навіть 50 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями або записаними інтерв’ю. Новини вела Соломія Вітвіцька, гостьові студії — Ірина Прокоф’єва і Євген Плінський.

В ефірі були такі сюжети:

про артилерійські бої на Авдіївському напрямку;

про прощання з двома загиблими на фронті вінничанами;

про Мюнхенську безпекову конференцію;

про перше застосування нового бомбосховища в дитсадку в Горенці на Київщині;

про прем’єру документального фільму «Довга доба» у Харкові;

про укріплення державного кордону з Росією;

про розстріли євромайданівців у 2014 році;

про тризуби, знайдені під іконами на Прикарпатті;

про киянина Гонтаренка, якого виносили рятувальники з охопленої вогнем багатоповерхівки в Києві;

про роботу екіпажу безпілотника «Вампір» на Запоріжжі;

про пораненого бійця з Донеччини;

про історію герба України.

Були прямі ввімкнення:

про ситуацію на пункті перепуску Ягодин-Дорогуськ;

про презентацію в Києві мобільного стабпункту для порятунку поранених із поля бою.

Гостями ефіру були:

Єгор Чернєв, голова постійної делегації України в ПА НАТО, про підсумки Мюнхенської безпекової конференції, про перехід лідерства від США до Німеччини і європейських країн, про ймовірність постачання Україні ракет Taurus і ATACMS, про питання надання Україні артилерійських снарядів, про перспективи ухвалення закону про мобілізацію.

Олександр Хара, дипломат, експерт Центру оборонних стратегій, про безпекові договори з Німеччиною та Францією, про заяви Трампа щодо НАТО, про перебудову європейських країн в оборонці, про перспективи отримання допомоги від США.

Родіон Кудряшов, заступник командира 3-ї окремої штурмової бригади, про ситуацію на Авдіївському напрямку після відходу ЗСУ з міста, про втрату ворогом наступального потенціалу внаслідок втрат, про використання ворогом КАБів, про значну нестачу артилерійських боєприпасів.

Микола Волохов, командир підрозділу «Терра» 3-ї ОШБ, про багатофункціональність дронів на фронті, про створення нового роду військ безпілотних систем, про сильні та слабкі сторони ворожих операторів дронів, про розвиток виробництва українських дронів і про українські аналоги «Ланцетів» (записане інтерв’ю Оксани Радіонової).

Емануеліс Зінгеріс, віцепрезидент ПАРЄ, член Сейму Литви, про обговорення переміщення сил Бундесверу до Литви через загрозу російського нападу, про зміцнення кордонів країн Балтії з Росією і Білоруссю, про створення реєстру порушників санкцій проти Росії, про модернізацію та посилення литовської армії.

Максим Богачук, командир стрілецького батальйону 59-ї окремої мотострілецької бригади, про свою історію на війні, про бої батальйону, про нестачу людей на фронті, про роботу на передовій, про сенси воювати, про російську агресивну природу, про бої під Авдіївкою, про необхідність єднання суспільства, про втрату мотивацій через те, що в тилу, про необхідність переходу країни та суспільства на воєнні рейки, про жінок у війську, про своїх п’ятьох доньок, про бачення перемоги у війні тощо (записане інтерв’ю Наталії Нагорної).

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 122 рази (це по 30,5 порушення на годину в середньому або ж по порушенню щодвіхвилини). З телеграм-каналів і соцмереж брали інформацію чи картинку у 18 випадках. Користувалися телеграм-каналом радника мера Маріуполя Петра Андрющенка і анонімним «Nexta Live». Брали картинку й інформацію зі сторінок Харківської облпрокуратури, Нацполіції та Херсонської МВА у соцмережах. Були «посилання»: «сповіщають у телеграм-каналах», «у телеграм-каналах оповіщають», «багато було в мережі інформації».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 23. В такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, Генпрокуратуру, СБУ, Мінінфраструктури. І були геть розмиті: «у Києві назвали», «пишуть видання», «розповідають наші водії».

12 разів робили абстрактні псевдопосилання: «з’явилося повідомлення», «з’явилася інформація», «за повідомленнями», «говорять», «багато говорять», «всі багато говорять» і «всі говорять» (ціла «градація»!), «ми знаємо», «з’явились новини», «вже відомо». 30 разів подавали фактичну інформацію без жодних посилань на джерела.

Але найбільше цього дня було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок — 39. З сяк-так «окреслених» були: «про це говорила низка учасників конференції» (Мюнхенської), «фінська влада переконує», «таку рекомендацію дають у Державній прикордонній службі», «освітяни Гостомельського району визнають». Всі інші псевдопосилання були повністю невизначеними: «експерти зазначають», «пояснюють слідчі», «селяни припускають», «влада запевняє», «медики кажуть», «водії розповідають», «американці запевняють», «учасники ходи зізнаються», «кажуть бійці», «кажуть військові», «посадовці в Європі уголос кажуть», «медики певні», «фахівці з безпеки і представники прикордонної служби визнають», «переконані і наші НАТОвські союзники» тощо і тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 42 рази (по 10,5 порушення на годину ефіру в середньому). 35 із цих порушень були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Так, традиційно невідповідно «перекривали» фото всі повідомлення про наслідки ворожих обстрілів різних населених пунктів прифронтових областей і повідомлення про бойові дії на фронті.

Геть невідповідно «ілюстрували» розмову з заступником командира 3-ї ОШБ. Він розповідав про ворожі КАБи, а показували скиди з безпілотників тощо.

Раніше відзняте відео, яким «перекривали» прямі ввімкнення з польського кордону і про мобільні стабпункти, традиційно титрували «наживо».

Ведуча новин казала: «надали пакет на суму 4 і 6 мільярдів доларів». 4+6=10. А йшлося про 4,6 (що грамотно звучить як чотири цілих і шість десятих).

У сюжеті про укріплення державного кордону з Росією рубрика «Початок війни» означала 24 лютого 2022 року, при тому, що в тексті авторка казала правильно про «повномасштабне вторгнення». Втім далі вона ж казала «за два місяці до війни», маючи вже на увазі лютий 2022 року.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт традиційно порушували найбільше — 237 разів (це більш як по 59 порушень на годину або ж майже по порушенню на хвилину ефіру в середньому). 227 із цих порушень були суб’єктивними думками, переважно оцінками журналістів у новинах.

Як і завжди, на каналі дуже багато було суто емоційних оцінок: «запеклих боїв», «одна із найважчих і найдраматичніших сторінок», «криваві сутички», «понівечили людські оселі», «шалений обстріл», «оговтується після пережитого», «це тисне на психіку», «пережите пекло», «смертоносне залізяччя потрощило кістки», «справжнє страхіття», «лише дивом не забрав життя», «всі відчули страх та ненависть», «цей скандал коштував посад», «все обмежилося численними конкурсами, скандалами», «не менш похмурі обставини», «тривожний вигляд», «з вбивчими «пташками» тощо.

Ще більше було різноманітних оцінок із різноманітних приводів: «важкі бої», «вороги активізувалися», «робота в армійців надактивна», «успішно відпрацював», «знищили чимало техніки», «потужний стовп диму», «дуже густий дим», «потужна пожежа», «найгіршою є ситуація», «ситуація складніша», «ситуація нині надскладна», «немає спокою», «надзвичайно важливо», «масштабний захід», «масштабні протести», «масштабне будівництво», «блискавично реагують», «потужні фортифікаційні споруди», «чимало людей прийшли», «очам не повірили», «досі не можуть повірити», «як ніколи актуальна», «видатний історик», «старанно вимальовує», «ідеально збережені кольори», «унікальні зображення», «випадково виявили», «престижну британську кінопремію», «хвацько піднімається» і подібні.

Траплялися і маркери: «хочу нагадати», «варто зазначити», «до речі», «важливо».

6 разів ведучі гостьових студій не авторизували власних міркувань. І ще було 4 безпідставних узагальнення: «воїни 108-ї бригади ТрО мріють, щонайбільше їх турбує зв’язок», «без укріплення цього кордону українці себе безпечно не почуватимуть, так вважає чимало людей», «багато українців жартує, що нам з агресором узагалі треба рів з крокодилами».

Стандарт повноти інформації

Було 19 порушень стандарту (майже по 5 порушень на годину в середньому). У 5 випадках у сюжетах на синхронах не було титрів. У 8 випадках не позначали датами бекґраундове відео. Ще в 6 випадках на БЗ не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було одне порушення — ведуча гостьової студії говорила: «почути якийсь інсайд».

Стандарт оперативності

Теж було одне порушення: показувати 19 лютого чистий репортаж про Мюнхенську безпекову конференцію, яка відбулася 17 лютого, на моє переконання, є абсолютно неоперативно. Сяк-так було би виправдано, якби це була якась аналітика з експертами (хоча теж на третій день після події — не дуже-то).

Елементи політичного піару

Згадка фракційної приналежності Єгора Чернєва до «Слуги народу» була геть не виправданою контекстом розмови про Мюнхенську безпекову конференцію. А згадували і в підводці до розмови, і в титрі на гості, і у відводці від розмови. Тобто цілком свідомо.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 5 репортажних сюжетів і 2 прямих ввімкнення, в гостях побував лише один ньюзмейкер. Був дуже якісний репортаж Івана Петричака про артилерійські бої на Авдіївському напрямку (оператори Павло Бориско, Сергій Шпортило) і дуже якісне інтерв’ю Наталії Нагорної з командиром стрілецького батальйону 59-ї окремої мотострілецької бригади Максимом Богачуком.

