Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за липень — вересень 2023 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

Нагадуємо, що у зв’язку зі зміною сітки марафону в кожному моніторингу аналізуються всі шість каналів, але по 4 години ефіру. Та за два суміжних дні: понеділок і вівторок, вівторок і середа тощо. Ці дві доби на тиждень і години з ефірних блоків кожного каналу ми обираємо довільно. У розділі подій / тем, які не висвітлювалися телемарафоном, зазначаємо лише ті, які оприлюднювалися більшістю стрічок новин інших медіаресурсів протягом того часу доби, який аналізується.

Телеканал «Ми — Україна» (8:00–12:00 19 листопада)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була типовою для ранкового слота. До 10-ї щогодини було по два випуски новин — на початку годин і посередині на 30-х хвилинах, решту часу займали гостьові студії. Після 10-ї ранку години лише починалися з випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями. Хронометраж випусків новин був різний — від 10 до 16 хвилин. Новини вела спочатку Ольга Грицик, згодом — Віра Свердлик. Гостьові студії вели спочатку Микита Міхальов і Сергій Чернишов, згодом — Юлія Галушка й Олег Білецький.

В ефірі були такі сюжети:

про збільшення бюджету на науку;

про відбудову черкасцями сіл Херсонської області;

про психологічне відновлення військових і їхніх родин в оздоровчих таборах на Черкащині;

про знесення пам’ятників комуністичної доби;

про збільшення оборонних бюджетів країн НАТО;

про те, хто може стати наступним генсеком НАТО;

про бої на різних ділянках фронту;

про відновлення пошкоджених ворожою атакою в жовтні об’єктів у Славуті на Хмельниччині;

про волонтерів із Кіровоградщини, які ремонтують і переобладнують для фронту старі мотоцикли;

про секцію бразильського джиу-джитсу для ветеранів, відкриту в Києві.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Олексій Устенко, член Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, про перерозподіл військового ПДФО, про компенсації місцевим бюджетам.

Олександра Устінова, очільниця парламентської ТСК з питань моніторингу постачання зброї, про перспективи ухвалення Конгресом США допомоги Україні до кінця року, про різні варіанти «пакетних» допомог, про електоральну підтримку допомоги Україні у США, про вплив подій в Ізраїлі на американську суспільну думку.

Ярослав Демченков, заступник міністра енергетики, про американську цільову допомогу в 500 млн доларів енергетичного сектору України, про готовність енергосистеми до зими, про незмінність тарифів на електрику для населення, про готовність до ремонтів у разі наступних пошкоджень об’єктів енергетики ворогом.

Юрій Ігнат, речник командування Повітряних Сил, про нічну атаку дронами по Україні, про посилення української ППО Німеччиною, США й іншими країнами напередодні зими, про оцінку російських запасів ракет напередодні зими, про значення F-16 для подальшого ходу війни.

Володимир Фітьо, речник командування Сухопутних Військ, про ситуацію на Куп’янському напрямку, про ситуацію під Бахмутом, про ворожі втрати за добу, про вплив похолодання на бойові дії, про використання дронів ЗСУ і ворогом.

Олександр Штупун, речник Сил оборони Таврійського напрямку, про бої під Авдіївкою, про бойові дії на Мелітопольському напрямку, про моральний стан ворожого війська.

Владислав Власюк, радник керівника Офісу президента, про 12-й пакет санкцій ЄС проти Росії, про санкції проти «сірого» танкерного флоту Росії, про санкції щодо російських діамантів, про імовірність запровадження санкцій проти «Росатома», про блокування різних шляхів обходження санкцій Росією.

Євген Дикий, воєнний аналітик, про значення створення українського плацдарму на лівому березі Дніпра, про сенс рейдів українських спецпризначенців до Криму, про ситуацію під Авдіївкою, про продовження повільного наступу ЗСУ на Токмак, про логіку ворожих атак дронами.

Аліна Гриценко, головна консультантка Національного інституту стратегічних досліджень, про результати зустрічі Байдена з Цзіньпіном, про вплив розвитку ситуації на Близькому Сході на подальшу підтримку України.

Олег Саакян, політолог, про програмові тези, висловлені президентом США Байденом у колонці для Washington Post, про парламентську кризу в США і перспективи подальшої допомоги Україні, про підваження ізоляціонізму всередині США подіями в Ізраїлі, про вплив подій у США на збільшення оборонних спроможностей у ЄС, про питання єдності всередині НАТО і впливи на це внутрішньополітичних процесів у США.

Андрій Длігач, доктор економічних наук, професор Київського нацуніверситету, про результати дослідження НБУ щодо ситуації в бізнесі, про ситуацію в різних секторах економіки, про вплив блокування кордону польськими перевізниками на внутрішній ринок України.

Сергій Жуков, аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, про ключові російські пропагандистські наративи, про будову російської системи пропаганди і її фінансування, про основні напрями ворожих ІПСО, про просування ворожої пропаганди на окупованих територіях.

Володимир Фесенко, політолог, про наміри Шольца поговорити з Путіним, про неготовність Росії до реальних переговорів, про майбутні псевдовибори в Росії.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт достовірності порушували 109 разів (більш як по 27 порушень на годину в середньому). З соцмереж і телеграм-каналів брали без перевірки інформацію і відео 27 разів. Користувалися зокрема телеграм-каналами Головного управління розвідки, Повітряних Сил, 3-ї окремої штурмової бригади й інших українських підрозділів, командувача Сергія Наєва. А також анонімними телеграм-каналами «aeronavtv», «Х…евая Одесса» та російського телеграм-каналу «Shot». Показували інфографіку ворожих втрат із фейсбук-сторінки Генштабу та наводили допис із фейсбук-сторінки посолки України у США Оксани Маркарової. Показували відео з російських соцмереж і якесь відео з тіктоку. А ще були «посилання»: «користувачі соцмереж охрестили», «відео опублікували ошелешені водії» (російські при тому) і «соцмережі активно обговорювали відео».

Найбільше (49 порушень) було узагальнених розмитих псевдопосилань. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Головне управління розвідки, Повітряні Сили, Сили оборони півдня, Київську, Сумську, Запорізьку, Херсонську, Черкаську та Дніпропетровську ОВА, Центр національного спротиву, Міносвіти й мерію міста Славути. «Посилалися» так на Міноборони Франції, а ще були «посилання»: «як повідомляє обласна влада», «про це повідомляють військові, що воюють під Бахмутом» і «кажуть в обласній військовій адміністрації» (взагалі невідомо в якій).

9 разів робили абстрактні псевдопосилання: «за попередньою інформацією», «кажуть», «з інформації, яку ми знайшли у відкритих джерелах», «маємо оперативне повідомлення», «заяви, які лунали» і двічі було взагалі ось таке дивне псевдопосилання «інформацію про наслідки місцева влада не надає, відомо, що росіяни обстріляли». 16 разів подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

8 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Усі вони були максимально розмитими: «шоковані водії кажуть», «бізнесмени скаржаться», «кажуть українські економічні експерти», «за даними українських економічних експертів», «експерти прогнозують» і «кажуть військові».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 52 рази (по 13 разів на годину в середньому). Більшістю з цих порушень була невідповідність картинки й тексту в сюжетах і БЗ (42 рази). Це хронічна хвороба каналу, бо там, вочевидь, панує хибний підхід «перекривати» будь-який текст абичим (бо ж правдивої й актуальної картинки зазвичай нема). Відтак усі повідомлення про події на фронті «перекривають» випадковим, майже завжди архівним відео «якихось» бойових дій. А фотографіями наслідків ворожих обстрілів, які беруть з інтернету, «розтягують» на «гібридні» повідомлення, в яких розповідають про кілька населених пунктів і неважливо, звідки саме ті фото. Часто невідповідність є абсурдною, наприклад, цього дня планами якогось зруйнованого будинку двічі «перекривали» повідомлення про бойові дії ЗСУ на лівому березі Дніпра. Або ж незрозуміло навіщо повідомлення про те, що президент підписав закон про військове ПДФО з поясненнями деталей цього закону, «перекривали» загальними планами сесійної зали парламенту та крупними планами першого віцеспікера Корнієнка. Повідомлення про ухвалу Конгресом США тимчасового бюджету з якогось дива «перекривали» архівним відео зустрічі Байденом Зеленського. Повідомляли про те, що окупанти зводять оборонні лінії на лівому березі Дніпра, а показували якесь глибоко архівне відео, зокрема ще окупованого Херсона та дня звільнення міста. У сюжеті про знесення пам’ятників комуністичної доби був фрагмент, де авторка списком згадувала конкретні об’єкти, а при цьому на фото показували інші. Я ще розумію, коли таке відбувається в БЗ (за усталеною технологією там проблематично досягти відповідності між текстом та картинкою), але ж це був сюжет, то невже на монтажі не можна було зробити це охайно?

Були й фактичні неточності — великі й малі. Ведуча Юлія Галушка казала, що «американці не воювали від моменту Перл-Харбору». Тобто американці не воювали з 1941 року? Ні у Другій світовій, ні в Кореї, ні у В’єтнамі, ні в Іраці, ні в Афганістані, ні ще в десятках менших за масштабами воєн? У сюжеті про байкерів-волонтерів було: «з початку війни місцеві байкери почали», де мався на увазі 2022-й, а не 2014-й рік. І звісно ж майже всі ведучі плутали числа з цифрами. Це, я так розумію, непохитна традиція, втім не лише цього каналу.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Як і завжди, найбільше було порушень саме цього стандарту — 186 (або ж по 46,5 порушення на годину ефіру в середньому). Більшість із них становили суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Трохи було суто емоційних оцінок: «ворог гатить», «вгатили по області», «гатили по селах», «одна з найгарячіших ділянок фронту», «перетворилися на справжнє кладовище», «шоковані водії», «ошелешені водії», «скандального Щорса», «грандіозне шоу».

Багато було просто оцінок із будь-яких приводів: «дуже непрості бої», «важкі бої», «значних втрат», «стійко тримають оборону», «найоперативніші розвідники», «не поспішають його купувати», «значно подорожчали», «стають ласою ціллю», «стали просто розкішшю», «зайшли в глухий кут», «успішно випробувала», «безуспішно намагався», «активно обговорювали», «кілька значних угод», «незвичне явище», «охочих не бракує», «стрімко збільшують», «ситуація дещо ліпша», «людина впливова», «позитивно налаштовані», «символічно відпала», «непоганим перспективам», «руйнівний буревій», «величезний бігборд», «справжній колапс», «суне справжня зима» і чимало подібних.

І траплялися різні міркуванні — «експертні» висновки, припущення і навіть «настанови»: «У Підмосков’ї … ціллю дрона могло бути оборонне підприємство» (ведуча Віра Свердлик). «Велика війна дала нових героїв, імена яких варто шанувати» (сюжет Тетяни Демух). «І схоже, чинний генсек має всі шанси наблизитись або і встановити власний рекорд перебування на посаді» (сюжет Олени Чернякової).

В 11 випадках ведучі гостьових студій не авторизували власних суб’єктивних міркувань. І ще було два безпідставних узагальнення: «понад 200 дітей мріють повернутися в цю школу», «коли за демонтажем радянського герба на Батьківщині-матері спостерігала вся країна».

Стандарт повноти інформації

Було незвично багато порушень цього стандарту — цілих 40 (по 10 на годину в середньому).

У новинах було традиційне «сліпе» псевдопосилання «кажуть в обласній військовій адміністрації» — але в цьому випадку було взагалі невідомо, яку саме ОВА ведуча мала на увазі, бо йшлося про «бої на Таврійському напрямку». Тож це могли бути й Херсонська, і Запорізька, і навіть Донецька ОВА (бо в Таврійський напрямок у військових входить в тім числі й Авдіївка).

