Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 3–5 лютого 2024 року

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 3–5 лютого 2024 року

11 Лютого 2024
3152

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 3–5 лютого 2024 року

Ігор Куляс
для «Детектора медіа»
3152
Порушення стандартів в ефірних блоках Першого каналу Суспільного, «Інтера», «Ради», «Ми — Україна», ICTV з СТБ, «1+1».
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 3–5 лютого 2024 року
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 3–5 лютого 2024 року

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу, яку ми оновили з 2024 року з урахуванням думки телевізійників. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за жовтень — грудень 2023 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

Перший канал Суспільного (8:00–12:00 3 лютого)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була такою: кожна ефірна година починалася випуском новин (хронометражі випусків були різними — від 10 до 17 хвилин), продовжувалася гостьовою студією. Новини вела Майя Підгородецька, гостьові студії спочатку вели Олеся Ніцевич і Ганна Чередниченко, згодом — Інна Москвіна і Ганна Чередниченко.

В ефірі були такі сюжети:

про бойову роботу зенітників на Бахмутському напрямку;

про день бабака в Харкові;

про програму формування кадрового резерву для деокупованих територій;

про танкістів бригади «Червона калина» на Запорізькому напрямку;

про бійця, який розводить креветок, щоб заробити на біонічні протези ніг;

про звільненого з російського полону військового з Волині;

про ужгородських волонтерів, які готують для фронту автівки;

про пілота ударних дронів на позивний «Джек»;

про прикордонника, який боронив «Азовсталь» і пройшов російський полон;

про ветерана, який організував піший марафон для збору грошей на ЗСУ;

про лікування важкопоранених бійців у Дніпрі;

про волонтера, який возить військовим на фронт піцу.

Були прямі ввімкнення:

про ціну на сіль у київських магазинах;

про ціни на сіль у Вінниці.

Гостями ефіру були:

Наталія Піпа, народна депутатка, фракція «Голос», про законодавство, яке б дало змогу громадам спрямовувати гроші на ЗСУ, про кримінальні провадження проти місцевих громад за спрямування грошей на ЗСУ.

Віталій Безгін, народний депутат, фракція «Слуга народу», про законодавство, яке б дало змогу громадам спрямовувати гроші на ЗСУ, про кримінальні провадження проти місцевих громад за спрямування грошей на ЗСУ.

Олег Синютка, народний депутат, фракція «Європейська солідарність», про ситуацію з імовірним звільненням Залужного.

Микита Потураєв, народний депутат, фракція «Слуга народу», про ситуацію з імовірним звільненням Залужного.

Михайло Цимбалюк, народний депутат, фракція «Батьківщина», про законопроєкт щодо автоцивілок.

В’ячеслав Медяник, народний депутат, фракція «Слуга народу», про законопроєкт щодо автоцивілок.

Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони Півдня, про ситуацію з боєприпасами у ЗСУ на південному напрямку, про втрати ворога на півдні за добу.

Ілля Євлаш, речник угруповання військ «Хортиця», про ситуацію на Бахмутському напрямку, про ситуацію на Лимано-Куп’янському напрямку.

Олег Калашніков, пресофіцер 26-ї артилерійської бригади, про ситуацію на Бахмутському напрямку.

Оксана Продан, радниця голови Асоціації міст України, про правові механізми спрямування громадами грошей на підтримку ЗСУ, про відсутність необхідного законодавства, про кримінальні справи проти громад за підтримку грошами ЗСУ.

Ксенія Оринчак, виконавча директорка Національної асоціації видобувної промисловості, про видобуток солі в Україні, про імпорт солі, про можливі перспективні розробки нових родовищ солі.

Лариса Баль-Прилипко, деканка факультету харчових технологій Нацуніверситету біоресурсів і природокористування, про якість і ціни на сіль, про різні види солі.

Михайло Колісник, професор Київської школи економіки, про прогноз Нацбанку щодо підвищення темпів інфляції у 2024 році, про ціни на харчі.

Ігор Рейтерович, кандидат політичних наук, керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку, про імовірність відставки головнокомандувача Валерія Залужного, про проблеми з комунікаціями влади із суспільством.

Ганна Дерев’янко, виконавча директорка Європейської бізнес-асоціації, про проблеми для бізнесу в разі посилення мобілізації, про погані комунікації держави з бізнесом, про ідею бронювання працівників бізнесами за гроші.

Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії НАНУ, про падіння народжуваності дітей в Україні через війну, про зміни демографічних тенденцій щодо планування сім’ї.

Олег Лісний, віцепрезидент аналітичного центру «Політика», про недосконалість законодавства щодо спрямування грошей громад на ЗСУ, про плани Росії «інтегрувати» окуповані українські території.

Валерій Романенко, провідний науковий співробітник Держмузею авіації НАУ, про відмінності літаків F-16 і F-18, про недоречність самої ідеї використовувати обидва типи літаків.

Василь Пехньо, журналіст, воєнний оглядач, про статистику окупованих ворогом і звільнених ЗСУ територій від Deep State, про реальні підсумки ситуації на фронті за 2023 рік, про питання нестачі боєприпасів для ЗСУ.

Костянтин Денисов, військовослужбовець легіону «Свобода», про ситуацію на Запорізькому відтинку фронту.

Іван Тимочко, голова Ради резервістів Сухопутних військ, про підсумки бойових дій за 2023 рік у звільнених і втрачених квадратних кілометрах української території, про питання нестачі боєприпасів для ЗСУ.

Дмитро Новицький, президент Асоціації водоканалів, про майбутнє двоетапне підвищення цін на послуги водоканалів.

Ірина Чаговець, керівниця Офісу доброчесності НАЗК, про використання держслужбовцями ненормативної лексики, зокрема в соцмережах.

Оксана Скібінська, голова української делегації на «Євробаченні», про подробиці фіналу національного відбору на конкурс.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт було порушено 42 рази (по 10,5 раза на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж подавали інформацію і картинку в 26 випадках. Зокрема, користувалися телеграм-каналами НАЗК, голови Дніпропетровської ОВА Сергія Лисака, голови Полтавської ОВА Пилипа Проніна, голови Харківської ОВА Олега Синєгубова, радника мера Маріуполя Петра Андрющенка, нардепа Данила Гетманцева, губернатора Волгоградської області та ворожого Міністерства оборони. Крім того, скористалися фейсбук-сторінками Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, поліції Херсонської області та Сумської ОВА. Було також «посилання» «відео публікують місцеві пабліки» (причому якісь російські).

Крім того, було 8 узагальнених розмитих псевдопосилань. Так «посилалися» на Генштаб, Повітряні Сили та ще «продавці пишуть». Було 2 абстрактних псевдопосилання: «наскільки мені відомо» (звідки відомо?), «я читала» (де читала?). І 6 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «це констатують і покупці, і продавці», «вінничани кажуть», «як мені відповідали люди», «за словами викладачів університету», «військові кажуть».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 20 разів (по 5 разів на годину). 16 із цих порушень були невідповідностями картинки й тексту в БЗ. Наприклад, ведуча казала про «пошкоджену критичну інфраструктуру Дніпропетровщини», а показували фото сільських хат. Або ж казала про знеструмлення швидкісного трамвая в Кривому Розі та двох котелень, а показували теж поруйновані приватні хати.

4 рази невідповідно «ілюстрували» розмови з гостями.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 44 порушення стандарту (по 11 на годину в середньому). 42 з них були суб’єктивними думками журналістів у новинах, переважно оцінками: «понівечено аграрне підприємство», «з численними пораненнями», «почались важкі дні лікування», «має велику дальність польоту», «попри складнощі в управлінні», «наносять нищівні удари» тощо.

У прямому ввімкненні Ельвіри Бондаренко було два суб’єктивних міркування, «експертне» («Далі, звісно, все уже залежить від цінової політики виробника») і «корисна порада» («Можна зекономити, купивши в більших об’ємах, прикладом мішечки, розфасовані у 5–10 кілограмів, 20 кілограмів, є такі пропозиції, тоді дійсно і ціна дешевша»).

І було чимало зайвих для новин маркерів суб’єктивної думки та посилення уваги: «хочемо зазначити», «скажу», «я шукала», «хочу зазначити і почати з того», «хочу також зазначити», «я знову хочу зауважити», «до речі».

Крім того, одного разу не була авторизована думка ведучої гостьової студії. І було одне безпідставне узагальнення: «вінничани, з якими нам вдалося поспілкуватися, вони всі в один голос кажуть».

Стандарт повноти інформації

Стандарт було порушено 7 разів.

У неновинному прямому ввімкненні кореспондентка ось так казала про ціни на сіль у магазині: «коштує майже 23 гривні» або ж на «Артемсіль» на інтернет-ресурсах: «там вона коштує і 150 гривень, і 500 гривень». Якщо вже на те пішло, то будь-яка ціна визначається за певну кількість товару (це вже якщо не зважати ще й на якість). Тож тут незрозуміло: 23 гривні — це за скільки солі, за кілограм чи, наприклад, за 100 грамів? 500 гривень — це за кілограм чи, може, за 10 кілограмів? Так само і ведуча потім казала: «Середня ціна на сіль — у межах 25–30 гривень». І теж забула сказати, чи це про кілограм.

У двох опитуваннях людей на вулиці не було титрів. У сюжеті не титрували датою бекґраундове відео обміну полоненими 31 січня. Так само в іншому сюжеті не було датоване бекґраундове відео Маріуполя у 2022 році. На бекґраундовому відео акцій протесту у різних містах проти витрат грошей «на бруківку» не було інтершуму. «Безшумні» вийшли акції.

Стандарт доступності подачі інформації

Інфографіка втрат ворога продовжує бути зашвидкою, ведуча не завжди встигала за зміною даних на екрані. І загалом, на кожному слайді цієї інфографіки є по два або по три складних числа, які з’являються на екрані менш ніж на секунду. Встигнути все це сприйняти глядач навряд чи може. Ось, до прикладу, одна з цих картинок:

 

Прочитайте це все за секунду. Може, краще обмежуватися лише окремими змістовними позиціями та подавати їх без поспіху, щоб глядач встигав усе це якісно сприйняти?

Ще ведуча гостьової студії казала: «маленький спойлер». Не всій аудиторії значення цього слова є зрозумілим.

Інші зауваження

Абсолютно незрозуміло, навіщо робити прямі ввімкнення з «одного з продуктових магазинів» у Києві та у Вінниці, щоб розповісти «цінну» інформацію про те, скільки там коштує сіль. Що ця інформація дає аудиторії? Нічого, бо це просто ціни на певний продукт у якомусь окремо взятому магазині, невідомо якому. В інших магазинах ціни можуть бути такими ж або й інакшими. А взагалі витрачати редакційний ресурс на подібні прямі ввімкнення для інформаційного каналу я вважаю кричущим марнотратством. Це ще сяк-так годилося б для розважальної програми, але які вже там розваги в єдиному телемарафоні!

У прямому ввімкненні з Києва було «опитування» на вулиці про те, яку сіль купують кияни, а в прямому ввімкненні з Вінниці — яку сіль купують вінничани. Загалом подібні «опитування» інформаційної цінності не мають, натомість майже обов’язково мають і певний маніпулятивний ефект, бо відповіді випадкових людей складаються в нібито картинку «думки народу» з якогось приводу, що майже завжди не відповідає дійсності. Крім того, конкретно в опитуванні киян про сіль усі шестеро опитаних були жінками середнього віку. Тобто претензія на думку умовних «спитали в киян» тут є марною, бо в Києві живуть люди різного віку і різної статі.

