Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу, яку ми оновили з 2024 року з урахуванням думки телевізійників. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за жовтень — грудень 2023 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

Передмова. Про кримінальну тематику і журналістику

Ці два проаналізованих дні ефіру телемарафону, так уже склалися події, стали дуже наочним свідченням того, як журналісти перестають бути журналістами у висвітленні «резонансних» або «гучних» (як вони самі це полюбляють називати) кримінальних справ. У цих випадках журналісти частини каналів повністю нехтують стандартами балансу думок, відокремлення фактів від думок, точності й повноти інформації. Протягом цих двох днів саме таке у висвітленні останніх двох корупційних справ проти бізнесменів Гринкевича і Мазепи демонстрували повною мірою редакції каналів «Ми — Україна» і «Рада», і частково об’єднана редакція ICTV та СТБ.

Журналісти повністю приймають на віру версію слідства, повідомляють про ці кримінальні справи винятково в межах версії слідства, надають слово винятково представникам правоохоронних органів, не надаючи слова підозрюваним або їхньому захисту. І навіть не згадуючи хоча би, що підозрювані можуть мати позицію й аргументи, відмінні від позиції та аргументів слідства. Адже вони можуть як визнавати свою провину, так і визнавати її лише частково, а можуть і повністю її заперечувати. І при цьому мати цілком переконливі аргументи.

Журналісти повністю копіюють дефініції представників правоохоронних органів: «злочинні оборудки», «організатори злочинного угруповання», «зловмисники», «посібники» тощо. Усе це звучить у журналістських текстах без посилань на правоохоронців, тож тим самим журналісти версію слідства подають своїй аудиторії як доконаний факт. Але ж судом не доведено, що «оборудка» була таки оборудкою, «злочинне угруповання» справді було створене і вчиняло злочини, підозрювані справді є «зловмисниками», а їхні бізнес-партнери справді є «посібниками» у вчиненні злочинів.

У будь-якій кримінальній справі, як у рядовій, так і в «гучній», остаточну крапку ставлять винятково суди після всіх можливих апеляцій. На жаль, новітня українська історія багаторазово вже показувала журналістам, що чимало «гучних» кримінальних справ або згодом розвалювалися в судах, або до судів узагалі не доживали. Але журналісти такою безвідповідальною і непрофесійною своєю роботою вже фіксували у суспільній свідомості «провину в злочинах» згодом не засуджених за ці «злочини» людей. Це також ставить серйозне питання і щодо дотримання професійної етики, яка серед іншого передбачає неупереджене ставлення до обвинувачених. Бо, не виключено, що суд згодом виправдає нині обвинуваченого, але моральна шкода, завдана цій людині такими негативними згадками в медіа, залишиться. До речі, це може в майбутньому стати й підставою для позову цієї людини до редакції. Тож, якщо редакціям не до стандартів і етики, то хоча би слід зважати на питання безпеки.

Подібній роботі журналістів і редакцій, цій сліпій довірі до версій правоохоронців і повному нехтуванню правами підозрюваних, може бути лише два пояснення. Це або суто емоційна упередженість — бо ж кому з нас подобається, якщо хтось, наприклад, краде бюджетні гроші, та ще й у Міноборони, та ще й у стані війни на виживання? Але якщо журналісти через власні емоції геть забувають про стандарти, то це, даруйте, повний і кричущий непрофесіоналізм, на межі дискваліфікації. Можливе й інше пояснення — редакції цілком свідомо подають цю тематику в такий спосіб через цензуру або ж самоцензуру (і не грає тут ролі, чи через перше, чи через друге). Але тоді це зовсім не журналістика, а політичний піар.

І останнє, дуже сумне. У редакцій часом не спрацьовує навіть елементарний інстинкт самозбереження. Бо однобокість і повна довіра до позицій влади й правоохоронців так само виявляє себе навіть у висвітленні тематики злочинів проти колег-журналістів. Як це було у проаналізованому ефірі каналу «Ми — Україна» з висвітленням теми реакцій влади та правоохоронців на злочин проти журналістів-розслідувачів Bihus.Info. І «забуті» каналом останні злочини проти інших редакцій і журналістів. Питання до редакції: чи хто з колег публічно встане після цього на ваш захист, якщо, не дай боже, завтра за вашу роботу переслідуватимуть вас? Хоча, звісно, встануть – ті, хто працював і працює за стандартами професії.

Телеканал «Ми — Україна» (8:00–12:00 18 січня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною для ранкового слота: до 10-ї ранку кожної години було по два 10-хвилинних випуски новин (на початках годин і на 30-х хвилинах), решту часу займали гостьові студії. З 11-ї години починалися новинами, продовжувалися гостьовими. Новини вели спочатку Ігор Пупков, згодом — Марина Кухар. Гостьові студії спочатку вели Олена Чабак і Костянтин Лінчевський, згодом — Марія Скиба та Максим Сікора.

В ефірі були такі сюжети:

про наслідки ворожих обстрілів Херсона;

про наслідки влучання уламків збитої ракети в селі на Кіровоградщині;

про войовничість авторитарних режимів;

про рекрутинг до війська через платформи пошуку роботи;

про роботу «Армії відновлення» на Київщині;

про підвищення пенсій;

про підсумки виборів на Тайвані;

про бої на різних ділянках фронту;

про імовірності нападу Росії на інші країни НАТО;

про укриття з картинами у Кривому Розі;

про дівчинку з пересадженим серцем.

Були два прямих ввімкнення про наслідки ракетної атаки по Чугуєву.

Гостями ефіру були:

Олексій Леонов, член Комітету ВР з питань фінансів та митної політики, про спільний контроль на залізниці українських та молдовських митників у Кучургані, про підсумки роботи митниці у 2023 році, про узгодження Митного кодексу з законодавством ЄС.

Роман Лозинський, народний депутат, військовослужбовець, про мобілізацію ресурсів понад мобілізацію людей, про необхідність консолідації керівників держави й опозиції.

Ігор Терехов, міський голова Харкова, про ліквідацію наслідків ракетного обстрілу міста 16 січня, про стан поранених, про відселення людей з аварійних будинків, про роботу енергоінфраструктури міста, про роботу метрошколи.

Микола Сольський, міністр аграрної політики та продовольства, про роботу морського коридора з експорту української агропродукції, про ситуацію з блокуванням транзиту української агропродукції через румунські кордони, про перебіг земельної реформи.

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я, про старт проєкту мобільних аптечних пунктів за програмою «Доступні ліки» для населених пунктів, де нема аптек, про доставку ліків «Укрпоштою».

Євгенія Кравчук, заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, про позицію Комітету у справі про стеження за журналістами Bihus.Info.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Володимир Фітьо, речник командування Сухопутних Військ, про бої на Куп’янському і Лиманському напрямках, про використання ворогом «шахедів» по передових позиціях ЗСУ, про фортифікаційні роботи українського війська і ворогів.

Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони півдня, про оперативну ситуацію, про ворожу нічну атаку дронами по південних областях, про ситуацію на лінії фронту на півдні, про розширення українського плацдарму на лівому березі Дніпра.

Олександр Штупун, речник Сил оборони Таврійського напрямку, про ситуацію під Авдіївкою, про евакуацію людей із міста, про резерви ворога на напрямку, про ситуацію на Запорізькому напрямку.

Петро Андрющенко, радник міського голови Маріуполя, про епідемію ГРВІ в окупованому місті, про проблеми містян з опаленням, про блокування росіянами гуманітарної допомоги жителям міста, про варіанти виходу з окупованого Маріуполя, про завезення окупантами мігрантів до Маріуполя.

Тетяни Сап’ян, радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань, про справу бізнесмена Гринкевича, про ще одну підозру бізнесмену і ще чотирьом причетним, про перебіг справи про авіакатастрофу гелікоптера з керівництвом МВС у Броварах.

Сергій Грабський, полковник запасу, воєнний експерт, про військові спроможності ворога вести наступальні дії на різних ділянках фронту, про питання різної підтримки України різними західними партнерами, про ситуацію на Бахмутському напрямку, про використання росіянами «шахедів» по передових позиціях ЗСУ, про створення в Україні гібридної зброї, де об’єднана радянська техніка і західні боєприпаси.

Сергій Кузан, голова Українського центру безпеки та співпраці, про політику Ірану щодо російсько-української війни, про активізацію збройової допомоги від Франції, про провідну роль Великої Британії в допомозі Україні, про значення нарощування Україною власного виробництва зброї й техніки, про майбутній саміт НАТО.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт достовірності журналісти каналу порушували 101 раз (більш як по 25 порушень на годину ефіру в середньому). З інтернету брали інформацію і відео 3 рази. Скористалися відео зі сторінок в соцмережах різних підрозділів і Сумської ДСНС. Було «посилання» «відео з камер спостереження публікують місцеві телеграм-канали» (московські).

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 33. Так «посилалися» на Генштаб, Повітряні Сили, Міноборони, Мінсоцполітики, Держприкордонслужбу, Держмитслужбу, Херсонську ОВА, міськраду Чугуєва. Було два геть розмитих: «про це повідомляє місцева влада» (харківська якась, але невідомо яка), «це інформація військових адміністрацій». Були «геополітичні» псевдопосилання: «назвали у Білому Домі», «у НАТО заявили», «Китай уже назвав», «Пекін повторив і нагадав». І було «кажуть сусіди».

Абстрактних псевдопосилань було 11: «відомо», «знаємо», «ми знаємо», «нам розповіли», «є такі думки» (невідомо чиї), «називають» (невідомо хто). Найбільше з порушень, цілих 35, були повідомленнями фактів без будь-яких посилань на джерела.

Крім того, було 19 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Усі вони були геть розмитими: «люди кажуть», «лікарі кажуть», «кажуть розвідники», «селяни кажуть», «кажуть самі воркхантери», «впевнені в Кишиневі». І надзвичайно багато було псевдопосилань на думки невідомих «експертів». Був навіть «рекордний» урожай цих «думок» у «експертному» сюжеті про імовірності нападу Росії на європейські країни НАТО — там було цілих 5 «посилань» «кажуть експерти», але навіть цього видалося замало, то ще й було два «посилання» «впевнені міжнародні оглядачі».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 32 рази. 31 з них було невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно некоректно «перекривали» всі повідомлення про бої на різних ділянках фронту і про наслідки ворожих обстрілів прифронтових міст і сіл. А ще більше матеріалів «перекривали» абиякими архівами й усе не до ладу. Про зустріч Байдена з лідерами Конгресу «перекривали» архівом якогось виступу Байдена перед Конгресом. Розповідали про французькі САУ «Саеsar», а «перекривали» відео звичайних гармат. Допотопними архівами «перекривали» повідомлення про потужності нинішнього морського коридору. Ще тими самими (два червоних КАМАЗи тому доказом), якими «перекривали» повідомлення ще у 2022 році. І, до речі, навіть «архів» не написали. І, звісно ж, абичим (що нашкребли в архіві) «перекривали» безрозмірні тексти у псевдоекспертних сюжетах, яких на каналі продукують чимало.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт порушували традиційно найбільше — 168 разів (це по 42 порушення в середньому на годину). 157 із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах.

Суто емоційних оцінок цього дня було небагато: «один з найгарячіших на фронті», «на щастя, не постраждали», «веде його всі ці роки кривавими стежками», «роковини трагедії», «відреагував на скандали».

Набагато більше було просто оцінок із різноманітних приводів: «категорично відмовляються», «зі зруйнованого, але незламного села», «після невеликого затишшя», «почав активний наступ», «почали активно укріплювати», «чутно гучні вибухи», «гучна ніч була», «руйнування масштабні», «зациклені на небезпеці», «відвертий прихильник», «креативного бомбосховища», «багато людей», «складної операції», «успішно прооперували», «величезний жмут», «вулиця немов бджолиний вулик», «глибоко під землею», «найпопулярніші спеціальності», «опанувала швидко», «вправно орудує», «у велетенську білосніжну сітку», «філігранно працює» тощо.

Різні міркування — переважно «експертні» думки й припущення : «Побрязкати зброєю, посипати погрозами та тримати в напрузі сусідів — саме такий тренд авторитарних режимів і диктатур» (ведуча Олена Чабак у підводці до сюжету). «Імовірно, корабель було підбито під час атаки морських дронів» (ведуча Марина Кухар). «Утім, саме його позиція і такий вибір населення технологічного острова може викликати напругу в Тайванській протоці, адже Китай прагне до об’єднання територій» (ведуча Марія Скиба в підводці до сюжету). «Права людини в авторитарних та тоталітарних суспільствах не значать нічого, головне — система і лідер, який її очолює». «Коли вже розуміють проблему, приймають її і починають вирішувати, як от зараз після активізації агресії різних недемократичних режимів, західний світ значно пожвавив процеси озброєння і підготовки власного суспільства» (сюжет Ганни Брикової). «Зараз Росії потрібна пауза, щоб покращити своє тактичне положення, тому наші військові не стоять у глухій обороні і постійно проводять контрнаступальні операції» (сюжет Людмили Гаврилюк).

