Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу, яку ми оновили з 2024 року з урахуванням думки телевізійників. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за жовтень — грудень 2023 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

Телеканал «Ми — Україна» (8:00–12:00 11 лютого)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною для ранкового слота. В перші ефірні години було по два 10-хвилинних випуски новин (на початках годин і на 30-х хвилинах), дві останні години починалися з випусків новин (то 10 хвилин, то 15), продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела спочатку Ольга Грицик, згодом — Віра Свердлик. гостьові студії спочатку вели Юлія Галушка й Олег Білецький, згодом — Марія Скиба і Максим Сікора.

В ефірі були такі сюжети:

про життя прифронтового Гуляйполя;

про вербування Росією сирійців на війну проти України;

про відставку президентки Угорщини;

про ситуацію на різних ділянках фронту;

про податок на дорогі автівки;

про переслідування Росією своїх артистів, які проти війни;

про волонтерку з Черкащини, яка готує для фронту сухі борщі;

про затоплені в 2022 році господарства в селі Демидів на Київщині;

про родину з Маріуполя, яка заснувала центр для переселенців у Хмельницькому.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Матвій Бідний, т.в.о. міністра молоді та спорту, про участь російських і білоруських спортсменів у змаганнях із веслярського спорту.

Ілля Євлаш, речник угруповання військ «Хортиця», про ситуацію на Лимано-Куп’янському і Бахмутському напрямках, про імовірності наступу ворога на Харків, про оцінку нового командування з Сирським на чолі.

Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил, про нічну ворожу атаку дронами й роботу сил ППО, про роботу мобільних вогневих груп, про нові різновиди дронів у ворога, про підйоми винищувачів у Польщі та Румунії під час повітряних атак на Україну, про навчання пілотів і техніків на F-16.

Вікторія Олійник, радниця голови Миколаївської ОВА, про наслідки нічної атаки ворога дронами, про оперативну ситуацію в області, про артилерійські обстріли Очаківської громади, про відбудову поруйнованого ворогом.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про заяви європейців щодо необхідності готуватися до війни з Росією, про імовірності гібридних російських операцій проти країн НАТО, про недосконалість санкційної політики проти Росії.

Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичної консультації, про значення фінансової допомоги від ЄС на 50 млрд євро і про заповнення бюджету іншими інструментами, про імовірності перегляду бюджету, в тому числі й соціальних виплат.

Євген Дикий, воєнний аналітик, ветеран війни, про долю американської військової допомоги та про розмову Шольца з Байденом про далекобійну зброю для України, про можливості негативного сценарію відсутності американської допомоги взагалі, про можливості виробництва дальніх дронів в Україні.

Аліна Гриценко, головна консультантка Інституту стратегічних досліджень, про войовничу риторику Північної Кореї щодо Південної, про постачання північнокорейської зброї Росії, про південнокорейську допомогу Україні.

Володимир Фесенко, політолог, про розгляд Сенатом США допомоги Україні окремо від питань кордону, про позицію Німеччини, про можливе постачання американської зброї через треті країни.

Юрій Федоренко, командир батальйону безпілотників «Ахіллес» 92-ї окремої штурмової бригади, про новації в мобілізаційній роботі з точки зору потреб фронту, про необхідність інформаційної кампанії щодо мобілізації, про рекрутинг 92-ї ОШБ.

Валерій Яковенко, співзасновник та керівний партнер «Dronе.ua», про нарощування Україною розробки та серійного випуску різноманітних дронів для фронту, про ринкову складову на українському ринку дронів, про співробітництво в цьому напрямі з західними партнерами.

Євген Силкін, помічник командувача Об’єднаних сил зі стратегічних комунікацій, про ситуацію на північному напрямку, про знищення ворожих дронів, про створення фортифікацій, про боротьбу з ворожими ДРГ, про відсутність ударних угруповань ворога на півночі.

Андрій Коваленко, керівник Центру протидії дезінформації, про інтерв’ю Путіна Такеру Карлсону, про пропозицію інтерв’ю з Зеленським.

Тетяна Кучер, головна спеціалістка управління забезпечення Міноборони, про нову жіночу військову форму в ЗСУ.

Крім того, в ефірі був фільм Дарини Цисарук про загиблого Героя України майора Віталія Бохонка.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 84 рази (по 21 порушенню на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів брали відео та інформацію 12 разів. Зокрема, з телеграм-каналу «Спільнота Стерненка», різних підрозділів ЗСУ. Було ще «посилання» «у соцмережах сирійці хизуються».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 38. Зокрема, так «посилалися» на Генштаб, Міноборони, Повітряні сили, Сили оборони Півдня, Офіс генпрокурора, Мінмолодьспорту, Київську, Дніпропетровську, Миколаївську ОВА, Херсонську міськраду, ООН і Міноборони Румунії. Ще були розмиті: «за даними ізраїльських військових», «із Європи лунають заяви», «про це пишуть німецькі видання», «місцеві ЗМІ писали» (угорські). І були ось такі: «як каже місцева влада» (невідомо яка, але якась дніпропетровська) і «як повідомляє обласне керівництво» (невідомо яке, але якесь харківське).

Було 14 абстрактних псевдопосилань: «ми знаємо», «за попередніми підрахунками», «подейкують», «джерела говорять» (джерела вміють говорити!), «було повідомлення», «інформацію, яка час від часу з’являється», «ми бачимо у стрічках новин повідомлення». А ще купа оцих безособових: «так називають» (невідомо хто), «обіцяють» (певно якісь синоптики, але навіть не згадані), «пов’язують це» (невідомо хто), «нарахували» (невідомо хто) і «зазначається» (якось воно само собою «зазначається», бо не було сказано ким). І 14 разів подавали фактичну інформацію взагалі без будь-яких посилань на джерела.

Крім того, 6 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «у Міністерстві додали» (оборони), «кажуть наші оборонці», «наші оборонці пояснюють», «рятувальники кажуть», «селяни кажуть».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 43 рази (майже по 11 порушень на годину). Майже все це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Як і завжди випадковими архівами відео бойових дій «перекривали» всі БЗ і сюжети про події на фронті. Як і завжди, невідповідно в деталях, і в населених пунктах «перекривали» повідомлення про наслідки ворожих обстрілів та атак дронами. Як і завжди, чимало повідомлень про абстрактні речі просто «перекривали» невідповідними й недоречними архівами, як, наприклад, про заяву голови бюджетного комітету Європарламенту про те, що 50 млрд євро для України — це замало, «перекривали» відео друку євроготівки. От уже ж стереотипність мислення і «символізм»! Ну і зрозуміло, постійно фігурували адмінбудівлі Брюсселя і відео Кремля.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували традиційно найчастіше — загалом 74 рази (це по 43,5 порушення на годину в середньому). Найбільше — 163 рази — це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Емоційні оцінки: «а от на Бахмутському напрямку гаряче», «у найгарячіших точках», «вщент зруйновані», «вщент згоріли», «найнебезпечніші місця», «на тлі гучного скандалу», «останнім гучним скандалом стало», «після скандального рішення», «скандал поставив у вкрай скрутне становище», «всіх шокувало» тощо.

Просто оцінки з будь-яких приводів: «масштабної атаки», «ситуація там залишається складною», «ситуація лишається напруженою», «великі втрати», «втрати ворога там величезні», «докладають максимальних зусиль», «проблеми з мобілізацією», «така ж проблема», «цього незламного міста», «легендарного комбата», «кісткою в горлі», «швидко загасили», «оперативно загасили», «знаменують нову еру», «рішучими прихильниками», «суспільний резонанс», «параноїдальних обґрунтувань», «збільшує свою активність», «залишаються невизначеними», «частіше використовують», «найскладніше нині», «з далекої Сирії», «не так усе й складно», «уявити нескладно», «чимало земель», «переважно сухо», «цей тріумф», «щедро роздають», «гуртом робота закипіла швидше», «смачного ароматного борщу», «найвіддаленіші куточки», «експериментують тут сміливо», «відверто засуджує», «з більш-менш традиційним устроєм», «не останню роль грає» і подібні. Ще чимало було всіх отих «зазначив» і «закликав».

Були й міркування журналістів, переважно псевдоекспертні: «Хоча де-не-де на руку грає погода, яка заважає росіянам виводити техніку» (ведуча Віра Свердлик). «Погода грає на руку — це одна з причин відносного спокою останніх днів на Куп’янському напрямку». «Росіяни частіше влаштовують штурми на Мар’їнському напрямку, аби відтягти українські сили від Авдіївки». «Адже російська дипломатія — невід’ємна частина режиму і працює правдами і неправдами» (сюжети Ганни Брикової). «До президентських виборів посилювати їх не хочуть, тому і роблять ставку на іноземців» (сюжет Ельвіни Сеітбулаєвої). «Маєте нове люксове авто — готуйте гаманець» (сюжет Вікторії Дмитренко).

Траплялися маркери авторизації та посилення уваги: «я вже не втрималася і скуштувала», «і тут увага», «і ще важливий момент», «ба більше».

Ведучі гостьових студій 8 разів не авторизували власних міркувань, часто теж таких собі «експертних», наприклад: «Адже така велика війна, якої Європа не бачила ще з Другої світової, це ще й фактично можливість випробувати технології, які досі ніде не використовувалися» (Юлія Галушка). «Одна справа — це продукування, інша справа — це модернізація і поява нових ну, скажімо, версій, нових класів безпілотників» (Олег Білецький).

Ще журналісти тричі робили безпідставні узагальнення: «та й до параноїдальних обґрунтувань російського диктатора повномасштабного вторгнення в Україну поляки теж уже звикли», «сотні людей, всі вони радіють відставці президентки Новак», «селяни з оптимізмом чекають весни».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 46 разів (по 11,5 порушення на годину ефіру).

Повідомляли про влучання дрона «на Миколаївщині», ще й із пораненим. Так само розповідали про «іще одного постраждалого на Дніпропетровщині». І так само йшлося, що уламки збитого дрона спричинили пожежу на якомусь підприємстві «на Київщині». «Миколаївщина», «Дніпропетровщина» і «Київщина» занадто вже великі, слід усе ж називати населені пункти, де сталися ці події. В одному з повідомлень було узагальнене псевдопосилання «як каже місцева влада». Це яка саме влада? Обласна, міська, районна, якого міста, району?

Гостя експертка з Інституту стратегічних досліджень кілька разів вживала вираз «ad hoc», який потребував розшифровки для аудиторії, ведучі цього не зробили.

У сюжеті не досить було представляти Івана Ступака лише як «військового аналітика», а Олексія Гетьмана як «військового експерта». В іншому сюжеті не досить було представляти Дмитра Левуся лише як «експерта-міжнародника», а Петра Олещука й Ігоря Рейтеровича лише як «політологів». Ще в одному сюжеті не титрували співака групи «Бі-2». Не досить було представляти гостя Євгена Дикого лише як «військового аналітика». Слід було згадати його військовий бекграунд. Не досить було представляти гостя Володимира Фесенка лише як «політолога».

У БЗ про Харків на бекграундовому архівному відео ракетного обстрілу Харкова в ніч проти суботи не було ні дати, ні хоча б позначки, що це архів.

І невиліковна, схоже, хвороба каналу — у 26 різних матеріалах на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт було порушено 7 разів.

Двічі подавали на екрані інфографіку зі сторінки Генштабу у фейсбуці, а вона є геть не адаптованою для телевізора. Прочитати глядач може лише числа (яких дуже багато), а написи — дуже проблематично, бо вони дуже дрібні.