Та й загалом, на моє переконання, присвячувати цілих 22,5 хвилини ефіру темі солі було якось аж геть занадто. Два неновинних прямих ввімкнення, дві студійні розмови з експертками, два опитування людей на вулицях, купа власних рефлексій на тему від ведучих! Це ще хоч якось було б зрозуміло в ранковому шоу мирних часів. Але не в єдиному інформаційному телемарафоні воєнного часу.

І знову, і знову виникає питання: навіщо в гостьовій студії повторювати сюжети, які ось щойно були у випуску новин? У чому тут сенс?

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була дуже слабкою в репортажній частині: було лише 2 репортажних сюжети, не було жодного репортажного прямого ввімкнення (2 ввімкнення були неподієвими, неновинними). У гостьових студіях побувало 6 гостей-ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували 116 разів (це по 29 разів на годину ефіру в середньому). Хоч це і менше, ніж в інших учасників телемарафону, але критично забагато для Суспільного мовника. Найчастіше цього дня порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 44 рази. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 42 рази. Майже дві третини цих порушень були інформацією і відео з телеграм-каналів і соцмереж. Стандарт точності було порушено 20 разів, більшістю з цих порушень були невідповідності картинки й тексту в БЗ. Крім того, було 7 порушень стандарту повноти інформації та 3 порушення стандарту доступності. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «Інтер» (12:00–16:00 3 лютого)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною: кожна ефірна година починалася випуском новин (13–15-хвилинними) і продовжувалася гостьовою студією. Новини вела Анастасія Даугуле, гостьові студії по черзі вели Олександр Васильченко й Олексій Фадєєв.

В ефірі були такі сюжети:

про фортифікаційні роботи на передовій у Донецькій області;

про наслідки ворожих обстрілів Нікополя;

про приїзд до Києва міністерки закордонних справ Канади та глави ОБСЄ;

про весілля тяжкопораненого бійця у шпиталі;

про відновлення електрики в селі Руські Тишки на Харківщині;

про День бабака в Харкові;

про програму безплатного протезування;

про правову колізію з кріобанками загиблих бійців;

про удари українських безпілотників по російських НПЗ;

про утилізацію новорічних ялинок;

про рішення суду ООН за українським позовом до Росії про геноцид;

про кандидата Надєждіна на перевиборах Путіна;

про смартквартири для переселенців на Київщині;

про порятованого хлопця, що провалився під лід на Черкащині;

про виплати на відбудову за програмою «єВідновлення» на Одещині;

про морські перемоги України;

про 79-річного миколаївського волонтера;

про волонтерів, які друкують частини до дронів у Черкасах;

про ветерана-прикордонника з Закарпаття;

про лікування кардіохворих військових на Черкащині.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки ворожих обстрілів Кривого Рогу;

про вартість пального на заправках;

про обстріли Харківщини;

про обстріли на Херсонщині та Миколаївщині;

про обстріли Сумщини.

Гостями ефіру були:

Михайло Радуцький, голова Комітету ВР з питань здоров’я нації, про правову колізію, за якою сперму загиблих бійців з березня належало утилізувати, про те, як парламент планує виправити цю колізію.

Володимир Орлов, перший заступник голови Дніпропетровської ОВА, про ситуацію з відновленням електрики в Кривому Розі після ворожої атаки дронами, про ситуацію з транспортом у Кривому Розі, про ситуацію в Дніпропетровській області загалом, про обстріли Нікопольщини.

Наталія Гусак, голова Національної служби здоров’я, про збільшення кількості хронічних серцево-судинних захворювань українців унаслідок війни, про стратегію НСЗУ з профілактики та лікування цих хвороб з огляду на умови війни, про профілактику інсультів.

Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів Херсона й області, про використання ворогом дронів для убивств цивільних людей, про евакуацію з прифронтових населених пунктів, про гуманітарну ситуацію в області.

Дмитро Плетенчук, речник Військово-морських сил, про значення знищення російського ракетного катера «Івановєц», про те, яким має бути майбутній український військовий флот.

Петро Андрющенко, радник міського голови Маріуполя, про гуманітарну ситуацію в окупованому Маріуполі, про примусову паспортизацію, про підготовку окупантами псевдовиборів на окупованих територіях, про мобілізацію українських громадян після псевдовиборів.

Володимир Фесенко, політолог, про перевибори Путіна і кандидата Надєждіна, про настрої російських виборців, про псевдовибори на окупованих територіях України, про передбачуваність реакцій світу на псевдовибори на окупованих територіях.

Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив», про значення успішних ударів СБУ по нафтопереробних заводах у Росії, про еволюцію українських дронів, про стратегію бомбардувань об’єктів на території Росії, про можливості ворога компенсувати втрати своїх систем ППО.

Ксенія Гедз, адвокаційна координаторка благодійного фонду «Право на захист», про зміни у виплатах вимушеним переселенцям, про процедури подання заяв для продовження виплат у березні, про пошук роботи працездатними ВПО.

Олександр «Привид», командир взводу снайперів «Привиди» Президентської бригади, про ситуацію на фронті під Бахмутом, про тактику ворожих штурмів, про різницю в оснащенні снайперів українських і ворожих, про підготовку снайперів.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 95 разів (це майже по 24 порушення на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали відео та інформацію 13 разів. Зокрема, користувалися телеграм-каналами МОЗу, Херсонської ОВА й анонімних телеграм-каналів «На часі» і «Свої». Цитували віцепрем’єрку Ольгу Стефанішину, міністра оборони Болгарії адвокатку Олену Бабич із фейсбуку. Показували відео зі сторінки Нацполіції в соцмережі. Неодноразово показували відео і фото з ворожих соцмереж.

Найбільше порушень стандарту було узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактів — 29. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні й Військово-морські сили, МОЗ, Полтавську, Миколаївську і Харківську ОВА, Центр нацспротиву і концерн «ДТЕК». Крім того, «посилалися» розмито на Мінфін США, американські ВПС і вороже Міноборони. Всі інші псевдопосилання були ще більш розмитими: «Прага закликає», «в американській армії повідомляють», «за інформацією від військової адміністрації» (невідомо якої), «у самому Харкові вже говорять», «у так званих російських ЗМІ зазначають», «за даними російських медіа», «незалежні російські ЗМІ, посилаючись на власні джерела, кажуть», «українськими ЗМІ поширився», «за даними слідства», «за даними поліції», «за останніми соцопитуваннями».

10 разів робили абстрактні псевдопосилання: «раніше повідомлялося» (мені оце дуже подобається, коли воно якось само собою «повідомляється»), «я бачив відео», «ми знаємо», «я знаю», «просять» (невідомо хто), «зафіксовано» (невідомо ким), «за найоптимістичнішими прогнозами» (невідомо чиїми). А ще всі троє ведучих робили псевдопосилання «за інформацією наших джерел». Тут принаймні слід би було згадувати й те, де саме ці джерела (щоб бодай якось позначити їхню компетентність), та й не завадило б пояснювати, чому ці джерела не можна назвати. Крім того, 17 разів подавали фактичну інформацію взагалі без посилань на джерела.

Чимало було й узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Так «посилалися» на невідомо кого в Одеській ОВА, Івано-Франківському департаменті охорони здоров’я і в російській ЦВК. Усі інші псевдопосилання були повністю розмитими: «знайомі називають», «рятувальники вкотре закликають», «кажуть на біостанції», «посадовці кажуть», «кажуть медики», «поспілкувалися з водіями, вони сказали», «місцеві кажуть», «наголошують посадовці та благодійники», «комунальники розуміють», «хлопці закликають», «українські спецслужби запевняють» тощо. І багато було «посилань» на думки міфологічних «експертів-аналітиків»: «експерти нафтового ринку кажуть», «експерти досить таки оптимістичні в своїх прогнозах і оцінках», «експерти зазначають», «політологи щодо такого оптимізму скептичні», «оцінюються незалежними спостерігачами», «аналітики звертають увагу», «оглядачі називають».

Стандарт точності інформації

Було 29 порушень стандарту (понад 7 порушень на годину). З них 13 були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, про санкції США проти компаній, які допомагали Ірану, «перекривали» відео Білого Дому. Хоча йшлося про Мінфін. Або чомусь про обстріл зерносховища на Полтавщині «перекривали» тим же відео, що й повідомлення про ідентифікацію тіл двох дітей, які загинули внаслідок ворожих обстрілів на Донеччині. Невідповідно «перекривали» повідомлення про відновлення електрики в Кривому Розі. Ведуча казала, що електрику вже відновили, а показували електрогенератори.

Невідповідно «ілюстрували» або «перекривали» всі 5 прямих ввімкнень. Наприклад, ввімкнення з Дніпра «перекривали» не до ладу якимось відео з Кривого Рогу. Яка різниця, що при цьому кореспондентка розповідала про Мирівську і Червоногригорівську громади та про Нікополь. Абиякими архівами «ілюстрували» й розмови з 6 гостями.

Перераховуючи втрати ворога, ведуча казала про «797 РСЗВ», а на інфографіці було 979.

Кореспондентка в прямому ввімкненні казала про ціни на пальне: «найдешевший варіант, який ми побачили сьогодні, це вартість бензину А95-го 53 гривні 50 копійок і така ж сама ціна на дизельне пальне». У цей момент на «ілюстративному» відео показували ціну бензину 41 грн 99 копійок і ціну дизеля 48 грн 49 коп. Це ж вочевидь з якогось глибокого архіву витягли це відео автозаправки. А те, що воно геть не відповідає реальності, редакцію не збентежило.

Дрібниця, звісно, але ведучий гостьової студії в підводці назвав кореспондентку каналу Ярину Марків Мар’яною. Теж дрібниця, однак оглядача Олександра Коваленка ведучий називав Олексієм.

А в сюжеті про перевибори Путіна було таке: «незалежні російські ЗМІ». Це де в природі такі є?

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт традиційно порушували найбільше — 257 разів (це більш як по 64 порушення на годину або ж більш як по одному порушенню на хвилину ефіру в середньому). Майже все це (251) були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Традиційно чимало було суто емоційних оцінок журналістів: «тривають запеклі бої», «окупанти гатили», «ворог гатив», «рясно ворог гатить», «російська армія понівечила», «оговтується», «катастрофічно впливає», «та з острахом вслуховуються в гробову тишу», «довелося побачити жахи війни», «нагадують про жахи війни», «пропагандисти захлинаються від люті», «скандал із кріобанками», «молодята щасливі» тощо.

Ще більше було просто різноманітних оцінок із будь-яких приводів: «значно побільшало роботи», «нечасто використовують», «пожвавився фронт», «потужних обстрілів», «під невпинним вогнем», «значні руйнування», «виконувати завдання швидко і правильно не так просто, як здається», «сильно постраждала», «чимало військовиків», «вдалося здійснити майже неможливе», «нестерпна спека та шум», «є і гарна новина», «попри солідний вік», «велетенський досвід», «це старий, але ефективний засіб», «багато важливих завдань», «активно бурять свердловини», «чіткий термін», «значні матеріальні збитки», «невеличкий рейд», «і це така досить незвична, але позитивна для нас тенденція», «дуже таку цікаву тенденцію», «досить таки оптимістичні», «втрачає чималі гроші», «кілька важливих функцій», «вишикувалися довжелезні черги», «стрімко росте», «суттєво випередив», «мав значні наслідки», «чекає тривала реабілітація», «ідеальний порядок», «це справжня подія», «люди приємно здивовані» та багато подібних.

