Ефірна сітка телемарафону

У другому кварталі цього року загальна ефірна сітка телемарафону залишалася незмінною: добові ефіри були розбиті на 6-годинні блоки, які по черзі заповнювали 6 каналів / медіагруп. Але докорінно змінився принцип ротації учасників. Якщо раніше графік був «повзучим» і будувався за певним складним алгоритмом, то з 17 квітня кожен канал чи медіагрупа отримали в ефірі марафону фіксовані щотижневі слоти:

Як і раніше, щодня о 20-й в ефір виходив підсумковий випуск новин, який робив той учасник телемарафону, на якого припадав слот 18:00–24:00. По неділях о 20-й по черзі виходили тижневики каналів «1+1» і ICTV.

Сталий графік певно полегшив редакціям життя і планування. Але він має одну відверту слабкість — це нічні слоти (0:00–6:00), які «заповнюють» (іншого визначення тут не доберу) ті канали, які перед цим працювали у слотах вечірніх (18:00–24:00). Ці нічні слоти дедалі частіше перестають бути справді інформаційними й оперативними, бо більшість каналів (ICTV з СТБ, «1+1», «Інтер» і Суспільне) чи через брак ресурсів, чи через невміння якісно планувати роботу, обмежувалися реальним випуском новин опівночі, а далі йшли записані інтерв’ю, документальні фільми, повтори підсумкових випусків або тижневиків, повтори гостьових студій з попереднього дня тощо. 

У нічних слотах телеканалу «Рада» час від часу був реальний ефір (щогодинні випуски новин і реальні гостьові студії), а часом так само фільми, записи й повтори. Інколи годинами транслювали запис сесій Верховної Ради або велику пресконференцію президента тощо. Єдиний із учасників телемарафону, який чесно працював у нічних слотах, — це канал «Ми — Україна», де принаймні раз на дві години були випуски новин, а решту часу займали реальні прямоефірні гостьові студії. 

Тож марафон у нічний час якісно виконував функцію інформаційного каналу лише по неділях, коли працює канал «Ми — Україна». Звісно, канали робили екстрені випуски новин, коли траплялися надзвичайні події. Але ж ці надзвичайні події (ракетні і дронові атаки, підрив Каховської греблі тощо) траплялися в травні й червні мало не щоночі! І слід розуміти, що на екстрений випуск новин серед суцільних повторів може потрапити лише глядач, який постійно дивиться марафон уночі. Більш масовий глядач, якщо вже захоче довідатися з «інформаційного каналу», чому лунала повітряна тривога і що це були за вибухи в його місті наприклад о 2-й ночі, вмикатиме цей «інформаційний канал» на початку наступної 3-ї години. Але там ніяких новин не буде. Показуватимуть фільм або говоритимуть з гостями на вчорашні теми, або взагалі триватиме трансляція парламентської сесії. Зрозуміло, що далі цей глядач марафон уже не дивитиметься, а полізе шукати інформацію в мережі. Телеаудиторія без смартфонів залишиться позбавленою будь-якої інформації про те, що відбувається.

Окрема проблема — те, що більшість каналів (крім Суспільного й час від часу «Ради»), ставлячи в нічний ефір повтори, навіть повтори новин, жодним чином не позначають їх відповідними титрами. Глядачі без такого позначення можуть сприймати вчорашні новини як сьогоднішні. Що буде своєрідною дезінформацією.

У другому кварталі цього року (тобто аж на другому році існування самого телемарафону) нарешті закріпився фундаментальний для інформаційного каналу принцип ефірної сітки, за яким кожна година ефіру починається випуском новин, а продовжується іншими елементами. Якщо не брати до уваги вже згадані збиткові нічні слоти, то решта ефіру тепер вибудувана за цим принципом, логічним винятком з якого є лише відсутність новин о 21:00-22:00, оскільки цьому годинному відтинку ефіру передує годинний підсумковий випуск новин.

Ефірні сітки на різних каналах мають свої відмінності/особливості.

Медіагрупа каналів ICTV та СТБ від самого початку роботи в телемарафоні не змінює сітку: ефір поділений на півгодинні блоки, кожен із яких (з незначними винятками) складається з 15-хвилинних новин і 15-хвилинних розмовних студій. До речі, якщо в перші місяці роботи телемарафону медіагрупа виробляла таку велику кількість новин явно надсилу, бо тоді новини були занадто переповнені численними повторами одних і тих же повідомлень та сюжетів. То зараз можна сміливо говорити про достатню якість новин медіагрупи, попри їхню велику, навіть порівняно з іншими учасниками марафону, кількість.

Не меншу кількість новин в ефірі телемарафону виробляє телеканал «1+1». У денному і вечірньому слотах із новин стартує кожна година, але вони мають різну тривалість — по 15, 30 і 45 хвилин, продовжуються години гостьовими студіями. 

На телеканалах «Інтер», «Рада» і «Ми — Україна» в денних і вечірніх слотах кожна година починалася близько 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією.