Якщо вже казати так, як ведуча Юлія Галушка казала про допомогу США: «питання допомоги України повернеться до Дня подяки, а не пізніше», то слід було обов’язково наводити бекграунд, а по-простому — назвати конкретну дату. Бо такий часовий маркер є зрозумілим для американців, але аж ніяк не для української аудиторії, адже це — суто американське національне свято.

Не досить було Євгена Дикого представляти лише як «військового (в сенсі воєнного) аналітика», Павла Лакійчука як «військового (в сенсі воєнного) експерта», Сергія Джерджа як «міжнародного експерта», Олега Саакяна і Володимира Фесенка лише як «політологів». У сюжеті про збільшення оборонних бюджетів країн НАТО взагалі не титрували синхрон експерта Олексія Їжака. У сюжеті про зняття російських пам’ятників у Києві не був титрований «експертний» синхрон імовірно все ж не експертки, а якоїсь випадкової киянки.

Бекграундове архівне відео зняття різних пам’ятників комуністичної доби в сюжеті не титрували ні датами, ні навіть хоча би титром «архів». У сюжеті про наступного генсека НАТО наводили відео конкретних подій попередніх років, але не титрували їх датами, як це належало б зробити. Архівне відео зустрічі Байдена з Зеленським не було титроване датою.

Але найбільше — 28 разів — у БЗ та сюжетах на відео не було інтершуму. Це, гадаю, такий «фірмовий стиль» каналу — ігнорувати інтершум. Інколи замість нього підкладають у сюжетах музичне шумовиння, а найчастіше його просто нема. Так що в ефірі «Ми — України» і гармати стріляють, і снаряди вибухають «безшумно». Це звісно ж повністю непрофесійно, але гірше інше — глядач при цьому позбавлений важливої частини інформації та «ефекту присутності».

Стандарт доступності подачі інформації

Було 14 порушень стандарту (по 3,5 на годину в середньому).

Зокрема дуже багато питань до інфографіки, яку показують в ефірі. Вона плюс-мінус красива (на любителя, звісно), але часто незрозуміла або переобтяжена, важка для сприйняття. Наприклад, у сюжеті про витрати на науку що означала ось ця діаграма?

Що і з чим порівнюється? Тут важко дати якусь раду. Або ж там же ось така картинка.

Тут забагато складної інформації для осягнення її за тих 11 секунд, поки ця картинка була на екрані. Плюс незрозумілі піктограми, які лише відволікають, але інформації, яка б спрощувала сприйняття (а це і є функція піктограм), не дають, навпаки заплутують глядача. Плюс інший візуальний шум, зокрема багаторазовий повтор оцих «млн грн». Або ж спробуйте-но охопити всю оцю інформацію з інфографіки, яка була на екрані 6,5 секунди.

Маю сумнів, що вам це вдасться. Бо за кадром ведучий під цю картинку встиг озвучити лише третину з наведених даних. Або ж навіть цікаво, невже автори цієї інфографіки й сюжету, в якому вона була, вважають, що за 8 секунд в ефірі хтось здатен не те що прочитати всі підписи до фотографій, а навіть просто встигнути роздивитися ці фотографії на телеекрані?

До власної інфографіки додають ще й запозичену. Зокрема інфографіку ворожих втрат із фейсбук-сторінки Генштабу загалом нема жодного сенсу показувати навіть і на повний екран, бо вона неадаптована до телеперегляду, а ось так — і поготів.

Титр у сюжеті про витрати на науку був такий: «завідуючий відділенням безпеки й оборони Київської МАН». Що воно за МАН, незрозуміло. Той випадок, коли абревіатура має бути розшифрована, бо більшість глядачів навряд чи розшифрували її як «Мала академія наук».

Гість, радник керівника ОП, згадував «прайскепи». Ведучі не уточнили для глядачів значення терміну. Гостя експертка казала: «для закриття певних ad hoc потреб», ведучі не пояснили для глядача цей сталий вислів.

Стандарт оперативності

Як новину подавали те, що військовим капеланам передали старовинну ікону, врятовану з пожежі на Донеччині. Цю «новину» з цим самим відео в марафоні вже показували два тижні тому.

Етичні порушення

У сюжеті про знесення пам’ятників комуністичної доби на відео з телеграму було чітко видно логотип каналу з нецензурним словом «Х…евая Одесса». Без трьох крапок, зрозуміло. Не заблюрений, як це належало б зробити. І це в ефірі о 10-й ранку, коли біля екранів можуть бути малі діти, які вже вміють читати.

Інші зауваження

На каналі продовжують хибну практику підкладання на новинні сюжети музичного шумовиння. Навіть на синхронах і стендапах! Мінімум чотири сюжети так спотворили.

На прощання ведучі каналу не анонсували не те що своїх наступних колег з «1+1», а й навіть хоча би того, що «марафон триває».

Кілька разів забували про фемінітиви: «посол України у США Оксана Маркарова» (ведучий Олег Білецький), «Аліна Гриценко, головний консультант…» (ведучий Олег Білецький і титр на гості), «Олександрою Устіновою, це народний депутат», «прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас» (ведуча Юлія Галушка), «вона великий друг України» (сюжет Олени Чернякової).

Елементи політичного піару

Був типовий «паркетний» матеріал про зустріч генерального прокурора Андрія Костіна зі спеціальною представницею США Пенні Пріцкер «на полях міжнародного форуму з безпеки в Канаді». «Новиною» став сам факт зустрічі, доповнений тим, що генпрокурор «наголосив», що «разом зі Сполученими Штатами та іншими союзниками ми зупинимо Росію та примусимо її заплатити за всі скоєні злочини». І де тут бодай якась новина?

Резюме

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу була ніякою: жодного репортажного сюжету (на каналі дедалі більше воліють робити різноманітні огляди й нариси, а не репортажі), жодного прямого ввімкнення, в гостьовій студії протягом чотирьох годин побувало лише 3 ньюзмейкери.

Стандарти журналісти порушували 403 рази (це майже по 101 порушенню на годину ефіру в середньому). Це — рекорд каналу. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — було загалом 186 порушень, переважною більшістю з яких були суб’єктивні думки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 109 разів. Майже половину з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Більшість із 52 порушень стандарту точності були невідповідностями між картинкою і текстом у новинах. З 40 порушень стандарту повноти інформації майже три чверті становила відсутність інтершуму на відео в БЗ і сюжетах. Крім того, 14 разів порушили стандарт доступності подачі інформації, було також одне порушення стандарту оперативності й одного разу жорстко порушили етичні норми журналістики.

У проаналізованому ефірі був один прояв політичного піару — суто «паркетний» і без реальної новини матеріал про поїздку генпрокурора Андрія Костіна до Канади.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу не було.

Телеканал «1+1» (14:00–18:00 19 листопада)

Зміст ефіру

Ефірні години на каналі починалися випусками новин і продовжувалися гостьовими студіями. Випуски новин були дуже різними за хронометражем — і 15, і 30, і 35, і навіть 45 хвилин. Незрозуміло, навіщо було їх так штучно затягувати, адже що довші були ці випуски, то більше вони складалися з повторів. Новини вів Святослав Гринчук, гостьові студії — Катерина Нестеренко і Руслан Шаріпов.

В ефірі були такі сюжети:

про примусову евакуацію родин із дітьми з прифронтової Торецької громади;

про бойову роботу операторів дронів на Бахмутському напрямку;

про життя прифронтової Степногірської громади на Запоріжжі;

про шахрайські схеми;

про спільні операції українських та американських хірургів із реконструкції облич поранених у Львові;

про ціни на овочі та гранти фермерам від уряду;

про шахрайську схему у Славуті;

про волонтерську «Пекельну кухню» у Харкові;

про херсонську блогерку Олену Наумову, яка в час окупації підтримувала містян патріотичними блогами;

про 75-річну жінку з Чернігівщини, яка веде нове життя на протезі.

Були прямі ввімкнення:

два прямих ввімкнення про ДТП в Польщі з загиблими українцями;

про наслідки негоди в Одесі;

про ситуацію на пункті пропуску Корчова — Краківець.

Гостями ефіру були:

Сергій Коваленко, гендиректор компанії «Yasno», про готовність енергосистеми України до зими, про запаси енергетичного обладнання на випадок влучань ворога, про проміжні підсумки ремонту раніше зруйнованого та пошкодженого ворогом, про значення можливості імпорту електроенергії.

Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства, про ціни на овочі, про грантову програму уряду на розвиток теплиць і садів, про проєкти уряду з підтримки тваринництва, про перспективи агроекспорту з огляду на блокування кордону поляками.

Дмитро Лубінець, уповноважений ВР з прав людини, про подробиці повернення в Україну підлітка Богдана Єрмохіна, викраденого росіянами з Маріуполя, про те, як публічність може перешкоджати поверненню українських дітей з Росії, про посередництво Катару та ЮНІСЕФ у поверненні українських дітей.

Олександр Алфьоров, історик, офіцер ЗСУ, про процеси декомунізації та деколонізації України, про питання складування знятих радянських і російських пам’ятників, про те, якою має бути українська політика щодо встановлення пам’ятників історичним особам, про вшанування героїв цієї війни.

Шамшер «Вандал» Менн, підполковник у відставці, колишній командир F-16 ВПС США, про необхідність поліпшення володіння англійською для українських пілотів, про проблематику перенавчання пілотів із радянських літаків на F-16, про те, що зможуть змінити F-16 в російсько-українській війні (записане інтерв’ю Ольги Кошеленко).

Марічка Падалко, ведуча каналу, про благодійну акцію у Чикаго для протезування українських поранених.

Любов Прочухан, 75-річна жінка з Чернігівщини, яка втратила ногу, про те, як вона веде активний спосіб життя на протезі.

В’ячеслав Запорожець, волонтер, засновник центру складного ендопротезування, про історію протезування Любові Прочухан, про свою історію приходу в справу протезування під час великої війни, про складні випадки протезування.

Яків Градинар, співзасновник і головний протезист проєкту «Protez Fоundation» із США, про роботу з протезування українських ампутантів у США і про організацію якісного протезування і реабілітації в Україні.

Олег Слабоспицький, громадський активіст, про перехід процесу декомунізації до процесу деколонізації, про Пушкіна як імперського пропагандиста.

Юрій Савчук, генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні, про історичну пропаганду ворога під час окупації Херсона та інших українських міст, про Пушкіна як зброю росіян.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 117 разів (більш як по 29 порушень на годину ефіру в середньому). З соцмереж і телеграм-каналів брали переважно картинку 32 рази. Користувалися телеграм-каналами Держприкордонслужби, омбудсмана Дмитра Лубінця, різноманітними анонімними (ukrbavovna, «підрозділ Shadow», «Volynblog», «Харків1654», «Odessa_kak_ona_est», «Одесса Инфо»), а також ворожими анонімними телеграм-каналами. Брали фото зі сторінки Нацполіції в соцмережі та інформацію зі сторінки посолки України в США Оксани Маркарової у фейсбуці.

Було 11 узагальнених розмитих псевдопосилань. На Генштаб, Держстат, Мінагрополітики, Мінінфраструктури, на Євросоюз, Міноборони США і якусь місцеву польську поліцію. Інші псевдопосилання були геть розмитими: «повідомляє низка західних і арабських видань», «повідомили українські посадовці», «далекобійники кажуть».

Ще 8 разів робили цілковито абстрактні псевдопосилання: «за попередньою версією» і «за попередньою інформацією», «відомо» і «достеменно відомо», а також «знаємо», «я знаю» і «ми знаємо». Найбільше — 41 порушення — було повідомлень без будь-яких посилань на джерела інформації.

25 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Зокрема були «посилання» на невідомо кого в Мінінфраструктури, а всі інші — абсолютно неконкретні: «фахівці певні», «містяни кажуть», «багато енергетичних експертів говорили», «влада просить», «посадовці та поліцейські закликають», «кажуть лікарі», «американські колеги кажуть», «продавці кажуть», «пояснюють люди», «радять економісти» тощо.