Загалом стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 422 рази, це по 105,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по 1,5 порушення щохвилини. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 237 разів, це були переважно суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 122 рази. Найбільше (майже третина від усіх порушень) було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Ще чверть порушень становила фактична інформація без будь-яких посилань на джерела. Стандарт точності порушували 42 рази, переважно це були невідповідності між картинкою і текстом за кадром у БЗ і сюжетах. Стандарт повноти інформації було порушено 19 разів, більше за все було некоректного позначення бекґраундового архівного відео конкретних подій у минулому. Крім того, по одному разу було порушено стандарти доступності й оперативності подачі інформації.

Був один прояв політичного піару — невиправдана контекстом розмови згадка про приналежність до фракції «Слуга народу» гостя нардепа Єгора Чернєва. Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканали ICTV та СТБ (18:00–22:00 19 лютого)

Зміст ефіру

Структура ефіру медіагрупи була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними розмовними студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин. У наступні пів години були традиційні контрпропагандистські фільми, далі знову був звичний графік. Новини вели по черзі Олена Фроляк і Петро Дем’янчук, підсумковий випуск вела Олена Фроляк, гостьові студії вів Вадим Карп’як, фрагмент тижневика «Факти тижня» вела Оксана Соколова.

В ефірі були такі сюжети:

про бої під Кліщіївкою;

про бої під Роботиним на Запоріжжі;

про вишкіл для новобранців, влаштований фронтовиками Української добровольчої армії;

про польову кухню, яку Фонд Кучми подарував дніпровським рятувальникам;

про катівню окупантів на Куп’янщині та встановлення осіб катів правоохоронцями;

про розслідування спроб росіян знищити дослідний реактор у Харкові у 2022 році;

про отримання фільмом «20 днів у Маріуполі» на премії BAFTA;

про гуртожиток для переселенців на Хмельниччині;

про відступ ЗСУ з Авдіївки;

про відбудову Макарівської громади на Київщині;

про проблеми в армії та дотичних структурах;

про мобілізацію внутрішніх фінансових резервів України;

про комунікації влади з суспільством;

про життя киян, домівки які постраждали від ворожих атак цієї зими;

про організований Фондом Пінчука приїзд американських політиків і про реабілітаційні центри, засновані Віктором та Оленою Пінчуками;

про звільненого з полону бійця «Азовсталі»;

про порятунок пораненого прикордонника з поля бою з допомогою дрона.

Було пряме ввімкнення про бойові дії на Донеччині.

Гостями ефіру були:

Ігор Жовква, заступник керівника Офісу президента, про підсумки Мюнхенської безпекової конференції, про безпекові договори з Німеччиною і Францією, про питання розблокування допомоги США Україні, про активізацію Європи в допомозі Україні.

Таміла Ташева, постійна представниця президента в АР Крим, про спротив кримців окупантам, про настрої російських переселенців і колаборантів у Криму, про утиски української та кримськотатарської мов у Криму, про гібридну депортацію кримських татар.

Микола Сольський, міністр аграрної політики та продовольства, про ситуацію з блокуванням українського агроекспорту поляками, про переговори з польською владою і польської влади з блокувальниками кордону, про позицію ЄС в цій ситуації.

Ілля Євлаш, речник ОСУВ «Хортиця», про ситуацію на фронті на Куп’янському напрямку, про ситуацію на Бахмутському напрямку.

Микола Волохов, командир підрозділу «Терра» 3-ї ОШБ, про ситуацію на фронті під Авдіївкою після відходу ЗСУ з міста, про збір на «Хаммер» для підрозділу і про переваги такого «Хаммера» для фронту.

Максим Барабаш, генеральний директор «Філіп Морріс Україна», про втрати держбюджету України від контрабанди тютюнових виробів, про акцизи, про регуляторні правила на ринку.

Крім того, в ефірі були:

відеозвернення президента Володимира Зеленського;

фрагмент тижневика «Факти тижня»;

фільм проєкту «Громадянська оборона» «Топ-5 фейків»;

фільм проєкту «Громадянська оборона» про російську пропаганду до перепризначення Путіна.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 84 рази (по 21 разу на годину ефіру в середньому). З соцмереж і телеграм-каналів брали інформацію і картинку 29 разів. Користувалися телеграм-каналами 3-ї окремої штурмової бригади (дуже багато відео) та інших підрозділів ЗСУ, Херсонської ОВА і радника мера Маріуполя Петра Андрющенка. Також сторінками СБУ і Харківської облпрокуратури в соцмережах і фейсбуком журналіста Юрія Бутусова. Були також «посилання»: «в мережі поширюється інформація», «у мережі з’являються докази», «російські канали пишуть», «про таке активно пишуть їхні воєнкори» (це ворожі).

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 19. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Головне управління розвідки, Сили оборони півдня, ОСУВ «Таврія», 47-му бригаду, Херсонську і Харківську ОВА. Інші псевдопосилання були ще більш розмитими: «як доповіли російські рятувальники», «за даними різних італійських ЗМІ», «за даними слідства» (невідомо, щоправда, якого саме), «про це свідчать і соціологічні дослідження» (невідомо чиї), «у прокуратурі повідомили» (невідомо в якій).

Було 3 абстрактних псевдопосилання, всі — з використанням оцих безособових форм: «називають», «обіцяють» (невідомо хто). Ще в 7 випадках наводили фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

26 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Чимало з них були на певні підрозділи, структури чи установи: «стверджують в оперативно-стратегічному угрупованні військ “Таврія”», «розповіли воїни 110-ї бригади», «додали в “Хортиці”», «Сили оборони запевняють», «кажуть у 65-й бригаді», «пояснює Міністерство інформполітики», «науковці Харківського фізико-технічного інституту стверджують», «кажуть у керівництві громади», «у селищній раді кажуть». Але й чимало геть розмитих і невизначених: «польські аграрії стверджують», «кажуть військові», «вояки скаржаться», «зізнаються бійці», «кажуть відверто і поранені, і новобранці», «українські прокурори певні», «заявляють фахівці», «твердять наші експерти», «військові експерти погоджуються», «згідно з висновками експертів», «економісти настійливо радять».

Стандарт точності інформації

Цей стандарт порушували 28 разів (по 7 порушень на годину). Невідповідностей картинки й тексту в сюжетах і БЗ було найбільше — 19. Традиційно некоректно «перекривали» випадковим, переважно архівним відео всі повідомлення про перебіг бойових дій на різних ділянках фронту. Наприклад, у повідомленні про бої та обстріли на півдні використали зокрема й актуальне відео знищення ворожої пускової установки безпілотників. Трошки згодом це ж відео ведуча намагалася (не дуже вміло, щоправда, бо ж нема такої нормальної практики) коментувати вже в повідомленні про цю конкретно подію. Або ще таке: розповідь ведучої про вихід з Авдіївки бійців 110-ї окремої мотострілецької бригади «перекривали» маркованим відео 3-ї штурмової. Як казав класик, «яка різниця»?

Традиційно невідповідно «перекривали» фотографіями повідомлення про наслідки обстрілів різних населених пунктів різних областей.

Було ще двічі БЗ, в якому розповідь про підсумки соцопитування українців навіщось «перекривали» відео просто людей на вулицях, кадрами бою з телеграм-каналу 3-ї ОШБ, якимись літаками, завантаженням у літаки якихось західних боєприпасів, пачками євро тощо. Це була така собі геть невдала спроба символізму на окремі слова в тексті ведучої. Якимось повним вінегретом всього, що тільки є в архіві, було «перекрито» сюжет про мобілізацію внутрішніх фінансових резервів України. Абичим архівним «перекривали» сюжет про комунікаційні провали влади. Втім, це звичайна доля так званих «експертних» сюжетів із цілковито абстрактними текстами.

У прямому ввімкненні кореспондентка розповідала про закріплення ЗСУ на нових рубежах після відходу з Авдіївки, а «перекривали» ці її слова відео 3-ї ОШБ про бої в самій Авдіївці. Трошки навіть місце дії не відповідало словам за кадром, не кажучи вже про зміст.

І було щонайменше 8 фактичних неточностей. Серйозна логічна суперечність була у показаному фрагменті тижневика. У підводці ведуча Оксана Соколова стверджувала: «Авдіївка має не стільки оперативне значення для фронту, скільки інформаційний козир для російської пропаганди». А в самому сюжеті авторка Алла Чиж казала вже геть протилежне: «місто поблизу Донецька дійсно мало стратегічне значення». Навіть не «оперативне», в якому ведуча Авдіївці відмовляла, а «стратегічне»!

У сюжеті було: «епіцентр вибуху був на кілька поверхів вище». Епіцентр вибуху не може бути не те що «на кілька поверхів вище», а й взагалі на будь-яких поверхах (крім хіба першого), бо він завжди на рівні землі, бо є проєкцією центру вибуху на земну поверхню (це точне значення слова). Але ж настільки вже подобається журналістам це слово, що ще й удруге в сюжеті було «дитяча і спальня стали епіцентром удару». Десь на високому поверсі, судячи з картинки.

У сюжеті про реабілітаційні центри Пінчука авторка казала: «Валентин, він на фронті з 2013-го». Але ж війна почалася лише у 2014-му, тож у 2013-му ніякого фронту ще в природі не було.

Ведуча Олена Фроляк вперто продовжує рахувати війну від лютого 22-го: «сьогодні 726 день війни» або «за чотири дні — 24 лютого, два роки війни». Скажіть їй нарешті, що 20 лютого війні вже виповнилося 10 років!

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цього дня об’єднана редакція двох каналів встановила абсолютний рекорд телемарафону за кількістю порушень цього відповідального стандарту — протягом чотирьох годин ефіру примудрилися порушити його 398 разів! Це по 99,5 порушення на годину або ж більш як по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому!

Більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах — 380 разів (або ж по 95 порушень на годину, або ж більш як по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому). Це також абсолютний рекорд марафону за цим показником. І до речі, це одна з причин того, чому довіра аудиторії до телемарафону стабільно і стрімко падає.

Надзвичайно багато цього дня було суто емоційних оцінок журналістів: «тривають запеклі бої», «на одній з найгарячіших ділянок фронту», «це ще один гарячий напрямок фронту», «там гаряче», «найгарячішою фазою штурму», «пекельний вихід із міста», «шаленого нічного бою», «провальних штурмів», «жорстоко обстрілює», «повернувся з того пекла», «відчайдушно боронять», «страшного ракетного удару», «страшного обстрілу», «спричинив жахливі наслідки», «місиво з машин та асфальту», «кадри після влучань вражаючі», «досі оговтується від російських звірств», «за ту злощасну добу», «нелюдам оголошено підозри», «страшну війну», «звірства росіян», «кадри, які шокували», «кривавого російського генерала», «кривавий наказ», «був на межі життя і смерті багато разів», «врятувало диво», «неймовірний порятунок», «трагедії війни», «роз’ятрені околиці», «шестеро бідолаг», «у шаленому холоді», «відбувається щось дивне», «численних корупційних скандалів» і багато подібних.

Дуже багато було різних оцінок із будь-яких приводів: «активно штурмують», «завзято штурмують», «бої точаться важкі», «щільних та інтенсивних боїв», «масштабний наступ», «потужну вогневу підтримку», «титанічну важку роботу», «величезна вирва», «серйозно пошкоджено», «у надскладних умовах», «вдалося відновити швидко», «оперативно інформує», «активно ремонтують», «великі проблеми», «чималі проблеми», «довгі три місяці», «справа дуже дорога», «непереможна бюрократія», «поширена практика», «найбільшим провалом», «нам буде непереливки», «вдалося дуже швидко зібрати», «невдале спілкування», «завищений оптимізм», «і насамперед — добрі новини», «досвідченого медика», «результат вибуховий», «орган, який не виправдав сподівання», «фатальних фінансових збоїв», «оцінюють спокійно», «настійливо радять», «стала чудовим прикладом», «підрахувати нереально», «справжнім порятунком стали», «щиро захоплюється», «важливих досягнень», «і це не дивно», «про таких як він у народі кажуть народився у сорочці» тощо і тощо. Це вже не кажучи про те, що люди, за версією журналістів медіагрупи, майже взагалі не говорять, вони «зазначають», «запевняють», «зізнаються», «переконують», або якщо вже й кажуть, то «кажуть відверто» чи ще якось. Бо без оцінки ж — ніяк.

І багато різних міркувань — це різноманітні «експертні думки», припущення і навіть «настанови»: «Нагадаю, політика та особиста рішучість Урсули фон дер Ляєн відіграла чималу роль у цій стійкості». «У цих реаліях Україна мусить мобілізувати свій внутрішній потенціал. І це не тільки збільшення податків. Владі необхідно взятись за непопулярні реформи і нарешті закрити чорні діри, через які гроші мільярдами течуть повз державний бюджет». «Ми потребуємо чесного діалогу, чесної розмови, хоч і важкої» (ведуча Олена Фроляк). «Цей наш стратегічний плацдарм — наче кістка в горлі окупанта» (ведучий Петро Дем’янчук). «У країні, що воює майже 10 років, надати домедичну допомогу повинен вміти кожен» (сюжет Тетяни Наконечної). «Командирами теж нерідко стають ті, хто просто має офіцерське звання, хоча це не гарантія доброго командира» (сюжет Оксани Михайлової). «Внутрішні резерви в України є». «Та реформи БЕБу буде замало, якщо не змінити правила для силовиків, які десятиліттями начебто борються з контрабандою» (сюжет Василя Саф’янюка). «Діалог життєво важливий для продовження ефективної боротьби. Методи можуть бути різні» (сюжет Ольги Читайло). «До того ж імовірно в місті влучання пошкоджена несуча конструкція» (сюжет Христини Величанської).

Ведуча Олена Фроляк, на мій погляд, взагалі плутає журналістику з чимось іншим. Ось лише один приклад підводки в новинах: «Брак зброї і підтримки з повітря, брак людей і тотальна чисельна перевага ворога, бажання зберегти життя наших воїнів — все це ключові причини виходу наших військ з Авдіївки. Об’єктивні причини. Однак далі ми хотіли би звернути увагу на внутрішні проблеми в армії, суб’єктивні. Вирішивши які, ми зможемо підняти якість обороноздатності та ефективність військових і новобранців. Назвемо найвідоміші: бюрократія і профанація проходження ВЛК. Хлопці і дівчата днями стоять у черзі за папірцем чи довідкою. Лікарі часто оглядають поспіхом, ставлення до призовників чи ветеранів часто просто нестерпне. Забезпечення, радянські підходи в плануванні, недолугі накази і завдання, які неможливо виконати через відсутність ресурсу. Ще вояки скаржаться на повну відсутність аналізу дій після боїв заради уникнення фатальних помилок у майбутньому, на часто невідповідність посади і професійності, незаслужені підвищення по службі». Даруйте, але це аж ніяк не новини, це більше схоже на промову якоїсь політикині десь із парламентської трибуни.

Було кілька маркерів: «ми хотіли би звернути увагу», «на наш подив», «до речі», «є дуже гарна цитата», «ба більше».

У 14 випадках не було авторизації власних думок в авторських елементах ефіру, більшість, звісно, у тому фрагменті недільного тижневика, який показали. Тож як «істина в останній інстанції» звучали, наприклад, такі думки: «Авдіївка має не стільки оперативне значення для фронту, скільки інформаційний козир для російської пропаганди. Все це орієнтовано на внутрішнього російського споживача напередодні виборів президента» (ведуча Оксана Соколова). «Якщо наші сили зможуть втримати нову лінію оборони, а така імовірність висока, бо ворожі війська виснажені, втрата Авдіївки не призведе до суттєвих змін на фронті, якщо ж окупанти розгорнуть подальший наступ, це може ускладнити ситуацію» (сюжет Алли Чиж). Але, за моїми спостереженнями, журналісти тижневика ICTV загалом не звичні позначати власні «мегаекспертні» думки.

Ще було 3 безпідставних узагальнення: «народні депутати, експерти і банкіри нинішню фінансову ситуацію оцінюють спокійно», «українцям стало недостатньо просто отримувати інформацію, у них з’явився запит на відвертий діалог», «що буде, коли почнуться рясні дощі, мешканці бояться і думати».

У сюжеті про розслідування спроб росіян знищити дослідний реактор у Харкові у 2022 році була неправильно маркована велика цитата науковця. Частина її сприймалася як думка авторки сюжету.

Стандарт повноти інформації

Стандарт було порушено 9 разів (більш як по 2 порушення на годину).

Про вишкіл для новобранців, влаштований фронтовиками Української добровольчої армії, не було сказано, де саме це відбувалося. Геть не досить казати у підводці до прямого ввімкнення, що «на передовій працює наша кореспондентка». Аж занадто вже великою є передова, а класичні для журналістики «що? де? коли?» ніхто ж не скасовував наче.

Ведуча новин казала: «транзит української агропродукції через Польщу становить лише 5 відсотків від загального експорту». Тут геть незрозуміло, який саме «загальний експорт» мався на увазі — експорт агропродукції до Польщі, експорт української агропродукції загалом?.

У сюжеті було таке: «Кілька тижнів тому “Факти” написали запит до Генштабу… Відповіді немає». Безумовно, молодці, що написали запит. Але ж строк на відповідь передбачено законом. Тому «кілька тижнів» — це ні про що. Треба було називати конкретний строк у днях і давати бекґраунд щодо норми закону.

Не досить було в сюжеті тижневика представляти Олексія Гетьмана лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта». А в сюжеті новин так само представляти Олександра Мусієнка. І геть не досить було титрувати експерта як «керівник проєкту Infolight.ua». Хто з аудиторії марафону і що знає про такий проєкт?

Крім того, не титрували датою бекґраундове відео пресконференції російського пілота, який перегнав гелікоптер в Україну. А в БЗ про блокування кордону не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було одне порушення стандарту — в сюжеті казали: «за даними КМІС». Широка аудиторія не знає, що таке КМІС. Слід було розшифровувати абревіатуру.

Інші зауваження

У підсумковому випуску новин був сюжет, тему якого довелося мені в цьому огляді позначити як «про проблеми в армії та дотичних структурах». Бо в цьому сюжеті розповідалося про все на світі — і про проблеми ВЛК, і про некомпетентні призначення на командирські посади, і про погане забезпечення бійців, і про неефективність використання людей, і про відсутність аналізу помилок після бою тощо і тощо. Тобто в одному новинному сюжеті спробували «розкрити» величезну кількість тем, про кожну з яких насправді слід робити цілий сюжетний серіал. Це явище називається «розфокусування теми». В підсумку вийшов великий перелік проблем, жодна з тем навіть і близько не була розкрита, натомість була купа емоцій, узагальнень і скоростиглих висновків.

Елементи політичного піару

Двічі показували цілий великий сюжет про подаровану рятувальникам Дніпра Фондом Кучми польову кухню. І був цілий великий сюжет про організований Фондом Пінчука приїзд американських політиків і про реабілітаційні центри, засновані Віктором та Оленою Пінчуками. Тобто цього дня медіагрупа активно піарила своїх.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи була такою: 3 репортажних сюжети, одне пряме ввімкнення і 3 гості-ньюзмейкери. З сюжетів якісним був репортаж Марії Малевської про бої під Кліщіївкою (оператори Олександр Бринза, Ігор Серебріян).