Ведучий казав: «пам’ятаємо ми візит Юн Сок Йоля», і протягом довгої тиради так і не згадав, хто це такий. Навряд чи більшість аудиторії знає чи пам’ятає, як звати президента Південної Кореї.

У сюжеті про податок на дорогі автівки було: «у переліку можна побачити і люксові бренди, і спорткари, і топові позашляховики».

І уже згаданий «ad hoc» гості без бекграунду.

Інші зауваження

Редакція плутає новини з розважальними програмами. Авторка сюжету разом із волонтеркою на камеру готувала для фронту сухі борщі. У новинах журналісти не мають брати участь у подіях, вони повинні залишатися спостерігачами.

Як і завжди, через раз забували про фемінітиви: «перша жінка-президент» (сюжет Олени Гончаренко), «Аліна Гриценко, головний консультант…» (ведуча Марія Скиба і титр на гості), «взялися за посла» (у сюжеті Ганни Брикової про посолку Ізраїлю в Росії), «Тетяна Кучер, головний спеціаліст…» (титр на гості, при цьому ведучий представляв її правильно як «головну спеціалістку»), «була гостем нашої студії» (ведучий Максим Сікора).

Резюме

Новинної складової в проаналізованому ефірі каналу майже не було. Був лише один спецрепортаж, прямих ввімкнень не було. В гостях побував лише один ньюзмейкер. Це надзвичайно слабко для інформаційного каналу.

Стандарти журналісти каналу порушували 354 рази (це по 88,5 порушення на годину або ж по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 174 рази, більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Було 84 порушення стандарту достовірності, майже половиною цих порушень були розмиті узагальнені псевдопосилання на джерела фактичної інформації. 46 разів порушували стандарт повноти інформації, більше половини з цих порушень було повним нехтуванням інтершумом на відео. Майже всі 43 порушення стандарту точності були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Ще 7 разів порушували стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Перший канал Суспільного (18:00–20:00, 21:00–22:00 і 23:00–24:00* 11 лютого)

* О 20:00–21:00 був тижневик каналу ICTV «Факти тижня», а в блоці 22:00–23:00 чомусь замість гостьової студії Суспільного був документальний фільм «1+1».

Зміст ефіру

Ефір каналу довелося аналізувати частинками, бо, завдяки строкатому плануванню недільного прайму, в вечірньому слоті каналу о 20-й був тижневик ICTV, а о 22-й був великий документальний фільм «1+1». Інші ефірні години, які робив власне Перший канал Суспільного, починалися з випусків новин (хронометражі були різними — 30, 20 і 10 хвилин) і продовжувалися гостьовими студіями. Година по 21-й була повністю гостьовою. Новини вела Тетяна Шевченко, гостьові студії вели Ганна Чередниченко й Андрій Діхтяренко.

В ефірі були такі сюжети:

про наслідки атаки дронами по Миколаєву;

про роботу вогневої мобільної групи на Харківщині;

про новий пакет із допомогою Україні в Сенаті США;

про ліквідацію наслідків торішніх землетрусів у Туреччині;

про ліквідацію наслідків торішніх землетрусів у Сирії;

про інтерактивний лазерний тир у сільській школі Вінницької області;

про родину полоненого військового.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Ярослав Железняк, народний депутат від фракції «Голос», про законопроєкт про посилення мобілізації, про те, як триватиме наступна процедура розгляду й ухвалення законопроєкту, про ідею бронювання працівників за гроші, про гроші на посилення мобілізації.

Дмитро Наталуха, народний депутат від фракції «Слуга народу», про законопроєкт про посилення мобілізації, про кілька конкретних норм, які не були враховані Кабміном при доопрацюванні законопроєкту, про ідею бронювання працівників за гроші, про гроші на посилення мобілізації.

Олександра Устінова, народна депутатка, керівниця комісії ВР для контролю за використанням озброєння від партнерів, про розблокування Сенатом США розгляду законопроєкту з допомогою Україні, про процедурні моменти, про настрої в Республіканській партії щодо розблокування збройової допомоги Україні, про шанси проходження законопроєкту в Палаті представників.

Роман Власенко, голова Сіверськодонецької РВА, про ситуацію на окупованій частині Луганської області, про підготовку окупантів до імітації виборів.

Юрій Соболевський, перший заступник голови Херсонської облради, про наслідки ворожих обстрілів Херсона й області, про відновлення інфраструктури.

Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони Півдня, про тактику запуску ворогом ракет по півдню вздовж кордонів і територій Румунії та Молдови, про ситуацію з ворожими ракетоносіями в Чорному морі.

Павло Клімкін, міністр закордонних справ у 2014–2019 роках, про перспективи проходження грошей США на допомогу Україні після зміни пакета, про передвиборчу «логіку» Трампа, про способи дипломатичних впливів на республіканців, про інтерв’ю Путіну Такеру Карлсону.

Юрій Романюк, голова ГО «Україна в НАТО», про можливості країн НАТО мобілізувати виробництво зброї та боєприпасів, про останню заяву Трампа щодо «заохочення Росії».

Євген Магда, виконавчий директор Інституту світової політики, про інтерв’ю Путіна Карлсону Такеру, про настрої американського і європейського політикуму щодо ймовірності нападу Росії на країни НАТО.

Олег Саакян, засновник Національної платформи стійкості та згуртованості, про зміни військового керівництва України та ймовірні політичні наслідки цього, про імовірне майбутнє Валерія Залужного, про сильні й слабкі сторони Олександра Сирського, про вплив цих кадрових рішень на довіру до влади, про відновлення політичного життя в країні.

Валерій Романенко, старший науковий співробітник Державного музею авіації НАУ, про ситуацію з боєзапасами українських сил ППО через зменшення західної допомоги, про можливість отримання американських ракет за посередництва Німеччини, про використання Росією північнокорейських і іранських ракет, про імовірність застосування ракет «Циркон».

Денис Попович, воєнний оглядач, головний редактор видання «Апостроф», про ситуацію на фронті під Авдіївкою, про ймовірність загрози оточення Авдіївки, про кадрові зміни в керівництві ЗСУ, зокрема про призначення Олександра Сирського головнокомандувачем.

Анатолій Храпчинський, експерт з питань авіації, заступник директора компанії з виробництва засобів РЕБ, про використання ворогом «старлінків» для зв’язку, про створення Сил безпілотних систем у ЗСУ, про розвиток безпілотних систем в Україні.

Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, про ситуацію з блокуванням українських перевізників польськими фермерами, про ситуацію з українським експортом агропродукції.

Олександр Мацука, український дипломат, голова Секретаріату РБ ООН у 2009–2016 роках, про дипломатичне значення рішення суду ООН щодо Росії як порушниці Конвенції щодо фінансування тероризму.

Мирослава Гонгадзе, керівниця «Голосу Америки» в Східній Європі, про прогнози щодо голосування Сенату США за пакет із допомогою Україні, про останні заяви Трампа і реакції Білого дому на них, про настрої серед республіканців щодо інтерв’ю Путіна і на зміну військового керівництва в Україні.

Сергій Волков, військовослужбовець 110-ї бригади ЗСУ, про ситуацію на фронті під Авдіївкою, про дії ворожих ДРГ, про перевагу ворога в повітрі.

Юрій Рашкін, депутат окружних зборів від округу Рок штату Вісконсін, про перспективи й процедурні шляхи просування рішення про подальшу американську допомогу Україні, про реакції в США на інтерв’ю Путіна Такеру Карлсону.

Олексій Тарасенко, командир батальйону 5-ї окремої штурмової бригади, про перебіг бойових дій на Бахмутському напрямку.

Олександр Сидоренко «Фоззі», вокаліст гурту «ТНМК», про тур по Європі зі збору грошей для Головного управління розвідки.

Мстислав Чернов, режисер фільму «20 днів у Маріуполі», про премію Гільдії режисерів США за цей фільм, про необхідність посилення культурної дипломатії України у світі.

Крім того, в ефірі були:

відеозвернення президента Володимира Зеленського;

документальний фільм Станіслава Ясинського із серії «Історія питання: депортація» (виробництва «1+1»).

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 37 разів (більш як по 9 порушень на годину ефіру в середньому). Найбільше було інформації та відео з телеграм-каналів і соцмереж — 24. Користувалися телеграм-каналами Військово-морських сил, Головного управління розвідки, Сухопутних військ і новопризначеного їх командувача Олександра Павлюка, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Херсонської ОВА і її очільника Олександра Прокудіна, очільника Херсонської МВА Романа Мрочка. Також фейсбук-сторінками звільненого командувача Об’єднаних сил Сергія Наєва і керівника Слідчого управління Харківської поліції Сергія Болвінова.

Було 4 узагальнених розмитих псевдопосилання: на Білий дім, Повітряні сили та Військово-морські сили. 5 разів звучали абстрактні псевдопосилання: «говорили», «багато говорять», «були такі заяви», «ми почули». Ще 4 рази робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «за оцінками експертів», «зазначили правоохоронці», «експерти кажуть».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували відносно небагато — лише 6 разів. 5 із них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. У першому випуску новин у повідомленні про призначення нових командувачів різних сил ЗСУ текст за кадром випереджав зміни фото призначених командувачів на екрані, тож уже з третього фото текст і картинка «не дружили». Очевидно, ведуча читала текст із суфлера, не дивлячись при цьому на монітор із картинкою. Повідомлення про обстріл Бериславського району двічі «перекривали» тими ж фотографіями, що й про обстріл Херсона. Або ще таке: от навіщо цитату Арахамії щодо конкретних правок до проєкту закону про мобілізацію «перекривати» відео фасаду Верховної Ради та загальних планів сесійної зали? Це бодай щось змістовне додає до інформації? З моєї точки зору, це більше схоже на якийсь шаманський ритуал телевізійників загалом, бо так само роблять всі учасники телемарафону.

Ще ведуча новин говорила таке: «на суму дев’яносто п’ять і три мільярди доларів». 95+3=98 насправді. А йшлося про 95,3 (тобто дев’яносто п’ять цілих три десятих).

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 46 порушень стандарту (по 11,5 на годину) і всі вони були суб’єктивними оцінками журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій, приклади: «які пройшли пекло», «пам’ятник болю», «самопроголошеної “ДНР”» (урочистий стиль — це забагато честі для терористичного утворення), «це реальна проблема», «більш прагматичні методи», «воно на диво виявилося успішним», «інтрига … все ж зберігається», «багато хто має мало надії», «не може оговтатися від пережитого», «грошей обмаль», «умови життя і без того непрості, стали нестерпними» тощо.

Стандарт повноти інформації

Було одне порушення стандарту. Ведуча гостьової студії представляла гостя — комбата 5-ї окремої штурмової бригади — і запитувала його: «Як минув день на вашій ділянці фронту?». Гість розповідав про події на фронті, не називаючи ділянки. Так, на екрані був тематичний титр «Бої на Бахмутському напрямку», але ж ведучим слід завжди враховувати дві речі: по-перше, частина телеаудиторії каналу слухає марафон у фоновому режимі й титрів може не бачити, а по-друге, є ще й та частина аудиторія, яка слухає телемарафон по радіо і титрів навіть теоретично побачити не може! (До речі, це якраз часто ті люди в тих же прифронтових населених пунктах або й взагалі в окупованих.) Тому завжди на старті спілкування з військовими слід чітко називати, про який напрямок чи ділянку фронту йтиметься в розмові.

Стандарт балансу думок

Було також одне порушення, але жорстке. Гість ефіру Олександр Мацука (колишній голова Секретаріату РБ ООН) звинувачував керівника Головного управління розвідки Кирила Буданова в порушенні його меж компетентності за коментар щодо рішення суду ООН по Росії, і навіть назвав Буданова «профаном». Це повинно було мати реакцію ведучих із пропозицією надати слово у відповідь Буданову. Ведучі цього не зробили.