Траплялися й міркування, найчастіше «експертні» так би мовити: «Тим не менш, перебування на чергуванні ворожих ракетоносіїв свідчить про те, що «Калібри» готові застосовувати, коли саме не можна точно вирахувати» (ведуча Анастасія Даугуле). «В Україні наразі достатньо протезних підприємств» (сюжет Жанни Дутчак). «І вони точно знали, що б’ють по житловому масиву» (пряме ввімкнення Світлани Шекери). «Утім, остаточний вердикт на користь України в цій справі відкриє шлях до подальших позовів проти Росії, зокрема про виплату репарацій» (сюжет Ірини Іванової). «Через це, напевно, і вдалося уникнути жертв» (пряме ввімкнення Марини Михайловської). «Дрони, як ударні, так і розвідувальні, зараз чи не найголовніша бойова одиниця на фронті» (сюжет Станіслава Кухарчука). «Якщо недугу виявити вчасно, то пацієнта легше повернути до повноцінного життя, а тому важливими є регулярні профогляди і уважне ставлення до свого самопочуття» (сюжет Ірини Васюри). «І це суттєво обмежило операційні можливості російського флоту, який дуже вільно почувався в акваторії Криму» (сюжет Ольги Жидецької).

І були маркери суб’єктивної думки та посилення уваги: «що можу сказати», «я зауважу», «разом з тим зазначу», «варто відмітити», «до слова», «до речі».

Крім того, ведучі гостьових студій тричі не авторизували власних міркувань. І було 3 безпідставних узагальнення: «Кривий Ріг, як усі ми знаємо, всі українці, це особливе місто», «точно вся країна досі передивляється відео знищення чергового судна РФ», «військові, інженери, аналітики вкотре здивовані».

Стандарт повноти інформації

Було 8 порушень стандарту (по 2 на годину ефіру).

У прямому ввімкненні кореспондентка розповідала про ворожу атаку дронами по Кривому Рогу і «посилалася» на джерело ось так: «за інформацією від військової адміністрації». Тут геть невідомо, яка саме адміністрація мається на увазі: Криворізька міська, Криворізька районна, а то ще й могла бути й Дніпропетровська обласна.

Не досить було представляти Олександра Сіренка лише як «експерта нафтового ринку», а Володимира Фесенка лише як «політолога». У сюжеті про перевибори Путіна ніяк не представляли ні титром, ні словами експерта Тараса Загороднього.

Архівне відео нині розбомбленого безпілотниками Волгоградського НПЗ не титрували ні датою, ні навіть просто як архівне. Так само — архівний виступ Мєдвєдєва. У сюжеті не титрували датою бекґраундове відео наслідків ракетного обстрілу Одеси в липні 2023 року. У сюжеті про морські перемоги України велику купу архівного відео (наприклад, того ж таки крейсера «Москва») показували без позначень не те що датами (коли показували знищення конкретних російських кораблів), а навіть просто як архівного.

Ще у БЗ про зміни у виплатах вимушеним переселенцям на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 3 порушення. Ведучий жартував: «такий, так би мовити, корпускулярно-хвильовий дуалізм існує». Ну це вже точно не на всю аудиторію гумор. У прямому ввімкненні було: «підтримали цей тренд». Ведучий гостьової студії: «я це сказав у підводці». Суто професійний термін.

Стандарт оперативності

Було 2 порушення стандарту. Цілий сюжет і розмова з нардепом Радуцьким про правову колізію, за якою з березня мали би утилізувати збережену сперму загиблих бійців були геть неоперативними, бо в марафоні цю тему вже висвітлювали й обговорювали більш як тиждень тому. І навіть така неоперативність не дала автору сюжету часу зібрати живі коментарі, всі вони були взяті з телеграм-каналів і соцмереж. Неоперативно також було давати репортаж про приїзд до Києва міністерки закордонних справ Канади та глави ОБСЄ, які відбулися напередодні.

Інші зауваження

Кілька разів таки забули про фемінітиви: «відео РФ, країни-агресора» (титр на всьому ворожому відео на каналі, якого було чимало), «Катерина Загородня, завідувач відділення…» (титр у сюжеті Жанни Дутчак), «Ірина, водій» (титр на синхроні в прямому ввімкненні Олени Логінової), «візиту канадського міністра до України» (у сюжеті Ярини Марків про Мелані Жолі).

Елементи політичного піару

Жодним чином не виправданою була згадка про фракцію «Слуга народу» в розмові з нардепом Михайлом Радуцьким про правову колізію, за якою сперму загиблих бійців з березня належало б утилізувати. Причому тут фракція? Контексту розмови стосувалося лише те, що Радуцький є головою профільного Комітету Верховної Ради. Поза тим фракційну приналежність гостя згадував і ведучий у представленні, і згадувалося це в титрі.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле, яка раніше вела концерти на «Інтері» до 9 травня.

Резюме

Новинна складова проаналізованого ефіру каналу була такою: 6 репортажних сюжетів і 4 прямих ввімкнення (ще одне було нерепортажним). У гостях побувало 3 ньюзмейкери. З сюжетів кращим був репортаж Ігоря Левенка про фортифікаційні роботи на передовій у Донецькій області (оператори Вадим Ревун, Ігор Щепет).

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 394 рази. Це по 98,5 порушення на годину або ж більш як по півтора порушення на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше порушували традиційно стандарт відокремлення фактів від думок, загалом було 257 порушень, майже всі вони були суб’єктивними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 95 разів. Майже дві третини з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності було порушено 29 разів, майже все це була некоректна робота з картинкою, як у новинних матеріалах і прямих ввімкненнях, так і в якості «ілюстрацій» до розмов із гостями. Крім того, 8 разів порушували стандарт повноти інформації, 3 рази стандарт доступності та двічі — стандарт оперативності подачі інформації.

У проаналізованому ефірі каналу був один прояв політичного піару — геть невиправдана контекстом розмови згадка про фракційну приналежність до «Слуги народу» нардепа Михайла Радуцького. Російських пропагандистських наративів не було, натомість новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле.

Телеканал «Ми – Україна» (18:00–22:00 3 лютого)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, наступна година була гостьовою. Новини вели Людмила Добровольська й Олег Панюта, гостьові студії — Марія Скиба і Максим Сікора.

В ефірі були такі сюжети:

про наслідки ворожого обстрілу і бомбардування Херсона;

про затримання грабіжника на Рівненщині;

про бойові дії екіпажів «Бредлі» під Авдіївкою;

про організацію донорського збору крові;

про ситуацію на різних ділянках фронту;

про пропоновані новації в законопроєкті про мобілізацію;

про рішення ЄС про спрямування фінансової допомоги Україні;

про ситуацію з американською допомогою Україні;

про збереження репродуктивних клітин військових;

про зменшення вітчизняного виробництва молока;

про українські удари по території Росії;

про двох військових, яких повернули з російського полону 31 січня;

про бійця, який втратив руки й ноги і пройшов ворожий полон;

про родину харків’ян, які втратили житло внаслідок ракетного удару 23 січня;

про волонтерів, що збирають для фронту дрони.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Ігор Жовква, заступник керівника Офісу президента, про лідерство Німеччини в допомозі Україні, про підготовку угоди з Німеччиною про гарантії безпеки для України, про переговори з Італією про безпекові гарантії, про роль України в загальній системі європейської безпеки, про зміну відносин із Польщею за нового уряду.

Антон Кориневич, посол з особливих доручень МЗС, про підсумки конференції в Лондоні щодо міжнародного трибуналу для Росії, про розслідування злочинів агресії та геноциду.

Ярослав Демченков, заступник міністра енергетики, про ситуацію з енергосистемою в Дніпропетровській області після останніх атак ворога, про відновлення постачання електрики в Кривому Розі.

Арсеній Пушкаренко, заступник голови Комітету ВР з питань зовнішньої політики, про виділення ЄС 50 млрд євро Україні, про початок перевірки відповідності українського законодавства до законодавства ЄС.

Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про плани Росії щодо зміни етнічного складу окупованих територій на півдні України, про підготовку псевдовиборів, про примусову російську паспортизацію, про мілітаризацію окупантами освіти на окупованих територіях, про налагодження окупантами виробництва безпілотників на окупованих територіях, про велику кількість полонених цивільних жителів окупованих територій.

Іларіон Павлюк, речник Міністерства оборони, про законопроєкт про мобілізацію, про норму щодо демобілізації, про різні норми законопроєкту, зокрема про обмеження для ухилянтів, про переваги електронного обліку.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про розстріл у Росії пілота, який обстрілював ракетами Україну, про роботу ворожих диверсійних груп на Сумщині, про знищення російських кораблів, зокрема «Івановця», про враження військових об’єктів у Криму, про імовірність гібридних операцій Росії проти країн Балтії, про знищення російських НПЗ, про ситуацію на Куп’янському напрямку.

Валерій Романенко, провідний науковий співробітник Музею авіації НАУ, про канадські ракети CRV7, про підняття дальності ворожих КАБів, про ураження трьох літаків на ворожому аеродромі у Бельбеку і знищення командного пункту винищувальної авіації, про неспроможність російських засобів РЕБ проти українських дронів, про нарощування Росією випуску ракет.

Андрій Риженко, капітан першого рангу запасу, про значення знищення російського ракетного катера «Івановєц», про можливості відновлення російського флоту, який нищить Україна, про відмінність між радянською і натівською доктринами ведення війни, про розмінування Чорного моря, про співробітництво з безпеки з Туреччиною, Румунією і Болгарією, про малу активність в Чорному морі НАТО як безпекової організації.

Павло Клімкін, міністр закордонних справ у 2014–2019 роках, про перспективи щодо отримання допомоги від США, про підвищення ролі Європи в підтримці України, про підвищення ролі Німеччини в системі європейської безпеки, про консолідацію ЄС у питанні допомоги Україні, про зміни настроїв європейців щодо ймовірності нападу Росії.

Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 70 разів (по 17,5 на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали інформацію і картинку 19 разів. Зокрема, користувалися телеграм-каналами міністра оборони Рустема Умєрова, 47-ї окремої мехбригади, анонімними телеграм-каналами «Труха», «ЭКРД», «Одесса Инфо», «Крымский ветер», ворожими каналами «V1RU», «Город Брянск» і численними неназваними. Були ще «посилання» «пропагандистські телеграм-канали повідомили», «підхопили на багатьох інтернет-ресурсах». Показували відео так і підписане «відео з телеграм-каналів». Використовували відео ДСНС зі сторінки в соцмережі.

Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації було найбільше — 23. Так «посилалися» на Офіс президента, Міноборони, Повітряні сили, Головне управління розвідки, Херсонську ОВА, «міську владу» Мелітополя і «місцеву владу» Кривого Рогу (невідомо, щоправда, яку саме). Крім того, розмито «посилалися» на Міністерство національної оборони Канади, вороже Міноборони. Були «геополітичні посилання» «джерела в Єврораді кажуть», «з джерел у Євросоюзі стало відомо», «у Вашингтоні заговорили». «Посилання» на неназвані медіа: «ряд українських ЗМІ з посиланням на власні джерела повідомили», «російські ЗМІ повідомили». І геть розмиті: «містяни повідомили», «мелітопольці вже бачать», «розказали свідки».

7 разів робили абстрактні псевдопосилання: «стало відомо», «за попередньою інформацією», «за різними оцінками», «ми знаємо», «згідно із даними», «з’явилося і фото». 16 разів подавали інформацію без посилань узагалі, зокрема без будь-якого посилання в сюжеті стверджувалося, що Україна «вже входить у світову трійку лідерів із виробництва безпілотників». Занадто вже відповідальна заява, щоб подавати її без посилань.

Ще було 5 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «розвідники наголошують», «кажуть військові», «воїни розповідають», «люди кажуть»,«місцеві жителі сказали».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 24 рази (по 6 на годину в середньому). Майже все це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ (у 23 випадках). Традиційно невідповідно «перекривали» повідомлення про події на фронті та про наслідки ворожих обстрілів різних областей. Традиційно невідповідно «перекривали» сюжет про ситуацію з допомогою США Україні. Аж до того, що кореспондент казав про Білий Дім, а показували Конгрес. Або ж у повідомленні про вимогу канадської опозиції передати Україні ракети лідером опозиції «виявився» прем’єр країни Джастін Трюдо. Або ще таке питання: от навіщо в повідомленні про те, що законопроєкт про мобілізацію зареєстрований у ВР, показувати занудні архівні загальні плани сесійної зали? Що це взагалі додає змістовно? Геть нічого.

Була одна фактична неточність. Сюжет про спрямування ЄС 50 млрд євро закінчувався твердженням авторки: «саме ЄС від перших днів великої війни став найбільшим донором для України». А наступну підводку ведуча новин починала твердженням: «Але найбільшим донором і грошей, і військового обладнання для нас залишаються Сполучені Штати». Двох «найбільших» усе ж не буває, щось тут редакція наплутала.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Порушень цього стандарту було традиційно найбільше — загалом 256 (це по 64 порушення на годину або ж більш як по одному порушенню на хвилину ефіру в середньому). Більшість із цих порушень також традиційно становили суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій — 249 (тут канал повторив свій попередній «рекорд» за 17 червня минулого року).

Як завжди, були суто емоційні оцінки: «на найгарячіших напрямках», «найгарячіше зараз біля Авдіївки», «оговтується Херсон», «понівечені газогони», «понівечений окупантами», «того пекельного ранку», «жахливу аварію», «найвтішніші кадри», «перемога над смертю», «найстрашніше позаду», «найщемкіші», «трагедія сталася», «в пеклі російського полону», «просто перехоплює горло», «ледь стримує сльози», «неспокійно і дуже тривожно», «знала би, бідолашна», «крики та скандали», «дивом вцілів», «на диво спокійною ця ніч була», «приніс нам усім втішну звістку», «є і приємне», «і ще красівоє» тощо.

Було дуже багато оцінок із будь-яких приводів: «важкі бої», «динамічні бої», «ворог безуспішно суне», «блискучої взаємодії», «чітко в ціль», «зухвалого грабіжника», «нагально необхідні», «а зміни там прописані досить суттєві», «норовливому Орбану», «ситуація найважча», «має проблеми», «проблемна історія», «взірцем стійкості і мужності», «суттєвою підтримкою», «критично важливих», «працює тяжко», «найбільшою інтригою залишається», «активно розвиваються», «активніше застосовують», «стрімко здорожчало», «а в інших регіонах інша біда», «ситуація була дійсно складною», «до благої мети», «вправно маневрує», «фешенебельних готелей», «насправді ж гра не складна», «явище не нове», «триваліший і складніший», «будуть гарні новини» і багато подібних. Як і завше, в ефірі каналу надзвичайно високою є концентрація всіх цих пишномовних і оцінкових «наголосив-зазначив», а також «переконаний-зізнався» тощо.

Траплялися різноманітні міркування журналістів — «експертні» думки, припущення тощо: «Безпілотники вразили установку первинної переробки нафти, без якої завод утратить значну частину виробничої потужності». «Морський бій на Чорному морі Україна впевнено виграє». «Туди прилетіли дрони. Імовірно, це від Служби безпеки України» (ведуча Людмила Добровольська). «Та зрозуміло, що сам процес мобілізації потребує реформи» (сюжет Владислава Паливоди). «Та з математикою в російському міноборони завжди були проблеми». «Чому удари по Криму важливі? Бо півострів — це фактично військова російська база». «А успішна атака дронів — це удар і по військовій логістиці, і по заробітках для ведення війни» (сюжет Дарини Добровольської). «Танцювати навколо Орбана лідери ЄС почали заздалегідь» (сюжет Ганни Грішиної). «Те, що у Білому Домі розуміють нинішню ситуацію та не припинять підтримку, засвідчив візит до Києва Вікторії Нуланд». «Під “сюрпризом для Путіна” Нуланд імовірно мала на увазі далекобійні ракети GLSDB» (сюжет Юрія Гули). Або ще ведуча Добровольська жартувала: «Уже після “від’ємного сплиття” російського крейсера “Москва”» (нагадаю, що лапок на слух не чути, а почуття гумору у глядачів дуже різне).

Були й маркери авторизації та посилення уваги: «я розкажу», «дивіться», «пішли перевіримо», «поїхали».

Ведучі гостьових студій у 6 випадках не авторизували власних міркувань. Було одне безпідставне узагальнення: «ось цю світлину … побачила вся Україна».

Стандарт повноти інформації

Було 23 порушення стандарту (майже по 6 порушень на годину ефіру в середньому).

Не досить було в сюжетах представляти Дениса Поповича лише як «військового оглядача», а Олександра Коваленка лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта».

У сюжеті не титрували датою і навіть як архівне відео понищеного Мощуна у 2022 році. Так само бекґраундове відео наслідків влучання ракети в багатоповерхівку в Харкові 23 січня не титрували ні датою, ні як архівне.

Вже традиційно велику частину порушень стандарту становила або повна відсутність інтершуму на відео в БЗ і сюжетах, або ж підміна інтершуму на музику, яку часом інакше як музичним шумовинням (яке заважає дивитися, якщо чесно) я назвати не можу. Причому часто це шумовиння є навіть на синхронах.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 5 порушень стандарту. Спеціально ж для «аналітичного» сюжету намалювали цілком собі красиву інфографіку, але показували її лише ось так.

 

Малоінформативно вийшло, бо складно на задньому плані роздивитися до ладу. І написи точно не кожен глядач зміг прочитати в такій крупності. А ще використовували англіцизми, значення яких зрозуміле не всій аудиторії: «які меседжі будуть звучати», «освоює різні девайси», «і таких екшенів у кожному місті», «виявилося ще тим квестом».

Стандарт оперативності

Був по суті репортажний сюжет про рішення ЄС щодо виділення фінансової допомоги Україні. Сама ж подія сталася більш як за дві доби до ефіру — 1 лютого.

Інші зауваження

Чесно кажучи, оце постійне в ефірі каналу іронічне «на Росії» усе ж є насправді неграмотним з мовної точки зору. Та й, чесно кажучи, уподібнює нас до росіян, у яких така ж мовна хиба щодо України в усі часи грала роль пропагандистського наративу.

Двічі забули про фемінітиви: «державою-агресором» (ведуча Марія Скиба), «Дзвенислава “Магура”, командир бойової машини» (титр у сюжеті Марини Асмолової).

Елементи політичного піару

Було 7 проявів політичного піару. Тричі в ефірі був класичний «паркетний» матеріал про те, що президент нагородив розвідників. Двічі був класичний «паркет» про те, що президент вручив 30 сертифікатів на квартири військовим і родинам загиблих. У обох випадках єдиним суб’єктом новини був пан президент («президент нагородив», «президент вручив»), і обидва матеріали були БЗ з синхроном лише пана президента. Ще один класичний «паркет» був про відвідини першою леді Оленою Зеленською «однієї з німецьких клінік» (так було в матеріалі), які лікують українців. Показали це також двічі.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була слабкою в репортажній частині — було лише 3 репортажних сюжети, прямих ввімкнень не було. В гостьових студіях побувало 5 ньюзмейкерів. Із сюжетів я би виділив як кращі ґрунтовне дослідження Вікторії Дмитренко і Лесі Боровик про зменшення вітчизняного виробництва молока (оператори Вікторія Гетьман, В’ячеслав Індичанський) і нарис Ірини Антонюк про родину харків’ян, які втратили житло внаслідок ракетного удару 23 січня (оператор Олексій Жучков).

Стандарти журналісти каналу порушували 379 разів (це майже по 95 порушень на годину або ж більш як по півтора порушення на хвилину ефіру в середньому). Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 256 разів. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 70 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Чимало також було використано телеграм-каналів, переважно анонімних, ще й ворожих. Стандарт точності було порушено 24 рази, традиційно майже все це було невідповідністю між картинкою і текстом за кадром у новинних матеріалах. З 23 порушень стандарту повноти інформації переважною більшістю була або повна відсутність інтершуму на відео, або ж заміна її недоречною в новинах музичкою. Крім того, 5 разів порушували стандарт доступності подачі інформації та одного разу — стандарт оперативності.

У проаналізованому ефірі каналу було 7 проявів політичного піару, всі 7 були класичними «паркетними» БЗ+СХ, 5 із них були позитивними згадками президента Володимира Зеленського (нагородження президентом розвідників і вручення президентом сертифікатів на квартири для військових), ще 2 рази показали відвідини першою леді Оленою Зеленською німецької клініки.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «Рада» (8:00–12:00 4 лютого)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для ранкового слота. Щогодини було по два випуски новин (15-хвилинні на початках годин і 3–5-хвилинні «посередині»), решту ефіру займали гостьові студії. Новини вів Андрій Сініцин, гостьові студії вів Вадим Колодійчук, спочатку з Ольгою Нємцевою, згодом — з Ганною Гомонай.

В ефірі були такі сюжети:

про чемпіонат з тайського боксу пам’яті загиблих спортсменів у Полтаві;

про навчання територіальної оборони;

про відновлений після руйнування обстрілами у 2022 році пологовий будинок у Харкові;

про день боротьби з онкозахворюваннями.

Були прямі ввімкнення:

про пожежі на Полтавщині;

про перейменування вулиць у Запоріжжі;

про колонки в Дніпрі.

Гостями ефіру були:

Михайло Цимбалюк, перший заступник голови Комітету ВР з питань соціальної політики та захисту ветеранів, про зміни в умовах виплат держави ВПО.

Дмитро Соломчук, член Комітету ВР з питань аграрної та земельної політики, про погрози польських фермерів знову розпочати блокаду українського кордону, про врожай цього року, про організацію експорту української агропродукції, зокрема залізницею.

Олександр Федієнко, член Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки, про кібервійну з Росією, про кадрові проблеми українського кіберзахисту, про персональну кібергігієну для громадян.

Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів Херсона й області, про відновлення зруйнованого обстрілами, про гуманітарну ситуацію в області.