Медіагрупа цього дня встановила абсолютний рекорд телемарафону за кількістю порушень стандартів інформаційної журналістики — було 520 порушень. Це по 130 порушень на годину ефіру або ж більш як по 2 порушення на хвилину ефіру в середньому. Рекордно багато було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 398, із них 380 були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 84 рази, найбільше було інформації та картинок із телеграм-каналів і соцмереж. З 28 порушень стандарту точності більшість становили невідповідності між картинкою і текстом у сюжетах та БЗ. Крім того, 9 разів порушували стандарт повноти інформації й один раз — стандарт доступності.

У проаналізованому ефірі медіагрупи було 3 прояви піару — двічі показували сюжет про Фонд Леоніда Кучми й одного разу сюжет про Фонд Віктора й Олени Пінчуків. Про «своє». Ворожих пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів традиційно не було.

Телеканал «Інтер» (8:00–12:00 20 лютого)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для ранкового слота: щогодини було по два 10-хвилинних випуски новин (на початках годин і на 30-х хвилинах), решта часу були умовно гостьові студії («умовно», бо на каналі дедалі менше стає гостей, а дедалі більше сюжетів у цих умовно гостьових студіях). З 10-ї ранку години починалися 13-хвилинними випусками новин і продовжувалися так само умовно гостьовими студіями. Новини вела Лілія Налягака, умовно гостьові студії вели по черзі Олексій Фадєєв і Ірина Баглай.

В ефірі були такі сюжети:

про бої на Лиманському напрямку;

про життя прифронтового Гуляйполя на Запоріжжі;

про участь Німеччини в розслідуваннях російських воєнних злочинів в Україні;

про те, як українців змінив Майдан;

про імовірний склад тринадцятого пакета санкцій ЄС проти Росії;

про російську зброю проти супутників;

про події Євромайдану у лютому 2014 року;

про пісенну і поетичну творчість Євромайдану;

про реабілітацію важкопораненого воїна-штурмовика Андрія Ільїна;

про ветерана, який на Одещині відкрив кав’ярню за гранти Ветеранського фонду;

про відбудований дитсадок у Горенці на Київщині;

про волонтера, який виготовляє для фронту зарядні пристрої.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки ворожих обстрілів на Харківщині;

про нічну атаку «шахедами» по Дніпропетровщині;

про наслідки ворожих атак дронами по Миколаївській і Херсонській областях;

про наслідки обстрілів на Запоріжжі;

про ситуацію на пункті перепуску Шегині-Медика;

про презентацію техніки для розмінування в посольстві Польщі в Україні;

про панахиду в пам’ять героїв Небесної сотні;

про вшанування пам’яті героїв Небесної сотні у Хмельницькому.

Гостями ефіру були:

Олексій Донський, керівник департаменту Офісу генпрокурора з розслідування справ Євромайдану, про роль Росії в подіях із убивств на Євромайдані у 2014 році, про перебіг кримінальних справ проти правоохоронців і керівників країни, про затягування процесу в судах.

Ірина Мудра, заступниця міністра юстиції, про міжнародний реєстр збитків від дій окупантів, про створення механізму на забезпечення в майбутньому репарацій Росії Україні.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил, про нічні атаки ворога дронами, ракетами та авіацією, про збиті ворожі літаки.

Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій Держбюро розслідувань, про справи Євромайдану, які розслідує і передало до суду ДБР, про справу Януковича та інших високопосадовців того часу, про 40 судових вироків у справах Євромайдану.

Сергій Кузан, голова Українського центру безпеки та співпраці, про імовірність використання Росією протисупутникової зброї, про загальну ситуацію на фронті після відступу ЗСУ з Авдіївки, про стратегічні цілі ворога, про питання уповільнення західної збройової допомоги, про тактику ураження військових і логістичних цілей в глибині Росії.

Микола Волохов, командир підрозділу «Терра» 3-ї ОШБ, про ситуацію на фронті під Авдіївкою після виходу українських військ із міста, про завдані ворогам втрати 3-ю окремою штурмовою, про потенціал ворога до подальшого наступу на позиції ЗСУ, про нестачу боєприпасів, зокрема снарядів для артилерії, про ставлення бійців до мобілізації.

Володимир Балін, віцепрезидент Асоціації міжнародних перевізників, про ситуацію на польському кордоні, про справжні причини протестів польських фермерів, про мирні протести українських перевізників, про збитки перевізників.

Леся Литвинова, волонтерка, про волонтерство для фронту і для поранених бійців, про світоглядну ціну незалежності України, про модернізацію волонтерського руху від Євромайдану до нинішньої підтримки фронту, про зменшення підтримки волонтерства суспільством.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 60 разів (по 15 порушень на годину ефіру в середньому). З інтернету брали інформацію і картинку 4 рази, зокрема з телеграм-каналу 3-ї окремої штурмової бригади та зі сторінки Харківської облпрокуратури в соцмережі. Були «посилання» «про це теж пишуть у соцмережах», «у соцмережах бачив фотографії»

Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації було найбільше — 24. Так «посилалися» на Генштаб, Повітряні Сили, Оперативні командування «Таврія» і «Захід», Українську добровольчу армію, Мінекономіки, Мінінфраструктури, «Укрзалізницю», Офіс генпрокурора, Київську ОВА, Мін’юст Німеччини, «американську розвідку». І геть розмито: «протестувальники анонсували», «рятувальники кажуть», «посадовці зазначають», «повідомляють місцеві», «водії розказали».

Було 7 абстрактних псевдопосилань: «ми знаємо», «наскільки відомо», «кажуть», «називають», «за даними соцопитувань» (яких? чиїх?) і ось такий «шедевр» — «була якась інформація, не знаю, наскільки це правда».12 разів наводили факти без посилань взагалі.

Ще в 13 випадках робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «у Білому Домі наголошують», «в Америці впевнені», «командування УДА розцінює», «у районній військовій адміністрації просять», «місцеві жителі кажуть», «зазначають вихователі», «люди кажуть», «хлопці розповідають», «водії розповіли», «наголошують польські фермери», «наголошують учасники конференції», «люди, які тут були, кажуть».

Стандарт точності інформації

27 разів порушували цей стандарт (майже по 7 порушень на годину в середньому). 17 разів це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно некоректно «перекривали» повідомлення про бойові дії, наприклад, про бої на Авдіївському напрямку «перекривали» традиційно нарізкою архівних боїв. Зокрема, чомусь показували бої в Авдіївці, з якої українські Сили оборони вже вийшли. Так само некоректно «перекривали» і повідомлення про наслідки ворожих обстрілів (навіть описувати вже не буду).

Про готовність Байдена до переговорів із конгресменами «перекривали» традиційно Капітоліями та Білими Домами. Абичим (адмінбудівлями й архівами) «перекривали» огляд про 13-й пакет санкцій ЄС. Або таке ось: кажуть за кадром про імовірність запровадження санкцій ЄС щодо причетних до вбивства Олексія Навального, а показують його дружину. Тут би журналістам слід було ще розуміти, що далеко не всі глядачі знають, що показана ними жінка є дружиною Навального. Але про такі «дрібниці» «справжні» тележурналісти зазвичай не замислюються.

5 прямих ввімкнень «перекривали» або «ілюстрували» так само невідповідно. Наприклад, кореспондентка в прямому ввімкненні розповідала про те, які ще будуть заходи вшанування героїв Небесної Сотні (це про майбутні події), а «ілюстрували» це відео покладання лампадок президентом до меморіалу (а це вже минула подія).

Не до ладу (втім, як і завжди) «ілюстрували» 4 розмови з гостями.

Була і фактична неточність. У сюжеті про російську зброю проти супутників стверджувалося: «зараз на різних орбітах — близько 8 тисяч супутників». Далі на інфографіці й у тексті було перераховано: 4545 комунікаційних, 2165 супутників спостереження за Землею і 310 навігаційних. Проста арифметика: 4545+2165+310=7020. До 8 тисяч — це геть не «близько».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найчастіше — загалом було 255 порушень (майже по 64 на годину і більш як по одному порушенню на хвилину ефіру в середньому). Майже все це (252) були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Суто емоційні оцінки: «запеклої війни», «у запеклих боях», «смертоносного залізяччя», «гатили і вдень, і вночі», «понівечені будинки», «найзапекліші і найтрагічніші події», «незламного і кривавого протистояння», «символів народного болю», «накоїла ще більше лиха», «щемке відео», «того страшного дня», «кривавий лютий», «найкривавіший штурм», «дні, що закарбувалися у історії України кривавою плямою», «шокували світ», «того шокуючого ранку», «після трагічної події», «на жаль, світле майбутнє і досі мрія» тощо.

Оцінки з будь-яких приводів: «важкі бої», «ситуація залишається напруженою», «напружена обстановка», «непростою та динамічною залишається наразі ситуація», «найкритичніша ситуація», «активізувалися ще більше», «складно українським захисникам», «досягло кульмінації», «багатостраждальний проєкт», «ювелірно відбили», «роботи ще дуже багато», «потужні зарядні пристрої», «цілком справедливо називає», «надихає своєю жагою до життя», «старанно виконує», «важить чимало», «невтомно працює», «зібралися небайдужі люди», «облетіли весь світ», «галасу наробило», «має символічне значення», «це не дивно», «панує атмосфера творчості» і подібні.