Стандарт доступності подачі інформації

Було одне порушення. Гостя народна депутатка Олександра Устінова цитувала англійською повідомлення, яке їй надіслала американська конгресменка. Ведучі не попросили гостю перекласти це українською і самі не переклали. А як же бути більшості аудиторії марафону, які англійською не володіють?

Елементи політичного піару

Нічим не виправданою була згадка про фракційну приналежність народної депутатки Олександри Устінової до фракції «Голос» у контексті розмови про проходження в Сенаті США законопроєкту з допомогою Україні. Устінову запрошували саме як керівницю комісії ВР для контролю за використанням озброєння від партнерів, тобто глибоко компетентну саме в темі допомоги від США. Але її фракційна приналежність тут жодної ролі не грає, тож і згадка про неї є зайвою. Натомість так гостю двічі представляв ведучий і так було її представлено і в титрі.

Резюме

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу була дуже слабкою в репортажній частині — лише 2 репортажні сюжети, прямих ввімкнень не було. У гостях побували 5 ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували 92 рази (по 23 порушення на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 46 разів, усе це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 37 разів, майже дві третини з цього становили інформація та відео, взяті з телеграм-каналів і соцмереж. Стандарт точності було порушено 6 разів, більшістю з цих порушень були невідповідності картинки й тексту за кадром. По одному разу порушували стандарти повноти інформації, балансу думок і доступності подачі інформації.

Був один прояв політичного піару — невиправдана контекстом розмови згадка про фракційну приналежність народної депутатки Олександри Устінової до «Голосу».

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу не було.

Телеканал «Рада» (8:00–12:00 12 лютого)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для ранкового слота: кожна година починалася 15-хвилинним випуском новин, на 30-й хвилині були 3-хвилинні новини, решту часу — гостьові студії. Новини вела Олена Морозова, гостьові студії спочатку вели Ольга Нємцева і Вадим Колодійчук, згодом — Тетяна Гончарова і Максим Зборовський.

В ефірі були такі сюжети:

про відкриття у Києву хабу для колишніх військовополонених;

про лікування в Дніпрі поранених бійців;

про львівських студенток-фармацевток, які виготовляють хімічні грілки для фронту;

про життя прифронтової Чорнобаївки на Херсонщині;

про адаптивний спорткомплекс для ветеранів на Полтавщині;

про загиблого «мисливця за танками» Сергія Міщенка.

Були прямі ввімкнення:

про роботу рятувальників у Первомайському на Миколаївщині;

про брак учителів у школах Чернівців.

Гостями ефіру були:

Євгенія Кравчук, заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, про можливі наслідки інтерв’ю Путіна Такеру Карлсону, про українську протидію путінській дезінформації, про перекручення історії авторитарними режимами, про просування історії України у світі.

Павло Бакунець, член Комітету ВР з питань бюджету, про блокування поляками українського агроекспорту, про бюджетні втрати України від цих блокувань.

Ірина Борзова, членкиня Комітету ВР з питань молоді та спорту, про кадрові зміни в Міністерстві ветеранів, про необхідні зміни в роботі міністерства.

Герман Галущенко, міністр енергетики, про ситуацію на Запорізькій АЕС, про стан енергетичної системи в нинішній зимовий період і плани на наступний, про можливість підвищення тарифів на електрику, про плани добудови енергоблоків на Хмельницькій АЕС, про завершення контракту з транзиту російського газу до Європи (записане інтерв’ю Світлани Усенко).

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про бойові дії на різних ділянках фронту, про втрати ворога за минулий тиждень.

Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил, про нічну атаку дронами й ракетою, про підняття винищувачів у Румунії, про ефективність F-16 проти БПЛА.

Костянтин Денисов, речник «Легіону Свободи», про особливості боїв на Запорізькому напрямку, про поповнення ворожих резервів, про примусову мобілізацію українців на окупованих територіях Запорізької області.

Дмитро Лиховій, речник Сил оборони Таврійського напрямку, про ситуацію на фронті під Авдіївкою, під Новопавлівкою, на Оріхівському напрямку, про склад ворожих військ на Таврійському напрямку.

Андрій Юсов, речник Головного управління розвідки, про навчання російських операторів дронів у Сирії, про найманців у російському війську з різних країн, у тому числі з африканських, про використання ворогом «старлінків», про вибухи на російських збройових підприємствах.

Сергій Лещенко, радник керівника Офісу президента, про рішення Сенату США щодо фінального голосування за допомогу Україні, про позицію Трампа щодо блокування допомоги Україні, про плани України на випадок, якщо американської допомоги не буде, про спростування наративів Путіна в інтерв’ю Такеру Карлсону, про контрзаходи України.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про склад ще непроголосованого пакета американської допомоги, про брак снарядів у ЗСУ, про Трампа і республіканців і їх зовнішню політику, про можливу зміну формату «Рамштайну», про розвиток американського виробництва зброї, про зміни керівників ЗСУ.

Петро Черник, воєнний експерт, полковник запасу, про необхідність утримання Авдіївки, про паритет сил на фронті, про ситуацію з постачанням зброї та запасів для української армії, про очікування від чергового «Рамштайну».

Олександр Шульга, доктор соціологічних наук, керівник Інституту конфліктології та аналізу Росії, про природність насильства в російській армії, про марність сподівань на протести російського суспільства, про індекси демократії, про питання визнання майбутньої імітації виборів у Росії.

Георгій Біркадзе, «експерт з економічних і політичних питань», про місію МВФ в Україні, про борги України МВФ, про перспективи забезпечення Україною виплат за зовнішнім держборгом, про ситуацію з блокуванням українського агроекспорту поляками.

Пилип Івлєв «Фантом», командир взводу безпілотників 59-ї окремої мотопіхотної бригади, про потреби фронту в дронах, про ставлення до створення нового роду військ безпілотників, про специфіку роботи дронами на фронті.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 84 рази (по 21 порушенню на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж подавали інформацію і відео 14 разів. Використовували телеграм-канали Генштабу, Херсонської ОВА, очільника Дніпропетровської ОВА Сергія Лисака, фейсбук-сторінки Федерації баскетболу Києва, Міністерства молоді та спорту і речника Міністерства закордонних справ Олега Ніколенка. І були «посилання»: «побільшало, принаймні в мережі, фотографій», «соцмережі демонструють відео», «як пишуть соцмережі».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 25. У такий спосіб «посилалися» на Повітряні сили, ГУР, Держприкордонслужбу, Офіс генпрокурора, Міненерго, Дніпропетровську ОВА й Управління освіти Чернівців. А також на Пентагон, польський МЗС і польську поліцію. Ще були геть розмиті «за даними поліції» і «діляться медики».

17 разів робили абстрактні псевдопосилання: «відомо», «стало відомо», «кажуть», «повідомлялося», «повідомляють», «з’явилася інформація», «є інформація», «очікується» (невідомо ким), «лунають думки» (невідомо чиї). 8 разів давали фактичну інформацію без жодних посилань на джерела.

І 20 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «чиновники Міністерства енергетики заявляють», «розтлумачили це в Державній прикордонній службі», «протестувальники кажуть», «розповіли волонтери», «підтверджують і українські захисники», «наші українські військові відреагували», «військові кажуть», «поляки обіцяють», «деякі експерти висловлюють занепокоєння», «прогнозують деякі експерти», «кажуть медики», «лікарі діляться», «організатори кажуть», «волонтери кажуть», «кажуть директори шкіл».

Стандарт точності інформації

Було 18 порушень стандарту (по 4,5 на годину). Картинка не відповідала тексту в сюжетах і БЗ 12 разів. Зокрема, в новинах п’ять разів геть абсурдно «перекривали» архівом повідомлення про процедурне рішення Сенату США щодо допомоги Україні. Показували при цьому архівне відео, як нинішньому спікеру нижньої палати Конгресу Джонсону вручали спікерський молоток. У гостьових студіях це ж повідомлення «перекривали» якимось відео від Reuters, де принаймні показували таки верхню палату Конгресу.

Геть не відповідно «перекривали» обидва прямих ввімкнення. І двічі невідповідно «ілюстрували» розмови з гостями. Наприклад, з експертом Мусієнком говорили про снаряди, а показували літаки, говорили про Трампа, а показували передвиборчу акцію Нікі Хейлі. Тобто все з точністю до навпаки.

І звісно ж ведучі традиційно числа називали цифрами, навіть коли йшлося про десятки мільярдів.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найчастіше — 93 рази (це більш як по 23 порушення на годину ефіру в середньому). Більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій, переважно оцінки з будь-яких приводів: «у найгарячіших точках» «було дуже гаряче» «особливо небезпечно було» «цілеспрямовано обстрілюють» «на щастя, постраждалих немає» «після скандалу» «потужну димову завісу» «загрозливі прогнози» «важку зиму» «з хорошим результатом» «радо погодились» «робота не вщухає» «чимало фахівців» «надаватимуть якісну підтримку» «важливого завдання» «доволі чітко висловився» «стала знаменита» «легендарного села» «у відкритому доступі обмаль» тощо. І традиційно багато було всіх оцих пишномовних «закликає» і «наголошує».

Були й зайві в новинах «хочу зазначити» і «до слова».

Цього дня доволі багато було неавторизованих суб’єктивних думок гостьових ведучих — 24. Від припущень: наприклад, «і це очевидно тоді робота українського РЕБ» (Вадим Колодійчук) — до якихось великих псевдоекспертних міркувань: «Будуть вибори проведені в Російській Федерації. Зокрема те, що вони планують проводити на тимчасово окупованих територіях, вони загалом-то будуть визнані світом, правда? Тобто зараз іде якась імітація демократичного процесу, але ж результат всім відомий. І навряд чи світ відмовиться від можливості збереження хоча би якихось каналів для діалогу, як вони говорять» (Максим Зборовський); «У нас в Україні міняється ситуація щодо ставлення до корупції. Люди починають активно реагувати на якісь справи»; «Насильство — це традиція в російській армії. Але на ці факти Україна зважає. Беремо ці факти, беремо факти виходів дружин мобілізованих, які інколи різко, інколи мляво виступають проти того, що їхні чоловіки знаходяться в зоні СВО» (Тетяна Гончарова).

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 28 разів (по 7 порушень на годину ефіру).

У сюжеті волонтерки розповідали й показували, як працює багаторазова грілка для бійців і як її роблять. У кадрі все це виглядало ось так:

Або ось так

Тобто те, що волонтерки показували, глядачі так і не побачили, бо ж там величезна купа різних титрів і плашок каналу. Та й загалом для того, щоб показати, слід було знімати ці дії крупними планами.

Не було бекґраунду, що новопризначений командувач Сил ТрО Ігор Плахута у 2013–2014 роках керував Внутрішніми військами при розгоні Майдану.

Шість разів у новинах повідомили ось таке: «також команда МВФ братиме участь у інавгураційному засіданні керівного комітету Фонду розвитку потенціалу України». Це про що взагалі? Тут мав би бути бодай якийсь бекґраунд. А в такому вигляді, без пояснень, — це ні про що, плюс це і порушення стандарту доступності подачі інфи. Коли ж цю мантру двічі начитували ведучі гостьової студії, вони додавали до цього ще ось таке: «там із представниками влади України і партнерами з розвитку обговорять пріоритети щодо посилення спроможностей України і підтримку МВФ цього важливого завдання». Чи стало з цього хоч щось зрозумілим? Звісно ж ні, як на мене, це просто набір абстрактних слів без конкретного змісту.