Стандарт точності інформації

Було 42 порушення (по 10,5 на годину). 27 із них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно невідповідно «перекривали» всі повідомлення про бойові дії та про наслідки ворожих обстрілів. Незрозуміло було, навіщо показувати якісь архівні відео Байдена, коли йшлося про його статтю в пресі або ж розповідати про подробиці бюджетного процесу в США і показувати красоти Капітолія. Або навіщось показувати архівне відео Зеленського з фон дер Ляєн у повідомленні про просторікування Орбана.

Була жорстка невідповідність у БЗ про події на українсько-польському кордоні. На словах ведучого «перед пунктом пропуску Дорогуськ — Ягодин помер 54-річний водій» показували фото польського волонтера, який допомагає українським водіям фур, що застрягли на кордоні. Таке автоматично сприймається глядачами як фото померлого водія.

Не до ладу «перекривали» пряме ввімкнення з Одеси про наслідки негоди. Наприклад, кореспондентка казала «ви напевно бачите, яке дерево впало» (бо вона робила ввімкнення біля цього дерева), але глядачі насправді не бачили дерева, бо в цей момент показували якісь просто вулиці, де йшов легкий сніжок.

Двічі не до ладу «ілюстрували» розмови з гостями. Наприклад, у розмові про деколонізацію ведуча говорила про банери з Пушкіним, які розвісили в Херсоні вороги під час окупації, а показували банери Суворову, Лермонтову, але аж ніяк не згаданому ведучою Пушкіну. А потім наче навмисно, коли гість говорив про банери з Пушкіним, знов показували банер з Суворовим.

У «ТСН» є таке постійне порушення (такий собі хронічний «звичний вивих» редакції), коли ведучі новин підряд розповідають про наслідки обстрілів населених пунктів різних областей, це «перекривають» суцільно якимись фото й відео. Про невідповідність тексту і картинки я вже згадував, бо це робиться за випадковим принципом. Але є ще один момент: за ще більш випадковим принципом при цьому на картинках змінюють геотитри. Очевидно випускова група робить це не під картинку, а під слова ведучих. Відтак на фото й відео однієї й тієї ж локації (невідомо в якій області) геотитр змінюється, наприклад, із «Донеччини» на «Херсонщину». А це вже подвійна невідповідність — і картинки тексту, і геотитрів картинці. Відбувається таке постійно. І звісно ж, у прямих ввімкненнях будь-яке раніше відзняте відео та синхрони продовжують титрувати «наживо».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт порушували, як заведено, найчастіше — 190 разів (по 47,5 порушення на годину в середньому). І, як заведено, більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах (184).

Були суто емоційні оцінки: «росіяни гатять», «вгатив просто їй в подвір’я», «нещадно бомбили», «трагедія в польському селищі», «страшну аварію», «у пекельних умовах», «має свої пережиті жахи», «з вибуховим сюрпризом для окупантів», «після кривавої бійні», «минулося, на щастя, без жертв», «б’ють на сполох», «лютував буревій», «велетенські хвилі», «перспективи невтішні», «викликав неабияке захоплення» тощо.

Були просто оцінки з будь-яких приводів: «ситуація на фронті контрольована, але стабільно складна», «чи не найбільш напруженою залишається ситуація», «активізував свої погрози», «жінка категорична», «наполегливо просить», «великий шторм», «кипить робота», «графік дуже насичений», «черги там на багато кілометрів», «раптово з’їхав», «опади були незначні», «деталей досі небагато», «небайдужі містяни», «юний кухар», «ставлення до цін філософське», «і ось тут найцікавіше», «незвичайний костюм», «з поетичною назвою», «тішить нас прогнозами» і подібні.

Траплялися й міркування: «Тому, ймовірно, на дорозі було слизько» (ведучий Святослав Гринчук про ДТП в Польщі, цікаво, що кореспондентка «Радіо Свобода» при цьому в прямому ввімкненні висловлювала інше припущення: «Імовірно, водій заснув за кермом»). «Обережним треба бути й коли вам пропонують швидкі виплати» (сюжет Інни Лебеденко).

Неавторизованих міркувань у гостьовій студії ведучі робили небагато, я зафіксував лише 3. І тричі журналісти робили безпідставні узагальнення: «але на такі примхи погоди одесити не дуже скаржаться і скоріше радіють, що зрештою прийшла осінь така, яка вона й має бути» (далі йшли 3 синхрони одеситів, двоє з них явно не «раділи», а скоріше саме «скаржилися» на негоду), «це визнають усі сторони» (це про перекриття українсько-польського кордону, цікаво, як у категорію «всі сторони» входять польські перевізники, які саме й перекривають кордон?), «і таке питання, кожного хвилює, що буде з цінами».

Стандарт повноти інформації

Було лише 2 порушення. У сюжеті про ціни на овочі не був титрований синхрон заступниці міністра економіки. Бекграундове відео демонтажу пам’ятника Пушкіну в Києві не титрували, як належить, датою, та навіть як архівне не титрували своїм титром «досьє».

Стандарт доступності подачі інформації

Було 4 порушення. Двічі ведучий новин казав: «у межах плану дій президента Зеленського “Bring Kids Back UA”». Той випадок, коли слід було подбати про ту частину аудиторії (майже напевно більшу), яка не володіє англійською, і перекласти цю назву українською. Ведучий Руслан Шаріпов казав «як тригер працює для росіян». Ведучий Святослав Гринчук казав: «потрапила у топ-10».

Етичні порушення

У сюжеті Ганни Махно було: «ані з копами, яких сама ж викликала». Це відверто зневажливе визначення поліцейських.

Інші зауваження

Одного разу забули-таки про фемінітив: «заступник міністра економіки каже» (у сюжеті Валерії Ковалінської, і далі показали синхрон жінки-заступниці).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була не дуже-то переконливою: лише 3 репортажних сюжети та 4 прямих ввімкнення, в гостях побувало 3 ньюзмейкери. З сюжетів кращими були репортаж Алли Хоцянівської про примусову евакуацію родин із дітьми з прифронтової Торецької громади (оператори Андрій Романок, Олег Мостовий) і спецрепортаж Кіри Овес про життя прифронтової Степногірської громади на Запоріжжі (прізвище оператора, на жаль, було сказано геть нерозбірливо).

У проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу було 356 порушень стандартів інформаційної журналістики (це по 89 порушень на годину або ж по 1,5 порушення на хвилину ефіру). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 190 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 117 разів. Найбільше було фактичної інформації, яку подавали взагалі без посилань на джерела, чимало також було й відео з телеграм-каналів і соцмереж. 42 рази порушували стандарт точності, найчастіше це були невідповідності між текстом і картинкою. Стандарт доступності подачі інформації порушили 4 рази, стандарт повноти — двічі. І було одне порушення етичних норм журналістики.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Суспільне (18:00–20:00 і 21:00–23:00 19 листопада)

Зміст ефіру

Структура проаналізованого ефіру була такою: більшість ефірних годин починалися з випусків новин (хронометражем по 30 і по 15 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями. Ефірна година з 21-ї (яка йшла услід за тижневиком ICTV) була повністю гостьовою. Новини вів В’ячеслав Афутін, гостьові студії — Ганна Чередниченко, а згодом Олеся Ніцевич.

В ефірі були такі сюжети:

про ситуацію з блокуванням українсько-польського кордону польськими перевізниками;

про забіг в Івано-Франківську на підтримку полонених;

про наслідки обстрілу Херсона;

про обов’язкову евакуацію родин із дітьми з прифронтових територій Херсонщини;

про закриття лікарні в Секторі Газа;

про жіночі купе в потягу Запоріжжя — Ужгород;

про укріплення Фінляндією кордону з Росією;

про чоловіка, який узяв неповнолітніх дітей на виховання;

про контрабандистів із Тунісу, що переправляють мігрантів до Європи;

про капсульний готель, створений ветераном війни у Запоріжжі;

про спогади лікарки з Тростянця про роботу лікарні під час окупації;

про військовослужбовицю, чоловік якої загинув на фронті;

про роботу медиків прикордонної з Росією Серединобудської громади.

Було пряме ввімкнення про ситуацію на заблокованих пунктах пропуску на польсько-українському кордоні.

Гостями ефіру були:

Олег Куць, генконсул України в Любліні, про подробиці ДТП з загиблими й пораненими українцями в Польщі.

Дмитро Бичков, в.о. голови Нікопольської районної ради, про наслідки обстрілів Нікополя, Марганця та Нікопольського району, про ситуацію з критичною інфраструктурою району.

Олександр Штупун, речник Сил оборони Таврійського напрямку, про ситуацію на Авдіївському напрямку, про підготовку ворога до третьої хвилі атак, про ситуацію біля Авдіївського коксохіму.

Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про способи спроб чоловіків утекти з України від мобілізації, про ситуацію на пунктах пропуску, заблокованих польськими перевізниками.

Іван Тимочко, голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ, про прогнози щодо подальшого розвитку подій біля Авдіївки, про можливості ворога з підтягування резервів.

Валерій Гончарук, кандидат політичних наук, про повідомлення Reuters що нібито ЄС може перенести початок переговорів з Україною про вступ через позицію Угорщини, про перспективи взаємин з Польщею, про скорочення збройової підтримки України ЄС та США.

Олег Пендзин, член Економічного дискусійного клубу, про збитки для економіки від тривалих повітряних тривог, пов’язаних з дозаправками російських Міг-31 у повітрі, про можливості ранжування повітряних тривог за ступенем загрозливості.

Олександра Романцова, виконавча директорка Центру громадянських свобод, про ймовірність нових ордерів на арешт Путіна, зокрема за організацію штучного голоду в Україні, за навмисне руйнування енергоінфраструктури України та за руйнування Каховської греблі.

Олег Лісний, віцепрезидент аналітичного центру «Політика», про російський вкид щодо «Майдану-3», про імовірне, за версією агентства Reuters, перенесення початку переговорів щодо вступу України до ЄС, про позицію Угорщини, про зменшення військової допомоги Україні від ЄС і від США.

Наталія Зарецька, психологиня, координаторка Бучанського центру психологічної допомоги, про те, як долати стресові розлади, про поєднання стресу та втоми другого року великої війни, про «звичку до війни».

Павло Лисянський, директор Інституту стратегічних досліджень і безпеки, про мобілізацію окупантами студентів на окупованій Луганщині, про зачистку росіянами окупаційних адміністрацій від колаборантів.

Денис Попович, воєнний оглядач, головний редактор видання «Апостроф», про ситуацію під Авдіївкою, про дії ЗСУ на лівому березі Дніпра, про вплив нових видів озброєнь на перебіг бойових дій.

Єгор Фірсов, військовослужбовець ЗСУ, про відносне затишшя на Авдіївському напрямку, про перегрупування ворога.

Юрій Федоренко, командир роти ударних БПЛА «Ахіллес» 92-ї окремої штурмової бригади, про ситуацію на Бахмутському напрямку, про значення БПЛА на фронті, про використання українських розробок БПЛА на фронті.

Максим Музика, директор компанії-розробниці безпілотників, про розроблені українські аналоги іранських «шахедів», про проблеми з посиленням серійного виробництва дронів.

Тарас Дзюба, головний спеціаліст управління стратегічних комунікацій апарату Головнокомандувача ЗСУ, про оцінку втрат на війні в Росії, про вплив цих втрат на російське суспільство, про можливості Росії з мобілізації, про мотивації росіян до мобілізації на війну.

Володимир Балін, віцепрезидент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, про наслідки блокади польського кордону для українських перевізників, про підготовку судових позовів до страйкарів за збитки.

Олександр «Фоззі» Сидоренко, учасник гурту «ТНМК», про соціальний проєкт «Вдома» з повернення українських біженців додому.