Міркування журналістів, переважно «експертного» такого змісту: «Російські ракетні удари можна вважати військовими злочинами, адже під вогнем цивільні об’єкти» (ведучий Олексій Фадєєв у підводці до сюжету). «Саме ця чеснота — основна цінність, яку вдалося зберегти українцям» (ведуча Ірина Баглай у підводці до сюжету). «Ще за 10 років нове покоління українців остаточно зможуть сказати, що вдалося, а що ні, але вже зараз зрозуміло, що Революція гідності дала поштовх українцям для самоусвідомлення, що Україна — не Росія, і ніколи нею вже не буде» (сюжет Євгена Лесного). «Якщо протисупутникових ракет потрібно багато і США зможуть доволі оперативно реагувати на такі збиття завдяки резервним супутникам, то ядерний двигун зміг би забезпечити виведення з ладу великої кількості об’єктів одночасно» (сюжет Світлани Чернецької). «Ситуація, яка склалася на польсько-українському кордоні, вона більше не економічного характеру, а політичного» (пряме ввімкнення Христини Гашенко). «Бо пам’ять — це те найважливіше, що ми зараз маємо зберігати» (пряме ввімкнення Олени Логінової).

І зайві у новинах маркери суб’єктивної думки: «хочу сказати», «хочу зазначити», «скажу вам чесно», «я бачила», «а я зазначу», «я нагадаю».

Крім того, двічі ведучий гостьових студій не авторизував власні міркування. І було одне узагальнення: «спогади того шокуючого ранку у всіх майже однакові».

Стандарт повноти інформації

Стандарт було порушено 7 разів.

У ході прямого ввімкнення був синхрон українського водія, який згадував про якийсь «інцидент з польським прапором», після якого польські протестувальники перестали пропускати українські вантажівки. Про що саме йшлося, кореспондентка не пояснила.

Не досить було в сюжеті Володимира Фесенка представляти лише як «політолога».

У 5 різних матеріалах бекґраундове архівне відео конкретних подій не титрували датами. Зокрема, у бекґраундовому сюжеті про Євромайдан на відео ключових подій тих днів не було титру конкретних дат. А в подібних сюжетах датування є вкрай важливим, адже сюжет простежував саме хронологію розвитку подій протягом трьох місяців протистояння.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 3 порушення. Ведуча новин казала у підводці: «вартість девайса». І в сюжеті було: «девайси постійно вдосконалюють». Ведучий гостьової студії казав: «якщо інтенція є, і можливості є». Такими словами переважна більшість аудиторії точно не послуговується і значення їх не знає.

Інші зауваження

Отаку неохайність в ефірі я бачу не лише на «Інтері».

Ну все ж таки варто було би розміщувати ці к’юар-коди          й титри так, щоб вони не перекривали собою обличчя гостей! Невже це не очевидні речі?

На каналі постійно забувають про фемінітиви (які, нагадаю, давно вже є мовною нормою): «Марія Баланюк, фізичний терапевт, ерготерапевт» (титр у сюжеті Ольги Лучек), «Наталія Гуменюк, начальник…» (титр), «Юлія Комаренко, директор закладу…», «Олена Чорна, начальник відділу освіти…» (титр у сюжеті Анатолія Журавльова), «Раїса Богуш, спеціаліст…» (титр у сюжеті Марічки Золотої), «Алла Мартинюк, волонтер, акторка, учасниця Революції гідності» (титр у сюжеті Євгена Лесного, тут повний когнітивний дисонанс), «відео РФ, країни-агресора» (титр на всьому ворожому відео на каналі), «Іриною Мудрою, заступником міністра юстиції» (ведуча Ірина Баглай і в титрі на гості), «Тетяна Чужа, менеджер…» (титр у прямому ввімкненні Єлизавети Яковлєвої).

Елементи політичного піару

Було класичне «паркетне» БЗ про покладання подружжям Зеленських лампадок до пам’ятного хреста Небесної сотні. Згодом фрагмент цього ж «паркету» було подано ще й у прямому ввімкненні. А взагалі-то тут «просився» бекґраунд про Зеленського у 2014 році.

Був також «паркет» про вшанування героїв Небесної сотні спікером парламенту Русланом Стефанчуком і його заступниками. Втім, слово в синхроні надали лише пану спікеру.

Резюме

Новинна складова чотирьох проаналізованих годин ефіру каналу була такою: 2 репортажні сюжети, 8 прямих ввімкнень. У гостьових студіях побувало лише 2 ньюзмейкери і не по основних темах дня. З сюжетів я би виділив репортаж Руслана Смещука про бої на Лиманському напрямку (оператор Вадим Ревун, Віталій Більський).

Стандарти журналісти каналу порушували 352 рази (це по 88 разів на годину або ж майже по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 255 разів. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 60 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 27 разів порушували стандарт точності, переважно невідповідностями картинки, як у новинних матеріалах, так і в якості «ілюстрацій» до розмов з гостями. Крім того, 7 разів порушували стандарт повноти інформації та 3 рази — стандарт доступності.

У проаналізованому ефірі каналу цього дня було 3 прояви політичного піару — класичні «паркетні» матеріали про вшанування героїв Небесної сотні подружжям Зеленських і керівниками Верховної Ради. Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу не було.

Телеканал «Ми — Україна» 14:00–18:00 20 лютого)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичайною: ефірні години починалися з коротких випусків новин (то 10-, то 15-хвилинних), продовжувалися гостьовими студіями. Новини вели Ігор Пупков і Ольга Грицик, гостьові студії вели спочатку Олена Цинтила і Микита Міхальов, згодом — Вікторія Малосвітна та Богдан Машай.

В ефірі були такі сюжети:

про те, на що перетворили Крим російські окупанти;

про ситуацію на різних ділянках фронту;

про модульні будинки для жителів прифронтових громад Харківщини;

про блокування поляками українського кордону;

про Революцію гідності;

про перших трьох загиблих на Євромайдані;

про сіткомети як захист від ворожих дронів.

Були прямі ввімкнення:

про ситуацію на кордоні з польського боку на пункті Дорогуськ;

про ситуацію на кордоні з українського боку на пункті Краківець.

Гостями ефіру були:

Андрій Костін, генеральний прокурор, про перебіг справ Євромайдану, про свідоме затягування справ у судах, про розслідування справ російських воєнних злочинів, про розслідування розстрілів росіянами українських військовополонених, про можливі формати міжнародного трибуналу над російським військово-політичним керівництвом.

Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про ситуацію з ворожими обстрілами прифронтових населених пунктів області, про евакуацію людей, про ліквідацію екологічних наслідків влучання ворога у нафтобазу.

Маркіян Дмитраскевич, заступник міністра агрополітики, про ситуацію з блокуванням українсько-польського кордону, про сутність вимог польських та інших європейських фермерів, про позицію України в цьому протистоянні, про торговельні відносини з Болгарією і Румунією.

Олена Мошенець, заступниця голови Комітету ВР з питань антикорупційної політики, про правки до проєкту про мобілізацію, про прогнози щодо розгляду законопроєкту.

Станіслав Гайдер, заступник міністра оборони, про створення «Єдиного вікна» контролю партнерів за використанням Україною західної зброї, про впорядкування логістики передачі західної зброї, про контроль за використанням озброєнь західними партнерами.

Андрій Єрмак, керівник Офісу президента, про безпекові угоди з Німеччиною і Францією, про підсумки Мюнхенської безпекової конференції, про роботу щодо приєднання України до НАТО, про перспективи розблокування американської допомоги.

Дмитро Лиховій, речник Сил оборони Таврійського напрямку, про ситуацію на фронті на Авдіївському напрямку, про зменшення активності ворожої авіації, про бої під Роботиним, про обстріли ворогом Оріхова, про загальну ситуацію на Запорізькому напряму, про використання ворогом хімічної зброї.

Петро Андрющенко, радник міського голови Маріуполя, про падіння збитого російського літака, про ситуацію в окупованому місті, про накопичення російських військ у районі Маріуполя, про зростання в Маріуполі кількості перевезених росіян, зокрема ув’язнених.

Володимир Фесенко, політолог, про підсумки Мюнхенської безпекової конференції, про вплив новин про відступ з Авдіївки та смерті Навального на учасників конференції, про питання блокування допомоги Україні нижньою палатою Конгресу США, про суть і відмінності безпекових угод з Німеччиною і Францією, про очікування в разі перемоги Трампа на виборах, про формування нової європейської системи безпеки.

Сергій Данилов, заступник директора Центру близькосхідних досліджень, про військово-морську місію ЄС у Червоному морі проти хуситів, про ситуацію в Червоному морі, про роль Ірану і Китаю в розвитку цієї ситуації.

Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті, про історичну оцінку подій Євромайдану, про роботу Українського інституту національної пам’яті зі збереженням пам’яті подій Революції гідності, про створення меморіалу і музею Революції гідності.

Олександр Краєв, експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма», про системність і стратегічність європейської збройової підтримки України, про роль Німеччини в посиленні підтримки України, про перспективи розблокування американської збройової допомоги Україні, про варіанти створення європейської армії чи посилення НАТО.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про ймовірність подальшого наступу ворога після відходу ЗСУ з Авдіївки, про найбільш загрозливі напрямки фронту, про протидію ворожій авіації з КАБами.

Володимир Балін, віцепрезидент Асоціації міжнародних автоперевізників, про втрати Польщі від блокування українських кордонів, про питання заміни автоперевізниками залізничного експорту, про імовірну політичну природу блокування.

Віталій Музиченко, керівник Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю, про безоплатне протезування від держави, про процедуру оформлення такої допомоги, про підготовку державою нових кадрів для сфери протезування.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 52 рази (по 13 порушень на годину ефіру в середньому). 9 разів брали інформацію з телеграм-каналів і соцмереж. Користувалися телеграм-каналами Херсонської ОВА, 3-ї окремої штурмової бригади й інших підрозділів ЗСУ. Були такі «посилання» на інтернет: «свіже відео сьогоднішнє, принаймні воно стало поширене саме сьогодні», «місцеві жителі у соцмережах пишуть», «у пропагандистських пабліках сьогодні поширили відео».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 18. Так «посилалися» на Повітряні сили, Держприкордонслужбу, Офіс генпрокурора, Кабмін, МЗС, Мінсоцполітики, Херсонську та Сумську ОВА. Ще більш розмиті були: «за даними ізраїльських ЗМІ», «Канада заявила», «за даними слідства» (невідомо якого), «за даними аналітиків».