Петра Черника ведуча представляла як «військового експерта, полковника», так само було і в титрі на гості. Традиційно забули сказати й написати в титрі, що він є полковником запасу. А від цього залежить статус гостя (учасник він подій чи експерт). Не досить було також представляти гостя Георгія Біркадзе лише як «експерт із економічних і політичних питань», тим більше, що до «експертності» цього «експерта» є питання.

18 разів на відео в різних БЗ і в сюжетах не було інтершуму. Ймовірно, редакція остаточно вирішила, що «ефект підводної зйомки» є доречним у новинах.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 12 порушень стандарту. Ведучі гостьової студії двічі читали таке повідомлення: «на Куп’янському напрямку захисники відбили 30 штурмів противника, на Лиманському — 80, на Бахмутському напрямку Сили оборони відбили понад 85 атак, на Авдіївському росіяни здійснили понад 240 безуспішних штурмів, на Мар’їнському — 160, на Запорізькому — 15, на Херсонському напрямку українські воїни відбили 20 атак». Таку велику і несистематизовану кількість чисел і назв сприймати на слух дуже важко. Якщо вже редакція вважала всю цю інформацію важливою, певно слід було хоча би систематизувати її та подати паралельно інфографікою для спрощення сприйняття для аудиторії.

Уже згадане багаторазове «інавгураційне засідання керівного комітету фонду розвитку потенціалу України». Ще ведуча новин казала «це закрите ком’юніті», а в сюжеті: «ідея такого ком’юніті».

Інші зауваження

З фемінітивами традиційно «через раз»: «студентки-фармацевти», «команда студентів-фармацевтів», «волонтери кажуть» (сюжет Олега Янка, де він з самого початку казав, що йдеться винятково про студенток), «розповіла посол України в США Оксана Маркарова» (ведуча Олена Морозова), «Юлія, лікар-хірург» (титр у сюжеті Валерії Холодової), «Станіслава Кушнір, директор…», «Олена Рогінська, директор…» (титри на синхронах в прямому ввімкненні Івана Сірецького).

Елементи політичного піару

Було ось таке повідомлення: «Завжди був і залишаюся вірним українському народові» — з такими словами звернувся до українців новий командувач Сил територіальної оборони ЗСУ Ігор Плахута». І далі був доволі розлогий бекґраунд щодо новопризначеного командувача, в якому, однак, не знайшлося місця дуже важливому факту з його кар’єри — що Плахута керував Внутрішніми військами при розгоні Майдану у 2013–2014 роках. Та й загалом дивно виглядало це раптове цитування суто емоційних слів генерала. За весь час перегляду телемарафону я таке бачу вперше.

Цитували віцепрем’єра Михайла Федорова з твердженням про великі успіхи у виробництві Україною дронів. Доволі дивно такий самопіар віцепрем’єра виглядав «в обрамленні» гостей студії — військових, для яких через ефір марафону знову-таки збирали донати глядачів на дрони для конкретних підрозділів ЗСУ!

А ось так узагалі не можна, як це зробила ведуча Тетяна Гончарова: «ми говоримо про зміни в нашому Генеральному штабі, тоді чи є сенс обговорювати нові призначення, хоча вони цілком адекватні, всі бойові одиниці призначені майже». Тобто ось так просто давати в ефір як істину в останній інстанції позитивну оцінку призначенням президента – не справа телеведучих.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Ведуча Тетяна Гончарова казала в запитанні гостю про дружин російських мобілізованих, які «виступають проти того, що їхні чоловіки знаходяться в зоні СВО». Взагалі-то, «СВО» — це чітко ворожий пропагандистський наратив, яким вони свідомо і підкреслено підміняють слово «війна».

Гостьові студії вели токсичні ведучі каналу Тетяна Гончарова, Максим Зборовський і Ольга Нємцева, які раніше працювали на проросійських каналах.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин каналу була слабкою. Був лише один репортажний сюжет і жодного репортажного прямого ввімкнення (обидва ввімкнення, що були, традиційно для каналу були неподієвими, нерепортажними). У гостях побувало 4 ньюзмейкери.

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 235 разів (це майже по 59 порушень на годину або ж майже по одному порушенню на хвилину ефіру в середньому). Найбільше (93 рази) порушували стандарт відокремлення фактів від думок. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій, чимало також було неавторизованих міркувань гостьових ведучих. Стандарт достовірності було порушено 84 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт повноти інформації порушували 28 разів, переважною більшістю з цих порушень була повна відсутність інтершуму на відео в сюжетах і БЗ. Крім того, 18 разів порушували стандарт точності, переважно некоректною роботою з картинкою. І 12 разів порушували стандарт доступності подачі інформації.

Було 3 прояви політичного піару. Цитували суто емоційний допис новопризначеного командувача Сил ТрО Ігоря Плахути, «забувши» при цьому в бекграунді згадати, що він командував Внутрішніми військами при розгоні Майдану. Цитували думку віцепрем’єра Михайла Федорова про великі успіхи у виробництві дронів для фронту. Ще гостьова ведуча схвально оцінювала нові призначення військових керівників президентом Зеленським.

Був російський пропагандистський наратив — ведуча російсько-українську війну назвала «СВО». Гостьові студії вели троє токсичних ведучих каналу.

Телеканал «1+1» (14:00–18:00 12 лютого)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: години починалися з різнокаліберних за хронометражем випусків новин (15, 30 і 45-хвилиних), продовжувалися гостьовими студіями. В останню ефірну годину був годинний випуск новин. Новини вів Святослав Гринчук, гостьові студії — Марічка Падалко і Руслан Шаріпов.

В ефірі були такі сюжети:

про бої прикордонників бригади «Помста» під Бахмутом;

про бої артилеристів під Авдіївкою;

про життя прифронтового Нікополя;

про застосування росіянами по Києву новітньої ракети «Циркон»;

про хронічний стрес;

про напад на українських баскетболістів у Німеччині;

про обговорення в Києві нових правил утримання домашніх тварин;

про те, як окупанти у 2022 році тероризували церкви протестантів у Мелітополі;

про те, як окупанти тероризували пастирів і парафіян протестантської церкви «Нове покоління» в Мелітополі;

про одеського комунальника, який рятував людей після ракетної атаки 29 грудня.

Були прямі ввімкнення:

про напад на молодих українських баскетболістів у Німеччині;

два ввімкнення про операції з трансплантації сердець від посмертних донорів у Київському інституті серця;

два ввімкнення про ситуацію на українсько-польському кордоні з польського боку;

два ввімкнення про ситуацію на українсько-польському кордоні з українського боку.

Гостями ефіру були:

Олена Комар, ЛОР-лікарка, засновниця ютуб-каналу про здоров’я, про здоров’я жінок на фронті, про серцево-судинні захворювання, про стрес і репродуктивну функцію жінок, про збереження репродуктивних клітин бійців, про збільшення кількості онкохвороб.

Олег Чабан, психотерапевт, про хронічний стрес українців від війни та про його наслідки в соціумі.

Валерій Клочок, політолог, керівник Центру громадської аналітики «Вежа», про шанси розблокування американської військової допомоги Україні, про ефект від інтерв’ю Путіна на різні верстви та різні політичні сили в США.

Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, про ситуацію з радикалізацією дій польських блокувальників українського кордону, про можливу політичну природу цих дій, про ситуацію з заборонами на продаж української агропродукції в Польщі, про перспективи продовження подібних блокувань в процесі приєднання України до ЄС.

Богдан-Олег Горобчук, автор проєкту «Культуртригер», поет і художник, про повернення в українську культуру «російських» митців минулого, зокрема Ріпина, Крамського, про роботу зі світовими музеями з переатрибутації українських митців, яких Росія називала російськими.

Любов Галан, співзасновниця і голова Правозахисного центру для військовослужбовців, про реформування роботи військово-лікарських комісій, про створення електронного документообігу ВЛК, про недоліки в роботі ВЛК, про корупційну складову в роботі ВЛК, про дозвіл цілодобової роботи ТЦК.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 107 разів (це майже по 27 разів на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали інформацію і картинку 23 рази. Зокрема, користувалися телеграм-каналами Херсонської ОВА й анонімного каналу «Труха». Скористалися фейсбук-сторінками посла України в Польщі Василя Зварича, Федерації баскетболу Києва та баскетбольного клубу Дюссельдорфа. Показували фото зі сторінок Харківської облпрокуратури, Нацполіції та СБУ в соцмережах. Скористалися інстаграмом міністра закордонних справ Дмитра Кулеби. І були «посилання»: «у соцмережах публікують відео», «соцмережами шириться відео».

26 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання. Так «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, СБУ, Держприкордонслужбу, Кабмін, Пентагон, поліцію і прокуратуру німецького Ессена, Київський НДІ судових експертиз і Федерацію баскетболу Києва. І були геть розмиті: «за даними поліції», «за даними слідчих», «за версією слідства», «за інформацією військових аналітиків», «за інформацією аналітиків», «за даними оглядачів», «як пригадують журналісти», «водії кажуть»,

Було 8 абстрактних псевдопосилань: «попередньо відомо», «стало відомо», «офіційно повідомили» (невідомо хто), «в Києві пропонують» (невідомо хто), «його називають» (невідомо хто). Найбільше було фактичної інформації без жодних посилань на джерела — 30 разів. Наприклад, кореспондентка у прямому ввімкненні з Рави-Руської без посилань розповідала про події на зовсім інших локаціях — у Гребенному, Угринові, Ягодині, Шегинях.

Ще 20 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «у Міністерстві оборони кажуть», «стверджують офіцери бригади “Помста”», «кажуть у музеї», «багато людей закликають», «кажуть психологи», «рятувальники визнають», «кажуть бійці», «кажуть українські водії», «говорили кардіохірурги», «синоптики прогнозують» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 49 разів (більш як по 12 разів на годину ефіру в середньому). Найбільше було невідповідностей картинки й тексту в сюжетах і БЗ — 33 випадки. Традиційно невідповідно «перекривали» повідомлення про перебіг бойових дій на різних ділянках фронту і наслідки обстрілів мирної інфраструктури в різних населених пунктах.

А при використанні для бездумного «перекривання» текстів архівом часом доходило до абсурду. Наприклад, повідомлення про те, що представники МВФ приїхали до Києва «перекривати» архівним відео будівель МВФ у Вашингтоні. Або ж повідомлення про госпіталізацію шефа Пентагона Ллойда Остіна «перекривали» архівним відео якоїсь древньої його зустрічі з уже давно ексміністром оборони Резніковим.

А ще більш абсурдними були «перекривання» абиякими картинками всіх 7 прямих ввімкнень. Наприклад, кореспондентка розповідала про ситуацію з розблокуванням і наступним блокуванням пункту перепуску Шегині-Медика, а «перекривали» це відео з пункту Ягодин-Дорогуськ, та ще й із польського боку кордону, та ще й учорашнім. Або ж у прямому ввімкненні з Польщі на цю ж тему навіщось показували архівне відео зустрічі Зеленського з Туском від 22 січня, при цьому в тексті кореспондентки про цю зустріч жодного слова не було.

Більшість із 9 фактичних неточностей були також пов’язані з некоректним використанням картинки в прямих ввімкненнях, бо як завжди на всіх фото і відео, якими їх «перекривали» або в синхронах, які показували, незмінно був титр «наживо», що було неправдою, адже показували заздалегідь записане відео, а часом і архівне (як уже згадане відео зустрічі Туска з Зеленським).