Крім того, в ефірі були:

Відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Документальний фільм «Сирени у твоїй голові» про проблеми повернення фронтовиків до мирного життя.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували найбільше — 46 разів (це по 11,5 порушення на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали інформацію 26 разів. Використовували телеграм-канали Херсонської ОВА, Сумської облпрокуратури, омбудсмана Дмитра Лубінця, міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, начальника Дніпропетровської ОВА Сергія Лисака, голови Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, 3-ї окремої штурмової бригади та Держприкордонслужби. Крім того, використовували фейсбук-сторінки Генштабу, пресслужби Луганської ОВА, голови Київської ОВА Руслана Кравченка тощо.

12 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Так «посилалися» на Генштаб, Головне управління розвідки, МЗС, Мінреінтеграції, на польських пожежників і фінську прикордонну службу. Чотири рази робили абстрактні псевдопосилання: «за попередньою інформацією» і «як нам повідомили». І було 4 узагальнених псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «за словами водіїв», «спостерігачі припускають».

Стандарт точності інформації

З 16 (по 4 на годину в середньому) порушень стандарту точності 11 були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Навіть якщо взяти «найбезневинніший» випадок — повідомлення про заяву президента Латвії щодо постачання зброї Україні. Ну, наприклад, у тексті йшлося «заявив в інтерв’ю виданню Politico», а показували президента Латвії за трибуною Верховної Ради України (це він з трибуни ВР давав інтерв’ю виданню Politico?), або ж ведуча казала про постачання снарядів, а показували виробництво патронів (трошки різні речі, правда?). Я розумію, що все це нібито дрібниці, але подібне «перекривання тексту» є непрофесійним і хибним в усіх сенсах, а для критично налаштованого глядача (а є й такі!) виглядає повною нісенітницею. Загалом з таким же успіхом можна будь-який текст «перекривати» взагалі будь-якою картинкою, просто треба давати чесний титр: «картинка для привернення уваги». Тоді до будь-якого повідомлення краще підійдуть, гадаю, котики-собачки. Для мене особисто дуже неприємно, що свого часу сам докладався до навчання журналістів Суспільного, як правильно працювати з картинкою. І це прекрасно працювало на Суспільному. 

У двох випадках «ілюстрували» випадковим відео розмови з гостями. І постійно плутали числа з цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 33 порушення стандарту (більш як по 8 на годину в середньому). Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах на кшталт: «ворог вгатив по місту», «один із найсучасніших», «незвичний готель», «із жахіттям війни», «відповіді на непрості запитання», «впоратися нелегко», «надихає нова справа», «точаться найзапекліші бої» тощо. Двічі не були авторизовані суб’єктивні міркування гостьової ведучої Олесі Ніцевич, наприклад ось така сентенція: «Ну, тут важливо вмикати критичне мислення, і розуміти, звідки надходить та чи інша інформація, аби її аналізувати. Розуміти, що це антипропаганда або ж правдива, чесна новина. Нам своє діло робити».

Стандарт повноти інформації

Було лише 2 порушення: в БЗ про першу леді та в сюжеті про медиків Серединобудської громади на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 5 порушень стандарту. Цікаво, а навіщо було робити ось таку мапу бойових дій?

На ній узагалі нема і натяку на лінію фронту, незрозуміле рішення по кольорах різних областей, а натомість купа назв населених пунктів, хоча далеко не всі вони згадувалися за кадром.

Інфографіка ворожих втрат продовжує залишатися абсолютно непіднімною для сприйняття. От як глядачу встигнути сприйняти інформацію на картинці, де є три різних позиції, в кожній з яких є дані, що складаються з чотирьох- або п’ятирозрядних чисел (це загальні показники), плюс до того ще дані за добу, якщо все це багатство слів і чисел з’являється на екрані менш ніж на секунду? Приклад одного зі слайдів

Гість, воєнний оглядач Денис Попович кілька разів вживав жаргонізм «геймчейнджери». Ведуча не «переклала» його для глядачів і не попросила це зробити гостя.

Доволі часто титри на синхронах з’являються на екрані менш ніж на секунду, тож глядач не встигає їх прочитати. (Я їх перечитую на стоп-кадрі, а у глядача такої змоги, звісно ж, немає).

Стандарт оперативності

Було на загал 4 порушення стандарту. Випуск новин о 19-й повністю складався з повторів матеріалів, які були у випуску о 18-й. Неначе з 18-ї до 19-ї світ завмер і нічого не відбувалося. Але ж навіть якщо так, то мінімум за двома темами — блокування польського кордону і ДТП з українцями в Польщі — у попередній гостьовій студії каналу вже була принципово нова інформація (відповідно в прямому ввімкненні з кордону і в телефонній розмові з українським консулом в Любліні), але у випуску новин її не оновили. Не оновили інформацію за цими двома темами навіть у випуску новин о 22-й годині. Про блокування кордону давали повтор того ж репортажного сюжету, який показували ще у випуску о 18-й (попри два прямих ввімкнення кореспондентки та розмов на цю тему з компетентними гостями у студії). А про ДТП теж дослівно повторювали БЗ з випуску о 18-й. Цікаво у ньому звучало, наприклад, таке: «на місце пригоди виїхав український консул», при тому, що консул давно вже там працював і навіть розповідав про це в ефірі каналу в гостьовій студії. Критична втрата оперативності в цьому випадку полягає у відсутності взаємодії між новинною і гостьовою редакціями каналу.

Інші зауваження

Чесно кажучи, я геть не зрозумів, у чому була потреба показувати в ефірі телемарафону сюжет Deutche Welle про контрабандистів із Тунісу, що переправляють мігрантів до Європи. Невже більш дотичної до України тематики бракує?

Редакція каналу перейняла і поступово поширює хибну практику деяких інших своїх колег по телемарафону (насамперед «Інтера», «Ради» і «Ми — України») — у гостьових студіях дедалі більше стає якихось сюжетів (переважно нарисових), які не мають жодного стосунку до тем обговорення з гостями. Тобто ці сюжети є випадковим «чужорідним» елементом і виникають в ефірі, що називається, з доброго дива. Мені тим більше це незрозуміло, бо який сенс видавати ці сюжети в гостьовому ефірі, коли випуски новин, де ці сюжети були б на своєму законному місці, при цьому «заповнюють» якимись суцільними повторами?

Двічі таки забули про фемінітиви: «директор компанії-розробника» (ведуча Ганна Чередниченко), «Тамара Волошина — педіатр» (сюжет Олени Рашевської).

Елементи політичного піару

Було класичне «паркетне» повідомлення про те, що перша леді Олена Зеленська зустрілася з представниками африканських засобів масової інформації. З класичними «наголосила на важливості роботи української програми ментального здоров’я». Така от, з дозволу сказати, «новина». На «новину» могло б хоч якось бути подібним те, що «90 відсотків українців відчувають стрес через війну», але ж це сказала знову-таки перша леді, яка, за всієї поваги, не є медичною експерткою, це просто її суб’єктивна оцінка.

Резюме

Новинна складова чотирьох проаналізованих годин ефіру каналу була дуже слабкою: лише 2 репортажних сюжети й одне пряме ввімкнення, в гостях побувало лише 2 ньюзмейкери.

Стандарти журналісти каналу порушували 106 разів (це по 26,5 раза на годину ефіру в середньому). Найбільше порушували стандарт достовірності — 46 разів, більше половини з яких було інформації та відео з телеграм-каналів і соцмереж. 33 рази порушували стандарт відокремлення фактів від думок, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. 16 разів порушували стандарт точності, переважно некоректним використанням картинки. Крім того, було 5 порушень стандарту доступності подачі інформації, 4 порушення стандарту оперативності та 2 порушення стандарту повноти інформації.

Був один прояв політичного піару — класичний «паркетний» матеріал без реальної новини про першу леді Олену Зеленську. Російських пропагандистських наративів чи токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «Рада» (8:00–12:00 20 листопада)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для ранкового слота: кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією, «посередині» (умовно на 30-й хвилині) були короткі 3-хвилинні випуски новин, крім блоку з 8-ї до 9-ї години (там про цей випуск «забули»). Новини вела Олена Морозова, гостьові студії вели Тетяна Гончарова та Вадим Колодійчук.

В ефірі були такі сюжети:

про відбудову Ягідного на Чернігівщині волонтерами;

про Євромайдан;

про виготовлення чернівецькими школярами окопних свічок для фронту;

про бойового сапера Петра Варченка, який нині навчає саперної справи новачків;

про київського школяра, який удосконалив протимінне взуття;

про життя переселенців на Запоріжжі;

про ветерана, який проводить реабілітацію військових та їхніх родин за допомогою вітрильного спорту.

Були прямі ввімкнення:

про благодійні екскурсії в Кропивницькому;

про підготовку Харківського театру опери й балету до виступів в укритті;

про навчання на водіїв тролейбуса у Дніпрі.

Гостями ефіру були:

Ростислав Карандєєв, т.в.о. міністра культури та інформполітики, про річницю Євромайдану, про роль держави в процесах українізації в країні, про проблематику поширення української культури у світі.

Олексій Донський, керівник департаменту Офісу генпрокурора з розслідування справ Євромайдану, про розслідування справ Євромайдану, про справи проти організаторів злочинів проти Євромайдану, про закінчення термінів давності у справах, про затягування розгляду справ судами, про недосконалість норм Кримінально-процесуального кодексу (записане інтерв’ю Максима Зборовського).

Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про фіксацію злочинів окупантів у окупованому місті, про вибух у військовій частині ворога в Мелітополі, про виплати пенсій і соцвиплат жителям окупованого міста.

Дмитро Соломчук, член Комітету ВР з питань аграрної та земельної політики, про морський коридор для українського агроекспорту, про розвиток елеваторів, про перебіг посівної, про нищення Росією українських стратегічних галузей, зокрема аграрної.

Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр, міністр цифрової трансформації, про новітні розробки українських дронів, про налагодження серійного виробництва дронів в Україні, про перспективи українського виробництва дронів, про послугу оновлення водійських прав через «Дію».

Євгенія Кравчук, заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформполітики, про рух України до ЄС, про завтрашній візит Шарля Мішеля, про позицію Угорщини.

Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про обстріли Харківської області, про ситуацію на фронті в області, про хід евакуації родин з дітьми з фронтових населених пунктів.

Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради, про 10 років Революції Гідності, про «домашнє завдання» Верховної Ради задля вступу України до ЄС, про законодавство щодо національних меншин і позицію Угорщини, про проблематику російської меншини в Україні, про законодавство щодо лобізму, про визнання Голодомору геноцидом парламентами різних країн (записане інтерв’ю Ольги Нємцевої).

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про дії ЗСУ на лівому березі Дніпра, про втрати ворога за тиждень.

Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про ситуацію на заблокованих польськими перевізниками пунктах перетину кордону, про допомогу водіям вантажівок у чергах.

Ірина Тулякова, керівниця координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, про підсумки опитування дітей щодо їхніх найбільших сподівань.

Петро Черник, воєнний експерт, полковник у відставці, про потреби ЗСУ у боєприпасах і в засобах ППО напередодні війни й очікування від чергового «Рамштайна», про значення візиту Остіна до Києва, про можливе закуплення снарядів в Індії чи інших країнах, про наближення паритету з ворогом у використанні артилерії.

Георгій Біркадзе, «експерт з економічних та політичних питань», про перекриття українсько-польського кордону як дестабілізацію, вчинену Росією, про позики уряду на соцвиплати.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про візит Остіна до Києва, про продовження збройової допомоги Україні країнами Заходу, про ситуацію з фінансуванням від США, про використання росіянами касетних снарядів.

Андрій Куликов, журналіст і медіаексперт, про початок Євромайдану, про розшарованість і про єднання суспільства, про громадянське суспільство і державу, про майбутнє України в ЄС (записане інтерв’ю Максима Зборовського).

Роман Здоровило, київський школяр, вихованець Малої академії наук, про вдосконалення протимінного взуття для військових.

Данило Тобілевич, учасник акції Kids Stay Over, про всесвітній день дитини.

Софія Меркулова, ліцеїстка з Ірпеня, яка виграла грант UNICEF, про свій арт-проєкт творчого простору для молоді.