Було 8 абстрактних псевдопосилань, найбільше було «знаємо» і «ми знаємо» (і звідки тілько вони все «знають»?), а ще «стало відомо» і «нам відомо», «є інформація» і «за нашою інформацією». Ще у 8 випадках наводили факти без посилань взагалі.

Узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок робили 9 разів: «мітингарі називають», «розробники сподіваються», «мисливці кажуть», «протестувальники називають», «активісти кажуть», «військові говорили».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 27 разів (майже по 7 порушень на годину). Майже все це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно невідповідно «перекривали» повідомлення про наслідки ворожих обстрілів, традиційно некоректно «перекривали» повідомлення і сюжет про події на фронті. Інформацію про використання ворогом хімічної зброї «перекривали» відео роботи українських ударних дронів.

Не до ладу «перекривали» БЗ про Мюнхенську конференцію. Наприклад, казали про віцепрезидентку США Камалу Гарріс, про канцлера Німеччини Олафа Шольца, а показували президента Зеленського, казали про Борреля — показували Рютте тощо.

Була фактична неточність: ведучий гостьової студії казав «судно йшло під прапором африканської країни Беліз». Беліз — це не африканська, а латиноамериканська країна.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт було порушено 119 разів (майже по 30 порушень на годину). 109 із цих порушень становили суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Трохи було суто емоційних оцінок журналістів: «кривавий лютий», «найкривавішим днем», «почалося ще гірше пекло», «стало трагічним фіналом», «понівечені дахи», «безрозсудну атаку», «гучно та яскраво розцвітає «бавовна» тощо.

Були просто оцінки з різних приводів: «важкі бої тривають», «активні бойові дії», «важкою була доба», «ситуація нині контрольована», «мужньо тримають оборону», «безстрашно підтримує», «жорстоке протистояння», «традиційно вдарили», «не така жорстка», «залишається стабільно напруженою», «дуже небезпечні добрива», «активно працюють», «показує себе якнайкраще», «найкращим захистом», «є одним із пріоритетних завдань», «утворилися величезні затори», «довгі 10 років», «події розвиваються дуже динамічно», «особливо відчутний», «велика кількість фермерів», «багато учасників і учасниць», «вони діють набагато цивілізованіше», «тут усе цивілізовано, спокійно» і подібні.

Були міркування: «Саме Революція гідності сформувала вмотивоване військо» (ведучий Ігор Пупков). «Європа готується до тривалої війни в Україні. Про це свідчать заяви світових лідерів під час Мюнхенської безпекової конференції» (ведуча Вікторія Малосвітна в підводці).

І кілька маркерів: «варто зазначити», «до слова», «що цікаво».

Ведучі гостьових студій 9 разів не авторизували власних суб’єктивних міркувань.

Велика цитата віцепрезидентки США Камали Гарріс не була як слід маркована, тож частина її звучала як думка самої ведучої.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 33 рази (більш як по 8 порушень на годину ефіру).

Зокрема не досить було представляти Володимира Фесенка лише як «політолога». Чомусь не титрували гостю народну депутатку Олену Мошенець.

У 6 випадках не титрували датами архівне відео. Причому в більшості випадків це було критично, адже в сюжетах про перебіг подій Євромайдану або ж подій окупації Криму важливою була хронологія конкретних подій.

Але найбільше порушень стандарту було пов’язано з повною відсутністю інтершуму на відео в численних сюжетах і БЗ — 25 випадків. На каналі це давно вже є стабільною опцією. І це незрозуміло. Особливо ж коли показують без інтершуму, наприклад, події Євромайдану, або ж акції блокування українського кордону поляками. Там же інтершум є дуже цінним, інформативним. Але чомусь у редакції цього геть не розуміють.

Стандарт доступності подачі інформації

Було одне порушення. Навіть просто цікаво: що хотіла сказати редакція, коли показувала в ефірі ось це?

Інші зауваження

З позитиву. На каналі в новинах з’явилися перекладачі жестовою мовою, в окремих випусках.

На прощання ведучі, як і завжди, не анонсували Перший канал Суспільного, обмежившись тим, що «марафон триває, його продовжать наші колеги». Схоже, ведучі каналу не анонсують цих «наших колег» принципово.

Одного разу ведуча Вікторія Малосвітна забула про фемінітив: «віцепрезидент зауважила». Невже це не звучить дико?

Елементи політичного піару

Двічі показували класичне «паркетне» БЗ+СХ про покладання лампад до меморіалу Небесної сотні подружжям Зеленських.

Резюме

Новинна складова чотирьох проаналізованих годин ефіру каналу була слабкою в репортажній частині — жодного репортажного сюжету, 2 прямих ввімкнення. Натомість у гостях побувало 6 ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу протягом чотирьох годин ефіру порушували 232 рази. Це по 58 порушень на годину або ж майже по одному порушенню на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 119 разів. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 52 рази. Майже третину від цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. 33 рази було порушено стандарт повноти інформації, більшістю з цих порушень була повна відсутність інтершуму на відео в БЗ і в сюжетах. Стандарт точності було порушено 27 разів, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом за кадром. Крім того, було ще одне порушення стандарту доступності. Інші стандарти не порушували.

Було 2 прояви політичного піару — двічі показали «паркет» про покладання подружжям Зеленських лампад до меморіалу Небесної Сотні. Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Перший канал Суспільного (18:00–22:00 20 лютого)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: перші дві години починалися новинами (30- й 15-хвилинними), о 20-й був годинний підсумковий випуск новин, наступна година була суцільно гостьовою. Короткі новини вела Майя Підгородецька, підсумковий випуск — В’ячеслав Афутін, гостьові студії вели спочатку Ганна Чередниченко й Андрій Діхтяренко, згодом — Олеся Ніцевич і Євген Агарков, Євген Агарков також вів виїзну студію на Майдані.

В ефірі були такі сюжети:

про вшанування Небесної сотні на Майдані в Києві;

про наслідки ворожих обстрілів Херсона;

про бої 93-ї окремої мехбригади «Холодний Яр» під Бахмутом;

про розстріл окупантами поранених українських бійців;

про відхід ЗСУ з Авдіївки;

про блокування поляками українського кордону;

про японсько-українську конференцію в Токіо;

про відсутність компенсації за зруйноване житло батьку героя Небесної сотні на Харківщині;

про героїв Небесної сотні;

про знайдену собаку-поводиря незрячого новомосковця;

про родину, яка втратила близьку людину внаслідок ракетного удару по Драмтеатру Чернігова.

Були прямі ввімкнення:

про акцію до 10-ї річниці російсько-української війни;

про підсумки україно-японської конференції в Токіо;

про ситуацію на пункті перепуску Дорогуськ-Ягодин;

про переговори польської влади з блокувальниками кордону з Україною;

про ситуацію на фронті під Авдіївкою;

про вшанування пам’яті героїв Небесної сотні.

Гостями ефіру були:

Роман Костенко, секретар Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки, про законопроєкт з мобілізації, про процедурні моменти, про мотиваційні моменти мобілізації.

Леся Забуранна, членкиня Комітету ВР з питань бюджету, про законопроєкт із мобілізації, про питання фінансування армії.

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я, про порятунок поранених, про ворожі обстріли медичних закладів у прифронтових населених пунктах, про ситуацію з грипом і ковідом у країні, про лікування безпліддя.

Маркіян Дмитрасевич, заступник міністра аграрної політики та продовольства, про реакції України на провокації польських блокувальників кордону з висипанням зерна, про переговори з Польщею та ЄС.

Олексій Донський, керівник департаменту в справах Євромайдану Офісу генпрокурора, про затягування з розглядом справи проти Януковича та інших керівників держави, про причини повільності судових розглядів справ Євромайдану, про спливання термінів давності за частиною кримінальних справ, про недосконалість норми законодавства щодо відсутності строків судового розгляду, про суть підозри Сівковичу в державній зраді.

Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про ситуацію на польському кордоні України, про зменшення активності ворожих ДРГ на півночі України.

Дмитро Лиховій, речник ОСУВ «Таврія», про ситуацію на Авдіївському напрямку фронту, про скорочення ударів КАБами, про ситуацію під Роботиним.

Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про політичну складову протестів польських фермерів, про вбивство в Іспанії російського пілота, який перегнав Україні російський гелікоптер.

Олександр Шульга, директор Інституту конфліктології та аналізу Росії, доктор соціологічних наук, про проведення соцопитувань росіян щодо ставлення до війни, мобілізації тощо, про поступову зміну настроїв росіян щодо війни проти України.

Андерс Аслунд, старший науковий співробітник Стокгольмського форуму вільного світу, про перспективи розблокування Конгресом США допомоги Україні, про фінансування спікера Палати представників Джонсона росіянами, про санкції США проти Росії через смерть Навального, про передачу Україні ракет ATACMS.

Микола Давидюк, кандидат політичних наук, директор аналітичного центру «Політика», про результати соцдослідження щодо оцінки українців правильності руху країни, про тиск на бізнес, переслідування журналістів та корупцію.

Денис Попович, воєнний оглядач видання «Апостроф», про «снарядний голод» ЗСУ, про блокування американської допомоги Україні, про ситуацію під Роботиним, про стабілізацію ситуацію під Авдіївкою.