Сергій Лещенко, радник керівника Офісу президента, про американську допомогу Україні, про європейські пакети допомоги, про підготовку безпекової угоди з Францією.

Ігор Романенко, генерал-лейтенант, засновник благодійного фонду «Закриємо небо України», про посилення системи ППО України, про ураження аеродрому Бельбек.

Олександр Шульга, доктор соціологічних наук, керівник Інституту конфліктології та аналізу Росії, про впливи українських атак по об’єктах в глибині території Росії на настрої росіян, про певну поінформованість російського суспільства про такі атаки по тилу і про втрати росіян на фронті.

Олексій Гетьман, ветеран російсько-української війни, майор запасу, про ситуацію на Куп’янському напрямку, про наступальні дії росіян взимку.

Василь Фурман, доктор економічних наук, про прогноз подорожчання пального, про загальні тенденції зростання цін, про прогнози зростання української економіки, про прогнози щодо обмінного курсу валюти.

Євген Дикий, ветеран АТО, колишній командир штурмової роти батальйону «Айдар», про стан російської ППО з огляду на успішні атаки українських дронів, про еволюцію українських засобів далекого ураження.

Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив», про ситуацію з плацдармом на лівому березі Дніпра, про ситуацію на Запоріжжі, про вдалі українські атаки дронами на території Росії.

Олексій Рябчин, експерт з енергетики та клімату, заступник міністра енергетики у 2019–2020 роках, про наслідки останньої атаки по Кривому Рогу, про питання необхідності підвищення тарифів на електроенергію.

Сергій Ліпко, молодший лейтенант ЗСУ, стендап-комік, про електронний кабінет військовозобов’язаних, про те, що з новел законопроєкту про мобілізацію обговорюють військові, про пропозиції щодо строків служби.

Наталія Артемова, медична директорка Регіонального медцентру родинного здоров’я Дніпропетровської облради, про статистику і профілактику онкологічних захворювань в Україні, про діагностичні заходи медсистеми країни та про державні програми лікування онкозахворювань, про онкологію у дітей.

Родіон Кудряшов, заступник командира 3-ї окремої штурмової бригади, про ставлення військових до новацій, що пропонуються в законопроєкті про мобілізацію, про необхідні строки підготовки бійців.

Крім того, в ефірі був фільм-спецрепортаж Ольги Нємцевої про обмін полоненими.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 68 разів (по 17 на годину ефіру в середньому). З соцмереж і телеграм-каналів брали інформацію та картинку 6 разів. Скористалися телеграм-каналами очільників Дніпропетровської та Харківської ОВА, а ще «посилалися» «російські пабліки повідомляють».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 23. Так «посилалися» на Повітряні Сили, Головне управління розвідки, Держспецзв’язку, МОЗ, Херсонську ОВА та Харківську міськраду. Також на адміністрацію США, Антитерористичну службу Греції та управління лісового господарства Чилі. А ще було «ЗМІ повідомляють».

20 разів робили абстрактні псевдопосилання, такі: «за попередніми даними», «за попередньою інформацією», «багато хто говорить», «обговорюють активно» (невідомо хто), «ми чуємо таку думку» (невідомо чию), «нас втаємничили» (не сказано хто). Крім того, неодноразово в ефірі від різних ведучих звучало «про це повідомляють наші джерела» і «за словами джерел». Абстрактних «джерел» не буває. Анонімні ж джерела слід позначати зовсім інакше. При цьому цікаво, що навіть оці «наші» (себто типу каналу «Рада») «джерела» говорили дослівно те ж саме, що й такі самі абстрактні «джерела» каналу «Ми — Україна» напередодні (дивно, правда?). Ще в 4 випадках редакція подавала факти без будь-яких посилань на джерела.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 15. Зокрема так «посилалися» на думки невідомо кого в Міноборони й у «розвідці», у Запорізькій міськраді та у водоканалі. Все інше було вже геть розмитим: «лікарі та й самі пацієнти запевняють», «новобранці з тероборони кажуть», «деякі експерти називають», «медики радять», «розповідають побратими», «рятувальники закликають».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 33 рази (більш як по 8 порушень на годину). Найчастіше — у 20 випадках — це були невідповідності картинки й тексту в численних БЗ. Просто недоладне використання абияких архівів, щоб якось «перекривати» короткі повідомлення на різні теми.

Двічі невідповідно «перекривали» прямі ввімкнення власних кореспондентів. Не до ладу й «ілюстрували» 6 розмов із гостями. Наприклад, авіаексперт міг говорити про FrankenSAM, а показували Patriot, економічний експерт говорив про перспективи зростання економіки, а показували полиці супермаркетів, нардеп говорив про зміни в умовах виплат ВПО, а показували просто якихось людей на вулицях (певно всі вони там були ВПО) тощо.

Ну і як зазвичай журналісти числа називали цифрами і як завжди неправильно називали десяткові дроби («вартість зросла на 2 і 7 відсотка», 2+7=9 взагалі-то, а йшлося про 2,7, тобто «дві цілих сім десятих»).

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт було порушено 109 разів (більш як по 27 порушень на годину в середньому). Більшість із цих порушень становили суб’єктивні думки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій.

У більшості випадків це були різноманітні оцінки з різних приводів: «на найгарячіших напрямках», «на щастя», «обговорюють активно», «значно зруйновані», «системно знищує», «великі збитки», «робить все, щоб їх швидко задовольнити», «але це лише вершина айсбергу», «нарешті запрацював», «це новий досвід, а ще пам’ять», «був вправним кулеметником», «цифра значно менша», «постійно проводять», «розпізнати онко на ранніх стадіях важко», «наші парки не завжди виглядають охайно», «це питання зараз не на часі», «і з головою поринув у військову справу», «дуже складно пробурити свердловини», «місцева влада не поспішає», «а відтак залишається ризик проблем» тощо. І багато дієслів урочистого стилю чи оцінних.

Були й міркування журналістів: «Його вважали гордістю Чорноморського флоту РФ, оскільки таких катерів було лише три» (ведучий Андрій Сініцин). «Вразили установку первинної переробки нафти. Без неї завод втратить значну частину виробничої потужності» («експертна» думка двох гостьових ведучих у новинному БЗ, причому, що характерно — слово в слово, як на «Ми — Україні», правда, дивно?). «Не тільки перерізається логістика поставок пального для ворожої техніки, а й скорочується наповнення російського бюджету» (ведуча Ольга Нємцева у новинному повідомленні). «Для тих, хто користується пічним та газовим опаленням, необхідно весь опалювальний сезон очищати димоходи від сажі» («корисна порада» в прямому ввімкненні Ганни Ружін). «Здоровий спосіб життя, вчасна вакцинація та регулярні обстеження — це те, що знизить ризик раку» (і «корисна», ще й «експертна» порада в сюжеті Соні Григорчук).

Траплялися маркери авторизації чи посилення уваги: «думаємо» «як ми розуміємо» «до речі».

Ведучі гостьових студій 5 разів не авторизували власних міркувань. У повтореному 5 разів повідомленні велику цитату речника ВМС Плетенчука не було як слід позначено як цитату, відтак два речення звучали як думка ведучого новин.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 16 разів (по 4 на годину).

Гість нардеп Олександр Федієнко розповідав про якийсь законопроєкт 8087 (імовірно, бо він номер законопроєкту сказав не дуже розбірливо). Що це за законопроєкт такий і про що там насправді йдеться, було геть незрозуміло. Але ведучі не поставили гостю уточнювальних запитань. У підсумку не було бекґраунду до незрозумілого поняття — це порушення стандарту повноти, нічого не було зрозуміло — ще й порушення стандарту доступності.

У представленні ведучі називали Ігоря Романенка генерал-лейтенантом, але щоразу забували додавати «у відставці». І в титрі про цю вагому обставину теж редакція забула. А від цього залежить статус гостя (учасник події він чи експерт). Михайла Цимбалюка обидва ведучих представляли як «першого заступника голови Комітету з питань соціальної політики та захисту ветеранів». Не сказали, що йдеться про Комітет Верховної Ради. Прикметно, що так само про це не згадали навіть і в титрі. Так само Олександра Федієнка було представлено ведучими й у титрах як «члена Комітету з нацбезпеки, оборони і розвідки», і так само скрізь забули згадати, що йдеться саме про парламентський комітет. Не досить було також представляти Олександра Коваленка лише як «військово-політичного оглядача».

Ще в 11 випадках у різних БЗ на відео не було інтершуму. Схоже, редакція переймає далеко не кращий з професійної точки зору підхід каналу «Ми — Україна», де інтершуму нема як явища.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 2 порушення. Уже згаданий загадковий законопроєкт, про який говорив гість нардеп Федієнко. І ще ведуча казала: «коли ми підводилися до вас». Це суто професійний термін.

Стандарт оперативності

Стандарт було порушено 8 разів. Усе це були «паркетні» повідомлення про події попередньої доби: відвідини першою леді Оленою Зеленською німецької клініки, вручення президентом Володимиром Зеленським нагород розвідникам, вручення ним же сертифікатів на квартири військовим і відвідини ним же Інституту раку.

Інші зауваження

Редакція давно вже робить абсолютно неновинні (без події) прямі ввімкнення, але цього разу був своєрідний «рекорд». У прямому ввімкненні з Дніпра розповідали про колонки, і з самого початку кореспондентка казала, що оскільки в місті нема проблем з електро- та водопостачанням, тож і колонками містяни особливо не користуються. То до чого взагалі було це пряме ввімкнення?!

Незрозуміло, який інтерес для української аудиторії міг становити якийсь вибух, учинений анархістами у грецьких Афінах? Навіть без постраждалих, лише в будівлі «повилітали вікна». Настільки «важлива» для аудиторії подія, що повідомляли про неї ще й двічі.

Елементи політичного піару

Було 9 проявів політичного піару.

Тричі (причому і в новинах, і в гостьовій студії) показували класичний «паркет» про відвідини президентом Володимиром Зеленським Інституту раку. Навіть стилістика повідомлення була класичною: «Аби підтримати маленьких пацієнтів, їхніх батьків і всіх, хто бореться з жорстокою хворобою, онкологією, приїхав у столичний Національний інститут раку президент Володимир Зеленський». Двічі в новинах був «паркет» про вручення Зеленським нагород розвідникам, ще двічі — «паркет» про вручення президентом військовим сертифікатів на квартири. І було повідомлення про відвідини першою леді Оленою Зеленською німецької клініки. Про все про це повідомляли навіть попри неоперативність, бо всі ці події відбулися за добу до того.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди в проаналізованому ефірі каналу не було, в ефірі працювала токсична ведуча каналу Ольга Нємцева.

Резюме

Новинна складова каналу була слабкою — лише 2 репортажні сюжети й жодного репортажного прямого ввімкнення (усі 3 ввімкнення в ефірі були неподієвими, неновинними). У гостях побувало лише 3 ньюзмейкери.

Стандарти журналісти каналу порушували 236 разів протягом чотирьох годин ефіру (це по 59 порушень на годину або ж майже по одному порушенню на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 109 разів. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 68 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації та суто абстрактних псевдопосилань. 33 рази порушували стандарт точності, у більшості випадків це були невідповідності картинки й тексту за кадром у новинах і в якості «ілюстрацій» до розмов із гостями. З 16 порушень стандарту повноти інформації більшістю була відсутність інтершуму на відео в БЗ. Крім того, 8 разів було порушено стандарт оперативності, 2 рази — стандарт доступності подачі інформації.