Крім того, в ефірі було опитування нардепів про роль ВР в усуненні зауважень Єврокомісії.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 55 разів (майже по 14 порушень на годину в середньому). З соцмереж і телеграм-каналів брали інформацію і картинку 15 разів. Користувалися сторінкою керівника Пентагону Ллойда Остіна в мережі Х, телеграм-каналом заступника керівника ОП Олексія Кулеби, фейсбук-сторінками міністра оборони Рустема Умєрова й Ірпінської міськради.

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації — 22. В такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Офіс президента, Держприкордонслужбу, Мінцифри, Херсонську ОВА, Офіс омбудсмана й Асоціацію міжнародних перевізників. Узагальнено «посилалися» також на ООН, на абстрактну Німеччину і на Пентагон. Ще було «за даними поліції» і «місцева влада каже» (якась запорізька «влада», але невідомо яка).

5 разів робили абстрактні псевдопосилання: «за попередньою інформацією», «це попередня причина», «я знаю», «знаємо» і «є інформація». Тричі подавали факти без будь-яких посилань на джерела.

Ще 10 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Усі вони були максимально розмиті: «експерти зазначають», «говорять аграрії», «європейці відзначають», «кажуть старшокласниці», «волонтери кажуть», «актори розповідають».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 21 раз (більш як по 5 разів на годину). 15 із цих порушень були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Не дуже-то відповідно «ілюстрували» й усі 3 прямих ввімкнення. І 3 розмови з гостями. Наприклад, говорили з нардепом Дмитром Соломчуком про посівну, а показували поля достиглої пшениці. А часом у мене складається враження, що випускова група взагалі не чує, що відбувається в гостьовій студії. Бо народна депутатка Євгенія Кравчук говорила про переговори щодо вступу України до ЄС, а «ілюстрували» це архівним відео Євромайдану 2014 року. Лише тому, що десь там ще на початку розмови в питанні ведучі кострубато «прив’язали» одне до одного. Відтак «запланували» і показують, яка вже там різниця, про що говорить гостя!

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 91 порушення стандарту (це майже по 23 порушення на годину в середньому). З них 75 становили суб’єктивні думки журналістів у новинах. Переважно це були оцінні або урочисті дієслова в значенні «сказав / сказала». І просто оцінки з будь-яких приводів: «не полишає надії», «проте безуспішно», «жорстокого протистояння», «дають гідну відсіч», «на найгарячіші ділянки фронту», «з відомої родини», «чимало охочих», «все частіше залишаються у школі», «активно доєднуються», «доволі непогано збереглась», «найтрагічніший етап», «криваві зіткнення», «під шквальним вогнем», «ні голодним іграм Кремля», «згадує з болем», «нам пощастило», «все більше охочих», «великий брак кадрів» тощо.

Цього дня ведучі гостьових студій доволі часто забували авторизувати власні міркування, я нарахував 15 таких випадків. І було одне безпідставне узагальнення: «люди якраз виступають за витрати грошей в рамках стратегії інновації, стратегії розвитку держави, тобто люди підтримують саме ось такий рух».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували з врахуванням повторів 26 разів (це по 6,5 на годину). 4 рази робили «посилання» «місцева влада каже» яке (крім того, що є порушенням стандарту достовірності) є ще критично неповним, бо незрозуміло, яка саме влада мається на увазі — міська чи обласна, військова чи цивільна тощо.

5 разів у повідомленні про обрання нового президента Аргентини йшлося: «ним став лібертаріанець Хав’єр Мілей». Це визначення потребувало бекграунду, раз уже його згадали, але бекграунду жодного разу не прозвучало. Ведуча Тетяна Гончарова представляла гостя як «учасника акції Kids Stay Over». Тут як мінімум слід було перекласти українською назву акції, бо не всі глядачі володіють англійською. Але загалом слід було дати бекграунд, що воно за акція така. Ведучі говорили з гостею про якусь програму фонду UNICEF під назвою імовірно Upshift. Цю назву в ході розмови ведучі повторювали неодноразово, але бодай би одного разу переклали її українською для тих глядачів, які англійської не знають, і теж пояснили, що воно за програма така. Ще ведуча Тетяна Гончарова давала таку оцінку: «з відомої родини Тобілевичів». Той випадок, коли точно не вся аудиторія знає, чим «відома» ця родина, тож мав би бути бекграунд. А його не було.

Петра Черника обидва ведучих представляли як «експерта і полковника», забувши, як заведено, згадати, що він полковник у відставці. А від цього залежить статус гостя. Не досить було представляти Георгія Біркадзе лише як «експерта з економічних та політичних питань». Утім, навіть не знаю, яким бекграундом можна підтвердити «експертність» цього пана. В опитуванні народних депутатів не титрували синхрони нардепів Павла Бакунця та Михайла Цимбалюка.

У бекграундовому сюжеті про Євромайдан архівне відео цілком конкретних подій не позначали, як це належить за стандартом, датами.

Ще у 7 випадках на відео в БЗ не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 9 порушень. Тут і вже згадані «лібертаріанець Хав’єр Мілей», «акції Kids Stay Over» і програма Up Shift (імовірно). Крім того, ведуча Тетяна Гончарова казала: «тренд цього сезону». А в сюжеті Соні Григорчук було: «на конкурсі стартапів».

Інші зауваження

На завершення випуску новин о 8-й ранку ведуча анонсувала наступний випуск о 8:30. Але ніякого випуску там не було. Щось із плануванням у редакції не до ладу. Але в будь-якому разі є золоте правило: якщо вже щось глядачам пообіцяли — то слід це обіцяне зробити. Або ж (якщо вже раптом через якийсь неймовірний форс-мажор це неможливо) хоча би пояснити, чому не зробили. Бо інакше хто вам взагалі буде вірити?

Продовжує залишатися великою загадкою, навіщо повторювати у гостьових студіях повідомлення, які от щойно прозвучали у випуску новин.

І так само загадкою продовжує залишатися те, чому на каналі намагаються робити нариси у формі прямих ввімкнень замість того, щоб робити якісні нарисові сюжети. Цього дня всі три прямих ввімкнення були саме такими. Даруйте, але це як викруткою цвяхи забивати.

Традиційно час від часу забували про фемінітиви: «Оксана Гончарова, екскурсовод» (титр на синхроні у прямому ввімкненні Лілії Кочерги), «Тетяна Сапьян, радник із комунікацій…» (титр у сюжеті Олександри Кулібаби), «посол США в Україні Бріджит Брінк» (ведуча Олена Морозова), «з послом США в Україні Бріджит Брінк» (ведучий Вадим Колодійчук), «Валентина Чернецька, начальник навчально-виробничого центру» (титр у прямому ввімкненні Валерії Холодової).

Елементи політичного піару

Було повідомлення про те, що генпрокурор Андрій Костін поговорив із депутаткою британського парламенту про викрадення росіянами українських дітей. Власне кажучи, це вся «новина». Але попри те, що жодної новини тут насправді нема, це навіщось повторювали аж у чотирьох випусках новин.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди в проаналізованому ефірі каналу не було. Натомість в ефірі були троє токсичних ведучих каналу Тетяна Гончарова, Максим Зборовський і Ольга Нємцева, які раніше працювали на проросійських каналах. Причому всі троє говорили про дуже патріотичні речі, згадуючи події Євромайдану. Ще б згадали, як до того готували для ворога інформаційний ґрунт для вторгнення, просуваючи кремлівську пропаганду на проросійських телеканалах.

Резюме

Новинна складова проаналізованого ефіру каналу була порожньою в сенсі репортажів — жодного сюжету, жодного прямого ввімкнення (всі три прямих ввімкнення в ефірі були не подієвими та не репортажними). У гостьових студіях побувало 8 ньюзмейкерів. З сюжетів я би відзначив нарис Івана Сірецького про виготовлення чернівецькими школярами окопних свічок для фронту (оператор Вадим Гарицький).

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 202 рази (по 50,5 раза на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 91 раз. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах, але й чимало було неавторизованих як належить міркувань ведучих гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 55 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 26 разів у різні способи порушували стандарт повноти інформації, найбільше було порушень із браком необхідних бекграундів. 21 раз порушували стандарт точності. Усе це була некоректна робота з картинкою, як для «перекривання» матеріалів у новинах, так і для «ілюстрування» прямих ввімкнень і розмов із гостями. Ще 9 разів порушували стандарт доступності подачі інформації.

Чотири рази давали порожнє в новинному сенсі «паркетне» повідомлення про розмову генпрокурора Андрія Костіна з депутаткою британського парламенту.

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було, в ефірі були троє токсичних ведучих каналу.

Телеканали ICTV та СТБ (20:00–21:00 19 листопада і 18:00–21:00 20 листопада)

Зміст ефіру

Через алогічність сітки каналів у вихідні дні аналізував тижневик за неділю 19 листопада і 3 години ефіру 20 листопада. Структура цього ефіру була звичною для медіагрупи — 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями, о 20-й був годинний підсумковий випуск новин. Тижневик вів Сергій Кудімов, короткі новини — Андрій Ковальський, підсумковий випуск — Оксана Гутцайт, гостьові студії — Яна Брензей.

В ефірі були такі сюжети:

про бої під Вугледаром;

про ситуацію на заблокованому українсько-польському кордоні;

про форум ЮНІСЕФ «Дитинство 365»;

про презентацію книги Леоніда Кучми;

про блокування польськими перевізниками українських кордонів;

про евакуацію поранених із фронту;

про розмінування звільнених земель Харківщини;

про захоплення плацдарму на лівому березі Дніпра і загальну ситуацію на фронті;

про зустріч Джо Байдена з Сі Цзіньпінем;

про бій 65-ї бригади на фронті в Запорізькій області;

про навалу мишей на фронті та пов’язані з нею небезпеки;

про приїзд шведських науковців до українських студентів;

про оперування складних поранених українськими та німецькими хірургами в Івано-Франківську;

про спортивні протези ніг для поранених бійців від данської фірми;

про роботу бойових мобільних груп і операторів дронів на Херсонщині;

про італійського шеф-кухаря, який годує українських поранених;

про відсутність механізмів повернення цивільних полонених українців з Росії;

про ворожі втрати рідкісних зразків зброї;

про рекрутинг до підрозділів ЗСУ;

про відбудову зруйнованого ворогом житла на Київщині коштами благочинних фондів;

про проєкт доповненої реальності до 10-ї річниці Євромайдану;

про історію російського військовополоненого;

про реабілітацію військового, який втратив обидві ноги під Бахмутом;

про американських ветеранів-волонтерів, які допомагають ЗСУ аптечками.

Було пряме ввімкнення про ситуацію на східному фронті на Донеччині.

Гостями ефіру були:

Олександр Прокудін, голова Херсонської ОВА, про останні обстріли Херсона й області, про дітей, нещодавно евакуйованих із фронтових населених пунктів, про перебіг евакуації родин із дітьми на Херсонщині, про початок опалювального сезону в Херсоні.

Наталія Калмикова, заступниця міністра оборони, про зміну командувача Медичних Сил ЗСУ, про цифровізацію військової медицини, про підготовку фахівців із тактичної медицини, про налагодження рекрутингу до ЗСУ.

Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції ТОТ, про повернення в Україну Богдана Єрмохіна, про мобілізацію в Росії та на окупованих територіях українських підлітків, про депортацію українських дітей до Білорусі.

Володимир Фітьо, речник командування Сухопутних Військ, про ситуацію на фронті на Куп’янському напрямку.

Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про ворожий план «Майдан-3» з внутрішньої дестабілізації України, про конструктивну критику влади, про спроби зриву мобілізації.

Олена Данілова, засновниця ГО «Жіночий батальйон», про акцію з привітань військових до Різдва.

Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 72 рази (це по 18 разів на годину в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали картинку й інформацію у 12 випадках. Користувалися телеграм-каналами 110-ї окремої механізованої бригади, Херсонської та Дніпропетровської ОВА, НАБУ, Харківської облпрокуратури, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та віцепрем’єра Михайла Федорова. Використовували відео з анонімного телеграм-каналу horevica. Цитували міністра оборони Рустема Умєрова зі сторінки у фейсбуці, з соцмереж брали повідомлення «командування морпіхів». Показували якесь відео з тіктоку.

Було 25 узагальнених розмитих псевдопосилань. Зокрема, так «посилалися» на Пентагон, Євросоюз, Генштаб ЗСУ, ГУР, «командування морської піхоти», НАБУ, САП, МОЗ, Донецьку ОВА, Херсонські облпрокуратуру і міськадміністрацію, центр «Незламні». Решта «посилань» були максимально розмитими: «у військово-цивільних адміністраціях вкотре закликали», «за даними місцевої влади», «за даними правозахисників», «за даними прикордонників», «повторюють українські урядовці», «російські ЗМІ розтиражували новину»

Робили 8 абстрактних псевдопосилань: «за різними даними», «за попередніми даними», «ми знаємо», «називають» (невідомо хто), «подейкують», «повідомляли» і «зокрема відомо». Тричі давали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

24 рази робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Крім одного такого «посилання» на невідомо кого в Генштабі, решта були повністю розмитими: «воєнні аналітики, як вітчизняні, так і закордонні говорять», «експерти пояснюють», «бійці вважають», «військові нам кажуть», «військові просять», «німецькі фахівці наполягають», «правозахисники кажуть», «ширили західні аналітики», «хлопці тішаться», «страйкарі пояснюють», «протестувальники кажуть», «вчені кажуть», «кажуть медики», «ті, хто вирвався (з російського полону), називають», «правозахисники певні», «кажуть сапери».

Стандарт точності інформації

Було 14 порушень стандарту (по 3,5 на годину в середньому). 11 з них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно невідповідно «перекривали» сюжети й повідомлення про бойові дії та про наслідки обстрілів населених пунктів. Інколи логіка «перекривання» тексту абиякою картинкою взагалі є невловимою. Наприклад, повідомлення про приїзд до Києва шефа Пентагону Ллойда Остіна навіщось «перекривали» архівним відео Капітолія. Особливо ж «логічно» було показувати будівлю Конгресу під слова ведучого: «міністр прибув до Києва». Виявляється, Капітолій — не в Вашингтоні, а в Києві. Не кажучи вже про те, що Петагон і Капітолій — це різні будівлі, а міністр оборони США не працює в Конгресі. Або ж якимось незрозумілим відео «перекривали» повідомлення про підозри керівникам Держспецзв’язку: показували якихось людей, які працюють на комп’ютерах. Це теж біли підозрювані чи що?

Крім того, невідповідно «перекривали» пряме ввімкнення з Донеччини.

Була фактична помилка ведучого новин, який казав: «заявив голова Авдіївської ВЦА Віталій Барабаш». Авдіївська вже давно не «військово-цивільна», а просто військова адміністрація.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт було порушено 305 разів (більш як по 76 порушень на годину в середньому). 249 із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах.

Як і завжди, значною була кількість суто емоційних оцінок: «гатять по будинках», «місто-примара», «дивом вижив», «знову наважився випробувати долю, яка, щоправда, виявилася до нього прихильною», «ворожі посіпаки», «палає вороже залізяччя», «багатостраждальне місто», «пекло тривало понад пів року», «“хаймарсом” на друзки», «знищена вщент», «пройшов пекло», «на найгарячіших ділянках фронту», «на фронті гаряче», «щасливець», «тої пекельної ночі», «нагадували місиво», «нелюдські умови», «на жаль», «було страшно і важко», «русня вже півтора року намагається його захопити», «надлюдськими направду зусиллями», «дивом вдалося вирватися» тощо.

Оцінки з різних приводів: «непохитна підтримка», «один із найвпливовіших лідерів світу», «відомі шведські вчені», «ставши згодом символом», «шанувальники “русского міра”», «величезну суму», «це критично мало», «життєдайної рідини», «тривають важкі бої», «тривають тяжкі бої», «рідкісні комплекси», «легендарний афоризм», «особливий проєкт», «горезвісну “йолку”», «змінити сумну тенденцію», «чекали з нетерпінням», «величезна кількість фондів», «величезна черга вантажівок», «величезною гематомою», «незвично порожній», «активніше бере участь», «велику проблему», «вишукані наїдки», «унікальні експонати», «рідкісну машину», «рух цією трасою жвавий», «до столиці рукою подати», «пошкодження суттєві», «левову частку робіт», «унікальна освітня ініціатива» і багато подібних.

І різні міркування: «Звільняти цивільних набагато складніше, ніж військових, бо відповідних міжнародних конвенцій чи алгоритмів повернення просто не існує» (ведуча Оксана Гутцайт). «Тому російські начальники попри величезні втрати готові класти тут своїх військових» (сюжет Тетяни Наконечної). «Рахувати втрати холопів — не барське діло». «Серйозний, бо без “Сонцепьока” можливості росіян наступати чи утримувати загарбані землі меншають» (сюжет Інни Гуріненко). «Урок Тузли був дуже простим: програє той, хто не бореться. На жаль, у 2014 році цей урок виявився невивченим» (сюжет Оксани Михайлової).

Були й різні маркери — зайвої в новинах авторизації, посилення уваги: «додам», «до слова», «до речі», «потрібно розуміти», «пам’ятаймо», «у чому фішка?».

У проаналізованому ефірі було також 43 випадки, коли в авторських елементах журналісти не авторизували власних суб’єктивних думок, — звісно ж, майже все це було в тижневику «Факти тижня», де це є поганою традицією. Відтак як «істину в останній інстанції» виказують, наприклад, таке: «Але те, що наговорила Фаріон, це не про захист української. Це плювок в обличчя тим, хто ризикує своїм життям, аби в тому числі Ірина Фаріон могла прокинутися в мирному українському Львові, дорогою до роботи випити філіжанку кави та займатися улюбленою справою. Дуже хочеться вірити, що це мовознавство, а не поділ України на сорти» (ведучий Сергій Кудімов). «Розглядати такий плацдарм як відправну точку для стрибка пантери зарано, це лише частина одного великого пазла, та зрештою він може стати важливим елементом у визволенні окупованого півдня» (сюжет Алли Чиж). «Чи стала ця зустріч дипломатичним проривом, покаже час, утім це точно важливий крок до відновлення довіри двох найпотужніших країн в момент, коли подих Третьої світової вже не здається таким віддаленим, і коли від порозуміння цих двох так чи інакше залежить війна в Україні» (сюжет Артема Кулі).

Одного разу і ведуча гостьових студій Яна Брензей (яка зазвичай дотримується цього стандарту) дала свою суб’єктивну оцінку без авторизації: «Конструктивна критика, вона має бути навіть під час війни. Ми бачили це на прикладі заміни командувачки Медичних Сил… Це була конструктивна історія».

Ще в проаналізованому ефірі медіагрупи журналісти 13 разів робили безпідставні узагальнення: «та українці чомусь не квапляться на них подаватися», «місцеві жителі вже забули, що таке опалення, світло, вода з крана», «шведські й українські дослідники вже думають, як розвивати співпрацю після завершення війни, і переконані…», «адже не вірять (водії), що протест підтримують всі поляки», «саме так сприймають сутність і значення нової книги її перші читачі», «навіть ті, хто не читав цю книгу, і ті хто не знає, кому належать ці слова, використовують їх як короткий пароль» «та парадокс: хоч програм з відновлення житла в Україні дійсно не бракує, українці чомусь неохоче звертаються по допомогу».

Стандарт повноти інформації

Було 8 порушень стандарту (по 2 на годину в середньому). Двічі робили «посилання» «за даними місцевої влади» — тут крім недостовірності є і критична неповнота, бо з такого незрозуміло, про яку саме владу йдеться, як мінімум — міську чи обласну.

Був випадок критичної неповноти по відео. У повідомленні про знищення українською артилерією російської командно-штабної машини показували її відстеження з дрона, а сам момент ураження так і не показали (бо ж текст ведучого за кадром закінчився).

Не досить було в сюжетах представляти Петра Черника лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта», а Володимира Фесенка лише як «політолога».

У сюжеті про відбудову Київщини бекграундове відео 2022 року не було позначене ні датами, ні як архівне.

Ще у двох випадках на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 5 порушень Незрозуміло, навіщо було показувати таку геть неадаптовану інфографіку.

(файл ictv_держспец)

А в анонсі підсумкового випуску, який показували в ефірі чотири рази було: «який меседж передає».

Інші зауваження

Одного разу ведучий Андрій Ковальський забув про фемінітив: «країни-агресора».

Елементи політичного піару

У «Фактах тижня» «ненав’язливо» цитували керівника Офісу президента Андрія Єрмака з суто політичними «заявами» (на що пан Єрмак жодним чином не вповноважений насправді). І в яких нічого принципово нового не було, але це подавалося як головна новина (лід) у повідомленні про перебування у Вашингтоні урядової делегації на чолі з віцепрем’єркою Юлією Свириденко.

Мені от що цікаво: чому в БЗ про зустріч президента Зеленського з Остіном треба було показувати крупними планами Єрмака? Це і був «головний герой» зустрічі? З картинки випливало, що Остін спілкувався в Києві не з Зеленським, а з Єрмаком. Можливо, це і якась там «випадковість», але це трапляється в ефірі телемарафону вже не вперше.

Цілий сюжет зробили про презентацію книги другого президента України Леоніда Кучми (тестя власника медіагрупи, якщо що). Абсолютно компліментарний щодо Кучми, наприклад: «сьогодні ми розуміємо, що книга “Україна — не Росія” і справді була сповнена пророцтв». Або «показово, що навіть перше видання книги “Україна — не Росія” знаходить читача серед молодого покоління». Або «назва цієї книги стала афоризмом, прислів’ям, коротким кодом національної ідентичності». Крім того, в сюжеті було чимало далекосяжних псевдоекспертних висновків авторки на кшталт: «якби на захист Криму Україна стала як за 10 років до того на захист Тузли, не було б відчуття безкарності Путіна. Саме воно призвело спочатку до розширення російської агресії на Донбас, а зрештою і до повномасштабного вторгнення». На все це не пошкодували цілих 6,5 хвилини ефірного часу в прайм-тайм.

Резюме

Новинна складова трьох годин ефіру каналу в понеділок була такою: 7 репортажних сюжетів, одне пряме ввімкнення і 3 гості-ньюзмейкери в студії. З сюжетів кращими були репортаж Тетяни Наконечної про бої під Вугледаром (оператор Захар Комах) і спецрепортажі Валерії Черненко про блокування польськими перевізниками українських кордонів (оператора, на жаль, не назвали) і Марії Малевської про розмінування звільнених земель Харківщини (оператор Олександр Бринза).

Стандарти журналісти медіагрупи порушували протягом чотирьох проаналізованих годин ефіру 404 рази (це по 101 порушенню на годину в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 305 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах, у тижневику «Факти тижня» традиційно майже всі суб’єктивні міркування журналістів не були, як це належить, авторизовані. Стандарт достовірності було порушено 72 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. З 14 порушень стандарту точності більшість була некоректним поєднанням картинки й тексту за кадром. Крім того, 8 разів було порушено стандарт повноти інформації та 5 разів — стандарт доступності її подачі.

Було 3 прояви політичного піару. У двох випадках — «паркетні» матеріали на користь керівника Офісу президента Андрія Єрмака, ще один — компліментарний сюжет про презентацію книги другого президента Леоніда Кучми.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі медіагрупи не було.

Телеканал «Інтер» (8:00–12:00 21 листопада)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичайною для ранкового слота. До 10-ї години щогодини було по два 10-хвилинних випуски новин (на початках годин і на 30-х хвилинах), крім 9:00, де замість випуску було відеозвернення президента, решту ефіру займали гостьові студії. З 10-ї години починалися 13-хвилинними новинами, продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела Анастасія Даугуле, гостьові студії по черзі вели Олександр Васильченко й Олексій Фадєєв.