Дарина Янушкевич, журналістка, про проєкт документування воєнних злочинів «Свідчить Україна», про використання зібраних свідчень прокуратурою в справах про воєнні злочини окупантів.

Руслана Лижичко, співачка й учасниця Євромайдану, спогади про події Євромайдану 20 лютого 2014 року, про справи про вбивць євромайданівців.

Наталія Рад, керівниця Пенсійного фонду в Донецькій області, про принципи формування солідарних пенсій.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 57 разів (більш як по 14 порушень на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали інформацію і картинку 27 разів. Користувалися телеграм-каналами 3-ї окремої штурмової бригади, Офісу генпрокурора, Держприкордонслужби, «Укрзалізниці», міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, очільника Полтавської ОВА Філіпа Проніна, Харківської ОВА Олега Синєгубова. Користувалися також фейсбук-сторінками Генштабу і речника МЗС Олега Ніколенка, інстаграмом фотографів Ліберових. І були ще «посилання» «кадри… поширюються в мережі», «в одному з телеграм-каналів повідомлено».

15 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. У такий спосіб «посилалися» на пресцентр ОСУВ «Таврія», Офіс генпрокурора, МЗС, «Укрзалізницю», Полтавську ОВА, управління Пенсійного фонду в Донецькій області, Міністерство сільського господарства Польщі. Були й геть розмиті: «за даними слідства», «військові розповідають». І було якесь дивне «самопосилання» «повідомляє Суспільне з посиланням на представників Комітету» (тут коло замкнулося).

Було 5 абстрактних псевдопосилань: «маємо інформацію», «за офіційними даними», «кажуть», «хтось мені розповідав». Одного разу подавали факти (статистику вантажівок на кордоні) без посилань на джерела.

Ще 9 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «активісти Центру громадянських свобод кажуть», «учасники акції також наголосили», «українські перевізники кажуть», «більшість із тих людей, з якими вдалося поспілкуватися, розповідали», «вони кажуть» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 16 разів (по 4 порушення на годину ефіру). Більшість із них становили невідповідність картинки й тексту в сюжетах і БЗ (10 разів).

У прямому ввімкненні кореспондент із Варшави розповідав про те, що робить уряд Польщі та прем’єр Туск, а показували акцію українських водіїв.

Невідповідно «ілюстрували» 2 розмови з гостями. Наприклад, речник Держприкордонслужби розповідав не про ті пункти пропуску, які показували на відео.

Були 3 фактичні помилки. Олександру Матвійчук у синхроні титрували «голова Центру громадських свобод», а правильно — Центр громадянських свобод. Ось таке було титрування синхону:

Ще й з одруківкою всередині. Ще ведучий, як це заведено, числа називав цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 78 разів (по 19,5 порушення на годину). Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Переважно це були різні оцінки: «найтрагічніші події», «найкривавішим виявився ранок», «ситуація на кордоні погіршується», «не досягла успіху», «на жаль, не знає», «черга посувається вкрай повільно», «вирізнявся енергійністю та чесністю», «був цілеспрямованим і мужнім», «що в принципі виглядає досить логічним», «не приховують свого захоплення», «коротко резюмує ситуацію», «хтось приходить цілими такими групками невеликими» тощо.

Була пара міркувань: «Пізніше, імовірно, його тіло показали в одному з російських телеграм-каналів» (припущення ведучого В’ячеслава Афутіна). «Після захоплення Авдіївки російськими військами наступним напрямком удару може бути місто Часів Яр» («експертна» думка в прямому ввімкненні Тараса Ібрагімова).

Забагато було абсолютно зайвих у новинах маркерів суб’єктивної думки та маркерів посилення уваги: «хочу зазначити», «саме зараз я перебуваю», «мені вдалося поспілкуватися», «мені дійсно вдалося», «я думаю», «я пропоную», «що варто зазначити», «до речі».

І одного разу ведуча гостьової студії не авторизувала власне міркування: «а це, до речі, про те, що не треба думати, що якщо Росія десь територіально далеко, то вона не працює в вашій країні — на жаль, працює».

Стандарт повноти інформації

Було 7 порушень стандарту.

У прямому ввімкненні кореспондентка казала: «провів акцію-перформенс». Поняття потребувало бекґраунду.

Не був титрований синхрон жінки в повідомленні про акцію пам’яті у Херсоні.

У 5 випадках на відео в БЗ не було інтершуму. Чи це, бува, не перші прояви «хвороби» каналу «Ми — Україна», які взагалі інтершум на відео у своєму ефірі скасували?

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт було порушено 5 разів.

Питання: навіщо ось на такому скриншоті ще й виділяти якийсь текст маркером? Невже в редакції хтось вважає, що цей текст на екрані телевізора глядач зможе прочитати?!

Або що хотіла сказати редакція ось цим титром? І якою це мовою?

Ну добре, якби це була якась оперативна історія, але ж ні — це титр на змонтованому заздалегідь анонсі гостьової студії!

А от це інакше як знущанням з глядачів я б не назвав. От, скажіть, будь ласка, ті, хто це робив, навіщо показувати глядачам ось таке неподобство:

Тим більше, що навіть ведучий визнав, що «але ж там дрібний шрифт». Та й загалом студійна розмова з представницею Пенсійного фонду Донецької області (при чому тут саме Донецька область?) про якісь так і не пояснені «інструменти» доплат до пенсійного стажу була геть незрозумілою. Я на відміну від глядачів марафону мав змогу навіть двічі це все прослухати, але так геть нічого і не зрозумів. Схоже, ведучі Першого каналу Суспільного теж нічого не зрозуміли (виходячи з їхніх реакцій і запитань). Навіщо це все було — незрозуміло.

І уже згаданий «перформенс» без бекґраунду.

Інші зауваження

Редакція Першого каналу Суспільного, з одного боку, робить дуже якісну річ, коли запрошує одночасно до ефіру представників влади й опозиції. Але часто не вміє розраховувати необхідний час на дискусію між гостями. В підсумку це часто виглядає як суто формальна річ: от наче були в ефірі народні депутати Роман Костенко і Леся Забуранна, а не дали їм слова сказати. Бо ж виділили на двох депутатів з різних політсил АЖ 7 хвилин ефіру, при цьому самі ж своїми запитаннями зачепили аж 3 різних теми, а в підсумку ведучі просто затикали рота гостям, бо ж «часу нема», «у нас уже новини» тощо.

Суспільному варто було би враховувати дуже важливий момент. З якогось дива запросили радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка для коментарів з питань про ситуацію з блокуванням поляками українського кордону і про вбивство в Іспанії російського пілота, який перегнав Україні російський гелікоптер. За всієї поваги, саме пан Подоляк не є компетентним що в першому, що в другому питанні. Крім того, він аж ніяк не є: 1) ні ньюзмейкером (бо він не відповідає за ухвалення будь-яких рішень); 2) ні речником (бо речник повинен мати заявлений статус і транслювати лише позицію своєї структури, а не власні міркування); 3) ні експертом у більшості тем (єдина тема, в якій його поява була б в телемарафоні виправданою, — це обговорення теми комунікацій влади з суспільством і з медіа); 4) ні учасником подій. У кращому разі пан Подоляк є хіба що поінформованим щодо якихось обговорень всередині отого самого Офісу, радником керівника якого цей пан є. Пан Подоляк при цьому є, безумовно, людиною талановитою, уміє красиво і переконливо говорити на будь-яку тему. Але це ж не є ніякою компетенцією. Пана Подоляка постійно кличуть в ефіри марафону на «кишеньковий» канал влади «Рада» і на інші тим чи тим способом контрольовані владою комерційні канали, і це зрозуміло. Але, даруйте, з якого дива пана Подоляка останнім часом почали кликати в ефіри Суспільного мовника? Невже вплив Офісу президента нарешті поширився і на Суспільне? Якщо це так, то це вже не суспільний мовник, а медіаресурс Офісу президента. Якщо це не так — то редакція втратила розуміння своєї суспільної місії, зокрема місії контролера влади, а не ретранслятора її повідомлень.

Знову почали забувати про фемінітиви: «маємо особливого гостя — це Руслана Лижичко» (ведучий Євген Агарков), «посол США в Україні Бріджит Брінк» (ведучий Євген Агарков і титр на синхроні), «посол наголосила», «країни-агресора» (ведуча Олеся Ніцевич).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 3 репортажні сюжети й 6 прямих ввімкнень. У гостьових студіях побувало 5 ньюзмейкерів. Кращими були репортаж Андрія Стасюка і Тараса Ібрагімова про бої 93-ї окремої мехбригади «Холодний Яр» під Бахмутом і нарис Дарини Янушкевич про родину, яка втратила близьку людину внаслідок ракетного удару по Драмтеатру Чернігова (оператора не названо).

Стандарти протягом чотирьох годин ефіру порушували 164 рази (це майже по 41 порушенню на годину ефіру в середньому, це неприпустимо багато для Суспільного мовника). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 78 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 57 разів, майже половиною з цих порушень були інформація і картинка, взяті без перевірок з телеграм-каналів і соцмереж. Стандарт точності було порушено 16 разів, найбільше було невідповідностей картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Крім того, 7 разів було порушено стандарт повноти інформації та 5 разів — стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

19 лютого

Сійярто каже, що Угорщина не блокуватиме 13-й пакет санкцій ЄС.

110 бригада: росіяни обіцяли евакуювати поранених українців із «Зеніту», натомість їх розстріляли.

З початку повномасштабного вторгнення Росії зникли безвісти 23 тисячі українців, — Червоний Хрест.

Хабар за державні землі, судитимуть нардепа зі «Слуги народу» Анатолія Гунька.

Підсанкційному архімандриту Московського патріархату оголосили підозру в держзраді.