В ефірі більшості учасників телемарафону («1+1», «Інтер», «Рада» і «Ми — Україна») в ранкових слотах із 6-ї до 10-ї ранку виходило по два випуски новин на годину: стартувала кожна година з 15-хвилинних випусків, а посередині години були ще 10-хвилинні (на «Раді» — 5-хвилинні). З 10-ї до 11-ї ранку — були 15-хвилинні випуски новин і 45-хвилинні гостьові студії, а на «1+1» об 11-й був годинний випуск новин.

На Суспільному в ранкових, денних і вечірніх слотах кожна година починалася випуском новин різного хронометражу (і 10, і 15, і 20, і 25, і 30 хвилин, якоїсь системи в цих змінах хронометражу я не вловив, утім, як і в подібних на «1+1»), а продовжувалася гостьовими студіями.

Крім випусків новин і гостьових студій, в ефірі марафону були й інші елементи. Усі канали показували традиційні вечірні відеозвернення президента Володимира Зеленського. В ефірах більшості каналів показували документальні фільми. Найбільш активними у їхньому виробництві у другому кварталі, за моїми спостереженнями, були Суспільне та «Інтер». В ефірах ICTV з СТБ була, як і раніше, велика кількість суто пропагандистських проєктів «Антизомбі» і «Громадянська оборона», чужородніх елементів для інформаційного каналу. 

На телеканалі «Рада» по п’ятницях виходить в ефір «Щоденник «Культурного десанту». І бюлетень «Парламентський тиждень», який канал використовує як майданчик для розміщення піарних «паркетних» матеріалів (про це докладніше в розділі про політичний піар). 

Крім того, як я уже згадував, періодично «Рада» транслює в нічних слотах повні багатогодинні відеозаписи засідань Верховної Ради. Коли таку трансляцію 1 червня довелося переривати екстреним випуском новин про загибель і поранення киян внаслідок ворожої ракетної атаки, то ведуча починала цей випуск зі слів: «Маємо показувати трансляцію Верховної Ради, але інформуємо про те...». Цікаво, як ця трансляція стосується заявленої місії телемарафону.

Крім того, 2 червня «Рада» транслювала повний відеозапис виступу спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука в парламенті Литви. В ефірі Суспільного, крім уже згаданих елементів, 6 червня робили пряму трансляцію екстреного засідання Ради Безпеки ООН щодо російського теракту з підриву Каховської ГЕС. Того ж дня показували повний відеозапис пресконференції президента Зеленського. А 1 червня чомусь показували повні виступи омбудсмана Дмитра Лубінця і першої леді Олени Зеленської на Українському національному форумі до Міжнародного дня захисту дітей. Той випадок, коли цілком можна було обмежитися короткими синхронами. На телеканалі «Ми — Україна», крім уже згаданого, показували відеозвернення очільника ПЦУ митрополита Епіфанія з приводу Чистого четверга. І робили паралельну трансляцію великодньої меси у Ватикані. 1 червня періодично робили коментовану ведучими трансляцію з місця падіння уламків ракети у Деснянському районі Києва. А 25 травня давали повний відеозапис виступу голови Верховної Ради Руслана Стефанчука у польському Сеймі.

Також у марафоні є незмінні елементи, які виходять в ефір у сталий час, незалежно від волі редакцій. Це проєкт «Знайти своїх» Катерини Осадчої й невмирущий «Байрактар-ньюз» від «95-го кварталу», до якого додалася ще й сатирична програма «Бункер». Вся ця натужна сатира, звісно ж, є абсолютним неформатом для інформаційного телеканалу.

Новинна складова ефіру телемарафону

Новинна складова — умовний показник для оцінки того, скільки реальних новин кожен учасник марафону додає до загального ефіру власними зусиллями, тобто зйомками подій і спілкуванням з тими, хто може повідомити реальні новини. Це сума репортажних сюжетів, репортажних прямих ввімкнень і гостей-ньюзмейкерів у студії каналу. У таблиці наведено середні показники на одну годину ефірного часу кожного каналу / медіагрупи:

У другому кварталі цього року новинна складова всього телемарафону відчутно зросла й майже досягла «стартового» рівня другого-третього кварталів минулого року. Причому зростання відбулося по всім основних позиціях, і головне — у всіх учасників телемарафону. Ось як змінювалася новинна складова загалом по марафону протягом усього часу його існування (нагадаю, всі показники є середніми на одну ефірну годину):

Як бачимо, найбільшим було зростання загальної кількості прямих ввімкнень, майже вдвічі, що можна вважати дуже позитивним фактором підвищення репортажності телемарафону. Також відчутно більшою стала кількість гостей-ньюзмейкерів в ефірі. Середня кількість репортажних сюжетів теж зросла, але неістотно.

Якщо говорити про показники учасників телемарафону, то найбільшим (+1,21) було зростання новинної складової на телеканалі «Рада», який став лідером за цим показником. Щоправда основу цього лідерства складають гостьові студії з ньюзмейкерами, саме по них зростання було найвідчутнішим. І кількість тут, на жаль, не завжди означає якість, бо дуже часто розмови з гостями на каналі відбуваються наче похапцем. У цьому кварталі в ефірах «Ради» було більше репортажних прямих ввімкнень, що також можна вважати позитивною зміною. Кількість репортажних сюжетів зросла неістотно і продовжує залишатися найнижчою серед учасників телемарафону — 0,35 на годину ефіру в середньому. Це, звісно ж, незадовільний показник для інформаційного каналу.

На телеканалі «Інтер» у другому кварталі трохи збільшилася кількість гостей-ньюзмейкерів, відчутно збільшилася кількість прямих ввімкнень (+0,57), натомість відчутно зменшилася кількість репортажних сюжетів (-0,29).

Значно посилили новинну складову також в ефірах каналів ICTV та СТБ, причому по всіх без винятку позиціях. Медіагрупа у другому кварталі цього року стала лідером за середньою кількістю репортажних сюжетів (1,14 на годину ефіру) і стала значно активніше використовувати інструмент прямих ввімкнень (тут зростання становило +0,44). Це позитивний момент, бо раніше об’єднана редакція медіагрупи майже не використовувала цей потужний інструмент теленовин.

На Суспільному істотно зросла кількість прямих ввімкнень (+0,49) і трохи більше стало гостей-ньюзмейкерів (+0,20), кількість репортажних сюжетів майже не змінилася і продовжує залишатися вкрай малою як для інформаційного каналу (0,54 сюжета на годину ефіру в середньому).

На каналі «1+1» трохи зросла кількість репортажних сюжетів (+0,17), більш істотно зросла  кількість прямих ввімкнень (+0,39) і гостей-ньюзмейкерів (+0,36).

На каналі «Ми — Україна» середня кількість репортажних сюжетів залишилася незмінною і, як і на «Раді», вкрай низькою (0,36 репортажних сюжета на годину для інформаційного каналу — це ні про що). Але цього разу відчутно більше було прямих ввімкнень (+0,47) і гостей-ньюзмейкерів (+0,38).

Про жанровий розподіл усіх сюжетів, що їх виробляли телеканали в цьому кварталі:

Середня кількість сюжетів на годину ефіру в другому кварталі цього року зросла (в першому кварталі було 2,62 — стало 2,95). І це єдина позитивна зміна. Натомість розподіл сюжетів на репортажні й нерепортажні залишився на тому ж рівні — 24% репортажів і спецрепортажів, 76% — огляди, нариси й бекграунди. Тобто тенденція тут залишається сталою і, певно, це пояснюється багаторічною звичкою інформаційних служб лінійних каналів робити в новинах ставку на різноманітні «історії» та «проблеми», а не на репортажі про події. Але все ж телемарафон позиціонується саме як інформаційний канал. Інформаційний із хворобою «хронічної репортажної недостатності».

Середня кількість сюжетів на годину в другому кварталі цього року, порівняно з першим, найбільше зросла на ICTV та СТБ (+0,70) і на каналі «Рада» (+0,66). Хоча «Раді» й цього не вистачило, щоб залишити останнє місце за цим показником серед усіх учасників марафону. За часткою репортажних сюжетів значно покращили свої позиції канали «1+1» — з 27% до 35% (із якими канал можна вважати лідером за репортажністю) і медіагрупа ICTV та СТБ — із 26% до 29%. Інші ж канали навпаки погіршили це співвідношення, найвідчутніше Суспільне (на 6%) та «Інтер» (на 5%).

Тематика сюжетів та прямих ввімкнень

Як і в попередніх підсумкових квартальних звітах, показники окремих каналів по різній тематиці буду порівнювати з середніми показниками по телемарафону (умовним «колективним розумом» усіх редакцій). У колонці кожного каналу — показники у відсотках від загальної кількості сюжетів і прямих ввімкнень, які канал робив у проаналізовані мною дні протягом квітня-червня цього року. В цій таблиці я залишив лише ту тематику, яка загалом у марафоні набрала 1% і більше. 

Як і раніше, найбільша кількість сюжетів і прямих ввімкнень була присвячена тематиці наслідків ворожих атак цивільних об’єктів. Але цього разу, крім тем наслідків ракетних і дронових атак, артилерійських обстрілів і бомбардувань авіацією, додалися й теми різноманітних руйнівних наслідків підриву ворогом Каховської греблі. Загибель людей, затоплення міст і сіл, евакуація із затоплених районів, проблеми з питною і технічною водою в інших містах і селах тощо. Формально найбільше уваги від своєї загальної кількості сюжетів цій тематиці приділяли на каналі «Рада». Але насправді в абсолютному вимірі це була не дуже значна кількість матеріалів, бо ж канал виробляє дуже мало репортажних сюжетів і прямих ввімкнень. Телеканали «1+1» і «Ми — Україна» за цією тематикою були близькими до середнього тренду телемарафону (21,1%). Інші канали тут явно недопрацьовували, особливо ICTV з СТБ (лише 14,2%).

Міжнародна тематика і зовнішня політика України охоплювала по марафону 12,5% від усіх сюжетів і прямих ввімкнень. Більше уваги цій тематиці приділяли канали «1+1» і «Ми — Україна». Значно менше від загального тренду — ICTV з СТБ і «Рада». Загалом же по телемарафону ця тематика була переважно виправданою, оскільки прямо чи опосередковано стосувалася тем війни — дипломатичної, збройової, фінансової підтримки України і різних подій, від яких ця підтримка залежить, тощо. 

Цього разу на третє місце піднялася тематика бойових дій, яка насправді мала би бути чи не головною в телемарафоні. Але тут є очевидна диспропорція: значно перевищували загальний тренд марафону (8 %) редакції каналів «1+1», ICTV та СТБ й «Інтера» (у всіх — понад 12% сюжетів і прямих ввімкнень були саме про бойові дії). Решта редакцій були дуже далекими від цього тренду, особливо ж «Рада» і «Ми — Україна» (обидві — менше 3%). Пояснення цього може бути дуже просте: «1+1», ICTV та СТБ, «Інтер» мають досвідчених військових кореспондентів, решта редакцій це кадрове питання вирішити ніяк не можуть і на другий рік роботи в телемарафоні.

Тема волонтерства продовжувала залишатися доволі популярною в телемарафоні — 6% від усіх сюжетів (переважно це були нариси, хоча канал «Рада» продовжував практикувати спроби робити нариси у вигляді прямих ввімкнень). Найбільше своєї уваги такій тематиці приділяла спільна редакція каналів ICTV та СТБ (майже 12% від усіх сюжетів), найменше — канали «Рада» й «Ми — Україна» (по 3,5% і 3,4% відповідно). Решта каналів були близькі до загального тренду.

Про тематичні пріоритети окремих каналів можна сказати наступне. Редакція «1+1» максимум уваги зосереджувала на наслідках ворожих атак, бойових діях і міжнародній тематиці — це понад 50% усіх сюжетів і прямих ввімкнень. Дуже мало уваги приділяли тематиці відбудови зруйнованого ворогом — 0,7% при загальному тренді 4,9%. Також відчутно менше уваги приділяли темам прифронтового життя, окупації та її наслідків, подіям у Росію, що стосуються війни, економіці та евакуації. Мені взагалі не траплялися сюжети чи прямі ввімкнення на теми внутрішньої політики. Решта тем в ефірі каналу висвітлювалася близько до загального тренду.

В ефірах телеканалів ICTV та СТБ значну увагу приділяли висвітленню бойових дій, волонтерства. Більше за інших учасників марафону відстежували тематику, пов’язану з переселенцями і біженцями, а також медичну тематику. Натомість відчутно менше за інші редакції висвітлювали теми наслідків ворожих атак, міжнародки й культури (останнє мене дивує, адже культурній тематиці медіагрупа в гостьових студіях навпаки приділяє доволі багато уваги). У проаналізованих мною ефірах медіагрупи я не бачив жодного сюжету чи ввімкнення на теми, пов’язані з полоненими, депортованими і зниклими безвісти.

На каналі «Інтер» відчутно більше від загального тренду марафону було сюжетів і прямих ввімкнень на теми міжнародні, бойових дій, розповідей про військових, поранених і подій у Росії. Відчутно менше — про наслідки ворожих атак, відбудову, життя прифронтових міст і сіл, евакуацію людей і внутрішню політику. Взагалі ж не було сюжетів і прямих ввімкнень стосовно подій, пов’язаних з релігією, і з темами лікування і реабілітації поранених.

Відносні показники телеканалу «Рада» не цілком показові через незначну кількість сюжетів і прямих ввімкнень. Третину з них становила тематика наслідків ворожих атак. Перевищували загальний тренд марафону також розповіді про військових, економічна тематика, теми евакуації. Більшість тем були або близькими до тренду або меншими за тренд. Найменше відносно загального показника телемарафону було сюжетів на міжнародні теми й теми бойових дій. Взагалі не згадувалася внутрішня політика.

На Суспільному більше уваги приділяли міжнародній тематиці, культурній тематиці, розповідям про військових, а також про лікування й реабілітацію поранених. Відчутно менше уваги приділяли темам наслідків ворожих атак, бойових дій, обороні, релігії, медицині та економіці. Взагалі не згадували про події в Росії, що мають стосунок до війни.

На каналі «Ми — Україна», як і на «Раді», загальна незначна кількість сюжетів і прямих ввімкнень теж робить відсоткові показники не цілком показовими. Втім канал відносно більше приділяв уваги таким темам: міжнародка, відбудова, оборона, події в Росії, релігійні теми, внутрішня політика, полонені, депортовані та зниклі безвісти. Відчутно менше від загального тренду було сюжетів і прямих ввімкнень на теми бойових дій, волонтерства, розповідей про військових, про лікуваня і реабілітацію поранених, культурну та економічну тематику. Взагалі не зачіпали теми переселенців і біженців.

Порівняння з попереднім кварталом: 

Тут помітне значне зростання частки сюжетів і прямих ввімкнень про наслідки ворожих атак і терактів. Відчутно більшою в марафоні стала частка висвітлення бойових дій. І частка тем відбудови зруйнованого ворогом. Відчутно зменшилася частка культурної тематики. Частки інших тем змінилися неістотно.