У проаналізованому ефірі каналу було 9 проявів політичного піару. Всі вони були класичними «паркетними» матеріалами про: нагородження президентом Володимиром Зеленським розвідників, вручення ним же сертифікатів на квартири військовим і родинам загиблих, відвідини президентом хворих дітей в Інституті раку і відвідини першою леді Оленою Зеленською німецької клініки «Шаріте».

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, гостьові студії вела одна з токсичних ведучих каналу.

Телеканали ICTV та СТБ (14:00–18:00 4 лютого)

Зміст ефіру

Структура ефіру медіагрупи була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними розмовними студіями. Новини вела спочатку Олена Фроляк, згодом — Юлія Сеник, гостьові студії вів Вадим Карп’як.

В ефірі були такі сюжети:

про бої артилеристів 79-ї окремої десантно-штурмової бригади під Новомихайлівкою на Донеччині;

про тренування операторів дронів на Запоріжжі;

про акцію родичів військовополонених у Києві;

про автопробіг за звільнення військовополонених у Миколаєві;

про молитовний сніданок у США на підтримку України;

про лікування поранених бійців у шпиталях Дніпра;

про потреби України в донорській крові;

про оселі у Черкасах від держави для ветеранів війни;

про блокування допомоги Україні в США і про затвердження грошей у ЄС;

про життя у Марганці під ворожими обстрілами;

про історію родини переселенців з Оріхова;

про одеських волонтерів, які виготовляють дрони для фронту;

про прихисток для літніх переселенців у Черкаській області;

про молодшу сержантку військ ППО Вікторію на псевдо «Сомік»;

про бізнес з виробництва екопаперу;

про кінне ранчо в Литвинівці на Київщині, яке пережило окупацію;

про бійця, повернутого з ворожого полону.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Єгор Чернєв, заступник голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки, про перспективи проходження законопроєкту про мобілізацію, про зміни, які були внесені Кабміном за зауваженнями парламентського комітету, про перспективи отримання допомоги від США.

Олександра Устінова, голова Тимчасової спеціальної парламентської комісії з питань моніторингу отримання і використання міжнародної матеріально-технічної допомоги, про перспективи розблокування пакета допомоги від США, про ризики окремого голосування Конгресом за допомогу Ізраїлю, про контроль США за використанням наданої зброї Україні.

Іван Федоров, голова Запорізької ОВА, про свої завдання і пріоритети на новій посаді, про посилення комунікацій і підтримку людей на окупованих територіях.

Юлія Свириденко, перша віцепрем’єр-міністерка, міністерка економіки, про рішення ЄС про надання 50 млрд євро фінансової допомоги Україні, про використання цих грошей, про можливості інвестицій європейських бізнесів в економіку України, про переорієнтацію агросектору на перероблену продукцію з сировинної.

Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про ситуацію на Херсонщині, про тимчасове зменшення обстрілів Херсона і прифронтових населених пунктів, про ліквідацію наслідків обстрілів для інфраструктури.

Галина Майструк, гінекологиня-онкологиня, менеджерка проєкту «Діємо для здоров’я», про профілактику і лікування онкозахворювань, про рекомендації щодо профілактики раку.

Олександр Ябчанка, командир взводу 1-го окремого батальйону «Вовки да Вінчі», про ставлення бійців до мобілізації та рекрутингу, про роботизовану стрілецьку зброю.

Олександр Положинський, військовослужбовець ЗСУ, про ставлення військових до окремих положень законопроєкту про мобілізацію, зокрема про питання демобілізації військових, про мотивації до мобілізації.

Армен Кочарян, начальник відділу Департаменту високотехнологічної меддопомоги та інновацій МОЗ, про вплив війни на статистику онкозахворювань, про профілактику онкозахворювань.

Євген Силкін, помічник командувача Об’єднаних Сил, про подробиці знешкодження ворожих ДРГ на Сумщині, про конкретний бій із ворожою ДРГ напередодні.

Катерина Заботкіна, виконавиця пісень жестовою мовою нацвідбору на «Євробачення», про виконання пісень жестовою мовою.

Крім того, в ефірі був фільм проєкту «Антизомбі» про російську ІПСО щодо літака Іл-76.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 55 разів (майже по 14 разів на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали відео та інформацію 12 разів. Користувалися телеграм-каналами різних підрозділів ЗСУ, Херсонської ОВА і ворожого телеграм-каналу «Сота». Показували фото зі сторінки Донецької облпрокуратури в соцмережі. І «посилалися» «у соцмережах оприлюднили відео» (в російських соцмережах).

14 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання. На Генштаб, Донецьку і Харківську ОВА, «Укренерго», Мінагрополітики й американський Сенат. Було ще більш невизначене псевдопосилання «місцева влада попереджає» (невідомо яка), і геть невизначені: «повідомляють військові», «медики кажуть».

7 разів робили абстрактні псевдопосилання: «така офіційна цифра», «з’явилася інформація», «стало відомо», «як відомо», «за статистикою» (невідомо якою). 9 разів подавали факти без посилань взагалі.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки було 13. Зокрема на невідомо кого в Держприкордонслужбі та в Харківському центрі служби крові. А все решта були геть невизначеними: «кажуть наші військові», «вояки твердять», «волонтери кажуть», «вважають експерти», «місцеві називають», «організатори автопробігу розповідають», «кажуть лікарі», «кажуть українські учасники молитовного сніданку», «кажуть підприємці».

Стандарт точності інформації

Цей стандарт порушували 32 рази (по 8 у середньому на годину). Майже все це були невідповідності картинки й тексту в новинних матеріалах. Традиційно некоректно «перекривали» майже всі повідомлення про бойові дії та про наслідки ворожих обстрілів населених пунктів. Повідомлення про знищення ворожої ДРГ на Сумщині «перекривали» архівним відео якихось навчань. Бо, вибачайте, навряд чи в реальному бою оператор зміг би фронтально знімати, як наступають українські бійці.

Про пропозиції Бельгії щодо вилучення заморожених у Європі російських активів надзвичайно «логічно» було «перекривати» архівним відео рахувальної машинки з доларовою готівкою. Якась дивна логіка була у редакції: ведуча казала, що новопризначений голова Запорізької ОВА Іван Федоров був присутній на нараді у президента у Запоріжжі, а «перекривали» конкретно ці слова архівним відео Федорова на Михайлівському майдані у Києві.

Обидві ведучі новин традиційно казали про «711-й день війни», яка триває вже майже 10 років. І, звісно ж, журналісти числа називали цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найчастіше — 227 разів (це майже по 57 порушень на годину або ж майже по одному порушенню на хвилину ефіру в середньому). Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Як і завжди, були суто емоційні оцінки: «точаться запеклі бої», «з найгарячіших точок», «один із гарячих напрямків», «палають Красногорівка, Георгіївка», «нічний жах загарбника», «влаштують ворогу справжнє пекло», «історії, що приголомшують жорстокістю окупантів», «на щастя, без постраждалих», «стосовно горезвісного пакета», «жорстока війна», «пролунали шокуючі цифри», «бачила чимало горя», «Наталії і сину пощастило», «жахачки окупантів», «гвинтокрилого кровопивцю», «рве душу Ольги на шматки», «чиї історії розривають душу», «найстрашніший напис», «під час страшного теракту», «про жахи», «досі не вірить своєму щастю» тощо.

Оцінки з будь-яких приводів: «важкі бої на фронті», «складною залишається ситуація», «традиційно напружено», «активно застосовує техніку», «дозволяють активно використовувати», «умілими руками бійців», «використовують їх дуже ощадливо», «дуже багато різних модифікацій», «складно просуваються на Заході переговори», «традиційно непокірні угорські чиновники», «через потужні, фактично цілодобові», «впевнено перемагає», «історія незламності», «можна вкрай рідко», «впливова канадська газета», «квітучий бізнес», «безмежної любові до тварин», «небайдужі містяни», «ділків-перевізників», «швидко викрили прикордонники», «минула доба в області була непроста», «довгоочікувана зустріч», «усіма силами намагаються», «нескінченні черги», «історія успіху», «починають творитися екодива», «без зайвої метушні», «вправними рухами», «готують свого карбонового велетня», «вправно нищать», «непросто просуваються і переговори», «легендарного полку», «про найвідважніших українців» і багато подібних. Плюс до цього величезна кількість урочистих і оцінних дієслів на позначення простої дії «сказав». Як совіцька програма «Врємя», вибачайте.

І міркування журналістів — «експертні» оцінки й висновки, припущення, а ще навіть «корисні поради»: «Імовірно, мета росіян — тренування білоруських військових» (ведуча Олена Фроляк). «740 ворожих обстрілів, є тенденція до збільшення, це означає, що у росіян вистачає боєприпасів» (ведуча Олена Фроляк, та й ведуча Юлія Сеник, що називається «в один голос», бо ж так у тексті прописано). «Однак варто пам’ятати, що цільна кров та її компоненти мають термін придатності». «Тож краще спершу записатися у резерв, а йти здавати кров лише тоді, коли потрібна саме ваша група» (сюжет Данила Самсонова). «Це славнозвісний український коптер “Вампір”, що жадає якнайбільше ворожої крові» (сюжет Андрія Почтєва).

Тричі ведучий гостьової студії не авторизував власних міркувань (хоч це й дивно, бо зазвичай гостьові ведучі медіагрупи це роблять доволі акуратно).

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 4 рази.

Геть не досить було представляти Олександру Устінову лише як «народну депутатку». В контексті розмови про блокування американської військової допомоги її компетентність могла би описуватися згадкою про те, що вона є заступницею керівника групи з міжпарламентських зв’язків зі США, або ж що вона є головою Тимчасової спеціальної комісії ВР з питань моніторингу отримання і використання міжнародної матеріально-технічної допомоги (про це, щоправда, ведучий таки згадав, але вже аж у середині розмови).

У сюжеті бекґраундове архівне відео часів АТО не було титроване ні датою (хоча би роком), ні як архівне. Двічі бекґраундове відео знищення ворожого катера «Івановєц» не титрували датою.

Стандарт доступності подачі інформації

Було одне порушення стандарту. Велика кількість складних чисел у комплексі з бюрократичними визначеннями на слух сприймається дуже важко: «Ще донедавна у черзі на власну квартиру було 4 тисячі захисників з інвалідністю внаслідок російської агресії, внутрішньопереміщених учасників бойових дій і членів сімей загиблих. Торік компенсації на житло від держави отримали понад 2600 претендентів з цієї черги. Зокрема, на Черкащині 133 ветерана отримали від Мінветеранів грошову компенсацію, 46 із них уже купили оселі».

Елементи політичного піару

Проявів політичного піару нібито й не було. Хоча трохи підозріло з цієї точки зору виглядали численні повідомлення про поїздку президента Зеленського на фронт і проведену ним нараду в Запоріжжі. Стилістика цих повідомлень була цілком «паркетною». Я не відніс їх до піарівських лише з огляду на важливість самих подій.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи була такою: 5 репортажних сюжетів, прямих ввімкнень не було. У гостьових студіях побувало 4 ньюзмейкери. З сюжетів кращим був репортаж Олега Корнієнка про бої артилеристів 79-ї окремої десантно-штурмової бригади під Новомихайлівкою на Донеччині (оператори Євген Задоя, Захар Комах).