Пашинян: Вірменія не є союзником Росії у питанні України, український народ є дружнім народом.

На Харківщині під час обстрілу загинув енергетик.

Довіра до телемарафону продовжує падати, марафону більше українців не довіряють, ніж довіряють, — КМІС.

20 лютого

На Куп’янщині ворожий дрон-камікадзе влучив у цивільну автівку, загинули працівники ферми.

Україна повернула ще 11 дітей з Росії та окупованих територій.

У ракеті КНДР, якою Росія била по Україні, сотні деталей із Європи та США, каже звіт експертів.

Росіяни вербують ув’язнених жінок для війни проти України, — «Спротив».

Мережі АЗС підвищили ціни на автогаз.

Спецслужби Росії створили мережу фейкових акаунтів головкома Сирського.

Суд відпустив під нічний домашній арешт трьох підозрюваних у справі Мазепи.

Зросла кількість українців, які вважають, що Зеленському досить одного президентського терміну, — дослідження КМІСу.

Телеканал «Еспресо» заявив про злам ефірної системи.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «Рада» була звичною для ранкового слота: кожна година починалася 15-хвилинним випуском новин, на 30-х хвилинах були також короткі 3-хвилинні новини, решта часу — гостьові студії. Новини вела Олена Морозова, гостьові студії спочатку вели Ольга Нємцева і Вадим Колодійчук, згодом — Катерина Федотенко і Максим Зборовський.

Структура ефіру каналу «1+1» була такою: ефірні години починалися випусками новин різного хронометражу (по 15, 30 і навіть 50 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями або записаними інтерв’ю.

Структура ефіру каналів ICTV та СТБ була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними розмовними студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин. У наступні пів години були традиційні контрпропагандистські фільми, далі знову був звичний графік.

Структура ефіру каналу «Інтер» була звичною для ранкового слота: щогодини було по два 10-хвилинних випуски новин (на початках годин і на 30-х хвилинах), решта часу були умовно гостьові студії («умовно», бо на каналі дедалі менше стає гостей, а дедалі більше сюжетів у цих умовно гостьових студіях). З 10-ї ранку години починалися 13-хвилинними випусками новин і продовжувалися так само умовно гостьовими студіями.

Структура ефіру каналу «Ми — Україна» була звичайною: ефірні години починалися з коротких випусків новин (то 10-, то 15-хвилинних), продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру Першого каналу Суспільного була такою: перші дві години починалися новинами (30- й 15-хвилинними), о 20-й був годинний підсумковий випуск новин, наступна година була суцільно гостьовою.

Новинна складова

Новинна складова каналу «Рада» була дуже слабкою в репортажній частині — жодного сюжету і лише одне репортажне пряме ввімкнення (ще два ввімкнення були не подієвими, не репортажними). У гостьових студіях побувало 7 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була такою: 5 репортажних сюжетів і 2 прямих ввімкнення, в гостях побував лише один ньюзмейкер.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: 3 репортажних сюжети, одне пряме ввімкнення і 3 гості-ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох проаналізованих годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 2 репортажні сюжети, 8 прямих ввімкнень. У гостьових студіях побувало лише 2 ньюзмейкери й не за основними темами дня.

Новинна складова чотирьох проаналізованих годин ефіру каналу «Ми — Україна» була слабкою в репортажній частині — жодного репортажного сюжету, 2 прямих ввімкнення. Натомість у гостях побувало 6 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Першого каналу Суспільного була такою: 3 репортажні сюжети й 6 прямих ввімкнень. У гостьових студіях побувало 5 ньюзмейкерів.

Гостьові студії

У гостьових студіях каналу «Рада» побувало 19 людей: 7 ньюзмейкерів, 6 речників, одна радниця, 3 експерти та 2 учасники подій.

У гостьових студіях каналу «1+1» побувало 6 людей: один ньюзмейкер і один експерт, 4 учасники подій.

У розмовних студіях каналів ICTV та СТБ побувало 6 гостей: 3 ньюзмейкери, один речник і 2 учасники подій.

У гостях каналу «Інтер» побувало 9 людей: 2 ньюзмейкери, 2 речники, одна радниця й один експерт і 3 учасники подій.

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» загалом протягом чотирьох годин ефіру побувало 15 людей: 6 ньюзмейкерів, по одному речнику і раднику, 5 експертів і 2 учасники подій.

У гостьових студіях Першого каналу Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувало 15 гостей: 5 ньюзмейкерів, 2 речники, один радник, 3 експерти, 2 журналісти та 2 учасники подій.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону (в межах повних ефірів каналів) було таким: депутатів фракції «Слуга народу» побувало в ефірі 7 разів (Олена Шуляк, Ірина Борзова й Олександр Мережко на «Раді», Єгор Чернєв на «1+1», Олена Мошенець на «Ми — Україна», Леся Забуранна й Олексій Леонов на Першому каналі Суспільного). Двічі в ефірі були представники «Голосу» (Роман Костенко і Ярослав Железняк — обидва на Першому каналі Суспільного), один раз слово надавали представнику «Батьківщини» (Михайло Цимбалюк на «Раді»). Представників інших фракцій і груп не було. В ефірах каналів «Інтер», ICTV та СТБ народних депутатів не було.

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували 306 разів протягом чотирьох годин ефіру (це в середньому по 76,5 порушення на годину або ж більш як по порушенню на хвилину ефіру). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 126 разів. Найбільше було суб’єктивних оцінок журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 112 разів, більш як третиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 39 разів, переважно невідповідностями між картинкою і текстом за кадром. Крім того, 24 рази порушували стандарт повноти інформації, в більшості випадків це була відсутність інтершуму на відео. Ще 3 рази порушували стандарт доступності подачі інформації та двічі — стандарт оперативності.

Загалом стандарти журналісти каналу «1+1» порушували протягом чотирьох годин ефіру 422 рази, це по 105,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по 1,5 порушення щохвилини. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 237 разів, це були переважно суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 122 рази. Найбільше (майже третина від усіх порушень) було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Ще чверть порушень становила фактична інформація без будь-яких посилань на джерела. Стандарт точності порушували 42 рази, переважно це були невідповідності між картинкою і текстом за кадром у БЗ і сюжетах. Стандарт повноти інформації було порушено 19 разів, над усе було некоректного позначення бекґраундового архівного відео конкретних подій у минулому. Крім того, по одному разу було порушено стандарти доступності й оперативності подачі інформації.

Канали ICTV та СТБ цього дня встановили абсолютний рекорд телемарафону за кількістю порушень стандартів інформаційної журналістики — було 520 порушень. Це по 130 порушень на годину ефіру або ж більш як по 2 порушення на хвилину ефіру в середньому. Рекордно багато було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 398, із них 380 були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 84 рази, найбільше було інформації й картинок із телеграм-каналів і соцмереж. З 28 порушень стандарту точності більшість становили невідповідності між картинкою і текстом у сюжетах та БЗ. Крім того, 9 разів порушували стандарт повноти інформації та один раз — стандарт доступності.

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували 352 рази (це по 88 разів на годину або ж майже по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 255 разів. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 60 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 27 разів порушували стандарт точності, переважно невідповідностями картинки, як у новинних матеріалах, так і в якості «ілюстрацій» до розмов із гостями. Крім того, 7 разів порушували стандарт повноти інформації та 3 рази — стандарт доступності.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру порушували 232 рази. Це по 58 порушень на годину або ж майже по одному порушенню на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 119 разів. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 52 рази. Майже третину від цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. 33 рази було порушено стандарт повноти інформації, більшістю з цих порушень була повна відсутність інтершуму на відео в БЗ і в сюжетах. Стандарт точності було порушено 27 разів, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом за кадром. Крім того, було ще одне порушення стандарту доступності. Інші стандарти не порушували.

Стандарти протягом чотирьох годин ефіру журналісти Першого каналу Суспільного порушували 164 рази (це майже по 41 порушенню на годину ефіру в середньому, це неприпустимо багато для Суспільного мовника). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 78 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 57 разів, майже половиною з цих порушень були інформація і картинка, взяті без перевірок із телеграм-каналів і соцмереж. Стандарт точності було порушено 16 разів, найбільше було невідповідностей картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Крім того, 7 разів було порушено стандарт повноти інформації та 5 разів — стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Прояви політичного піару

У проаналізованому ефірі каналу «Рада» цього дня було 9 проявів політичного піару: 7 разів — «паркети» про прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Одного разу цитували інформаційно порожні слова президента Володимира Зеленського і було БЗ про «посилене» будівництво фортифікацій Держслужбою спецтранспорту.

У проаналізованому ефірі каналу «1+1» був один прояв політичного піару — невиправдана контекстом розмови згадка про приналежність до фракції «Слуга народу» гостя нардепа Єгора Чернєва.

У проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ було 3 прояви піару — двічі показували сюжет про Фонд Леоніда Кучми й одного разу сюжет про Фонд Віктора й Олени Пінчуків.

У проаналізованому ефірі каналу «Інтер» цього дня було 3 прояви політичного піару — класичні «паркетні» матеріали про вшанування героїв Небесної Сотні подружжям Зеленських і керівниками Верховної Ради.

У проаналізованому ефірі каналу «Ми — Україна» було 2 прояви політичного піару — двічі показали «паркет» про покладання подружжям Зеленських лампад до меморіалу Небесної Сотні.

У проаналізованому ефірі Першого каналу Суспільного цього дня проявів політичного піару не було.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Рада» не було. Гостьові студії вели двоє токсичних ведучих каналу.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованих ефірах інших каналів не було.

Ігор Куляс, медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер

Скриншот відео: «Факти» ICTV / ютуб