І наостанок — традиційно про хороше. Про ті якісні сюжети і прямі ввімкнення, які я позначав як кращі за повноту розповіді, цінні синхрони людей і увагу до деталей. Неодноразово до кращих у цьому моніторингу потрапляли репортери з «1+1» Андрій Цаплієнко, Антон Коцуконь, Вікторія Ковцун, Іван Петричак, Ірина Маркевич, Маргарита Потапова, Наталія Нагорна, Олександр Загородний, Олександр Моторний, Олена Гущик, Руслан Ярмолюк і Юлія Кирієнко. Та оператори телеканалу: Андрій Романок, Віталій Овсянников, Георгій Воронов, Данило Лисенко, Ігор Сірий, Микола Мотрич, Михайло Путята, Олег Мостовий, Сергій Осавчук, Сергій Перфілов, Сергій Шпортило. В ефірах ICTV та СТБ це були репортери Андрій Почтєв, Владислав Круглов, Марія Малевська, Олег Корнієнко, Софія Богуцька, Тетяна Доцяк і Тетяна Наконечна. Та оператори Артем Дежанков, Володимир Селезньов, Євген Тур, Євген Задоя, Захар Комах, Ігор Тамбієв, Олег Цимбалюк, Олександр Бринза і Ярослав Шейко. На каналі «Інтер» репортери Дмитро Анопченко, Ігор Левенок, Олена Мендалюк, Руслан Смещук і Станіслав Кухарчук. Та оператори каналу Богдан Савруцький, В’ячеслав Ромадан, Вадим Ревун й Ігор Щепет. В ефірах каналу «Рада» репортери Єва Миронова й Олег Решетняк. Та оператори Максим Кондратенко, Олександр Олійник і Сергій Кисельов. На Суспільному репортери Олександра Новосел, В’ячеслав Мавричев і Тарас Ібрагімов. Та оператори Антон Калита, Іван Корж і Олександр Буряк. І на каналі «Ми — Україна» репортери Ірина Антонюк, Олена Каптюх, Владислав Паливода і Тетяна Савуля. Та оператори Олексій Жучков і Дарина Зорянова.

Заздалегідь просимо пробачення за потенційні помилки у прізвищах та посадах. На жаль, інколи канали недостатньо чітко титрують авторів матеріалів.  

Гостьові студії телемарафону

Активність різних учасників телемарафону в гостьовій політиці у другому кварталі цього року була такою:

У другому кварталі середня кількість гостей найвідчутніше зросла на Суспільному (було 3,6 — стало 4,5), який за цим показником випередив усіх. Також більше гостей стало в ефірах «1+1» і ІСTV з СТБ. В ефірах каналів «Інтер» і «Ми — Україна» середня кількість гостей залишилася незмінною, а на каналі «Рада» — зменшилася, хоча й неістотно.

На каналі «Рада», як і раніше, велика кількість гостей далеко не завжди означає достатню якість, бо доволі часто ведучі спілкуються з ними явно похапцем. Подібного відчуття в гостьових студіях інших каналів зазвичай не виникає. На «Раді» також є значна диспропорція в ефірному часі, який редакція виділяє на різних гостей. Часто буває так, що на дійсно цікавого гостя, в якого є що розпитати, дають менше 5-ти хвилин (з яких ведучі ще й забирають добру половину часу надмірними запитаннями). І навпаки, на деяких гостей (наприклад, на радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка) щоразу не шкодують навіть 45 (!) хвилин ефіру. 

Ще одна тема, яка напряму не стосується предмету дослідження цього моніторингу, але «ріже вухо». Як не дивно, але велика кількість ведучих різних каналів постійно, хронічно припускається якихось «дитячих» помилок у веденні інтерв’ю.

По-перше, надзвичайно часто ведучі ставлять гостям закриті запитання — які передбачають відповідь «так/ні». Часом гості навіть «тролять» ведучих, так коротко і відповідаючи, а далі мовчать. Найчастіше ці запитання є очевидними спробами ведучих знайти в гостей підтверження якоїсь власної псевдоекспертної думки. А якщо гість (який є безумовно компетентнішим у власній темі) спростовує цю думку, подекуди ведучі починають навіть «дискутувати», що виглядає як мінімум недоречно й абсолютно непродуктивно з точки зору інформування аудиторії. 

Також ведучі зловживають питаннями, що починаються зі слова «наскільки». Мало не половина всіх запитань у телемарафоні. По-третє, постійно лунають «касетні» запитання, що містять у собі водночас два, три й більше запитань одночасно, рекордом стало сім запитань в одному. Логічніше ж поставити одне чітке запитання, отримати відповідь, а далі вже ставити наступне. 

Загалом у проаналізованих ефірах у гостьових студіях телемарафону побував 661 гість. За категоріями (чи то статусами) це виглядало так:

А ось як цей розподіл виглядав у відсотках:

І ще одна табличка для порівняння з попереднім періодом (січень – березень цього року), тут теж у відсотках від загальної кількості:

Як бачимо, відбулися лише дві серйозних зміни: мало не вдвічі зросла частка гостей-посадовців різного рівня й доволі відчутно зменшилася частка експертів. Цю зміну можна вважати позитивною з точки зору інформаційної складової, оскільки саме за рахунок цього збільшилася частка ньюзмейкерів в ефірі телемарафону. Зменшення частки експертів до чверті всіх гостьових студій навряд чи можна вважати чимось драматичним, тут скоріше питання не до кількості, а до компетентності запрошених експертів.

На «1+1», як і раніше, найбільш представленою в гостьових студіях була експертна думка: експерти продовжують бути у третині всіх гостьових студій каналу. Майже незмінною залишається частка учасників різних подій — чверть усіх студій. Ще чверть студій у другому кварталі займали посадовці, їхня частка зросла на 9%. Натомість дуже різко (з 17% до 3%) скоротилася участь в ефірі каналу речників, не було у проаналізованих ефірах жодного радника. Як і раніше канал повністю ігнорує обраних представників місцевої влади, що є, на мою думку, поганою традицією, адже це також обізнані ньюзмейкери. Крім того, саме вони можуть озвучувати в ефірі ті факти й думки, які з тих чи інших причин табуюються всередині виконавчої влади. І це може бути дуже важливим для суспільства.

У гостьових студіях каналів ICTV та СТБ все залишалося майже без змін, основу гостьових ефірів становили посадовці, експерти, учасники подій і речники. Дещо зменшилася частка експертів (з 21% до 17%). Медіагрупа найактивніше серед усіх учасників телемарафону кликала в ефір обраних представників місцевих влад (9% від усіх гостей).

Телеканал «Інтер» був близький до загального тренду. На третину зменшилася частка експертів, натомість вдвічі зросла частка посадовців. У підсумку обидві ці категорії гостей зрівнялися у частках і були представлені кожна у третині гостьових студій телеканалу. Крім того, канал значно більше за попередній період кликав у гості речників (було 10%, стало 17%), представників місцевих влад (було 3%, стало 6%) і радників, яких у другому кварталі не запрошував узагалі. Натомість стали запрошувати вдвічі менше учасників подій і майже вдвічі менше народних депутатів.

У гостьових студіях телеканалу «Рада» більш як удвічі зросла частка посадовців і тепер вони були у третині всіх гостьових ефірів, натомість вдвічі зменшилася частка експертів. Обидві зміни були цілком у тренді всього телемарафону. Менше стало речників (було 21%, стало 15%). І ще зросла частка народних депутатів. Вона й раніше була однією з найвищих у телемарафоні, тепер же в ефірах «Ради» народних депутатів було найбільше (13% від усіх гостьових студій). Як і раніше одним із найнижчих в ефірі каналу є представлення обраних місцевих влад.

На Суспільному на 5% зросла частка посадовців, на 4% — учасників подій. Натомість на 5% меншою стала частка експертів і вдвічі менше було народних депутатів. Трохи зменшилася і відносна кількість обраних представників місцевих влад (було 9%, стало 7%). 

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» значні зміни відповідали загальному тренду телемарафону: стало вдвічі більше посадовців і на третину менше експертів. Обидві ці категорії гостей у другому кварталі відвідували по третині гостьових студій. Інші позиції відчутних змін не зазнали.

Народних депутатів найчастіше запрошували до ефіру на телеканалі «Рада» (18 разів). Як і раніше найменше спілкувалися з нардепами в ефірах каналів «Інтер» (4 рази), Суспільного та ICTV з СТБ (по 5 разів). Представництво політичних партій у гостьових студіях телемарафону, як і в попередні місяці, продовжує залишатися дуже нерівномірним. У другому кварталі цього року в ефірах нашої вибірки побували народні депутати таких фракцій і груп:

У відсотках це має такий вигляд:

Порівняно з попереднім періодом (у відсотках від всіх народних депутатів в ефірі марафону):

Частка владної фракції «Слуга народу» продовжила зростати й наблизилася до того рівня, який був у перші півроку роботи телемарафону (70%). Хоча, якщо згадати, що з формально позафракційних керівників Верховної Ради дві гостьові студії припадали на першого заступника спікера Олександра Корнієнка, делегованого «Слугою народу», то не лише досягла, а й навіть трохи перевищила цей показник. 

З інших відчутних змін на себе звертає увагу аж ніяк не виправдана популярність у телемарафоні депутатської групи «За майбутнє». Її представників у другому кварталі, на відміну від першого, вже запрошували не лише на рідний канал «1+1», але й в ефіри телеканалу «Рада». Депутатська група, яка має у своєму складі 4,5% депутатів від повного складу парламенту, заповнювала у другому кварталі цього року в Єдиному марафоні аж 10% від усіх «депутатських» гостьових студій. Щось тут якось не так, погодьтеся. 

Ще одна серйозна зміна стосувалася фракції «Голос», депутати якої побували в попередньому кварталі у 17% гостьових «депутатських» ефірів, а в другому кварталі — лише у 4%. Імовірно, в першому кварталі це було ситуативним явищем. 

4% опозиційної фракції «Європейська солідарність» набралися винятково зусиллями Суспільного.

По каналах картина була такою. На «1+1», як і раніше, в ефір кликали винятково депутатів зі «Слуги народу» та «За майбутнє», цього разу активніше, ніж у першому кварталі. В гостьових студіях каналів ICTV та СТБ теж, як і раніше, були представлені «Слуга народу» і «Голос», цього разу не було представників «Європейської солідарності», а з керівників парламенту в ефірі побувала віце-спікерка Олена Кондратюк (делегована «Батьківщиною»). В ефірі «Інтера», як і раніше, парламент був представлений винятково нардепами владної фракції, хіба що їх було менше, ніж у попередньому кварталі (тоді було 7, зараз — 4). 

Найстрокатішою традиційно була картина на «Раді». Більше половини нардепів традиційно були від «Слуги народу», тричі в ефір запрошували вже згаданих депутатів із групи «За майбутнє», двічі в ефір кликали представників «Батьківщини» і двічі першого віце-спікера Корнієнка, був ще один депутат від депгрупи «Довіра». «Плюралізм» парламентського телеканалу цього разу не поширився на представників фракції «Голос». А фракція «Європейська солідарність» у вибірці цього моніторингу не зустрічалася на «Раді» жодного разу. Із березня минулого року. 

Натомість у гостьових студіях Суспільного представників владної фракції і «»Європейської солідарності» кликали в ефір порівну — по 2 рази. Ще одного разу тут побував представник «Батькіщини». На каналі «Ми — Україна» все майже без змін: так само було 9 «слуг» і був один представник «Голосу». В попередньому кварталі «Голос» мав двох представників.

Персональне представлення народних депутатів у вибірці цього моніторингу за останні три місяці виглядало так:

Як і в попередньому кварталі яскраво виражених лідерів у цьому списку немає. Нардеп від «Слуги народу» Денис Маслов очолив цей список «завдяки» двом непересічним подіям: призначенню членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів і корупційної справи проти голови Верховного Суду Руслана Князева. Він коментував ці теми як голова Комітету парламенту з питань правової політики. Його колега по фракції Роксолана Підласа переважно коментувала питання зі своєї компетенції як голови бюджетного комітету Верховної Ради, а одного разу, в ефірі ICTV та СТБ, цілком експертно оцінювала стан російського бюджету й неефективність дій ворожої держави з латання бюджетних дірок. 

Михайло Цимбалюк із «Батьківщини» коментував різні теми (субсидії, державні виплати постраждалим тощо) в межах своєї компетенції першого заступника голови Комітету парламенту з питань соціальної політики. Нардепи від «Слуги народу» Марія Мезенцева (голова української парламентської делегації в ПАРЄ) і Єгор Чернєв (голова постійної делегації України в ПА НАТО) фахово коментували зовнішньополітичні питання.

Питань щодо компетенції окремих депутатів майже не виникало, натомість у марафоні продовжує залишатися загальна проблема непропорційності представництва різних політсил. Адже в усіх профільних комітетах парламенту є представники різних фракцій, але кличуть у марафон частіше саме «слуг народу». Або ж, як це було у другому кварталі цього року, представників групи «За майбутнє».

Список гостей телемарафону, які побували в ефірах нашої вибірки 4 рази і більше:

Розгляньмо першу умовну десятку списку (бо дев’яте-десяте місця поділили між собою чотири частих гостя марафону). Не викликає запитань жоден із речників, які туди потрапили: Юрій Ігнат, який коментує всі питання пов’язані з відбиттям ракетних і дронових атак ворога, питання різних систем ППО і винищувачів F-16 тощо. Наталія Гуменюк, Сергій Череватий і Валерій Шершень, уповноважені озвучувати офіційну інформацію про ситуацію на різних найвідповідальніших ділянках фронту. Олександр Толоконніков, який оперативно інформував про всі події, пов’язані з наслідками російського теракту зі знищення Каховської греблі. Міський голова Мелітополя Іван Федоров продовжує залишатися чи не єдиним офіційним джерелом інформації з окупованого лівобережжя Дніпра. Не викликають питань і високі місця у списку начальника Авдіївської міськвійськадміністрації Віталія Барабаша, секретаря РНБО Олексія Данілова та навіть заступника керівника Офісу президента Ігоря Жовкви, фахового дипломата, який в Офісі відповідає за питання української зовнішньої політики. 

Але, даруйте, присутність у цьому списку на високому третьому місці радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка дивує надзвичайно. По-перше, невизначеністю статусу. Як я вже писав раніше, сам статус радника для інформаційного ефіру є дуже непевним, оскільки незрозуміло, в якій якості гості-радники виступають. Вони не можуть вважатися повноцінними ньюзмейкерами, бо не є відповідальними посадовцями. Ніколи невідомо також, наскільки реально поінформованим є кожен конкретний радник у тій структурі, до якої належить. З іншого боку, радник не є і речником структури. Ті офіційно вповноважуються поширювати чи коментувати лише той обсяг інформації, який структура вважає за потрібне, але озвучена речником інформація вважається офіційною інформацією структури, до якої цей речник належить. Тим паче радник не може вважатися експертом, адже статус експерта потребує не лише високої компетентності, а ще й незалежності. Радник вочевидь не може бути у своїх оцінках чи прогнозах незалежним від своєї «рідної» структури.