В ефірі були такі сюжети:

про виїзний збір донорської крові у Кропивницькому;

про проєкт до Дня дитини «Право бути собою»;

про передачу представниками Японії обладнання і техніки для розмінування;

про дронові атаки на Харківщину;

про дослідження німецьких аналітиків щодо російської загрози;

про новообраного президента Аргентини;

про черговий пакет військової допомоги США Україні;

про збільшення кількості хворих на ГРВІ на Черкащині;

про шлях України до ЄС;

про учасників Євромайдану з Черкас і Чернівців;

про курси барист для переселенців в Одесі.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки обстрілів на Сумщині;

про ворожі обстріли Харківщини;

про ракетну атаку по Дніпропетровщині;

про Алею Небесної Сотні в день річниці початку Євромайдану;

про наслідки ворожих обстрілів Запоріжжя;

про акцію протесту українських перевізників на пункті пропуску Краковець — Корчова.

Гостями ефіру були:

Герман Галущенко, міністр енергетики, про логіку застосування санкцій проти «Росатома», про значення переходу Україна на ядерне паливо від Westinghouse для світової атомної енергетики, про безпекову ситуацію на окупованій ЗАЕС, про участь України в Раді керуючих в МАГАТЕ, про тарифи на електрику (записане інтерв’ю Ганни Каменєвої).

Арсеній Пушкаренко, заступник голови Комітету ВР з питань зовнішньої політики, про перспективи початку переговорів щодо вступу України до ЄС, про те, що Україна повинна ще виконати для вступу до ЄС, про позицію Угорщини.

Олександр Корнієнко, перший заступник голови Верховної Ради, про ціну нинішнього поступу України на шляху до ЄС, про свої спогади про Євромайдан, про очікування від грудневого саміту ЄС, про «домашнє завдання» українського парламенту.

Тетяна Бережна, заступниця міністра економіки, про підсумки роботи проєкту «Армія відновлення» протягом року, про підвищення заробітної плати за проєктом, про перебіг грантової програми «Власна справа».

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про втрати ворога за добу, про ситуацію на окупованих територіях.

Юрій Ігнат, речник командування Повітряних Сил, про збиті вночі ворожі «шахеди» й «іскандер», про недостатність протиповітряних засобів, про роботу мобільних груп із полювання на «шахедів», про нові модифікації іранських дронів.

Олександра Дворецька, учасниця й організаторка Євромайдану в Криму, правозахисниця, радниця уповноваженого ВР з прав людини, про те, як Євромайдан починався в Криму у 2013 році, про свободу зібрань в Україні як ключову відмінність від інших пострадянських країн, про нинішню ситуацію в окупованому Криму.

Андрій Вігірінський, політолог, про візити Остіна і Пісторіуса до Києва, про очікування від «Рамштайну», про розподіл відповідальності між США і ЄС у підтримці України, про посилення оборонних можливостей України взимку.

Руслан Осипенко, дипломат, експерт-міжнародник, про імовірні тенденції світової політики у наступному році, про імовірну зміну взаємовідносин між колективним Заходом і Китаєм після візиту Сі до США, про можливий переламний період у російсько-українській війні.

Тарас Ковалик, учасник Самооборони Майдану, про те, як відбувалися різні події Революції Гідності у 2013–2014 році.

Віталій Титич, співзасновник адвокатської дорадчої групи, захисник родин Небесної Сотні, про правову кваліфікацію подій 21 листопада 2013 року, про свою громадянську та правозахисну участь у подіях Євромайдану, про нинішній стан окремих справ по загибелі героїв Небесної сотні, про участь Росії в репресіях влади проти Євромайдану ще у 2013 році, про перешкоджання слідству і про судовий саботаж у справах Євромайдану.

Леонід Костюченко, президент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників, про втрати польських перевізників від страйку їхніх колег, про підготовку спільних українсько-польських судових позовів проти блокувальників кордону, про підтримку польських страйкарів Росією.

Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського з нагоди Дня гідності та свободи.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 56 разів (по 14 в середньому на годину ефіру). З соцмереж брали картинку одного разу — зі сторінки Сумської облпрокуратури.

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань — 28. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні Сили, Міноборони, Міненерго, Мінекономіки, Нацбанк, Харківську і Дніпропетровську ОВА, Донецьку облпрокуратуру, Селидівську МВА, Білий Дім і Держдеп, ЮНІСЕФ і МАГАТЕ. «Посилалися» також на абстрактний «Берлін» і «Брюссель». І були геть розмиті: «у поліції уточнили», «за інформацією ЗМІ», «я чую від американських військових», «з дипломатичних джерел я чую».

8 разів робили абстрактні псевдопосилання: «наскільки мені відомо», «попередньо відомо», «я знаю», «чую», «називають», «з’явилася інформація», «відома інформація». 4 рази давали факти без будь-яких посилань на джерела.

15 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «кажуть медики», «наголошують медики», «такого висновку дійшли німецькі експерти», «прихильники запевняють», «політологи обережні в прогнозах», «учасники Революції Гідності переконані», «українські протестувальники кажуть», «українські урядовці вважають», «організатори проєкту переконують» тощо.

Стандарт точності інформації

Було 20 порушень (по 5 на годину). Рівно половину з них становили невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ.

Невідповідно «ілюстрували» 3 прямих ввімкнення. Наприклад, кореспондентка згадувала події в Дніпрі 2013-го року, а показували пам’ятний захід поточного дня. Або ж в прямому ввімкненні з Алеї Небесної Сотні показували Алею, а розповідала кореспондентка про те, що «заходи відбуваються по всій країні», «українці прийшли до церков». А ще розповідала про військових, які загинули в теракті в Оленівці, а показували архівне відео Майдану 2013 року.

Невідповідно «ілюстрували» і 6 розмов із гостями. Наприклад, речник Юрій Ігнат говорив про мобільні групи, які полюють на «шахедів», а «ілюстрували» це відео комплексів «Петріот». Логічно, що тут скажеш.

Ведучий Олександр Васильченко і в підводці до прямого ввімкнення, і навіть у відводці від нього стверджував, що на Алеї Небесної Сотні «відбувся молебен». Хоча у ввімкненні кореспондентка чітко казала, що молебень відбувався у зовсім іншому місці — у храмі Архистратига Михаїла.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 150 разів (по 37,5 порушення на годину). 141 із них були суб’єктивні думки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій.

Траплялися суто емоційні оцінки: «це був довгий і кривавий шлях», «гатили з мінометів», «гатив прицільно», «понівечених майданівців», «в понівечених автівках», «не залишив і живого місця», «справжню криваву бійню», «запеклі місяці», «ті буремні і героїчні події», «ледве стримує емоції», «у пекельні дні», «палаючу столицю», «яскравий, медійний, екстравагантний політик» тощо.

Багато було просто оцінок із різних приводів: «тривають важкі бої», «масштабна автотроща», «чимало революціонерів», «охопили чимало регіонів», «чому це важливо», «говорить сама за себе», «активно переводиться на воєнні рейки», «суспільство слухняно мовчить», «непримиримий борець», «солідний досвід роботи у поважних фінансових інституціях», «обрали невипадково», «відбулися дві дуже важливі події», «дуже потужний сигнал», «сміливо будує плани на майбутнє», «слухняно виконує», «ситуація значно гірша», «працюють не покладаючи рук», «доленосні події» і подібні.

Траплялися й різні міркування: «Кінець листопада для української історії став поворотним двічі» (ведучий Олексій Фадєєв у підводці до сюжету). «Чим ближче до холодів, тим більше ударних дронів над Харківщиною» (сюжет Світлани Шекери). «Та й чи буде почутий голос Аргентини у строкатому хорі країн Глобального Півдня, залежатиме насамперед від того, наскільки успішними будуть реформи її екстравагантного президента» (сюжет Євгена Бригаря й Ольги Жидецької). «Коли відчайдушні, свободолюбиві українці стали на захист демократичних цінностей держави аби відстояти довгоочікуване прагнення стати частиною Євросоюзу». «Додам, що саме завдяки Революції гідності, яка відбулась 10 років тому, сьогодні Україна впевнено крокує на шляху до євроінтеграції» (пряме ввімкнення Ярини Марків). «Цей процес пришвидшило повномасштабне вторгнення». «Київ став важливим партнером і невід’ємною частиною майбутнього Європи» (сюжет Ірини Іванової).

7 разів ведучі гостьових студій не авторизували власних міркувань. І було два безпідставних узагальнення, причому обидва в одному й тому ж прямому ввімкненні: «чи не кожному українцю ці терміни відлунюються болем», «чи не кожен українець пам’ятає про ці доленосні події».

Стандарт повноти інформації

Стандарт у різні способи було порушено 11 разів (майже по 3 рази на годину).

У прямому ввімкненні кореспондентка казала, що молебень за героями Небесної Сотні відбувався у храмі Архистратига Михаїла. Оскільки храмів із такою назвою в Києві чотири, інформація про місце події явно була недостатньою.

Ведучий у підводці казав про новообраного президента Аргентини «лібертаріанець Хав’єр Мілей». У сюжеті також йшлося про «ультраправого економіста-лібертаріанця». Поняття, яке однозначно потребувало бекграунду, якого не було.

Не досить було представляти Андрія Вігірінського і Володимира Фесенка лише як «політологів». А в сюжеті про курси барист для переселенців в Одесі частина синхронів не була титрована.

Бекграундове відео нападу ХАМАС на Ізраїль не титрували датою. У сюжеті про дронові атаки на Харківщину бекграундове відео влучання «шахеда» в Харкові 3 листопада не було позначене ні датою, як належало б, ні навіть просто як архівне. У повідомленні бекграундове відео Помаранчевої революції та Революції Гідності не було титроване ні датами, як це належало б зробити за стандартом, ні навіть хоча б як архівне.

У БЗ про анонсований польськими фермерами страйк не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 5 порушень стандарту: уже згаданий «лібертаріанець Хав’єр Мілей». А ще «це потужний меседж, меседж і політичному керівництву Росії…», «дедлайн, наскільки я розумію» і «кавовий стартап».

Інші зауваження

Часом трапляються неузгодженості у роботі редакції. Ведучий завершував підводку до сюжету словами «з’ясовувала Ольга Жидецька», а сюжет починався начиткою чоловічим голосом. Бо авторів сюжету насправді було двоє і начитку робив Євген Бригар.

Більш як дивне було пряме ввімкнення з Алеї Небесної Сотні. По-перше, там нічого не відбувалося. Який сенс був звідти розповідати про молебень, який відбувався в геть іншому місці? Крім того, кореспондентка розповідала навіть про загиблих у теракті в Оленівці українських військовополонених. Це повністю не відповідає призначенню прямого ввімкнення як інструменту — прямого репортажу з місця події, про те, що там відбувається в момент ввімкнення. Плюс, звісно ж, все це було щедро приправлене суто патосними міркуваннями кореспондентки, певно, саме тому, що на місці ввімкнення таки нічого не відбувалося, тож не було і про що в подієвому сенсі розповідати.

Або от ще таке: от навіщо у прямих ввімкненнях кореспондентів каналу з обласних центрів розповідати про події на фронті, «посилаючись» при цьому на зведення Генштабу, які вони читають на фейсбук-сторінці ГШ? З таким же успіхом це можуть робити ведучі новин. Хоча, власне вони це і роблять.

На прощання ведучий не анонсував наступних за ними колег із «Ми — Україна». Обмежився тим, що «передаємо слово нашим колегам». Якимось.