Були маркери авторизації й посилення уваги: «хочу наголосити», «до речі», «ба більше».

Натомість у 9 випадках ведучі гостьових студій не авторизували власні суб’єктивні думки. Було одне узагальнення: «і всі вони готові працювати аж до перемоги».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 30 разів (це по 7,5 раза на годину ефіру в середньому).

У великому блоці, присвяченому питанням останніх атак на журналістів, згадували лише злочин проти «Bihus.info». У контексті цієї теми обов’язково слід було також згадати напад на житло Юрія Ніколова. І про попередні інформаційні атаки на «Детектор медіа», «Українську правду», «Дзеркало тижня», «Новое время», «Цензор», «Бабель», «Лігу», «Еспресо». Нічого цього ведучі не згадали. Не згадали у бекграунді і про заяву «Медіаруху». Як не сказали й про зволікання влади з реакцією (навіть якщо не брати попередні інформаційні атаки, які залишилися без реакції влади взагалі, напад на житло Ніколова стався ще вранці 15 січня, а Bihus.info виступив із заявою про стеження ще в обід 16 січня. СБУ відреагувала лише на останній інцидент і лише після обіду 17-го, президент відреагував лише надвечір цього дня).

Ведучий казав: «FrankenSAM» я маю на увазі». Це вже точно потребувало бекграундового пояснення, бо точно далеко не вся аудиторія знає, що це таке. Заодно це і порушення стандарту доступності.

Обидва ведучих представляли Сергія Грабського як «полковника», але забули при цьому згадати, що він полковник запасу. Так само було і в титрі. А від цього уточнення залежить статус гостя — експерт він чи учасник подій. Не досить було в сюжетах представляти Івана Ступака лише як «воєнного експерта», Ігоря Рейтеровича — як «політолога». Не досить було представляти у двох різних сюжетах Руслана Осипенка як «дипломата, експерта-міжнародника». Вже хоча б тому, що незрозуміло, якщо він чинний дипломат, то в якій позиції, і тоді він не експерт, а якщо він колишній дипломат, то про це слід було писати в титрі та пояснити його дипломатичний досвід певною його дипломатичною посадою в минулому.

У БЗ про стан поранених ракетною атакою по Харкову 16 січня не було цією датою позначено бекграундове відео. Не було титру дати на бекграундовому архівному відео авіатрощі в Броварах.

У 20 різних матеріалах — БЗ і сюжетах — на відео не було інтершуму.

Стандарт балансу думок

Було два грубих порушення стандарту. Традиційно вже для марафону говорили з радницею ДБР Тетяною Сап’ян про кримінальну справу бізнесмена Ігоря Гринкевича і Міноборони винятково з позицій слідства, позиція підозрюваних жодним чином представлена не була.

Тему реакцій влади на стеження за журналістами «Bihus.info» в ефірному блоці каналу висвітлювали загалом повністю однобоко, винятково з позицій влади. Не запросили до ефіру самих журналістів, представників ключового в темі Комітету ВР — з питань свободи слова, обмежилися лише коментарями народної депутатки від «Слуги народу» Євгенією Кравчук і синхроном президента Зеленського.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 9 порушень стандарту.

Ось така мапа бойових дій точно ні про що не розказує глядачу.

Абсолютно неправильно показувати інфографіку Генштабу щодо ворожих втрат, бо вона геть неадаптована для перегляду по телевізору і прочитати щось дрібними шрифтами глядач не може.

Ведучий казав: «є вже, як модно казати, успішні кейси». Тут він начебто й просто іронізував, але ж від іронії глядачам, які не використовують це слово, не стає зрозумілішим його значення. Ведуча казала: «саме такий тренд». У сюжеті було: «у парадигмі того ж НАТО». В іншому сюжеті було: «кажуть самі воркхантери» і«співпрацю з цивільними джоб-сайтами». А як бути глядачам, які англійської не знають? І вже згадане «FrankenSAM» без бекграунду.

Експерт Сергій Кузан у розмові постійно вживав термін «проксі». От уже точно більшість аудиторії точного значення цього терміну не знає. Ведучі ж термін для глядачів не уточнили.

Етичні порушення

Однобічне висвітлення новин у справі бізнесмена Ігоря Гринкевича не відповідає етичному принципу неупередженості до обвинувачених.

Інші зауваження

На каналі продовжують підкладати музичку на сюжетах, що є неправильним із будь-якої точки зору. Особливо ж зайвою є ця музичка на синхронах, заважає слухати думку.

Ведучі каналу, схоже, принципово на прощання не анонсують своїх наступних колег із Суспільного.

Тричі забували про фемінітиви: «Аліна Гриценко, головний консультант…» (титр у сюжеті Ганни Брикової), «Інна Гнатченко, консультант…» (титр у сюжеті Дарини Цисарук), «Наталія Гуменюк, це полковник» (ведуча Марія Скиба і в титрі на гості).

Елементи політичного піару

Проявом політичного піару цілком слід вважати однобічне, незбалансоване і критично неповне висвітлення теми реакції влади на факт стеження за журналістами «Bihus.info». В межах теми були лише синхрон президента Зеленського з цього приводу, повідомлення про відкриття справи СБУ і в гості запросили лише представницю монобільшості Євгенію Кравчук. Яка, з «навідного» запитання ведучих, озвучувала й обґрунтовувала тезу про те, що за журналістами стежили не представники спецслужб. Логічним було запросити до ефіру колег із «Bihus.info», цього зроблено не було. Логічним було також запросити голову чи хоча би когось із членів Комітету ВР з питань свободи слова, цього зроблено не було. Крім того, не було наведено повноцінного бекграунду, не згадували про факт нападу на житло журналіста Ніколова, не згадували інформаційні атаки на ряд масмедіа з боку телеграм-каналів, які працюють в інтересах Офісу президента.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 2 репортажних сюжети та 2 прямих ввімкнення. У гостях побувало 6 ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували 343 рази (це майже по 86 порушень на годину або майже по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому). Найбільше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 168 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 101 раз. Найбільше було фактичної інформації без посилань на джерела й узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела. Стандарт точності було порушено 32 рази, майже все це було невідповідне поєднання картинки й тексту в новинних матеріалах. 30 разів порушували стандарт повноти інформації, найбільше порушень було пов’язано з відсутністю інтершуму на відео (це вже давно є своєрідною «візитівкою» каналу). Крім того, 9 разів порушували стандарт доступності подачі інформації та було 2 грубих порушення стандарту балансу думок. І було грубе порушення етичного принципу неупередженості до обвинувачених.

Був один прояв політичного піару — однобічне, незбалансоване і критично неповне висвітлення теми реакції влади на факт стеження за журналістами «Bihus.info». Обмежились лише офіційними версіями та коментарем представниці монобільшості Євгенії Кравчук, хоча стандарт балансу думок однозначно потребував запрошення до ефіру журналістів «Bihus.info» і представників Комітету ВР з питань свободи слова. Крім того, не було наведено повноцінного бекграунду всіх останніх атак на журналістів і медіа.

Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Перший канал Суспільного (14:00–18:00 18 січня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для денного слота: кожна ефірна година починалася з випусків новин (15-хвилинні, а о 15-й годині був 30-хвилинний). Новини вів спочатку Дмитро Грінченко, згодом — Майя Підгородецька, гостьові студії вели спочатку Інна Москвіна з Анатолієм Єремою, згодом — Ганна Чередниченко з Андрієм Діхтяренком.

В ефірі були такі сюжети:

про ворожі обстріли Курахового на Донеччині;

про вишкіл мобільних бригад зі збиття дронів на Сумщині;

про наслідки ворожого обстрілу Чугуєва;

про засідання міністрів оборони Ради Україна — НАТО;

про вишкіл антидиверсійних груп на Чернігівщині;

про наслідки ворожих обстрілів Херсона;

про будівництво укріплень на кордонах у Чернігівській області;

про «український сніданок» у Давосі на Всесвітньому економічному форумі;

про загиблих в авіатрощі керівників МВС;

про волонтерів із Прикарпаття, які збирають для земляків на фронті дрони;

про бійця, який повернувся з полону за останнім обміном;

про порятованого на Дніпропетровщині лебедя.

Були прямі ввімкнення:

три ввімкнення про суд з обрання запобіжного заходу у справі бізнесмена Гринкевича;

про засідання Ради Україна — НАТО;

про вшанування пам’яті загиблих на роковини авіатрощі в Броварах;

про зустріч Байдена з конгресовими лідерами щодо розблокування допомоги Україні.

Гостями ефіру були:

Ярослав Юрчишин, голова Комітету ВР з питань свободи слова, про ситуацію з розслідуванням стеження за журналістами «Bihus.info», про реакцію влади, про те, що по Ніколову справ не було, про політичні оцінки ситуації.

Євгенія Кравчук, заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, про ситуацію з розслідуванням стеження за журналістами «Bihus.info», про позицію Комітету, про аргументи, що це не спецслужби (на думку гості).

Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів Куп’янська, Чугуєва і Малого Бурлука, про відновлення ворогом активних штурмових дій на Харківщині, про хід обов’язкової евакуації з прифронтових населених пунктів області, про перші пересувні аптеки в області.

Юлія Жовтяк, директорка Державного центру зайнятості, про працевлаштування безробітних до структур Міноборони, про взаємодію служби з порталами пошуку роботи, про популярні вакансії та збільшення кількості робочих місць.

Олександр Штупун, речник Сил оборони Таврійського напрямку, про авіаудари по місту Оріхову, про ситуацію на різних ділянках напрямку, про добові втрати ворога.

Олексій Барановський, радник з комунікацій Легіону «Свобода Росії», про заворушення в Башкортостані, про настрої людей в Росії.

Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони півдня, про бойові дії на південних напрямках фронту, про атаки ворога дронами по прифронтових населених пунктах Херсонщини, про ситуацію з ракетоносіями в Чорному морі.

Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій Держбюро розслідувань, про обрання запобіжних заходів підозрюваним у справі бізнесмена Гринкевича, про інші кримінальні провадження проти Гринкевича, про розшук сина Гринкевича.

Богдана Ярова, радниця міністра оборони, про участь Міноборони у справі бізнесмена Гринкевича як потерпілої сторони, про історію контрактів Міноборони з компанією Гринкевича.

Тетяна Козаченко, адвокатка, про різні правові колізії договорів довічного утримання.

Владислав Селезньов, речник Генштабу в 2014–2017 роках, про активізацію авіаційних ударів на фронті, про мотиви використання ворогом «шахедів» по позиціях ЗСУ, про створення фортифікацій на фронті, про першу вдалу атаку по Ленінградській області.

Валерій Романенко, провідний науковий співробітник Державного музею авіації, про використання українськими військовими гібридної зброї «FrankenSAM», про значення німецьких ракет Taurus для ЗСУ, про французькі ракети Scalp.

Наталія Птуха, синоптикиня Українського гідрометцентру, про постійні різкі зміни погоди, про прогноз на найближчі дні.

Дмитро Левусь, політолог-міжнародник аналітичного центру «Об’єднана Україна», про підсумки переговорів Байдена з лідерами Конгресу, про розблокування допомоги Україні від ЄС.

Максим Несвітайлов, політолог, експерт-міжнародник, про відсутність на Раді міністрів оборони Україна — НАТО Валерія Залужного, про перспективи розблокування фінансової підтримки України США, про невдале голосування Бундестагу щодо надання Україні ракет Taurus, про активізацію збройової допомоги від Франції.

Ілона Сологуб, наукова редакторка «Вокс Україна», про настрої українських біженців щодо повернення в Україну.

Олексій Гетьман, майор запасу, воєнний експерт, про використання ворогом «шахедів» по позиціях ЗСУ на фронті, про вдосконалення ворогом дронів.

Аліса Юрченко, редакторка «Bihus.info», про стеження за журналістами видання, про перші дії СБУ з розслідування цього злочину, про зареєстровану Нацполіцією кримінальну справу, про власне розслідування видання.

Євген Мироненко, керівник патронатної служби МВС, про перші версії на місці авіатрощі в 2023, про те, як відновлювали роботу міністерства.

Юлія Мироненко, координаторка інженерного онлайн-курсу «Народний FPV дрон», про кустарне виробництво дронів для армії.

Зоряна Дибовська і Софія Лешишак, учасниці гурту «Yagody», про участь у нацвідборі до «Євробачення».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували найбільше — загалом 44 рази (по 11 порушень на годину в середньому). У 24 випадках брали інформацію з телеграм-каналів і соцмереж. Зокрема, скористалися телеграм-каналами ДСНС, Держприкордонслужби, Сумської і Херсонської ОВА, Харківської облпрокуратури, голови Харківської ОВА Олега Синєгубова, голови Запорізької ОВА Юрія Малашка, голови Херсонської МВА Романа Мрочка. Подавали інформацію з телеграм-каналу ворожого Міноборони та каналу «Одного разу в Башкирії». Було також «посилання» «я зараз відкрив телеграм-канал “Лачен”» (що воно за таке?), там прямо пишуть». І було «посилання» «водночас російські телеграм-канали, як написало “Громадське”, повідомили». Таке «гібридне» псевдопосилання насправді нічого не додає до достовірності, бо нема жодної різниці, чи невідомі, та ще й російські, телеграм-канали почитали журналісти редакції Суспільного чи журналісти редакції «Громадського». Самі ворожі телеграм-канали як «першоджерело» є за визначенням недостовірними. Крім того, користувалися фейсбуком МВС, Місії України при НАТО, народного депутата Єгора Чернєва і віцепрем’єр-міністра Михайла Федорова. Загалом же виходять не новини, а якийсь суцільний переказ телеграм-каналів і фейсбук-сторінок.