Ще ведучий гостьової студії казав: «уже 2-й рік війни, скоро вже 3-й почнеться». Насправді вже 10-й, а почнеться 11-й. І плутав числа з цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Традиційно цей стандарт порушували найчастіше — загалом 216 разів (або по 54 рази на годину ефіру в середньому). Переважно це були суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Емоційні оцінки: «найзапекліші бої», «гаряче і на Бахмутському напрямку», «шалений наступ», «лупили з авіації», «росіяни гатили», «летить російське залізяччя», «трагічно загинула», «трагедія сталася», «з’ясовувати обставини трагедії», «поцілили російські нелюди», «понівечено житлові будинки», «опинилися в вогняній пастці», «ворог з жахом називає», «були буквально в шоці», «шоковані цією подією», «неприємний інцидент», «але їм ще пощастило», «це просто було диво» тощо.

Просто оцінки з будь-яких приводів: «тяжкі бої», «кілька потужних вибухів», «на місці потужного ракетного удару», «ситуація ще гірша», «дещо краще ситуація», «масштабну пожежу», «масштабна трансплантація», «грандіозну органну трансплантацію», «можуть стати критичними», «колосального дефіциту», «такої виснажливої доби», «проблема в тому», «проблеми із фізичним здоров’ям», «багато людей», «вони чітко заявили», «важливу розробку», «кардинально переглянули», «це викликало значний резонанс», «через такий ажіотаж», «працюють на межі можливого», «тривало активне будівництво», «активно допомагали», «зламав шаблони», «величезний хрест», «це надзвичайно дивовижно», «унікальні історії», «унікальна колекція», «у феєричному заході», «славнозвісний парад», «яскраві костюми», «досить цікава така ситуація» і багато подібних.

Траплялися міркування — «експертні» думки, «корисні поради», припущення: «Дратівливість, депресія, тривожність, розлади сну та харчування — це не про поганий настрій, а про результат напруження. І нехтувати цими станами не можна» (ведучий Святослав Гринчук). «Скоріш за все, він переніс на ногах коронавірус» (пряме ввімкнення Ірини Маркевич). «Його вплив на організм дуже небезпечний та може привести до порушення фізичного та психічного здоров’я». «Якщо відчуваєте напругу, роздратованість чи зміни в собі, варто звернутись до свого фахівця» (сюжет Маріам Оганесян).

І траплялися маркери суб’єктивних думок і посилення уваги: «хочу з самого початку розповісти», «я думаю», «додам», «я ще скажу», «до речі».

Одного разу гостьова ведуча не авторизувала власну думку.

Ще журналісти 7 разів робили безпідставні узагальнення: «про хронічний стрес, те з чим живе сьогодні кожен українець», «українці кардинально переглянули своє ставлення до посмертного донорства», «хронічний стрес — це те, в чому перебуває практично кожен українець», «сьогодні всі сімейні лікарі пройшли курс психологічної допомоги», «але загалом українці до трансплантації за останні роки кардинально переглянули погляд і ставлення».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 14 разів (по 3,5 порушення на годину).

У новинах двічі йшлося: «Завтра представники Міжнародного Валютного Фонду візьмуть участь у інавгураційному засіданні керівного комітету Фонду розвитку потенціалу України під керівництвом МВФ. Говоритимуть про пріоритети щодо посилення спроможності України та про підтримку з боку Фонду». Так само як і на каналі «Рада», редакція обмежилася цитуванням якогось пресрелізу, не спромігшися надати бекграунд про те, що це воно за «керівний комітет розвитку потенціалу». Без бекграунду це набір абстрактних понять, чесно кажучи. До того ж це і порушення стандарту доступності.

У сюжеті про стрес якийсь чоловік давав медичні поради, але його представили в тексті лише як Ярослава, його компетентність не була ніяк позначена, титру на синхроні не було. У повідомленні про поховання загиблої родини з Харкова на синхроні не було титру.

8 разів не титрували, як належить, датами (а в більшості випадків і як архівне) бекграундове відео.

Стандарт доступності подачі інформації

Було два порушення стандарту. Показували якусь анімацію від правоохоронців записаної телефонної розмови екснардепа Пашинського (ймовірно) з незрозуміло ким, бо ж на екрані позначення цього співрозмовника повністю «перекривала» постійна плашка каналу (яка, до речі, жодної інформаційної цінності не має, є просто «прикрасою»).

Щоправда, у наступному випуску новин таки спохопилися і прибрали з екрана цю зайву плашку, яка приховувала важливий змістовний елемент картинки.

І вже згадане повідомлення про МВФ, незрозуміле без бекґраунду.

Інші зауваження

Про прямі ввімкнення. У цьому ефірі каналу було кілька доволі типових системних помилок. По-перше, звісно, вже згадані «запрограмовані» грубі порушення стандартів, оскільки «1+1», як і деякі інші учасники телемарафону, бездумно «перекривають» прямі ввімкнення якимось відео (чи то відзнятим заздалегідь на місці події, чи то в інших місцях, чи взагалі архівним — неважливо, бо майже у всіх таких випадках відео словам за кадром не відповідає). По-друге, і це суто «теесенівський» системний глюк, на таке відео і на синхрони клеять титр «наживо», який не відповідає дійсності, бо титр у першу чергу в глядача асоціюється не з голосом за кадром, а саме з картинкою, яка точно не є «наживо», особливо ж архівна. По-третє, редакції, і не лише «1+1», часто стають заручниками власного планування. Як було і цього дня: двічі в різних випусках новин робили по два прямих ввімкнення з Польщі та з українського кордону про ситуацію з блокуванням українських перевізників польськими фермерами. В підсумку це були прямі ввімкнення-«близнюки», бо жодних принципових оновлень інформації в них не було, тож кореспондентки майже дослівно повторювали одне й те саме (причому навіть з одними й тими ж порушеннями стандартів). Так само цього дня було і з другим прямим ввімкненням з Інституту серця. І нарешті ще таке: кореспондентка «ТСН» обидва рази робила пряме ввімкнення з пункту перепуску Рава-Руська-Гребенне. Натомість в обох ввімкненнях розповідала про далекі від місця ввімкнення події на пунктах Угринів-Долгобичів, Шегині-Медика, Ягодин-Дорогуськ і навіть Зосин-Устилуг на Волині. Насправді ж призначенням прямого ввімкнення як інструменту новин є саме розповідати про події на місці ввімкнення, а не за десятки чи сотні кілометрів від нього.

Чесно кажучи, я не зовсім розумію, навіщо «1+1» у денних слотах останню годину свого ефіру повністю відводить під випуск новин. З одного боку, він майже повністю складається з повторів усього того, що вже показували в попередніх випусках. З другого боку, кількість гостей на каналі, порівняно з більшістю інших учасників телемарафону, і так є невеликою. Як цього дня — за 4 години в ефірі каналу побувало лише 6 гостей.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 3 репортажних сюжети і 7 прямих ввімкнень (щоправда, три з них були дубльованими, де в повторних ввімкненнях оновлень інформації не було). У гостьових студіях не було жодного ньюзмейкера. З сюжетів кращими були два фронтових репортажі — Андрія Цаплієнка про бої прикордонників бригади «Помста» під Бахмутом (оператори Ілля Шинкаренко, Євген Роженюк, Сергій Перфілов) і Івана Петричака про бої артилеристів під Авдіївкою (оператори Павло Бориско, Сергій Шпортило).

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 388 разів (по 97 порушень на годину або ж більш як по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 216 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено у 107 випадках. Найбільше було фактичної інформації, поданої без посилань на джерела. З 49 порушень стандарту точності більшість становили невідповідності між картинкою і текстом у сюжетах, БЗ і в прямих ввімкненнях. Крім того, 14 разів порушили стандарт повноти інформації та двічі — стандарт доступності її подачі.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканали ICTV та СТБ (20:00–21:00 11 лютого і 18:00–21:00 12 лютого)

Зміст ефіру

Структура ефіру медіагрупи 12 лютого була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин. Новини вела Олена Фроляк, підсумковий випуск — Тетяна Висоцька, гостьові студії — Яна Брензей. Проаналізований тут тижневик «Факти тижня» вела Оксана Соколова.

В ефірі були такі сюжети:

про бої на Авдіївському і на Куп’янському напрямках;

про бої мінометників на Торецькому напрямку;

про евакуацію мами з трьома дітьми із селища Желанне на Донеччині;

про прощання з загиблою харківською родиною внаслідок атаки дронами 9 лютого;

про життя прикордонного Білопільського району Сумщини;

про зміну головнокомандувача і ймовірність відставок в уряді;

про блокування польськими фермерами українського кордону;

про інтерв’ю Путіна Карлсону;

про провокації польських блокувальників українського кордону;

про волонтерську школу будівельників «Добробату» в Харкові;

про благодійну акцію заводу «Кока-кола» на Київщині;

про нове укриття в Броварському районі Київщини;

про спроможність російської економіки підтримувати довгу війну;

про відбудову пошкоджених обстрілами багатоповерхівок коштом Фонду енергоефективності;

про затриманого у Львові колаборанта із Запоріжжя;

про збір редакції на дрони для фронту;

про жінок у чоловічих професіях;

про біонічні протези для поранених бійців;

про нацгвардійця з «Азовсталі», якого повернули з полону 31 січня;

про порятунок пораненого прикордонника за допомогою дрона;

про операцію з порятунку поранених з «Азовсталі» в березні 2022 року;

про матір пораненого бійця, яка з лікарні веде онлайн-уроки для своїх учнів у школі.

Було пряме ввімкнення про бої на Донеччині.

Гостями ефіру були:

Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства, про реакцію Мінагрополітики на інцидент на польському кордоні з пошкодженням українських вантажів, про шляхи розв’язання конфліктної ситуації, про значення морського коридору для агроекспорту.

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я, про хід реалізації проєкту мобільних аптек, про новий проєкт доставлення ліків у взаємодії з «Укрпоштою».

Андрій Демченко, про ситуацію на пунктах перепуску на українсько-польському кордоні, про ситуацію на ділянках кордону з іншими країнами ЄС.

Анастасія Блищик, пресофіцерка 47-ї окремої механізованої бригади, про збір бригади на дрони, про ситуацію на Авдіївському напрямку, про історію взяття в полон окупантів за допомогою дрона.

Ілля Євлаш, речник Угруповання військ «Хортиця», про бойові дії на Куп’янському, Лиманському і Бахмутському напрямках.

Наталія Шаповал, віцепрезидентка Київської школи економіки, членкиня робочої групи Єрмака-Макфола, про недієвість західних санкцій проти Росії в частині закупівель Росією запчастин для зброї, про перспективи обмежень Росії в таких закупівлях, про логіку подальшого посилення санкцій, про механізми конфіскації російських активів.

Володимир Рунець, спеціальний кореспондент ICTV, про збір на дрони для військових 82-ї бригади.

Крім того, в ефірі було вечірнє відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 94 рази (по 23,5 раза на годину ефіру в середньому). З інтернету подавали інфу і картинку 20 разів. Користувалися телеграм-каналами 3-ї окремої штурмової бригади, Центру протидії дезінформації та командувача ОСУВ «Таврія» Олександра Тарнавського. Брали фото і відео зі сторінок у соцмережах Харківської й Донецької облпрокуратур, Нацполіції, Держприкордонслужби, СБУ і мера Львова Андрія Садового. Брали цитати з фейсбук-сторінок Сил тероборони, Мінагрополітики й екснардепа Сергія Пашинського. І ще було «посилання» «польськими соцмережами крутяться ролики».

