Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за липень — вересень 2023 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

Нагадуємо, що у зв’язку зі зміною сітки марафону в кожному моніторингу аналізуються всі шість каналів, але по чотири години ефіру. Та за два суміжних дні: понеділок і вівторок, вівторок і середа тощо. Ці дві доби на тиждень і години з ефірних блоків кожного каналу ми обираємо довільно. У розділі подій / тем, які не висвітлювалися телемарафоном, зазначаємо лише ті, які оприлюднювалися більшістю стрічок новин інших медіаресурсів протягом того часу доби, який аналізується.

Телеканал «Рада» (8:00–12:00 27 листопада)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною для ранкового слота: кожна година починалася з 12–15-хвилинних випусків новин, продовжувалася гостьовою студією, посередині кожної години (умовно на 30-х хвилинах, бо в каналу з таймінгом традиційно проблеми) були короткі 3–5-хвилинні випуски новин. Новини вела Ольга Бутко, гостьові студії спочатку вели Ольга Нємцева і Максим Зборовський, згодом — Ганна Гомонай і Назар Довгий.

В ефірі були такі сюжети:

про роботу саперів 61-ї бригади на Чернігівщині;

про 95-річну пенсіонерку, яка за свою пенсію придбала дрон для військових;

про пораненого під Бахмутом прикордонника;

про роботу кінологів на блокпостах.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки негоди на Одещині;

про обвалення житлового будинку в Одесі внаслідок попередніх ракетних ударів і негоди;

про ситуацію з негодою на Полтавщині;

про ситуацію на столичних дорогах (два);

про наслідки негоди на Кіровоградщині (два);

про наслідки негоди на Миколаївщині;

про ситуацію у прифронтовому селищі Преображенка на Запоріжжі.

Гостями ефіру були:

Олег Кіпер, голова Одеської ОВА, про роботи в області з подолання наслідків негоди, про допомогу людям у сніговому полоні, про роботи з відновлення електрики в населених пунктах області.

Данило Гетманцев, голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, про законопроєкт щодо страхування військових ризиків для інвесторів, про оподаткування надприбутків банків.

Віталій Кім, голова Миколаївської ОВА, про ситуацію на Миколаївщині у зв’язку з негодою, про рятувальні роботи, про допомогу фермерів технікою для розчищення заметених доріг.

Ярослав Демченко, заступник міністра енергетики, про ситуацію з відімкненням електрики в багатьох населених пунктах через негоду, про наслідки масованої ворожої атаки дронів по енергетичних об’єктах Києва.

Микола Точицький, заступник міністра закордонних справ, про очікування України від саміту «Україна — НАТО», про переговори з різними країнами щодо безпекових гарантій Україні.

Ігор Клименко, міністр внутрішніх справ, про ситуацію на дорогах у зв’язку з негодою, про роботу правоохоронців із порятунку людей у заметах, про мобільні пункти обігріву, про допомогу людям в Одесі.

Сергій Нагорняк, член Комітету ВР з питань енергетики, про готовність енергосистеми до зими, про вплив негоди на енергосистему, про останню атаку дронів ворога на енергооб’єкти Київщини, про питання економії електроенергії, про питання підвищення цін на електрику, про дефіцит пального, спричинений блокуванням на польському кордоні.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про перебіг бойових дій на різних ділянках фронту, про ворожі втрати за тиждень.

Юрій Повх, речник Сил оборони північного напрямку, про вплив негоди на роботу військових, про роботу сил ППО на півночі країни, про збільшення кількості мобільних вогневих груп, про ситуацію на півночі.

Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил, про значення українських ударів далекобійними дронами по території Росії, про необхідність нарощування виробництва різних типів дронів, про вплив негоди на крилаті ракети та дрони, про нічні ракетні удари ворога.

Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про позначення негоди на роботі прикордонної служби, про участь прикордонників у боях на сході, про статистику затримання порушників кордону і про смертельні випадки в горах.

Олександр Хорунжий, речник ДСНС, про наслідки негоди по різних регіонах країни, про знеструмлені населені пункти, про ситуацію на міжміських автотрасах.

Марина Мартиненко, речниця ДСНС Одеської області, про ситуацію на Одещині внаслідок негоди, про рятувальні роботи.

Олександр Штупун, речник Сил оборони Таврійського напрямку, про бойові дії під Авдіївкою і Мар’їнкою, про ситуацію на Мелітопольському напрямку, про збільшення кількості російських полонених.

Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань, про завершення слідства у справі про катастрофу гелікоптера в Броварах і загибель керівництва МВС.

Петро Черник, воєнний експерт, полковник у відставці, про дії ЗСУ на лівому березі Дніпра, про ситуацію на фронті під Авдіївкою, про переміщення Росією комплексу С-400 з Калінінграда на фронт.

Олексій Гетьман, воєнний оглядач, майор запасу, ветеран російсько-української війни, про можливі наступні воєнні плани Росії щодо роздмухування чи ескалації бойових дій у різних країнах світу, про перехід України на військові рейки.

Віктор Ягун, генерал-майор запасу СБУ, про роботу СБУ зі знищення морських цілей ворога морськими дронами.

Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень, про можливі плани Ізраїлю щодо Сектору Газа.

Олександр Шульга, доктор соціологічних наук, керівник Інституту конфліктології та аналізу Росії, про майбутню імітацію виборів у Росії, про настрої російського суспільства щодо війни в Україні.

Крім того, в ефірі було опитування народних депутатів щодо відносин України й Польщі.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували протягом чотирьох годин ефіру 141 раз (це більш як по 35 разів на годину ефіру в середньому) і це стало рекордним показником для каналу. Із соцмереж і телеграм-каналів брали відео й інформацію 13 разів. Користувалися головно сторінкою ДСНС у соцмережах і показували відео з анонімного телеграм-каналу «Реальний Київ». Крім того, були «посилання»: «інтернет вже рясніє відеороликами», «рясніють фото, відео в інтернеті, всі портали і телеграм-канали», «в соцмережах діляться».

Рекордною для каналу була кількість узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації — 78 таких порушень стандарту. В такий спосіб «посилалися» на Генштаб, МВС, СБУ, ДСНС, ДБР, «Укренерго», «Енергоатом», Мінінфраструктури, Херсонську ОВА, Київську МВА, «Запоріжжяобленерго», держпідприємство «Ліси України». «Посилалися» так на Держдеп, ЦАХАЛ, Червоний Хрест і Міноборони Росії. І були геть розмиті: «рятувальники повідомили», «лісівники зазначають» тощо.

12 разів робили абстрактні псевдопосилання: «було повідомлення», «повідомили», «повідомляють» (невідомо хто), «відомо», «кажуть», «чуємо», «дехто навіть прогнозує», «інформацію, яка з’явилася за останні дні», «наскільки я знаю». 11 разів фактичну інформацію подавали без посилань на будь-які джерела.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 27. У такий спосіб «посилалися» на невідомо кого в ДСНС і в Київській МВА. Всі решта псевдопосилань були максимально розмитими: «коментують закон в профільному комітеті» (неясно якому саме), «міська влада та рятувальники закликають», «військові кажуть», «кажуть сапери», «лісівники запевняють», «лікарі зізнаються», «кінологи наголошують», «зазначили місцеві жителі», «деякі експерти військові українські і західні вбачають», «деякі експерти пророкують», «деякі політологи пророкують», «зазначають тамтешні журналісти» тощо.

Стандарт точності інформації

Було 40 порушень стандарту точності (по 10 на годину ефіру). 26 із них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Цього дня більшість становили БЗ про наслідки негоди, причому могли розповідати про різні області, а «перекривати» це відео з Одещини. Або ж повідомлення про Одещину «перекривали» відео з Києва, наприклад, на розповіді про ДТП в Одеській області показували пішоходів у Києві. А згодом, коли відео з областей стало більше, звели в повідомленнях всі області докупи й «перекривали» це «вінегретом» із відео, причому цей «відеовінегрет» гарантовано не збігався з «вінегретом» у тексті.

Невідповідно «перекривали» і всі 9 прямих ввімкнень, бо картинка майже завжди була не про те, про що говорили за кадром журналісти. Наприклад, кореспондентка з Полтавщини розповідала про наслідки негоди, а «ілюстрували» це відео, як горять дрова в каміні. У прямому ввімкненні про ситуацію на столичних автошляхах кореспондентка розповідала це в пішохідній зоні, тож «ілюстрацію» до розповіді про рух машин були численні пішоходи за її спиною. І потім ще й «перекривали» ввімкнення також відео пішоходів. Кореспондентка з Одеси розповідала про ситуацію на автотрасах, а показували вулиці обласного центру. Кореспондентка з Кропивницького казала: «Дороги в області розчищають за пріоритетністю, першочергово працюють на шляхах міжнародного та національного значення». А в цей момент показували, як дві комунальниці лопатами чистять від снігу тротуар у Кропивницькому тощо.

Ще у 5 випадках невідповідно «ілюстрували» розмови з гостями.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Порушень цього стандарту було найбільше — 212 (по 53 порушення на годину в середньому). З них 191 порушення було суб’єктивними думками журналістів у новинах.

Дуже великою була кількість усіх оцих «наголосив», «зазначила», «закликав», «переконаний», і «зізнається». Траплялися суто емоційні оцінки: «вороже залізяччя», «вщент зруйнований», «трагедії вдалося уникнути», «йому неймовірно пощастило», «дивом її не зачепила», «нові дрони збентежили росіян», «робота саперів надскладна та дуже небезпечна», «він їм не зрадів», «на щастя, ніхто не постраждав», «негода наробила лиха», «литиме наче з відра», «погодний апокаліпсис», «просто заповнений вщент», «надихаюча історія» тощо.

Ще більше було різноманітних оцінок із будь-яких приводів: «не полишають безуспішних спроб», «підступно підкладають», «стійко тримають оборону», «провели успішні операції», «суворо дотримуючись Женевської конвенції», «справжній зимовий колапс», «активно працюють», «невпинно усувають», «зосереджено оглядають», «готові до будь-яких викликів», «складна ситуація», «найскладнішою є ситуація», «у складному опалювальному сезоні», «найгостріша така проблема», «найгостріша така, найважча ситуація», «вчора було набагато гірше», «утворився величезний затор», «негода дуже потужно вирує», «ситуація з негодою контрольована», «не є критичним», «про особливих побратимів», «інтернет вже рясніє відеороликами» і подібні.

Траплялися й різного штибу міркування: «Радимо киянам одягатись тепліше і дійсно користуватись громадським транспортом» (пряме ввімкнення Карини Подленко). «Тож наслідки цієї негоди будуть ще ліквідовувати досить довго» (пряме ввімкнення Світлани Довжук). «Оскільки протиожеледна суміш не спрацьовувала у повній мірі». «Тож сподіваємося, що людям допоможуть і шляхи таки розчистять більш ефективно» (пряме ввімкнення Лілії Кочерги).

Чимало було маркерів суб’єктивних думок і маркерів привернення уваги: «хочу сказати», «хочу додати», «можу ще додати», «також хотілось би ще додати», «також хочу зазначити», «як ви вірно помітили».

І навпаки, там, де авторизувати належало (у гостьових студіях) ведучі в 16 випадках цього не робили. Висуваючи часом далекосяжні («експертні» або й «політичні») висновки чи оцінки, наприклад: «Дійсно, тут уже виникає друге питання, інше, яке стосується готовності самого НАТО, Північноатлантичного альянсу, і цих країн» (Максим Зборовський про застосування 5-ї статті Альянсу). «Це просто ще один доказ того, що треба покладатися на себе, розвивати свій ВПК, а українці дуже прагнуть стати під парасолю 5-ї статті НАТО, але якщо ми бачимо зараз, що є загроза для країн Балтії, це означає, що Україні теж, незважаючи на те, що у нас є зафіксований рух в Євроатлантичний альянс, спільноту цих держав, але ми все одно маємо дбати про себе самі» (Ольга Нємцева). «Давайте не забувати, що Калінінград з трьох боків має кордони з країнами НАТО, і це досить таки стратегічна для Росіян локація, але це свідчить лише про те, що їм конче бракує цих систем дороговартісних, на які полюють, до речі, наші Служба безпеки, військові, і полюють досить вдало» (Назар Довгий).