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 13. Так «посилалися» на ДБР, пресслужбу МОЗ, Сумську і Херсонську ОВА, Харківську облпрокуратуру. І було два геть розмитих «посилання» на ворожі пропагандистські видання: «повідомляють російські медіа», «за інформацією місцевих засобів масової інформації» (Башкортостан). Щодо останнього — навряд чи російські пропагандистські видання коректно називати «засобами масової інформації» («засобами масової дезінформації» було би точніше, на мою думку).

Ще у 7 випадках робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «протестувальники сказали», «кажуть односельці», «аналітики в Брюсселі кажуть», «волонтери розповідають», «пояснюють у держслужбі» (зайнятості).

Стандарт точності інформації

Було 16 порушень стандарту (по 4 на годину). 11 разів невідповідно «перекривали» різні повідомлення, переважно архівним відео та все не до ладу. Наприклад, повідомлення про черговий звіт Інституту вивчення війни «перекривали» допотопною архівною картинкою «шахедів», найпершою, яка ще у 2022 році з’явилася в телемарафоні. Або от навіщо повідомлення про заяву Білого Дому після спілкування Байдена з лідерами Конгресу «перекривати» архівним відео Капітолія?

Так само геть не до ладу було «перекривати» пряме ввімкнення з-під суду, де мали обирати запобіжний захід у справі бізнесмена Гринкевича, показували відео його затримання, а кореспондентка розповідала про фабулу самої кримінальної справи. Краєвидами й архівами «ілюстрували» також пряме ввімкнення з Вашингтона. І двічі не до ладу «ілюстрували» розмови з гостями.

Ще традиційно ведучий числа називав цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 32 рази (по 8 разів на годину в середньому). Усе це були суб’єктивні думки, переважно оцінки, журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій на кшталт: «занапастили екіпаж», «від цих оборудок».

У прямому ввімкненні Нікіти Галки було припущення: «Ймовірно, що цей дитячий садочок буде відновлено». І ще були маркери суб’єктивних думок: «скажу», «я так розумію», «як я вже зазначила».

Стандарт повноти інформації

Було 3 порушення. Не досить було представляти Максима Несвітайлова лише як «політолога, експерта-міжнародника». Чомусь взагалі не титрували двох гостей — учасниць нацвідбору до «Євробачення».

У бекграундовому сюжеті про загиблих в авіатрощі керівників МВС беагрундове їхнє відео (ілюстративне) не було титроване як архівне, а відео по авіатрощі (подієве) не було титроване датою події.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 4 порушення стандарту. У показаному тричі сюжеті був титр: «директор комунального підприємства «МСЄЗ» КМР». Питання: а навіщо взагалі давати всі ці абревіатури, значення яких глядачеві геть незрозуміле? Якщо для контексту важливим було оце «МСЄЗ», то його слід було розшифровувати. Замість КМР, певно, слід було написати «Курахівської міськради».

У набраній титром цитаті віцепрем’єр-міністра Федорова було «уряд змінив полісі… прибравши блокери». Це варто було «перекладати» людською мовою.

Інші зауваження

От вже погано, що в новинах каналу занадто багато повторів одних і тих же сюжетів. Але навіщо їх ще й знову повторювати у гостьових студіях — то взагалі загадка.

На прощання ведучі ніяк не анонсували своїх наступних колег з «Інтера», обмежившись нав’язлими на зубах штампами: «марафон триває, рухаємося далі». Хто «рухається»? І головне — куди «далі»? А загалом ведучим слід позбавлятися штампів, бо ось це «рухаємось далі» звучить у студії каналу постійно.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 7 репортажних сюжетів, 6 прямих ввімкнень. У гостях побувало 4 ньюзмейкери. Крім того, одне повідомлення базувалося на відповіді Нацполіції на інформаційний запит редакції. З сюжетів я би відмітив репортаж Владислава Уколова про ворожі обстріли Курахового на Донеччині (оператор Олександр Буряк).

Стандарти журналісти каналу порушували 99 разів (майже по 25 на годину в середньому). Найчастіше порушували стандарт достовірності — 44 рази. Більше половини з цих порушень було інформацією, взятою з телеграм-каналів і фейсбук-сторінок. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 32 рази, все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт точності порушували 16 разів, майже всі порушення були некоректним використанням картинки в БЗ, прямих ввімкненнях і як «ілюстрацій» до розмов із гостями. Крім того, 4 рази було порушено стандарт доступності, 3 рази — стандарт повноти інформації. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «Інтер» (18:00–22:00 18 січня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для вечірнього слота. Години починалися 13-хвилинними новинами, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, потім годинні гостьова студія. Короткі новини вела Анастасія Даугуле, підсумковий випуск — Олексій Фадєєв, гостьові студії вели по черзі Олексій Фадєєв і Ірина Баглай.

В ефірі були такі сюжети:

про бої десантників на Лиманському напрямку;

про наслідки ворожого обстрілу Харкова 16 січня;

про вишкіл антидиверсійних груп на Чернігівщині;

про блокування румунськими фермерами кордону з Україною;

про невдале голосування Бундестагу за надання Україні ракет Taurus;

два різних сюжети про роковини авіатрощі в Броварах;

про борги населення за комунальні послуги;

про збиття російського А-50 і пошкодження Іл-22 над Азовським морем;

про російську версія знищення А-50 «дружнім вогнем»;

про «тестування» західної зброї на полі бою в Україні;

про підсумки економічного форуму в Давосі;

про стеження за журналістами Bihus.Info;

про відсутність допомоги жителям зруйнованих 2 січня квартир у Києві;

про заворушення у російському Башкортостані;

про майбутнє використання Україною літаків F-16.

Були прямі ввімкнення:

про ворожі обстріли Чугуєва, Куп’янська і Малого Бурлука;

про ситуацію з обстрілами в Миколаївській та Херсонській областях;

про наслідки обстрілів Сумщини;

про наслідки ворожих обстрілів на Запоріжжі;

про переговори Байдена з конгресовими лідерами щодо розблокування допомоги Україні.

Гостями ефіру були:

Олег Кіпер, голова Одеської ОВА, про ліквідацію наслідків атаки дронів по місту 17 січня, про роботу портів на Одещині, про хід програми «єВідновлення» на Одещині, про влаштування переселенців на Одещині.

Наталія Калмикова, заступниця міністра оборони, про підготовку законопроєкту про мобілізацію до повторного внесення у парламент, про перші результати рекрутингу до ЗСУ, про жінок у армії, про механізм викривачів корупції в оборонці.

Ігор Терехов, міський голова Харкова, про ліквідацію наслідків ракетного удару по місту 16 січня, про стан поранених, про стан пошкоджених житлових будинків і об’єктів інфраструктури, про відновлення комунікацій, про борги харків’ян за комунальні послуги.

Світлана Гринчук, заступниця міністра енергетики, про скасування мораторію на відімкнення боржників за електроенергію, про процедуру відімкнень електроенергії за борги.

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ, про підсумки цього дня економічного форуму в Давосі, про рух в напрямку конфіскації російських активів на користь України, про безпекові угоди з різними країнами, про активізацію підтримки України Францією, про перспективи спільних виробництв зброї, про співпрацю з Японією, про роботу по F-16, про ситуацію з допомогою США Україні.

Арсеній Пушкаренко, заступник голови Комітету ВР з питань зовнішньої політики, про обговорення української «Формули миру» на форумі у Давосі, про імовірності участі Китаю в «Формулі миру», про активізацію допомоги Франції.

Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про ситуацію на заблокованому кордоні з Румунією, про ситуацію на українсько-польському кордоні, про продовження спроб незаконного перетину кордону чоловіками призовного віку.

Олександр «Привид», командир взводу снайперів Президентської бригади, про ситуацію на фронті під Бахмутом, про особливості роботи снайперів, про ворожих снайперів, про ставлення до мобілізації.

Артур Заріпов, башкирський громадський діяч і дисидент, про ситуацію в Башкортостані, про політичне підґрунтя і значення заворушень у Башкортостані, про протестні заяви башкирів із фронту.

Ростислав Смірнов, автор ідеї фільму «Незавершений політ» про загиблого Дениса Монастирського, про загиблого міністра Дениса Монастирського, про сам фільм.

Крім того, в ефірі було вечірнє відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 70 разів (по 17,5 раза на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали інформацію і відео 9 разів. Використовували телеграм-канал Херсонської ОВА, анонімні ворожі телеграм-канали. Цитували фейсбук-сторінку СБУ і сторінку в соцмережах Нацполіції. Були «посилання»: «у мережі з’явилися відео», «йдеться у численних зверненнях, які з’явилися у мережі», «у мережі вже з’явилися відео».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 16. Так «посилалися» на Повітряні Сили, Сили оборони півдня, СБУ, ДБР, Запорізьку і Херсонську ОВА, також на Білий Дім, на уряд Угорщини, естонську поліцію, на МЗС Пакистану і «в Ісламабаді повідомили». Ще було «в Росії просувають версію», «як повідомили в поліції», «за даними поліції» і «за інформацією деяких ЗМІ з посиланням на свої джерела у спецслужбах» (оце кучеряво закручено! Ну добре, певно «деякі ЗМІ» посилалися на анонімні джерела, але ж хоча би назвати ці «деякі ЗМІ» ніякі міркування безпеки джерел не заважали).

Абстрактних псевдопосилань було 8: «з останніх новин», «як повідомляють», «з’явилася інформація», «було нараховано» (невідомо ким), «зафіксовано» (невідомо ким), «зазначають» (невідомо хто), «багато про неї кажуть», «стало відомо». 12 разів наводили фактичну інформацію без жодних посилань на джерела.

А найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок — 25 таких порушень. У такий спосіб «посилалися» на невідомо кого в Головному управлінні розвідки, в командуванні Об’єднаних Сил, а також в адміністрації Байдена і «в конгресових кулуарах». Усі інші псевдопосилання були повністю розмитими: «Київ розраховує», «представники США пообіцяли», «як зауважують українські військові», «кажуть воїни», «зазначають протестувальники», «будівельники кажуть», «розповідають мешканці будинку», «фермери відповідають», «таку версію просувають російські ЗМІ з подачі так званих Z-воєнкорів». Ще цього дня була ціла навала невідомих «експертів-аналітиків»: «експерти впевнені», «німецькі експерти припускають», «експерти у галузі ЖКГ зазначають», «міжнародні експерти аплодують», «вважають фахівці», «дивуються західні аналітики», «політологи кажуть» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 29 разів (більш як по 7 порушень на годину). Невідповідність картинки і тексту була в 16 сюжетах і БЗ. Переважно не до ладу показували архівне відео, особливо ж у численних псевдоекспертних оглядових сюжетах (де автори думки експертів звично подавали як власні, а їх же чимось таки треба «перекривати»!). Геть не до ладу «перекривали» БЗ про економічний форум в Давосі, ведуча називала одних політиків, а показували інших. Якимось алегоричним постановчим відео з паперовим корабликом «перекривали» бекграунд про затоплення крейсера «Москва». Не відповідала тексту за кадром зміна картинок у красивій інфографіці про знищення різних важливих військових об’єктів ворога.

Невідповідно «ілюстрували» 5 прямих ввімкнень. Так само невідповідно «ілюстрували» розмови з 6 гостями.

Дрібниця, звісно, але ведучий анонсував у наступній гостьовій студії Олександра Васильченка, а там насправді виявилася Ірина Баглай. Ще ведуча рахувала початок війни від лютого 2022 року.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Порушень цього стандарту було найбільше — загалом 280 (це по 70 на годину і більш як одне порушення на хвилину ефіру в середньому). Суб’єктивні думки журналістів у новинах були 266 разів.

Суто емоційні оцінки: «запеклі бої точаться», «одним з найгарячіших», «гатив ворог», «епічне влучання», «апокаліптичніше стає пейзаж», «опинилися у вогняному пеклі», «нещадно руйнують», «гучні перемоги», «залишилися фактично сам на сам зі своєю бідою», «стають відомі приголомшливі деталі», «фатальна катастрофа», «версії трагедії», «ніч була неспокійною», «на жаль, ворог зміг поцілити», «на скандал миттєво відреагував», «водії у відчаї» тощо.

Оцінки з будь-яких приводів: «два потужних вибухи», «серйозне поранення», «отримав незначні пошкодження», «задача майже нереальна», «есе відомих письменників», «голосування було приречене на провал», «миттєва відповідь», «завдають суттєвих втрат», «дали гідну відсіч», «це справжня пошесть», «успішно застосовують», «активно просувають», «потужна допомога», «справжнє бойове хрещення», «їхня миршава версія не тримається купи», «найпомітніші заяви», «старенька жінка», «величезний літаючий потужний радар», «таку потужну машину», «жирна здобич», «рідкісні борти», «занадто вже значущі літаки», «головні заяви», «потужну підтримку», «ризиковане рішення», «вирувало життя», «і без того непросту ситуацію погіршує», «проблеми з боргами», «у численних зверненнях», «у фахівців викликають лише іронічну усмішку», «викликала неабиякий резонанс» і багато подібних.

Було чимало також різних міркувань журналістів — припущень, «експертних» думок, «настанов» тощо: «Версія “дружнього вогню” не витримує критики». «У процес втрутився особисто Байден, запросивши конгресових лідерів на відверту розмову в Білий Дім, і схоже спрацювало, адже законодавці нарешті назвали конкретні строки…». (ведучий Олексій Фадєєв у підводці). «Як би не було сутужно, накопичувати борги не варто» (сюжет Андрія Анастасова). «Крім того, схоже, що на атаку по А-50 реагували російські сили ППО… Схоже, в результаті “дружнього вогню” пошкодили Іл-22». «Все російське виробництво відносно сучасних літаків ДРЛО — насправді модернізація радянського спадку, і та повільна» (сюжет Руслана Смещука). «А ще немає віри ані російському керівництву, ані так званим російським воєнкорам, але це вже давно не новина» (сюжет Ольги Жидецької). «Відтак головним пріоритетом для оборонних підрядників США найближчим часом стане розробка дешевих одноразових дронів-камікадзе» (сюжет Михайла Манилюка). «Повне відновлення будинку вочевидь затягнеться на місяці» (сюжет Євгена Онопрієнка і Романа Барашева). «І наразі невідомо, чи не з’являться у них нові вимоги, якщо і це задовольнити» (сюжет Ольги Лучек). «Загроза від F-16 посуне російські повітряні сили далі назад, перебування суден окупантів на лінії фронту стане значно більш ризикованим, а отже обмежиться, тож дозволить українцям вільніше проводити операції» (сюжет Світлани Чернецької).

Траплялися зайві в новинах маркери суб’єктивних думок і маркери посилення уваги: «хотілося б додати», «я хотіла вам розказати», «зрозуміло», «цікаво», «до речі», «ба більше», «увага», «варто звернути увагу», «так би мовити».

Ведучі гостьових студій у 3 випадках не авторизували власних думок. А ще було 11 безпідставних узагальнень: «та люди в більшості вирішили лишатися в своїх домівках», «в цьому переконані і більшість жителів Миколаївщини», «намагаються вчасно платити за комірне і харків’яни» (і аж цілих два синхрони харків’ян на «підтвердження» цього узагальнення), «та й пенсіонери намагаються сплачувати рахунки» (і аж цілий один синхрон пенсіонерки на «підтвердження»), «люди пішли до кас», «місцеві давно зрозуміли», «місцеві дійсно втомилися працювати на Москву», «адже в Башкирії розуміють, що воювати йдуть не москвичі», «у Башкирії заговорили про те, кому насправді потрібне “СВО”», «вважають українські військові», «бійці переконані, такий вишкіл тримає у формі».

Стандарт повноти інформації

Було 11 порушень стандарту (майже по 3 порушення на годину).

У сюжеті про ракетний удар по Харкову багато синхронів не були титровані. Не досить було в сюжеті представляти Валерія Романенка і Костянтина Криволапа лише як «авіаційних експертів», а Тараса Загороднього лише як «політолога». В іншому сюжеті так само Ігоря Рейтеровича, а Івана Ступака лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта».

У повідомленні про ліквідацію наслідків атаки дронів на Одесу 17 січня бекграундове відео не було позначене датою події. У сюжеті про роковини авіатрощі в Броварах на бекграундовому відео 2023 року не було дати. У сюжеті показували відео ракетного удару по Харкову за 16 січня і не титрували його датою. Не титрували датою відео ракетного обстрілу Києва 2 січня.

Ще навіщось у сюжеті про роковини авіатрощі в Броварах замість інтершуму підклали музичку.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 8 порушень (по 2 на годину). У сюжеті про літак А-50 було: «виробництво відносно сучасних літаків ДРЛО», «та збільшить навантаження на наявні машини ДРЛО». Точно більшість аудиторії таку абревіатуру не розшифрує. У іншому сюжеті на цю ж тему було: «дивуються неоковирній думці про «френдлі файр» і західні аналітики». Велика частина аудиторії не володіє англійською і зовсім необов’язково чула це визначення раніше. У сюжеті про Давос було: «сторони домовилися про початок скринінгу українського законодавства». У прямому ввімкненні з США: «це топ-політики». А в сюжеті про блокування українського кордону румунськими фермерами було ось таке: «влада Румунії зобов’язалася повністю субсидіювати сільськогосподарські акцизи».

На каналі часом титри набирають, по-перше, бісерним розміром шрифту, по-друге, сірим кольором, який не дуже контрастний на білому тлі, та ще й тримають ці титри лічені секунди. Прочитати повністю ці титри можливо хіба що на стоп-кадрі, у глядачів такої можливості нема.

А в сюжеті про роковини авіатрощі в Броварах титри на синхронах часом тримали менш як по пів секунди, невже випускова група сподівалася, що глядачі здатні за цей час їх прочитати?

Стандарт оперативності

Було одне порушення. Показували як новину репортаж про ракетний удар по Харкову, який стався за два дні до ефіру — 16 січня.

Інші зауваження

От ну геть же ж нелогічно писати, що авторка сюжету жінка (Марина Михайловська було написано в титрі), а начитувати цей сюжет чоловічим голосом.

Цього дня на каналі вирішили масовано ігнорувати фемінітиви: «Наталія Калмикова, заступник міністра оборони України» (титр на гості), «Керстін Фірегге, депутат Бундестагу», «Марі-Агнес Штрак-Ціммерман, депутат Бундестагу» (титри у сюжеті Тетяни Логунової) «Руслана Кислова, директор дитсадка «Джерельце» (титр у сюжеті Романа Барашева) «розповідає директор» (про неї ж у тому ж сюжеті), «Світлана Гринчук, заступник міністра енергетики» (титр на гості), «відео РФ, країни-агресора» (титр на всьому ворожому відео, якого було чимало в ефірі каналу), «Урсула фон дер Ляєн, президент Єврокомісії» (титр у сюжеті Ірини Іванової), «Аліса Юрченко, заступник головного редактора…» (титр у сюжеті Олени Логінової), «Ірина Ільющенкова, заступник начальника управління…» (титр у сюжеті Євгена Онопрієнка і Романа Барашева), «Руслана Кислова, директор дитсадка» (титр у сюжеті Ніни Коломієць).

Елементи політичного піару

Було класичне «паркетне» БЗ про презентацію книги про Об’єднані Сили ЗСУ з синхроном їхнього командувача Сергія Наєва.

Жодним чином не була виправдана контекстом розмови (підсумки форуму у Давосі) згадка фракційної приналежності нардепа Арсенія Пушкаренка до «Слуги народу». І ведучою двічі у представленні, і в титрі на гості.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле, яка раніше вела концерти до 9 травня.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 4 репортажних сюжети, 5 прямих ввімкнень. У гостьових студіях побувало 6 гостей-ньюзмейкерів. З сюжетів кращим був репортаж Станіслава Кухарчука про бої десантників на Лиманському напрямку (оператори В’ячеслав Ромодан, Віталій Більський).

Стандарти журналісти каналу порушували 399 разів (майже по 100 порушень на годину і більш як по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 280 разів. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 70 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. 29 разів порушували стандарт точності, майже все це була некоректна робота з картинкою. Крім того, було 11 порушень стандарту повноти інформації, 8 порушень стандарту доступності й одне порушення стандарту оперативності.

Було 2 прояви політичного піару: «паркетне» БЗ з командувачем Об’єднаних Сил Сергієм Наєвим і невиправдана контекстом розмови згадка про приналежність до фракції «Слуга народу» нардепа Арсенія Пушкаренка.

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле.

Телеканали ICTV та СТБ (8:00–12:00 19 січня)

Зміст ефіру

Структура ефіру медіагрупи була такою ж як завжди — 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. Новини вели спочатку Петро Дем’янчук, згодом — Тетяна Висоцька, гостьові студії вела Яна Брензей.

В ефірі були такі сюжети:

про евакуацію волонтерами літніх людей з прифронтових сіл Харківщини;

про бойову роботу «Градів» бригади «Рубіж» на Донеччині;

про бої нацгвардійців бригади «Рубіж» під Бахмутом;

про «український сніданок» у Давосі;

про ситуацію на заблокованому румунськими фермерами кордоні;

про відновлення Чернігівщини за допомогою Латвії;

про Водохреще на Майдані у 2014 році;

про пораненого військового, колишнього медика;

про ветерана, який робить піший похід зі збору грошей для;

про творчість народної художниці Ганни Собачко;

про військового ЗСУ, який на фронті продовжує навчатися дистанційно на журналіста;

про порятованих з прифронтових територій Харківщини коней;

про переселенок, які відкрили в Ужгороді майстерню з пошиття жіночої білизни.

Було пряме ввімкнення про бої на Донеччині.

Гостями ефіру були:

Артем Лисогор, голова Луганської ОВА, про ситуацію на фронті в Луганській області, про гуманітарну ситуацію на окупованій території Луганської області, про підготовку окупантів до імітації виборів.

Олена Шуляк, голова Комітету ВР з питань містобудування, про компенсації за зруйноване та знищене ворогом житло за програмою «єВідновлення», про різні спроби шахрайства заявників, про реакцію ринку на програму.

Ярослав Демченков, заступник міністра енергетики, про відімкнення від електрики багатьох населених пунктів внаслідок негоди, про роботи з відновлення, про крадіжки електрокабелів після їхніх обривів.

Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, про ухвалений парламентом закон щодо цифровізації ЗСУ і створення єдиного реєстру військовозобов’язаних.

Таміла Ташева, постійна представниця президента в АР Крим, про стратегію деокупації Криму, про повернення історичних кримськотатарських назв кримським населеним пунктам, про зміни в освіті, що стосуються історії Криму, про настрої на окупованому півострові.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про перебіг бойових дій на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про ситуацію з блокуваннями румунського і польського кордонів України, про зменшення кількості чоловіків, які незаконно намагаються перетнути кордон.

Юрій Ігнат, речник командування Повітряних Сил, про спокійну ніч без атак ракетами та безпілотниками, про появу в повітряному просторі нового ворожого А-50, про ситуацію в повітряному просторі над окупованими територіями, про перші успішні застосування гібридного ППО.

Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань, про справи бізнесмена Гринкевича, про втечу Гринкевича-молодшого, про затримання бізнесмена Ігоря Мазепи.

Петро Андрющенко, радник міського голови Маріуполя, про зростання військової активності окупантів у Маріуполі, про нарощення ворогом резервів штурмових підрозділів, про мобілізацію українських громадян на окупованих територіях Донецької області, про гуманітарну ситуацію в місті.

Борис Петруньок, аналітик-дослідник Центру прав людини «Zmina», про однакові методи катування окупантами українців у різних катівнях як систему, про методи фільтрації та допитів окупантів.

Євген Дикий, ветеран АТО, воєнно-політичний оглядач, про можливі сценарії подальшого ведення війни Україною в залежності від поновлення чи не поновлення американської військової допомоги, про стан і перспективи російської армії, про російський РЕБ.

Леся Литвинова, військовослужбовиця ЗСУ і засновниця благодійного фонду «Свої», про збір на імпланти для поранених військовослужбовців, про проблематику відсутності статистики потреб поранених у подібних імплантах, про втому українців від постійних донатів.

Крім того, в ефірі був фільм проєкту «Антизомбі» про російську пропаганду щодо знищення української енергоструктури.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 46 разів (по 11,5 на годину ефіру в середньому). З соцмереж і телеграм-каналів брали інформацію і відео 11 разів. Користувалися телеграм-каналами командувача Олександра Сирського, Херсонської ОВА, різних українських військових підрозділів. Показували відео з ворожих анонімних телеграм-каналів «Подслушано Брянск» і «Подслушано Клинцы». Також були «посилання»: «повідомляють пропагандистські телеграм-канали», «повідомляють російські телеграм-канали».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше, Так «посилалися» на Генштаб, ГУР, Офіс генпрокурора, Нацполіцію, СБУ, Харківську, Херсонську і Сумську ОВА, на американський Мінфін. Крім того, були геть розмиті: «західні ЗМІ з посиланнями на власні джерела пишуть», «офіційний Париж заявив», «за даними слідства», «зазначають прокурори», «розповідають у школі».

Було 5 абстрактних псевдопосилань: «відомо», «кажуть», «з’явилася інформація». У 3 випадках наводили фактичну інформацію без посилань взагалі.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 7: «румунські фермери нарікають», «водії вантажівок кажуть», «кажуть лікарі», «учасники тих подій переконані», «бійці кажуть».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 28 разів (по 7 порушень на годину). Майже все це (26 порушень) були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно невідповідно, просто випадковим архівними відео, «перекривали» повідомлення про бойові дії на різних ділянках фронту, про обстріли різних прифронтових населених пунктів. Наприклад, про обстріли 20 населених пунктів Харківщини «перекривали» відео невідомо якого з них, говорили про висотку, показували сільську хату тощо. І велику кількість матеріалів на різні теми «перекривали» недоладними картинками з архіву. Наприклад, краєвидами Парижа «перекривали» спростування від французького МЗС вигадок Росії про «французьких найманців» в Україні. Красиво, звісно, але ж геть не в тему. В повідомленні ухвалення тимчасового бюджету США Чак Шумер, зокрема, «виглядав» як жінка. Або ж де тут бодай якась логіка? Ведуча розповідала про «рідкісну тиху ніч над Україною», а «перекривали» це архівним відео повітряного бою зі знищення дронів.

Крім того, невідповідно «перекривали» архівним відео бойових дій пряме ввімкнення кореспондента з Донеччини. А в сюжеті про врятованих на Харківщині коней початок війни авторка рахувала з лютого 2022 року.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Як і завжди, найбільше було порушень саме цього стандарту — загалом 228 (це по 57 порушень на годину або ж майже по одному порушенню на хвилину ефіру в середньому). Переважною більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Емоційні оцінки: «найпекельніші позиції», «запеклі бої», «гарячий напрямок», «гаряче на східному фронті», «кривавий етап», «лікарі зробили неможливе», «фактично повернули військового з того світу», «на щастя, всі вижили, однак стан Миколи був критичним» (той випадок, коли точно не «на щастя»), «в нелюдських умовах», «з болем згадують страшні дні», «про пережитий жах», «були шоковані», «гучно і яскраво розбивають російську піхоту» тощо. Часом взагалі були не новини, а якась, даруйте, «поезія»: «Відправляють окупантів до царства вічних снів». «Чаша терпіння найактивніших майданівців була переповнена». «Її мальовничі фантазії сьогодні можуть задовольнити смаки найвибагливіших дизайнерів». «Надихнула українських і європейських митців сміливим різнобарв’ям».

Просто будь-які оцінки з будь-яких приводів: «потужні штурми», «у вкрай непростих умовах», «незвично тихо минулася ніч», «попри відносно спокійну ніч», «складне поранення», «традиційно відрапортував», «вдається більш-менш забезпечувати», «потужну станцію», «на кордоні колапс», «ефективно розбивають», «реалістично змальовує», «налаштований цинічно», «пережили великий стрес», «нескорена область», «тісно співпрацює», «активно долучатиметься», «в неймовірній тисняві», «неабияк допомагає», «добре знає», «вишукані жіночі корсети» і подібне.

Окреме слово про «оборудки» — журналісти часто вслід за правоохоронцями називають щось «оборудками», хоча сам факт «оборудок» судом не доведено.

Траплялися й міркування, наведу лише одне, але яке! В сюжеті Наталія Луценко казала: «Тож цьогорічний український сніданок насичений потрібними для України меседжами світу, деякі вселяють оптимізм, певні — тривогу, найголовніше — політичної прохолоди від лідерів непомітно, натомість готовність разом іти до перемоги України, спонукати і переконувати в цьому решту країн. 2024-й прояснить чимало важливих питань для України, надасть чимало можливостей для розвитку. Головне — аби партнери України були поруч, не припиняли постачання зброї». Це навіть уже не «експертна оцінка», а якась «політична заява».

Ведуча гостьової студії не авторизувала власне міркування лише одного разу. По ефіру було також два безпідставних узагальнення (з повторами — 4 рази):«це чудово розуміють українці і важливо усвідомлювати нашим іноземним партнерам», «глядачі в соцмережах пильно стежили за пересуванням Петра».

Ще 6 порушень були пов’язані з некоректним маркуванням меж цитат. Так, у сюжеті про «український сніданок» у Давосі у великій цитаті міністра Кулеби на три великих речення перші два сприймалися як суб’єктивна думка авторки сюжету. Дуже велику цитату речника Повітряних Сил Юрія Ігната ведуча новин подавала так, що добрих три речення з чотирьох, які йшли після посилання на речника, вже сприймалися як думки чи факти, подані від імені самої ведучої. Так само абсолютно некоректно маркували межі дуже великої цитати думки речника 21-ї окремої мотострілецької бригади ЗСУ Сергія Діброва. Схоже, редакції слід пригадати, як належить позначати цитати в тексті.

Стандарт повноти інформації

Було 6 порушень стандарту. Робили пряме ввімкнення кореспондента про бої «на Донеччині». Занадто вже загально, слід було назвати населений пункт. Бо розповідав кореспондент про дуже різні локації області.

Не титрували синхрон речниці Нацполіції Мар’яни Реви.

Бекграундове відео затримання бізнесмена Гринкевича не було титроване датою події. Та навіть просто як архівне. І це повторювали в трьох випусках новин. Також не титрували датою бекграундове відео ракетного удару по Харкову 16 січня.

Стандарт балансу думок

Було 4 порушення. Тричі в новинах у розлогому повідомленні про запобіжні заходи трьом фігурантам у справі бізнесмена Ігоря Гринкевича була представлена лише позиція обвинувачення, позиції підозрюваних озвучено не було. І це не було зроблено й у гостьовій студії в обговоренні цієї справи з радницею ДБР Тетяною Сап’ян (що дивно, адже в обговоренні іншої справи — бізнесмена Мазепи — ведуча чітко позначила позицію адвокатів).

Стандарт доступності подачі інформації

Було 11 порушень (майже по 3 на годину в середньому). Зокрема інфографіка ворожих втрат і текст ведучої за кадром традиційно йшли врізнобій, що ускладнює сприйняття інформації глядачами.

У гостьовій студії обговорювали з постійною представницею президента в АР Крим Тамілою Ташевою «когнітивну деокупацію Криму», так і не пояснивши значення цього точно вже незагальновживаного терміну. От і вийшло, що довго говорили про абсолютно невизначене для багатьох глядачів поняття.

В новинах був титр на синхроні: «начальник Служби зв’язків з громадськістю 21 ОМБР ЗСУ». Не всій аудиторії під силу армійські абревіатури, тим більше, що в попередньому тексті ведучої йшлося про «21-у бригаду ЗСУ». Тобто глядач навіть аналітично (якби почув повну назву в словах ведучої) розшифрувати «ОМБР» для себе не міг.

У сюжеті про Давос було: «а протилежний меседж», «потрібними для України меседжами світу». Ведуча новин казала: «робить стрім». У репортажі з Донеччини було: «лайфхаки ефективної нічної роботи».

Етичні порушення

Чотири порушення. В однобічному висвітленні теми кримінальної справи проти бізнесмена Ігоря Гринкевича (три повідомлення в новинах і гостьова студія з радницею ДБР) було грубо порушено етичний принцип неупередженості до обвинувачених.

Інші зауваження

Двічі забули про фемінітиви: «Марія Назарова, тактичний медик» (титр у сюжеті Наталії Луценко), «вона також медик» (сюжет Христини Венгеляускайте).

Елементи політичного піару

У сюжеті про «український сніданок» на економічному форумі у Давосі, зі зрозумілих причин, гіпертрофовану увагу було приділено власнику медіагрупи, «бізнесмену та філантропу» (як його представляли ведуча й авторка сюжету), Віктору Пінчуку. Цей сюжет повторювали по ефіру тричі.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи була такою: 5 репортажних сюжетів і одне пряме ввімкнення. У гостях побувало 5 ньюзмейкерів. З сюжетів кращими були репортажі Марії Малевської про евакуацію волонтерами літніх людей із прифронтових сіл Харківщини (оператор Олександр Бринза), Тетяни Наконечної про бойову роботу «Градів» бригади «Рубіж» на Донеччині (оператор Захар Комах) і Костянтина Мельникова про бої нацгвардійців бригади «Рубіж» під Бахмутом (оператори Дмитро Матвієнко, Юрій Остапчук).

Стандарти журналісти медіагрупи порушували 327 разів (це майже по 82 порушення на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — було 228 порушень. Переважною більшістю з них були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 48 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 28 разів порушували стандарт точності, майже все це було некоректне поєднання картинки й тексту в БЗ і сюжетах. Крім того, 11 разів порушували стандарт доступності подачі інформації, 6 разів — стандарт повноти та 4 рази стандарт балансу думок. 4 рази було порушено етичний принцип неупередженості до обвинувачених.

Тричі в ефірі був сюжет у якому підкреслено подавали в позитивному контексті власника медіагрупи бізнесмена Віктора Пінчука. Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі медіагрупи цього дня не було.

Телеканал «Рада» (12:00–16:00 19 січня)

Зміст ефіру

Структура ефіру була звичною для денного слота: години починалися випусками новин (то по 22, то по 15 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями. Новини вів Андрій Сініцин, гостьові студії спочатку вели Ольга Нємцева і Вадим Колодійчук, згодом — Ганна Гомонай і Максим Зборовський.

В ефірі були такі сюжети:

про відновлення електропостачання на Миколаївщині після негоди;

про економічний форум у Давосі;

про угорську блокаду допомоги ЄС Україні;

про лікування важких поранених у Дніпрі;

про підлітковий конфлікт у школі в Василькові;

про оборону Донецького аеропорту в 2014–2015 роках;

про збір на макулатуру російських книг для купівлі дронів;

про роботу волонтерської ретро-пекарні в Одесі.

Були прямі ввімкнення:

про спортивний захід у Кропивницькому;

про суд з обрання запобіжного заходу Ігорю Мазепі;

про відділення для лікування інсультів на Харківщині;

про відновлення львівського ліцею, пошкодженого ракетною атакою;

про стан укриттів у закладах освіти Запоріжжя.

Гостями ефіру були:

Олександр Прокудін, голова Херсонської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів Херсона й області, про проблеми з лагодженням електромереж і тепломереж через постійні обстріли.

Вадим Філашкін, голова Донецької облдержадміністрації, начальник Донецької ОВА, про наслідки ворожих обстрілів Донецької області, про евакуацію з прифронтових населених пунктів області.

Сергій Коваленко, гендиректор компанії-постачальниці Yasno, про процедуру відімкнення боржників від електроенергії, про договори реструктуризації боргу, про виставлення комунальних платіжок людям, у яких зруйноване житло.

Дмитро Соломчук, член Комітету ВР з питань аграрної та земельної політики, про наслідки блокування румунського кордону для українського агроекспорту, про необхідність підтримки українських виробників всередині Україні, про збільшення грантів для агровиробників.

Денис Маслов, голова Комітету ВР з питань правової політики, про майбутній глобальний саміт «Формули миру» в Швейцарії, про позицію Китаю щодо війни в Україні і його долучення до «формули миру», про конфіскацію російських активів на користь України, про відносини з Угорщиною.

Михайло Цимбалюк, перший заступник голови Комітету ВР з питань соціальної політики, про перспективи фінансової допомоги західних партнерів на соціальні виплати українського бюджету, про перспективи виділення США грошей, про сталість соціальних виплат і бюджетних зарплат.

Андрій Вітренко, депутат Київської міської ради, про видатки міста на Київський метрополітен, про приховування доходів від реклами, про відновлення пошкоджених тунелів, про погану роботу столичного департаменту транспорту і про погану комунікацію з депутатами з боку КМДА.

Андрій Юсов, речник Головного управління розвідки, про останні влучання у Тамбові, у Клинцях, про модернізацію росіянами ракет Х-101 завдяки обходженню санкцій, про наслідки для ворога враження літаків Іл-22 й А-50, про імовірність масованих ракетних атак.

Юрій Ігнат, речник командування Повітряних Сил, про значення роботи літака А-50 для бойових дій, про використання ворогом оперативно-тактичних БПЛА, про перспективи використання F-16, французьких ракет Scalp.

Олександр Штупун, речник командування Сил оборони Таврійського напрямку, про посилення авіаударів ворога на Донеччині, про перебіг бойових дій під Мар’їнкою й Авдіївкою.

Володимир Фітьо, речник командування Сухопутних Військ, про ситуацію на Куп’янському і Лиманському напрямках, про ситуацію на Бахмутському напрямку.

Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань, про справу бізнесмена Гринкевича, про справу бізнесмена Мазепи.

Георгій Біркадзе, «експерт з економічних та політичних питань», про шанси на розблокування допомоги США, про збільшення українського експорту.

Василь Гриценко, важко поранений військовий батальйону «Вовки да Вінчі», про поранення і реабілітацію, про свої плани повернення до лав ЗСУ, про необхідність участі всіх українців у війні (записане інтерв’ю Тетяни Гончарової).

Крім того, в ефірі був бюлетень «Парламентський тиждень».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 84 рази (по 21 порушенню на годину ефіру в середньому). З соцмереж і телеграм-каналів брали інформацію і відео 14 разів. Зокрема, користувалися телеграм-каналом командувача Олександра Сирського, Херсонської ОВА і ворожими анонімними телеграм-каналами. Чотири рази цитували голову Харківської ОВА Олега Синєгубова з фейсбуку.

Більше половини порушень стандарту (48) були узагальненими розмитими псевдопосиланнями. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні Сили, ГУР, МВС, Держприкордонслужбу, ДСНС, ДБР, Офіс генпрокурора, МОЗ, Херсонську і Донецьку ОВА, Гідрометцентр, компанію Yasno. «Посилалися» так на Держдеп США і Білий Дім. Решта псевдопосилань були геть розмитими: «за даними слідства», «відео оприлюднили місцеві ЗМІ» (російські), «за інформацією ЗМІ» (теж російських), «самі росіяни пишуть», «прикордонники нагадали», «медики кажуть» «у школі з’ясували», «кажуть організатори», «кажуть активісти мікрорайону», «з’являється інформація від українських військових оглядачів» тощо. Було ось таке псевдо: «джерела в правоохоронних органах повідомляють» (тут незрозуміло, і що воно за «джерела», і кому це вони «повідомляють»).

Було 9 абстрактних псевдопосилань: «судячи з уже відомих даних», «кажуть» (невідомо хто), «розглядають» (невідомо хто), «знаємо», «повідомляється», «багато хто говорить», «з’являється інформація», «нині відомо». Двічі наводили факти без будь-яких посилань.

І було 11 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «стверджують у «Київському метрополітені», «ЗМІ припускають», «аналітики кажуть», «місцеві кажуть», «наголошували з трибуни євродепутати», «медики кажуть», «як розповіли нам в департаменті освіти», «розповідають волонтери» тощо.

Стандарт точності інформації

Було 37 порушень стандарту (це більш як по 9 порушень на годину). Найбільше (у 20 випадках) було невідповідностей картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно некоректно «перекривали» повідомлення про наслідки ворожих обстрілів і про події на фронті. Наприклад, розповідали про наслідки ворожих обстрілів 8 населених пунктів, а показували фото якогось одного, невідомо якого з перелічених. І в деталях: казали про приватні будинки — показували адмінбудівлю, казали про триповерхівки — показували п’ятиповерхівку тощо. Розповідали про пожежу на пороховому заводі в Ростові, про підстанцію у Бєлгороді, а показували при цьому відео партизанських підпалів у Росії на залізниці.

Або таке: от «логічно» ж було цитату спецпредставниці США Пенні Пріцкер «перекривати» кількома планами відео Андрія Єрмака в Давосі. Повідомлення про ухвалу Конгресом США тимчасового бюджету для уникнення шатдауну «перекривали» дуже оригінально відео якоїсь будівлі з колонадою на Національній алеї у Вашингтоні. Але це був не Капітолій і навіть не Білий Дім.

Двічі геть невідповідно «перекривали» прямі ввімкнення. 8 разів геть невідповідно «ілюстрували» розмови з гостями. Наприклад, голова Херсонської ОВА Прокудін розповідав подробиці про наслідки обстрілу і пораненого в селі Берегове, а показували руйнації в Херсоні. Радниця ДБР Сап’ян розповідала про деталі кримінальної справи Мазепи, а показували відео його затримання. Чомусь відео Єрмака в Давосі «ілюстрували» розмову з нардепом Масловим про конфіскацію російських активів на Заході. Абичим «ілюстрували» розмову з гендиректором компанії Yasno. Бо ж «логічно» говорити про реструктуризацію боргів людей за електроенергію і показувати при цьому високовольтні лінії електропередач і трансформатори. Просто ж красиво знято! А розмову з нардепом Цимбалюком про західну макрофінансову допомогу Україні «ілюстрували» відео просто людей на зимових вулицях. Це до чого взагалі?

Було також мінімум 7 великих і малих фактичних неточностей.

Двічі у повідомленні про справу Ігоря Мазепи формулювання ведучого були такі: «затримали ще трьох учасників злочинної організації, зокрема брата бізнесмена». Це не відповідає дійсності, адже жодним судом не доведено, що справді була якась «злочинна організація» і що бізнесмен Мазепа і його брат є «злочинцями». Це поки що лише версія слідства, а не доконаний факт. Так само у прямому ввімкненні про обрання запобіжного заходу бізнесмену Мазепі Катерина Лебединцева казала: «восьми учасникам злочинної організації». Це лише версія слідства, подано як факт.

Олег Янко в прямому ввімкненні зі Львова казав, що «атака відбулась на цей ліцей 29 січня». Насправді 29 грудня.

Звичка журналістів називати електрику світлом, звичайно, є невмирущою. Я не пишу цього в помилки (хоча це і не зовсім правильно) лише тому, що в розмовній мові така підміна понять є дуже поширеною. Але, чесно кажучи, висловлювання на кшталт «у селі світла не було 5 діб» звучать щонайменше дивно, як якийсь апокаліпсис. Невже і сонце 5 діб над селом не сходило? І традиційно ведучий казав про 374520 знищених окупантів «ця цифра може досягти». Нічогенька собі цифра! А взагалі-то це 6 цифр, з яких складається таки не цифра, а число. Або ж кількість.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Порушень цього стандарту було найбільше — 140 (по 35 на годину в середньому). З них 125 були суб’єктивними думками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Традиційно для каналу «Рада» була зашкварною кількість усіх оцих «зазначив», «закликав», ще й «наголосив» (чесне слово, часом канал «Рада» мені дуже нагадує совіцьку програму «Врємя»).

Були й суто емоційні оцінки: «у найзапекліших боях», «героїчно протистояли», «понівечили 5 приватних будинків», «проте одного разу стало не смішно», «оптимістичний і завжди усміхнений», «знову випробовує долю», «на жаль, поки що неможливо», «скандал у школі» тощо.

І просто оцінки з будь-якого приводу: «провідні політики», «головні заяви», «на Росії регулярно палає» (до слова, оце «на Росії» теж викликає запитання), «під масованим обстрілом», «найгіршим наслідком», «залишається найбільш напруженою», «чергові проблеми», «актуальні питання сьогодення», «завжди був активним», «дещо зменшив активність», «масштабна пожежа», «дуже великі пошкодження», «тривала реабілітація», «є однією з найсучасніших», «у рідкісній мобільній пекарні», «підготовка більш тривала», «обсяги роботи чималі», «зараз велика рідкість» і подібні.

Траплялися міркування журналістів, переважно такі собі «експертні»: «А-50 — ключовий інструмент для російських операцій над Україною» (ведучий Максим Зборовський). «Операційні відділення мають відповідати суворим стандартам і вимогам» (пряме ввімкнення Катерини Кусмарової). «Така система онлайн-освіти досить слабка, порівняно з офлайн-освітою» (пряме ввімкнення Єви Миронової).

І були зайві для новин маркери суб’єктивної думки й посилення уваги: «також хочу сказати», «ми дуже сподіваємось на це», «бачимо», «отже ми бачимо», «до слова», «важливим є і те», «треба враховувати», «є дуже цікавий нюанс», «і головне».

І навпаки ведучі гостьових студій 13 разів не авторизували власних міркувань. Наприклад, ведуча Ольга Нємцева ось так формулювала запитання до гостя: «Для відновлення області потрібно збільшити надходження до місцевого бюджету, це зрозуміло, як це можливо, як зацікавити бізнес до роботи в регіоні?» (це про Донецьку область!).

Було два безпідставних узагальнення: «батьки все ж таки сподіваються, що наступного року діти підуть до школи», «тому що суспільство дуже прискіпливо ставиться до цієї справи» (Гринкевича).

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 7 разів. Ведучий говорив «запобігши таким чином частковому шатдауну». І не дав беграундом значення цього слова.

У сюжеті був такий титр: «Вадим Данилків, виконувач обов’язків генерального директора». Незрозуміло директора чого саме, в закадровому тексті про це також не було сказано. Не досить було представляти Георгія Біркадзе лише як «експерта з економічних та політичних питань». Тим більше, що до «експертності» цього пана є дуже великі питання (чесно кажучи, його виступ цього дня виглядав міркуваннями дилетанта, але канал чомусь цього пана постійно тягне в загальноукраїнський ефір). Ще тричі в БЗ не було інтершуму.

Стандарт балансу думок

Стандарт було грубо порушено цього дня як мінімум 9 разів.

У новинах у повідомленні про затримання бізнесмена Ігоря Мазепи, його брата і ще трьох неназваних людей двічі все було подано зі слів ДБР. Позицію підозрюваних (на той момент уже публічно озвучену й адвокатами, і в заяві компанії Мазепи «Concorde Capital») глядачам повідомлено не було. Далі надали повноцінну можливість викласти позицію слідства у цій справі радниці ДБР Сап’ян. Не забезпечили при цьому балансу думок. Адже на цей момент вже були публічно озвучені й позиція захисту Мазепи, і заява громадського руху «Маніфест 42», і заява компанії «Concorde Capital».

У прямому ввімкненні про суд з обрання запобіжного заходу бізнесмену Мазепі згадувалася винятково версія ДБР, позицію сторони захисту озвучено не було. Причому, оцініть «красу гри». Ведучий так сформулював запитання до кореспондентки: «Розкажи, які маєш подробиці? Що каже захист та чого вимагають прокурори?» Але у самому ввімкненні нічого не було про те, «що каже захист» по суті обвинувачення. Було лише згадано, що захист просив про відеотрансляцію засідання і заявляв відвід судді. Це не позиція у справі, це — суто процедурні моменти. Але для загалу може звучати так, нібито ж і про захист згадали.

Так само без будь-якого дотримання балансу думок подавали в розмові з Сап’ян і справу бізнесмена Гринкевича. І цілий блок повідомлення про оголошення в розшук сина бізнесмена Гринкевича і про арешт трьох його бізнес-партнерів був поданий винятково з позицій ДБР. Позицію підозрюваних ніяк не було озвучено.

У розмові з депутатом Київради від «Слуги народу» Андрієм Вітренком ведучі жодним чином не забезпечили дотримання стандарту балансу думок у відповідь на звинувачення гостем керівників столичних КП і департаменту, а також КМДА в цілому.

У прямому ввімкненні з Запоріжжя кореспондентка казала ось таку дивну річ: «що стосується настроїв батьків, готові вони привести дітей до шкіл чи ні, давайте послухаємо директора цієї гімназії». А чи не логічніше було «послухати» батьків тих дітей? Щоб вони самі сказали про свої настрої.

Стандарт доступності подачі інформації

У прямому ввімкненні про школи в Запоріжжі було ось таке: «наразі 70 відсотків укриттів вже готові і 11 ще готуються за попередніми планами». Складна арифметика за всієї удаваної простоти. Бо не сказано 11 чого саме — відсотків чи укриттів. Допитливий глядач тут міг перестати слухати наступний текст кореспондентки і намагатися подумки розв’язати цю арифметичну задачку, яка не має розв’язання, бо некоректно сформульоване завдання. У прямому ввімкненні з Запоріжжя також було: «навчаються виключно онлайн», «така система онлайн-освіти досить слабка, порівняно з офлайн-освітою», «приймають дітей офлайн».

І була велика кількість чужих для більшості аудиторії слів ведучих: «для таких кейсів», «в самих девелоперів», «тут два треки», «серед меседжів». І уже згаданий «шатдаун» без бекграунду.

Стандарт оперативності

У сюжеті про економічний форум у Давосі йшлося про події та заяви за 16 січня, коли там перебував президент Володимир Зеленський. Для денного ефіру 19 січня — це аж ніяк не є оперативним. І це ще й показували тричі.

Етичні порушення

Однобічне висвітлення новин у кримінальній справі проти бізнесмена Ігоря Мазепи (тричі в повідомленнях у новинах, у гостьовій розмові з радницею ДБР і в прямому ввімкненні з суду, що обирав запобіжний захід) було грубим порушенням етичного принципу неупередженості до обвинувачених. Так само й однобічне висвітлення новин у кримінальній справі проти бізнесмена Ігоря Гринкевича (у повідомленні у новинах і в гостьовій розмові з радницею ДБР).

Інші зауваження

Мені якось аж незручно казати, але серйозна редакція не допускає таких лаж зі звуком, коли в ході розмови з гостем іде запізніла «луна» сказаного за кілька секунд до того, як це було в розмові з очільником Херсонської ОВА Прокудіним. На «Раді» таке відбувається не вперше.

Так досі й незрозуміло, в чому взагалі полягає сенс постійного начитування гостьовими ведучими тих БЗ, які й без того вже були повідомлені в новинах. Часом за лічені хвилини до таких повторів.

Було інтерв’ю з військовим батальйону «Вовки да Вінчі», оформлене у вигляді сюжету. Все було б добре, але дуже вже заважала навіщось підкладена скрізь недолуга музичка на словах самого героя цього інтерв’ю.

По-моєму, щось на «Раді» плутають. Роблять бюлетень «Парламентський тиждень», а розповідають там про президента Зеленського в Давосі. Яке має відношення до парламенту президент, мені взагалі незрозуміло.

І як завжди на «Раді» то пам’ятають про фемінітиви, то геть забувають: «за словами президента Єврокомісії» (сюжет Олега Зінченка), «повідомили у компанії-постачальнику Yasno» (ведуча Ольга Нємцева), «про це повідомила міністр соцполітики Оксана Жолнович» (ведуча Ольга Нємцева), «подякував президенту Швейцарії», «президент Швейцарії наголосила», «Віола Амхерд, президент Швейцарії», «країни-агресора», «Євгенія Кравчук, народний депутат», «Марія Мезенцева, народний депутат», «Лариса Білозір, народний депутат», «Ірина Борзова, народний депутат» (у тексті і в титрах у анонімному «Парламентському тижні», «президент наголосила» — це «шедевр»).

Елементи політичного піару

Як однозначний прояв політичного піару було те, що в гостьовій студії каналу надали можливість викласти позицію слідства у справі бізнесмена Ігоря Мазепи винятково радниці ДБР Тетяні Сап’ян. Не забезпечили при цьому балансу думок і повноти інформації. Як мінімум, повинні були процитувати хоча би те, що вже було на цей момент було публічно озвучено захистом Мазепи, не повідомили також про заяву громадського руху «Маніфест 42» і заяву компанії Мазепи «Concorde Capital». Не повідомили навіть те, що за словами адвокатів, Мазепа їхав на економічний форум у Давосі, адже радниця ДБР наводила факт його затримання на кордоні наче «обґрунтування» застави в 700 млн гривень, наводячи це як аргумент про імовірну можливість втечі підозрюваного від слідства. Нічого цього не було також у трьох повідомленнях і у прямому ввімкненні в новинах.

Доволі вже традиційно говорили з депутатом Київради від «Слуги народу» Андрієм Вітренком про проблеми столичної підземки (схоже, це стає постійною «рубрикою» в ефірах каналу). З «навідних» запитань ведучих пан депутат встиг звинуватити: 1) керівника «Київського метрополітену» Віктора Брагінського у маніпуляціях з цифрами і в приховуванні доходів метрополітену від реклами; 2) директора столичного Департаменту транспорту Руслана Кандибора — в бездіяльності щодо ремонту аварійних тунелів метро; 3) КМДА — у відсутності комунікацій з депутатами Київради. Все це, зрозуміло, було в ефірі каналу без жодного натяку на бодай якийсь баланс думок. Тобто ведучі своїми запитаннями спонукали гостя, а на його звинувачення за різними адресами жодним чином не реагували, дати в ефірі слово звинуваченим не пообіцяли.

Ще в ефірі було типове «паркетне» повідомлення про вручення президентом Зеленським сертифікатів на квартири військовим і родинам загиблих. Показати його встигли двічі (в новинах і у наступній гостьовій студії), причому з інтервалом у якихось 6 хвилин.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Російських наративів не було, натомість в ефірі були троє токсичних ведучих каналу: Ольга Нємцева, Тетяна Гончарова і Максим Зборовський, які раніше працювали на проросійських каналах.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була дуже слабкою в репортажній частині: жодного сюжету, лише 2 прямих ввімкнення (ще 3 були неподієвими). Натомість у гостьових студіях побувало 7 ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували 297 разів. Це більш як по 74 порушення на годину або ж майже по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 140 разів. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 84 рази. Більше половини з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували в різні способи 37 разів. 10 разів порушували стандарт доступності подачі інформації. 9 разів грубо порушували стандарт балансу думок. Крім того, 7 разів порушували стандарт повноти інформації, 3 рази – стандарт оперативності. І 7 разів порушили етичні принципи журналістики. Рідкісний випадок — цього дня журналісти каналу примудрилися порушити всі стандарти й етичні норми професії. Ось що трапляється, коли редакція береться висвітлювати внутрішньополітичну тематику.

Проявів політичного піару лише в проаналізованому мною ефірі каналу цього дня було мінімум 8. У 5 випадках це було з висвітленням теми кримінального переслідування бізнесмена Ігоря Мазепи (3 повідомлення й одне пряме ввімкнення в новинах і одна гостьова студія з радницею ДБР Сап’ян). У всіх цих випадках інформація подавалася винятково з позиції слідства, усе (навіть до того оприлюднене публічно) від сторони обвинуваченого і його захисту свідомо замовчувалося. Крім того, був двічі повторений в ефірі традиційний «паркет» про президента Зеленського. І гостьова студія з незбалансованими однобічними обвинуваченнями «слуги народу» депутата Київради на адресу керівників столичних департаментів.

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, натомість в ефірі були троє токсичних ведучих цього каналу Ольга Нємцева, Тетяна Гончарова і Максим Зборовський, які раніше працювали на проросійських каналах.

Телеканал «1+1» (18:00–22:00 19 січня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: перші години починалися випусками новин (30- й 15-хвилинними), продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був підсумковий випуск новин, який тривав 1 годину і 15 хвилин, далі була гостьова студія. Новини вів Святослав Гринчук, гостьові студії — Марічка Падалко і Максим Сухенко.

В ефірі були такі сюжети:

про бої під Авдіївкою;

про ворожі обстріли Нікополя;

про знищення екіпажем «Бредлі» російського танка Т-90;

про життя біля російського кордону на Чернігівщині;

про ситуацію з розблокуванням допомоги США Україні;

про «вірус Х»;

про перші придбані квартири за програмою «єВідновлення»;

про 19 січня 2014 року на Майдані;

про оборону Донецького аеропорту у 2014–2015 роках;

про роковини авіатрощі в Броварах;

про батальйон етнічних росіян «Сибір» у складі ЗСУ;

про 50-річний ювілей літака F-16;

про підтримку важкопоранених бійців прикарпатським священником без обох ніг;

про загиблого Героя України Дмитра Коцюбайла «Да Вінчі».

Були прямі ввімкнення:

два про суд з обрання запобіжного заходу бізнесмену Мазепі;

про ситуацію з розблокуванням допомоги США Україні.

Гостями ефіру були:

Світлана Гринчук, заступниця міністра енергетики, про скасування мораторію на відімкнення боржників від електрики, про процедуру відімкнення від електрики боржників, про штрафи й пеню за борги, про загальну ситуацію в енергосистемі, про імпорт і експорт електроенергії з ЄС.

Катерина Чорногоренко, заступниця міністра оборони, про електронний реєстр військовозобов’язаних, про безпеку даних в електронному реєстрі.

Олександр Коваленко, воєнно-політичний експерт групи «Інформаційний спротив», про вдалі українські атаки на об’єкти військової інфраструктури на території Росії, про дрони, які пообіцяла Україні Велика Британія, про імовірний стан російської ППО, про ситуацію на різних ділянках фронту і наміри ворога.

Руслан Осипенко, експерт з міжнародних питань, про інтереси Китаю щодо зламу світової системи, про можливі сценарії розгортання світової війни.

Валерій Клочок, політолог, керівник Центру громадської аналітики «Вежа», про зміну настроїв у ЄС щодо війни, про імовірність виходу США із НАТО.

Олександр Краєв, експерт Центру «Українська призма», про розуміння Європою і світом нових світових реалій, про імовірність виходу США із НАТО, якщо оберуть Трампа.

Юрій Рашкін, депутат окружних зборів округу Рок штату Вісконсин, про позицію Трампа, який блокує домовленість між республіканцями і демократами, про імовірності виходу США з НАТО за президента Трампа.

Олександр Коваленко, заступник командира 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар», про ситуацію на фронті на Бахмутському напрямку, про потребу підрозділу в ремонті автівок, про ротацію ворожих військ і їх перевагу в дронах і снарядах, про російську тактику «випаленої землі».

Володимир Яценко, виробник дронів, про можливості України з виробництва безпілотників, у тому числі далекобійних, про математику виробництва мільйона дронів на рік, про обмеження можливостей виробників застарілим законодавством.

Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Було 56 порушень стандарту (по 14 на годину в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали відео 8 разів. Користувалися телеграм-каналом Херсонської ОВА, анонімними «Реальный Киев» і «Труха», і анонімними ворожими «Город Брянск» і «Подслушано Клинцы».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 15. Так «посилалися» на Генштаб і Офіс генпрокурора, на британське Міноборони. Все інше було геть розмите: «Об’єднане Королівство говорило», «в Лондоні наголошують», «за даними слідства», «кажуть правоохоронці», «за повідомленням ЗМІ», «такі заголовки з’явилися в ЗМІ», «російська влада звично розповідає» тощо.

Абстрактних псевдопосилань було 9: «повідомляють», «за попередніми даними», «відомо», «ми побачили відео», «заговорили» (невідомо хто), «назвали» (невідомо хто), «зафіксували» (невідомо хто). 12 разів давали фактичну інформацію без посилань на джерела.

12 разів робили й узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «в Офісі генпрокурора пояснюють», «Міністерство відновлення обіцяє», «визнають в МВС». І геть розмитих: «кажуть військові», «рятувальники кажуть», «дехто з експертів казав», «скептики скажуть», «військові наполягають», «медики радять», «прокурори пояснюють», «зізнаються присутні».

Стандарт точності інформації

Було 24 порушення стандарту (по 6 на годину в середньому). Половину з них становили невідповідності картинки і тексту в сюжетах і БЗ. Крім традиційних «перекривань» повідомлень про події на фронті випадковим архівом бойових дій і повідомлень про обстріли невідомо яких населених пунктів, були і якісь геть алогічні речі. Наприклад, повідомлення про прогноз німецького міністра Пісторіуса щодо майбутнього нападу Росії на європейські країни навіщось «перекривали» відео адмінбудівель у Брюсселі. Або ж ведучий розповідав, що в Києві падає дощ і мокрий сніг, а «перекривали» це відео з сонячних вулиць, і без жодних ознак дощу чи тим більше снігу.

Невідповідно «перекривали» два прямих ввімкнення.

Було 10 різних фактичних неточностей. У прямому ввімкненні з суду по Мазепі кореспондентка говорила так: «вісьмом учасникам цієї злочинної організації підозру вручили». У бекграунді про справу Мазепи говорили як про доконаний факт про «злочинну організацію». А всі визначення поки що є лише версією слідства.

Прямі ввімкнення «перекривали» дуже різним відео, знятим раніше, інколи й не цього дня (як відео затримання бізнесмена Мазепи) і щоразу воно позначалося титром «наживо», що є неправдою.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найбільше — було 218 порушень (по 54,5 на годину ефіру в середньому). Було 210 суб’єктивних думок журналістів у новинах.

Традиційно чимало було суто емоційних оцінок: «цей напрямок натепер найгарячіший», «виснажливі бої», «у запеклих боях», «перетворюється на пекло», «розгатили башту», «зухвало пішли», «легендарний бій», «розбитого вщент села», «додалась нова біда», «дивом вціліли», «дивом вижив», «врятувалася дивом», «палає і резервуар, і в росіян», «жахливих погодних умов», «про трагедію», «вони пройшли пекло», «не було жодного шансу вижити», «призвело до трагедії», «суцільне згарище», «але найстрашніше» тощо.

Багато було оцінок з будь-яких приводів: «найголовнішу фортецю війни», «складна ситуація», «активно використовують», «активно розбудовують», «створюють потужну систему», «впевнено контролюють», «свіжа «бавовна», «мовчазне визнання», «у безлічі збройних конфліктів», «ситуація справді дуже складна і напружена, але шанси є», «давно використовують», «успішно виконує», «оборудка була така», «справа об’ємна, масштабна», «кліматичні гойдалки», «загадкова хвороба», «перебуває між усіх вогнів», «чимало прикладів», «чітко видно», «значна кількість клопотань», «сказати дуже складно», «відверто написав», «сучасний та максимально комфортний», «ця світлина миттєво розлетілася соцмережами», «розпал робочого дня», «у дуже знаковому для України місці» і подібних.

Траплялися й міркування, переважно «експертні думки» і припущення: «Є великий ризик переходу протистояння в вуличні бої, як це було в Бахмуті» (ведучий Святослав Гринчук). «Поки українці борються як можуть, натовські F-16 разом з іншими бойовими літаками нарізають кола поблизу нашого кордону» (сюжет Івана Петричака). «Двадцятикілометрову зону від рубежу росіяни навмисно перетворюють на “сіру смугу”» (сюжет Валентини Доброти). «До появи нової пандемії мають бути готові всі» (сюжет Інни Лебеденко). «Найімовірніше у найближчий час ми отримаємо рішення» (пряме ввімкнення Вікторії Ковцун). «Схоже, не надто довіряють партнерам з Республіканської партії» (пряме ввімкнення Ольги Кошеленко).

Ведучий гостьової студії тричі не авторизував власних міркувань. І були безпідставні узагальнення: «що явно багатьох здивувало», «вони частіше вражають цілі, але не дух нікопольців», «що менше світ говорить про ковід, то менше люди думають про захист проти нього». Ще в новинах була імовірно цитата зі зведення британської розвідки: «це свідчить про зниження готовності країни-агресорки ризикувати літаками та про намагання зберегти решту А-50-тих навіть ціною ефективності». Але це не було позначено як цитата, тож звучало як «експертна» думка ведучого.

Стандарт повноти інформації

Було 8 порушень стандарту. У прямому ввімкненні зі США йшлося про якесь повноваження американського президента під назвою «гуманітарний пароль». Що це таке, пояснено до ладу не було. Раніше в публічній площині це поняття я не зустрічав. Маю сумнів, що основна аудиторія марафону знає, що це таке.

Великий синхрон якогось імовірно експерта в сюжеті про F-16 не було титровано, тож і його експертна компетентність залишилась невідомою аудиторії. На синхронах захисту і прокурора в прямому ввімкненні з суду з обрання запобіжного заходу бізнесмену Мазепі теж не було титрів. Ще у чотирьох випадках не титрували, як належить, датами бекграундове відео.

Стандарт доступності подачі інформації

Було одне порушення — уже згаданий «гуманітарний пароль» у прямому ввімкненні зі США.

Елементи політичного піару

Двічі показували «паркет» про вручення президентом Зеленським сертифікатів на квартири військовим і родинам загиблих.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 4 репортажних сюжети і 3 прямих ввімкнення. У гостьових студіях побувало 2 ньюзмейкери. З сюжетів якісними були репортажі Руслана Ярмолюка про бої під Авдіївкою (оператор Михайло Путята) і Алли Хоцянівської про знищення екіпажем «Бредлі» російського танка Т-90 (оператори Андрій Романок, Віталій Овсянников), спецрепортаж Валентини Доброти про життя біля російського кордону на Чернігівщині (оператор Олександр Шиян) і розповідь Андрія Цаплієнка про батальйон етнічних росіян «Сибір» у складі ЗСУ (оператор Ілля Шинкаренко).

Стандарти журналісти каналу порушували 307 разів (це майже по 77 порушень на годину або ж більш як по порушенню на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — було 218 порушень, переважна більшість із них — суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 56 разів у різні способи, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 24 рази порушували стандарт точності, більше половини з цих випадків були невідповідностями картинки й тексту за кадром. Крім того, 8 разів порушували стандарт повноти інформації й одного разу стандарт доступності. Інші стандарти не порушували.

У проаналізованому ефірі каналу було 2 прояви політичного піару — двічі показали «паркетний» матеріал про вручення президентом Зеленським сертифікатів на квартири військовим і сім’ям загиблих. Російських наративів і токсичних медіаперсонажів традиційно не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

18 січня

Затриманий на кордоні бізнесмен Мазепа їхав на економічний форум у Давосі, — адвокати.

ДБР затримало бізнесмена Мазепу під час перетину кордону.

У Росії внесли до переліку нацистських гасло «Слава Україні!» і символіку ОУН і УПА.

Частина Криму залишилася без електрики через аварію на Балаклавській ТЕС.

Європарламент: угорський уряд загрожує цінностям ЄС і підриває його інституції.

Польща продовжила дію тимчасового захисту українських біженців до березня наступного року.

Данілов: Ніякої опозиції в Україні не існує.

«Київстар» обрахував майже 100 млн доларів збитків від масштабної атаки Росії.

З бюджету виділять 8 млн гривень на моніторинг тональності новин про Зеленських, Єрмака та інших посадовців.

19 січня

НАУ та Університет Шевченка законтрактували їжу для курсантів дорожче, ніж у Гринкевича, — «Наші гроші».

У ракеті, якою росіяни вдарили по театру Чернігова в серпні 2023-го, знайшли 4 компоненти зі США.

Влітку Росія може спробувати повністю окупувати 4 області України, не виключено наступ на Київ і Харків, — Financial Times.

ЄС розпочав обговорення нового пакету санкцій проти Росії, який хочуть затвердити до 24 лютого.

Ресурс, який злив відео стеження за Bihus.Info, закрив канал і видалив новину.

Bihus.Info розповів про спецоперацію, де 30 людей стежили за журналістами видання.

Тимчасовий захист для українців у Польщі поки не продовжили, — посольство.

Затримання Мазепи: «Маніфест 42» закликав президента Зеленського розібратися з тиском силовиків на бізнес.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була звичною для ранкового слота: до 10-ї ранку кожної години було по два 10-хвилинних випуски новин (на початках годин і на 30-х хвилинах), решту часу займали гостьові студії. З 11-ї години починалися новинами, продовжувалися гостьовими.

Структура ефіру Першого каналу Суспільного була звичною для денного слота: кожна ефірна година починалася з випусків новин (15-хвилинні, а о 15-й годині був 30-хвилинний).

Структура ефіру каналу «Інтер» була звичною для вечірнього слота. Години починалися 13-хвилинними новинами, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, потім годинні гостьова студія.

Структура ефіру каналів ICTV та СТБ була такою ж як і завжди — 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями.

Структура ефіру каналу «Рада» була звичною для денного слота: години починалися випусками новин (то по 22, то по 15 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру каналу «1+1» була такою: перші години починалися випусками новин (30- і 15-хвилинними), продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був підсумковий випуск новин, який тривав 1 годину і 15 хвилин, далі була гостьова студія.

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була такою: 2 репортажних сюжети та 2 прямих ввімкнення. У гостях побувало 6 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Першого каналу Суспільного була такою: 7 репортажних сюжетів, 6 прямих ввімкнень. У гостях побувало 4 ньюзмейкери. Крім того, одне повідомлення базувалося на відповіді Нацполіції на інформаційний запит редакції.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 4 репортажних сюжети, 5 прямих ввімкнень. У гостьових студіях побувало 6 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: 5 репортажних сюжетів і одне пряме ввімкнення. У гостях побувало 5 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Рада» була дуже слабкою в репортажній частині: жодного (!) сюжету, лише 2 прямих ввімкнення (ще 3 були неподієвими). Натомість у гостьових студіях побувало 7 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була такою: 4 репортажних сюжети та 3 прямих ввімкнення. У гостьових студіях побувало 2 ньюзмейкери.

Гостьові студії

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру побувало 14 людей, з них 6 були ньюзмейкерами, 4 — речниками, також було 2 радники та 2 експерти.

У гостьових студіях Першого каналу Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувало загалом 22 гості: 4 ньюзмейкери, 3 речники, 2 радниці, 8 експертів, одна журналістка і 4 учасники подій.

У гостьових студіях каналу «Інтер» загалом побувало протягом чотирьох годин ефіру 10 людей: 6 ньюзмейкерів, один речник і 3 учасники подій.

У гостьових студіях каналів ICTV та СТБ побувало 13 людей: 5 ньюзмейкерів, 3 речники, 2 радники, 2 експерти й одна учасниця подій.

У гостьових студіях каналу «Рада» протягом чотирьох годин ефіру побувало 14 гостей. 7 з них були ньюзмейкерами, 4 речники, також була одна радниця, один експерт і один учасник подій.

У гостьових студіях каналу «1+1» протягом чотирьох годин ефіру побувало 9 людей: 2 ньюзмейкери, 5 експертів і 2 учасники подій.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону (в межах проаналізованого ефіру) було таким: представники фракції «Слуги народу» були в ефірі 7 разів (Олексій Леонов і Євгенія Кравчук на «Ми — Україна», Євгенія Кравчук на Першому каналі Суспільного, Арсеній Пушкаренко на «Інтері», Олена Шуляк на ICTV та СТБ, Дмитро Соломчук і Денис Маслов на «Раді»). Представники «Голосу» були в ефірі двічі (Роман Лозинський на «Ми — Україна» і Ярослав Юрчишин на Першому каналі Суспільного), представник «Батьківщини» був в ефірі один раз (Михайло Цимбалюк на «Раді»). На «1+1» народних депутатів не було. До представництва «Слуги народу» цілком можна додавати й депутата від цієї фракції в Київраді Андрія Вітренка в ефірі «Ради». Крім того, на «Раді» в бюлетені «Парламентський тиждень» було 8 нардепів-коментаторів від «Слуги народу», а від усіх інших фракцій і груп разом було лише 6.

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували 343 рази (це майже по 86 порушень на годину або майже по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому). Найбільше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 168 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 101 раз. Найбільше було фактичної інформації без посилань на джерела й узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела. Стандарт точності було порушено 32 рази, майже все це було невідповідне поєднання картинки й тексту в новинних матеріалах. 30 разів порушували стандарт повноти інформації, найбільше порушень було пов’язано з відсутністю інтершуму на відео (це вже давно є своєрідною «візитівкою» каналу). Крім того, 9 разів порушували стандарт доступності подачі інформації та було 2 грубих порушення стандарту балансу думок. І було грубе порушення етичного принципу неупередженості до обвинувачених.

Стандарти журналісти Першого каналу Суспільного порушували 99 разів (майже по 25 на годину в середньому). Найчастіше порушували стандарт достовірності — 44 рази. Більше половини з цих порушень було інформацією, взятою з телеграм-каналів і фейсбук-сторінок. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 32 рази, все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт точності порушували 16 разів, майже всі порушення були некоректним використанням картинки в БЗ, прямих ввімкненнях і як «ілюстрацій» до розмов з гостями. Крім того, 4 рази було порушено стандарт доступності, 3 рази — стандарт повноти інформації. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували 399 разів (майже по 100 порушень на годину і більш як по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 280 разів. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 70 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. 29 разів порушували стандарт точності, майже все це була некоректна робота з картинкою. Крім того, було 11 порушень стандарту повноти інформації, 8 порушень стандарту доступності й одне порушення стандарту оперативності.

Стандарти журналісти медіагрупи ICTV та СТБ порушували 327 разів (це майже по 82 порушення на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — було 228 порушень. Переважною більшістю з них були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 48 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 28 разів порушували стандарт точності, майже все це було некоректне поєднання картинки й тексту в БЗ і сюжетах. Крім того, 11 разів порушували стандарт доступності подачі інформації, 6 разів — стандарт повноти й 4 рази стандарт балансу думок. 4 рази було порушено етичний принцип неупередженості до обвинувачених.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували 297 разів. Це більш як по 74 порушення на годину або ж майже по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 140 разів. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 84 рази. Більше половини з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували в різні способи 37 разів. 10 разів порушували стандарт доступності подачі інформації. 9 разів грубо порушували стандарт балансу думок. Крім того, 7 разів порушували стандарт повноти інформації, 3 рази — стандарт оперативності. І 7 разів порушили етичні принципи журналістики. Рідкісний випадок — цього дня журналісти каналу примудрилися порушити всі стандарти й етичні норми професії. Ось що трапляється, коли редакція береться висвітлювати внутрішньополітичну тематику.

Стандарти журналісти каналу «1+1» порушували 307 разів (це майже по 77 порушень на годину або ж більш як по порушенню на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — було 218 порушень, переважна більшість із них — суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 56 разів у різні способи, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 24 рази порушували стандарт точності, більше половини з цих випадків були невідповідностями картинки й тексту за кадром. Крім того, 8 разів порушували стандарт повноти інформації й одного разу стандарт доступності. Інші стандарти не порушували.

Прояви політичного піару

У проаналізованому ефірі каналу «Ми — Україна» був один прояв політичного піару — однобічне, незбалансоване і критично неповне висвітлення теми реакції влади на факт стеження за журналістами «Bihus.info». Обмежились лише офіційними версіями та коментарем представниці монобільшості Євгенії Кравчук, хоча стандарт балансу думок однозначно потребував запрошення до ефіру журналістів «Bihus.info» і представників Комітету ВР з питань свободи слова. Крім того, не було наведено повноцінного бекграунду всіх останніх атак на журналістів і медіа.

У проаналізованому ефірі каналу «Інтер» було 2 прояви політичного піару: «паркетне» БЗ з командувачем Об’єднаних Сил Сергієм Наєвим і невиправдана контекстом розмови згадка про приналежність до фракції «Слуга народу» нардепа Арсенія Пушкаренка.

У проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ тричі був сюжет, у якому підкреслено подавали в позитивному контексті власника медіагрупи бізнесмена Віктора Пінчука.

Проявів політичного піару лише в проаналізованому мною ефірі каналу «Рада» цього дня було мінімум 8. У 5 випадках це було з висвітленням теми кримінального переслідування бізнесмена Ігоря Мазепи (3 повідомлення й одне пряме ввімкнення в новинах і одна гостьова студія з радницею ДБР Сап’ян). У всіх цих випадках інформація подавалася винятково з позиції слідства, усе (навіть до того оприлюднене публічно) від сторони обвинуваченого і його захисту замовчувалося. Крім того, був двічі повторений в ефірі традиційний «паркет» про президента Зеленського. І гостьова студія з незбалансованими однобічними обвинуваченнями «слуги народу» депутата Київради на адресу керівників столичних департаментів.

У проаналізованому ефірі каналу «1+1» було 2 прояви політичного піару — двічі показали «паркетний» матеріал про вручення президентом Зеленським сертифікатів на квартири військовим і сім’ям загиблих.

Проявів політичного піару у проаналізованому ефірі Першого каналу Суспільного цього дня не було.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Інтер» не було, новини вела токсична ведуча каналу.

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Рада» не було, натомість в ефірі були троє токсичних ведучих цього каналу.

Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі інших каналів не було.

Ігор Куляс, медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер

Скриншот відео: ТСН/ютуб (бізнесмен Ігор Мазепа у суді, 19 січня 2024 року)