Більш як третину (30 разів) порушень стандарту становили узагальнені розмиті псевдопосилання. Так «посилалися» на Генштаб, Головне управління розвідки, Повітряні Сили, Нацполіцію, СБУ, Офіс генпрокурора, Держприкордонслужбу, Держслужбу зайнятості, Херсонську, Сумську, Кіровоградську ОВА, Харківську облпрокуратуру, Фонд енергоефективності. І ще більш розмиті: «в мережі та низці ЗМІ підняли архіви та згадали», «писала українська і західна преса», «союзники запевнили», «кажуть прикордонники», «кажуть поліцейські», «наші захисники також кажуть».

12 разів робили абстрактні псевдопосилання: «знаємо», «за останніми даними», «за різними даними», «мовляв», «подейкують», «зазначається», «зафіксували» (невідомо хто). Без будь-яких посилань на джерела подавали фактичну інформацію 9 разів.

І 23 рази робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Тут були декілька таких собі типу «офіційних» псевдопосилання: «зазначили з Офісу президента», «підтверджують у Головному управлінні розвідки», «у Білому Домі назвали», «в Єврокомісії додали». Решта були такими собі: «наголошують прикордонники», «обласна влада застерігає», «колеги називають», «захисники кажуть», «бійці кажуть», «кажуть лікарі», «поляки наголошують», «на думку місцевих». Дуже «потужною» була цього дня «експертна» складова цієї абстракції: «кажуть експерти», «визнають українські аналітики», «прогноз українських експертів однозначний», «переконані експерти», «експертам стає очевидно», «експерти кажуть». І найбільше мені особисто сподобалася ось ця манера журналістів тижневика медіагрупи говорити про якихось таких «наших» експертів (це звучить, вибачайте, як «кишенькових»): «наші експерти припускають», «наші експерти запевняють», «наші експерти впевнені».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 28 разів (по 7 разів на годину). З цих порушень 23 становили невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Крім традиційно абиякого «ілюстрування» всіх повідомлень про бойові дії та наслідки обстрілів були й інші безглуздості. Наприклад, сюжет про провокації польських блокувальників «перекривали» абияким набором різного архівного відео, аж до відео жнив. Без позначень, що це архів. Усе це, звісно ж, відповідало тексту хіба лише за загальною тематикою «щось про зерно», «щось про блокування кордону» тощо. Або таке: навіщо повідомлення про засідання Ставки головнокомандувача було «перекривати» випадковим набором архівного відео бойових дій? Звісно ж «логічно» було «перекривати» повідомлення про зустріч Шмигаля з місією МВФ у Києві відео штаб-квартири Фонду в Вашингтоні. І, звісно ж, як це при згадці МВФ можна було б обійтися без архівного відео друку доларів? По-моєму, це у редакцій уже такий умовний рефлекс. Повідомлення про те, що в Сирії тренують російських операторів дронів було «перекрите» відео самих «шахедів», яке в марафоні крутять ще з 2022 року. Звісно ж, без позначення, що це архів. Відео роботи мобільних груп зі знищення повітряних цілей «перекривали» повідомлення про те, що вороги використовують «старлінки» тощо і тощо.

Пряме ввімкнення з Донеччини «перекривали» випадковим набором відео бойових дій, яке, звісно ж, теж ніяк не відповідало словам кореспондента.

І були фактичні неточності. Ведуча тижневика Оксана Соколова говорила: «інша норма — блокування банківських рахунків, заборона керувати автомобілем для “ухилянтів”. Тепер цього не можуть робити працівники військкоматів напряму, але можуть за рішенням суду». Насправді ж «тепер», як власне і раніше, не «можуть» ні так, ні сяк, бо це поки що лише норма в законопроєкті. Не кажучи вже про те, що зараз вже нема «військкоматів», а є ТЦК.

Ведуча Фроляк традиційно казала: «в нашому об’єктиві війна, день 719-й», «сьогодні 719-й день війни». Господи, коли ж уже їй бодай хтось нагадає, що війна триває з 2014 року? І в сюжеті про жінок у чоловічих професіях про 2017 рік ішлося, що тенденція «почалася ще до війни». Це тоді, коли війна вже тривала четвертий рік. Трошки дивно, бо згодом у цьому ж сюжеті авторка казала і про «після початку великої війни».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт традиційно порушували найбільше — 274 рази (це по 68,5 раза на годину або ж більш як по одному порушенню на хвилину ефіру в середньому). Як завжди, основу цього непрофесіоналізму становили суб’єктивні думки журналістів у новинах — 231 порушення стандарту.

Суто емоційні оцінки журналістів: «східний фронт у вогні», «гаряче у Серебрянському лісництві», «за два роки кривавої бійні», «попри страх залишилася», «сотні понівечених домівок», «трагедія, що сколихнула всю країну», «він дивом тоді вижив», «на щастя, ніхто не постраждав», «на щастя, без загиблих та поранених», «інформації про загиблих чи поранених, на щастя, немає», «ганебної витівки», «ганебним перформансом», «скандальні заяви», «все більше на емоціях», «щасливу звістку» тощо.

Просто будь-які оцінки з будь-яких приводів: «тривають важкі бої», «найскладніші бої тривають», «загострилась ситуація», «кричущий інцидент», «маргінальної партії», «стрімко несе», «активно підтримує», «активно використовують», «добре підготовлених», «на межі неможливого», «світ уже давно пішов уперед», «сумнівні пропагандистські ролики», «робити це треба дуже швидко», «добре знають», «атракціон щедрості», «дають прочуханки», «робота дійсно марудна» і подібні. Величезна кількість всіх оцих пишномовних «окреслив», «наголосив», «зазначив», і оцінних «визнають», «сподівається», «переконаний», «упевнений», «наполягає», «був дуже спантеличений» тощо.

Міркування — «експертні» думки, припущення: «Та млявість польських стражів порядку можна зрозуміти, послухавши гостру заяву прем’єра». «Тема надприбутків українських зернотрейдерів, мовляв, які нібито наживаються на митних поступках Євросоюзу через війну, вже циркулюють у Польщі давно, і не виключено, що підбурюють їх наші вороги» (ведуча Олена Фроляк). «Покарати винних зараз важливо, аби далі не дійшло до фізичних розправ». «Не варто виключати й той факт, що тут є російський інтерес» (сюжет Оксани Михайлової). «Такі рекорди — приклад для наслідування і стимул для бізнесу та підприємців бути соціально відповідальними, що особливо важливо під час війни» (сюжет Наталії Луценко). «Війну проти України Кремль оплачує справно, хоч би як просідали цивільні сфери економіки всередині самої держави» (сюжет Інни Гуріненко). Або ж навіть узагалі якась ціла «політична промова» в сюжеті Інни Гуріненко: «Потрібні масові персональні санкції для еліти, фінансові обмеження, аби росіяни не могли торгувати з іноземцями, а ще потрібні так звані вторинні санкції, щоб присікти обхід заборони на збут сировини. Домогтися всього цього від країн-партнерів — завдання українських дипломатів і політиків»

Траплялися й маркери посилення уваги: «до речі», «ба більше».

Тижневик «Факти тижня», як завжди, був переповнений неавторизованими міркуваннями ведучої й авторів сюжетів. Це «фірмовий стиль» цього тижневика такий — висловлювати свої суто суб’єктивні міркування в якості якихось «істин в останній інстанції». Ще й з акторськими якимось драматичними інтонаціями, даруйте.

Відтак як «універсальні істини» звучало в тижневику таке: «Сирський — людина, яка обирає не лобові атаки, а продумані ходи». «Майбутнє вже тут, в українському війську з’явиться офіційна армія дронів, президент Зеленський підписав указ про створення Сил безпілотних систем. От вам і фантастичні фільми». «Помста на фронті має бути жорстокою» (ведуча Оксана Соколова). «Чи може командування ЗСУ ухвалити рішення залишити Авдіївку? Вочевидь, так, але поки тут пишеться “бахмутський сценарій”, тобто армія РФ втрачає і людей, і техніку в дуже болісних для російських генералів масштабах» (сюжет Павла Васильєва). «За цією та іншою брехнею головний посил американцям якраз і загубився, бо тамтешньому глядачу більш цікаві новини про кордон з Мексикою, ніж інтерв’ю з військовим злочинцем, який відповідає, яка погана Америка і що не так з історією України» (сюжет Костянтина Павлова). І багато іншого.

Крім того, сама лексика цього тижневика мені все більше нагадує фільми жахів або ж героїчні блокбастери, а не інформаційний продукт. Ну от оцінки лише з двох підводок ведучої Соколової: «на жаль», «страшної біди», «жахливі наслідки», «вигоріли вщент», «величезна кількість», «просто хлинула» «спалахнула і все це сталось миттєво», «легендарне фото», «в нетрях заводу», «воїни зі сталевим духом», «але тіла їх, на жаль, не з металу», «задача, здавалось, ну абсолютно нереальна, неможлива», «невідомі деталі неймовірної спецоперації», «в ексклюзивному матеріалі».

Ще в проаналізованому ефірі медіагрупи було 5 безпідставних узагальнень: «заяви Трампа на мітингу в Південній Кароліні викликали хвилю обурення у світі», «всі ми розуміємо, що мобілізація невідворотна», «провокація, яку влаштували поляки на кордоні, обурила всіх водіїв», «всі, хто тут, розуміють — це тимчасово, всі налаштовані рішуче».

Стандарт повноти інформації

Цей стандарт було порушено 8 разів (по 2 рази на годину).

Не досить було в сюжетах представляти Сергія Кузана лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта», Олексія Гетьмана як «воєнного експерта», Анатолія Храпчинського як «авіаційного експерта», Володимира Фесенка й Ігоря Рейтеровича як «політологів».

Ще у трьох випадках не титрували датою бекграундове відео.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 3 порушення. У повідомленні про затримання підозрюваного у вбивстві заступника голови Нікополя на синхроні речника титр був менше секунди, тобто встигнути його прочитати глядачі ніяк не могли.

Ще ведуча казала: «вирішили доповнити ганебним перформансом». А в сюжеті було: «меседж Путіна». Це не загальновживані визначення.

Етичні порушення

Редакція тижневика «Факти тижня» цього разу виявила рідкісну неповагу до аудиторії телемарафону. Спочатку по ефіру дуже активно (я б навіть сказав агресивно) анонсували, а зрештою показали в тижневику лише частину історії про операцію з порятунку поранених з «Азовсталі» в березні 2022 року. Лише зав’язку історії, перервали сюжет по суті на півслові, після чого ведуча сказала: «Отже, продовження цього матеріалу, повну версію ви можете подивитися на ютуб-каналі “Факти тижня”». Тобто використали телемарафон для розкрутки свого ютуб-каналу. Шановні, а як же величезна частина глядачів телемарафону, які не мають доступу до інтернету! Вважаю це грубим порушенням етичних норм журналістики, бо це є  ошуканням глядачів.

Інші зауваження

Якась геть дивна була історія була протягом ефіру медіагрупи 12 лютого. В гостях ефіру побував раптом кореспондент медіагрупи Володимир Рунець, щоб анонсувати збір на дрони для фронту. Та ще й сюжет потім зробили знову-таки з Рунцем як якимось героєм цього збору. Те, що редакція збирає гроші на дрони, — це правильно. Але я так геть і не зрозумів, а при чому тут Рунець? Крім того, що в того Рунця був цього дня день народження. Чи вартим був цей факт загальноукраїнського ефіру — питання риторичне.

Ще одного разу таки забули про фемінітив: «Олександра Гаврилко, начальник відділу комунікації…» (титр у сюжеті Ярослави Марущенко).

Елементи політичного піару

Повідомлення про місію МВФ в Україні насправді було повністю присвячене тому, на що «сподівається» і що «окреслив» прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Якась перевернута з ніг на голову реальність заради піару пана прем’єра.