Ще було 5 безпідставних узагальнень: «на жаль, користувачі автошляхами і водії, вони нехтують повідомленнями і вирушають навіть все ж таки в таку погоду в дорогу», «більшість людей все ж таки дослухались до порад Київської міської військової адміністрації», «тому що всі замерзають», «весь громадський транспорт він переповнений, однак він працює справно і він приходить вчасно»

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 20 разів.

Експерта Петра Черника ведучі представляли як «полковника», забувши додати, що він полковник у відставці. А від цього залежить статус гостя. Нардепа Нагорняка ведучий представляв як «члена комітету з питань енергетики й комунальних послуг». Забувши згадати, що йдеться про комітет Верховної Ради.

Двічі у БЗ про блокування польського кордону використовували архівне відео ще тижневої давнини, але не титрували це як архів.

А ще в 16 випадках у різних повідомленнях на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 15 порушень стандарту (майже по 4 на годину в середньому). 5 разів була інфографіка ворожих втрат, яка продовжує залишатися непіднімною для сприйняття: весь великий масив складних числових даних на одному слайді дрібним шрифтом.

Ще й при цьому ведуча озвучує позиції не в тому порядку, який є в таблиці.

Незрозуміло, в чому був сенс показувати ось таку інфографіку ДБР, ще й двічі?

Ще спробуйте-но на слух сприйняти ось такий суто «бюрократичний» перерахунок підозрюваних: «слідчі повідомили про підозру п’ятьом посадовцям ДСНС. Зокрема, начальнику управління авіації та авіаційного пошуку і рятування ДСНС України, виконувачу обов’язків командира спеціального авіаційного загону, заступнику командира із льотної підготовки, командиру авіаційної ескадрильї та начальнику служби безпеки польотів спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України з міста Ніжин Чернігівської області». Оце все було в ефірі з явним трудом прочитано ведучою новин теж двічі. Оскільки теленовини — це усе ж не текст підозри і не вирок суду, весь цей список можна було спростити, скоротивши щонайменше втричі. І тоді б ця інформація була б легко сприйнята глядачами. І даруйте, це ж не мова, а канцелярит, у тому ж таки повідомленні: «усього 14 осіб, 31 особа, серед яких 13 дітей отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості». Нормальні люди «особами» і «ушкодженнями» не розмовляють. А чи не для нормальних людей робляться теленовини?

Крім того, ведучі й журналісти вживали жаргонізми й терміни, якими не всі глядачі послуговуються і розуміють: «кому цей меседж направлений», «треба підзарядити свої ґаджети», «про міжнародні треки», «наш інформаційний слот».

Інші зауваження

Я не побачив найменшої потреби робити повторне пряме ввімкнення «з вулиць столиці», на яких негода не спричинила взагалі нічого надзвичайного (на відміну від тієї ж Одещини чи Миколаївщини). Досить було й одного ввімкнення, бо в другому кореспондентці вже не було чого нового сказати. Типовий випадок «ввімкнення заради ввімкнення» лише тому, що «так запланували».

У редакції часом права рука не знає, що робить ліва. Ведуча гостьової студії робила підводку до прямого ввімкнення з Полтавщини про ситуацію з дровами в області. Кореспондентка ж розповідала про наслідки негоди в області, що було логічно саме для цього ранку. А вже лише наостанок про дрова.

І от знову ж таки — навіщо гостьовим ведучим начитувати повідомлення, яке от щойно, 10 хвилин тому, прозвучало в новинах? А потім ще й знову повторювати його в новинах ще за 20 хвилин.

На прощання ведучі не анонсували своїх наступних у марафоні колег з «1+1». Та й взагалі не анонсували навіть, що «марафон триває».

Кілька разів забували про фемінітиви: «дізнаємося від нашої кореспондента Карини Подленко» (ведуча Ольга Нємцева, як тільки язик не зламався таке казати – «нашої кореспондента»?), «Карина Подленко, кореспондент» (титр на прямому ввімкненні), «Ольга Чиканова, спікер ДБР» (титр на синхроні), «Тетяна Сап’ян, радник з комунікацій…» (ведучий Назар Довгий).

Елементи політичного піару

Давали цитату суто «політичної заяви» радника керівника ОП Михайла Подоляка у відповідь на віртуальний виступ Путіна на саміті Великої двадцятки. Радника, не вповноваженого на подібні політичні заяви.

Також повідомили «новину», що «президент Зеленський подякував працівникам усіх служб, які нині залучені до ліквідації наслідків негоди». Прям не телемарафон, а «вісник президента» якийсь.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було. В ефірі працювали токсичні ведучі каналу Ольга Нємцева, Максим Зборовський і Назар Довгий, які раніше працювали на каналах Медведчука, що поширювали проросійську пропаганду.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: жодного репортажного сюжету (всі сюжети цього дня були нарисами), натомість було 9 прямих ввімкнень. У гостьових студіях побувало 7 гостей-ньюзмейкерів.

Протягом чотирьох годин ефіру каналу стандарти порушували 428 разів (по 107 разів на годину або ж майже по 1,8 раза на хвилину ефіру в середньому). І це «персональний» рекорд каналу за весь час телемарафону. Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 212 разів. Більшість із цих порушень була суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності рекордно для каналу було порушено 141 раз, більше половини з цих порушень було узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. 40 разів порушували стандарт точності інформації, все це була некоректна робота з картинкою в новинах, прямих ввімкненнях і в розмовах із гостями. Крім того, 20 разів порушували стандарт повноти інформації, більшістю з них була відсутність інтершуму на картинці в різних повідомленнях. 15 разів порушували стандарт доступності подачі інформації.

Було два прояви політичного піару у вигляді цитат президента Володимира Зеленського і радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка, які насправді реальної новини не становили.

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було, в ефірі працювали троє токсичних ведучих каналу.

Телеканал «1+1» (14:00–18:00 27 листопада)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: усі ефірні години починалися випусками новин, які були дуже різними за хронометражем (по 15, 30 і навіть по 45 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела Соломія Вітвіцька, гостьові студії вели Марічка Падако і Руслан Шаріпов.

В ефірі були такі сюжети:

про бої під Бахмутом;

про наслідки негоди по країні;

про шторм в окупованому Криму;

про підготовку енергетиків до запобігання блекаутам через атаки ворога;

про будівництво підземних шкіл на Харківщині;

про завершення слідства у справ про вбивство окупантами письменника Володимира Вакуленка;

про Великомихайлівське лісництво в Дніпропетровській області;

про власників папуги, які побували в окупації;

про диктора українського телебачення Олександра Сафонова.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки негоди на Одещині;

про руйнування будинку в Одесі внаслідок негоди;

про наслідки негоди на Кіровоградщині;

про негоду в Києві;

про поїздку Шарля Мішеля до Орбана;

про «Фабрику Святого Миколая» в Броварах.

Гостями ефіру були:

Максим Перебийніс, член Комітету ВР з питань здоров’я нації, меддопомоги та медстрахування, про ухвалений ВР закон щодо безплатного збереження біоматеріалів військовослужбовців, про правову регуляцію посмертного батьківства.

Олег Кіпер, голова Одеської ОВА, про наслідки негоди на Одещині, про ситуацію з відновленням тепла після аварії на котельній, про ситуацію на трасах в області й на прикордонних пунктах перепуску до Молдови.

Мартін Гарріс, посол Великої Британії в Україні, про візит міністра закордонних справ Кемерона в Україну, про плани підтримки України Великою Британією, про перспективи вступу України до НАТО, про програму підтримки українських біженців у Великій Британії, про вплив внутрішньої ситуації в США на дії з підтримки України Великою Британією.

Володимир Теліщук, заступник голови Українського інституту національної пам’яті, про наміри Росії використовувати проти України голод як зброю, про глибинні традиції та сучасні дії Росії, про заперечення російською пропагандою Голодомору, про російську політику переселення росіян на українські землі, де були знищені українці.

Микола Горох, історик, дослідник радянського «Торгсину», про супутню Голодомору кампанію радянської влади з вилучення в українців сімейних цінностей в обмін на їжу.

Олена Ваніна, кореспондентка каналу в Херсоні, про те, як в окупованому Херсоні росіяни влаштовували штучний голод і намагалися підкуповувати людей продуктовими подачками.

Оксана Буркун, співзасновниця спільноти дружин загиблих героїв «Маємо жити», про ставлення дружин загиблих військових до посмертного батьківства.

Анатолій Камінський, доктор медичних наук, завідувач Клініки репродуктивних технологій Нацуніверситету охорони здоров’я, про різні причини втрати чоловіками й жінками репродуктивної функції на війні.

Олег Сенцов, кінорежисер і військовий ЗСУ, про зафільмований ним бій, про фронтові й тилові враження, про готовність до довгої війни, про необхідність заміни чинним військовим, про заяви народної депутатки Безуглої, про вплив російської пропаганди на військових.

Олександр Стаховський, онкоуролог Інституту раку, про рак простати, про світову акцію з привернення уваги до хвороби, про участь держави у профілактиці та лікуванні хворих на рак простати.

Дмитро Бублик, Герой України майстер-сержант 24-ї механізованої бригади імені Короля Данила, про перші дні повномасштабної війни, про власну історію на війні, про те, що таке контузія для людини, про бої на Луганщині у 2014-му, про своє ставлення до Росії та до росіян, про окупований Донбас і українців там, про почуття особистої провини перед загиблими побратимами, про ставлення до ветеранів і поранених (записане інтерв’ю Наталії Нагорної).

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Було 121 порушення стандарту протягом чотирьох годин (трохи більш як 30 порушень на годину в середньому, або ж одне порушення щодвіхвилини). З соцмереж і телеграм-каналів активно використовували відео — 25 порушень стандарту. Брали його і зі сторінок ДСНС, і обласних її підрозділів, і зі сторінки міністра закордонних справ Угорщини Сійярто, і зі сторінки жительки Черкащини. А найбільше — з телеграм-каналів: громадського діяча Стерненка, журналіста Андрія Цаплієнка. А найбільше було анонімних телеграм-каналів («Киев оперативный») і навіть ворожих: «Крымский ветер», «Chp_Sevastopol», «Legend 24 tv», «Shot», «Crimea 24 tv», «Mash», «Baza» тощо.

25 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Так «посилалися» на Генштаб, Міноборони, Держприкордонслужбу, СБУ, Міненерго і Мінінфраструктури. Інші псевдопосилання були геть розмитими: «ворожа пропаганда заявляла», «повідомляють пропагандистські росЗМІ», «юристи встановили», «розповідають сусіди», «попереджають синоптики», «медики підтвердили» тощо.

24 «посилання» були повністю абстрактними: «повідомляють» (невідомо хто), «за прогнозами» (невідомо чиїми), «за оптимістичними оцінками» (так само), «наразі відомо», «попередньо», «були зранку повідомлення», «з’являється повідомлення», «багато хто говорить», «твердять» (невідомо хто), «ми вже знаємо», «є новина». І всього цього геть недостовірного «багатства посилань» все одно не вистачило, тож у 34 (!) випадках подавали фактичну інформацію геть без жодних посилань на джерела.