То в якій якості пан Подоляк виступає в телемарафоні? Почергово у двох: і як нібито ньюзмейкер, і як нібито експерт, який дуже охоче і впевнено коментує насправді будь-яку тему: бойові дії, внутрішню та зовнішню політику, економіку, соціалку, міжнародні події тощо. 

У випадку ньюзмейкера редакціям каналів варто пам’ятати про 29 грудня 2022 року, коли «з легкої руки» саме пана Подоляка медіа, та й самим марафоном пішла неправдива інформація про те, що Росія запустила по Україні 120 ракет. Що ж до ролі Подоляка як «експерта з усіх на світі тем», цілком закономірним є питання його експертного бекграунду у будь-якій із цих тем. Бо насправді його експертний бекграунд включає лише дві основних позиції: роботу журналістом і роботу політтехнологом. Тим часом на тому ж таки телеканалі «Рада» у другому кварталі вже навіть з’явилася і стала традиційною (як говорять самі ведучі каналу) окрема рубрика, яку я б назвав «Подоляк по середах». Протягом півгодини, а то і 45 хвилин пан Подоляк коментує всі питання тижня. 

Повертаючись до списку гостей, бачимо, що до верхньої частини потрапили ще два воєнних експерта: Олексій Гетьман і Олександр Мусієнко. Останній доволі цікаво й інформативно розбирає ситуацію на різних ділянках фронту в ефірах каналу «1+1» за допомогою мапи бойових дій.

У наступній частині списку (з участю у 4-5 гостьових студіях) переважають уже посадовці, зустрічаються речники, два депутата й один експерт. Із посадовців тут бачимо двох політиків — віцепрем’єр-міністерку Ірину Верещук і міністра культури та інформполітики Олександра Ткаченка. 

І ще про основну тематику гостьових студій нашої вибірки, принаймні за найзагальнішими категоріями. Виглядав цей розподіл так:

У відсотках від усіх гостьових студій:

Майже дві третини всіх гостьових студій в телемарафоні були присвячені різноманітним темам, пов’язаним із війною як такою, що цілком логічно. Цього тренду (57%) трималися майже всі канали, найбільше про війну говорили з гостями у студії каналів ICTV та СТБ (68% всіх розмов), найменше — на каналі «Ми — Україна» (52%). Натомість на цьому каналі забагато уваги приділяли міжнародці (30%), а найменше про неї говорили в ефірах ICTV та СТБ (9%) і Суспільного (10%). ICTV та СТБ і «Ми — Україна» майже не говорили з гостями про відбудову, натомість цій тематиці дуже багато уваги приділили на «Інтері» (11% усіх розмов). «Ми — Україна» і «Рада» майже не говорили про культуру, натомість багато культурній тематиці присвятили гостьових студій на Суспільному (9%).

Якщо ж порівнювати тематичні пріоритети і їхню зміну в гостьових студіях окремих каналів, то картина така. Порівняно з першим кварталом цього року, на каналі «1+1» відчутно зросла  тематика війни (на 10%) і медицини (на 5%). Натомість різко зменшилася частка економічної тематики (було 8%, стало 1%). У гостьових студіях каналів ICTV та CТБ воєнна тематика різко збільшила свою частку (було 50%, стало 68%). Натомість відчутно зменшилися частки міжнародки (на 9%), культури (на 6%), відбудови (на 5%) і економіки (на 3%). 

У гостьових студіях каналу «Інтер» дуже різко збільшилася частка воєнної тематики (було 39%, стало 56%) і відчутно — теми відбудови (було 3%, стало 11%). Натомість на 5% упали частки економічної тематики й соціальної. На телеканалі «Рада» більше стало воєнної тематики (на 6%), значно менше міжнародки (на 11%). Частки інших тем істотно не змінилися. 

У гостьових студіях Суспільного відповідно загальному тренду істотно зросла частка воєнної тематики (на 8%), зменшилася частка міжнародки (на 7%). Істотно впала і частка економічної тематики (на 8%), при цьому на 3% зросла частка культурної тематики, частки освіти і релігії зросли на 4% кожна. У гостьових студіях телеканалу «Ми — Україна» на 5% збільшилася частка воєнної тематики, і майже втричі (з 19% до 7%) зменшилася частка економічної тематики, але навіть при цьому про економіку на каналі говорили більше за інших учасників телемарафону. 

Тепер давайте порівняємо загальну тематику гостьових студій із першим кварталом цього року:

Тут видно, що сумарно в телемарафоні відчутно змінилися лише три позиції: стали значно більше обговорювати воєнну тематику, натомість менше говорили про міжнародку й економіку. Частки решти тем значних змін не зазнали. У підсумку можна зробити припущення, що, оскільки збільшення частки воєнної тематики і зменшення частки міжнародки і економіки були схожими по всіх каналах, вони могли залежати від загальної інформаційної картини кварталу. А от більшість інших змін на окремих каналах навряд чи мали якусь певну єдину причину і скоріше залежали від пріоритетів самих редакцій у плануванні.

Скриншот відео: «ТСН» / ютуб