Був бізнесовий піар — цілий великий і багатослівний винятково позитивний сюжет про благодійну акцію заводу «Кока-кола» на Київщині, який роздав безплатно мільйон пляшок однойменного напою «українським родинам, які опинилися в скруті».

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи була такою: 5 репортажних сюжетів, одне пряме ввімкнення і 2 гості-ньюзмейкера. З сюжетів я би відзначив репортаж Марії Малевської про прощання з загиблою харківською родиною внаслідок атаки дронами 9 лютого (оператор Олександр Бринза), спецрепортаж Ольги Читайло про життя прикордонного Білопільського району Сумщини (оператор Олексій Євченко) і оглядовий сюжет Аліни Матвійчук про біонічні протези для поранених бійців (оператор Євген Зозуля).

Стандарти журналісти медіагрупи порушували 408 разів (по 102 рази на годину або ж більш як по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували традиційно стандарт відокремлення фактів від думок — 274 рази. Арифметичну більшість із цих порушень становили суб’єктивні думки журналістів у новинах, але як і завше, дуже багато було неавторизованих міркувань журналістів у тижневику «Факти тижня». Стандарт достовірності було порушено 94 рази, найбільше було розмитих узагальнених псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 28 разів порушували стандарт точності, більшістю порушень були некоректним використанням картинки. 8 разів порушували стандарт повноти інформації, 3 рази — стандарт доступності. І порушили етичні норми професії.

Було два прояви політичного і бізнесового піару — «паркет» про прем’єр-міністра Дениса Шмигаля і піарівський сюжет про завод «Кока-кола» в Броварах. Російських наративів і токсичних персонажів у проаналізованому ефірі медіагрупи не було.

Телеканал «Інтер» (8:00–12:00 13 лютого)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для ранкового слота: до 10-ї години щогодини було по два 10-хвилинних випуски новин (на початку годин і на 30-х хвилинах), решту часу займали гостьові студії. З 10-ї ефірні години починалися з 13-хвилинних новин, продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела Анастасія Даугуле, гостьові студії по черзі вели Олександр Васильченко й Олексій Фадєєв.

В ефірі були такі сюжети:

про бої, які ведуть на Куп’янському напрямку бригади ДУК імені Дмитра Коцюбайла;

про вишкіл бійців мобільних зенітних груп на Черкащині;

про розгляд Сенатом США надання допомоги Україні;

про роботу системи «єЧерга» для пасажирських автобусів на кордоні з Румунією;

про знахідки археологів на дні Каховського водосховища;

про форум з чеськими інвесторами в Києві;

про переобладнання підвалів на укриття на Дніпропетровщині;

про рейди рятувальників по домівках із пічним опаленням на Черкащині;

про найманців із різних країн у російській армії;

про очікування від Мюнхенської безпекової конференції;

про новообраного президента Фінляндії Александера Стубба;

про вбивство українського баскетболіста в Німеччині;

про рекрутинговий центр у Львові;

про кропивничанку, яка прихистила 73 покинутих на Херсонщині хом’яків;

про військового капелана Іоана Чокалюка;

про підлітків, яких повернули з російської депортації.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки ворожих обстрілів Сумщини;

про обстріли Миколаївщини;

про наслідки ворожої атаки ракетами й дронами на Дніпропетровщину;

про ворожі обстріли Харківської області;

про наслідки ворожих обстрілів громад Запоріжжя;

про ситуацію на пункті перепуску Рава-Руська-Гребенне на польському кордоні.

Гостями ефіру були:

Володимир Орлов, перший заступник голови Дніпропетровської ОВА, про наслідки нічної атаки росіян по Дніпру дронами, про відновлення електрики в Павлоградському районі, про відімкнення боржників за електроенергію.

Дмитро Сахарук, виконавчий директор компанії «ДТЕК», про наслідки влучання ворога у ТЕС на Дніпропетровщині, про ймовірність обмежень постачання електрики в області, про загальну ситуацію з електропостачанням по країні та зокрема в прифронтових регіонах.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Андрій Демченко, речник Державної прикордонної служби, про ситуацію на заблокованих пунктах пропуску кордону з Польщею, про запровадження «єЧерги» для автобусів, про ситуацію на угорському кордоні.

Юрій Ігнат, речник командування Повітряних Сил, про відбиття нічної атаки дронами по Дніпру, про використання ворогом ракет «Циркон», про досвід сил ППО за два роки війни.

Христина Ненно, експертка з питань ЖКГ, про основні проблеми в комунальних послугах, про перерахунки оплат за комунальні послуги, про розв’язання ситуацій із боргами за комунальні послуги, про тарифи на комунальні послуги.

Олександр Краєв, експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма», про шанси на затвердження Сенатом США пакету з допомогою Україні, про перспективи проходження в нижній палаті Конгресу, про заяву Трампа щодо країн НАТО, які не збільшують внески, про відносини з США в разі обрання Трампа, про майбутню Мюнхенську безпекову конференцію, про участь Китаю в конференції, про безпекові гарантії різних країн Україні, про блокування українського кордону поляками.

Денис Попович, воєнний оглядач видання «Апостроф», про ефективність створеної окупантами загорожі з залізничних вагонів.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 93 рази (більш як по 23 порушення на годину ефіру в середньому). Із соцмереж і телеграм-каналів брали інформацію і картинку 10 разів. Користувалися телеграм-каналами ГУР і ворожим анонімним телеграм-каналом «Москва 24». Брали інфу і картинку з фейсбук-сторінок речника МЗС Олега Ніколенка, посолки України в США Оксани Макарової, посла України в Польщі Василя Зварича. Використовували фото зі сторінки Нацполіції в соцмережі та допис Федерації баскетболу Києва в соцмережі. Було «посилання» «в мережі з’явилося відео».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 26. У такий спосіб «посилалися» на ГУР, Повітряні Сили, Держприкордонслужбу, СБУ, ДСНС, Держекоінспекцію, Херсонську, Дніпропетровську і Харківську ОВА, російське МНС. Решта «посилань» були ще більш розмиті: «в Пекіні пообіцяли», «енергетики обіцяють», «з’ясувало слідство», «росіяни твердять», «ЗМІ повідомляли», «повідомили в енергетичній компанії», «за даними прикордонників», «за даними митників».

13 разів робили суто абстрактні псевдопосилання: «відомо» і «наразі відомо», «ми знаємо», «за попередніми даними», «попередньо йдеться», «кваліфікують» (невідомо хто), «зафіксували» (невідомо хто), «розглядають питання» (невідомо хто). 20 разів наводили фактичну інформацію взагалі без посилань на джерела.

Ще 24 рази робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «наголошують у Торгово-промисловій палаті України», «пояснюють у Мінінфраструктури», «вважають в українській розвідці», «і представники американської адміністрації, і законодавці-демократи кажуть», «кажуть військовослужбовці», «росіяни стверджують», «вважають слідчі», «комунальні компанії казали», «аналітики припускають», «заявляють розробники», «переконані посадовці та фахівці будівельної галузі», «за словами урядовців», «шофери кажуть», «археологи називають», «науковці кажуть», «розповідають вчителі», «констатують рятувальники», «більшість полонених іноземців стверджують», «дехто жаліється», «автори закликають», «за оцінками експертів».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 27 разів (майже по 7 разів на годину). 22 рази картинка не відповідала тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно некоректно «перекривали» численні повідомлення про наслідки ворожих обстрілів. Невідповідно «перекривали» повідомлення про екологічне забруднення внаслідок удару шахедами по нафтобазі в Харкові (беграундовим відео самої ночі влучання, хоча йшлося про день сьогоднішній). Було ще таке: говорили про Китай, а показували чомусь Кім Чен Ина. Або ж про викриття російської дезінформаційної мережі у Франції навіщось треба було «перекривати» відео Єлисейських полів, ще й літнім! Хоч би титр «архів» почепили чи що. Або просто планами фінських міст «перекривали» сюжет про новообраного президента країни.

Невідповідно «ілюстрували» два прямих ввімкнення. І невідповідно «ілюстрували» дві розмови з гостями. Наприклад, з експерткою в ЖКГ говорили про надання послуг із водопостачання, а показували навіщось відео вулиць з автівками.

Була фактична неточність, ведуча новин казала: «правоохоронцям знадобилося кілька днів, щоби схопити злочинця». Насправді йшлося про підозрюваного (у вбивстві заступника міського голови Нікополя), провина якого ще не доведена судом.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найчастіше — 168 разів (по 42 порушення на годину ефіру в середньому). З цього більшість становили суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій — 156.

Суто емоційні оцінки: «тривають запеклі бої», «на найгарячіших напрямках», «нині у самому пеклі», «ворог гатив», «гатив з мінометів», «понівечена агрофірма», «місто продовжує оговтуватися», «загадкова пожежа», «географія вражає», «планував душогубство», «шокуючі дані», «дорога туди вкрай небезпечна», «трагічну новину», «трагедія сталася», «обговорення максимально емоційне», «через шалену замінованість», «у ці тривожні хвилини», «розгорівся скандал», «докладають неймовірних зусиль», «майстерність військових вражає», «заспокійливий допис», «приємно здивована», «диво-машиною» тощо.

Різні оцінки з різних приводів: «інтенсивно атакує», «інтенсивність бойових дій дещо зменшилася», «спричинили багато руйнувань», «значної шкоди завдано», «на крок ближче до перемоги», «оперативно вже загасили», «під особливим контролем», «вельми непросто», «надважка подорож», «утворилася величезна черга», «величезну нафтову пляму», «шукають постійно», «активно складають списки», «набагато складніше», «за лічені хвилини», «потужні прожектори», «відверто виступили», «активно допомагав», «дуже багато роботи», «робота кипить», «один із найбільш перспективних напрямків», «зазнав і колосальних втрат», «лише невеличка частина», «ретельно досліджують», «дають надію» і подібні.

Були маркери авторизації: «хочу нагадати» і «хочу сказати».

Натомість в авторських матеріалах 9 разів журналісти не авторизували своїх думок. Було ще одне безпідставне узагальнення: «нововведення шоферам подобається».

Цитату Олафа Шольца ведуча новин маркувала некоректно, тож частина думки звучала як думка самої ведучої. У сюжеті про капелана в одному з цитувань його розлогої думки не були як слід позначені межі цитати, тож два речення звучали як думки самої авторки сюжету.

Стандарт повноти інформації

Було 8 порушень стандарту (по 2 порушення на годину).

Ведучий згадував «суміжні системи FrankenSAM». Це потребувало бекграунду, бо не всі глядачі ще вивчили цю назву. У сюжеті про розгляд Сенатом США надання допомоги Україні кореспондент казав: «організував цей філібастер». Цього специфічного терміну гарантовано не знає майже вся аудиторія телемарафону.

Не досить було представляти гостю Христину Ненно лише як «експертку в сфері ЖКГ», а гостя Дениса Поповича лише як «військового експерта» (тим більше, що він журналіст, тож скоріше військовий оглядач). У сюжеті про розгляд Сенатом США надання допомоги Україні не були титровані два синхрони якихось сенаторок.

Не титрували датою бекграундове відео розсипання польськими блокувальниками українського зерна.

А в сюжеті про «єЧергу» на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 5 порушень стандарту. Використання журналістами незагальновживаних англіцизмів: «передавали російські наративи», «по колу повторюються меседжі», «залишатиметься топ-темою». А також уже згадані «філібастер» і «FrankenSAM» без бекграундів.

Стандарт оперативності

Сюжет про вбивство українського баскетболіста в Німеччині не містив жодної принципово нової інформації, порівняно з тим, що повідомлялося про це в телемарафоні напередодні.

Інші зауваження

На прощання ведучий просто передавав слово неназваним колегам, не згадавши, що ці колеги з каналу «Ми — Україна».

Кілька разів забували про фемінітиви: «повідомила посол України в США Оксана Макарова» (ведуча Анастасія Даугуле), «Анналена Бербок, міністр…» (титр на синхроні), «відео РФ, країни-агресора» (титр на будь-якому ворожому відео). В одному з сюжетів був повний дисонанс: на картинці був цей титр «відео РФ, країни-агресора», одночасно на синхроні був титр «снайпер армії РФ, країни-агресорки». Невже цього абсурду в редакції не побачили?

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 3 репортажні сюжети, 6 прямих ввімкнень і 2 гості-ньюзмейкераи. З сюжетів кращим був репортаж Станіслава Кухарчука про бої, які ведуть на Куп’янському напрямку бригади ДУК імені Дмитра Коцюбайла (оператори В’ячеслав Ромодан, Віталій Кирепко).

Стандарти журналісти каналу порушували 302 рази протягом чотирьох годин ефіру (це по 75,5 порушення на годину і більш як по одному порушенню на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 168 разів, переважно це були журналістські оцінки в новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 93 рази, більшістю порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. Багато також наводили фактів без будь-яких посилань на джерела. Стандарт точності порушували 27 разів, більшістю з цих порушень були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і в БЗ. Крім того, 8 разів порушували стандарт повноти інформації, 5 разів — стандарт доступності її подачі й одного разу порушили стандарт оперативності.

Проявів політичного піару і російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, новини вела токсична ведуча каналу.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

11 лютого

Орбан каже, що Україна має бути «буферною зоною» поза ЄС і НАТО.

CNN: Росія завербувала до 15 тисяч непальців на війну проти України.

У Росії помер 71-річний українець, якого звинувачували у «шпигунстві».

Макрон відклав свою поїздку до України.

Bihus.Info: кураторів стеження за журналістами видання хотіли нагородити.

12 лютого

ЄС схвалив перший крок для використання заморожених російських активів на користь України.

Апеляційний суд арештував ексчиновника міноборони Лієва з заставою в 50 млн грн.

Суд відмовився поновити Фаріон на посаді професорки «Львівської політехніки».

Голова норвезької розвідки: За рік Росія стала сильнішою і має перевагу у війні.

ВККС визнала суддю Вовка не здатним здійснювати правосуддя у Верховному Суді.

Rheinmetall почав будувати завод з виробництва снарядів, Україна отримає сотні тисяч.

Президент підписав закон про продовження воєнного стану та мобілізації в Україні.

13 лютого (до 12:00)

Росіяни з артилерії вдарили по центру Вовчанська, загинула жінка.

Росіяни обстріляли 17 населених пунктів у Запорізькій області, є поранені.

У 110-й бригаді кажуть, що не мають можливості утримувати Авдіївку.

Rheinmetall: Потреби України у снарядах перевершують можливості виробництва Німеччини.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була звичною для ранкового слота. В перші ефірні години було по два 10-хвилинних випуски новин (на початках годин і на 30-х хвилинах), дві останні години починалися з випусків новин (то 10 хвилин, то 15), продовжувалися гостьовими студіями.

Ефір Першого каналу Суспільного довелося аналізувати частинками, бо, завдяки строкатому плануванню недільного прайму, в вечірньому слоті каналу о 20-й був тижневик ICTV, а о 22-й — великий документальний фільм «1+1». Інші ефірні години, які робив власне Перший, починалися з випусків новин (хронометражі були різними — 30, 20 і 10 хвилин) і продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру каналу «Рада» була звичною для ранкового слота: кожна година починалася 15-хвилинним випуском новин, на 30-й хвилині були 3-хвилинні новини, решту часу — гостьові студії.

Структура ефіру каналу «1+1» була такою: години починалися з різнокаліберних за хронометражем випусків новин (15-, 30- і 45-хвилиних), продовжувалися гостьовими студіями. В останню ефірну годину був годинний випуск новин.

Структура ефіру каналів ICTV та СТБ 12 лютого була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин.

Структура ефіру каналу «Інтер» була звичною для ранкового слота: до 10-ї години щогодини було по два 10-хвилинних випуски новин (на початку годин і на 30-х хвилинах), решту часу займали гостьові студії. З 10-ї ефірні години починалися з 13-хвилинних новин, продовжувалися гостьовими студіями.

Новинна складова

Новинної складової в проаналізованому ефірі каналу «Ми — Україна» майже не було. Був лише один спецрепортаж, прямих ввімкнень не було. В гостях побував лише один ньюзмейкер. Це надзвичайно слабко для інформаційного каналу.

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру Першого каналу Суспільного була дуже слабкою в репортажній частині — лише 2 репортажні сюжети, прямих ввімкнень не було. У гостях побували 5 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин каналу «Рада» була слабкою. Був лише один репортажний сюжет і жодного репортажного прямого ввімкнення (обидва ввімкнення, що були, традиційно для каналу були неподієвими, нерепортажними). У гостях побувало 4 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була такою: 3 репортажних сюжети і 7 прямих ввімкнень (щоправда, три з них були дубльованими, де в повторних ввімкненнях оновлень інформації не було). У гостьових студіях не було жодного ньюзмейкера.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: 5 репортажних сюжетів, одне пряме ввімкнення і 2 гості-ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 3 репортажні сюжети, 6 прямих ввімкнень і 2 гості-ньюзмейкери.

Гостьові студії

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» побувало 14 людей. Лише один ньюзмейкер, 2 речники, одна радниця, 5 експертів і 5 учасників подій.

У гостьових студіях на Першому каналі Суспільного побувала 21 людина. 5 були ньюзмейкерами, одна речниця, 9 експертів, одна журналістка і 5 учасників подій.

У гостьових студіях каналу «Рада» протягом чотирьох годин ефіру побувало 15 гостей: 4 ньюзмейкери, 5 речників, один радник, 4 експерти й один учасник подій.

У гостьових студіях каналу «1+1» протягом проаналізованих чотирьох годин ефіру побувало лише 6 гостей, усі вони були експертами.

У розмовних студіях каналів ICTV та СТБ побувало 7 людей: 2 ньюзмейкери, 3 речники, одна експертка й один журналіст.

У гостьових студіях на каналі «Інтер» побувало 9 людей: 2 ньюзмейкери, 3 речники, 2 експерти й один журналіст.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону (в усіх ефірних годинах каналів) було таким: представників фракції «Слуга народу» побувало в ефірі 3 (Дмитро Наталуха на Першому каналі Суспільного, Євгенія Кравчук і Ірина Борзова на «Раді»), представників фракції «Голос» було 2 (Ярослав Железняк і Олександра Устінова на Суспільному) і один представник депгрупи «Довіра» (Павло Бакунець на «Раді»). В ефірах каналів «Ми — Україна», «1+1», ICTV та СТБ і «Інтер» народних депутатів не було.

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували 354 рази (це по 88,5 порушення на годину або ж по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 174 рази, більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Було 84 порушення стандарту достовірності, майже половиною цих порушень були розмиті узагальнені псевдопосилання на джерела фактичної інформації. 46 разів порушували стандарт повноти інформації, більше половини з цих порушень було повним нехтуванням інтершумом на відео. Майже всі 43 порушення стандарту точності були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Ще 7 разів порушували стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти Першого каналу Суспільного порушували 92 рази (по 23 порушення на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 46 разів, усе це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 37 разів, майже дві третини з цього становили інформація та відео, взяті з телеграм-каналів і соцмереж. Стандарт точності було порушено 6 разів, більшістю з цих порушень були невідповідності картинки й тексту за кадром. По одному разу порушували стандарти повноти інформації, балансу думок і доступності подачі інформації.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували протягом чотирьох годин ефіру 235 разів (це майже по 59 порушень на годину або ж майже по одному порушенню на хвилину ефіру в середньому). Найбільше (93 рази) порушували стандарт відокремлення фактів від думок. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій, чимало також було неавторизованих міркувань гостьових ведучих. Стандарт достовірності було порушено 84 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт повноти інформації порушували 28 разів, переважною більшістю з цих порушень була повна відсутність інтершуму на відео в сюжетах і БЗ. Крім того, 18 разів порушували стандарт точності, переважно некоректною роботою з картинкою. І 12 разів порушували стандарт доступності подачі інформації.

Стандарти журналісти каналу «1+1» порушували протягом чотирьох годин ефіру 388 разів (по 97 порушень на годину або ж більш як по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 216 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено у 107 випадках. Найбільше було фактичної інформації, поданої без посилань на джерела. З 49 порушень стандарту точності більшість становили невідповідності між картинкою і текстом у сюжетах, БЗ і в прямих ввімкненнях. Крім того, 14 разів порушили стандарт повноти інформації та двічі — стандарт доступності її подачі.

Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували 408 разів (по 102 рази на годину або ж більш як по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували традиційно стандарт відокремлення фактів від думок — 274 рази. Арифметичну більшість із цих порушень становили суб’єктивні думки журналістів у новинах, але як і завше, дуже багато було неавторизованих міркувань журналістів у тижневику «Факти тижня». Стандарт достовірності було порушено 94 рази, найбільше було розмитих узагальнених псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 28 разів порушували стандарт точності, більшістю порушень були некоректним використанням картинки. 8 разів порушували стандарт повноти інформації, 3 рази — стандарт доступності. І порушили етичні норми професії.

Стандарти журналісти каналу «Інтер»» порушували 302 рази протягом чотирьох годин ефіру (це по 75,5 порушення на годину і більш як по одному порушенню на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 168 разів, переважно це були журналістські оцінки в новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 93 рази, більшістю порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. Багато також наводили фактів без будь-яких посилань на джерела. Стандарт точності порушували 27 разів, більшістю з цих порушень були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і в БЗ. Крім того, 8 разів порушували стандарт повноти інформації, 5 разів — стандарт доступності її подачі й одного разу порушили стандарт оперативності.

Прояви політичного піару

У проаналізованому ефірі Першого каналу Суспільного був один прояв політичного піару — невиправдана контекстом розмови згадка про фракційну приналежність народної депутатки Олександри Устінової до «Голосу».

У проаналізованому ефірі каналу «Рада» було 3 прояви політичного піару. Цитували суто емоційний допис новопризначеного командувача Сил ТрО Ігоря Плахути, «забувши» при цьому в бекграунді згадати, що він командував Внутрішніми військами при розгоні Майдану. Цитували думку віцепрем’єра Михайла Федорова про великі успіхи у виробництві дронів для фронту. Ще гостьова ведуча однозначно схвально оцінювала нові призначення військових керівників президентом Зеленським. Оцінки – не справа телеведучих.

У проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ було два прояви політичного і бізнесового піару — «паркет» про прем’єр-міністра Дениса Шмигаля і піарівський сюжет про завод «Кока-кола» в Броварах.

У проаналізованих ефірах каналів «Ми — Україна», «1+1» і «Інтер» проявів політичного піару не було.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

У проаналізованому ефірі каналу «Рада» був російський пропагандистський наратив — ведуча російсько-українську війну назвала «СВО». Гостьові студії вели троє токсичних ведучих каналу.

У проаналізованому ефірі каналу «Інтер» російських наративів не було, новини вела токсична ведуча каналу.

У проаналізованих ефірах інших каналів російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів не було.

Ігор Куляс, медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер

Скриншот відео: «ТСН» / ютуб