Стандарти журналісти медіагрупи порушували 319 разів (це майже по 80 порушень на годину і майже по півтора порушення на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 227 разів. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 55 разів. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності було порушено 32 рази, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом за кадром у новинах. Крім того, 4 рази порушили стандарт повноти інформації та один раз стандарт доступності. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі медіагрупи цієї доби не було.

Телеканал «1+1» (20:00–21:00 4 лютого і 12:00–15:00 5 лютого*)

* Подібна добірка — через недосконалість графіку роботи каналів по неділях. З ефіру 4 лютого аналізувався тижневик «ТСН тиждень», ще 3 години ефіру каналу додано з наступного дня.

Зміст ефіру

Поза тижневиком (який тривав понад годину) структура ефіру каналу була такою: 30-хвилинні випуски новин чергувалися з 30-хвилинними гостьовими студіями. Тижневик вела Алла Мазур, новини — Соломія Вітвіцька, гостьові студії — Марічка Падалко і Руслан Шаріпов.

В ефірі були такі сюжети:

про бої під Авдіївкою;

про втікачів з країни та про нововведення у роботі прикордонників;

про бої танкістів на Запоріжжі;

про похорон бойового льотчика Андрія Антиховича, який загинув у лютому 2022 року;

про залаштунки національного відбору на «Євробачення»;

про правову колізію, за якою репродуктивні клітини загиблих військових мають знищуватися;

про знищення ворожого ракетного катера «Івановєц»;

про спрямування ЄС 50 млрд євро для України та про політику Орбана і Фіцо щодо України;

два огляди про поточну ситуацію з блокуванням допомоги США Україні;

про дискусійні норми в законопроєкті про мобілізацію;

про ціну на картоплю;

про волонтерський ремонт Магайського інтернату на Буковині;

про пішу ходу ветерана на протезі й милицях для збору грошей для побратимів;

про Ялтинську конференцію;

про тяжко пораненого бійця і його матір, яка зі шпиталю проводить онлайн-уроки для учнів;

про імена, якими українці називають своїх дітей.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Оксана Маркарова, посолка України в США, про перспективи розблокування американської збройової допомоги Україні, про ризики окремого голосування за допомогу Ізраїлю без допомоги Україні, про інші напрямки співпраці України з США.

Єгор Чернєв, заступник голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки, про дискусійні й суперечливі норми нового законопроєкту про мобілізацію, про імовірну скорочену процедуру розгляду законопроєкту і про альтернативні законопроєкти, про питання демобілізації, про штрафні заходи до порушників військового обліку.

Оксана Дмитрієва, народна депутатка, авторка законопроєкту, про врегулювання правової колізії щодо знищення репродуктивних клітин військових в разі їхньої смерті, про інші правові моменти з посмертним батьківством.

Олена Бабич, медіаюристка, про врегулювання правової колізії щодо знищення репродуктивних клітин військових у разі їхньої смерті, про інші правові моменти з посмертним батьківством.

Михайло Самусь, воєнний експерт, про ситуацію під Авдіївкою, про український плацдарм на лівому березі Дніпра, про моменти переваги ворога в живій силі та зброї, про українські контратакувальні дії, про плани Зеленського на заміну головкома Залужного й інших позицій, про кадровий резерв вищих військових, про стратегічну важливість Криму для ворога та дії ЗСУ в напрямку Криму, про знищення пілота російського стратегічного бомбардувальника.

Руслан Халіков, релігієзнавець, засновник проєкту «Релігія у вогні», про злочини окупантів проти священнослужителів і культових споруд різних релігій в Україні, про використання окупантами церков для військових цілей, про зміни настроїв вірян Московського патріархату.

В’ячеслав Ліхачов, експерт Центру громадянських свобод, про злочини окупантів проти священнослужителів і культових споруд різних релігій в Україні, про статус релігійних установ за міжнародним правом, про зміни настроїв вірян Московського патріархату.

«Давид», мінер 205-го батальйону 241-ї бригади ТрО, про бойові дії на Донеччині, про роботу мінерів.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 65 разів (більш як по 16 порушень на годину ефіру в середньому). Із соцмереж і телеграмів брали відео чи інформацію у 12 випадках. Користувалися телеграм-каналами Херсонської ОВА, цитували губернатора ворожої Курської області з його телеграм-каналу, користувалися анонімними телеграм-каналами «Труха» і «chp_sevastopol». Показували фото зі сторінок Нацполіції та ДСНС у соцмережах. Було ще «посилання» «деякі телеграм-канали та політики повідомили».

Було 9 узагальнених розмитих псевдопосилань. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб і Мін’юст. Інші псевдопосилання були ще більш розмитими: «як говорять численні джерела в Республіканській партії», «українські захисники зафіксували», «повідомляють російські пропагандисти», «окупанти заявили».

Абстрактних псевдопосилань було 8: «була новина», «є інформація», «стало відомо», «кажуть», «за статистикою» (невідомо чиєю), «очікується» (невідомо ким), «сприйняли» (невідомо хто). 18 разів наводили факти без будь-яких посилань на джерела.

І 18 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «влада обіцяє», «наголосили спікери», «наші військові експерти говорять», «вважають аналітики», «фахівці вбачають», «юристи кажуть», «прикордонники кажуть», «рідні військових говорять», «кажуть побратими», «військові кореспонденти повідомляли», «кажуть лікарі», «російські історики заявляють» тощо. А ще було ось таке: «нардепи називають законопроєкт цілком робочим» (ну це занадто довільне узагальнення, бо ж де два нардепи — там три різних думки!).

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 36 разів (по 9 порушень на годину). 31 порушення було невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Як і завжди, некоректно «перекривали» майже всі повідомлення про бойові дії та про наслідки ворожих обстрілів різних населених пунктів.

Цитували слова з інтерв’ю Зеленського італійським журналістам, а «перекривали» це фасадом Офісу президента. Або ж у повідомленні йшлося про те, що «президент прокоментував італійським журналістам», а «перекривали» це архівним відео великої пресконференції президента. А ще був повний вінегрет з архівного відео Залужного, Зеленського з Байденом тощо. Це типу намагалися «наклеїти» під слова повідомлення, та все не до ладу. Якимись планами Вашингтона «перекривали» повідомлення про внесення Зеленським до парламенту законопроєктів про продовження воєнного стану і мобілізації. Адмінбудівлями Брюсселя, відео Кремля і готівковими доларами «перекривали» БЗ про план Бельгії щодо конфіскації російських активів.

Цікаво «перекривали» фотографіями повідомлення про затриманих СБУ п’ятьох агентів ФСБ. Ведуча казала про чоловіка — показували жінку, казала про жінку — показували чоловіка. Наче навмисно.

Двічі не до ладу «перекривали» розмови з гостями.

У сюжеті про знищення ворожого ракетного катера «Івановєц» морські дрони авторка називала «БПЛА». А це ж розшифровується як «безпілотний літальний апарат», точно не про морський дрон. І звісно ж журналісти плутали числа з цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 191 порушення стандарту (майже по 48 порушень на годину ефіру в середньому). Суб’єктивні думки журналістів у новинах звучали 163 рази.

Як і завжди це були суто емоційні оцінки: «найгарячішої точки», «гаряче також», «понівечені об’єкти інфраструктури», «понівечено житлові будинки», «тіло понівечене», «прицільно гатили», «по місту вгатили», «цьогорічні скандали», «розгорівся скандал», «опинився в епіцентрі скандалу», «ціни лякають», «було за щастя», «розчулила українців», «так лагідно називає» тощо.

Різноманітні оцінки з будь-яких приводів: «напруженою залишається ситуація», «велика небезпека», «загадкові безпілотники», «танк — снайперська гвинтівка артилерії», «збільшують активність», «активно просувався», «важелезну ношу», «за надзвичайних заходів безпеки», «дорого як ніколи», «про це чудово знали», «помста не забарилася», «раптово зник зв’язок», «величезний пласт», «кипить робота», «тривалу реабілітацію», «тривале лікування», «з таким запалом кинулися голосувати», «тому і торгівля жвавіша», «посадили багато, вродило добре», «минулий урожай теж був нівроку», «пильно слідкують» і подібні.

Траплялися й міркування журналістів: «А цієї весни картопля може здорожчати ще гривень на 10» (сюжет Валентини Доброти). «Цей пункт перекреслює усю логіку закону» (сюжет Ірини Маркевич). «Вороги отримали ще й побажання, як в старому анекдоті, «нехай щастить» (в анонімному, тобто не авторському, огляді тижневика).

Не авторизованих суб’єктивних думок в авторських матеріалах було 26. Це все у тижневику, де журналісти «через раз» авторизують власні думки. Краще, ніж у «Фактах тижня», але все одно забагато неавторизованої «експертизи», а журналісти, навіть в авторських матеріалах, усе ж не є експертами, так що слід позначати власні думки. Приклади: «Надію дає те, що особисто для президента Байдена питання України залишається першочерговим» (сюжет Ольги Кошеленко). «Тож цілком вірогідно, документ на виході може змінитися» (сюжет Ірини Коваленко). «Тож ліквідація “Івановця” — чітко продумана мішень в цій багатокроковій операції і, схоже, теж тільки сходинка до наступної цілі» (сюжет Оксани Радіонової). «Орбан, схоже, теж потрохи розчищає дипломатичний плацдарм для політичного перемир’я, здебільшого все натякає на його короткостроковість» (сюжет Андрія Орляка). «Але “Євробачення” давно вже більше, ніж музика, тут і політика, і скандали» (сюжет Дмитра Фурдака).

Двічі в ефірі було ще одне узагальнення: «“Вовча зграя мріє про одне».

Стандарт повноти інформації

Було 4 порушення. У сюжеті про блокування американської допомоги йшлося: «голова українського кокусу». Поняття, яке потребувало бекґраунду, бо не вся аудиторія його знає.

Не досить було представляти лише як «військових (себто воєнних) експертів» Дмитра Снєгирьова в сюжеті та Михайла Самуся в студії.

Гостя нардепа Єгора Чернєва титрували як «голову постійної делегації в ПА НАТО» і як «народного депутата від фракції “Слуга народу”». Говорили при цьому про законопроєкт про мобілізацію. Тож перераховані в титрі позначення нічого не додавали щодо компетентності гостя саме в обговорюваній темі. Натомість у титрі не було саме того, що цю компетентність позначало — що гість є заступником голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки. Справедливості заради, ведучі якраз представляли пана Чернєва правильно, але завжди є частина аудиторії, яка цього представлення на старті могли не чути (наприклад, ввімкнули марафон уже після нього).

Стандарт доступності подачі інформації

Було 11 порушень стандарту (майже по 3 на годину в середньому).

Мене щиро дивує, коли редакція не враховує наявності в кадрі власних же логотипів і вони перекривають змістовну частину тих чи інших титрових написів у сюжетах, як ось тут:

 

Показувати неадаптовану мапу Deep State нема сенсу, дрібні написи не читаються, до ладу зрозуміти показане не всі глядачі можуть.