І забували про фемінітиви: «відео РФ, країни-агресора» (титр на будь-якому ворожому відео на каналі), «Юлія Свириденко, перший віцепрем’єр-міністр, міністер економіки» (титр у сюжеті Юрія Куцого, орфографію збережено), «вона так само волонтер», «лікар Юлія Спаська каже» (у сюжеті Станіслава Кухарчука), «Юлія Спаська, медичний директор…» (титр у тому ж сюжеті, хоча в тексті автор казав правильно «медична директорка»), «жінок-підприємців» (ведучий Олексій Фадєєв).

Елементи політичного піару

Було два суто «паркетних» повідомлення: про покладання квітів до Меморіалу Небесної Сотні президентом Володимиром Зеленським і першою леді й окремо про покладання квітів спікером Верховної Ради Русланом Стефанчуком.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було. Новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле, яка раніше вела на «Інтері» концерти до 9 травня.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 3 репортажних сюжети, 6 прямих ввімкнень і 4 гості-ньюзмейкери.

Стандарти журналісти каналу порушували 242 рази (це по 60,5 порушення на годину ефіру в середньому). Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 150 разів. Більшість із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 56 разів, половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 20 разів, головно — некоректною роботою з картинкою, як у БЗ і сюжетах, так і в якості «ілюстрацій» до прямих ввімкнень і розмов із гостями. Крім того, 11 разів у різні способи порушували стандарт повноти інформації та 5 разів — стандарт доступності її подачі.

У проаналізованому ефірі було два прояви політичного піару — суто «паркетні» повідомлення про покладання квітів до меморіалу Небесної Сотні президентом Зеленським із першою леді та спікером парламенту Стефанчуком.

Російських пропагандистських наративів не було, новини вела токсична ведуча каналу.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

19 листопада

Умєров пояснив, чому зробив подання на звільнення командувачки Медсил.

У Конгресі США хочуть схвалити додаткову допомогу Україні до Різдва, — NBC.

Словаччина виступає проти дванадцятого пакета санкцій ЄС проти Росії через ядерне паливо.

20 листопада

Музей Шевченка дозволив заняття фітнес-клубу під час виставки фотографій про війну.

Члени НАТО Туреччина, Румунія та Болгарія наблизилися до угоди щодо спільного розмінування Чорного моря.

Слова Зеленського про ХАМАС підірвали плани України на альянси на Близькому Сході, — The Guardian.

Посли G7: лише один законопроєкт про САП відповідає міжнародним вимогам.

Польські прикордонники блокують пропуск бензовозів і гуманітарної допомоги до України.

21 листопада

СБУ затримала настоятеля храму МП на Вінниччині, який поширював російську пропаганду.

В Ірпені відкрили новий міст замість підірваного у 2022 році «мосту життя».

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була типовою для ранкового слота. До 10-ї щогодини було по два випуски новин — на початку годин і посередині на 30-х хвилинах, решту часу займали гостьові студії. Після 10-ї години лише починалися з випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями. Хронометраж випусків новин був різний — від 10 до 16 хвилин.

Ефірні години на каналі «1+1» починалися випусками новин і продовжувалися гостьовими студіями. Випуски новин були дуже різними за хронометражем — і 15, і 30, і 35, і навіть 45 хвилин. Незрозуміло, навіщо було їх так штучно затягувати, адже що довші були ці випуски, то більше вони складалися з повторів.

Структура проаналізованого ефіру Суспільного була такою: більшість ефірних годин починалися з випусків новин (хронометражем по 30 і по 15 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями. Ефірна година з 21-ї (яка йшла услід за тижневиком ICTV) була повністю гостьовою.

Структура ефіру каналу «Рада» була звичною для ранкового слота: кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією, «посередині» (умовно на 30-й хвилині) були короткі 3-хвилинні випуски новин, крім блоку з 8-ї до 9-ї години (там про цей випуск «забули»).

Через алогічність сітки каналів у вихідні дні аналізував тижневик ICTV за неділю 19 листопада і 3 години ефіру каналів ICTV та СТБ 20 листопада. Структура ефіру в понеділок 20 листопада була звичною для медіагрупи — 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями, о 20-й був годинний підсумковий випуск новин.

Структура ефіру каналу «Інтер» була звичайною для ранкового слота. До 10-ї години щогодини було по два 10-хвилинних випуски новин (на початках годин і на 30-х хвилинах), крім 9:00, де замість випуску було відеозвернення президента, решту ефіру займали гостьові студії. З 10-ї години починалися 13-хвилинними новинами, продовжувалися гостьовими студіями.

Новинна складова

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була ніякою: жодного репортажного сюжету (на каналі дедалі більше воліють робити різноманітні огляди й нариси, а не репортажі), жодного прямого ввімкнення, в гостьовій студії протягом чотирьох годин побувало лише 3 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була не дуже-то переконливою: лише 3 репортажних сюжети й 4 прямих ввімкнення, в гостях побувало 3 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох проаналізованих годин ефіру Суспільного була дуже слабкою: лише 2 репортажних сюжети й одне пряме ввімкнення, в гостях побувало лише 2 ньюзмейкери.

Новинна складова проаналізованого ефіру каналу «Рада» була порожньою в сенсі репортажів — жодного сюжету, жодного прямого ввімкнення (всі три прямих ввімкнення в ефірі були не подієвими та не репортажними). Канал дедалі більше зосереджується на виробництві нарисів, навіть у формі прямих ввімкнень. Це не інформаційний канал. У гостьових студіях побувало 8 ньюзмейкерів.

Новинна складова трьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ в понеділок була такою: 7 репортажних сюжетів, одне пряме ввімкнення і 3 гості-ньюзмейкери в студії.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 3 репортажних сюжети, 6 прямих ввімкнень і 4 гості-ньюзмейкери.

Гостьові студії

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру побувало 13 гостей, з них 3 були ньюзмейкерами, 3 речниками, був один радник і 6 експертів.

У гостях каналу «1+1» протягом чотирьох годин ефіру побувало 11 людей: 3 ньюзмейкери, 2 експерти, одна журналістка і 5 учасників подій.

У гостьових студіях Суспільного побувало протягом чотирьох годин 18 людей: 2 ньюзмейкери і 2 речники, 7 експертів, один журналіст і 6 учасників подій.

У проаналізованому ефірі каналу «Рада» в гостях побувало 18 людей: 8 із них були ньюзмейкерами, 2 — речниками, 4 експерти, один журналіст і 3 учасники подій.

У проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ було 6 гостей: 3 ньюзмейкери, один речник, один радник і одна учасниця подій.

У гостьових студіях каналу «Інтер» побувало 12 гостей: 4 ньюзмейкери, 2 речники, одна радниця, 2 експерти й 3 учасники подій.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону (в межах проаналізованого ефіру) було таким: представників фракції «Слуги народу» побувало в ефірі 4 (Олексій Устенко на «Ми — Україна», Дмитро Соломчук і Євгенія Кравчук на «Раді», Арсеній Пушкаренко на «Інтері»). До них можна також сміливо додавати формально позафракційних, але делегованих «Слугою народу» двох керівників парламенту (Руслан Стефанчук був в ефірі «Ради», Олександр Корнієнко — в ефірі «Інтера»). З представників інших фракцій у проаналізованому мною ефірі була лише представниця «Голосу» (Олександра Устінова в ефірі «Ми — Україна»). Представників інших фракцій і груп парламенту не було нікого. В ефірах каналів «1+1», Суспільне, ICTV та СТБ народних депутатів не було.

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували 403 рази (це майже по 101 порушенню на годину ефіру в середньому). Це — «персональний» рекорд каналу. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — було загалом 186 порушень, переважною більшістю з яких були суб’єктивні думки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 109 разів. Майже половину з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Більшість із 52 порушень стандарту точності були невідповідностями між картинкою й текстом у новинах. З 40 порушень стандарту повноти інформації майже три чверті становила відсутність інтершуму на відео в БЗ і сюжетах. Крім того, 14 разів порушили стандарт доступності подачі інформації, було також одне порушення стандарту оперативності й одного разу жорстко порушили етичні норми журналістики.

У проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу «1+1» було 356 порушень стандартів інформаційної журналістики (це по 89 порушень на годину або ж по 1,5 порушення на хвилину ефіру). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 190 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 117 разів. Найбільше було фактичної інформації, яку подавали взагалі без посилань на джерела, чимало також було й відео з телеграм-каналів і соцмереж. 42 рази порушували стандарт точності, найчастіше це були невідповідності між текстом і картинкою. Стандарт доступності подачі інформації порушили 4 рази, стандарт повноти — двічі. І було одне порушення етичних норм журналістики.

Стандарти журналісти Суспільного порушували 106 разів (це по 26,5 раза на годину ефіру в середньому). Найбільше порушували стандарт достовірності — 46 разів, більше половини з яких було інформації та відео з телеграм-каналів і соцмереж. 33 рази порушували стандарт відокремлення фактів від думок, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. 16 разів порушували стандарт точності, переважно некоректним використанням картинки. Крім того, було 5 порушень стандарту доступності подачі інформації, 4 порушення стандарту оперативності та 2 порушення стандарту повноти інформації.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували протягом чотирьох годин ефіру 202 рази (по 50,5 раза на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 91 раз. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах, але й чимало було неавторизованих як належить міркувань ведучих гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 55 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 26 разів у різні способи порушували стандарт повноти інформації, найбільше було порушень із браком необхідних бекграундів. 21 раз порушували стандарт точності. Усе це була некоректна робота з картинкою, як для «перекривання» матеріалів у новинах, так і для «ілюстрування» прямих ввімкнень і розмов із гостями. Ще 9 разів порушували стандарт доступності подачі інформації.

Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували протягом чотирьох проаналізованих годин ефіру 404 рази (це по 101 порушенню на годину в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 305 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах, у тижневику «Факти тижня» традиційно майже всі суб’єктивні міркування журналістів не були, як це належить, авторизовані. Стандарт достовірності було порушено 72 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. З 14 порушень стандарту точності більшість була некоректним поєднанням картинки й тексту за кадром. Крім того, 8 разів було порушено стандарт повноти інформації та 5 разів — стандарт доступності її подачі.

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували 242 рази (це по 60,5 порушення на годину ефіру в середньому). Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 150 разів. Більшість із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 56 разів, половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 20 разів, головно — некоректною роботою з картинкою, як у БЗ і сюжетах, так і в якості «ілюстрацій» до прямих ввімкнень і розмов із гостями. Крім того, 11 разів у різні способи порушували стандарт повноти інформації та 5 разів — стандарт доступності її подачі.

Прояви політичного піару

У проаналізованому ефірі каналу «Ми — Україна» був один прояв політичного піару — суто «паркетний» і без реальної новини матеріал про поїздку генпрокурора Андрія Костіна до Канади.

У проаналізованому ефірі Суспільного був один прояв політичного піару — класичний «паркетний» матеріал без реальної новини про першу леді Олену Зеленську.

У проаналізованому ефірі телеканалу «Рада» чотири рази давали порожнє в новинному сенсі «паркетне» повідомлення про розмову генпрокурора Андрія Костіна з депутаткою британського парламенту.

У проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ було 3 прояви політичного піару. У двох випадках — «паркетні» матеріали на користь керівника Офісу президента Андрія Єрмака, ще один — компліментарний сюжет про презентацію книги другого президента Леоніда Кучми.

У проаналізованому ефірі каналу «Інтер» було два прояви політичного піару — суто «паркетні» повідомлення про покладання квітів до меморіалу Небесної Сотні президентом Зеленським з першою леді та спікером парламенту Стефанчуком.

У проаналізованому ефірі каналів «1+1», проявів політичного піару не було.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Рада» цього дня не було, в ефірі були троє токсичних ведучих каналу Тетяна Гончарова, Максим Зборовський і Ольга Нємцева.

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Інтер» цього дня не було, новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле.

Російських пропагандистських наративів та токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналів «Ми — Україна», «1+1», Суспільне, ICTV та СТБ, не було.

Ігор Куляс, медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер

Скриншот відео:  ТСН/ютуб