Ще 13 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «слідчі кажуть», «кажуть правоохоронці», «мешканці вцілілих квартир зізнаються», «дипломати Євроради відзначають», «не виключають дипломати», «пояснюють інструктори», «сподіваються атомники», «пояснили шляховики», «кажуть рятувальники».

Стандарт точності інформації

Було 39 порушень стандарту (майже по 10 на годину в середньому). Більш як дві третини з них (27) були невідповідністю картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Більшість із них цього дня становили різноманітні БЗ про негоду. Картинка відповідала тексту хіба що час від часу, цілком випадково. Але в більшості випадків говорилося за кадром про одне — показували щось інше. Наприклад, не дуже то пасувало відео, як витягають машини на засніженій трасі, словам про те, що школярів перевели на дистанційне навчання. Або ж ведуча розповідала, що «пообіді в Києві почало розпогоджуватися, сніг та вітер майже припинилися», а показували нічне відео буревію і снігових заметів на дорогах. І, звісно ж, всі повідомлення про бойові дії на конкретних ділянках фронту «перекривали» просто випадковим архівним відео якихось бойових дій. Причому, що характерно, частина планів була зимовою, зі снігом, а частина незимовою, з зеленими деревами.

Так само не до ладу «перекривали» й усі 6 прямих ввімкнень. Тут додавалася і специфіка самого інструменту. Наприклад, кореспондент з Одеси казав: «як бачите, позаду мене всі дороги перекриті». Але в цей момент ні того, що позаду нього, ні самого його на екрані не було, показували якесь нічне відео з заметеної снігом траси. Розповідь кореспондентки про події на Черкащині «перекривали» відео з Кіровоградщини, ба навіть з логотипом ДСНС Кіровоградської області, що не завадило редакції причепити на це відео геотитр «Черкащина». Або ж навіщось пряме ввімкнення з Брюсселя «перекривали» красотами Будапешта. А потім раптом архівним відео Орбана у Брюсселі, хоча у ввімкненні йшлося про те, що Шарль Мішель поїхав до Орбана до Будапешта.

Невідповідно «перекривали» розмову з головою Одеської ОВА Олегом Кіпером. Бо він говорив про аварію на котельні та про відновлення опалення в обласному центрі, а показували відео з порятунку людей на автотрасах. А згодом було все навпаки — він розповідав про ситуацію на автотрасах, а показували вулиці міста.

Як і завжди в прямих ввімкненнях на раніше відзнятому відео обов’язково був титр «наживо». Навіть, якщо о 15-й годині дня показували відео нічне. Або ж коли кореспондента з розчищеного від снігу Софійського майдану в Києві «перекривали» тим же майданом, ще заваленим снігом. І той же титр «наживо» був на вже глибоко архівному відео, наприклад Орбана у Брюсселі.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт традиційно порушували найчастіше — 328 разів (це по 82 порушення на годину в середньому). Майже все це були різноманітні суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Переважали які завгодно оцінки з яких завгодно приводів: «відбулися легкими травмами», «чи не найгірша ситуація», «ситуація на дорогах стабільна», «незначні сьогодні затори», «у сніговому полоні», «потужної негоди», «потужний снігопад», «призвели до колапсу», «утворився величезний затор», «рух тут досить інтенсивний», «він дуже сильний, крижаний», «заметіль лютує», «ще одна проблема», «величезне дерево», «величезного східного лісового офісу», «готувалися дуже серйозно», «активно тренуються», «активно збирають подарунки», «кипить робота», «у символічному забігу», «забуту телелегенду», «цей чудовий ліс», «красиві іграшки», «зірка соцмережі», «так холодно, що просто вам не передати», «як завжди бездоганно вдягнутий», «досі є еталоном», «легендарний ведучий» і чимало подібних.

Були також і суто емоційні оцінки, куди ж без них: «росіяни вгатили», «ворог гатив», «потрощено будинки», «наробили біди», «наробила лиха», «ті ділянки найгарячіші», «на диво у гарному стані», «дивом минулося без жертв», «понівечене тіло», «на очах здивованих самовидців», «на щастя, він не наробив великого лиха», «тож на щастя ніхто не постраждав» (це, до речі, йшлося про росіян), «найбільше лютував», «з великим болем говорить», «на вулиці стало страшно», «а вітер цей, це взагалі щось таке страшне» тощо.

Траплялися різноманітні міркування журналістів — псевдоекспертні оцінки, припущення, «корисні поради» («Тож усім, кого негода застане на вулиці, варто пам’ятати про працюючі “пункти незламності”) і навіть такі собі «маленькі літературні шедеври»: «Він був одружений із професією і ніколи їй не зраджував» (ведуча Соломія Вітвіцька). «Через проблеми з електрикою можуть повиходити з ладу водопровідні системи» (сюжет Катерини Федорченко). «Все вдалося не в останню чергу завдяки регулярним тренуванням» (сюжет Олени Шворак). «Але очевидно цілком, що нині тут ремонтувати вже нема що» (пряме ввімкнення Олени Черняєвої). «Той сніг, що випав, він трошки додає святкового настрою, відразу згадується і Новий рік, і Різдво і вже ми замислюємося, а якою буде ялинка цього року» (пряме ввімкнення Івана Воробйова). «Пам’ятаю, як я студенткою журфаку не одне коло зробила навколо цієї будівлі, щоб бодай краєм ока побачити тих, ким захоплювалася вся Україна» (сюжет Валентини Доброти).

Виникали в новинах і зайві там маркери суб’єктивної думки: «я тобі скажу», «зазначу», «можу відмітити», «тож сподіваємося», «але не розслабляємося», «і ми може трошки зітхнемо з полегшенням».

Ведучі гостьових студій загалом авторизували власні думки, було лише 3 випадки, коли забували це зробити.

І було 6 безпідставних узагальнень журналістів: «оскільки багато киян вирішили залишити свої автівки вдома», «це розуміють усі», «вони вочевидь дослухались рекомендацій поліції і без зайвої потреби не користуються власними авто», «цю адресу знали всі», «тих, ким захоплювалася вся Україна».

Стандарт повноти інформації

Було 6 порушень стандарту. У двох сюжетах на синхронах не було титрів. Ще в 4 випадках не позначали, як це належить, датами бекграундове архівне відео.

Стандарт доступності подачі інформації

Було лише 2 порушення, коли ведучі говорили про «це такий флешмоб у світі» (хоча це насправді був ніякий не «флешмоб»). А ще медичний експерт казав у студії: «ми той геп уже перекрили». Цей термін чи англіцизм потребував перекладу, ведучі про це не подбали.

Інші зауваження

У мене виникло питання, коли в прямому ввімкненні побачив змерзлу кореспондентку в Кропивницькому, ще й зі словами: «у нас у Кропивницькому так холодно, що просто вам не передати». Чи не варто було надягти шапку, якщо вже так холодно, щоб менше мерзнути? Чи це на «1+1» така редакційна вимога діє — робити прямі ввімкнення без шапки, попри мороз і негоду? Треба ж якось берегти своїх журналістів.

У прямих ввімкненнях з Одеси та Кропивницького був такий прикметний момент. Майже все ввімкнення «перекривали» відзнятим відео ситуації на заметених снігом автошляхах, а в певний момент кореспонденти говорили «прошу подивитися, як це було», і далі знову показували це ж саме відео, але вже з інтершумом. Виникає питання: навіщо було «перекривати» слова кореспондентів, тим більше, що відео з їхніми словами за кадром геть не «дружило»?

Пару разів не було фемінітивів: «у країни-агресора» (сюжет Олени Шворак), «Тамара, вона ж і головний піар-менеджер» (сюжет Олени Гущик).

Резюме

Новинна складова проаналізованого ефіру каналу була такою: лише один репортажний сюжет, 5 прямих ввімкнень (ще одне було не репортажним, не подієвим). У гостях побувало 3 ньюзмейкери. З сюжетів кращим був саме той єдиний репортаж Юлії Кирієнко про бої під Бахмутом (оператори Данило Лисенко, Олег Мостовий). І дуже якісне інтерв’ю взяла Наталія Нагорна у Героя України майстер-сержанта 24-ї механізованої бригади імені Короля Данила Дмитра Бублика. У гостьових студіях каналу дедалі менше стає гостей на фронтову тематику, цього дня, принаймні в проаналізованому ефірі, не було жодного гостя (!) для обговорення поточної ситуації на фронті.

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 496 разів. Це по 124 порушення на годину в середньому, або ж більш як по 2 порушення на хвилину, і це абсолютний рекорд телемарафону. Такої кількості порушень ще не було в жодного з телеканалів. Найбільше звісно ж порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 328 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 121 раз, у більшості випадків це було подання фактичної інформації без будь-яких посилань на джерела, втім багато було і відео з соцмереж і телеграм-каналів, і узагальнених розмитих псевдопосилань і суто абстрактних псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 39 разів, майже все це було некоректним використанням картинки для «перекривання» прямих ввімкнень, БЗ і сюжетів. Ще було 6 порушень стандарту повноти інформації і 2 порушення стандарту доступності.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканали ICTV та СТБ (18:00–22:00 27 листопада)

Зміст ефіру

Структура ефіру медіагрупи була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями, о 20-й був годинний підсумковий випуск, у наступній годині новин не було. Короткі новини вів Орест Дрималовський, підсумковий випуск — Олена Фроляк, гостьові студії вів Вадим Карп’як, фрагмент недільного тижневика — Сергій Кудімов.

В ефірі були такі сюжети:

про бойову роботу артилеристів під Торецьком;

про бої на різних ділянках фронту і загальний задум ворога;

про блокування польськими протестувальниками кордону з Україною;

про готовність української енергосистеми до складної зими;

про нове укриття подвійного призначення у місті Українка на Київщині;

про харків’ян, які отримують комунальні платіжки за знищені квартири;

про наслідки негоди по Україні;

про юридичні відмінності між воєнним станом і оголошенням війни;

про дефіцит працівників робочих спеціальностей;

про харків’янина, який воював на протезі, а нині працює комунальником;

про Ольгу Кобилянську;

про патронатну службу 3-ї штурмової бригади;

про миколаївську приватну клініку, де безплатно реабілітують поранених бійців.

Були прямі ввімкнення:

два ввімкнення про наслідки негоди в Одесі й області;

про бойові дії на Донеччині.

Гостями ефіру були:

Володимир Кудрицький, голова правління компанії «Укренерго», про наслідки обстрілів дронами і негоди для енергосистеми, про перебіг ліквідації наслідків негоди, про імпорт електроенергії, про готовність до майбутніх атак ворога по енергоструктурі, про борги на енергоринку.

Сергій Деркач, заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, про ситуацію на українсько-польському кордоні, про участь представників ЄС у переговорах щодо розблокування кордону, про ризики блокування українського кордону в Словаччині.

Олег Кіпер, голова Одеської ОВА, про наслідки негоди на Одещині, про рятувальні роботи на автомагістралях, про різні випадки порятунку людей.

Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, про зміни до закону про нацменшини, прописані в рекомендаціях Венеційської комісії, про питання російської нацменшини.

Віктор Єленський, голова Держслужби етнополітики й свободи совісті, про зміни до закону про нацменшини, прописані в рекомендаціях Венеційської комісії, про консультації з національними меншинами, про питання російської нацменшини.

Євген Кудрявець, перший заступник міністра освіти й науки, про зміни до закону про нацменшини, прописані в рекомендаціях Венеційської комісії, про особливості застосування таких норм в освіті, про двомовну освіту.

Олександр Хорунжий, речник ДСНС, про наслідки негоди в різних областях України, про рятувальні роботи, про готовність служби до цієї надзвичайної ситуації, про наступний циклон.

Сергій Цехоцький, майор, офіцер 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка, про бої на Авдіївському напрямку, про відносне послаблення штурмових дій ворога, про активізацію роботи дронами, про готовність підрозділів ЗСУ до зими.

Крім того, в ефірі були:

«Байрактар-ньюз» від «Кварталу 95».

«Топ-5 російських фейків» від ТОВ «СЛМ Новини» (але вся лексика, стилістика й озвучка як у проєкту «Антизомбі»).

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували за чотири години ефіру 91 раз (майже по 23 порушення на годину ефіру в середньому). З соцмереж і телеграмів брали відео 16 разів. Користувалися переважно сторінками ДСНС і Нацполіції та їхніх обласних відділень (більшість відео про негоду), використовували відео з телеграм-каналу ГУР, а також з анонімних, зокрема й ворожих телеграм-каналів.

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше серед порушень стандарту — 28. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні Сили, Сили оборони Таврійського напрямку, Головне управління розвідки, ДСНС, Патрульну поліцію, Мінінфраструктури, Міненерго і «Укренерго», Мінекономіки, британську розвідку і російське Міноборони. Інші «посилання» були ще більш розмитими: «слідство вважає», «окупаційна влада заявила», «українські спецслужби сподіваються», «рятувальники заявили», «поліція повідомила», «повідомляють бійці 3-ї штурмової бригади», «за прогнозами комунальників», «підрахували синоптики» тощо.

Було 7 абстрактних псевдопосилань: «прогнозують» (невідомо хто), «за нещодавніми дослідженнями» (невідомо чиїми), «так згідно з опитуванням вважають 70 відсотків українців» (що за опитування?), «сьогодні стало відомо», «мені доводилося чути», «поки що це непідтверджена інформація», «мешканців просять» (невідомо хто). 23 рази подавали фактичну інформацію без посилань взагалі.

І було 17 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «у Харківських теплових мережах пояснюють», «кажуть у Федерації роботодавців», «артилеристи 24-ї бригади кажуть», «кажуть бійці», «кажуть військові», «польські страйкарі заперечують», «чимало експертів заспокоюють», «кажуть експерти», «переконані урядовці» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 29 разів (більш як по 7 порушень на годину). Найбільше було традиційно невідповідностей картинки й тексту в сюжетах і БЗ — в 17 випадках. Так було зокрема в усіх численних матеріалах про негоду: розповідали про ситуацію на Миколаївщині й на Черкащині, а показували відео з логотипом Одеської патрульної поліції та Одеської ДСНС. Розповідали про знеструмлення населених пунктів — показували, як на автодорозі виштовхують автівки з заметів, казали «на дорогах затори» — показували, як дорогою вільно їдуть собі кілька автівок. Казали про трасу Київ — Одеса, показували середмістя Одеси тощо і тощо. Традиційно «перекривали» випадковим архівним відео всі повідомлення про бойові дії на різних ділянках фронту тощо.

Не відповідало словам за кадром і відео, яким були «перекриті» прямі ввімкнення з Одеси. Наприклад, під відео про зруйнований житловий будинок ішлося про роботу комунальників, повалені дерева і знищені автівки або ж кореспондентка розповідала про дистанційне навчання дітей, а показували, як електрики лагодять зруйновану негодою лінію електропередач тощо.

Цього дня редакція таки змавпувала «моду», давно вже поширену на інших каналах марафону, і намагалася «ілюстрували» розмову з гостем — речником ДСНС Хорунжим. Цілком прогнозовано це вийшло не до ладу.

Були й фактичні неточності. Ведучі новин тричі невірно переказували думку речника Повітряних Сил Юрія Ігната, яка прозвучала в телемарафоні ще вранці цього дня. Ведучі казали категоричне: «натомість негода не створює жодних перешкод для роботи української ППО», хоча Ігнат зокрема пояснював, що негода значно ускладнює роботу мобільних груп, які полюють за «шахедами». А це ж теж частина Протиповітряної оборони.

Ведуча Олена Фроляк традиційно продовжує вважати, що до лютого минулого року ніякої війни не було: «642-го дня війни». І так само казали в анонсі підсумкового випуску: «другий рік війни доводить…».

Вона ж назвала циклон того дня «найсильнішим циклоном природи». Це, дуже м’яко кажучи, перебільшення. А з професійної точки зору — жорстка фактична неточність.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цього дня медіагрупа встановила абсолютний рекорд телемарафону за кількістю порушень цього стандарту — 361 (це більш як по 90 порушень на годину або ж по 1,5 порушення щохвилини в середньому)! Так само рекордною для телемарафону була і кількість суб’єктивних думок журналістів у новинах — 336 протягом чотирьох годин ефіру.

Були суто емоційні оцінки: «такою гарячою була ситуація на фронті», «гаряче також», «гатили з РСЗВ», «щодня гатили», «вороже залізяччя», «дивом вціліли», «будинку-руїни», «так, щоб життя нам медом не здавалось», «засипало, хурделило, завивало вітром, зносило і трощило», «штормовий і нещадний циклон», «наробила чимало лиха», «прості кроки творять дива», «катастрофічно бракує», «це історія про щось неймовірне», «на щастя», «на жаль» тощо.

Було дуже багато різноманітних оцінок з усіх на світі приводів: «рясно засипав», «боєприпаси нескінченні», «відносно спокійніша ситуація», «найсвіжіші дані», «найскладніша ситуація», «ситуація досі складна», «такий колапс в області найбільший», «сталося багато аварій», «чимало людей», «найуспішніша патронатна служба», «незламного харків’янина», «вперто не хочуть», «така позиція більш ніж дивна», «зробити це нереально», «це складна і відповідальна професія», «наразі усе добре», «дістатися на місця аварій складно», «але дійсно доволі таки прохолодно», «великі борги», «як ніколи актуальна», «вкрай необхідне обладнання», «знову кипить робота», «кілька простих справ», «це основні виклики», «життєво необхідний», «пильно стежать», «мляво висвітлюють», «ці просторі приміщення», «вона як світоч нації», «мала шалений потяг до знань», «активно ширилася Європою», «ось її відомі слова», «читати Кобилянську — естетичне задоволення», «це високий літературний стиль», «непідробні ідеали», «геніальна українська письменниця», «нині актуальна як ніколи» і багато інших.

Траплялися й різного штибу міркування журналістів — «експертні» оцінки, припущення, «літературні образи», «корисні поради» і навіть «настанови» глядачам: «Наші захисники після поранення мусять протистояти іншому ворогу — військовій бюрократії». «Вихід із цієї ситуації — патронатні служби при бригадах». «Однак варто й українцям економити, щоби зменшити навантаження на систему, тоді буде і менше аварій, і менше відключень» (ведучий Орест Дрималовський). «Однак поряд із російськими варварами навіть найсильніший циклон природи видається не таким страшним і руйнівним». «Перші морози та заметілі показали, що маємо готуватись до відключень світла, і нехай вони не будуть масштабними і тривалими — вони будуть, тому варто насамперед подбати про економію ресурсу». «Торговельним центрам, ресторанам і кафе варто вимкнути занадто розкішну голлівудську вуличну ілюмінацію з рекламою, коли мережа працює на межі». «На роботі теж будьте ощадливі, вимикайте світло за собою і не залишайте увімкненим комп’ютер, коли йдете додому». «Багатьом чоловікам краще сидіти вдома і перебиватись, аніж змінити свій менеджерський довоєнний костюм на комбінезон електрозварювальника, бо це непрестижно». «Ось саме такий підхід треба змінювати, і багатьом, щоб вижити, доведеться це зробити, бо повоєнна відбудова потребуватиме не менеджерів, а робочих рук, які будуть на вагу золота». «Найкраще, що ми можемо зробити в цей день — це прочитати або перечитати Кобилянську» (ведуча Олена Фроляк). «За начебто суто економічним страйком видно руку Кремля, адже організаторка блокади — проросійська партія “Конфедерація”» (сюжет Наталії Кулик і Наталії Жуковської). «Але перші морози показали, що і без обстрілів ми маємо підготуватися до імовірних відключень». «Тож очевидно, що ми всі маємо докласти зусиль, аби заощаджувати електрику в пікові навантаження» (сюжет Оксани Михайлової). «Робітничі спеціальності завжди у нас вважалися непрестижними». «А хочеться чи ні, українцям доведеться змінювати професії» (сюжет Наталії Кулик, Олександри Ченкової та Христини Венгеляускайте).

І були зайві у новинах маркери суб’єктивних думок і маркери посилення уваги: «я бачу по відео» «я пам’ятаю» «я чекала» «зазначу» «до речі» «ба більше».

Натомість у фрагменті тижневика «Факти тижня» ведучий і автор сюжету власних міркувань майже не авторизували (що є своєрідною традицією цього тижневика), відтак було 16 порушень стандарту.

І ще були безпідставні узагальнення: «але від сусідів, партнерів, друзів, українці чекали більшого розуміння», «в Україні нема кому працювати» (що, взагалі нікого нема?!)

У переказі думки речника ПС Юрія Ігната ведучі новин тричі неправильно розставляли маркери цитування, відтак останнє міркування «натомість негода не створює жодних перешкод для роботи української ППО» звучало вже як думка самих ведучих.

Стандарт повноти інформації

Було 5 порушень стандарту. У сюжеті про нове укриття було: «облаштували спортивний майданчик для воркауту». Тут потрібен був бекграунд, пояснення що це таке.

У сюжетах не досить було Сергія Грабського представляти лише як «воєнного експерта», а Вадима Денисенка і Миколу Давидюка лише як «політологів».

Стандарт балансу думок

У великій розмовній студії обговорювали зміни до закону про нацменшини, різко розкритикованого представниками парламентської опозиції. В гості покликали трьох урядовців. Замість того, щоб покликати бодай когось із критиків законопроєкту від опозиції. Маю віддати належне ведучому Вадиму Карп’яку, який намагався, модеруючи цю розмову (яка, зрозуміло, не була дискусією між гостями з одного політичного табору), озвучувати певні побоювання опозиції. Але за всіма правилами та стандартами все це в студії мали б озвучувати самі ці представники опозиції, критики урядового законопроєкту.

Стандарт доступності подачі інформації

Ось така інфографіка була на екрані 16 секунд.

Усі позиції цього списку не встиг за кадром навіть скоромовкою озвучити автор сюжету, то чи могли глядачі встигнути все це перечитати? По-моєму, відповідь однозначна. Плюс до всього ще й оці летючі красиві помаранчеві «метеори» поверх тексту точно не додають до нормального сприймання інформації з екрана.

Гостя віцепрем’єрка Стефанішина казала: «ми повинні залишити дискрецію». Це потребувало пояснення. Ведучий казав: «був таким краш-тестом». У сюжеті було: «облаштували спортивний майданчик для воркауту».

Інші зауваження

Зауваження лише одне і позитивне. Випускова група медіагрупи могла б дати майстер-клас своїм колегам з «1+1». Бо в ICTV з СТБ прекрасно виходить на прямих ввімкненнях прибирати титр «пряме включення», коли «перекривають» його раніше відзнятим відео або вмикають раніше записані синхрони.

Елементи політичного піару

Було велике «паркетне» БЗ про захід з протидії домашньому насильству, де «головними героїнями» і єдиними спікерками у синхронах були перша леді Олена Зеленська і віцепрем’єрка Ольга Стефанішина.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи була слабкою в репортажній частині: лише один репортажний сюжет і 3 прямих ввімкнення. В гостях побували 6 ньюзмейкерів. З усіх сюжетів кращим був якраз єдиний репортаж — Владислава Круглова про бойову роботу артилеристів під Торецьком (оператори Євген Тур, Олег Цимбалюк).

У проаналізованому ефірі медіагрупи було 491 порушення стандартів — це майже по 123 порушення на годину або ж більш як по 2 порушення на хвилину ефіру в середньому. До абсолютного рекорду телемарафону, встановленого свого часу каналом «1+1», не вистачило 5 порушень. Найбільше і рекордно багато для телемарафону порушували стандарт відокремлення фактів від думок — було 361 порушення. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушували 91 раз, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації та подачі фактів без будь-яких посилань на джерела. 29 разів порушували стандарт точності, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом у новинах. Крім того, було 5 порушень стандарту повноти інформації, 4 порушення стандарту доступності й одне порушення стандарту балансу думок.

Був один прояв політичного піару — «паркетне» повідомлення з синхронами першої леді Олени Зеленської та віцепрем’єрки Ольги Стефанішиної. Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі медіагрупи цього дня не було.

Телеканал «Інтер» (8:00–12:00 28 листопада)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для ранкового слота: щогодини було по два 10-хвилинних випуски новин (один на початках годин, другий — посередині), решту часу займали гостьові студії. З 10-ї ефірні години починалися 13-хвилинними новинами, продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела Лілія Налягака, гостьові студії по черзі вели Олексій Фадєєв і Ірина Баглай.

В ефірі були такі сюжети:

про бої під Бахмутом;

про ворожу атаку дроном по волонтерах на Донеччині;

про негоду на Одещині;

про питання житла для військових на ротації;

про польських волонтерів, які везуть українським бійцям автівки;

про новий тимчасовий уряд Польщі;

про непридатність до вживання води в Марганці;

про наслідки негоди в різних областях;

про пункти обігріву на Миколаївщині;

про бюджетні процеси в Німеччині;

про буковинських рятувальників-саперів;

про перенавчання в Одесі шкільних кухарів під нові стандарти шкільного харчування;

про переселенців з дітьми в дитячому санаторії на Прикарпатті;

про допомогу криворізьких волонтерів-стоматологів бійцям на фронті на Херсонщині;

про чернівецьких прикордонників, які нині воюють на Донеччині;

про модульну поліклініку, збудовану в Тростянці за підтримки німецького уряду;

про реабілітацію одеських поранених ветеранів за допомогою гри у гольф.

Були прямі ввімкнення:

про ворожі обстріли Запоріжжя;

про наслідки ворожих обстрілів Сумщини;

про ситуацію в Одесі після буревію;

про поїздку спікера Стефанчука до Брюсселя;

про наслідки негоди й обстрілів на Миколаївщині та Херсонщині;

про наслідки ворожого обстрілу Кривого Рогу;

про ситуацію на заблокованому українсько-польському кордоні в Шегинях;

про ракетний удар по Запоріжжю;

про ворожі обстріли Харківщини;

про зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО в Брюсселі;

про повернуте скіфське золото в музеї в Києві.

Гостями ефіру були:

Олександр Прокудін, голова Херсонської ОВА, про наслідки негоди в Херсонській області, про відновлювальні роботи по енергетиці, про нові «пункти незламності», про обстріли області ворогом, про евакуацію родин із дітьми з прифронтових населених пунктів.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Мар’яна Рева, речниця Міністерства внутрішніх справ, про наслідки негоди, про загиблих і постраждалих, про ситуацію на автодорогах, про роботи з ліквідації наслідків негоди, про ситуацію в прифронтових регіонах.

Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій ДБР, про підсумки слідства у справі про авіатрощу в Броварах, про справу розкрадання бюджетних грошей на харчах для військовослужбовців.

Наталія Птуха, синоптикиня Українського гідрометцентру, про прогнози щодо продовження складних погодних умов в Україні.

Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, про здорожчання палива, про вплив на ціну палива блокування польсько-українського кордону, про збільшення тиску на польський уряд ЄС і Німеччини через це блокування.

Володимир Фесенко, політолог, про вплив німецької фінансової кризи на допомогу країни Україні, про надання далекобійних ракет, про перспективи щодо фінансування військової та бюджетної допомоги від США, про поширення в Європі перемог антиукраїнських сил, про загальні настрої в Євросоюзі щодо підтримки України, про вимоги від НАТО до України.

Ігор Костріков, заступник директора департаменту Мінветеранів, про спортивну реабілітацію поранених ветеранів війни, про міжнародні спортивні змагання поранених ветеранів.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 85 разів (це більш як по 21 порушенню на годину ефіру в середньому). З соцмереж і телеграм-каналів брали інформацію і відео 11 разів. З соцмереж використовували сторінки Нацполіції, ДСНС і її обласних філій, показували відео з анонімних ворожих телеграм-каналів. Були й ось такі «посилання»: «повідомляють у соцмережах місцеві жителі», «мережею ширяться кадри», «тим часом у соціальних мережах з’явилася інформація, також відео».

Майже половину від усіх порушень стандарту (40) становили узагальнені розмиті псевдопосилання. Таким чином «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, Сили оборони півдня, МЗС, Міненерго, МВС, СБУ, Нацполіцію, ДСНС, Дніпропетровську і Київську ОВА, Криворізьку МВА, Миколаївську міськраду і Гідрометцентр. Крім того, на Держдеп США, ЦАХАЛ, МЗС Катару і Мінінфраструктури Польщі. І було дуже багато геть розмитих псевдопосилань: «повідомляють тамтешні дипломати», «попереджають синоптики», «рятувальники повідомляють», «російські інсайдерські джерела повідомляли» (це що мається на увазі?), «за інформацією ЗМІ», «за даними слідства», «місцеві органи влади закликають», «кажуть у водоканалі», «українські водії розповідають», «повідомили в поліції» тощо.

14 разів робили суто абстрактні псевдопосилання: «відомо», «стало відомо», «наразі відомо» і «попередньо відомо», «попередньо», «за попередніми даними», «маємо таку інформацію», «з’явилася інформація», «з’явилася обнадійлива новина», «є повідомлення», «мовляв» тощо. У 12 випадках давали фактичну інформацію без жодних посилань на джерела.

Ще у 8 випадках робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «військові закликають», «на думку наших військових», «місцеві скаржаться», «відзначають експерти», «опоненти назвали» та інші.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 29 разів (більш як по 7 разів на годину). У 13 випадках картинка не відповідала тексту за кадром у сюжетах і БЗ. Наприклад, повідомлення про акцію проти домашнього насильства «перекривали» так, що перша леді Олена Зеленська «виявилася» брюнеткою, і не схожою на Зеленську взагалі. А в сюжеті про тимчасовий уряд Польщі Матеуш Моравецький «виглядав» як дві жінки.

Не до ладу «ілюстрували» або «перекривали» 5 прямих ввімкнень. Наприклад, пряме ввімкнення з Брюсселя про поїздку туди спікера Стефанчука навіщось треба було «ілюструвати» архівним відео пресконференції Стефанчука і Роберти Мецоли в Києві у квітні цього року.

Ще у 5 випадках невідповідно «ілюстрували» розмови з гостями. Наприклад, недоладно було «ілюструвати» розмову з радницею ДБР Тетяною Сап’ян про деталі слідства авіатрощі в Броварах архівним відео самої авіатрощі або тим більше архівним відео міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського за трибуною парламенту.

Крім того, на архівному відео, яким «перекривали» пряме ввімкнення з Брюсселя, частково був титр «наживо». Щоправда, в якийсь момент схаменулися і вивели дату. А в іншому ввімкненні з Брюсселя титр «наживо» продовжував бути на всьому раніше знятому чи то архівному відео. Понад те, це ж ввімкнення «перекривали» і картинкою мігрантів на фінському кордоні, а титр на цій картинці був «наживо, Бельгія». Тобто подвійна брехня — і не наживо, і не Бельгія.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Порушень цього стандарту традиційно було найбільше — 232 (це по 58 порушень на годину або ж майже по порушенню на хвилину ефіру в середньому). 221 із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах.

Суто емоційні оцінки: «на найгарячіші напрямки», «одна з найбільш гарячих точок», «природа мститься агресору», «суцільну руїну», «на жаль, загинуло дві людини», «нещадно вибивати окупантів», «її якість жахлива», «наробив лиха», «негода лютувала», «геть кепсько», «волонтерка в розпачі», «з сумом визнає», «б’є на сполох», «на щастя, ворожа артилерія мовчить», «із захопленням тестують», «захоплено навчаються», «обнадійлива новина» тощо.

Оцінки з будь-яких приводів: «нарешті врятували», «погодних негараздів», «потужна заметіль», «потужний шторм», «за лічені секунди», «значно затримуються», «сповнена оптимізму», «стало величезною проблемою», «найскладніша ситуація», «ситуація була ще важчою», «активно намагаються», «дуже розповсюджена практика», «досить тривалий час не погоджувалися», «уважно слухає тренерів», «величезну трубу», «величезні затори», «величезні черги», «давно мали розселити», «у глибокій фінансовій кризі», «досвідчений політик», «ситуація відносно спокійна», «великою проблемою», «це дуже складно», «справжня проблема», «справжнє свято» і подібні.

Різноманітні міркування: «При цьому усі сторони усвідомлюють, що шансів протриматись у своїх кріслах після 15 грудня у новопризначених міністрів немає» (ведуча Ірина Баглай у підводці до сюжету). «Правильне харчування у школі — це не лише здоров’я дітей зараз, але й вища якість життя майбутніх дорослих» (ведучий Олексій Фадєєв у підводці до сюжету). «Та от зручно розташуватися у своїх кріслах новим міністрам навряд чи вдасться». «Але голосів за довіру до нового Кабінету в Сеймі немає» (сюжет Ганни Басової та Ольги Жидецької). «Це не зовсім американський шатдаун, але щось дуже на нього схоже». «У будь-якому разі на зимовий пакет військової допомоги від Німеччини нинішні бюджетні перипетії точно не вплинуть» (сюжет Тетяни Логунової).

Траплялися й маркери суб’єктивної думки й посилення уваги: «я просто не уявляю», «зазначу», «наголошу», «варто зазначити», «варто ще зауважити», «до речі», «ще цікавий факт», «що важливо розуміти», «ба більше».

Тричі ведучий гостьових студій не авторизував власних думок. І було 8 безпідставних узагальнень: «як виявилось, здавати в короткострокову оренду житло військовослужбовцям власники житла не поспішають», «та найбільша мрія дітей, як і усіх, спільна перемога», «у те, що вітер здатен знести величезну трубу котельні, одесити спершу не повірили», «пацієнти залюбки йдуть до нової поліклініки», «і мешканці громади вже оцінили нову поліклініку» (і був аж цілий один синхрон на «підтвердження» цього узагальнення), «здавати квартири у короткострокову оренду військовим власники здебільшого відмовляються», «від запасів містяни поки відмовитися не готові», «українські водії не розуміють».

Стандарт повноти інформації

Було 7 порушень стандарту. У сюжеті про поліклініку в Тростянці не титрували половину синхронів. Не досить було в сюжеті представляти Тараса Загороднього лише як «політолога». Так само в студії Володимира Фесенка лише як «політолога».

Бекграундове архівне відео в сюжеті про поліклініку в Тростянці не титрували датами й навіть як архівне. Не титрували датою і бекграундове архівне відео авіатрощі в Броварах.

У сюжетах про якість води в Марганці та про пункти обігріву в Миколаєві замість інтершуму підклали навіщось музичку.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 4 порушення стандарту. У сюжеті про модульну поліклініку в Тростянці був такий синхрон лікарки: «включає в себе авторефлектометр, проєктор знаків і автоматичний цифровий фороптер». Ну хто ж з глядачів не знає, що таке авторефлектометр, проєктор знаків, а особливо ж що таке фороптер! Дуже інформативно «цінний» синхрон. Навіщо його було ставити в сюжет, не розумію.

Ведуча у підводці до сюжету казала: «шатдаун по-німецьки». Так само було і в сюжеті: «це не зовсім американський шатдаун, але щось дуже на нього схоже». А потім і в обговоренні з гостем у студії: «що це за такий парад шатдаунів». Без пояснення така образність точно була не для всієї аудиторії марафону.

Стандарт оперативності

Двічі подавали як новину інформацію про завершення ДБР розслідування авіатрощі в Броварах. А це була подія дня попереднього, яка широко висвітлювалася в марафоні ще напередодні. У лідах повідомлень про те, що це сталося напередодні, навіть не згадали.

Інші зауваження

Редакція дедалі більше переймає від інших своїх колег по телемарафону погану «моду» під новинні сюжети підкладати музичку замість інтершуму.

Традиційно в ефірі каналу фемінітиви вживають, що називається, «через раз»: «відео РФ, країни-агресора» (титр на всьому ворожому відео), «Мирослава Іваницька, вчитель історії» (титр у сюжеті Жанни Дутчак), «Віолета Капраленко, майстер виробничого навчання», «Вікторія Харченко, майстер виробничого навчання» (титр у сюжеті Андрія Анастасова), «Тетяна Русанюк, лікар-гінеколог» (титр у сюжеті Юлії Зайцевої), «Валентина, ріелтор» (титр у сюжеті Станіслава Кухарчука), «Аліна Нікуліна, черговий синоптик…» (титр у сюжеті Олени Бринзи, Марини Михайловської та Ірини Васюри), «Алла Кислицька, соціальний працівник…» (титр у сюжеті Марини Михайловської).

Елементи політичного піару

Було суто «паркетне» повідомлення про акцію проти домашнього насильства з синхронами першої леді Олени Зеленської та віцепрем’єрки Ольги Стефанішиної.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 2 репортажних сюжети й 11 прямих ввімкнень. У гостьовій студії побував лише один ньюзмейкер. З сюжетів кращим був репортаж Станіслава Кухарчука про бої під Бахмутом (оператори В’ячеслав Ромодан, Віталій Більський).

Стандарти журналісти каналу порушували 359 разів (це майже по 90 разів на годину або ж по 1,5 раза на хвилину ефіру в середньому). Як і завжди, найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 232 рази. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 85 разів, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. 29 разів порушували стандарт точності. Картинку використовували недоладно як у БЗ, сюжетах, так і в прямих ввімкненнях і в розмовах з гостями. Крім того, 7 разів порушили стандарт повноти інформації, 4 рази — стандарт доступності і 2 рази — стандарт оперативності.

Був один прояв політичного піару — «паркетне» повідомлення з першою леді Оленою Зеленською і віцепрем’єркою Ольгою Стефанішиною «в головних ролях».

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «Ми — Україна» (14:00–18:00 28 листопада)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. Новини вели Ігор Пупков і Ольга Грицик. Гостьові студії спочатку вели Вікторія Малосвітна та Богдан Машай, згодом — Олена Чабак і Костянтин Лінчевський.

В ефірі були такі сюжети:

про наслідки ворожого обстрілу Херсона;

про порятунок із заваленої снігом траси на Черкащині породіллі;

про саміт «Зерно з України» в Києві;

про повернення в Україну «скіфського золота»;

про розробки й винаходи дітей із Малої академії наук для фронту;

про ставлення росіян до загибелі рідних;

про тенденції на українському ринку праці;

про хлопчика, якого загризли собаки на Кіровоградщині;

про вплив погоди на бойові дії.

Було пряме ввімкнення про візит спікера Стефанчука до Брюсселя.

Гостями ефіру були:

Руслан Слободян, голова Держенергонагляду, про ліквідацію наслідків негоди на електромережах, про готовність енергетиків до ворожих атак на енергосистему, про стан енергомереж.

Оксана Жолнович, міністерка соціальної політики, про запобігання домашньому насильству, про список телефонів на сторінці Мінсоцполітики.

Руслан Стрілець, міністр захисту довкілля, про екологічну шкоду, заподіяну Україні війною, про рівні радіації, про інформування західних партнерів про екологічні наслідки війни в Україні, про світові дискусії щодо терміну «екоцид».

Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради, про підписання документів з Європарламентом, про практичний зміст підписаних документів, про відкриття офісів ЄП в Україні та України в ЄП.

Денис Малюська, міністр юстиції, про подробиці судової справи щодо повернення Україні «скіфського золота», про різні перспективи з отримання Україною заморожених російських активів на Заході.

Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій ДБР, про підсумки розслідування справи щодо авіатрощі в Броварах.

Олександр Сушко, виконавчий директор Фонду «Відродження», про значення рішення керівництва Європарламенту щодо підтримки початку переговорів України з ЄС про вступ, про позицію Угорщини щодо вступу України до ЄС, про внутрішні проблеми України на шляху до ЄС, про те, що таке «переговорні рамки» ЄС, про вплив повномасштабної війни на рух України до ЄС.

Ігор Рейтерович, політолог, політичний консультант, про заяву Столтенберга щодо підтримки України, про імовірних наступників Столтенберга на посаді генсека НАТО, про перспективи України в НАТО після перемоги, про воєнну співпрацю Росії з Іраном, про отруєння дружини Буданова.

Павло Нарожний, воєнний експерт, засновник організації «Реактивна пошта», про бойові дії взимку, про вплив погоди на ведення бойових дій, про використання різних видів дронів взимку, про можливості ворога щодо активізації дій на півдні України, про нові модифікації ворожих «шахедів», про появу у російського війська китайських боєприпасів, про запаси ракет ППО в Росії.

Олександр Перцовський, керівник пасажирського напрямку «Укрзалізниці», про посилення пасажирської складової роботи «Укрзалізниці» через негоду, яка обмежила рух автомобільного транспорту, про роботу вокзалів в режимі «пунктів незламності», про нові рейси на Відень.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 80 разів (по 20 разів на годину в середньому). З соцмереж і телеграм-каналів брали інформацію і картинку 19 разів. Зокрема скористалися сторінками в соцмережах різних підрозділів ЗСУ, ДСНС Одещини й Донеччини, Сумської облпрокуратури, поліції Дніпропетровщини й «Укрзалізниці». Використовували інформацію і відео з телеграм-каналів Повітряних сил, журналіста Юрія Бутусова, а також анонімних «Крымский ветер», ворожих «Baza», «Shot». І тричі показували «відео ворожих телеканалів» (так було титровано). Було два «посилання»: «цю інформацію поширили російські телеграм-канали» і «мережею, як кажуть, шириться інформація».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 20. У такий спосіб «посилалися» на Повітряні Сили, ГУР, МВС, МЗС, Міненерго, Мін’юст, Міндовкілля, Службу зайнятості, Харківську облполіцію, НАТО і ще було «кажуть у Гельсінкі і додають». І були геть розмиті: «кажуть синоптики», «за даними слідства», «повідомляють залізничники» і навіть таке екзотичне як «таке я прочитав сьогодні в новинних стрічках».

16 разів робили суто абстрактні псевдопосилання: «попередньо», «відомо» і «на зараз відомо», «з’явилися подробиці», «ми вже бачили супутникові знімки, які теж перебувають у відкритому доступі», «з’явилася інформація» і «кажуть» (невідомо хто). 17 разів давали фактичну інформацію взагалі без посилань на джерела.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 8: «діти сподіваються», «на думку авіаційних експертів», «в Сухопутних військах ЗСУ пояснюють», «кажуть військові», «експерти кажуть», «музейники запевняють» і «пояснюють в Українському інституті майбутнього».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 34 рази (по 8,5 порушення на годину ефіру в середньому). З них 28 порушень були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. У більшості випадків це було недоладне використання архівів. Наприклад, казали про спікера Конгресу Джонсона, а показували Байдена. У сюжеті про порятунок із засніженої траси на Черкащині породіллі був фрагмент, у якому авторка сюжету казала: «хурделить так, що нічого не видно на відстані витягнутої руки». «Перекривали» ці слова фото швидкої й пожежної машин, які прекрасно видно на загальному плані, а не те що «на відстані витягнутої руки».

Невідповідно «ілюстрували» пряме ввімкнення з Брюсселя. І невідповідно «ілюстрували» розмову з речницею ДБР.

Була жорстка фактична неточність. У новинах о 16-й казали, що на Сумщині вороги «убили двох жінок і дівчинку». У випуску новин о 17-й уже казали «убили дитину та двох чоловіків». Далі в цьому ж повідомленні було таке: «з-під завалів рятувальники дістали тіла двох жінок та двох поранених чоловіків». Тобто ведучі постійно плутали, хто саме загинув — двоє жінок чи двоє чоловіків. Або ще таке: тричі в повідомленні про російський обстріл Берислава і села Львове на Херсонщині показували якісь фото, а геотитр при цьому був «Херсон».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найбільше — 146 разів (по 36,5 порушення на годину). 126 із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Переважно це були різноманітні оцінки з будь-яких приводів, зокрема емоційні: «найзапекліші бої», «відчутно ускладнюють штурмові дії», «порятунок закінчився трагедією», «зруйновані вщент», «понівечені стіни», «потрощені геть», «злякалась сильно», «страшні події того дня», «за кілька днів до трагедії», «шокуюча інформація», «це шокувало родичів загиблих», «найважча ситуація», «усе ще складно», «так звану великодушність диктатора», «на превеликий жаль», «додав біди», «насилу витягає», «стало простіше», «поки інтрига», «конструкція ловця проста» тощо.

Були різні міркування: «Ті, хто масово кинулись вивчати комп’ютер, так само тотально зостаються без заробітку» (ведучий Ігор Пупков). «У кожному із сценаріїв нам точно бракуватиме робочих рук. А це означає, що нам з вами доведеться призвичаїтись до працівників з інших континентів» (сюжет Ірини Кондрачук). «За таких погодних умов російські кораблі навряд чи зможуть виходити в море та запускати смертоносну зброю по території України». «Проте вплинути негода може лише на запуск ракет з моря, а от використовували літаки для ракетних ударів Росія може і за таких погодних умов» (сюжет Владислава Паливоди).

Траплялися і різні недоречні в новинах маркери: «я додам», «варто пояснити», «варто нагадати», «цікаво», «до речі», «уявіть собі».

І навпаки ведучі гостьових студій цього дня аж 15 разів належно не авторизували своїх міркувань. Особливо мені видаються безвідповідальними неавторизовані улесливі оцінки ведучих у розмовах з гостями, як-от: «Потужний і змістовний візит до Брюсселя» (Костянтин Лінчевський), «сказати, що це перемога, це нічого не сказати. Це перемога зокрема і вашого відомства» (Олена Чабак).

Було одне, але чотири рази повторене в новинах безпідставне узагальнення: «вибухи були настільки потужними, що їх почуло усе місто».

Ще в одному випадку ведуча гостьової студії неправильно маркувала межі цитати Столтенберга, відтак остання думка звучала як думка самої ведучої.

Стандарт повноти інформації

Було 30 порушень стандарту (по 7,5 на годину).

Не було необхідного бекграунду в повідомленні про потрапляння керівника ОП Єрмака до списку «найвпливовіших» видання Politico. Зокрема про офіційні повноваження пана Єрмака.

Представляли Павла Нарожного як засновника організації «Реактивна пошта». Тут точно потрібен був бекграунд про організацію, зокрема й для пояснення глядачам компетентності експерта.

Не досить було представляти гостя Ігоря Рейтеровича лише як «політолога» і «політичного консультанта», а в сюжеті представляти Петра Черника лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта».

На бекграундовому відео авіатрощі в Броварах не було, як належить, титру дати події.

Але найбільше порушень стандарту було пов’язано з відсутністю інтершуму (або ж заміною його музичкою) на відео в БЗ і сюжетах — у 23 матеріалах.

Стандарт балансу думок

Не було обов’язкової експертної оцінки у двічі повтореному повідомленні про потрапляння керівника ОП Єрмака до списку «найвпливовіших» видання Politico.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 17 порушень стандарту. У повідомленні про ракетний удар по Запоріжжю в синхроні був такий ось титр: «Олексій Кравець, заступник директора департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради». На екрані його тримали менше ніж 1,5 секунди. Як ви гадаєте, встигли глядачі його повністю прочитати? Я не встиг, тож довелося скористатися стоп-кадром. А у глядачів такої можливості нема. А в ефірі це було тричі.

У сюжеті про ринок праці в титрі було: «Артур Міхно, співзасновник і СЕО Work.ua». Далеко не вся аудиторія знає, що означає СЕО. І не вся аудиторія знає, що таке Work.ua.

У цьому ж сюжеті намалювали красиву (хоч і не дуже-то доступну для сприйняття) інфографіку, але кожен слайд тримали на екрані менше 2 секунд, тож сприйняти складну інформацію глядачі з них точно не встигли. Для прикладу — один із цих слайдів:

Не кажучи вже про взагалі незрозуміле оце: «У ЦПТО ДСЗ». У мене вистачило фантазії лише на «ДСЗ» (певно це Державна служба зайнятості), а на «ЦПТО» забракло. Або там же ось така інфографіка, теж на екрані була менш ніж 2 секунди:

І в цьому ж сюжеті в тексті було: «диктують нові тренди».

Ведучий казав: «запрацював дашборд». Згодом ведуча просила гостю пояснити, що це таке, але не дуже-то успішно це вийшло. Ведуча казала: : «кожен кейс» і «наскільки це важкий юридичний кейс».

А ще мені цікаво, от навіщо показувати на екрані ось такий скриншот:

Стандарт оперативності

Як новину повідомляли про завершення слідства ДБР у справі про авіатрощу в Броварах. Це те, що було новиною напередодні й висвітлювалося в телемарафоні. У лід-реченні повідомлення навіть не згадувалося, що ця подія сталася ще напередодні.

Взагалі-то 28 листопада якось уже запізно було показувати по суті справи просто звіт про саміт «Зерно з України», який відбувся в Києві ще 25 листопада.

Інші зауваження

На прощання ведучі жодним чином не анонсували своїх наступних колег з Суспільного. Обійшлися тим що «телемарафон триває». Не дуже-то ґречно, скажу так.

І таки раз забули про фемінітиви: «Оксана Жолнович, міністр соціальної політики» (ведуча Олена Чабак у представленні й титр на гості).

Елементи політичного піару

Двічі повторювали в новинах повідомлення, що керівник Офісу президента Андрій Єрмак, за версією видання Politico, є «одним із найбільш впливових людей Європи». Ведучий новин зробив навіть таке пояснення: «бо саме Андрій Єрмак їздить у відрядження по світу і налагоджує міжнародні зв’язки». І ще виявляється, що разом із Єрмаком «у п’ятірці» Макрон, Ердоган і фон дер Ляєн (тут була престижна для пана Єрмака інфографіка). Але ж керівник ОП не має жодних легітимних повноважень від українського народу, зокрема повноважень «їздити у відрядження по світу і налагоджувати міжнародні зв’язки». Подібну інформацію слід було щонайменше доповнювати відповідним бекграундом і балансувати експертними оцінками. Але цього, звісно, в «новині» не було. І закінчувалася вона звісно ж тим, що «до речі, минулого року Politico найвпливовішою людиною Європи назвало Володимира Зеленського». Особливо мені сподобалося оце «до речі».

Було порожнє з інформаційної точки зору повідомлення про те, що «енергосистема витримала» все — і атаки ворога, і негоду. Це для того, щоб навести абсолютно порожній синхрон прем’єр-міністра Денииса Шмигаля.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була слабкою: лише 2 репортажних сюжети й одне пряме ввімкнення (та й те кореспондента каналу «Рада»). У гостьових студіях побувало 5 ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували за чотири години ефіру 311 разів (це майже по 78 порушень на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 146 разів, більшість із цих порушень були суб’єктивними оцінками журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 80 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань, інформації й відео з соцмереж і телеграм-каналів і фактів без посилань на джерела. З 34 порушень стандарту точності більшістю були невідповідності між картинкою і текстом у БЗ та сюжетах. Стандарт повноти порушували 30 разів, більшістю з цих порушень була повна відсутність інтершуму на відео в БЗ і сюжетах. 17 разів порушували в різні способи стандарт доступності подачі інформації, двічі був порушений стандарт балансу думок і двічі — стандарт оперативності.

У проаналізованому ефірі каналу було 3 прояви політичного піару — двічі повторювали неповне і незбалансоване повідомлення про потрапляння керівника ОП Андрія Єрмака до списку найвпливовіших політиків від видання Politico. І інформаційно порожній синхрон прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

Наративів російської пропаганди й токсичних медійних персонажів в проаналізованому ефірі каналу не було.

Суспільне (18:00–22:00 28 листопада)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була традиційною для вечірнього слота: перші дві ефірні години починалися випусками новин (30- і 15-хвилинними), продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, наступна година була гостьовою. Короткі новини вів Дмитро Грінченко, підсумковий випуск — В’ячеслав Афутін, гостьові студії вів спочатку Андрій Діхтяренко, згодом — Ганна Чередниченко.

В ефірі були такі сюжети:

про роботу стабілізаційного пункту під Бахмутом;

про повернення «скіфського золота» в Україну;

про ліквідацію наслідків негоди в Одесі;

про ситуацію на заблокованому польсько-українському кордоні;

про порятунок з-під завалів зруйнованого обстрілом будинку на Донеччині;

про зміни в підходах до мобілізації;

про мінування прикордоння Сумщини;

про причини затримок у постачанні Україні європейських снарядів;

про складні випадки за програмою «єВідновлення»;

про друк будинків на 3D-принтері.

Були прямі ввімкнення:

про ситуацію на Бахмутському напрямку;

про зустріч міністрів закордонних справ НАТО в Брюсселі;

про нараду міністрів закордонних справ країн НАТО у Брюсселі;

про перебіг програми «єВідновлення» на Чернігівщині.

Гостями ефіру були:

Роман Костенко, секретар Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки, про професійну оцінку заяв народної депутатки Мар’яни Безуглої, про зміни в підходах до мобілізації.

Ірина Фріз, членкиня Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки, про правову оцінку заяв народної депутатки Мар’яни Безуглої, про зміни в підходах до мобілізації.

Тарас Висоцький, перший заступник міністра агрополітики та продовольства, про вплив блокування польського кордону на внутрішні ціни на різні види агропродукції для споживачів в Україні.

Світлана Грінчук, заступниця міністра енергетики, про грант США на підтримку української енергетики, про наслідки негоди на роботу енергетичної інфраструктури, про перспективи проходження зими й атак ворога по об’єктах енергоінфраструктури.

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ, про підтримку Європарламентом початку переговорів щодо приєднання України до ЄС, про позицію Угорщини щодо ймовірного блокування початку переговорів, про бойкотування засідання ОБСЄ через присутність там Лаврова, про позицію ЄС щодо блокади українського кордону польськими страйкарями.

Іван Шевцов, речник 15-го мобільного прикордонного загону Держприкордонслужби, про бої на Лимано-Куп’янському напрямку.

Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про ситуацію на чотирьох заблокованих пунктах перепуску на польському кордоні, про ситуацію на словацькому кордоні, про порушення водіями термінів перебування за кордоном через його блокування.

Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив», про ситуацію з просуванням ворога під Авдіївкою, про політичні цілі цього наступу і про реакції російського населення на фронтові втрати, про ситуацію на Лимано-Куп’янському напрямку.

Джейсон Смарт, політолог і політтехнолог зі США, про перспективи ухвалення Конгресом подальшої збройної та фінансової допомоги США Україні, про зменшення уваги американських медіа до України на тлі ситуації в Секторі Газа, про негативне ставлення американців до Росії.

Віктор Ягун, генерал-майор СБУ в запасі, директор Агентства з реформування сектору безпеки, про агентурні мережі Росії в Україні, про те, які є основні різновиди агентури Росії, про «корисних ідіотів».

Олег Пендзин, член Економічного дискусійного клубу, про впливи польської блокади кордону на ціни споживчого ринку в Україні, про перспективи розв’язання цієї кризи, про дзеркальну ситуацію на кордоні Польщі з Німеччиною.

Сергій Цехоцький, офіцер 59-ї окремої мотопіхотної бригади, про фронтову ситуацію на Авдіївському напрямку.

Крім того, в ефірі були:

Вечірнє відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Черговий випуск програми «Бункер» «Кварталу 95».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували найбільше серед усіх — 64 рази (по 16 у середньому на годину). Найбільше (42) було інформації та відео, взятих у соцмережах і телеграм-каналах. Зокрема користувалися телеграм-каналами МЗС, Повітряних сил, міністра внутрішніх справ Клименка, прем’єра Шмигаля, голови Дніпропетровської ОВА Лисака, командувача Тарнавського, омбудсмена Лубінця, Сумської, Донецької та Дніпропетровської облпрокуратур і телеграм-каналом «Оперативний ЗСУ». Сторінками у фейсбуці народних депутаток Безуглої та Буймістер, Донецької ДСНС, одеських підрозділів ДТЕК і служби відновлення тощо.

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 13. Так «посилалися» на Генштаб, ГУР, Повітряні Сили, Мінцифри, Міненерго, Мінвідновлення, донецьку поліцію і британську розвідку. Були й геть розмиті: «кажуть водії», «зі слів медиків».

Було два абстрактних псевдопосилання: «багато є повідомлень» і «лунають заяви». Один раз дали фактичну інформацію без посилання. 6 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «пояснили у Раді ЄС», «містяни скаржаться», «військові розповідають», «виробники зброї кажуть», «деякі лідери галузі закликають», «як пояснюють спеціалісти».

Стандарт точності інформації

Було 17 порушень стандарту (більш як по 4 на годину). 14 із них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Крім того, не відповідно «ілюстрували» одне з прямих ввімкнень і одну з розмов із гостями. У сюжеті про друк будинків на 3D-принтері жінку, житло якої зруйнували росіяни, титрували «Наталя Березова, оператор». Очевидна помилка.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 46 порушень стандарту (по 11,5 на годину в середньому) Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах, причому більшість становили всі оці «зазначив», «закликає», «переконаний» тощо. І просто різні оцінки: «гарні новини», «з якими проблемами можливо зіткнулися», «головне, що варто відмітити», «ці дні досить насичені», «елементарно», «пошкодження в ньому досить значні» тощо. Одного разу ведучий гостьової студії не авторизував своє міркування.

Стандарт повноти інформації

Було 5 порушень стандарту. У сюжеті про зміни в підходах до мобілізації, показаному двічі, була велика цитата з посиланнями «сказав Давид Арахамія» і «підсумував Арахамія». Але насправді зовсім не факт, що всі глядачі телемарафону знають, що Давид Арахамія є народним депутатом, тож про це слід було обов’язково сказати при першому ж посиланні, а не чекати з цим до титру на наступному синхроні. Ще у 3 матеріалах на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 3 порушення. Всі вони були про «топпосадовців» і «топдипломатів».