І було багато слів, якими не вся аудиторія володіє. Уже згаданий «кокус» без бекґраунду. А ще: «ось реальний скриншот», «не тільки про ці меседжі», «меседж адресований», «натомість у тренді імена традиційні». «що впливає на такі тренди», «нових імен і трендів».

Елементи політичного піару

Жодним чином не була виправдана згадка фракції «Слуга народу» в титрі на гості Єгорі Чернєві в контексті розмови щодо законопроєкту про мобілізацію.

Резюме

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру була такою: 5 репортажних сюжетів і 3 гості-ньюзмейкери в студії. Із сюжетів у тижневику був якісний репортаж Андрія Цаплієнка про бої під Авдіївкою (оператори Ілля Шинкаренко, Сергій Перфілов, Олег Калашников) і спецрепортаж Олександра Загородного про втікачів з країни та про нововведення у роботі прикордонників (оператор Денис Чиж), у поточному ефірі було якісне дослідження Ірини Маркевич і Наталії Нагорної про правову колізію, за якою репродуктивні клітини загиблих військових мали би знищуватися (оператори Аліна Лісова, Андрій Романок, Ігор Сірий).

Стандарти журналісти каналу порушували 307 разів (майже по 77 на годину або ж більш як по одному порушенню на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 191 раз. Найбільше з цих порушень було суб’єктивними думками журналістів у новинах. У авторських матеріалах тижневика було забагато неавторизованих міркувань журналістів. Стандарт достовірності порушували 65 разів, найбільше було фактів, поданих без посилань на джерела, і узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 36 разів, майже все це була некоректна робота з картинкою. Крім того, 11 разів було порушено стандарт доступності подачі інформації, 4 рази — стандарт повноти. Інші стандарти не порушували.

Був один прояв політичного піару — невиправдана контекстом згадка фракційної приналежності нардепа Єгора Чернєва до «Слуги народу».

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

3 лютого

NYT: У НАТО міркують про подальшу долю Альянсу в разі перемоги Трампа на виборах у США.

Росіяни захопили стратегічну ініціативу на всій лінії фронту, — Інститут вивчення війни.

Президент Дуда поставив під сумнів повернення Україною Криму.

Україна повідомила США про рішення звільнити Залужного, — WP.

4 лютого

Усі важливі теми та події були згадані.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку Першого каналу Суспільного була такою: кожна ефірна година починалася випуском новин (хронометражі випусків були різними — від 10 до 17 хвилин), продовжувалася гостьовою студією.

Структура ефіру каналу «Інтер» була звичною: кожна ефірна година починалася випуском новин (13–15-хвилинними) і продовжувалася гостьовою студією.

Структура ефіру каналу «Ми — Україна» була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, наступна година була гостьовою.

Структура ефіру каналу «Рада» була звичною для ранкового слота. Щогодини було по два випуски новин (15-хвилинні на початках годин і 3–5-хвилинні «посередині»), решту ефіру займали гостьові студії.

Структура ефіру каналів ICTV та СТБ була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними розмовними студіями.

4 лютого тижневик тривав понад годину. Структура ефіру каналу 5 лютого «1+1» була такою: 30-хвилинні випуски новин чергувалися з 30-хвилинними гостьовими студіями.

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин ефіру Першого каналу Суспільного була дуже слабкою в репортажній частині: було лише 2 репортажних сюжети, не було жодного репортажного прямого ввімкнення (2 ввімкнення були неподієвими, неновинними). У гостьових студіях побувало 6 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова проаналізованого ефіру каналу «Інтер» була такою: 6 репортажних сюжетів і 4 прямих ввімкнення (ще одне було нерепортажним). У гостях побувало 3 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була слабкою в репортажній частині — було лише 3 репортажних сюжети, прямих ввімкнень не було. В гостьових студіях побувало 5 ньюзмейкерів.

Новинна складова каналу «Рада» була слабкою — лише 2 репортажні сюжети й жодного репортажного прямого ввімкнення (усі 3 ввімкнення в ефірі були неподієвими, неновинними). У гостях побувало лише 3 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: 5 репортажних сюжетів, прямих ввімкнень не було. У гостьових студіях побувало 4 ньюзмейкери.

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була такою: 5 репортажних сюжетів і 3 гості-ньюзмейкери в студії.

Гостьові студії

У гостьових студіях Першого каналу Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувало 24 людини: 6 ньюзмейкерів, 3 речники, одна радниця, 8 експертів, один журналіст і 5 учасників подій.

У гостьових студіях каналу «Інтер» протягом чотирьох годин ефіру побувало 10 людей: 3 ньюзмейкери, 2 речники, один радник, 3 експерти й один учасник подій.

У гостях на каналі «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру побувало 10 людей: 5 ньюзмейкерів, один речник і 4 експерти.

У гостьових студіях каналу «Рада» побувало загалом 15 людей: 3 ньюзмейкери, по одному речнику і раднику, 7 експертів і 3 учасники подій.

У гостьових студіях каналів ICTV та СТБ протягом чотирьох годин ефіру побувало 11 людей: 4 ньюзмейкери, один речник і 6 учасників подій.

У гостьових студіях каналу «1+1» за чотири години ефіру загалом побувало 8 гостей: 3 ньюзмейкери, 4 експерти й один учасник подій.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону (в межах усього ефіру каналів за ці дні) було таким: найбільшим було представництво фракції «Слуга народу», в ефірі побували 10 депутатів владної фракції (Віталій Безгін, Микита Потураєв і В’ячеслав Медяник на Суспільному, Михайло Радуцький на «Інтері», Арсеній Пушкаренко на «Ми — Україна», Дмитро Соломчук і Олександр Федієнко на «Раді», Єгор Чернєв на ICTV та СТБ, той же Єгор Чернєв і Оксана Дмитрієва на «1+1»), члени фракції «Голос» були в ефірі двічі (Наталія Піпа на Суспільному й Олександра Устінова на ICTV та СТБ), фракцію «Батьківщина» двічі представляв Михайло Цимбалюк (на Суспільному та на «Раді») і лише одного разу в ефірі був представник «Європейської солідарності» (Олег Синютка на Суспільному). Як і раніше, представництво різних політичних сил збалансовано було представлено лише в ефірі Першого каналу Суспільного, де всі внутрішньополітичні теми обговорювали одночасно з нардепами як від монобільшості, так і від різних опозиційних фракцій.

Порушення стандартів

Стандарти журналісти Першого каналу Суспільного порушували 116 разів (це по 29 разів на годину ефіру в середньому). Хоч це і менше, ніж в інших учасників телемарафону, але критично забагато для Суспільного мовника. Найчастіше цього дня порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 44 рази. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 42 рази. Майже дві третини цих порушень були інформацією і відео з телеграм-каналів і соцмереж. Стандарт точності було порушено 20 разів, більшістю з цих порушень були невідповідності картинки й тексту в БЗ. Крім того, було 7 порушень стандарту повноти інформації та 3 порушення стандарту доступності. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували протягом чотирьох годин ефіру 394 рази. Це по 98,5 порушення на годину або ж більш як по півтора порушення на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше порушували традиційно стандарт відокремлення фактів від думок, загалом було 257 порушень, майже всі вони були суб’єктивними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 95 разів. Майже дві третини з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності було порушено 29 разів, майже все це була некоректна робота з картинкою, як у новинних матеріалах і прямих ввімкненнях, так і в якості «ілюстрацій» до розмов із гостями. Крім того, 8 разів порушували стандарт повноти інформації, 3 рази стандарт доступності та двічі — стандарт оперативності подачі інформації.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували 379 разів (це майже по 95 порушень на годину або ж більш як по півтора порушення на хвилину ефіру в середньому). Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 256 разів. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 70 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Чимало також було використано телеграм-каналів, переважно анонімних, ще й ворожих. Стандарт точності було порушено 24 рази, традиційно майже все це було невідповідністю між картинкою і текстом за кадром у новинних матеріалах. З 23 порушень стандарту повноти інформації переважною більшістю була або повна відсутність інтершуму на відео, або ж заміна її недоречною в новинах музичкою. Крім того, 5 разів порушували стандарт доступності подачі інформації та одного разу — стандарт оперативності.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували 236 разів протягом чотирьох годин ефіру (це по 59 порушень на годину або ж майже по одному порушенню на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 109 разів. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 68 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації та суто абстрактних псевдопосилань. 33 рази порушували стандарт точності, у більшості випадків це були невідповідності картинки й тексту за кадром у новинах і в якості «ілюстрацій» до розмов із гостями. З 16 порушень стандарту повноти інформації більшістю була відсутність інтершуму на відео в БЗ. Крім того, 8 разів було порушено стандарт оперативності, 2 рази — стандарт доступності подачі інформації.

Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували 319 разів (це майже по 80 порушень на годину і майже по півтора порушення на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 227 разів. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 55 разів. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності було порушено 32 рази, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом за кадром у новинах. Крім того, 4 рази порушили стандарт повноти інформації та один раз стандарт доступності. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «1+1» порушували 307 разів (майже по 77 на годину або ж більш як по одному порушенню на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 191 раз. Найбільше з цих порушень було суб’єктивними думками журналістів у новинах. У авторських матеріалах тижневика було забагато неавторизованих міркувань журналістів. Стандарт достовірності порушували 65 разів, найбільше було фактів, поданих без посилань на джерела, і узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 36 разів, майже все це була некоректна робота з картинкою. Крім того, 11 разів було порушено стандарт доступності подачі інформації, 4 рази — стандарт повноти. Інші стандарти не порушували.

Прояви політичного піару

У проаналізованому ефірі каналу «Інтер» був один прояв політичного піару — геть невиправдана контекстом розмови згадка про фракційну приналежність до «Слуги народу» нардепа Михайла Радуцького.

У проаналізованому ефірі каналу «Ми — Україна» було 7 проявів політичного піару, всі 7 були класичними «паркетними» БЗ+СХ, 5 разів із них були позитивними згадками президента Володимира Зеленського (нагородження президентом розвідників і вручення президентом сертифікатів на квартири для військових), ще 2 рази показали відвідини першою леді Оленою Зеленською німецької клініки.

У проаналізованому ефірі каналу «Рада» було 9 проявів політичного піару. Всі вони були класичними «паркетними» матеріалами про: нагородження президентом Володимиром Зеленським розвідників, вручення ним же сертифікатів на квартири військовим і родинам загиблих, відвідини президентом хворих дітей в Інституті раку і відвідини першою леді Оленою Зеленською німецької клініки «Шаріте».

У проаналізованому ефірі каналу «1+1» був один прояв політичного піару — невиправдана контекстом згадка фракційної приналежності нардепа Єгора Чернєва до «Слуги народу».

Проявів політичного піару у проаналізованих ефірах каналів «Суспільний», ICTV та СТБ, не було.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

У проаналізованому ефірі каналу «Інтер» російських пропагандистських наративів не було, натомість новини вела токсична ведуча каналу.

У проаналізованому ефірі каналу «Рада» російських пропагандистських наративів не було, гостьові студії вела одна з токсичних ведучих каналу.

У проаналізованих ефірах інших каналів російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів не було.

Ігор Куляс, медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер

Скриншот відео: «Факти» ICTV / ютуб

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3152
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду