Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих включень, гостьових студій) на дотримання стандартів та вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Нагадуємо, що у зв'язку зі зміною сітки марафону в кожному моніторингу аналізуються всі шість каналів, але по 4 години ефіру. Та за два суміжних дня: понеділок і вівторок, вівторок і середа тощо. Ці дві доби на тиждень і години з ефірних блоків кожного каналу ми обираємо довільно. У розділі подій / тем, які не висвітлювалися телемарафоном, зазначаємо лише ті, які оприлюднювалися більшістю стрічок новин інших медіаресурсів протягом того часу доби, який аналізується.

Телеканали ICTV та СТБ (8:00–12:00, 16 червня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку була звичною для медіагрупи: 15-хвилинні новини чергувалися з 15-хвинними гостьовими студіями. Новини вів спочатку Петро Дем’янчук, згодом — Тетяна Висоцька, гостьові студії вів Вадим Карп’як.

В ефірному блоці медіагрупи були такі сюжети:

• про бої на Донеччині,
• про артилерійські бої під Кремінною,
• про зневоднення Малої Катеринівки на Запоріжжі внаслідок знищення Каховського водосховища,
• про бої, які ведуть десантники під Білогорівкою Луганської області,
• про толоку в Національному ботанічному саду,
• два оглядових сюжети про підсумки чергового «Рамштайну»,
• про броньований позашляховик від британських волонтерів рятувальникам Торецька,
• про евакуацію людей із фронтового Торецька,
• про бійця Нацгвардії, який одужує після важких поранень,
• про багатодітних військових, позбавлених війною можливості виховувати своїх дітей,
• про наземні дрони для розмінування і для вивозу поранених, що їх роблять автомеханіки ЗСУ,
• про кримського татарина, який збирає для фронту баггі,
• про першого українського пораненого воїна зі вживленими у кістку протезами,
• про американського волонтера, який приїхав до Львова навчати дітей англійської та іспанської,
• про побут українських бійців на фронті,
• про переселенку з Гостомеля, яка відкрила бізнес на Львівщині.

Було пряме ввімкнення про ситуацію на фронті на Донеччині.

Гостями ефірного блоку були:

• Роксолана Підласа, голова Комітету парламенту з питань бюджету, про наміри Росії закрити діри бюджету додатковими податками на бізнеси, про плани Росії націоналізувати іноземні активи в разі виходу іноземних компаній з російського ринку.
• Ігор Кузін, заступник міністра охорони здоров’я і головний санлікар, про ситуацію з інфекційними хворобами в зоні затоплення внаслідок підриву Каховської греблі, про ризики інфекційних захворювань на Миколаївщині й Одещині, про масовий мор риби і небезпеки ботулізму.
• Юрій Малашко, голова Запорізької ОВА, про наслідки нічних обстрілів населених пунктів області, про ситуацію з питною водою в області, про проблему з «чорними» археологами, про ситуацію на окупованих територіях області.
• Євген Нищук, голова Комітету Шевченківської премії, про те, як вирішуватиметься конфліктна ситуація з номінацією за поточний рік, про те, що зміниться в роботі Комітету, про пропозиції щодо нових номінацій,
• Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції, про висновки Венеційської комісії щодо українського закону про нацменшини, про виконання Україною умов ЄС, про очікування від Вільнюського саміту НАТО.
• Андрій Ковальов, речник Генерального штабу, про бої на різних ділянках фронту, про втрати російських окупантів за добу.
• Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил ЗСУ, про знищені вночі «шахеди» і розвідувальні безпілотники ворога, про логіку оголошення повітряних тривог, про офіційні канали інформації щодо повітряних тривог, про навчання українських пілотів на F-16.
• Сергій Череватий, речник Східного угруповання ЗСУ, про ситуацію на Бахмутському напрямку, про бої на Луганщині, на Лимано-Куп’янському напрямку, про незначні зміни тактики ворога, про перекидання військ ворога на східні ділянки фронту.
• Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод, про «суд» в Росії над захисниками «Азовсталі», про правові підстави вважати сам цей «суд» воєнним злочином Росії, про те, що росіяни «судять» не лише військових, а й цивільних, про подання ЦГС заяви до Міжнародного кримінального суду щодо цього злочину росіян.
• Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про отримання Україною літаків F-16, про підсумки останнього «Рамштайну», про значення контратакувальних дій ЗСУ, про заяви Лукашенка щодо надходження ядерної зброї.
• Ірина Славінська, письменниця й кураторка літературної програми «Книжкового арсеналу» цього року, про плани проведення «Книжкового арсеналу», про різні пласти новітньої української літератури та інших виданих текстів.

Крім того, в ефірі був фільм проєкту «Антизомбі» про пропагандистське супроводження «кадирівців» у Росії.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації у проаналізованих чотирьох годинах ефіру медіагрупи порушували 60 разів. Лише тричі цими порушеннями була інформація й відео без перевірки з інтернету, але одне з цих відео було марковане «МЧС России». Інше «посилання» було таким: «Цю інформацію також повідомляють російські надзвичайники і тамтешні новинни пабліки».

Майже дві третини всіх порушень стандарту (39) становили узагальнені розмиті псевдопосилання. Так «посилалися» на Міноборони, Генштаб, Повітряні сили, оперативне командування «Південь» і просто на ЗСУ, на різні військові адміністрації, Державну екологічну інспекцію, «Київпастранс» і навіть на Офіс президента Південноафриканської республіки. Крім того, були геть розмиті: «військові нагадують» і «військові пояснили», «прикордонники зазначають», «екологи пояснюють», «правозахисники з’ясували», «розповідають очевидці», «повідомили у поліції». І ось такі: «повідомляють ворожі ЗМІ», «підкреслюють російські ЗМІ» і «повідомляють російські надзвичайники».

Було 5 цілковито абстрактних псевдопосилань: «надходить інформація», «ми чуємо», «є неофіційна інформація», «знаємо» й одне безособове: «у регіоні нарахували понад сотню вибухів» (невідомо хто). Тричі подавали інформацію без будь-яких посилань.

Було також 10 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки: «запевняють в уряді», «в Держрибагентстві оцінювали», «українське військове командування наголошувало», «у Малокатеринівці тішаться», «бійці називають», «переконують армійці», «культурна спільнота каже», «за розрахунками науковців» тощо.

Із 27 порушень стандарту точності 21 становили невідповідність картинки і тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно всі повідомлення про обстріли багатьох населених пунктів «перекривали» відео невідомо яких із них: чи то двох громад Сумщини, чи то 5 населених пунктів Донеччини. Найбільш «гібридним» було повідомлення про ту ж Донеччину, де ведуча згадувала Північне, Торське, Діброву, Верхньокам’янське, Спірне та Серебрянку, після чого додавала луганські Райгородок і Макіївку, після чого знову донецькі Часів Яр, Костянтинівку, Краматорськ, Вугледар та Авдіївку. Так само «перекривались» і повідомлення про підтоплення різних населених пунктів.

Повідомлення про ворожі кораблі в Чорному морі було «перекрите» невідповідним архівним відео запуску ракет із корабля. Ведучий казав про просто кораблі в морі, отже запуск ракети на відео категорично не відповідав змісту повідомлення. І без позначення, що це архів. Або ж ведучий розповідав про підйоми ворогом МІГів, а показували зенітний «Гепард».

Повідомлення про ймовірних винуватців підриву Каховської ГЕС «перекривали» різним архівним відео підірваної станції — то сьогоденним, то за 6 червня. При цьому ніяких позначок щодо дат зйомки або хоча би архіву на відео не було.

Дуже несподіваний момент: ведуча повідомляла, що «У Києві очікують на місію лідерів кількох африканських держав», далі казала, що «офіційного підтвердження їхнього приїзду поки нема», і відразу ж показували цих лідерів біля потягу на Київському залізничному вокзалі. Або таке: ведуча повідомляла про встановлення імен і місцеперебування українських військовополонених в Угорщині, а показували архівне відео повернення полонених в Україну. Це ж різні полонені, різні країни, різний контекст і різний час.

Як зазвичай, зведення про події на фронті «перекривали» хаотичною нарізкою архівного відео бойових дій. А повідомлення про роботу ППО «перекривали» архівним відео кораблів у морі.

Пряме ввімкнення кореспондента з Донеччини «перекривали» якимось відео бойових дій, дарма, що він  у цей момент розповідав про ворожі обстріли цивільних у населених пунктах.

Фактичні неточності. У сюжеті Оксани Лотоцької стверджувалося, що Столтенберг «висловив захоплення мужністю українських воїнів» — далі в синхроні очільник НАТО сказав дослівно «висловлюємо нашу глибоку повагу». Мені здається, оцінка авторки сюжету не відповідає реально сказаному посадовцем.

Стандарт відокремлення фактів від думок порушували традиційно найбільше — 182 рази. Майже всі ці порушення (177) були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Емоційні оцінки: «шалені втрати», «у відчаї», «на щастя, вони не постраждали», «дивом вижив», «річка різко обміліла», «люди неабияк налякані», «божевільний випадок», «вкрай непросто», «наші захисники ювелірно відпрацювали», «особливо філігранно гармата працювала під Бахмутом», «навіжено атакували росіяни», «важкі бої», «під щільним вогнем», «чи не щодня підсмажує ворожу піхоту», «російське залізяччя на брухт перетворив», «на всі боки розбігаються окупанти», «насипають окупантам», «тому ті росіяни, які там перебувають, будуть горіти в пеклі», «лишилась сама назва», «квітковому раю» і багато подібних.

Лексика урочистого стилю й ось такі звороти: «щільний графік і плідні зустрічі мала українська делегація в Брюсселі». Оцінки, що підміняють факти: «багато його працівників пішли на фронт», «великої делегації» тощо.

І трохи висновків: «Зафіксували... коливання магнітудою до 2 балів. Це вказує на потужність вибуху» (сюжет Владислава Круглова). «Однак у центрі уваги міністрів оборони країн НАТО — ситуація не в повітрі, а на землі» (сюжет Олександра Мужичука). «Аби досягти бажаного результату, треба виконувати всі рекомендації і не поспішати» (сюжет Ірини Заславець).

Двічі порушив гарну традицію й не авторизував власні думки ведучий Вадим Карп’як. І було два безпідставних узагальнення: «люди, що живуть на березі фактично зниклого Каховського водосховища, неабияк налякані» і «від заняття з американським вчителем діти в захваті».

Стандарт повноти інформації порушували лише 4 рази. Зокрема у прямому ввімкненні Олег Корнієнко казав, що збитий ворожий розвідувальний дрон «Зала» «вартує 160 тисяч», але не вказав валюту. У його ж сюжеті використовувалося бекґраундове архівне відео, яке слід було титрувати датами (початок квітня цього року, як сказав згодом автор сюжету), або хоча би як архівне. У повідомленні про підтоплення різних населених пунктів Херсонщини на відео не було інтершуму. А в сюжеті Оксани Михайлової і групи авторів замість інтершуму була навіщось підкладена музика.

Стандарт доступності подачі інформації. У повідомленні про поранення мінометним обстрілом трьох дітей у Сумській області ведучий Петро Дем’янчук говорив: «Постраждалі 10-го, 13-го та 14-го років народження». Це змушує глядача відволікатись і подумки «переводити» роки народження у вік. Для легкого сприйняття краще казати про 13-ти, 10-ти і 9-річну дитину.

Незрозуміло, навіщо показувати на екрані неадаптовану для телевізора чужу інфографіку? А показали цілих три подібних.

Інші зауваження

В ефірі медіа групи з’явилася нова інфографіка ворожих втрат. Дуже красива, але, як на мене, цього разу загралися в анімацію. Коли в першому кадрі з неба на велику купу чогось падали «тіла знищених окупантів», я перестав чути текст за кадром, бо намагався зрозуміти, що взагалі відбувається на екрані. Ще можна зрозуміти, коли з неба на землю падають літаки й гелікоптери, а от коли падає все інше, в тому числі люди й кораблі, а на горизонті догоряє Кремль, то почуваєшся наче за переглядом фентезійного кіно.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи була такою: 5 репортажних сюжетів й одне пряме ввімкнення. У гостьовій студії за цей час побувало 5 гостей-ньюзмейкерів. Якісними були обидва репортажних сюжета Олега Корнієнка про бої на Донеччині і про артилерійські бої під Кремінною (оператори Євген Задоя, Володимир Селезньов) і нарис Ірини Заславець та Зоряни Гасій про першого українського пораненого воїна зі вживленими у кістку протезами (оператор Максим Мусіян).

Стандарти порушували 275 разів, тобто майже по 69 порушень на годину ефіру. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 182 рази, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушували 60 разів, майже дві третини з цього були узагальнені псевдопосилання на джерела фактів. Стандарт точності порушували 27 разів, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом у новинах. Стандарт повноти порушували 4 рази, стандарт доступності інформації — двічі. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру медіагрупи не було.

Телеканал «Рада» (14:00–18:00, 16 червня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була стандартною: кожна ефірна година починалася коротким (то по 15, то по 10 хвилин) випуском новин, продовжувалася гостьовими студіями. Одна гостьова була київською, дві виїзними — в Одесі і Кривому Розі. Новини вів Андрій Сініцин, київську гостьову студію вели Тетяна Гончарова й Максим Зборовський, на виїзді працювали Вадим Колодійчук (в Одесі) і Катерина Федотенко (в Кривому Розі).

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

• про ситуацію в затопленому селі Інгулець на Херсонщині,
• про зустріч міністрів оборони країн НАТО напередодні Вільнюського саміту,
• про пілотний проєкт відбудови села Новоселівка на Чернігівщині,
• про чернівецьку юристку, яка допомагає родичам шукати безвісти зниклих,
• про розвідника Івана Рудого, який повернувся до лав ЗСУ після важкого поранення,
• про професійно-технічний ліцей на Полтавщині, оснащений за гроші Німеччини.

Були прямі ввімкнення:

• два ввімкнення про наслідки падіння уламків збитої ракети на Київщині,
• про ситуацію в Херсоні,
• про наслідки зневоднення Запорізької області,
• про стан води у Чорному морі в Одесі.

Гостями ефірного блоку були:

• Сергій Лабазюк, член аграрного Комітету парламенту, про наслідки підриву Каховської греблі для сільського господарства південних областей, про перспективи відновлення сільського господарства на затоплених землях, про наслідки втрати поливу на землях Запоріжжя і Дніпропетровщини, про довгострокові наслідки катастрофи, про втрачений цьогорічний врожай.
• В’ячеслав Чаус, голова Чернігівської ОВА, про перспективи розвитку Чернігівської області після перемоги, про розмінування звільнених земель області, про ворожі обстріли прикордонних громад.
• Андрій Нєбитов, начальник поліції Київщини, про наслідки ракетної атаки на Київщину, про алгоритм після ракетних атак.
• Павло Бакунець, член Комітету парламенту з питань бюджету, про значення резолюції Європарламенту на пітримку вступу України до НАТО.
• Михайло Цимбалюк, перший заступник голови Комітету ВР з питань соціальної політики, про державні виплати постраждалим від наслідків руйнування ворогом Каховської греблі, про перспективи відшкодування збитків, про звернення Верховної Ради до країн світу щодо надання допомоги постраждалим від катастрофи, про ситуацію з реформуванням військово-лікарських комісій.
• nbsp;     Володимир Орлов, перший заступник голови Дніпропетровської ОВА, про стан поранених після влучання ракети в багатоповерхівку Кривого Рогу 13 червня, про розселення людей зі зруйнованого будинку, про ситуацію з водою в області.
• Олексій Кулеба, заступник керівника Офісу президента, про наслідки ворожих обстрілів підтопленого Херсона, про встановлення мобільних укриттів у Херсоні, про роботи з подолання наслідків підтоплень на Херсонщині, про ситуацію з водопостачанням у Дніпропетровській області.
• Олексій Леонов, народний депутат, представник Комітету парламенту з питань фінансів, податкової та митної політики, про ситуацію на Херсонщині з ворожими обстрілами підтопленого міста, про ситуацію на Одещині, яка також зазнає обстрілів, про екологічну катастрофу півдня України.
• Ольга Герасим’юк, голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення, про проблематику використання штучного інтелекту в журналістиці та медіа.
• Сергій Братчук, голова громадської ради Одеської ОВА, про дотримання заходів безпеки під час повітряних тривог, про стан укриттів в Одесі, про роботу одеських портів в рамках «зернової ініціативи», про допомогу Одещини херсонцям.
• Марина Мартиненко, речниця ДСНС Одеської області, про роботу рятувальників з ліквідації наслідків ракетного удару по Одесі, про поради щодо підготовки до повітряних ударів, про участь одеських рятувальників у рятувальних роботах на Херсонщині, про роботу з евакуйованими на Одещині.
• Валерій Шершень, речник Сил оборони Таврійського напрямку, про контратаки Сил оборони на Мелітопольському напрямку, про використання ворогом ударних гелікоптерів і регулярне знищення ворожих гелікоптерів.
• Ілля Самойленко, офіцер управління полку «Азов», про значення підтримки армії тилом, про інформаційну складову війни, про зміни у полку «Азов», який став підрозділом «Гвардії наступу», про непідготовлених людей в армії, про якісний склад ворожого війська.
• Дві родини зі зруйнованого російською ракетою будинку у Кривому Розі, про те, як усе відбувалося і про наслідки для них.
• Ярослава, мешканка розбомбленого російською ракетою будинку в Кривому Розі, про те, як це відбувалося, про допомогу волонтерів і небайдужих людей.
• Непредставлений ведучим співвласник одеської офтальмологічної клініки, зруйнованої російським ракетним ударом 14 червня, про заподіяні росіянами збитки, про плани з відновлення клініки.

Крім того, в ефірі були:

• Бюлетень «Парламентський тиждень».
• Документальний фільм Назара Довгого з проєкту «4.5.0 все спокійно» про підготовку гранатометників.
• Щоденник «Культурного десанту».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності журналісти каналу порушували 49 разів. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань — 29. Так «посилалися» на Офіс президента, Генштаб, Повітряні Сили й оперативне командування «Південь», Офіс генпрокурора й Херсонську прокуратуру, ДСНС, Міндовкілля, Держекоінспекцію. Ще більш розмито «посилалися»: «повідомляє київська влада», «повідомили в рибоохоронному патрулі», «розповідали рятувальники», «розповідали поліцейські», «кажуть місцеві» тощо.

Було 8 абстрактних псевдопосилань: «стало відомо» і «нам відомо», просто «знаємо», «ми знаємо», «також знаємо» і навіть «ми бачимо». І були повнсітю безособові конструкції: «в Чорному морі вже зафіксували (невідомо хто) сальмонеллу», «всіх закликають (теж невідомо хто) не купатися».

9 разів робили узагальнені псевдо на авторство суб’єктивної думки: «аграрії кажуть», «медики говорять», «медики сказали» і «люди періодично говорять». Більше половини таких «посилань» було в анонімному й неформатному «Парламентському тижні»: «так вважають учасники «круглого столу», «учасники «круглого столу» вимагають» (ідеться про два різних «столи»), «до липня парламентарі обіцяють», «на думку парламентарів» і «на думку народних депутатів» (не пригадую випадку, щоб усі народні депутати розділяли одну думку).

Стандарт точності інформації порушували 32 рази. 23 із них були невідповідностями картинки і тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, повідомлення про наслідки ракетної атаки ворога в Києві «перекривали» фотографіями пошкоджених будинків в селі Старі Петрівці на Київщині. Повідомлення про те, що у трьох областях не можуть працювати водозабори «перекривали» відео підтоплених вулиць в Херсоні. Показували якісь затоплені лісосмуги, а повідомляли про те, що на воду у Дніпрі катастрофа не вплинула, і про загибель риби. Говорили про резолюцію Європарламенту, а показували штаб-квартиру НАТО тощо.

Двічі невідповідним відео «перекривали» та «ілюстрували» прямі ввімкнення власних кореспондентів. Ще 5 разів невідповідним відео «ілюстрували» розмови з гостями.

Стандарт відокремлення фактів від думок цього дня порушували менше, ніж зазвичай, але все одно 106 разів. Суб’єктивні думки журналістів у новинах лунали 96 разів. Найбільше цього разу було невиправданої лексики урочистого стилю — «закликав», «зазначив», «наголосив». Або ж оцінкові: «зізнається», «жартує» тощо.

Були й суто емоційні оцінки: «руйнування дійсно жахливі», «поінформував про жахіття», «на момент цієї трагедії», «ніхто, на щастя, не жив», «на жаль, невтішні новини», «це дійсно небезпечно», «старенька жіночка», «зруйновані вщент», «красивий, молодий, радісний» тощо. Та оцінки, що підміняють собою факти: «чимало з них евакуювалися», «такої інтенсивності вогню, як цієї ночі, не було», «знаходять дуже багато токсичних речовин», «цей тиждень був більш-менш таким прохолодним» тощо.

Були псевдоекспертні оцінки журналістів, наприклад: «Враховуючи течію, небезпечний бруд розільється всією північно-західною частиною Чорного моря й незабаром дійде до Румунії та Болгарії» (ведучий Андрій Сініцин). «Продовжує відходити вода вже не з такою інтенсивністю, яка була одразу після руйнації Каховської ГЕС» (пряме ввімкнення Єви Миронової). «На жаль, зараз солоність її впала і саме це дійсно провокує оце розмноження оцих водоростей. Ці всі бактерії і інфекції будуть тільки розмножуватися та поширюватися, коли спекотні дні будуть ще попереду» (пряме ввімкнення Світлани Довжук). «Вітчизняний інститут старост залишається ефективним механіхмом взаємодії громадян з владою» (анонімний «Парламентський тиждень»).

5 разів гостьові ведучі не авторизували власних суб’єктивних оцінок чи висновків. І було 5 безпідставних узагальнень: «жителі Запорізької області вже відчули на собі наслідки катастрофи», «і друге питання на порядку денному для кожного українця», «ми бачимо, що в українського суспільства ну певний скептицизм, якщо дипломатично висловитися щодо такого терміну, до такої підтримки» (це щодо приєднання до НАТО і підтримки Заходу), «їх одесити активно ловлять», «одеситів не зупиняє ні зелений колір Чорного моря, ні його такий неприємний запах».

Стандарт повноти інформації порушували 6 разів. В анонімному «Парламентському тижні» в синхроні народної депутатки Олени Шуляк згадувався «законопроєкт 7283». Зрозуміло, що це потребувало бодай якогось бекґраунду, бо навряд чи глядачі знають законопроєкти за номерами.

У сюжеті Катерини Кусмарової не був титрований синхрон речника Херсонської ОВА Толоконнікова (під час подальшого повторення сюжету його вже титрували). У «Парламентському тижні» в повідомленні про «круглий стіл» щодо старост не був титрований синхрон чоловіка.

Представляючи гостя Михайла Цимбалюка, ведуча Тетяна Гончарова казала, що він є першим заступником голови Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, але не згадала, що це Комітет Верховної Ради. Ведучий Вадим Колодійчук в Одесі спілкувався з власником зруйнованої російським ракетним ударом клініки й не представив його.

У згадці про наслідки ракетної атаки по житловому будинку в Кривому Розі на бекґраундовому архівному відео не було не лише дати (13 червня), а й навіть просто позначки архів. Тож глядачі могли вирішити, що події на відео відбуваються у Кривому Розі (геотир на картинці був) цього дня.

Стандарт балансу думок. Традиційно в «Парламентському тижні» (я б взагалі назвав його «Піарним тижнем», про що далі) в синхронах «слуги народу» мали абсолютну чисельну перевагу — 7 представників (включно з формально позафракційним спікером і першим віцеспікером парламенту). Інші політсили були представлені скромніше: фракція «Голос» мала 2 «голоса», «Батьківщина» — теж 2 (з формально позафракційною віцеспікеркою), ще по одному синхрону традиційно отримали депутатські групи «Довіра» й «За майбутнє». Фракція «ЄС» представлена не була. І ще деталь: на відео, яким «перекривають» усі ці тексти «Тижня», серед крупних планів традиційно домінують плани спікера парламенту Руслана Стефанчука.

Стандарт доступності подачі інформації. У ведучої Тетяни Гончарової вийшла складна «календарна» конструкція: «Наш колега Вадим Колодійчук зараз працює в Одесі, вночі 14 травня атакувала Одесу Росія, точніше 14 червня. Там пошкоджень зазнала житлова багатоповерхівка, йдеться саме про 14 травня, бізнес-центр, магазин і лікарня». Спробуйте зрозуміти, йдеться про травень чи про червень? Після інтерв’ю в Одесі ведуча уточнила, що йшлося про 14 червня.

Інші зауваження

Не можу не навести запитання до гостя, яке видала цього дня ведуча Тетяна Гончарова: «Пане Сергію, ми називаємо зараз суми збитків. На зараз нам скажіть, відомо абсолютно точно оті цифри, які ми озвучили, чи ми ще будемо підраховувати наслідки руйнування росіянами Каховської ГЕС? Чи говоримо ми зараз про стратегію, згідно з якою буде рухатися регіон? Ми говоримо про те, що ми будемо відбудовувати Каховську ГЕС, коли звільнимо території? Чи ми говоримо про перенаправлення цього регіону, тому що аграрії кажуть, що втрачено родючий грунт на роки, ми не зможемо відновлювати кавуни і томати, а медики говорять, наприклад, про те, а чому б не створити з Херсонщини такий медичний хаб, тому що там вже робили трансплантації органів, там працюють успішні лікарі і трансплантологи зокрема з Києва, з якими взаємодіють. Питання: як ми бачимо Херсонщину після звільнення наших територій»? Гість просто почав відповідати з кінця, ігноруючи все, що було до того. Загалом же є просте правило інтерв’ю: не ставити два і більше запитань одночасно.

Чому коментувати резолюцію Європарламенту на підтримку вступу України до НАТО треба було запрошувати нардепа Бакунця, ще й представляти його як члена бюджетного Комітету парламенту? Навряд чи ця його посада має стосунок до питань євроатлантичної інтеграції України. Більше того, невже в парламенті не знайшли когось, хто фахово займається саме євроінтеграцією? Може в такий спосіб відпрацювали піарну «квоту» депутатської групи «Довіра» в ефірі «Ради»?

І, як завжди на «Раді», постійно забували про фемінітиви: «Альона Ігнатьєва, координатор...» (титр у сюжеті Івана Сірецького), «Вікторія Прокопчук, кореспондент» (титр у прямому ввімкненні), «Ірина Борзова, народний депутат», «Юлія Клименко, народний депутат», «Аліна Загоруйко, народний депутат», «проти країни-агресора», «на користь країни-агресора» («Парламентський тиждень»), «надзвичайний і повноважний посол Німеччини Анка Фельдгузен» (ведучий Андрій Сініцин і в сюжеті Ганни Ружін — в тексті і в титрі).

Елементи політичного піару

У «Парламентському тижні» було «паркетне» повідомлення про зустріч першого заступника голови парламенту Олександра Корнієнка з чеськими депутатами. У якому було два синхрона Корнієнка, не кажучи вже про цитати, в яких Корнієнко «наголосив» та «закликав». Власне «новина» полягала лише в самому факті зустрічі, бо все, що казав чеським колегам пан Корнієнко, вже було багаторазово артикульовано різними посадовцями.

Цілком несподіваним у «Парламентському (!) тижні» було повідомлення про те, що «посилення санкцій та експортний контроль за російським ВПК позбавить Росію можливості виробляти ракети, якими вони вбивають українців, вважає керівник Офісу президента України Андрій Єрмак». Ви не знайдете пана Єрмака у списку чинних народних депутатів України. Так само, як новини в цьому повідомленні.

Там же було інформаційно порожнє повідомлення про те, що Комітет парламенту з організації державної влади провів «круглий стіл» на малопояснену тему, пов’язану з місцевим самоврядуванням. Тут був синхрон народної депутатки від «слуг» Аліни Загоруйко, зміст якого достатньо описувало перше ж речення: «Роль громадськості в управлінні — надзвичайно висока».

І там же — про ще один «круглий стіл» щодо інституту старост. Із синхроном «слуги» Віталія Безгіна.

Сумнівною також була інформаційна цінність повідомлення про те, що «Резолюція Європарламенту на підтримку вступу України до НАТО є дуже потужним документом — на цьому наголосив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук». І синхрон Стефанчука.

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Наративів ворожої пропаганди в ефірі каналу не було, натомість гостьові студії вели токсичні ведучі каналу Тетяна Гончарова і Максим Зборовський, а фільм про тил робив ще один токсичний ведучий Назар Довгий. Усі троє працювали на каналах Віктора Медведчука.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефірного блоку каналу складалася з одного репортажного сюжету і 5 прямих ввімкнень. У гостьовій студії побувало 9 ньюзмейкерів. Дуже якісно ведуча Катерина Федотенко вела розмови з людьми, які втратили свої домівки внаслідок влучання російської ракети в житлову багатоповерхівку в Кривому Розі. І була хороша операторська робота.

Протягом чотирьох ефірних годин журналісти каналу порушували стандарти 195 разів (це майже 49 порушень на годину). Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 106 порушень, більшість із яких були суб’єквтиними міркуваннями журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 49 разів, більшістю з них були узагальненні псевдопосилання на джерела фактів. Стандарт точності порушували 32 рази, дві третини з цих порушень були невідповідностями між картинкою й текстом у новинах. Стандарт повноти інформації порушували 6 разів, стандарти балансу думок і доступності — по одному разу.

У проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу було 6 проявів політичного піару, більшість із яких — у неформатному «Парламентському тижні». Всі матеріали були за формою класичними «паркетами», «головними героями» яких виступали спікер парламенту Руслан Стефанчук, його перший заступник Олександр Корнієнко, керівник Офісу президента Андрій Єрмак, народні депутати від «Слуги народу» Аліна Загоруйко й Віталій Безгін, а також очільниця владної партії Олена Шуляк, яка просувала законопроєкт 7283.

Ворожих наративів у проаналізованій частині ефіру каналу не було, натомість у гостьових студіях і фільмі брали участь троє токсичних ведучих телеканалу.

Телеканал « 1+1» (18:00–22:00, 16 червня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була такою: перша ефірна година починалася з 30-хвилинного випуску новин, продовжувалася гостьовою студією. Друга година починалася з 15-хвилинного випуску новин і продовжувалася гостьовою. З 20-ї години був підсумковий випуск новин (тривалістю 1 година і 7 хвилин), далі була гостьова. Короткі новини вів Святослав Гринчук, підсумковий випуск — Алла Мазур, гостьові студії — Наталія Мосейчук і Максим Сухенко.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

• про контрнаступальні дії тероборони Дніпра на сході Запоріжжя,
• про забезпечення чистою водою жителів Марганця,
• про арешт президента УАФ Андрія Павелка,
• про пошук тіл загиблих захисників України гуманітарним проєктом «На щиті»,
• про громади на Миколаївщині, відрізані водою,
• про ситуацію з питною водою на Херсонщині та Миколаївщині,
• про сумнівні закупівлі до київських укриттів,
• про ситуацію з овочами після знищення Каховського водосховища,
• про тварин із Херсонщини у київських притулках.

Були прямі ввімкнення:

• два ввімкнення про наслідки падіння уламків збитої ракети на Київщині,
• два ввімкнення про бойові дії на Донеччині й ситуацію під Бахмутом,
• про зустріч міністрів країн-членів НАТО у Брюсселі,
• про ситуацію з водою в Марганці на Дніпропетровщині,
• про забруднення моря в районі Одеси.

Гостями ефірного блоку були:

• Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства, про наслідки підриву Каховської греблі для сільського господарства Херсонщини, про прогнози щодо підвищення цін на різні види агропродукції, про достатність агропродукції для внутрішнього ринку.
• Дмитро Лубінець, уповноважений парламенту з прав людини, про російський «суд» над захисниками «Азовсталі» й цивільними у Ростові-на-Дону, про передачу Росією українських військовополонених Угорщині, про експлуатацію й «перевиховання» Росією викрадених українських дітей, про перевезення дитбудинку з Польщі до Дніпра.
• Сергій Рудик, народний депутат, про наслідки підриву Каховської греблі для аграрного сектору України, про невідновні втрати для рибного господарства України, про «чорних археологів» на колишньому Каховському водосховищі.
• Наталія Гусак, голова Національної служби здоров’я, про епідеміологічну ситуацію на Херсонщині, про підготовку системи охорони здоров’я до можливих спалахів і епідемій інфекційних хвороб, про оплати роботи лікарів на окупованих територіях.
• Олександр Мусієнко, воєнний експерт, про денну ракетно-дронову російську атаку під час візиту до Києва африканських лідерів, про ситуацію на різних ділянках фронту і про логіку наступальних дій Сил оборони, про брехню Путіна щодо «знищення» 5 систем «Петріот» і про логіку ворожих атак балісттичними ракетами, про російську ядерну зброю в Білорусі, про перспективи «літакової коаліції», про готовність Ізраїлю постачати в Європу танки.
• Олексій Ковжун, політичний консультант, про інформаційний супровід візиту африканських лідерів до Києва, про реакцію західної преси на Каховський теракт росіян, про вплив російської пропаганди на внутрішню українську аудиторію, про способи заповнення необхідного інформаційного вакууму.
• Руслан Дейниченко, виконавчий директор «Стоп-фейк», про інформаційний супровід візиту африканських лідерів до Києва, про реакцію західної преси на Каховський теракт росіян, про вплив російської пропаганди на внутрішню українську аудиторію, про шкідливість телеграм-каналів, про способи заповнення необхідного інформаційного вакууму.
• Михайло Самусь, воєнний експерт, про реакції американської преси на теракт на Каховській ГЕС, про вплив російської пропаганди на внутрішню українську аудиторію, про пояснення необхідності «режиму тиші», про способи заповнення необхідного інформаційного вакууму.
• nbsp;     Андрюс Кубілюс, депутат Європарламенту, колишній прем’єр-міністр Литви, про прирівняння Литвою російських пропагандистів до військових злочинців, про реальність притягнення російських пропагандистів до суду в Гаазі, про реакцію західної преси на Каховський теракт росіян.

Крім того, в ефірі каналу було інтерв’ю телеканалу FreeДом із міністром оборони Олексієм Резніковим.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації порушували 82 рази. Тричі брали інформацію без перевірки з інтернету: двічі з твітера міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, одного разу «посилалися» на «кадри, опубліковані окупантами».

18 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання. На Генштаб, обласні й міські адміністрації, Мінагрополітики, Офіс генпрокурора, МОЗ і Центр контролю і профілактики хвороб. Ще більш розмитими були «посилання»: «захисникам відомо», «у поліції кажуть», «моніторинг води показує» (невідомо чий), «блогери звернули увагу», «очевидці розповідають».

Було 16 цілковито абстрактних псевдопосилань, найпопулярнішим із яких на каналі залишається «відомо» з різними варіаціями: «на тепер вже відомо», «пізніше стало відомо», «наскільки мені відомо» тощо. Крім того були: «за попередніми даними», «кажуть», «надходить інформація», «нам повідомили», «знаю» і «за попередніми підрахунками». Ще 12 разів подавали фактичну інформацію взагалі без посилань.

Найбільше (цілих 33 рази) було узагальнених псевдо на авторство суб’єктивних думок. «Адресними» були лише «мерія обіцяє» і «попереджають у поліції». Все інше максимально розмито й невизначено: «сподіваються військові», «медики радять» або навіть «окремі лікарі-епідеміологи радять», «волонтери ще раз наголошують», «у притулках визнають», «як пояснюють екологи», «за прогнозами фахівців», «люди пригадують», «місцеві кажуть», «бійці весь час говорять», «кажуть наші військові», «воїни зізнаються», «економісти певні», «експерти нарахували» тощо. Крім того, лунали безособові конструкції: «людям не радять це робити», «за чотири місяці обіцяють вже водопостачання повноцінне». Хто саме «не радить», а хто «обіцяє» — невідомо.

Стандарт точності інформації порушували 33 рази. 20 разів це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Зокрема, повідомлення про наслідки обстрілу Новоберислава тричі «перекривали» відео наслідків обстрілу Херсона. У повідомленні про обстріли Донеччини ведучий казав про багатоквартирні будинки, а показували сільські хати. У двох випусках новин було мегаповідомлення про наслідки обстрілів у 5 різних областях, де геотитри на фото й відео змінювалися дуже довільно і приблизно, посеред зображень. Щойно була Сумська область, а вже Донецька тощо.

У повідомленні про візит лідерів африканських держав до України ведучі за кадром у трьох випусках говорили про відвідини Бучі, а показували цих лідерів на Михайлівській площі в Києві. Або розповідали, що «африканській делегації довелося бігати до бомбосховища», а на екрані в цей момент африканці покладали свічки до меморіалу на тій же Михайлівській площі.

Повідомлення про бойові дії на різних ділянках фронту, як зазвичай, «перекривали» хаотичною нарізкою архівного відео бойових дій.

У повідомленні про приїзд Рафаеля Гроссі на ЗАЕС ведуча казала: «На кадрах, опублікованих окупантами, видно, як глава МАГАТЕ приязно вітається із тамтешнім ставлеником «Росатома». Але ці кадри з’явилися в ефірі значно пізніше. Повідомлення про підсумки саміту міністрів НАТО у Брюсселі «перекривали» невідповідно, наприклад, ведуча казала про президента Зеленського, а показували міністра Пісторіуса тощо.

Великі тексти в сюжеті Вікторії Ковцун і групи авторів (що складалися переважно з суб’єктивних псевдоекспертних оцінок і висновків авторки) були «перекриті» суто «символічним» архівним відео, яке, зрозуміло, не відповідало змісту текстів.

Не кращою була ситуація з «перекриванням» прямих ввімкнень. По-перше, весь час на заздалегідь записаному відео й на заздалегідь записаних синхронах був титр «наживо». Це відверта брехня, особливо, коли пряме ввімкнення з Брюсселя про саміт міністрів НАТО частково «перекривали» архівним відео зустрічі Байдена зі Столтенбергом 14 червня. На останньому також був титр «Брюссель», що взагалі подвійна брехня.

Двічі невідповідним відео «ілюстрували» розмови з гостями.

Двічі в повідомленні про наслідки падіння уламків на Київщині ведучий Святослав Гринчук казав: «Десятки будинків пошкоджені». У прямих ввімкненнях Олени Лускун двічі точності не надто додавалося: «Зо три десятки хатів». Це занадто приблизно, тим паче, що точну кількість вже озвучили в марафоні раніше.

В експертній гостьовій студії титрували експерта Самуся як експерта Дейниченка.

Стандарт відокремлення фактів від думок. Кількість порушень цього стандарту в ефірі «1+1» завжди поза конкуренцією — 229 разів. 220 із них — суб’єктивні думки журналістів у новинах. Тут знову була значна кількість суто емоційних оцінок: «гучні вибухи», «було надзвичайно гучно», «стрімко міліє», «таку сумну статистику», «приголомшили громадськість», «апогеєм всього стала», «від такої жахливої можливої смерті», «із вбиральнями справжня халепа», «скандального будівництва», «вищі сили якісь врятували», «на жаль, не пощастило», «є і обнадійливі новини», «мережі миттю вибухнули численними мемами», «шалених збитків зазнала і рибна промисловість» тощо.

Чимало невиправданої лексики урочистого стилю («підкреслив», «заявив», «зазначив», «закликав» і подібні) або ж інші синоніми до слова сказав, які містять у собі оцінку («генсек впевнений», «зізнається Іван»).

Ще образність, яка завжди має в собі «зашиту» оцінку: «привітання» у вигляді ракет від Путіна для африканської делегації», «Путін показав своє справжнє обличчя», «їм по барабану», «скошені ніби косою дерева».

І, звісно ж, «експертні» оцінки: «Такі хати, що вже не підлягають відбудові і їх доведеться просто зносити» (пряме ввімкнення Олени Лускун). «У самому ж Херсоні приватні неглибокі свердловини та колодязі навіть не перевіряють, вони були затоплені, а це автоматично означає, що забруднені» (сюжет Ірини Маркевич). «І холероподібний вібріон, холеру він не викликає, а от гостру кишкову інфекцію може спричинити» (пряме ввімкнення Сергія Осадчука). І багато інших.

Доволі показова, як на мене, ілюстрація «ціни» журналістських оцінок була в сюжеті Вікторії Ковцун і групи авторів. На словах «однією з найдорожчих на початку сезону була молода картопля. Кілька тижнів тому її ціна сягала 160 гривень за кілограм, утім зараз трохи впала» на відео показували два види картоплі з цінниками 65 і 55 гривень. Тобто, на думку авторки сюжету, падіння ціни майже втричі — це «трохи впала». Скільки ж тоді «не трохи»?

Ведучі гостьових студій переважно авторизували власні думки, але все ж у 6 випадках забували це зробити. І було ще три безпідставних узагальнення: «кияни вибухнули від обурення», «відпочивальників це не зупиняє» і навіть «громадськість у шоці».

Стандарт повноти інформації. Було 8 порушень стандарту. Із омбудсманом Дмитром Лубінцем у студії обговорювали ситуацію з перевезенням дитячого будинку з Польщі до Дніпра. Але глядачам не озвучили достатнього бекґраунду.

Ведуча Наталія Мосейчук казала в запитанні гостю: «Була справа проти власника «Тисячі пагорбів». Це потребувало бекґраунду, бо не всі глядачі знають історію геноциду в Руанді. Паралельно відсутність бекґраунду порушувала тут і стандарт доступності інформації.

Народного депутата Сергія Рудика ведучі представляли як члена депутатської групи «Партія «За майбутнє», що не мало жодного стосунку до теми розмови. А от те, що він є заступником голови Комітету парламенту з питань аграрної та земельної політики, — так і не згадали у представленні. Говорили при цьому про наслідки підриву Каховської греблі для сільського господарства півдня України.

Не досить було представляти Олександра Мусієнка й Михайла Самуся лише як «військових (в сенсі воєнних) експертів». Олексія Ковжуна не досить було представляти лише як «політичного консультанта». Тим паче, що багато років пан Ковжун був доволі відомим музичним експертом.

У синхроні, що показували в прямому ввімкненні з Київщини, ніяк не представляли (не титрували) якусь жінку, імовірно місцеву мешканку (а можливо, представницю місцевої влади, наприклад, бо вона говорила політичну оцінку російським обстрілам). Частина синхронів у сюжеті про пошук загиблих воїнів теж не була титрована.

Стандарт балансу думок. У сюжеті Дмитра Святненка про арешт президента Української асоціації футболу Андрія Павелка як слід не озвучили його позицію. Сюжет був в ефірі двічі.

Стандарт доступності подачі інформації. У згаданому сюжеті про арешт Павелка у фрагменті, де суддя зачитувала вирок, була погана якість звуку, тож її слова автор сюжету наводив титром, що є безумовно якісним рішенням. Проте розмір літер не завадило б збільшити.

Була вже згадана відсутність бекґраунду до слів ведучої Наталі Мосейчук про радіо «Тисячі пагорбів».

Ще ведуча Наталія Мосейчук казала про реакції африканських гостей на ракетну атаку по Києву: «Коли вони вчили англійську мову, в них було Present Perfect». І знову, і знову вживала вузькопрофесійний термін «слот».

У сюжеті Інни Боднар було: «Вона має тачскрін і флешпам’ять».

Етичні порушення. Я переконаний, що геть не етично казати людині, яка щойно втратила свою домівку і ледь не загинула в ній: «Я знаю, ви 8-го числа ви саме відсвяткували свій день народження, і це вам рашисти влаштували такий «святковий салют», якщо це можна так сказати». Це було в інтерв’ю у прямому ввімкненні Олени Лускун з місця падіння уламків збитої ракети на Київщині.

Інші зауваження

Одного разу ведуча Наталія Мосейчук забула про фемінітиви: «Тихановською. Я їй поставила питання, чи вона, як офіційний лідер Білорусі...».

Елементи політичного піару

Сюжет про арешт президента УАФ Андрія Павелка мав усі ознаки негативного піару. По-перше, було порушено стандарт балансу думок, по-друге, використовувалася оцінкова, часом навіть глузлива лексика на адресу Павелка, як-от: «Стосується скандального будівництва», «Не завадили Андрію Васильовичу гучно відсвяткувати переобрання в Конгрес УЄФА», «У суді він заявив, що хворий на ковід, а вже за кілька днів «запалював» із келихами на заміській базі». Сюжет був в ефірі двічі.

Було жодним чином не виправдане контекстом розмови (про наслідки підриву Каховської греблі для агросектору) згадування належності народного депутата Сергія Рудика до депутатської групи «Партія «За майбутнє». Фракційна приналежність згадувалася і ведучою у представленні на початку, і в титрі, і у представленні ведучим наприкінці розмови.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 5 репортажних сюжетів, 7 прямих ввімкнень і 4 гостя-ньюзмейкера у студії. Із сюжетів кращими були репортажі Олександра Моторного про контрнаступальні дії тероборони Дніпра на сході Запоріжжя (оператори Данило Лисенко, Сергій Шпортило) й Наталії Нагорної про пошук тіл загиблих захисників України гуманітарним проєктом «На щиті» (оператори Ігор Сірий, Вадим Орехва).

Журналісти каналу порушували стандарти 362 рази (90,5 порушення на годину ефіру в середньому). Найбільше (229 разів) порушували стандарт відокремлення фактів від думок,  майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушували 82 рази, найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 33 рази, картинка не відповідала закадру в БЗ, сюжетах і прямих ввімкненнях. Стандарт повноти інформації порушували 8 разів, стандарт доступності подачі інформації — 7 разів, двічі порушували стандарт балансу думок. Було одне етичне порушення.

У проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу було 3 прояви політичного піару. Двічі в ефірі був негативний сюжет про арешт президента УАФ Павелка. Також була невиправдана згадка приналежності нардепа Рудика до депутатської групи «Партія «За майбутнє».

Російських наративів і токсичних медіаперсонажів в ефірі каналу не було.