Стандарт оперативності

Попри те, що офіцер 59-ї окремої мотопіхотної бригади Сергій Цехоцький розповідав про фронтову ситуацію на Авдіївському напрямку в гостьовій студії каналу, в підсумковому випуску новин о 20-й знову давали його цитату з інтерв’ю «Радіо Свобода» в тому ж вигляді, як і у випуску новин за 18-ту годину. Так само попри те, що речник Держприкордонслужби Андрій Демченко був у гостьовій студії каналу, в підсумковому випуску новин о 20-й знову давали дані про кількість автівок на заблокованому кордоні з «Укрінформу», в тому ж вигляді, як і у випуску новин за 18-у годину. Обидва цих випадки свідчать про відсутність координації між гостьовою і новинною студіями каналу, а відтак — і про відсутність оперативного оновлення інформації.

Інші зауваження

Двічі забули про фемінітиви: «Мар’яна Безугла за фахом сімейний лікар» (ведучий В’ячеслав Афутін), «Наталя Березова, оператор» (титр у сюжеті великої групи авторів).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 4 репортажних сюжети та 3 прямих ввімкнення (ще одне було неподієвим). У гостьових студіях побувало 5 ньюзмейкерів. З кращих сюжетів позначу репортажі Тараса Ібрагімова про роботу стабілізаційного пункту під Бахмутом (операторка Дарина Коломієць) і Юлії Горичевої про ситуацію на заблокованому польсько-українському кордоні (операторка Оксана Сенів).

Стандарти були порушені 138 разів (по 34,5 порушення на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт достовірності — 64 рази, дві третини з цих порушень були інформацією чи картинкою з соцмереж і телеграм-каналів. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 46 разів, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. 17 разів було порушено стандарт точності, майже все це була некоректна робота з картинкою. Крім того, 5 разів порушили стандарт повноти інформації, 4 рази — стандарт доступності та 2 рази — стандарт оперативності.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

27 листопада

У Фірташа забрали ще три облгази й передали їх «Нафтогазу України».

Через ворожий обстріл Нікополя загинула жінка.

Нардепи колишньої «ОПЗЖ» і «Слуги народу» блокують законопроєкт про заборону Московського патріархату.

У Конгресі США кажуть, що ймовірно не зможуть схвалити допомогу Україні до кінця року.

Комітет ВР з нацбезпеки не вимагав від Залужного плану, як це казала Безугла, — нардеп Костенко.

Росіяни готують нові списки українських дітей для депортації, — ЦНС.

Боррель каже про обурення в ООН різністю підходів до війни в Україні та в Газі.

Ексзаступника голови Держспецзв’язку суд відправив до СІЗО з альтернативою застави.

Російські війська захопили частину промзони в Авдіївці, — ISW.

Росіяни посилили пошуки «неблагонадійних» в окупованому Криму.

28 листопада

У ВАКС відмовилися поновити розгляд можливості арешту майна Коломойського.

Канада запровадила обов’язкове вивчення теми Голодомору в школах.

Україна повністю синхронізувала свою енергосистему з Європою.

Мінфін США попередив американських трейдерів про кримінальну відповідальність за порушення цінової стелі для російської нафти.

Схвалені ВР законопроєкти створюють загрозу для агроекспорту, — Американська торговельна палата в Україні.

Театр на Подолі змінив оригінальне прізвище негативного персонажа Зеленського у п’єсі Карпенка-Карого.

Географічним об’єктам у Криму повернуть оригінальні кримськотатарські назви, — Мінреінтеграції.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «Рада» була звичною для ранкового слота: кожна година починалася з 12-15-хвилинних випусків новин, продовжувалася гостьовою студією, посередині кожної години (умовно на 30-х хвилинах, бо у каналу з таймінгом традиційно проблеми) були короткі 3-5-хвилинні випуски новин.

Структура ефіру каналу «1+1» була такою: усі ефірні години починалися випусками новин, які були дуже різними за хронометражем (по 15, 30 і навіть по 45 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру каналів ICTV та СТБ була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями, о 20-й був годинний підсумковий випуск, у наступній годині новин не було.

Структура ефіру каналу «Інтер» була звичною для ранкового слота: щогодини було по два 10-хвилинних випуски новин (один на початках годин, другий — посередині), решту часу займали гостьові студії. З 10-ї ефірні години починалися 13-хвилинними новинами, продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру каналу «Ми — Україна» була такою: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру Суспільного була традиційною для вечірнього слота: перші дві ефірні години починалися випусками новин (30- і 15-хвилинними), продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, наступна година була гостьовою.

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Рада» була такою: жодного репортажного сюжету (всі сюжети цього дня були нарисами), натомість було 9 прямих ввімкнень. У гостьових студіях побувало 7 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова проаналізованого ефіру каналу «1+1» була такою: лише один репортажний сюжет, 5 прямих ввімкнень (ще одне було не репортажним, не подієвим). У гостях побувало 3 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: лише один репортажний сюжет і 3 прямих ввімкнення. В гостях побували 5 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 2 репортажних сюжети і 11 прямих ввімкнень. У гостьовій студії побував лише один ньюзмейкер.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була такою: лише 2 репортажних сюжети й одне пряме ввімкнення (та й те кореспондента каналу «Рада»). У гостьових студіях побувало 5 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Суспільного була такою: 4 репортажних сюжети та 3 прямих ввімкнення (ще одне було не подієвим). У гостьових студіях побувало 5 ньюзмейкерів.

Гостьові студії

У гостях на каналі «Рада» протягом чотирьох годин ефіру цього дня побувало 20 людей: 7 ньюзмейкерів, 7 речників, одна радниця і 5 експертів.

Протягом чотирьох годин в ефірі каналу «1+1» побувало 11 гостей: 3 ньюзмейкери, 2 експерти, одна журналістка і 5 учасників подій. У гостьових студіях каналу дедалі менше стає гостей на фронтову тематику, цього дня, принаймні в проаналізованому ефірі, не було жодного гостя (!) для обговорення поточної ситуації на фронті.

У гостьових студіях каналів ICTV та СТБ протягом чотирьох годин ефіру побувало 8 гостей: 6 ньюзмейкерів, один речник і один учасник подій.

У гостьових студіях «Інтера» за чотири години побувало 8 гостей: один ньюзмейкер, 2 речники, одна радниця, 3 експерти й один учасник подій.

У гостях на каналі «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру побувало 10 людей: 5 ньюзмейкерів, одна радниця, 3 експерти й один учасник подій.

У гостьових студіях Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувало 12 людей: 5 ньюзмейкерів, 2 речники, 4 експерти й один учасник подій.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону (в межах проаналізованого ефіру) було таким: представників фракції «Слуги народу» побувало в ефірі 3 (Данило Гетманцев і Сергій Нагорняк в ефірі «Ради» і Максим Перебийніс на «1+1»). До них можна додати формально позафракційного (але делегованого «Слугою») спікера ВР Руслана Стефанчука в ефірі каналу «Ми — Україна». Представники опозиційних фракцій (Роман Костенко від «Голосу» і Ірина Фріз від «Європейської солідарності») з’явилися в ефірі телемарафону зусиллями Суспільного. В ефірі каналів ICTV з СТБ і «Інтер» народних депутатів не було.

Порушення стандартів

Протягом чотирьох годин ефіру каналу «Рада» стандарти порушували 428 разів (по 107 разів на годину або ж майже по 1,8 раза на хвилину ефіру в середньому). І це «персональний» рекорд каналу за весь час телемарафону. Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 212 разів. Більшість із цих порушень було суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності рекордно для каналу було порушено 141 раз, більше половини з цих порушень було узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. 40 разів порушували стандарт точності інформації, все це була некоректна робота з картинкою в новинах, прямих ввімкненнях і в розмовах з гостями. Крім того, 20 разів порушували стандарт повноти інформації, більшістю з них була відсутність інтершуму на картинці в різних повідомленнях. 15 разів порушували стандарт доступності подачі інформації.

Стандарти журналісти каналу «1+1» порушували протягом чотирьох годин ефіру 496 разів. Це по 124 порушення на годину в середньому, або ж більш як по 2 порушення на хвилину, і це абсолютний рекорд телемарафону. Такої кількості порушень ще не було в жодного з телеканалів. Найбільше звісно ж порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 328 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 121 раз, у більшості випадків це було подання фактичної інформації без будь-яких посилань на джерела, втім багато було і відео з соцмереж і телеграм-каналів, і узагальнених розмитих псевдопосилань і суто абстрактних псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 39 разів, майже все це було некоректним використанням картинки для «перекривання» прямих ввімкнень, БЗ і сюжетів. Ще було 6 порушень стандарту повноти інформації та 2 порушення стандарту доступності.

У проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ було 491 порушення стандартів — це майже по 123 порушення на годину або ж більш як по 2 порушення на хвилину ефіру в середньому. До абсолютного рекорду телемарафону, встановленого свого часу каналом «1+1», не вистачило 5 порушень. Найбільше і рекордно багато для телемарафону порушували стандарт відокремлення фактів від думок — було 361 порушення. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушували 91 раз, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації та подачі фактів без будь-яких посилань на джерела. 29 разів порушували стандарт точності, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом у новинах. Крім того, було 5 порушень стандарту повноти інформації, 4 порушення стандарту доступності й одне порушення стандарту балансу думок.

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували 359 разів (це майже по 90 разів на годину або ж по 1,5 раза на хвилину ефіру в середньому). Як і завжди, найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 232 рази. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 85 разів, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. 29 разів порушували стандарт точності. Картинку використовували недоладно як у БЗ, сюжетах, так і в прямих ввімкненнях і в розмовах з гостями. Крім того, 7 разів порушили стандарт повноти інформації, 4 рази — стандарт доступності та 2 рази — стандарт оперативності.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували за чотири години ефіру 311 разів (це майже по 78 порушень на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 146 разів, більшість із цих порушень були суб’єктивними оцінками журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 80 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань, інформації та відео з соцмереж і телеграм-каналів і фактів без посилань на джерела. З 34 порушень стандарту точності більшістю були невідповідності між картинкою і текстом у БЗ та сюжетах. Стандарт повноти порушували 30 разів, більшістю з цих порушень була повна відсутність інтершуму на відео в БЗ і сюжетах. 17 разів порушували в різні способи стандарт доступності подачі інформації, двічі був порушений стандарт балансу думок і двічі — стандарт оперативності.

У проаналізованому ефірі Суспільного стандарти були порушені 138 разів (по 34,5 порушення на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт достовірності — 64 рази, дві третини з цих порушень були інформацією чи картинкою з соцмереж і телеграм-каналів. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 46 разів, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. 17 разів було порушено стандарт точності, майже все це була некоректна робота з картинкою. Крім того, 5 разів порушили стандарт повноти інформації, 4 рази — стандарт доступності та 2 рази — стандарт оперативності.

Прояви політичного піару

В ефірі телеканалу «Рада» було два прояви політичного піару у вигляді цитат президента Володимира Зеленського і радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка, які насправді реальної новини не становили.

У проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ був один прояв політичного піару — паркетне повідомлення з синхронами першої леді Олени Зеленської та віцепрем’єрки Ольги Стефанішиної.

У проаналізованому ефірі каналу «Інтер» був один прояв політичного піару — «паркетне» повідомлення з першою леді Оленою Зеленською і віцепрем’єркою Ольгою Стефанішиною «в головних ролях».

У проаналізованому ефірі каналу «Ми — Україна» було 3 прояви політичного піару — двічі повторювали неповне і незбалансоване повідомлення про потрапляння керівника ОП Андрія Єрмака до списку найвпливовіших політиків від видання Politico. І інформаційно порожній синхрон прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

У проаналізованому ефірі каналів «1+1» і Суспільного проявів політичного піару цього дня не було.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Рада» цього дня не було, в ефірі працювали троє токсичних ведучих каналу.

У проаналізованому ефірі інших каналів російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів цього дня не було.

Ігор Куляс, медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер

Скриншот відео:  «ТСН» / ютуб