Суспільне (8:00–12:00, 17 червня) 

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною. Кожна ефірна година починалася коротким (від 10 до 18 хвилин) випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Новини вела Майя Підгородецька, гостьові студії вів спочатку Андрій Діхтяренко, згодом — Євген Агарков.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

• про танкові навчання в Польщі,
• про історію порятунку пораненого бійця з поля бою на Донеччині,
• про проєкт Міністерства у справах ветеранів щодо адаптації поранених захисників,
• про прихисток в Одеському зоопарку для тварин, винесених водою після підриву Каховської греблі,
• про релоковане агропідприємство з Херсонщини на Львівщину,
• про роботу саперів на Харківщині,
• про батька-одинака, який виховує п’ятьох дітей,
• про дітей-волонтерів.

Були прямі ввімкнення:

• про ситуацію з водою на Запоріжжі,
• про ситуацію з підтопленнями на Миколаївщині.

Гостями ефірного блоку були:

• Юрій Соболевський, перший заступник голови Херсонської облради, про постійні ворожі обстріли Херсона й області, про ситуацію з відходом води від затоплених населених пунктів, про ситуацію з гуманітарним забезпеченням області.
• Світлана Березіна, директорка стратегічного планування та євроінтеграції Міністерства у справах ветеранів, про програму помічників для ветеранів, яку започатковує міністерство.
• Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про ситуацію в окупованому місті, про перестрілки між окупантами в Мелітополі, про вибухи в Бердянську та Токмаку, про підготовку окупантів до фейкових виборів.
• Віталій Барабаш, голова Авдіївської МВА, про ситуацію у фронтовому місті, про ворожі обстріли й авіаракетні удари по місту, про ситуацію на фронті біля міста.
• Тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови, про порушення мовного закону в інтернеті, в зовнішній рекламі тощо.
• Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил, про залишки ракет у Росії й темпи виробництва нових ракет, про роботу протиповітрянників на системах «Петріот»
• Олексій Гетьман, майор запасу Нацгвардії, ветеран російсько-української війни, про ротацію сил ворога, про логіку контрнаступальних дій Сил оборони, про сценарії подальшого розвитку подій на фронті, про ситуацію на південній ділянці фронту, про ситуацію під Бахмутом.
• Олександра Бондарська, керівниця аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України», про підвищення цін на свинину.
• Олег Попенко, голова правління Союзу споживачів комунпослуг, про ситуацію з субсидіями, про підвищення тарифів на воду.
• Олег Чабан, доктор медичних наук, клінічний психолог, про вплив новин на психіку людей у стані війни, про причини переваги негативних новин, про сенс замовчання новин про втрати.
• Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», про бойових дельфінів, про використання росіянами дельфінів у окупованому Криму.
• Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна», про новий наратив Росії у тактиці ядерного шантажу, про розміщення російської ядерної зброї в Білорусі, про значні зміни у ставленні українців до Московського патріархату і про загрози для внутрішньої стабільності, про повернення Києво-Печерської Лаври державі.
• Володимир Паніотто, гендиректор Київського міжнародного інституту соціології, про результати опитування щодо ставлення українців до церкви УПЦ Московського патріархату.
• Денис Попович, військовий оглядач, головний редактор видання «Апостроф», про розширення активних дій Сил оборони по всій лінії фронту.
• Олексій Їжак, заввідділом Національного інституту стратегічних досліджень, про підсумки останнього «Рамштайну» для України, про недостатність авіації для нинішніх наступальних дій Сил оборони, про постачання ракет ATACMS, про анонсоване створення Ради Україна — НАТО.
• Артем В’юнник, директор компанії з виробництва ударних БПЛА, про виробництво ударних дронів, про терористичний характер іранських дронів, про перспективи розвитку виробництва.
• Микола Волохов, командир підрозділу розвідників «Terra», про бої на Донеччині, зокрема на Бахмутському напрямку, про мотивацію українських військових.
• Костянтин Денисов, боєць легіону «Свобода», про бойові дії в Запорізькій області, про дії ворожих військ, про посилення дій ворожої авіації і безпілотників.
• Наталія Фаліон, засновниця гурту «Лісапетний батальйон», про вплив війни на музику, про волонтерство гурту.
• Галина Лозова, координаторка волонтерів благодійної організації «Українські сестри та кіндфрендлі», про дітей-волонтерів
• Оксана Скибінська, голова делегації України на «Євробаченні», про цьогорічний конкурс дитячого «Євробачення».
• Оксана Тарабарова, продюсерка дитячого «Євробачення», про цьогорічний конкурс дитячого «Євробачення».

Крім того, в ефірі був документальний фільм із проєкту «Я.Є.Тил» про волонтерку переселенку з окупованого Криму.

Порушення стандартів

Кількість порушень стандарту достовірності інформації продовжує залишатися надзвичайно великою як для суспільного мовника. Цього дня протягом чотирьох годин ефіру журналісти каналу порушували стандарт 54 рази (це по 13,5 порушення на годину ефіру!).

26 разів давали інформацію без перевірки з інтернету. «Посилалися» на телеграм-канали Національної поліції, Повітряних сил, голови Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, Донецької ОВА Павла Кириленка, Дніпропетровської ОВА Сергія Лисака й голови Снігурівської ВА Івана Кухти. Всі ці повідомлення з такими «посиланнями» багаторазово дублювалися у випусках новин.

20 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання. На Генштаб, Мінветеранів і ДСНС Миколаївської області. Крім того, були геть розмиті: «місцеві розповідали», «про це також розповідали місцеві жителі» і навіть «росЗМІ пишуть». Останнє є двічі недостовірним, адже це неконкретне й цілковито ненадійне джерело.

5 разів журналісти каналу робили абстрактні псевдопосилання: «говорять», «ми знаємо», «повідомили», «за попередніми підрахунками». Двічі фактичну інформацію подавали без жодних посилань на джерела. Й одного разу зробили узагальнене псевдо на авторство суб’єктивної думки: «кажуть медики».

Стандарт точності інформації порушували 12 разів. У 5 випадках картинка не відповідала тексту. Наприклад, у повідомленні про обстріл Нікопольського району відео в деталях не відповідало словам ведучої за кадром: йшлося про підприємство — показували житловий будинок тощо.

У випуску новин об 11-й повідомлення про наслідки ворожих обстрілів на Херсонщині «перекривали» фото, які в попередніх випусках подавали як фото херсонського мікрорайону Острів після затоплення. Ведуча казала: «Можемо бачити на відео наслідки обстрілів, які зняли кореспонденти «Суспільного». Ніякого відео при цьому не було. Тобто ведуча навіть не дивиться на контролі, що показують в момент її повідомлення.

У 3 випадках невідповідно «ілюстрували» розмови з гостями.

Ще в новинах чотири рази подавали застарілу, ще з попередньої доби, інформацію Нацполіції про кількість затоплених будинків. Ведуча позначала час так: «Тим часом на Херсонщині та Миколаївщині залишаються підтопленими понад 1,5 тисячі будинків». Або «На сьогодні на Херсонщині...». Це визначення часу не відповідало дійсності. Точним було б казати «станом на 20-ту годину вчорашнього вечора», тобто на час публікації цих даних Нацполіцією.

Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 38 разів. 31 раз це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Тут домінувала недоречна лексика урочистого стилю («наголосив», «заявив», «закликав» тощо). Свого часу використання такої лексики на Суспільному було табуйованим. Решта порушень були емоційними оцінками (хай не такими гротескними, як на інших каналах): «опинилася у потрібний час у потрібному місці», «гатили з артилерії», «ситуація змінюється, змінюється на краще» і подібні.

6 разів ведучі гостьових студій не авторизували власні оцінки. Наприклад: «Дивно насправді, тому що в тому числі на цій ділянці ворог активно опирається» (Андрій Діхтяренко). «Така смішна тема, а по суті вона не смішна...» (Євген Агарков). І було одне безпідставне узагальненння: «Самі ж військові не проти мати такого помічника».

Стандарт повноти інформації порушували двічі, обидва з повторами. У повідомленні про зустріч Зеленського з лідерами африканських держав напередодні на відео не було вказано дату зйомки. А на відео наслідків падіння уламків ракети на Київщині не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації теж порушували 4 рази. Інфографіка ворожих втрат продовжує бути непідйомною для сприйняття. Кожен слайд, на якому є три показники двох видів кожен (загальні втрати і втрати за добу), перебуває на екрані не більш 1,5 секунди. При цьому, зрозуміло, що за кадром ведуча називає зовсім інші дані, бо встигнути за такою швидкою зміною слайдів фізично неможливо.

Ще у прямому ввімкненні Єлизавета Баздирєва казала: «Рівень води у нижньому б’єфі». Термін, незрозумілий частині аудиторії.

Стандарт оперативності. Чотири рази у випусках новин ведуча з посиланням на телеграм-канал Нацполіції казала: «Тим часом на Херсонщині та Миколаївщині залишаються підтопленими понад 1,5 тисячі будинків». Насправді це була інформація за вечір попередньої доби, опублікована на телеграм-каналі Нацполіції о 20:01.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефірного блоку каналу була такою: один репортажний сюжет, два прямих ввімкнення. Дуже слабка саме репортажна складова. У гостьових студіях побувало 5 ньюзмейкерів.

Протягом чотирьох годин ефіру було 114 порушень стандартів, або ж 28,5 порушень в середньому на годину ефіру. Найчастіше порушували стандарт достовірності інформації — 54 рази. Здебільшого йшлося про неперевірену інформацію з телеграм-каналів і твіттерів. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 38 разів, переважно це були суб'єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт точності порушували 12 разів. І по 4 рази порушували стандарти повноти інформації, оперативності й доступності подачі інформації.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу цього дня не було.

Телеканал «Інтер (14:00–18:00, 17 червня) 

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною: кожна ефірна година починалася короткими (по 13 хвилин) новинами, продовжувалася гостьовими студіями. Новини вела Лілія Налягака, гостьові студії по черзі вели Олексій Фадєєв і Олександр Просяник.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

• про бої за Авдіївку,
• про тренінг, який для лікарів-реабілітоліогів провели в Києві люди на візках,
• про толоку в Запоріжжі з прибирання висохлого дна Каховського водосховища,
• про навчання українських бійців у прифронтовій смузі,
• про працевлаштування переселенців у західних областях,
• про те, як українські виші виживають в умовах війни,
• про розмінування на Запоріжжі після підриву Каховської ГЕС,
• про роботу мобільного застосунку «Митниця в смартфоні»,
• про посилення Німеччиною своєї протиракетної оборони,
• про черкаські пляжі,
• про трансплантацію серця 15-річному хлопцю, яку провели лікарі в Києві,
• про візит в Україну африканських лідерів,
• про підсумки зустрічі міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі,
• про наслідки падіння уламків збитої ракети в селі на Київщині,
• про нові сканери волинських прикордонників для виявлення схованок у транспорті,
• про те, як діє урядова грантова програма «Власна справа»,
• про побут бійців на фронті,
• про те, як 9 місяців виживало на лінії фронту село Зоря на Миколаївщині,
• про роботу авіанавідників,
• про звільненого з полону прикордонника,
• про етнічне українське вбрання, яке шиють майстрині з Кропивницького.

Були прямі ввімкнення:

• про наслідки ворожих обстрілів Сумщини та Чернігівщини,
• про наслідки ворожих обстрілів на Запоріжжі,
• про реакції США на погрози РФ розмістити ядерну зброю в Білорусі.

Гостями ефірного блоку були:

• Павло Кириленко, голова Донецької ОВА, про ворожі обстріли міст області, про стан звільнених населених пунктів області, про евакуацію людей і про стабілізаційні заходи у звільнених населених пунктах.
• Марія Карчевич, заступниця міністра охорони здоров’я, про епідеміологічну ситуацію на півдні України, про готовність медичних служб до спалахів інфекційних захворювань.
• Ірина Мудра, заступниця міністра юстиції, про міжнародний реєстр збитків, завданих Росією Україні, про механізми відшкодування Україні збитків, про репарації Росії за підрив Каховської греблі (записане інтерв’ю Ганни Каменєвої).
• Юрій Соболевський, перший заступник голови Херсонської облради, про наслідки ворожих обстрілів області, про хід робіт із подолання наслідків затоплень в області, розмінування земель після відходу води, про евакуацію людей із підтоплених територій, про ситуацію з інфекційними захворюваннями.
• Роман Нейтер, аналітик Центру досліджень продовольства й землекористування Київської школи економіки, про прямі втрати сільського господарства від затоплення внаслідок підрику Каховської ГЕС, про перспективи відновлення меліоративних систем, про ціну відновлення агропромислової галузі півдня України.
• Сергій Кузан, голова Українського центру безпеки та співпраці, про значення літаків F-16 для оборони України, про можливості протидії російській авіації в ході українського наступу, про підсумки останнього «Рамштайну», про переміщення росіянами резервів із півдня на схід, про втрати західної техніки, про можливість спрощеного вступу України до НАТО.
• Антон Кучухідзе, політолог-міжнародник, співзасновник аналітичного центру «Об’єднана Україна», про сенс візиту лідерів африканських країн, про глобальний вплив України в сенсі продовольчої безпеки світу, про новий формат Рада Україна — НАТО, про перспективи вступу України до Альянсу.
• Лінас Лінкявічус, міністр закордонних справ Литовської республіки із 2012 по 2020 роки, про новий пакет військової допомоги Литви Україні, про підтримку Литвою членства України в НАТО, про прогноз щодо Вільнюського саміту Альянсу.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації порушували 59 разів. Лише двічі подавали інформацію без перевірки з соцмереж. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань — 26. Так «посилалися» на Генштаб, Військово-Морські сили, Повітряні сили, ДСНС, Держприкордонслужбу, Міненерго, Одеську міську раду, Київську ОВА і Білий дім. Ще більш розмито «посилалися»: «місцева влада каже», «розповідають місцеві», «зафіксували правоохоронці» й «повідомляють поліцейські».

Тричі робили абстрактні псевдопосилання: «за поки що неперевіреною інформацією», «сьогодні були повідомлення» і навіть «сьогодні вже були якісь повідомлення». Тричі подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки було 25. «Адресно» «посилалися» лише на Міносвіти, вся решта псевдопосилань була повністю розмитою і невизначеною: «посадовці обіцяють», «партизани припускають», «лікарі наголошують», «кардіохірурги зазначають», «викладачі підкреслюють», «наші захисники зізнаються», «митники наголошують», «надзвичайники вкотре закликають», «етноактивісти кажуть», «учасники толоки впевнені», «кажуть організатори», «рятувальники нагадують», «кажуть комунальники», «хлопці жартома називають» і зрештю просто «люди кажуть».

Стандарт точності інформації порушували відносно небагато — лише 9 разів, усі вони були пов’язані з некоректним поєднанням картинки й тексту за кадром. Наприклад, повідомлення про те, що російська ядерна зброя ще не була переміщена на територію Білорусі, «перекривали» якимись білоруськими ракетними установками. Тобто це не відповідало змісту з усіх точок зору.

Був сюжет про хлопця, якому київські хірурги зробили трансплантацію серця, і який робить з новим серцем лише перші кроки. Під текст, що хлопець «любить грати у футбол», навіщось дали архівне відео якихось хлопців, які грають у футбол.

У сюжет про візит африканських лідерів додали якесь… дивне архівне відео: голодні діти, кістяки в пустелі тощо. А от титр «архів« при цьому не додали. Також у цьому матеріалі були недоречні архівні порти, архівна пшениця, архівні вантажівки тощо.

У прямих ввімкненнях із Сум та Запоріжжя кореспондентки розповідали про наслідки обстрілів у різних громадах, це «перекривали» фото невідомо яких із них. Пряме ввімкнення кореспондента з Вашингтону традиційно «ілюстрували» однією й тією ж нарізкою архівного відео адмінбудівель американської столиці.

Стандарт відокремлення фактів від думок порушували найбільше — 209 разів. 195 разів це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Суто емоційні оцінки: «точаться важкі бої», «шалені втрати» і «шалені кошти», «нещадно обстрілювати», «рашисти гатили нещадно», «коли «м’ясні штурми» захлинаються», «понівечене місто», «миті гострого відчаю», «трагедія сталася під землею», «трохи заспокоїлась», «почала косити холера», «унікальну трансплантацію» і подібні. Образність, наприклад: «американський автоматичний гранатомет став справжнім каральним мечем для росіян», «російські «асвабадітєльні» подарунки прилітали чотири рази».

Чимало було недоречної лексики урочистого стилю і дієслів, які оцінюють дії: «заспокоюють у Вашингтоні», «Поліна пишається», «учасники толоки впевнені» тощо. Були оцінки, що підміняють собою факти: «чимало вимушених переселенців... перекваліфікуються», «але таких, хто наважився змінити рід своєї діяльності, небагато», «значно впав рівень води» тощо.

Було ось таке «подвійне» припущення ведучої Лілії Налягаки щодо поїздки держсекретаря США Ентоні Блінкена до Китаю: «Може навіть переговорити з Сі Цзіньпінем, найпевніше у розмові торкнуться питання російської війни проти України».

І чимало було висновків та «експертних» оцінок журналістів: «Лише запровадивши цей принцип на всіх етапах життя, можна подарувати пацієнту відчуття, що він не вигнанець у суспільстві, а повноцінна людина, як і будь-хто інший» (сюжет Юлії Жуковської). «Втім будь-які беззаперечні аргументи з боку Зеленського не змінили наміри африканських лідерів, які продовжують грати у збалансовану дипломатію» (сюжет Ніни Коломієць). «Союзники працюють над формуванням багаторічного пакету фінансової підтримки України. Це підвищить її оборонні можливості, допоможе провести реформу в безпековому секторі та перейти на стандарти НАТО» (сюжет Ірини Іванової).

Ведучі гостьових студій 11 разів не авторизували власних висновків та оцінок. І було 3 безпідставних узагальнення: «(селяни) вірять у силу наших воїнів», «лікарі розуміють», «втім люди сподіваються і на відшкодування збитків».

Стандарт повноти інформації порушували 7 разів. У повідомленні й у сюжеті про наслідки падіння уламків збитої ворожої ракети на Київщині не називали село — Старі Петрівці. Для частини глядачів назва усе ж є важливою.

В аналізі підсумків візиту африканських лідерів до Києва експерт Кучухідзе кілька разів згадував як важливий чинник об’єднання БРІКС. Ведучий мав би або самостійно дати короткий бекґраунд щодо об’єднання, або попросити зробити це гостя. 

У сюжеті про руйнування українських вишів від російських обстрілів не все бекґраундове архівне відео було титроване датами. Відео в сюжеті про візит африканських лідерів до Києва не позначили датою (це було напередодні, а так глядачі могли подумати, що сьогодні). Аналогічно в сюжеті про зустріч міністрів оборони країн НАТО, яка відбувалася напередодні, слід було титрувати відео датою «16 червня». У повідомленні про поїздку держсекретаря США Блінкена до Китаю в бекґраунді архівне відео китайської повітряної кулі над США не титрували ні датою зйомки, ні навіть просто як архівне.

У сюжеті про толоку запоріжців замість інтершуму навіщось підклали музику.

Інші зауваження

Час від часу забували про фемінітиви: «Валькірія», передовий авіанавідник...» (титр у сюжеті Вікторії Балицької) «Ольга Яценко, викладач...», «Софія Чайковська, лікар-кардіохірург» (титри в сюжетах Романа Барашева), «країна-терорист» (ведучий Олександр Просяник).

Елементи політичного піару

Був суто «паркетний» матеріал (БЗ із синхроном) про зустріч генпрокурора Андрія Костіна зі своїм словацьким колегою. Власне кажучи, «новиною» був лише сам факт зустрічі. Бо «обговорили в робочому такому режимі декілька кримінальних проваджень, які розслідує саме словацька сторона». Навіть яких саме проваджень, про що вони — сказано не було. Із новинної точки зору, повідомлення не мало жодного сенсу.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефірного блоку каналу була такою: 4 репортажних сюжети і 3 прямих ввімкнення. У гостях за цей час побувало 4 ньюзмейкера. Із сюжетів я би виділив репортаж Станіслава Кухарчука про бої за Авдіївку (оператори В’ячеслав Ромодан, Ігор Щепет).

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 283 рази — по 71 порушенню на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 209 разів, більшість із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушували 59 разів, переважно узагальненими псевдопосиланнями як на джерела фактів, так і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 9 разів, некоректно поєднуючи картинку із закадровим текстом. Стандарт повноти порушили 7 разів. Інші стандарти не порушували.

Був один прояв політичного піару — суто «паркетне» БЗ+СХ про зустріч генпрокурора Костіна зі своїм словацьким колегою, без реальної новини. Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованих годинах ефіру каналу не було.

Телеканал «Ми — Україна» (18:00–22:00, 17 червня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку була звичайною: перші дві години починалися з 15-хвилинних випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, далі — годинна гостьова студія. Короткі новини вели по черзі Людмила Добровольська й Олег Панюта, підсумковий випуск вони вели вдвох, гостьові студії вели Олена Цинтила й Микита Міхальов.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

• про наслідки падіння уламків збитої ракети на Київщині,
• про навчання операторів дронів,
• про викрадення Росією українських дітей,
• про переміщення російських протикорабельних ракетних комплексів «Бал» на Брянщину,
• про те, як Росія обходить санкції й отримує електроніку для ракет,
• про ситуацію з водою в Нікополі та Кривому Розі,
• про резолюцію Європарламенту щодо прийняття України до НАТО,
• про закупівлі до шкільних бомбосховищ Києва барабанів та пароварок,
• про хронічні недосипи українців через нічні ворожі ракетні атаки,
• про порівняння утримання українських і російських військовополонених,
• про всюдиходи «Богун-2» для ДСНС,
• про те, як понад рік  живе без електрики село Руська Лозова на Харківщині.

Було пряме ввімкнення про загибель волонтерів під ворожим обстрілом на Харківщині.

Гостями ефірного блоку були:

• Олег Котенко, уповноважений з питань зниклих безвісти, про єдиний реєстр зниклих безвісти, про велику кількість неідентифікованих Росією українських полонених, про різні ситуації зі зниклими безвісти, по те, як розшукують людей, про українських полонених в Угорщині, про велику кількість людей на окупованих територіях, про яких нині взагалі невідомо.
• Арсеній Пушкаренко, заступник голови Комітету парламенту з питань зовнішньої політики, про затвердження Естонією правового механізму передачі арештованих російських активів на відбудову України, про парламентське просування швидкого вступу України до НАТО, про створення міжнародного трибуналу.
• Олег Коріков, в.о. Держатомрегулювання, головний держінспектор із ядерної та радіаційної безпеки, про ситуацію з ядерною безпекою на Запорізькій АЕС, про характер і можливості роботи місії МАГАТЕ на станції, про готовність сховища відпрацьованого ядерного палива, про ситуацію на інших українських АЕС.
• Єгор Чернєв, народний депутат і голова української делегації в ПА НАТО, про очікування від Вільнюського саміту НАТО, про створення Ради Україна ― НАТО, про темпи постачання і якість західної зброї, про ймовірне отримання Україною ракет TAURUS, про відмінність бачення перемоги Україною і західними партнерами.
• Роман Костенко, секретар Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, про очікування від Вільнюського саміту НАТО, про створення Ради Україна ― НАТО, про темпи постачання і якість західної зброї, про нинішні потреби армії для контрнаступу.
• Андрій Мельник, заступник міністра закордонних справ, про очікування від Вільнюського саміту НАТО, про створення Ради Україна ― НАТО, про формат гарантій безпеки Україні.
• Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил, про оперативну ситуацію з тривогами по окремих областях, про можливу логіку ракетних і дронових атак ворога, про протикорабельні ракети ворога Х-35.
• Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про візит африканських лідерів в Україну і в Росію, про розміщення Росією ядерної зброї в Білорусі, про російський «суд» над захисниками «Азовсталі» й цивільними, про українських полонених в Угорщині.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації журналісти каналу порушували 68 разів. Тричі подавали інформацію без перевірки з інтернету: з телеграм-каналів СБУ і керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Один раз з «посиланням» «місцеві пабліки повідомляють».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 17. Так «посилалися» на Генштаб, Міноборони, Сили протиповітряної оборони, «Енергоатом», Офіс генпрокурора, Харківську прокуратуру. Інші «посилання» були повністю розмитими: «повідомляє місцева влада», «розповіли слідчі», «за даними західних масмедіа». А частина — узагалі «безособовими»: «у морській воді виявили сальмонелу...» (невідомо хто), «зафіксовано й астровірус» (невідомо ким), «прогнозувати не беруться» і «тут планують реалізувати одразу два проєкти» (невідомо хто).

Було 6 абстрактних псевдопосилань: «за попередніми висновками», «є інформація», «відомо» і «станом на зараз точно відомо», а ще — «сьогодні побачив відео і новину». У 15 випадках подавали фактичну інформацію без жодних посилань на джерела.

Найбільше (28) було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки.  «Адресно» «посилалися» на невідомо кого в Офісі президента, в райдержадміністрації й управлінні освіти Дніпровського району Києва і в Європарламенті. Решта «посилань» були цілковито розмитими й невизначеними: «це думка американських інженерів», «експерти і ваші колеги кажуть», «в кількох делегаціях підтверджують», «кажуть політичні та військові оглядачі», «визнають посадовці», «енергетики сподіваються», «певні нейропсихологи», «сомнологи радять», «батьки кажуть» тощо.

Стандарт точності інформації порушували 28 разів. 23 рази це була невідповідність картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, показували відео СБУ про порятунок людей із лівого берега Дніпра: ведуча розповідала про знищення артилерією ворожої вогневої точки, а на екрані людей пересаджували між човнами. Ведуча говорила про поранених жінку і дівчинку в Костянтинівці на Донеччині, а показували якісь зруйновані будинки і побиту автівку. У сюжеті розповідали про ворожі наземні пускові установки «Бал», а «перекривали» це відео запуску якоїсь ракети з літака. Усі повідомлення про бойові дії на різних ділянках фронту традиційно «перекривали» хаотичною нарізкою архівного відео бойових дій.

Тексти в сюжеті Вікторії Димитренко «перекрили» невідповідним архівним відео. Зокрема, явно запозиченим із кіно, щоб «проілюструвати» тему недосинання українців через ракетні атаки. Повідомлення про заяву Байдена щодо вступу України до НАТО «перекривали» архівним відео зустрічі Байдена й Зеленського, що не відповідало тексту.

У прямому ввімкненні кореспондентка з Харкова намагалася коментувати картинку, якою «ілюстрували» її ввімкнення, але ця спроба була невдалою, адже сама технологія неправильна. Кореспондентка казала: «Власне зараз бачите наслідки цього влучання» (в машину волонтерів біля кордону з Росією), а показували в цей момент вже геть іншу картинку (будівельну техніку на вулиці якогось міста). Невідповідним відео «ілюстрували» розмову з  Михайлом Подоляком.

Ведуча Людмила Добровольська казала, що в морській воді поблизу Одеси виявили «холерний ембріон». Це щось новеньке у вірусології!

Стандарт відокремлення фактів від думок. Цього дня канал встановив свій персональний рекорд, порушивши цей стандарт 277 разів протягом чотирьох годин. Це означає, що, замість інформування, журналісти висловлювали власні міркування майже по 70 разів на годину. Більшість із них (249) у новинах.

Ішлося, звісно ж, про величезну кількість суто емоційних оцінок: «вщент зруйновані», «дійсно дивом вижила», «занадто шокована», «майже не залишилося живого місця», «потужного вибуху», «ця страшна цифра», «від побаченого жахнувся», «загиблих, на щастя, немає», «ну власне це російський почерк у цій війні», «росіяни пручаються як можуть», «здорові та вгодовані росармійці», «успішно нищать ворожу техніку і живу силу ворога на фронті», «підтримка України невпинно зростає», «з новою силою почав волати», «вбивчі запчастини», «скандальні закупівлі», «почуте відібрало грунт під ногами», «наші в шоці», «наші змарнілі титани», «стерли в попіл усі межі людяності», «мірила пекла ніби не існує», «квінтесенція страху», «це не вкладається у голові» тощо. Окремо відзначу: «Цього тижня на мапі бажань ми можемо поставити ще одну маленьку позначку, посміхнутись і далі рішуче крокувати до перемоги».

Велика кількість «експертних» висновків й оцінок журналістів із найрізноманітніших приводів: «Загальна інтенсивність боїв трошки зменшилася». «Ці снаряди (ракети до «Петріотів» насправді) — це захист нашої критичної інфраструктури і вони потрібні ЗСУ для подальшого контрнаступу». «До холери він не призводить, але спричиняє гостру кишкову інфекцію» (ведуча Людмила Добровольська). «Та до Росії прямують компоненти до ракет і малими партіями, і в промислових масштабах, а західні компанії, які закликають зупинити війну, заразом допомагають її вести» (в сюжеті Оксани Шнайдер. Які західні компанії «закликали зупинити війну»?). «Очевидно, що це відпрацьовано з біоритмологами та сомнологами, щоб порушувати людям біоритм сну та навіть позбавляти життя. І наслідки від цього можуть бути дуже серйозними» (сюжет Вікторії Дмитренко).

Або ж навіть корисні поради чи настанови, як у ведучої Людмили Добровольської: «Ті, кому це не стоїть на заваді купатися і самим, і тягнути у воду дітей, ще раз зважте усі ризики. Вважайте, що зараз ви хлюпаєтеся у каналізації і можете не тільки захворіти самі, але й спричинити епідемію. Давайте не легковажити».

Окремо хочу звернути увагу на ось такі, доволі поширені, конструкції: «СБУ вживає всіх заходів до притягнення їх до відповідальності», «але Україна докладає всіх зусиль» тощо. Звідки у журналістів така впевненість, що у різних питаннях робиться все можливе?

Дедалі частіше журналісти каналу випинають у новинах власне «я»: «От власне я вже забула, коли нормально спала всю ніч». «Ну а мене, ти знаєш, ніяк не відпускають барабани», «Але я не сумніваюся жодної хвилини, що ці спритники і їм знайдуть оригінальне застосування» (теж Людмила Добровольська). «Зізнаюся, проблеми зі сном маю і сама» (сюжет Вікторії Дмитренко). Те що журналісти авторизують власні міркування — це, звісно, добре. Але власним міркуванням журналістів не місце в новинах.

Ведучі гостьових студій цього дня навпаки чимало власних думок не авторизували. Найбільше неавторизованих суджень було в рубриці з розвінчування пропагадистських фейків Росії.

6 разів журналісти робили безпідставні узагальненння: «якими рішеннями пишаються європейські парламентарії», «люди розбирають завали і не знають, що робити далі», «люди у черзі тішаться», «жителі Нікопольщини моляться про дощі», «чекати селяни готові», «через війну більшість українців забули про здоровий сон».

Ще двічі ведуча Добровольська не позначала як належить авторство думки журналістів New York Times. Тож цей фрагмент: «Тунель ГЕС — найвразливіше місце, і окупанти це добре розуміли» — сприймався вже як думка самої ведучої.

Стандарт повноти інформації журналісти порушували 12 разів.

Тричі показували відео СБУ з порятунком людей із лівого затопленого берега Дніпра. Фрагмент відео, як після ворожого обстрілу рятувальної операції українські артилеристи знищили вогневу точку ворога, так жодного разу й не показали. Лише розповіли про це на фоні відео пересадки людей із човна на човен. Це наочний доказ того, що у телевізійників на першому місці, як не дивно, текст, а картинка для них — лише щоб «перекрити», а не якісно показати щось змістовне.

У сюжеті Алла Тулинська згадувала програму «Rebuild Ukraine Facility». Це потребувало бекґраунду, якого не було.

Не досить було представляти в сюжеті про російські ракети Х-35 Сергія Кузана лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта», а Владислава Селезньова лише як «військового (в сенсі воєнного) аналітика». І там же не досить було представляти Ігоря Рейтеровича лише як «політолога».

У сюжеті Марини Асмолової частину синхронів не було титровано. У сюжеті Вікторії Дмитренко синхрон жінки не було протитровано, хоча вона давала «експертні» оцінки.

Повідомлення про заяву Байдена щодо вступу України до НАТО «перекривали» архівним відео зустрічі Байдена й Зеленського. Хоч би «архів» написали, не кажучи вже про дату.

Ще в сюжеті Вікторії Дмитренко на частині відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації. Незрозуміло, навіщо було «ілюструвати» повідомлення про ворожі втрати скріншотом інфографіки зі сторінки Генштабу. По-перше, ця інфографіка за визначенням не адаптована для телебачення, а по-друге, її ще й показували у зменшеному вигляді в одному з вікон на екрані.

У титрі в сюжеті Влади Цимбаленко було: «СЕО ГО "Українські студенти за свободу"».

У сюжеті Алла Тулинська згадувала програму «Rebuild Ukraine Facility». У подібних випадках слід перекладати назви українською.

Інші зауваження

Це, звісно, стосується не лише редакції «Ми — Україна», але саме на цьому каналі практика ведення новин двома ведучими часом набуває довершеної гротескності. Крім суто механічного поділу студійного тексту між двома ведучими, тут ще й намагаються імітувати якийсь «діалог» між ними. На кшталт «Власне тема не нова, але от скажи мені, як московити примудряються обходити заборони знов і знов?» (Добровольська). Телевізор, наче збільшувальне скло, показує нещирість прописаних у суфлері реплік. Від цього може істотно страждати довіра аудиторії до ведучих, до телеканалу й загалом до марафону. Редакції каналу варто над цим замислитися і не займатися нісенітницею в новинах.

Ще один недоречний експеримент редакції — сюжет Вікторії Дмитренко про хронічні недосипи українців через нічні ворожі ракетні атаки, в якому авторка сама проходила медичне дослідження («Власне серед них і я, сьогодні за допомогою фахівців я перевірю, як на мене вплинули недоспані ночі»). Метод «журналіст змінює професію» не має нічого спільного з новинами, це інший жанр — або розслідувальної документалістики, або розважального шоу. Але в обох випадках — це підкреслено авторські програми. У новинах слід було розкривати тему на медичних дослідженнях інших людей. Журналісти новин не повинні грати роль учасників будь-яких подій. Їхня справа бути уважними спостерігачами за діями й думками реальних учасників подій.

Навіщо підкладати музику під сюжети, а тим більше під синхрони в сюжетах, як це було в сюжеті Оксани Шнайдер про обхід Росією санкцій для отримання електроніки для ракет? Музичний фон — це не про новини.

Кілька разів забували про фемінітиви: «чергового ворожого інформатора викрила Служба безпеки України. Зрадниця зливала...» (ведучий Олег Панюта), «країні-терористу» (сюжет Оксани Шнайдер), «Джессіка Росвалл, міністр Швеції у справах ЄС», «Ольга Костенко, президент Асоціації промо Україна» (титри у сюжеті Алли Тулинської), «Антоніна, кухар у школі» (титр у сюжеті Олени Чернякової), «Олена Кендиш, психолог, підполковник поліції» (титр у сюжеті Ірини Кондрачук).

Елементи політичного піару

У сюжеті про російську ядерну зброю в Білорусі були такі слова авторки: «Утім українська влада та вище військове керівництво на жодні угоди з терористами йти не збирається». У цьому фрагменті «українську владу» на відео «уособлював» крупний план президента Володимира Зеленського, а от на словах «вище військове керівництво» показували командувача Сухопутних військ Олександра Сирського. Хоча, погодьтеся, за будь-якою логікою (навіть «що говоримо — те й показуємо з архіву») мав би бути головнокомандувач Валерій Залужний. Маю припущення, що це не помилка. Останні місяці в телемарафоні Залужного не згадують, натомість доволі активно згадують і показують у позитивних контекстах саме генерала Сирського (лише протягом цих чотирьох годин ефіру на каналі його згадували й показували мінімум чотири рази). У наведеному прикладі планів генерала Сирського було цілих два (навіть більше, ніж планів президента).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру була невиразною з точки зору репортажності: лише один репортажний сюжет і одне пряме ввімкнення. Щоправда у студії побувало 6 ньюзмейкерів. Із сюжетів кращим був нарис Ірини Антонюк про те, як понад рік живе без електрики село Руська Лозова на Харківщині (оператор Олексій Жучков).

Цього дня канал поставив особистий рекорд порушень стандартів — 388 протягом чотирьох годин ефіру, тобто — 97 порушень на годину в середньому. Найбільше, звісно ж, порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 277 разів, більшість із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушували 68 разів, майже половина — узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. 28 разів порушували стандарт точності, майже все це було некоректне поєднання картинки з текстом. Стандарт повноти інформації порушували 12 разів, стандарт доступності подачі інформації — 3 рази. Інші стандарти не порушували.

Був один імовірний піарний прояв: у сюжеті в якості ілюстрації «вищого військового керівництва», попри логіку, показували не головнокомандувача Залужного, а командувача Сухопутних військ Сирського.

Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру не було.

Важливі події/теми, які не були озвучені в телемарафоні

16 червня

• Сейм Польщі підтримав вступ України до НАТО.
• Конгрес США пропонує закласти фінансування на постачання Україні ракет ATACMS.
• ВАКС відмовив Мін’юсту в націоналізації двох кар’єрів Дерипаски.
• У школі на Херсонщині окупанти облаштували катівню, — Генштаб.
• Путін пригрозив, що може знищити будь-яку будівлю в центрі Києва.
• Тривалість реабілітації цивільних і військових збільшили до 168 днів, — МОЗ.
• Будинок-музей Поліни Райко в Олешках майже повністю знищила повінь.
• Пропагандиста-«експерта» з каналів Медведучка засудили до 10 років в’язниці.
• Естонія розробила правове рішення про використання активів РФ на підтримку України.
• Мати скандального судді Вовка незаконно будує готель на одеському пляжі.
• Європарламент закликав Зеленського не підписувати закон про містобудування (5655).
• Окупанти виселяють sз вцілілих домівок мешканців Олешок і Голої Пристані, — ЦНС.

17 червня

• Прессекретар Путіна каже, що шансів у «зернової угоди» немає.
• Байден назвав абсолютно безвідповідальними заяви Путіна щодо ядерної зброї у Білорусі.
• Окупанти готують мобілізованих на острові Джарилгач, — Генштаб.
• Французький телеканал зробив репортаж sз позицій армії РФ, не згадуючи про агресію.
• МЗС відреагувало на репортаж французького телеканалу: пробито чергове дно.
• Данія готова передати Україні винищувачі F-16.
• У Херсоні перевізники побили волонтера, який безоплатно евакуював людей.
• Бельгія передасть Україні танки Leopard та бронетранспортери М113

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналів ICTV та СТБ була звичною: 15-хвилинні новини чергувалися з 15-хвинними гостьовими студіями.

Структура ефірного блоку каналу «Рада» була стандартною: кожна ефірна година починалася коротким (то по 15, то по 10 хвилин) випуском новин, продовжувалася гостьовими студіями. Одна гостьова була київською, дві виїзними — в Одесі й у Кривому Розі.

Структура ефірного блоку каналу «1+1» була такою: перша ефірна година починалася з 30-хвилинного випуску новин, продовжувалася гостьовою студією. Друга година починалася з 15-хвилинного випуску новин і продовжувалася гостьовою. З 20-ї години був підсумковий випуск (тривалістю 1 година і 7 хвилин), далі була гостьова.

Структура ефірного блоку Суспільного була звичною. Кожна ефірна година починалася коротким (від 10 до 18 хвилин) випуском новин, продовжувалася гостьовою студією.

Структура ефірного блоку каналу «Інтер» була звичною: кожна ефірна година починалася короткими (по 13 хвилин) новинами, продовжувалася гостьовими студіями.

Структура ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була звичайною: перші дві години починалися з 15-хвилинних випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, далі — годинна гостьова студія.

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: 5 репортажних сюжетів й одне пряме ввімкнення. У гостьовій студії за цей час побувало 5 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефірного блоку каналу «Рада» складалася з одного репортажного сюжету і 5 прямих ввімкнень. У гостьовій студії побувало 9 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була такою: 5 репортажних сюжетів, 7 прямих ввімкнень і 4 гостя-ньюзмейкера у студії.

Новинна складова чотирьох годин ефірного блоку Суспільного була такою: один репортажний сюжет, два прямих ввімкнення. Дуже слабка саме репортажна складова. У гостьових студіях побувало 5 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефірного блоку каналу «Інтер» була такою: 4 репортажних сюжети і 3 прямих ввімкнення. У гостях за цей час побувало 4 ньюзмейкера.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була невиразною з точки зору репортажності: лише один репортажний сюжет й одне пряме ввімкнення. Щоправда у студії побувало 6 ньюзмейкерів.

Гостьові студії

У гостьових студіях каналів ICTV та СТБ протягом чотирьох годин ефіру побувало 11 гостей, із них 5 були ньюзмейкерами, 3 речниками, 2 експертами й одна учасницею подій.

Протягом чотирьох проаналізованих годин ефіру каналу «Рада» в гостьових студіях побувало 9 ньюзмейкерів, 3 речника і 4 учасники подій.

У гостьових студіях каналу «1+1» протягом чотирьох годин ефіру побувало 9 гостей: 4 ньюзмейкера і 5 експертів.

Протягом чотирьох годин ефіру в гостях Суспільного побувало 22 людини.Серед них було 5 ньюзмейкерів, один речник, 9 експертів і 7 учасників подій.

В гостях у каналу «Інтер» за чотири години ефіру побувало 4 ньюзмейкера і 4 експерта.

Протягом чотирьох годин ефіру в гостьовій студії каналу «Ми — Україна» побувало 8 гостей: 6 ньюзмейкерів, один речник і один радник.

Порушення стандартів

На ICTV та СТБ протягом чотирьох годин ефіру стандарти порушували 275 разів, тобто майже по 69 порушень на годину ефіру. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 182 рази, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушували 60 разів, майже дві третини з цього були узагальнені псевдопосилання на джерела фактів. Стандарт точності порушували 27 разів, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом у новинах. Стандарт повноти порушували 4 рази, стандарт доступності інформації — двічі. Інші стандарти не порушували.

Протягом чотирьох ефірних годин журналісти каналу «Рада» порушували стандарти 195 разів (це майже 49 порушень на годину). Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 106 порушень, більшість із яких були суб’єквтиними міркуваннями журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 49 разів, більшістю з них були узагальненні псевдопосилання на джерела фактів. Стандарт точності порушували 32 рази, дві третини з цих порушень були невідповідностями між картинкою й текстом у новинах. Стандарт повноти інформації порушували 6 разів, стандарти балансу думок і доступності — по одному разу.

Журналісти каналу «1+1» порушували стандарти 362 рази (90,5 порушення на годину ефіру в середньому). Найбільше (229 разів) порушували стандарт відокремлення фактів від думок,  майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушували 82 рази, найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 33 рази, картинка не відповідала закадру в БЗ, сюжетах і прямих ввімкненнях. Стандарт повноти інформації порушували 8 разів, стандарт доступності подачі інформації — 7 разів, двічі порушували стандарт балансу думок. Було одне етичне порушення.

Протягом чотирьох годин ефіру на Суспільному було 114 порушень стандартів, або ж 28,5 порушень в середньому на годину ефіру. Найчастіше порушували стандарт достовірності інформації — 54 рази. Здебільшого йшлося про неперевірену інформацію з телеграм-каналів і твіттерів. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 38 разів, переважно це були суб'єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт точності порушували 12 разів. І по 4 рази порушували стандарти повноти інформації, оперативності й доступності подачі інформації.

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували протягом чотирьох годин ефіру 283 рази — по 71 порушенню на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 209 разів, більшість із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушували 59 разів, переважно узагальненими псевдопосиланнями як на джерела фактів, так і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 9 разів, некоректно поєднуючи картинку із закадровим текстом. Стандарт повноти порушили 7 разів. Інші стандарти не порушували.

Цього дня канал «Ми — Україна» поставив особистий рекорд порушень стандартів — 388 протягом чотирьох годин ефіру, тобто — 97 порушень на годину в середньому. Найбільше, звісно ж, порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 277 разів, більшість із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушували 68 разів, майже половина — узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. 28 разів порушували стандарт точності, майже все це було некоректне поєднання картинки з текстом. Стандарт повноти інформації порушували 12 разів, стандарт доступності подачі інформації — 3 рази. Інші стандарти не порушували.

Прояви політичного піару

У проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу «Рада» було  6 проявів політичного піару, більшість із яких — у неформатному «Парламентському тижні». Всі матеріали були за формою класичними «паркетами», «головними героями» яких виступали спікер парламенту Руслан Стефанчук, його перший заступник Олександр Корнієнко, керівник Офісу президента Андрій Єрмак, народні депутати від «Слуги народу» Аліна Загоруйко й Віталій Безгін, а також очільниця владної партії Олена Шуляк, яка просувала законопроєкт 7283.

У проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу «1+1» було 3 прояви політичного піару. Двічі в ефірі був негативний сюжет про арешт президента Української асоціації футболу Андрія Павелка. Також була невиправдана згадка приналежності нардепа Сергія Рудика до депутатської групи «Партія “За майбутнє”».

В ефірі каналу «Інтер» був один прояв політичного піару — суто «паркетне» і позбавлене реальної новини БЗ+СХ про зустріч генпрокурора Костіна зі своїм словацьким колегою.

В ефірі телеканалу «Ми — Україна» був один імовірний прояв піару: у сюжеті в якості уособлення поняття «вище військове керівництво», попри логіку, показували не головнокомандувача Залужного, а командувача Сухопутних військ Сирського.

Проявів політичного піару в проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ і Суспільного не було. 

Російські наративи і токсичні медіаперсонажі

Ворожих наративів у проаналізованій частині ефіру каналу «Рада» не було, натомість в ефірі були троє токсичних ведучих телеканалу. Гостьові студії вели токсичні ведучі каналу Тетяна Гончарова і Максим Зборовський, а фільм про тил робив ще один токсичний ведучий Назар Довгий. Усі троє працювали на каналах Віктора Медведчука.

У проаналізованому ефірі інших телеканалів російських наративів та токсичних медіаперсонажів не було.

Скриншот відео: «ТСН» / ютуб